NKNadiia Kozachenko

Nadiia Kozachenko

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Nadiia Kozachenko has a total of 6 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    Мислити без кордонiв: фiлософська спадщина Карла Поппера

    by Nadiia Kozachenko, Оксана Панафідіна

    У статті висвітлено віхи біографії і здійснено короткий огляд наукового шляху Карла Поппера та показане його сприйняття сучасниками. Авторки зіставляють життєві обставини та наукові інтереси Поппера з метою прослідкувати впливи і взаємодії, що зумовили формування його філософської позиції. Розвідка приурочена 30-м роковинам смерті Поппера і покликана показати актуальність і значущість, а загалом, і безсмертність його ідей для сучасності і подальших поколінь філософів, які міркуватимуть над ідеями розвитку знання, суспільства та людяності. Перша частина статті присвячена оцінці та визнанню попперівського доробку серед філософів другої половини ХХ ст. і стисло висвітлює його науковий шлях на тлі двох світових війн. Друга частина статті є аналітичнним оглядом виступів Круглого столу на тему «Мислити без кордонів: філософська спадщина Карла Поппера», що відбувся 17 грудня 2024 року на базі Криворізького державного педагогічного університету. Власні думки та інтерпретації представили дослідники з різних навчальних закладів України: Інна Голубович, Костянтин Райхерт (Одеський національний університет імені І.І. Мечникова), Ольга Гончаренко (Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького), Дмитро Сепетий (Запорізький державний медико-фармацевтичний університет), Андрій Синиця (Львівський національний університет імені Івана Франка), а також науковці кафедри філософії Криворізького державного педагогічного університету: Галина Балута, Микола Брюховецький, Надія Козаченко, Оксана Панафідіна. Третя частина статті зіставляє сучасний стан філософських досліджень та реалії суспільства з філософськими ідеями Поппера й демонструє актуальність його методології.

  • Open Access

    Проти кочерги Вітгенштайна і сокири позитивістів: як Карл Поппер реабілітує філософські проблеми

    by Nadiia Kozachenko

    У статті розглянуто одну з основоположних для філософії XX століття проблем, а саме -- статус філософських проблем. В центрі уваги -- позиція Карла Поппера, яку він сформулював у відповідь на програму логічного позитивізму та ідей Людвіга Вітгенштайна. Стаття аналізує ключові аргументи Поппера про реальність філософських питань і можливість їх раціонального розв’язання та історико-філософське тло на лаштунках якого відбувалася дискусія, зокрема конфлікт із Вітгенштайном, відомий як «інцидент з кочергою». У другій частині статті авторка зосереджується на змісті симпозіуму «Що може логіка зробити для філософії?» (What Can Logic Do for Philosophy?) 1948 року, зокрема на виступі самого Поппера, вперше перекладеному українською і опублікованому разом із цією статтею. У цій публікації Поппер продовжує полеміку щодо статусу філософських проблем і відстоює думку, що логіка не обмежується аналізом мови або формальним супроводом науки, а має функцію раціональної критики і може застосовуватись до філософських питань, які мають зміст, можуть бути предметом обговорення та отримати певне розв’язання, принаймні – попереднє. Окрему увагу приділено виступам інших учасників симпозіуму — Вільяма Ніла та Альфреда Айєра, які створюю деяку помірковану опозицію ідеям Поппера. Ніл зазначає, що філософам не варто витрачати стільки часу на дебати про межі свого предмету і методів, а визнати, що в логіці вони мають принаймні одну справжню сферу дослідження, де інтенсивна праця може принести багаті плоди. На думку Ніла, логіка може стати дійсно дієвим методом дослідження філософських проблем, але для цього філософи мають йти в ногу з розвитком сучасної логіки. Зі свого боку Айєр хоче зʼясувати – що саме у проблемі робить її філософською і чим саме філософський метод відрізняється від методів природничих наук. Айєр детально аналізує приклади філософських проблем, надані Поппером. Він погоджується з тим, що це філософські проблеми, але критикує підхід, який Поппер обрав для їхнього аналізу. Натомість, Айєр демонструє можливості сучасного логічного аналізу.

  • Open Access

    Штучний інтелект і академічна доброчесність в контексті епістемології чеснот

    by Nadiia Kozachenko

    Мета статті – розглянути особливості академічної доброчесності в контексті зростаючого використання штучного інтелекту в дослідженнях. Традиційна епістемологія не враховує специфіку цього питання, тому необхідно звернутися до епістемології чеснот. Представники цього підходу вважають, що знання є результатом правильного використання епістемічних чеснот, таких як відкритість до істини, уважність та інтелектуальна чесність. Отже, доброчесне знання виникає, коли особа використовує інтелектуальні чесноти для досягнення істини. Особливими епістемічними чеснотами, що під загрозою через використання ШІ, є епістемічна автономія та відповідальність. Автономія дозволяє суб’єкту самостійно підтримувати власні переконання, а відповідальність несе епістемічний суб'єкт щодо достовірності своїх переконань. Разом з чеснотами ми розглядаємо й епістемічні вади. Ці характеристики знання допомагають нам сформулювати поняття епістемічного суб'єкта в контексті епістемології чеснот. Грунтуючись на понятті епістемічного суб'єкта ми розглядаємо епістемічний авторитет, його функції та проблеми, які виникають при взаємодії з ним. Чи втрачаємо ми епістемічну автономію, коли довіряємо авторитету? Чи є раціональною віра на основі авторитету? Чи несе людина відповідальність за переконання, набуті через авторитет, особливо якщо це має негативні наслідки? На основі дослідження ми відповідаємо на питання: чи володіє ШІ епістемічними чеснотами і чи може бути епістемічним авторитетом. Основною проблемою постає те, що ШІ не є самостійним епістемічним суб'єктом і не може відповідати за інформацію чи аналіз, як це робить людина. Він не здатний обґрунтовувати свої висновки через брак чеснот. Знання ШІ залежать від даних і методів навчання, тому він не може оцінити їх достовірність або етичні наслідки. Проте, за певних умов ШІ може демонструвати епістемічні чесноти, але це вимагає постійної взаємодії з людиною. Фінальний розділ статті розкриває можливість академічно доброчесної взаємодії зі штучним інтелектом з урахуванням особливостей його функціонування з точки зору епістемології чеснот в реальних навчальних та дослідницьких кейсах.


  • Open Access

    ПРОБЛЕМА ЕПІСТЕМІЧНОЇ НАДІЙНОСТІ ЗНАННЯ В КОНТЕКСТІ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

    by Надія Козаченко

    Анотація. У статті здійснюється аналіз проблеми епістемічної надійності знання, отриманого за допомогою штучного інтелекту, з урахуванням аспектів прозорості, обґрунтованості, а також впливу соціокультурних факторів на процес навчання ШІ. Основна мета роботи – виявлення чинників, що впливають на надійність знання ШІ, і розгляд шляхів покращення прозорості його моделей для підвищення довіри користувачів. Методологія дослідження ґрунтується на аналітичному огляді сучасних підходів у сфері епістемології штучного інтелекту та філософії науки. Використано методи порівняльного аналізу для виявлення подібностей і відмінностей між людським та машинним пізнанням, а також розглянуто концепції, що розкривають природу обґрунтованості знання в умовах недостатньої прозорості алгоритмів глибокого навчання. Задіяно метод концептуального аналізу до проблеми створення «пояснювального ШІ» та «вирівнювання ШІ» в контексті порівняння змістовного наповнення термінів людського пізнання та моральності з відповідними термінами, які ми застосовуємо до ШІ. Застосовано метод уявного експерименту для моделювання ситуацій упередженості та непрозорості рішень ШІ. Наукова новизна статті полягає у систематичному підході до дослідження проблеми епістемічної надійності ШІ у контексті його здатності пояснювати свої рішення. Зокрема, у статті розкрито, як соціальні, культурні та етичні аспекти впливають на процес навчання ШІ, що в свою чергу призводить до упереджень у прийнятті рішень. Вперше досліджено питання теоретичної навантаженості фактів, коли дані для навчання ШІ розглядаються в межах концептуальної рамки, що впливає на їх об’єктивність. Вперше застосовано проблему трилеми Мюнхгаузена для характеристики пояснювальних можливостей ШІ. Висновки. У статті обґрунтовано необхідність покращення прозорості алгоритмів ШІ з метою підвищення їх надійності. Основними висновками є важливість інтеграції етичних принципів у процес розробки ШІ для зниження рівня упередженості, а також розробка моделей пояснювального ШІ, здатного прозоро обґрунтовувати свої рішення. Це дозволить підвищити довіру користувачів та забезпечити ефективніше використання ШІ у критично важливих сферах. Перспективи подальших досліджень включають розробку інструментів для врахування епістемологічних характеристик надійності знання, здобутого ШІ.

  • ТРАНСЦЕНДЕНТАЛЬНИЙ АРГУМЕНТ В ОБҐРУНТУВАННІ УНІВЕРСАЛЬНОЇ МЕТАНОРМИ К.-О. АПЕЛЯ

    by Надія Павлівна Козаченко

    Здавна філософи намагаються побудувати обґрунтування моралі. Разом із тим вони шукають обґрунтування, яке має бути якщо не універсальним, то принаймні максимально значущим. Але проблема остаточного обґрунтування стосується не тільки моралі, але й інших сфер людської діяльності. Тому питання філософської аргументації, що вирішує проблему обґрунтування, досі відкрите. У статті підкреслено актуальність піднятої Апелем проблеми універсального обґрунтування моралі й акцентовано на продуктивності трансцендентального методу у відповідній царині, що дозволяє сформулювати успішні трансцендентальні аргументи для складних систем, що знаходяться в постійному розвитку. Для цього в статті розглянуто видозміни трансцендентального методу в неокантіанстві Когена та в трансцендентальній прагматиці Апеля і Габермаса, уточнено поняття самозастосовності, рефлективності, які дають змогу говорити про апріорі комунікації, та показано, як Апель пов’язує інтерсубʼєктивність із фактичністю, яку він вслід за Гайдеггером вважає передструктурою людського буття. Спираючись на роботи Апеля, показано, як перформативна суперечність демонструє трансцендентальність апріорі комунікації і як постулат самонадолуження реконструктивних наук дозволяє відмовитися від постулату компліментарності у сфері застосовності моральних норм. Показано, як трансцендентальний аргумент Апеля обґрунтовує те, що люди повинні бути відданими певним нормам, оскільки ці норми є передумовами для можливості дискурсу, і як учасники дискурсу люди не можуть раціонально уникнути цих зобов’язань. Апель потужно використовує трансцендентальний аргумент для дослідження умов існування людського буття, необхідності етичної основонорми та трансцендентальної необхідності логосу. Трансцендентальний аргумент у використанні його в контексті трансцендентальної прагматики здійснює таке обґрунтування за рахунок рефлектування як поступової реалізації консесуально- комунікативної раціональності.

  • Open Access

    Подолання метафiзики логiчним аналiзом мови

    by Олена Оліфер, Nadiia Kozachenko

    Переклад програмної статті Рудольфа Карнапа "Подолання метафізики логічним аналізом мови", здійснений за виданням Carnap R. Uberwindung der Metaphysik durch ¨ logische Analyse der Sprache. Erkenntnis. 2. Bd. 1931. S. 219-241.

  • Open Access

    Як і чому Рудольф Карнап долав метафізику?

    by Nadiia Kozachenko

    В статті представлено короткий нарис створення фундаментальної статті Рудольфа Карнапа «Подолання метафізики через логічний аналіз мови». Ми розглядаємо науковий шлях Рудольфа Карнапа, який разом зі спрямованістю Віденського гуртка, приводить до антиметафізичної настанови, що втілилася у «Логічній побудові світу» та «Науковому світорозумінні». Ми висвітлюємо культурно-історичні умови створення «Подолання метафізики через логічний аналіз мови», її наукові та філософські підгрунтя, аналізуємо вплив сучасників на розвиток відповідних ідей Карнапа. Далі ми здійснюємо детальний аналіз методу подолання метафізики, який представляє Карнап. Ми спробували відтворити рух карнапівських ідей у широкому філософському контексті за допомогою залучення його попередніх робіт та розвідок філософів, на яких він спирався. Ми прослідковуємо не лише філософську, але й культурну складову карнапівської спроби відкинути гайдеггерівську метафізику. Ми розширюємо контекст протиставлення традиційної метафізики і спроб її переосмислення, починаючи від Канта, який був останньою значною фігурою, спільної для аналітичної і континентальної філософії, і, водночас, провісником розходження їхніх шляхів. Ми стверджуємо, що філософи, в роботах яких ми зараз знаходимо витоки розділення аналітичної та континентальної традицій, в тому числі Гайдеггер і Карнап, мали спільне філософське тло, сформоване інтелектуальним простором Німеччини після Першої світової війни, який був зокрема заповнений неокантіанством Баденської школи, гусерлівською феноменологією та філософією життя Дільтея та Ніцше. Всі ці напрямки критикували традиційну метафізику і зробили внесок у оновлення методів філософствування. Підхід Карнапа до подолання метафізики виразив настанову цілої плеяди філософів, метою яких було створити наукову філософію. Незважаючи на подальші дискусії і навіть критику Карнапа його учнями, вплив його методологічної настанови на переосмислення метафізики незаперечний. Сучасна аналітична метафізика -- це повноправна методологічна послідовниця карнапівських методів – визначеності, редуктивності, експлікації, мета якої -- побудова категоріальних систем, які дозволяють найкраще описувати реальність з позиції, доцільної в певному дослідженні.

  • Open Access

    Modelling of AGM-style doxastic operations in three-valued setting

    by Nadiia P. Kozachenko

    The goal of our work is to show how a theoretical approach to modeling of reasoning can be analyzed to identify controversial issues that reveal prospects for further research. We will consider one of the basic approaches to modeling of reasoning based on the concept of belief revision AGM, which is viewed as classical because it formulates the basic concepts of belief, introduces the main ways of representing beliefs, cognitive actions, systems of postulates for cognitive actions and the basic principles for constructing epistemic systems. However, this conceptual foundation raises many controversial issues that require further research, such as the problem of purity of the doxastic operations, the problem of primacy of the doxastic operations and the problem of connection between the doxastic operations. To find a possible solution to these controversial points, we will attempt to model the main ideas of AGM within the framework of standard consistent, and complete logic \L{}3. The basic principle of our translation is the scheme for constructing an epistemic theory proposed by G\"ardenfors, which is considered the basis of AGM. We use a strict three-valued logic formalism to constrain the functioning of doxastic operators and to test how they will function when trying to express the corresponding AGM postulates in a given system. It will allow us to approach the solution of the classical AGM problems or at least to present them from a different perspective. We consider the fundamental possibility of obtaining other doxastic operators in this way and also show how we can implement the minimality criterion for the contraction operator by combining several theorems of three-valued logic. The presented method of translating an informal conceptual scheme into formal logic is convenient for teaching students the basics of modeling and makes it possible to demonstrate the relationships and limitations of the modeled objects and processes.


  • Modelling of AGM-style doxastic operations in three-valued setting

    by Nadiia P. Kozachenko

    The goal of our work is to show how a theoretical approach to modeling of reasoning can be analyzed to identify controversial issues that reveal prospects for further research. We will consider one of the basic approaches to modeling of reasoning based on the concept of belief revision AGM, which is viewed as classical because it formulates the basic concepts of belief, introduces the main ways of representing beliefs, cognitive actions, systems of postulates for cognitive actions and the basic principles for constructing epistemic systems. However, this conceptual foundation raises many controversial issues that require further research, such as the problem of purity of the doxastic operations, the problem of primacy of the doxastic operations and the problem of connection between the doxastic operations. To find a possible solution to these controversial points, we will attempt to model the main ideas of AGM within the framework of standard consistent, and complete logic Ł3. The basic principle of our translation is the scheme for constructing an epistemic theory proposed by Gärdenfors, which is considered the basis of AGM. We use a strict three-valued logic formalism to constrain the functioning of doxastic operators and to test how they will function when trying to express the corresponding AGM postulates in a given system. It will allow us to approach the solution of the classical AGM problems or at least to present them from a different perspective. We consider the fundamental possibility of obtaining other doxastic operators in this way and also show how we can implement the minimality criterion for the contraction operator by combining several theorems of three-valued logic. The presented method of translating an informal conceptual scheme into formal logic is convenient for teaching students the basics of modeling and makes it possible to demonstrate the relationships and limitations of the modeled objects and processes.