C.в. Клюс
Research Subjects
C.в. Клюс has a total of 12 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- V. P. Klius
Інститут відновлюваної енергетики НАН України, 02094, вул. Гната Хоткевича, 20А, м. Київ, Україна
3 shared publications S. Klius
Інститут відновлюваної енергетики НАН України, 02094, вул. Гната Хоткевича, 20А, м. Київ, Україна
2 shared publications- H. Chetveryk
Інститут відновлюваної енергетики НАН України, м. Київ, Україна
1 shared publication M. Tereshchuk
Поліський національний університет, 10008, Старий бульвар, 7, м. Житомир, Україна
1 shared publication- Marina Tereshchuk
Polissia National University, Ukraine
1 shared publication N. M. Zhovmir
The Institute of Renewable Energy of Ukraine National Academy of Sciences
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 28 June 2021
- Published by Vidnovluvana energetika in Vidnovluvana energetika
- No. 2(65),p. 93-99
ЗАСТОСУВАННЯ ОКИСНЮВАЛЬНОГО ПІРОЛІЗУ ДЛЯ ПЕРЕРОБКИ ОРГАНІЧНИХ ВІДХОДІВ
Виконано аналіз відомих методів переробки курячого посліду та осадів стічних вод. Запропоновано термічну переробку зазначених відходів методом окиснювального піролізу. Створено високотемпературну установку періодичної дії для проведення експериментальних досліджень. Вироблено гранули з посліду та осадів стічних вод. В процесі окиснювального піролізу волога посліду перетворюється в пар, який взаємодіє з розпеченим вуглецем і активує його. Після переробки маса посліду зменшується в 2-3 рази, а вміст поживних речовин (Р2О5, К2О) збільшується в порівнянні з вихідним продуктом. Отриманий продукт не містить патогенної мікрофлори, має пористу структуру і достатню механічну міцність, що важливо для його транспортування. За результатами переробки посліду було отримано два продукти: карбонізований послід та горючий газ з теплотою згоряння 5,8…6,1 МДж/м3. Вміст поживних речовин в карбонізованому посліді становив: Р2О5 – (14,0…18,8 %); К2О – (7,8…11,1 %). Активність по йоду – 22,3…24,2 %. Для переробки були відібрані дві партії мулу: мул тривалого зберігання (понад 20 років) очисних споруд м. Києва та свіжий мул (3 роки) м. Львова. В процесі переробки осаду стічних вод було встановлено, що при температурі 800 – 850 °С коксозольний залишок спікається, тому максимальну температуру було обмежено до 700 °С. Вміст Р2О5 в карбонізованому мулі становив 17,3…23 %. Проведеними експериментами підтверджена гіпотеза про можливість термічної переробки посліду і мулу методом окиснювального піролізу в нетрадиційні органічні добрива, які містять фосфор і калій. Відповідно до Європейського зеленого курсу (European Green Deal), планується скоротити застосування мінеральних добрив і засобів захисту рослин на 20 % найближчого десятиліття. Замінити традиційні мінеральні добрива можна органічними: карбонізованим послідом і карбонізованим мулом Бібл. 11 , табл. 1, рис. 3.
- 28 June 2021
- Published by Vidnovluvana energetika in Vidnovluvana energetika
- No. 2(65),p. 93-99
Open AccessЗАСТОСУВАННЯ ОКИСНЮВАЛЬНОГО ПІРОЛІЗУ ДЛЯ ПЕРЕРОБКИ ОРГАНІЧНИХ ВІДХОДІВ
Виконано аналіз відомих методів переробки курячого посліду та осадів стічних вод. Запропоновано термічну переробку зазначених відходів методом окиснювального піролізу. Створено високотемпературну установку періодичної дії для проведення експериментальних досліджень. Вироблено гранули з посліду та осадів стічних вод. В процесі окиснювального піролізу волога посліду перетворюється в пар, який взаємодіє з розпеченим вуглецем і активує його. Після переробки маса посліду зменшується в 2-3 рази, а вміст поживних речовин (Р2О5, К2О) збільшується в порівнянні з вихідним продуктом. Отриманий продукт не містить патогенної мікрофлори, має пористу структуру і достатню механічну міцність, що важливо для його транспортування. За результатами переробки посліду було отримано два продукти: карбонізований послід та горючий газ з теплотою згоряння 5,8…6,1 МДж/м3. Вміст поживних речовин в карбонізованому посліді становив: Р2О5 – (14,0…18,8 %); К2О – (7,8…11,1 %). Активність по йоду – 22,3…24,2 %. Для переробки були відібрані дві партії мулу: мул тривалого зберігання (понад 20 років) очисних споруд м. Києва та свіжий мул (3 роки) м. Львова. В процесі переробки осаду стічних вод було встановлено, що при температурі 800 – 850 °С коксозольний залишок спікається, тому максимальну температуру було обмежено до 700 °С. Вміст Р2О5 в карбонізованому мулі становив 17,3…23 %. Проведеними експериментами підтверджена гіпотеза про можливість термічної переробки посліду і мулу методом окиснювального піролізу в нетрадиційні органічні добрива, які містять фосфор і калій. Відповідно до Європейського зеленого курсу (European Green Deal), планується скоротити застосування мінеральних добрив і засобів захисту рослин на 20 % найближчого десятиліття. Замінити традиційні мінеральні добрива можна органічними: карбонізованим послідом і карбонізованим мулом Бібл. 11 , табл. 1, рис. 3.
- Open Access
- 30 March 2021
- Published by Vidnovluvana energetika in Vidnovluvana energetika
- No. 1(64),p. 87-97
ДОСЛІДЖЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ ПАРАМЕТРІВ ПРОЦЕСУ КОНВЕРСІЇ БІОСИРОВИНИ В ЗАКРИТІЙ КАМЕРІ ФЕРМЕНТАЦІЇ
Зброджування біосировини в закритих камерах ферментації є одним з перспективних методів виробництва компостів, що інтенсивно розвивається. Однак, одним з невирішених питань процесу зброджування субстратів на основі біосировини в закритих камерах є низька ефективність, пов’язана із втратами енергії. З метою дослідження енергетичних параметрів процесу зброджування біосировини розроблено та представлено конструкцію камери ферментації закритого типу. Встановлено, що саме температурний режим на кожній з фаз зброджування субстрату є вагомим чинником впливу на ефективність усього процесу виробництва компосту. Експериментально визначено, що оптимальними температурами на кожній з фаз зброджування є: фаза розігрівання субстрату – до 20 °С; мезофільна фаза – від 20 до 42 °С; термофільна фаза – від 42 до 65 °С; фаза дозрівання – від 65 °С до температури навколишнього середовища. Забезпечення вказаного температурного режиму на кожній з фаз зброджування дозволяє зробити процес компостування керованим та отримувати компости високої якості відповідно до біотехнологічних норм. Експериментально досліджено, що найбільше енергії втрачається через конвекцію на термофільній фазі компостування. Найвищі значення коефіцієнту конвекційного теплообміну становили 1,6…1,7 Вт/(м2·°С) при температурі процесу рівній 61…62 °С і мали місце на 108…132-й годинах тривання процесу компостування. При цьому на 132-й годині тривання процесу значення коефіцієнта тепловиділення становило 8,5 Вт на кілограм органічної речовини субстрату, а сумарна кількість теплоти, виділена з кілограму органічної речовини субстрату, досягала 2 МДж/кг. Хоча під час термофільної фази компостування біосировини внутрішня енергія субстрату різко зростала, на забезпечення енергетичних потреб процесу витрачалося лише 5 % цієї енергії. Аналіз параметрів процесу свідчить, що близько 95 % від виробленої в процесі компостування теплоти втрачається через конвекцію, теплове випромінювання та під час аерації субстрату повітрям. Ці втрати можна зменшити, розробивши відповідні термопідтримуючі засоби – теплоізоляційне покриття зовнішніх поверхонь камер, використання нагрівачів. Бібл. 14, рис. 5.
- 30 March 2021
- Published by Vidnovluvana energetika in Vidnovluvana energetika
- No. 1(64),p. 87-97
Open AccessДОСЛІДЖЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ ПАРАМЕТРІВ ПРОЦЕСУ КОНВЕРСІЇ БІОСИРОВИНИ В ЗАКРИТІЙ КАМЕРІ ФЕРМЕНТАЦІЇ
Зброджування біосировини в закритих камерах ферментації є одним з перспективних методів виробництва компостів, що інтенсивно розвивається. Однак, одним з невирішених питань процесу зброджування субстратів на основі біосировини в закритих камерах є низька ефективність, пов’язана із втратами енергії. З метою дослідження енергетичних параметрів процесу зброджування біосировини розроблено та представлено конструкцію камери ферментації закритого типу. Встановлено, що саме температурний режим на кожній з фаз зброджування субстрату є вагомим чинником впливу на ефективність усього процесу виробництва компосту. Експериментально визначено, що оптимальними температурами на кожній з фаз зброджування є: фаза розігрівання субстрату – до 20 °С; мезофільна фаза – від 20 до 42 °С; термофільна фаза – від 42 до 65 °С; фаза дозрівання – від 65 °С до температури навколишнього середовища. Забезпечення вказаного температурного режиму на кожній з фаз зброджування дозволяє зробити процес компостування керованим та отримувати компости високої якості відповідно до біотехнологічних норм. Експериментально досліджено, що найбільше енергії втрачається через конвекцію на термофільній фазі компостування. Найвищі значення коефіцієнту конвекційного теплообміну становили 1,6…1,7 Вт/(м2·°С) при температурі процесу рівній 61…62 °С і мали місце на 108…132-й годинах тривання процесу компостування. При цьому на 132-й годині тривання процесу значення коефіцієнта тепловиділення становило 8,5 Вт на кілограм органічної речовини субстрату, а сумарна кількість теплоти, виділена з кілограму органічної речовини субстрату, досягала 2 МДж/кг. Хоча під час термофільної фази компостування біосировини внутрішня енергія субстрату різко зростала, на забезпечення енергетичних потреб процесу витрачалося лише 5 % цієї енергії. Аналіз параметрів процесу свідчить, що близько 95 % від виробленої в процесі компостування теплоти втрачається через конвекцію, теплове випромінювання та під час аерації субстрату повітрям. Ці втрати можна зменшити, розробивши відповідні термопідтримуючі засоби – теплоізоляційне покриття зовнішніх поверхонь камер, використання нагрівачів. Бібл. 14, рис. 5.
- 28 June 2020
- Published by Vidnovluvana energetika in Vidnovluvana energetika
- No. 2(61),p. 89-95
УТИЛІЗАЦІЯ СТІЧНИХ ФЕНОЛВМІСНИХ ВОД ГАЗОГЕНЕРАТОРНИХ УСТАНОВОК ШЛЯХОМ МЕТАНОВОЇ АНАЕРОБНОЇ ПЕРЕРОБКИ
Наведено результати експериментів з метанової анаеробної переробки конденсату сумісно з коров’ячим гноєм. Конденсат було отримано під час часткової газифікації березової тріски. Наведено вихід деревного вугілля та конденсату, сорбційні показники деревного вугілля, а саме питому внутрішню поверхню та йодне число. Визначено концентрацію фенольних сполук в конденсаті. Процес бродіння відбувався за мезофільної температури 35 °С. Незважаючи на інгібування процесу бродіння фенольними сполуками конденсату, що призвело до більш тривалої лаг-фази, має місце переробка органічних речовин конденсату в біогаз та інтенсифікація бродіння. Лаг-фаза під час бродіння конденсат-вмісних субстратів триває довше в 2,9–4,8 рази, ніж для контрольного субстрату, який не містив конденсату. Встановлено гранично допустиму концентрацію фенольних сполук в субстраті 103 мг/дм3, за якої має місце процес бродіння. Визначено вихід та склад біогазу, ступінь переробки органічної речовини та фенольних сполук. Кумулятивний вихід біогазу з одиниці об’єму субстрату на 40,3–58,6 % більший з конденсат-вмісних субстратів. Середня концентрація метану у виробленому біогазі на 9,6–13,6 % більша з конденсат-вмісних субстратів. Показано, що об’єм виробленого біогазу та вміст метану в біогазі підвищився за рахунок переробки фенольних сполук. При цьому деструкція фенольних сполук в конденсат-вмісних субстратах становила від 45,5 % до 80,3 %. На основі отриманих експериментальних результатів розроблена принципова схема для промислової реалізації наведеного способу перероблення конденсату. Це дасть змогу використати фізичну теплоту генераторного газу або для підтримування сталої температури всередині біогазового реактора, або для попереднього підігрівання субстрату. Органічні кислоти, розчинна смола та фенольні сполуки, що присутні в конденсаті переробляються в біогазовому реакторі для отримання біогазу. Бібл. 13, табл.1, рис. 2.
- 28 June 2020
- Published by Vidnovluvana energetika in Vidnovluvana energetika
- No. 2(61),p. 89-95
УТИЛІЗАЦІЯ СТІЧНИХ ФЕНОЛВМІСНИХ ВОД ГАЗОГЕНЕРАТОРНИХ УСТАНОВОК ШЛЯХОМ МЕТАНОВОЇ АНАЕРОБНОЇ ПЕРЕРОБКИ
Наведено результати експериментів з метанової анаеробної переробки конденсату сумісно з коров’ячим гноєм. Конденсат було отримано під час часткової газифікації березової тріски. Наведено вихід деревного вугілля та конденсату, сорбційні показники деревного вугілля, а саме питому внутрішню поверхню та йодне число. Визначено концентрацію фенольних сполук в конденсаті. Процес бродіння відбувався за мезофільної температури 35 °С. Незважаючи на інгібування процесу бродіння фенольними сполуками конденсату, що призвело до більш тривалої лаг-фази, має місце переробка органічних речовин конденсату в біогаз та інтенсифікація бродіння. Лаг-фаза під час бродіння конденсат-вмісних субстратів триває довше в 2,9–4,8 рази, ніж для контрольного субстрату, який не містив конденсату. Встановлено гранично допустиму концентрацію фенольних сполук в субстраті 103 мг/дм3, за якої має місце процес бродіння. Визначено вихід та склад біогазу, ступінь переробки органічної речовини та фенольних сполук. Кумулятивний вихід біогазу з одиниці об’єму субстрату на 40,3–58,6 % більший з конденсат-вмісних субстратів. Середня концентрація метану у виробленому біогазі на 9,6–13,6 % більша з конденсат-вмісних субстратів. Показано, що об’єм виробленого біогазу та вміст метану в біогазі підвищився за рахунок переробки фенольних сполук. При цьому деструкція фенольних сполук в конденсат-вмісних субстратах становила від 45,5 % до 80,3 %. На основі отриманих експериментальних результатів розроблена принципова схема для промислової реалізації наведеного способу перероблення конденсату. Це дасть змогу використати фізичну теплоту генераторного газу або для підтримування сталої температури всередині біогазового реактора, або для попереднього підігрівання субстрату. Органічні кислоти, розчинна смола та фенольні сполуки, що присутні в конденсаті переробляються в біогазовому реакторі для отримання біогазу. Бібл. 13, табл.1, рис. 2.
- 7 December 2018
- Published by Scientific Technical Centre TATA, Limited Company in Alternative Energy and Ecology (ISJAEE)
- No. 25-30,p. 60-72
BIOMASS GAS GENERATOR STOVES
The work refers to the field of thermochemical processes of the biomass conversion into energy, in particular to the creation of gas-generator stoves operating on biomass for cooking. In view of the high energy efficiency and environmental friendliness gas-burning stoves significantly exceed the traditional direct combustion biomass kilns. The theoretical analysis of the processes of gasification and combustion of fuel flowing in the stove is considered. The stove is considered as a reversed microgasifier with an open top. Gasification is carried out in a vertical microgasifier of a dense layer of fuel with fuel ignition from above and air supply from below. The thermal processes taking place in the microgasifier can be divided into three stages: partial gasification of biofuel, complete gasification of the biochar obtained, direct combustion of the biochar. The pilot samples of a number of stoves with a reactor volume of 5.5 to 9.7 liters were made and pilot tests were carried out for the various types of biofuel (pellets from softwood, trimmed pine saw-timbers, wood chips from hardwood, briquettes from straw, sunflower husks, buckwheat husks). As a result of the tests it was found that the efficiency of the stoves is about 30% which is approximately 3 times more than that of traditional direct combustion furnaces, and the average thermal power of the gas-generator stoves was 0.71–1.78 kW which corresponds to the thermal power of household stoves operating on natural gas. The fuel consumption and the specific burning rate of the fuel are determined by the air supply. For approximate calculations, you can take a fuel consumption of 1 kg / hour. The specific intensity of combustion for the tested fuels varied in the range 27.5–60.6 kg / (m2 · h). The use of the thermal insulation of the hull makes it possible not only to reduce significantly heat losses to the environment but also to avoid burns if the person touches the stove accidentally. The stoves have the following advantages: ecological compatibility; the economy; mobility. Prospective consumers of stoves are the residents of non-gasified areas, summer residents, tourists.
- 7 December 2018
- Published by Scientific Technical Centre TATA, Limited Company in Alternative Energy and Ecology (ISJAEE)
- No. 25-30,p. 60-72
BIOMASS GAS GENERATOR STOVES
The work refers to the field of thermochemical processes of the biomass conversion into energy, in particular to the creation of gas-generator stoves operating on biomass for cooking. In view of the high energy efficiency and environmental friendliness gas-burning stoves significantly exceed the traditional direct combustion biomass kilns. The theoretical analysis of the processes of gasification and combustion of fuel flowing in the stove is considered. The stove is considered as a reversed microgasifier with an open top. Gasification is carried out in a vertical microgasifier of a dense layer of fuel with fuel ignition from above and air supply from below. The thermal processes taking place in the microgasifier can be divided into three stages: partial gasification of biofuel, complete gasification of the biochar obtained, direct combustion of the biochar. The pilot samples of a number of stoves with a reactor volume of 5.5 to 9.7 liters were made and pilot tests were carried out for the various types of biofuel (pellets from softwood, trimmed pine saw-timbers, wood chips from hardwood, briquettes from straw, sunflower husks, buckwheat husks). As a result of the tests it was found that the efficiency of the stoves is about 30% which is approximately 3 times more than that of traditional direct combustion furnaces, and the average thermal power of the gas-generator stoves was 0.71–1.78 kW which corresponds to the thermal power of household stoves operating on natural gas. The fuel consumption and the specific burning rate of the fuel are determined by the air supply. For approximate calculations, you can take a fuel consumption of 1 kg / hour. The specific intensity of combustion for the tested fuels varied in the range 27.5–60.6 kg / (m2 · h). The use of the thermal insulation of the hull makes it possible not only to reduce significantly heat losses to the environment but also to avoid burns if the person touches the stove accidentally. The stoves have the following advantages: ecological compatibility; the economy; mobility. Prospective consumers of stoves are the residents of non-gasified areas, summer residents, tourists.