I.S. Burlaka
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
I.S. Burlaka has a total of 6 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Aleksandr Vladimirovich Tkachev
RUDN University
1 shared publication - Liudmylа V. Gazzavi-Rogozina
State Biotehnology University
1 shared publication - O.I. Naboka
Національній фармацевтичний університет, м. Харків
1 shared publication O.V. Tkachоv
Національній фармацевтичний університет, м. Харків
1 shared publication- Y.V. Dyomina
Національній фармацевтичний університет, м. Харків
1 shared publication - Валентина Віталіївна Підгайна
Національний фармацевтичний університет МОЗ України
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 24 February 2018
- Published by Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv in Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary Sciences
- Vol. 20 (83) , 36-39
Метод епізоотичної оцінки місцевості щодо іксодових кліщів
У статті описано розроблений метод епізоотичної оцінки місцевості щодо іксодових кліщів. Існує методика збору іксодових кліщів «на сухий лід». Методика полягає у тому, що на певній місцевості розстилають покривало на краях якого та посередині розміщують шматочки «сухого льоду», який випаровується вуглекислим газом, що і приманює іксодових кліщів на нижню частину покривала. Існує методика збору іксодових кліщів «на себе», яка є найбільш простою і не вимагає ніяких спеціальних пристроїв. Існує загальноприйнята методика збору кліщів на «прапор», або «волокушу». Після підрахунку іксодових кліщів роблять висновок щодо епідеміологічної безпечності тієї чи іншої місцевості у розрахунку на прапорокілометр. Методи епізоотичної оцінки місцевості щодо іксодових кліщів в Україні відсутні. Метою роботи було розробити метод епізоотичної оцінки місцевості щодо іксодових кліщів, який буде передбачати оцінку кількості кліщів не лише на прапорокілометрі, а також і на квадратному кілометрі досліджуваної місцевості. У 2014 році кількість іксодових кліщів на прапорокілометр за розробленим методом була на 23,8% (Р < 0,05) більшою, ніж при застосуванні загальноприйнятого способу. Кількість кліщів на людині була меншою на 89%, за умов використання розробленого нами способу. Епізоотична забрудненість іксодовими кліщами склала 344,67 ± 47,70/км2. У 2015 році кількість іксодових кліщів на прапорокілометр за розробленим методом була на 30,8% (Р < 0,001) більшою, ніж при застосуванні загальноприйнятого способу. За умов використання розробленого методу кліщів на людині взагалі не було виявлено. Епізоотична забрудненість іксодовими кліщами склала 610,00 ± 88,88/км2. У 2016 році кількість іксодових кліщів на волокуші за розробленим методом була на 15,98% (Р < 0,05) більшою, ніж при застосуванні загальноприйнятого способу. Водночас кліщів на людині за умов використання розробленого методу також не було виявлено. Епізоотична забрудненість іксодовими кліщами склала 888,33 ± 172,68/км2. Таким чином, розроблений новий метод епізоотичної оцінки місцевості щодо іксодових кліщів дозволяє підвищувати ефективність виявлення паразитів на прапорокілометрі у середньому на 23,53% (Р < 0,05–0,001). Дозволяє унеможливити ймовірність нападу іксодових кліщів на протикліщовий костюм людини завдяки триразовій обробки його репелентами. Розроблений новий метод уперше дозволяє провести епізоотичну оцінку місцевості щодо іксодових кліщів у розрахунку на км2.
- 24 February 2018
- Published by Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv in Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary Sciences
- Vol. 20 (83) , 36-39
Open AccessМетод епізоотичної оцінки місцевості щодо іксодових кліщів
У статті описано розроблений метод епізоотичної оцінки місцевості щодо іксодових кліщів. Існує методика збору іксодових кліщів «на сухий лід». Методика полягає у тому, що на певній місцевості розстилають покривало на краях якого та посередині розміщують шматочки «сухого льоду», який випаровується вуглекислим газом, що і приманює іксодових кліщів на нижню частину покривала. Існує методика збору іксодових кліщів «на себе», яка є найбільш простою і не вимагає ніяких спеціальних пристроїв. Існує загальноприйнята методика збору кліщів на «прапор», або «волокушу». Після підрахунку іксодових кліщів роблять висновок щодо епідеміологічної безпечності тієї чи іншої місцевості у розрахунку на прапорокілометр. Методи епізоотичної оцінки місцевості щодо іксодових кліщів в Україні відсутні. Метою роботи було розробити метод епізоотичної оцінки місцевості щодо іксодових кліщів, який буде передбачати оцінку кількості кліщів не лише на прапорокілометрі, а також і на квадратному кілометрі досліджуваної місцевості. У 2014 році кількість іксодових кліщів на прапорокілометр за розробленим методом була на 23,8% (Р < 0,05) більшою, ніж при застосуванні загальноприйнятого способу. Кількість кліщів на людині була меншою на 89%, за умов використання розробленого нами способу. Епізоотична забрудненість іксодовими кліщами склала 344,67 ± 47,70/км2. У 2015 році кількість іксодових кліщів на прапорокілометр за розробленим методом була на 30,8% (Р < 0,001) більшою, ніж при застосуванні загальноприйнятого способу. За умов використання розробленого методу кліщів на людині взагалі не було виявлено. Епізоотична забрудненість іксодовими кліщами склала 610,00 ± 88,88/км2. У 2016 році кількість іксодових кліщів на волокуші за розробленим методом була на 15,98% (Р < 0,05) більшою, ніж при застосуванні загальноприйнятого способу. Водночас кліщів на людині за умов використання розробленого методу також не було виявлено. Епізоотична забрудненість іксодовими кліщами склала 888,33 ± 172,68/км2. Таким чином, розроблений новий метод епізоотичної оцінки місцевості щодо іксодових кліщів дозволяє підвищувати ефективність виявлення паразитів на прапорокілометрі у середньому на 23,53% (Р < 0,05–0,001). Дозволяє унеможливити ймовірність нападу іксодових кліщів на протикліщовий костюм людини завдяки триразовій обробки його репелентами. Розроблений новий метод уперше дозволяє провести епізоотичну оцінку місцевості щодо іксодових кліщів у розрахунку на км2.