ІКІ. Ф. Карась

І. Ф. Карась

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


І. Ф. Карась has a total of 17 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    Обґрунтування розміру санітарно-захисної зони проммайданчика з випалювання деревного вугілля (ТОВ «ЕкоКарбекс» село Радичі Житомирського району) з урахуванням обмежень

    by Т. М. Коткова, Ю. С. Шелюк, І. Ф. Карась

    У статті обґрунтовано розміри санітарно-захисної зони навколо промислового майданчика підприємства з випалювання деревного вугілля ТОВ «ЕкоКарбекс», що відноситься до 2 класу небезпеки з нормативною санітарно-захисною зоною (СЗЗ) 500 м, у відповідності до додатку №4 ДСП 173-96. Дані дослідження були частиною проекту оцінки впливу на довкілля (ОВД) виробничої діяльності товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «ЕкоКарбекс», що розташоване на колишньому майданчику машинно-тракторного парку колишнього колгоспу в с. Радичі Житомирського району (до укрупнення – Хорошівського). Оскільки виробництво деревного вугілля завжди супроводжується викидами шкідливих речовин, то санітарно-захисна зона мала б бути максимальною з екологічної точки зори, а саме такою, щоб захистити прилеглі угіддя і найголовніше житла і самих мешканців с. Радичі від надходження токсикантів. Однак, санітарно-захисна зона (СЗЗ) – це не лише захист від небезпечних сполук, а й з точки зору землевпорядкування – зона обмеження. В цій зоні, згідно чинного українського законодавства, не можна розміщувати певні категорії земель, в першу чергу землі сільськогосподарського призначення різних форм власності. Однак, згідно вище згаданого ДСП 173-96 п.5.7, розмір санітарно-захисної зони може бути зменшений, якщо забруднення від діяльності підприємства не досягають нормативних 500 м, або у випадку, коли забруднення значно менші гранично допустимих концентрацій . Згідно географічного розташування досліджуваного підприємства, агрокліматичної характеристики території, в тому числі напряму переважаючих вітрів, його санітарно-захисна зона може бути зменшена без порушення законодавства. У ході досліджень встановлено, що нормативна циркулярна зона 500 м навколо майданчика з випалювання деревини ТОВ «ЕкоКарбекс», площа ділянки 79,357 га може бути зменшена в східному напрямку від об’єкту до 270 м, у південно-східному напрямку – до 280 м, у південному – до330 м, північному – 400 м.

  • Open Access

    Моніторинг рослинних угруповань на наявність занесених до Зеленої книги України та присутність видів рослин, занесених до Червоної книги України, поблизу Шевченківського родовища пісковиків Калуського району Івано-Франківської області

    by Т. М. Коткова, І. Ф. Карась, Л. Л. Довбиш

    В статті наведено результати моніторингових досліджень видового різноманіття флори та рослинних угруповань на виробничих майданчиках кар’єру з видобутку каменю пісковика та в межах 300-метрової санітарно-захисної зони Шевченківського родовища Калуського району Івано-Франківської області. Дані дослідження були частиною проекту оцінки впливу на довкілля (ОВД) виробничої діяльності кар‘єру з видобутку будівельного каменю, що використовується у різних сферах народного господарства, але, переважно, для будівництва доріг і належить Державному підприємству «Івано-Франківський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України». В ході досліджень встановлено, що на самому виробничому майданчику та майданчику відвантаження та сортування каменю і зберігання техніки рослинність майже відсутня. Як залишки збереглися лише витривалі та заносні, нетипові для Карпат рослини. Вздовж доріг, під’їздів до кар’єру природними збереглися лише дерев’янисто-кущові угруповання, трав’янисті – дуже змінені з переважанням адвентивних та агресивних видів. На існування окремих видів та їх угруповань вплинула виробнича діяльність Шевченківського родовища пісковиків. В межах санітарно-захисної зони (включаючи майбутню зону розширення кар’єру) спостерігається більше видове різноманіття рослин та представлене типовими видами, що збереглись. Серед них рідкісні види та такі, що потребують охорони, в тому числі і ті, що занесені до Червоної книги України та охороняються Бернською конвенцією, відсутні. Угруповання рослин, що занесені до Зеленої книги України, в межах проекту відведеної під видобуток пісковику ділянки також відсутні. Відсутні такі угруповання і в межах майбутньої санітарно-захисної (300м) зони родовища. Виявлені найближчі локалітети рідкісних та зникаючих видів знаходяться на значній відстані від ділянки Шевченківського родовища пісковиків, захищені гірськими хребтами та перевалами, тому майбутня виробнича діяльність підприємства на їх існування не вплине.

  • Open Access

    Екологічне оцінювання стану поверхневих водойм Житомирського району на вміст хлоридів і сульфатів

    by Т. М. Коткова, І. Ф. Карась, А. О. Піціль, С. В. Стоцька

    Здійснено екологічне оцінювання стану поверхневих водойм Житомирського району на вміст хлоридів і сульфатів. Дослідження проведено на річці Тетерів та її притоках, водосховищі Відсічному, з якого здійснили водозабір для питного водопостачання м. Житомира, нижче та вище скидів ОСК-1 та ОСК-2, кар'єрі силікатного заводу, упродовж 2017-2019 рр. Поверхневі водойми є найбільш вразливими джерелами води, оскільки ніяк не захищені від зовнішніх впливів і саме вони першими приймають на себе всі забруднювачі, що утворюються внаслідок природних явищ і діяльності людини. У законодавстві України вміст сульфатів і хлоридів у поверхневих водоймах не регламентується жодним нормативним документом, тому воду оцінювали, прирівнюючи її показники до нормативів вод, призначених для питного (централізованого) водопостачання. Більшість суб'єктів централізованого водопостачання Житомирського району здійснюють забір води саме з поверхневих водойм, а Житомир – безпосередньо з річки Тетерів. Аналізи води здійснювали посезонно впродовж досліджуваних 2017-2019 рр., оскільки на значення показників впливають температурний режим та обсяги води у річках (наповненість). Найбільший вміст обох досліджуваних агентів виявлено влітку та восени, особливого в першу половину осені, коли температура води була ще добре прогрітою. Окрім цього саме в цей період спостерігається найнижча водність річки Тетерів і її приток, що сприяє збільшенню концентрації забруднювачів на одиницю об'єму. Серйозно впливали на вміст досліджуваних забруднювачів і місця відбору. Найбільше значення показників спостерігали на річці Тетерів влітку та восени 2017 р., нижче скиду ОСК-2, куди скидаються води з промислової зони. Хоча перевищень допустимих показників по обох досліджуваних забруднювачах не виявлено згідно з державними санітарними правилами і нормами ДСанПіН 2.2.4-171-10 та державним стандартом ДСТУ 4808: 2007, однак в окремих місцях відбору вміст хімічних агентів викликає занепокоєння. У динаміці досліджуваних років найбільший вміст забруднювачів зафіксовано у 2017 р. Сезонна динаміка свідчить про найбільше забруднення в теплу пору року. Особливо це стосується вмісту хлоридів у річці Тетерів нижче скидів ОСК-2. На підставі отриманих результатів можна стверджувати, що стан поверхневих водойм Житомирського району можна вважати задовільним.

  • Open Access

    Екологічний моніторинг органолептичних і кисневих показників у поверхневих водах Житомирського району в період сніготанення

    by Т. М. Коткова, І. Ф. Карась, А. О. Піціль, М. І. Федючка

    Наведено результати досліджень екологічного стану поверхневих вод Житомирського району за органолептичними та кисневими показниками в період сніготанення. До досліджуваних водойм належать річка Тетерів та її притоки, водосховище Відсічне, з якого здійснюють водозабір для питного водопостачання у Житомирі. Основні пункти відбору проб води нанесли на карту Житомирського району. Дослідження проводили у повеневий період, коли водність річок, і, відповідно, вплив чинників довкілля – найбільші. Упродовж 2016-2018 рр. спостерігали тенденцію до зміни органолептичних і кисневих показників, хоча і не значну. Найбільше перевищень норм ДСанПіН 2.2.4-171-10 та ДСТУ 4808:2007 спостерігали за кольоровістю та біологічним споживанням кисню (БСК). Понаднормову кольоровість та біологічне споживання кисню виявлено майже у всіх відібраних зразках води. Дещо кращою, але не набагато, була ситуація з мутністю води. За цим показником у 2016 р. забрудненими виявилося понад 80 % зразків, у 2017 р. – 50 % та в 2018 р. – 73 % відповідно. На підставі отриманих результатів можна стверджувати, що поверхневі води Житомирського р-ну відносять до ІІ класу якості, тобто це води, які мають мутність (каламутність) (до 150 мг/дм3) і кольоровість (до 120 градусів за платиново-кобальтовою шкалою (ПКШ)) та належать до полісапробних, БСК5 яких більше 12 мг О2/дм3).


  • Identification and studyng of antagonistic peculiarities of cellulose fungi-destructantas to the sugar-beet tubers phusariosis root agents

    by N. Plotnytska, O. Nevmerzhytska, I. Karas, I. Pavliuk

    Сайт збірника наукових праць Вісник Львівського національного аграрного університету


  • Open Access

    Efficiency of land resources use by agricultural enterprises of Zhytomyr region

    by Zhytomyr National Agroecological University, I. Karas, T. Kotkova

    Ефективність використання земельних ресурсів господарствами Житомирської області


  • Open Access

    The use of spectrum-zonal images by landsat 7 etm+ for diagnosing soil characteristics of Ukrainian polissya

    by Petro Trofimenko, Olena Zubova, Nadiya Trofimenko, Iryna Karas, Fedir Borysov

    A dependence of characteristics of the spectrum-zonal raster images by Landsat 7 ETM+ was examined, in particular, albedo of reflectivity r and certain vegetation indexes, on the soil properties in the transition zone of Central Polissya in Ukraine. In present paper we applied an algorithm for constructing agrochemical schematic maps using Quantum GIS. An importance was established of the selection of approaches to diagnosing the magnitudes of soil and agrochemical indicators of soil properties with attributes of hydromorphicity, particularly during the formation of statistical sampling to conduct a correlation-regression analysis. It is demonstrated that the possibility of identification and the quality of diagnosing certain individual indicators of soil properties, as well as informativeness of certain channels, depends on putting an accent (priority) in the form of compiling uniform statistical sample. It was found that combining a sample by the uniformity of the type of soil and granulometric composition of soils allows a more pronounced identification of dynamic magnitude of the nutrient content – movable phosphorus and exchangeable potassium.It is established that given the multi-component screening of the Earth surface with vegetation, a degree of correlation connection between characteristics of spectrum-zonal images and the indicators of soil properties beyond the vegetation period is significantly reduced.