Svitlana Yehorycheva
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Previous Organizations / Institutes
The organizations / institutes from the scholar's other articles in the past ten years
Research Subjects
Research Interests
Svitlana Yehorycheva has a total of 35 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Oksana Vovchenko
Кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри фінансів, банківського бізнесу та оподаткування, Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», м. Полтава, Україна
3 shared publications - Oleh Kolodiziev
Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics
3 shared publications - Tetiana Hudz
Poltava University of Economics and Trade
3 shared publications Mykola Lakhyzha
National University “Yuri Kondratyuk Poltava Polytechnic
2 shared publicationsNational University “Yuri Kondratyuk Poltava Polytechnic”
2 shared publications- A. Y. Berezhna
Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 24 August 2026
- Published by Uniwersytet Gdanski in Journal of Geography, Politics and Society
- Vol. 16 (2) , 62-70
Archetypal analysis of sustainable development: Regional dimensions
The study examines the sociocultural dimensions of sustainable development through an archetypal lens, with particular attention to regional implementation in Ukraine. It argues that economic, legal, technological, and institutional instruments alone cannot fully explain why sustainable-development initiatives gain or lose social support, because their reception is also shaped by historically embedded values, symbolic meanings, and local cultural patterns. The article proposes an interdisciplinary interpretive framework that combines the sustainable-development, spatial, institutional, and archetypal approaches. Drawing on Ukrainian strategic documents, SDG monitoring materials, public-private partnership data, and relevant scholarly literature, the study explores how constructive archetypal patterns may support environmental responsibility, social cohesion, post-war recovery, and partnership-based governance. Regional archetypes are treated as heuristic interpretive models rather than statistically validated characteristics of particular territories. The findings suggest that incorporating sociocultural and archetypal factors into regional strategic planning can complement conventional policy instruments and improve the contextual sensitivity, legitimacy, and resilience of sustainable-development initiatives.
- 24 August 2026
- Published by Uniwersytet Gdanski in Journal of Geography, Politics and Society
- Vol. 16 (2) , 62-70
Open AccessArchetypal analysis of sustainable development: Regional dimensions
The study examines the sociocultural dimensions of sustainable development through an archetypal lens, with particular attention to regional implementation in Ukraine. It argues that economic, legal, technological, and institutional instruments alone cannot fully explain why sustainable-development initiatives gain or lose social support, because their reception is also shaped by historically embedded values, symbolic meanings, and local cultural patterns. The article proposes an interdisciplinary interpretive framework that combines the sustainable-development, spatial, institutional, and archetypal approaches. Drawing on Ukrainian strategic documents, SDG monitoring materials, public-private partnership data, and relevant scholarly literature, the study explores how constructive archetypal patterns may support environmental responsibility, social cohesion, post-war recovery, and partnership-based governance. Regional archetypes are treated as heuristic interpretive models rather than statistically validated characteristics of particular territories. The findings suggest that incorporating sociocultural and archetypal factors into regional strategic planning can complement conventional policy instruments and improve the contextual sensitivity, legitimacy, and resilience of sustainable-development initiatives.
- Open Access
- 11 September 2024
- Published by Yuri Kondratyuk Poltava Polytechnic in Економіка і регіон/ Economics and region
- No. 3(94),p. 133-140
Фінансово-економічні механізми забезпечення реінтеграції ветеранів війни в Україні
У статті розглядаються сучасні фінансово-економічні механізми забезпечення реінтеграції ветеранів в Україні, аналізується наявний досвід, виявляються проблеми щодо мобілізації та використання ресурсів. Звертається увага на особливу роль держави, а отже, і централізованих коштів, у реалізації програм реабілітації, адаптації та соціально-економічної інтеграції ветеранів. Наголошується на проблемах, що полягають у неефективному використанні коштів у зв’язку з відсутністю на державному рівні формалізованої державної ветеранської політики та стратегії реінтеграції. Узагальнюється практика грантової діяльності громадських організацій та виявляються проблеми, пов’язані з міжнародним гуманітарним фінансуванням. Підкреслюється важливе значення фінансування підтримки трудової та підприємницької активності ветеранів через освітні ініціативи, програми перекваліфікації та гранти на ведення власного бізнесу. Визначається роль фінансового сектора у підвищення фінансової грамотності та фінансової інклюзії ветеранів як невід’ємної складової процесу їхньої реінтеграції.
- 11 September 2024
- Published by Yuri Kondratyuk Poltava Polytechnic in Економіка і регіон/ Economics and region
- No. 3(94),p. 133-140
Open AccessФінансово-економічні механізми забезпечення реінтеграції ветеранів війни в Україні
У статті розглядаються сучасні фінансово-економічні механізми забезпечення реінтеграції ветеранів в Україні, аналізується наявний досвід, виявляються проблеми щодо мобілізації та використання ресурсів. Звертається увага на особливу роль держави, а отже, і централізованих коштів, у реалізації програм реабілітації, адаптації та соціально-економічної інтеграції ветеранів. Наголошується на проблемах, що полягають у неефективному використанні коштів у зв’язку з відсутністю на державному рівні формалізованої державної ветеранської політики та стратегії реінтеграції. Узагальнюється практика грантової діяльності громадських організацій та виявляються проблеми, пов’язані з міжнародним гуманітарним фінансуванням. Підкреслюється важливе значення фінансування підтримки трудової та підприємницької активності ветеранів через освітні ініціативи, програми перекваліфікації та гранти на ведення власного бізнесу. Визначається роль фінансового сектора у підвищення фінансової грамотності та фінансової інклюзії ветеранів як невід’ємної складової процесу їхньої реінтеграції.
- Open Access
- 7 March 2024
- Published by LLC CPC Business Perspectives in Banks and Bank Systems
- Vol. 19 (1) , 135-147
Factors influencing the multinational banks’ decisions to curtail operations in russia: Does ESG matter?
The paper is devoted to an under-researched topic of the international business community’s reaction to russia’s armed aggression against Ukraine. It aims to evaluate how G7 and EU financial sanctions, institutional pressure, ESG ratings, and asset value of multinational banks in russia influence their decisions to reduce activities in the invading country. The study used the Yale CELI database of companies leaving and staying in Russia for the classification tree method. The results show that none of the banks headquartered in G7 and EU member states that had no or relatively little assets in russia before the invasion are doing business there on a pre-war scale. Unlike banks headquartered in other countries, most either curtailed their presence in that market or exited the market. This indicates that financial sanctions imposed by G7 and EU member states and institutional pressure on banks in these countries to withdraw from the russian market have proven effective to a certain extent. However, these factors do not meaningfully influence the business of multinational banks with significant assets in russia. The study has not confirmed the hypothesis that a bank with higher ESG ratings is more likely to curtail its operations in the market of an aggressor country and withdraw. However, nearly all banks that scaled back significant activities or even pulled out of russia have better ESG indicators than the industry average. The results suggest the feasibility of improving the methodologies of ESG rating providers for accurately measuring business reactions to aggression and war crimes.
- 7 March 2024
- Published by LLC CPC Business Perspectives in Banks and Bank Systems
- Vol. 19 (1) , 135-147
Open AccessFactors influencing the multinational banks’ decisions to curtail operations in russia: Does ESG matter?
The paper is devoted to an under-researched topic of the international business community’s reaction to russia’s armed aggression against Ukraine. It aims to evaluate how G7 and EU financial sanctions, institutional pressure, ESG ratings, and asset value of multinational banks in russia influence their decisions to reduce activities in the invading country. The study used the Yale CELI database of companies leaving and staying in Russia for the classification tree method. The results show that none of the banks headquartered in G7 and EU member states that had no or relatively little assets in russia before the invasion are doing business there on a pre-war scale. Unlike banks headquartered in other countries, most either curtailed their presence in that market or exited the market. This indicates that financial sanctions imposed by G7 and EU member states and institutional pressure on banks in these countries to withdraw from the russian market have proven effective to a certain extent. However, these factors do not meaningfully influence the business of multinational banks with significant assets in russia. The study has not confirmed the hypothesis that a bank with higher ESG ratings is more likely to curtail its operations in the market of an aggressor country and withdraw. However, nearly all banks that scaled back significant activities or even pulled out of russia have better ESG indicators than the industry average. The results suggest the feasibility of improving the methodologies of ESG rating providers for accurately measuring business reactions to aggression and war crimes.
- Open Access
- 12 December 2023
- Published by Yuri Kondratyuk Poltava Polytechnic in Економіка і регіон/ Economics and region
- No. 4(91),p. 43-50
Соціально-економічна політика децентралізації України в умовах воєнного стану
Глобалізаційні процеси з роками все активніше розвиваються в світовому суспільні. Утворюються, поповнюються і розвиваються світові об’єднання країн, утворюють світові корпорації, відбувається обмін досвітом та об’єднання для вирішення глобальних проблем. Україна, як демократична, незалежна, суверенна держава крокує за вектором до Європейського Союзу, однак в умовах євроінтеграції країні необхідно провести ряд реформ, щоб відповідати європейським стандартам. Так, у 2015 році, в Україні затверджено низьку реформ у різних сферах діяльності. Одною суттєвою реформою стала реформа децентралізації, але продовжує реалізовуватися на сьогоднішній день. При розробці плану реалізації реформи децентралізації заздалегідь не було передбачено, що країна зіштовхнеться з низькою викликів та загроз. Спочатку це глобальна пандемія у 2020 році, а потім війна 24 лютого 2022 року. Збройна агресія проти України змінили пріоритетні напрямки розвитку країни в цілому. На сьогоднішній день першочергово важливо працювати на перемогу, на обороноздатність та підтримку населення. Звичайно, що в реформі децентралізації таких загальнонаціональних загроз не було передбачено і територіальним громадам необхідно змінювати тактику подальшого політичного розвитку. У нанковій статті описано процес становлення реформи децентралізації, її політичні та економічні наслідки. Планування та реалізацію стратегії розвитку термінальних громад, а також формування регіональної економічної політики в умовах воєнного стану. Більш детально розглянути питання пріоритетності подальшого розвитку та бюджетутвонення громад. Виявлено що воєнний стан мав суттєвий вплив на початку повномасштабного вторгнення, де децентралізаційна політика втратила свої делеговані повноваження і першочерговим поставало питання централізації фінансових потоків. Звісно, що кожен соціально-економічний виклик має свої наслідки, але Україні за допомогою підтримки західних партнерів, що є ефективною дипломатією, вдалось стабілізувати національну економіку. Видатки місцевого бюджету в умовах війни передбачено змінили свої напрями на громадську безпеку. Дана стаття видатків у воєнний час зросла у 10 разів, а напрям стратегічного планування змінився в більшості на побудову укриття, реабілітацію військовослужбовців та постраждалих у наслідку війни. При чому за допомогою державної та європейської підтримки пріоритетними залишаються видатки на розвиток освіти, діждіталізації. Так Україні доведеться, ще чимало приймати та коригувати рішення, щодо подальшої ефективної політики, однак складну економічну напругу вона витравила і подальше розвивається як суверенна, демократична, незалежна Європейська держава.
- 12 December 2023
- Published by Yuri Kondratyuk Poltava Polytechnic in Економіка і регіон/ Economics and region
- No. 4(91),p. 43-50
Open AccessСоціально-економічна політика децентралізації України в умовах воєнного стану
Глобалізаційні процеси з роками все активніше розвиваються в світовому суспільні. Утворюються, поповнюються і розвиваються світові об’єднання країн, утворюють світові корпорації, відбувається обмін досвітом та об’єднання для вирішення глобальних проблем. Україна, як демократична, незалежна, суверенна держава крокує за вектором до Європейського Союзу, однак в умовах євроінтеграції країні необхідно провести ряд реформ, щоб відповідати європейським стандартам. Так, у 2015 році, в Україні затверджено низьку реформ у різних сферах діяльності. Одною суттєвою реформою стала реформа децентралізації, але продовжує реалізовуватися на сьогоднішній день. При розробці плану реалізації реформи децентралізації заздалегідь не було передбачено, що країна зіштовхнеться з низькою викликів та загроз. Спочатку це глобальна пандемія у 2020 році, а потім війна 24 лютого 2022 року. Збройна агресія проти України змінили пріоритетні напрямки розвитку країни в цілому. На сьогоднішній день першочергово важливо працювати на перемогу, на обороноздатність та підтримку населення. Звичайно, що в реформі децентралізації таких загальнонаціональних загроз не було передбачено і територіальним громадам необхідно змінювати тактику подальшого політичного розвитку. У нанковій статті описано процес становлення реформи децентралізації, її політичні та економічні наслідки. Планування та реалізацію стратегії розвитку термінальних громад, а також формування регіональної економічної політики в умовах воєнного стану. Більш детально розглянути питання пріоритетності подальшого розвитку та бюджетутвонення громад. Виявлено що воєнний стан мав суттєвий вплив на початку повномасштабного вторгнення, де децентралізаційна політика втратила свої делеговані повноваження і першочерговим поставало питання централізації фінансових потоків. Звісно, що кожен соціально-економічний виклик має свої наслідки, але Україні за допомогою підтримки західних партнерів, що є ефективною дипломатією, вдалось стабілізувати національну економіку. Видатки місцевого бюджету в умовах війни передбачено змінили свої напрями на громадську безпеку. Дана стаття видатків у воєнний час зросла у 10 разів, а напрям стратегічного планування змінився в більшості на побудову укриття, реабілітацію військовослужбовців та постраждалих у наслідку війни. При чому за допомогою державної та європейської підтримки пріоритетними залишаються видатки на розвиток освіти, діждіталізації. Так Україні доведеться, ще чимало приймати та коригувати рішення, щодо подальшої ефективної політики, однак складну економічну напругу вона витравила і подальше розвивається як суверенна, демократична, незалежна Європейська держава.
- 15 September 2023
- Published by Yuri Kondratyuk Poltava Polytechnic in Економіка і регіон/ Economics and region
- No. 3(90),p. 82-89
Оцінювання фінансової грамотності та фінансової інклюзії старшокласників
У статті проаналізовано результати опитування старшокласників стосовно їхньої обізнаності у фінансових питаннях і залученості у проведення фінансових операцій з метою оцінювання рівня фінансової грамотності та фінансової інклюзії. Для цього використовувалися статистичні методи обробки результатів онлайн-опитування, яке містило п’ятнадцять запитань. Було з’ясовано, що лише чверть респондентів вивчали економічні дисципліни у школі, а майже половина опитаних у майбутньому не бажає опановувати курси з фінансової грамотності, зокрема, внаслідок відсутності у них практичної спрямованості. Вік респондентів позитивно впливає на рівень їхньої фінансової грамотності та фінансової інклюзії. Від 75 до 90% старшокласників вже користуються банківськими послугами та можуть назвати від двох до десяти вітчизняних фінансових установ. Найбільш відомими для респондентів фінансовими послугами очікувано стали кредитування, страхування, депозити та розрахунки й платежі, проте третина старшокласників не назвали жодної з них. Щодо спроможності керувати грошима, то майже 16% опитаних вже вкладають кишенькові гроші на рахунок, а не витрачають їх. Встановлено, що 85,4% старшокласників мають фінансові цілі, які вони планують досягати пошуком додаткових можливостей заробити гроші, а також за рахунок скорочення витрат або отримання додаткових доходів від заощаджень. Одночасно лише близько 13% респондентів беруть постійно участь у плануванні сімейного бюджету, а майже 20% ніколи до цього не долучалася. Підвищення рівня фінансової грамотності та фінансової інклюзії старшокласників можливе за рахунок створення спеціального фінансового мобільного додатку, що враховував би вподобання молоді.
- 15 September 2023
- Published by Yuri Kondratyuk Poltava Polytechnic in Економіка і регіон/ Economics and region
- No. 3(90),p. 82-89
Оцінювання фінансової грамотності та фінансової інклюзії старшокласників
У статті проаналізовано результати опитування старшокласників стосовно їхньої обізнаності у фінансових питаннях і залученості у проведення фінансових операцій з метою оцінювання рівня фінансової грамотності та фінансової інклюзії. Для цього використовувалися статистичні методи обробки результатів онлайн-опитування, яке містило п’ятнадцять запитань. Було з’ясовано, що лише чверть респондентів вивчали економічні дисципліни у школі, а майже половина опитаних у майбутньому не бажає опановувати курси з фінансової грамотності, зокрема, внаслідок відсутності у них практичної спрямованості. Вік респондентів позитивно впливає на рівень їхньої фінансової грамотності та фінансової інклюзії. Від 75 до 90% старшокласників вже користуються банківськими послугами та можуть назвати від двох до десяти вітчизняних фінансових установ. Найбільш відомими для респондентів фінансовими послугами очікувано стали кредитування, страхування, депозити та розрахунки й платежі, проте третина старшокласників не назвали жодної з них. Щодо спроможності керувати грошима, то майже 16% опитаних вже вкладають кишенькові гроші на рахунок, а не витрачають їх. Встановлено, що 85,4% старшокласників мають фінансові цілі, які вони планують досягати пошуком додаткових можливостей заробити гроші, а також за рахунок скорочення витрат або отримання додаткових доходів від заощаджень. Одночасно лише близько 13% респондентів беруть постійно участь у плануванні сімейного бюджету, а майже 20% ніколи до цього не долучалася. Підвищення рівня фінансової грамотності та фінансової інклюзії старшокласників можливе за рахунок створення спеціального фінансового мобільного додатку, що враховував би вподобання молоді.
- Open Access
- 3 December 2022
- Published by Education Support and Investment Fund NGO
- p. 22-35
STATE-OWNED BANKS IN THE BANKING SYSTEM OF UKRAINE: PROBLEMS AND PERSPECTIVES
In today’s challenging situation of military aggression, the maintaining the stable functioning of Ukraine’s economy to ensure the viability of the state, as well as determining the ways of post-war recovery and further development of the economy in order to realize the European integration perspective and ensure national security, is becoming an actual issue. An extremely important role in the realization of these tasks should be played by the banking system, which is rightly considered one of the foundations of a stable and balanced functioning of the economy. By expanding the access of economic entities to credit funds, banks increase solvent demand and thus stimulate the development of production. Acting as financial intermediaries, banks ensure the rise of economic activity, the functioning of payment systems, the development of the financial market and, ultimately, the growth of the population’s well-being.
- 3 December 2022
- Published by Education Support and Investment Fund NGO
- p. 22-35
Open AccessSTATE-OWNED BANKS IN THE BANKING SYSTEM OF UKRAINE: PROBLEMS AND PERSPECTIVES
In today’s challenging situation of military aggression, the maintaining the stable functioning of Ukraine’s economy to ensure the viability of the state, as well as determining the ways of post-war recovery and further development of the economy in order to realize the European integration perspective and ensure national security, is becoming an actual issue. An extremely important role in the realization of these tasks should be played by the banking system, which is rightly considered one of the foundations of a stable and balanced functioning of the economy. By expanding the access of economic entities to credit funds, banks increase solvent demand and thus stimulate the development of production. Acting as financial intermediaries, banks ensure the rise of economic activity, the functioning of payment systems, the development of the financial market and, ultimately, the growth of the population’s well-being.
- Open Access
- 31 March 2022
- Published by FinTechAlliance in Financial and credit activity: problems of theory and practice
- Vol. 1 (42) , 13-25
THE DEVELOPMENT OF METHODOLOGY OF BANKS’ FINANCIAL STABILITY ASSESMENT BY TAXONOMETRIC METHOD
Анотація. Досліджено методику оцінювання фінансової стійкості банків. Досліджено наукову еволюцію визначення сутності фінансової стабільності, розрізняючи ендогенний та екзогенний підходи. Доведено, що фінансова стійкість одночасно відчуває вплив ендогенних та екзогенних факторів і це потрібно враховувати при управлінні фінансовою стабільністю банку, а також оцінювати її рівень. Обґрунтовано комплекс вимог при побудові методологічного підходу до оцінювання фінансової стійкості банку, а саме: варто сформувати набір показників, які б дозволили комплексно характеризувати діяльність банку; важливо враховувати динамічний характер фінансової стабільності; потрібно враховувати інші показники, що впливають на фінансову стабільність банку. Обґрунтовано метод таксономії як ефективну технологію обробки кількісних показників фінансової стійкості банку. Ми пропонуємо нормалізувати значення показників за допомогою інструменту «Евклідова відстань», щоб визначити їхнє відхилення від визначених стандартних значень. Для оцінювання фінансової стійкості банку пропонуємо використовувати набір показників, які згруповано так: 1) якість капіталізації; 2) рівень ліквідності; 3) якість активів; 4) ризик-обґрунтованість підприємницької діяльності; 5) валютний ризик; 6) кредитний ризик; 7) рентабельність; 8) операційний ризик; 9) процентний ризик; 10) фактори макроекономічного середовища. Метою статті є вдосконалення методології оцінювання фінансової стійкості банків з використанням таксономічного підходу. Застосування такого підходу дозволяє комплексно визначити рівень фінансової стабільності банку та кількісно оцінити вплив на нього макроекономічного середовища. Ключові слова: фінансова стійкість банку, метод таксономії, динамічний показник, інтегральний індекс фінансової стійкості банку, нормалізація показників, індикатор-стимулятор, індикатор-дестимулятор. Формул: 6; рис.: 1; табл.: 2; бібл.: 32.
- 31 March 2022
- Published by FinTechAlliance in Financial and credit activity: problems of theory and practice
- Vol. 1 (42) , 13-25
Open AccessTHE DEVELOPMENT OF METHODOLOGY OF BANKS’ FINANCIAL STABILITY ASSESMENT BY TAXONOMETRIC METHOD
Анотація. Досліджено методику оцінювання фінансової стійкості банків. Досліджено наукову еволюцію визначення сутності фінансової стабільності, розрізняючи ендогенний та екзогенний підходи. Доведено, що фінансова стійкість одночасно відчуває вплив ендогенних та екзогенних факторів і це потрібно враховувати при управлінні фінансовою стабільністю банку, а також оцінювати її рівень. Обґрунтовано комплекс вимог при побудові методологічного підходу до оцінювання фінансової стійкості банку, а саме: варто сформувати набір показників, які б дозволили комплексно характеризувати діяльність банку; важливо враховувати динамічний характер фінансової стабільності; потрібно враховувати інші показники, що впливають на фінансову стабільність банку. Обґрунтовано метод таксономії як ефективну технологію обробки кількісних показників фінансової стійкості банку. Ми пропонуємо нормалізувати значення показників за допомогою інструменту «Евклідова відстань», щоб визначити їхнє відхилення від визначених стандартних значень. Для оцінювання фінансової стійкості банку пропонуємо використовувати набір показників, які згруповано так: 1) якість капіталізації; 2) рівень ліквідності; 3) якість активів; 4) ризик-обґрунтованість підприємницької діяльності; 5) валютний ризик; 6) кредитний ризик; 7) рентабельність; 8) операційний ризик; 9) процентний ризик; 10) фактори макроекономічного середовища. Метою статті є вдосконалення методології оцінювання фінансової стійкості банків з використанням таксономічного підходу. Застосування такого підходу дозволяє комплексно визначити рівень фінансової стабільності банку та кількісно оцінити вплив на нього макроекономічного середовища. Ключові слова: фінансова стійкість банку, метод таксономії, динамічний показник, інтегральний індекс фінансової стійкості банку, нормалізація показників, індикатор-стимулятор, індикатор-дестимулятор. Формул: 6; рис.: 1; табл.: 2; бібл.: 32.
- 23 September 2021
- Published by Springer Nature
- p. 749-759
Impact of Innovation and Digital Technologies on the Financial Security of the State
- 23 September 2021
- Published by Springer Nature
- p. 749-759
Impact of Innovation and Digital Technologies on the Financial Security of the State
- Open Access
- 28 December 2020
- Published by Yuri Kondratyuk Poltava Polytechnic in Економіка і регіон/ Economics and region
- No. 4(79),p. 69-77
Financial Stability of Banks and Its Monitoring in Ukraine
The concept of financial stability of banks as a complex and multifaceted category, the content of which is constantly enriched, has been developed. Approaches to determining the financial stability and financial stability of banks, in particular, are considered. It is noted that modern operational, functional, institutional, technological features of banks cannot but affect the content of their financial stability and update the mechanisms for its ensuring. Emphasis is placed on the need for early adaptation of banking institutions to objective transformations of the economic environment through the integration of risk-oriented approach and the use of advanced methods of bank management in all its business processes. The level of financial stability of banks in Ukraine is monitored, for which the main volume indicators of their activity and the Bank Z-score indicator calculated by the World Bank are analyzed. The analysis of indicators of banks’ penetration into the economy shows that the development of the banking sector lags behind the needs of the real sector, so its financial stability is relative, although there are trends to strengthen it. The constant increase in the capital base of Ukrainian banks and their compliance with capital adequacy ratios is particularly positive. However, the quality of banks’ loan portfolios is unsatisfactory, which poses a threat to their financial stability, even given the large amounts of formed provisions for loan impairment. The dynamics of financial stability indicators calculated by the National Bank of Ukraine confirms the existence of prerequisites for its long-term provision, despite the difficult environmental conditions. The directions of monitoring of financial stability offered in the article allow diagnosing its deterioration in time to prevent critical consequences for the national economy.
- 28 December 2020
- Published by Yuri Kondratyuk Poltava Polytechnic in Економіка і регіон/ Economics and region
- No. 4(79),p. 69-77
Open AccessFinancial Stability of Banks and Its Monitoring in Ukraine
The concept of financial stability of banks as a complex and multifaceted category, the content of which is constantly enriched, has been developed. Approaches to determining the financial stability and financial stability of banks, in particular, are considered. It is noted that modern operational, functional, institutional, technological features of banks cannot but affect the content of their financial stability and update the mechanisms for its ensuring. Emphasis is placed on the need for early adaptation of banking institutions to objective transformations of the economic environment through the integration of risk-oriented approach and the use of advanced methods of bank management in all its business processes. The level of financial stability of banks in Ukraine is monitored, for which the main volume indicators of their activity and the Bank Z-score indicator calculated by the World Bank are analyzed. The analysis of indicators of banks’ penetration into the economy shows that the development of the banking sector lags behind the needs of the real sector, so its financial stability is relative, although there are trends to strengthen it. The constant increase in the capital base of Ukrainian banks and their compliance with capital adequacy ratios is particularly positive. However, the quality of banks’ loan portfolios is unsatisfactory, which poses a threat to their financial stability, even given the large amounts of formed provisions for loan impairment. The dynamics of financial stability indicators calculated by the National Bank of Ukraine confirms the existence of prerequisites for its long-term provision, despite the difficult environmental conditions. The directions of monitoring of financial stability offered in the article allow diagnosing its deterioration in time to prevent critical consequences for the national economy.