VPViktoriia Petrenko

Viktoriia Petrenko

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Viktoriia Petrenko has a total of 24 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    ПУБЛІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ЛОКАЛЬНИМИ ТОРГОВЕЛЬНИМИ ЕКОСИСТЕМАМИ В УМОВАХ ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ ТА ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

    by А.с. Карнаушенко, В.с. Петренко

    У статті обґрунтовано необхідність удосконалення публічного управління локальними торговельними екосистемами територіальних громад у період повоєнного відновлення та цифрової трансформації. Метою дослідження є формування підходу до управління їх розвитком з урахуванням взаємодії бізнесу, населення, інфраструктури, цифрових сервісів та органів місцевого самоврядування. Застосовано екосистемний і системний підходи, аналіз, узагальнення, контент-аналіз та структурно-логічне моделювання. Запропоновано авторське трактування локальної торговельної екосистеми територіальної громади, визначено її складові та обґрунтовано механізм стратегічного публічного управління. Визначено заходи на етапах стабілізації, відновлення та розвитку. Практична цінність результатів полягає у можливості їх використання громадами для підтримки підприємництва, відновлення інфраструктури та цифровізації.

  • DIGITAL INTEGRATION OF ELECTRONIC PETITION MECHANISMS INTO THE E-GOVERNANCE SYSTEM OF TERRITORIAL COMMUNITIES

    by K. Melnykova, V. Petrenko, A. Karnaushenko

    The article examines the theoretical and applied aspects of the digital integration of electronic petition mechanisms into the e-governance systems of territorial communities. The study is grounded in the concept that electronic petitions should be considered not merely as isolated digital services, but as institutional instruments of electronic democracy that enable citizens to participate directly in agenda setting, articulation of local needs, and monitoring of public decision-making processes. The relevance of the study is обусловлена the rapid digital transformation of public administration, the growing importance of participatory governance, and the need to strengthen civic engagement in the context of decentralization, martial law, and post-war recovery in Ukraine. Particular attention is paid to territorial communities of Kherson region, where the uneven development of digital infrastructure has created significant disparities in access to electronic participation tools. The purpose of the article is to substantiate the conceptual foundations of integrating electronic petitions into comprehensive digital governance ecosystems, develop a methodological approach for assessing the digital accessibility of electronic petitions, and conduct a comparative analysis of territorial communities in Kherson region to identify their digital capacity to support citizen participation. The article analyzes the legal and institutional framework governing electronic petitions in Ukraine, including the Law of Ukraine “On Citizens’ Appeals,” local regulations, and operational procedures for submitting and considering petitions. The functional characteristics of the main digital platforms used to implement electronic petitions are examined, including the E-DEM platform, the “VzaiemoDiia” service, and official websites of territorial communities. The scientific novelty of the study lies in the development of the author’s Digital Accessibility Index (D), which evaluates the level of integration of electronic petitions into local e-governance systems. The index is calculated based on three binary indicators: integration with the E-DEM platform, the use of the “VzaiemoDiia” service, and the availability of a dedicated electronic petition section on the official website of the community. This approach provides a simple and comparable tool for assessing digital readiness and identifying manifestations of the local digital divide. The proposed methodology was tested using data from 17 territorial communities of Kherson region. The results reveal substantial differences in the level of digital integration. Four communities – Kherson City, Velykooleksandrivska, Vysokopilska, and Daryivska – demonstrated a high level of digital accessibility. Three communities – Bilozerska, Muzykivska, and Chornobaivska – showed a sufficient level. The remaining ten communities were characterized by low digital accessibility, indicating limited integration of specialized e-democracy platforms and insufficient institutional capacity to provide effective digital participation. The findings confirm that digital accessibility constitutes a fundamental prerequisite for the development of electronic democracy, although it does not automatically guarantee the effective influence of citizens on public decision-making. The practical significance of the study lies in the possibility of applying the proposed index to monitor the digital capacity of territorial communities, identify disparities in digital development, and support strategic decisions aimed at strengthening electronic democracy in Ukraine. Future research should extend the methodological framework by incorporating indicators of civic activity, petition success rates, transparency of responses, and the implementation of supported initiatives, enabling a comprehensive assessment of the effectiveness of electronic petitions as a tool of participatory governance and post-war recovery. Keywords: electronic petitions; e-governance; e-democracy; digital integration; digital accessibility; digital transformation; digital capacity of territorial communities; digital maturity of communities; public participation; e-participation; local self-government; territorial communities; digital accessibility index; digital inequality; digital infrastructure; participatory governance; decentralization.

  • Open Access

    THE EVOLUTION OF CONSUMER VALUES AS A DRIVER OF BUSINESS MODEL TRANSFORMATION IN THE RETAIL SECTOR IN THE CONTEXT OF THE CIRCULAR ECONOMY

    by А.с. Карнаушенко, В.с. Петренко

    This study explores the link between evolving consumer values and the transformation of retail business models within the circular economy. Using theoretical analysis, typology, and behavioral interpretation, it identifies value–model alignment patterns. A typology of business models and consumer behavioral profiles is proposed, along with an analytical structure for assessing alignment. The concept of Circular Fit is introduced to express the match between consumer values, behavioral readiness, and company models. The 4C strategic adaptation model and an alignment scale are presented to evaluate circular strategies. Theoretical value lies in proving alignment as key to circular transformation; practical relevance is in applying the models to communication strategy planning, circular offer design, and sustainable retail development.

  • Open Access

    Інвестиційні моделі підтримки циркулярної трансформації деокупованих територій

    by В. С. Петренко, А. С. Карнаушенко, К. В. Мельникова

    Актуальність дослідження зумовлена нагальною потребою у пошуку інноваційних підходів до інвестиційної підтримки деокупованих територій України в умовах повоєнного відновлення, враховуючи зростаючі виклики, пов’язані з дефіцитом ресурсів, екологічною вразливістю та слабкістю інституційної спроможності. Зростаючий глобальний інтерес до циркулярної економіки відкриває нові можливості для ресурсоефективної, сталої та інклюзивної реконструкції. Водночас ефективна інтеграція принципів циркулярної економіки в розвиток територій потребує формування адаптивної інвестиційної моделі, здатної враховувати ризики та обмеження постконфліктного середовища. Метою цього дослідження є розробка теоретико-прикладної моделі інвестиційного забезпечення циркулярної трансформації на деокупованих територіях України на основі комплексного аналізу інституційних умов, екологічної вразливості та кращих міжнародних практик сталого відновлення. Застосовано багаторівневий методологічний підхід, що включає теоретичний огляд літератури, контент-аналіз програмних документів та порівняльну оцінку інвестиційних механізмів, що застосовуються в умовах підвищених ризиків. Основна гіпотеза дослідження полягає в тому, що ефективна реалізація циркулярної трансформації в постконфліктних регіонах потребує не лише технологічних інновацій та екологічних гарантій, але й фінансової та інституційної реструктуризації. Для обґрунтування запропонованої моделі використано методи системного аналізу, порівняльного аналізу та синтезу інструментів циркулярного інвестування. Основні результати дослідження включають ідентифікацію структурних і процедурних характеристик розгортання циркулярної економіки в постконфліктних умовах, типологію інвестиційних стратегій, адекватних таким умовам, оцінку сприятливих і обмежувальних чинників, а також оцінка сприятливих та стримуючих факторів, а також розробка концептуальних засад управління циркулярною трансформацією на макро-, мезо- та мікрорівнях. Особлива увага приділяється балансу між можливостями місцевого самоврядування та зовнішніми інвестиційними стимулами. Теоретичний внесок дослідження полягає в розширенні концептуальної бази для інтеграції циркулярної економіки на нестабільних та перехідних територіях. Практичне значення полягає у застосуванні моделі для формування цільових регіональних стратегій відновлення та мобілізації змішаного фінансування. Оригінальність дослідження полягає в цілісній інтеграції екологічного, фінансового та управлінського вимірів в єдину інвестиційну модель. Подальші дослідження мають бути зосереджені на емпіричній перевірці моделі на прикладі окремих українських громад, що перебувають на стадії відновлення. Тип статті – теоретико-аналітична.


  • Open Access

    Економічний потенціал військового туризму як каталізатор регіонального розвитку та повоєнної відбудови України у контексті цілей сталого розвитку

    by А. С. Карнаушенко, В. С. Петренко

    Військовий туризм розглядається як перспективний напрям розвитку туристичної галузі, який відіграє важливу роль у відновленні постраждалих регіонів України. Попри активний розвиток військового туризму у світі, в Україні він залишається недостатньо дослідженим і потребує комплексного підходу до його розвитку. Значення військового туризму полягає не лише у збереженні історичної пам’яті, а й у створенні економічних можливостей для постраждалих громад. Метою дослідження є: визначення економічного потенціалу військового туризму як інструменту регіонального розвитку та повоєнного відновлення України. Дослідження ґрунтується на комплексному підході з використанням методу аналізу та синтезу, порівняльний методу та методу структурно-функціонального аналізу. Основна гіпотеза дослідження - «військовий туризм сприятиме економічному відновленню постраждалих регіонів України через стимулювання малого бізнесу, створення робочих місць та розвиток туристичної інфраструктури», що успішно підтверджена у процесі дослідження. Встановлено, що глобальний ринок військового туризму у 2024 р. становив $33,4 млрд і зростатиме на 3,1% щорічно, тому є необхідність у включенні до стратегії розвитку постраждалих громад даного напряму туризму. На основі міжнародного досвіду вдалося згенерувати економічну модель розвитку постраждалих територій через військовий туризм. Встановлено, що військовий напрям туризму сприяє економічному зростанню, створенню робочих місць, наповненню місцевих бюджетів та досягненню Цілей сталого розвитку. Разом із тим, виявлено основні виклики: безпекові ризики, відсутність законодавчого регулювання, етичні погляди населення та потребу у фінансовій підтримці. Теоретичне значення дослідження полягає у розширенні наукового підходу до аналізу військового туризму як інструменту відновлення регіонального розвитку. Практична цінність полягає у можливості застосування результатів дослідження у розробці державної політики у сфері військового туризму, формування програм міжнародного партнерства та залучення фінансування для повоєнного та післявоєнного відновлення туристичної інфраструктури України. Наукова новизна дослідження полягає у комплексному аналізі економічного потенціалу військового туризму для відновлення постраждалих територій та систематизації міжнародного досвіду розвитку військового туризму, що дозволило ідентифікувати ефективні механізми його впровадження в українських реаліях. Подальші дослідження можуть зосередитися на механізмах державної підтримки, оцінці довгострокових економічних ефектів та інтеграції військового туризму в загальну політику розвитку туризму. Стаття є теоретичною.


  • Open Access

    Інтегральний підхід до оцінки конкурентоспроможності ІТ-бізнесу

    by В. С. Петренко, А. С. Карнаушенко

    Конкурентоспроможність ІТ-компаній є визначальним фактором їхнього успіху у сучасному високотехнологічному середовищі, що характеризується швидкими змінами, глобалізацією та цифровою трансформацією економіки. В умовах інтенсифікації конкуренції традиційні підходи до оцінки конкурентоспроможності, такі як фінансово-економічні показники або модель Портера, є недостатніми для всебічного аналізу ринкових позицій компаній. Інтегральний підхід дозволяє поєднати різні критерії оцінки та забезпечує комплексне бачення рівня конкурентоспроможності ІТ-бізнесу. Метою дослідження є розробка та апробація інтегрального підходу до оцінки конкурентоспроможності ІТ-компаній, що поєднує фінансові, ринкові та технологічні показники у єдину систему оцінювання. Для досягнення мети було проведено аналіз сучасних методів оцінки конкурентних позицій, розроблено систему вагових коефіцієнтів, визначено ключові детермінанти конкурентоспроможності ІТ-компаній та здійснено апробацію запропонованої методики на вибірці провідних ІТ-компаній України. У дослідженні використано методи економіко-математичного моделювання, багатовимірного статистичного аналізу, нормалізації даних, експертного оцінювання та індексного аналізу. Основна гіпотеза полягає у тому, що інтегральний підхід є ефективним інструментом для оцінки конкурентоспроможності ІТ-компаній, оскільки дозволяє здійснювати об’єктивне порівняння підприємств за різними критеріями, включаючи рівень інноваційності, ефективність управління ресурсами та здатність до масштабування. Отримані результати підтверджують ефективність інтегрального підходу для оцінки конкурентних позицій ІТ-компаній. Виконано порівняльний аналіз провідних компаній, що дозволив ідентифікувати основні конкурентні переваги та ризики їхнього розвитку. Запропоновано методику інтегрального оцінювання, що враховує як фінансові, так і нефінансові показники, а також динамічні зміни у ринковому середовищі. Теоретичне значення дослідження полягає у розширенні наукового інструментарію оцінки конкурентоспроможності ІТ-компаній, тоді як практичне значення відображається у можливості використання запропонованої методики у стратегічному плануванні та ухваленні управлінських рішень. Наукова новизна роботи полягає у формуванні універсальної інтегральної методики оцінки конкурентоспроможності ІТ-компаній, що може бути адаптована для використання у різних секторах цифрової економіки. Подальші дослідження можуть бути зосереджені на розширенні вибірки компаній, застосуванні штучного інтелекту для автоматизації збору даних та вдосконаленні алгоритмів визначення вагових коефіцієнтів. Стаття є емпіричним дослідженням, що поєднує теоретичні та практичні аспекти оцінки конкурентоспроможності.

  • Open Access

    Sustainable development policy for post-conflict recovery in Ukraine: the role of environmental indicators in decision-making

    by Viktoriia Petrenko, Alla Karnaushenko, Kateryna Melnykova

    Ecological systems modelingThis study explores the role of environmental indicators in guiding managerial decision-making for the sustainable recovery of de-occupied territories in Ukraine. The research is grounded in a large-scale survey conducted across 42 territorial communities in southern Ukraine that experienced severe destruction due to the full-scale invasion. The methodological framework is based on sociological data from over 16,000 residents, used to calculate five key environmental indicators: Technogenic Pollution from MilitaryActivity (TPMA), Degradation of Natural Ecosystems (DNES), Infrastructure and Household War Impacts (IHWI), Access to Natural Resources (ANR), and Biological and Public Health Protection (BPHP). The results were visualized using a heat map to identify ecological “hotspots” and prioritize zones requiring urgent intervention. Particular attention is given to the development of a structural decision-making model that illustrates the progression from problem identification to the implementation of recovery strategies at the local level. The paper proposes actionable directions for response, including environmental monitoring, land reclamation, waste management, and ecological awareness initiatives. It also discusses potential funding sources for environmental initiatives, ranging from international donor programs and national funds to public-private partnerships and innovative financial instruments. The findings offer practical value for evidence-based environmental policymaking in post-conflict settings, the formulation of localized sustainable development strategies, and the strengthening of institutional capacity at the community level.