DKDmytro Kozlov

Dmytro Kozlov

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Dmytro Kozlov has a total of 18 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ ДО ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ DIGITAL HEALTH У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

    by Олена Володимирівна Семеніхіна, Артем Олександрович Юрченко, Петро Федорович Рибалко, Оксана Василівна Шукатка, Дмитро Олександрович Козлов, Марина Григорівна Друшляк

    Стаття стосується проблеми підготовки майбутніх фахівців фізичної культури і спорту (ФКіС) до використання засобів digital health у професійній діяльності. Мета дослідження: розробити й експериментально перевірити модель підготовки майбутніх фахівців ФКіС до використання засобів digital health у професійній діяльності. Об’єктом дослідження є процес професійної підготовки майбутніх фахівців ФКіС у ЗВО. Предметом дослідження є модель підготовки майбутніх фахівців ФКіС до використання засобів digital health у професійній діяльності. Авторами обґрунтовано важливість опанування засобами digital health як одного з суспільно важливих результатів підготовки майбутніх фахівців ФКіС. Вперше схарактеризовано поняття «засоби digital health» як сукупність цифрових засобів, які визначають певні цифрові параметри\характеристики особистого здоров’я людини (фізичні, фізіологічні), за якими є можливість схарактеризувати загальний стан здоров’я людини, визначити\спрогнозувати його проблеми зі здоров'ям та надати певні рекомендації щодо покращення його стану. Засобами digital health вважаються апаратне (бездротові пристрої, наприклад, пульсоксиметр, фітнес-браслети, трекер Smart Band, мікроконтролери тощо) і програмне забезпечення (наприклад, MyFitnessPal, Waterbalance) тощо). Показано, що важливого значення набуває розробка ефективних моделей підготовки майбутніх фахівців ФКіС до використання засобів digital health у професійній діяльності. Уперше розроблено й експериментально перевірено ефективність авторської моделі такої підготовки, яка передбачає модернізацію змісту з урахуванням низки методологічних підходів (технологічний, BYOD-підхід, візуально-цифровий). Змістовим наповненням моделі, крім дисципліни «Інформаційно-комунікаційні технології в галузі ФКіС», є спецкурс «Технології digital health». Для визначення рівнів навчальних досягнень студентів розроблено критерії, які увиразнюють якість виконання індивідуального контрольного завдання. Дослідження проведено на базі Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка та Львівського національного університету імені Івана Франка. Перевірку ефективності розробленої моделі здійснено на основі вхідного і вихідного контролю навчальних досягнень контрольної і експериментальної груп з використанням критерію хі-квадрат Пірсона. За результатами педагогічного експерименту підтверджено ефективність розробленої моделі та потенційно перспективні наукові розвідки.


  • Open Access

    CONCEPTUAL AND TERMINOLOGICAL APPARATUS OF PROBLEM RESEARCH OF INNOVATIVE CULTURE DEVELOPMENT OF THE FUTURE MANAGER OF THE GENERAL SECONDARY EDUCATIONAL INSTITUTION IN THE MASTER’S TRAINING PROCESS

    by Olena Semenikhina, Dmytro Kozlov, Olena Kozlova

    Розглянуто науково-теоретичні підходи дослідників до розуміння основних понять і категорій проблеми. Можна констатувати, що відповідна терміносистема не має уніфікованих та однозначних визначень, адже наукові підходи до розуміння інновацій, або ж культури складно перерахувати. У той самий час, сучасні тлумачення провідних категорій дослідження дають змогу запропонувати визначення ІК майбутнього керівника ЗЗСО як динамічну та системну цілісність, що містить пізнавально-практичну, аксіологічно-рефлексивну та креативно-прогностичну складові та відображає готовність до вільного оперування знаннями, уміннями, навичками з обраної професії та характеризує здатність майбутнього керівника до вирішення управлінських завдань задля забезпечення конкурентоспроможності закладу загальної середньої освіти в ситуаціях невизначеності мінливих соціально-економічних та освітніх умов. Формулювання проблеми. Необхідність категоричного тлумачення тезаурусу зумовлена методологічними пріоритетами науковості, об’єктивністю, системністю, цілісністю, єдністю, складністю та логічністю дослідження. Правильність використання відповідних понять і категорій визначається точністю їх визначень, оскільки саме від того, що ми маємо на увазі під тим чи іншим поняттям, повністю залежить перевірка представленої концепції інноваційної культури лідера. Отже, існує потреба в комплексному дослідницькому аналізі концептуального та термінологічного апарату проблемного дослідження розвитку інноваційної культури майбутнього керівника закладу загальної середньої освіти в процесі підготовки магістра. Матеріали і методи. Вирішуючи виділену мету, було використано комплекс адекватних їм методів наукового дослідження, теоретичний: порівняльний аналіз понятійно-термінологічного апарату проблемного дослідження розвитку інноваційної культури майбутнього керівника закладу загальної середньої освіти в процесі підготовки магістрів; систематичний аналіз понятійно-термінологічного апарату проблемного дослідження розвитку інноваційної культури майбутнього керівника закладу загальної середньої освіти в процесі підготовки магістрів. Результати. У статті подано розвиток інноваційної культури майбутнього керівника закладу загальної середньої освіти як системно організований, відповідно забезпечний процес у магістерській підготовці, визначений потребами суспільства, держави і замовників освітніх послуг та інституалізований, що ґрунтує взаємозв’язок і взаємозалежність складових інноваційної культури з етапами її розвитку, які корелюються зі змістом і педагогічно доцільними методичними системами професійної підготовки в закладі вищої освіти. Визначено, що розвиток ІК майбутнього керівника ЗЗСО – це системно організований, науково-методично забезпечений процес у магістерській підготовці, визначений потребами суспільства, держави й інших замовників освітніх послуг та інституалізований, що ґрунтує взаємозв’язок і взаємозалежність складових ІК керівника з етапами її розвитку, які корелюються зі змістом і педагогічно доцільними методичними системами професійної підготовки в закладі вищої освіти. Висновки. Отже, сучасні теорії розвитку суспільства дають можливість виявити специфіку розвитку інноваційної культури та дають підстави для висновку, що розвиток інновацій та інноваційної культури є закономірним, необхідним, історично обумовленим і самоорганізованим процесом об’єктивації та інституціалізації інноваційного контенту на суспільному та індивідуальному рівнях. Збагачення інноваційної культури особистості є багатогранним і специфічним процесом, затребуваність та успішність якого залежить від низки соціокультурних і глобально-політичних умов, як-от: рівень НТП, державна політика, особливості релігійного життя тощо. Важливо розуміти, що поява інновацій та інноваційної культури можлива винятково за умов урахування діалектичної та синергетичної природи буття. Для становлення інноваційної культури виняткове значення становить відкритість освітніх систем, наявність середовища й механізмів для природної боротьби взаємосуперечливих і протилежних сил, відсутність авторитарних і штучних втручань у процеси інституціалізації інноваційної культури.

  • Open Access

    Modern demands of education quality management in a higher education institution

    by Serhii Dieniezhnikov, Liubov Pshenychna, Dmitro Kozlov, Olena Kozlova

    The article is devoted to the analysis of modern demands of education quality management in the conditions of higher education institution operation. The methodological basis of the study is the concept of management, based on a system of philosophical and general scientific doctrines about the quality of education and its specifics in higher education, the concept of personality-oriented learning, systems theory, modeling and development. The authors systematized methodological approaches to modeling the quality management system of education in higher education. The study developed a model of quality management, which is presented at the levels of: subsystems of management approaches, theoretical and methodological foundations, the value of the components and factors of education of different nature; defined a system of principles of internal quality management of higher education, aimed at performing a regulatory function at the general scientific, strategic, practice-oriented, technical, specific scientific and factor levels; an algorithm for building an education quality management system in a higher education institution is presented. It is shown that the quality management of education should be carried out at levels that ensure the manufacturability of the process, the possibility of its improvement with further analysis of the results and the adoption of appropriate management decisions.


  • IMPLEMENTATION OF HUMANE PEDAGOGY IDEAS IN LEBEDYN PEDAGOGICAL SCHOOL NAMED AFTER A. S. MAKARENKO UNDER L. KIRDISHCHEVA LEADERSHIP

    by Dmytro Kozlov, Iryna Mykhailychenko, Sumy State Pedagogical University named after A. S. Makarenko

    The publication is devoted to the implementation of the ideas of humane pedagogy in the Lebedyn pedagogical school named after A.S. Makarenko under the leadership of L. Kirdishcheva. A review of recent studies of the problem of humanization is made. The historical origins of the phenomenon of humanism are outlined. The thesis of Sh. Amonashvili, the President of the International Center for Humane Pedagogy on the principles of implementation of humane pedagogy is presented. Peculiarities of practical use of ideas of humane pedagogy in the educational process of Lebedyn Pedagogical School are revealed.


  • ІННОВАЦІЙНА КУЛЬТУРА МАЙБУТНЬОГО КЕРІВНИКА ЗАКЛАДУ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ: ЧИННИКИ РОЗВИТКУ

    by Дмитро Козлов, Сумський Державний Педагогічний Університет Імені А.с. Макаренка

    У статті запропоновано класифікацію та аналіз чинників становлення інноваційної культури майбутнього керівника закладу загальної середньої освіти. На основі системного та компаративного аналізу наукової літератури сукупність відповідних чинників представлено на макро-, мезо- та мікрорівнях розвитку інноваційної культури. До першого рівня віднесено дію глобальних, державно-політичних, економічних та науково-технологічних, аксіологічних та соціокультурних чинників. Підкреслено, що їхня важливість визначається здатністю встановлювати загальну траєкторію інноваційного розвитку світу загалом та держави зокрема, окреслювати перспективні напрями еволюції інноваційного суспільства. Виявлено, що до чинників мезорівня належать інноваційно впорядкована та інноваційно спрямована система професійної освіти та підготовки управлінських кадрів, якісне управління освітніми інноваціями, наявність системи забезпечення якості освіти, післядипломна педагогічна освіта та самоосвіта керівних кадрів. Доведено, що не менш дієвими є чинники мікрорівня, які акумулюють системну взаємодію низки факторів на локальному рівні (заклад освіти, особистість управлінця, його саморозвиток). Інноваційна культура на рівні закладу освіти формується завдяки його внутрішній та зовнішній політиці, організаційно-управлінській діяльності, ресурсному забезпеченню, психологічному клімату, а також особистісним якостям суб’єктів інноваційної діяльності. Висунуто думку про те, що з-поміж ключових факторів розвитку інноваційної культури особистості майбутнього керівника виняткове значення належить наявності системи професійної підготовки, яка має інноваційно-орієнтований вектор розвитку. Зазначено, що основним чинником розвитку інноваційної культури є професійна підготовка майбутнього керівника закладу загальної середньої освіти, яка безпосередньо залежить від науково-теоретичного обґрунтування та практичної реалізації моделі підготовки інноватора-управлінця. Вважаємо, що означена підготовка повинна бути зосереджена на розвитку інноваційної культури майбутнього керівника закладу загальної середньої освіти за кількома етапами: мотиваційно-когнітивний, професійно-практичний, креативно-діяльнісний та професійно-релевантний. Ключові слова: інноваційна культура, інновації, заклад загальної середньої освіти, майбутній керівник закладу загальної середньої освіти, чинники розвитку, макро-, мезо- та мікро рівні розвитку інноваційної культури.

  • Determination of the Effort for Flexible Strip Pushing on the Surface of a Horizontal Cylinder

    by Sergiy Pylypaka, Tatiana Zaharova, Olga Zalevska, Dmytro Kozlov, Oksana Podliniaieva


  • Open Access

    To the Question of Functions Defining of Innovative Culture of the Future Manager of General Secondary Educational Institution

    by Dmytro Kozlov

    To the question of functions defining of innovative culture of the future manager of general secondary educational institution