Nataliia Ponomarova
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Nataliia Ponomarova has a total of 23 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Nadiia Olefirenko
H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University
8 shared publications - Andrey V. Pikilnyak
Kryvyi Rih National University
4 shared publications - Ilona Kostikova
H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University
4 shared publications - Vira Andriievska
H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University
4 shared publications - Liudmyla I. Bilousova
H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University
3 shared publications - Olena Gulich
H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University
3 shared publications
Latest Publications
- Open Access
- 14 October 2026
- Published by NGO "Research and Educational Innovation Center of Social Transformations" in Проблеми сучасних трансформацій. Серія: педагогіка
- No. 14
Штучний інтелект: дидактичні можливості в освітньому процесі НУШ (на прикладі мовно-літературної освітньої галузі)
Повсюдне поширення генеративного штучного інтелекту (ШІ) змінює підходи до організації навчання, особливо в мовно-літературній освітній галузі, зміст якої безпосередньо пов’язаний із текстом, мовленням, комунікацією та інтерпретацією художніх творів. У статті досліджено дидактичні можливості використання штучного інтелекту (ШІ) у мовно-літературній освітній галузі Нової української школи (НУШ). Метою дослідження є систематизація дидактичних можливостей використання штучного інтелекту у мовно-літературній освітній галузі НУШ та встановлення їх предметної специфіки. Теоретичне дослідження здійснено на основі аналізу, порівняння та узагальнення вітчизняних і зарубіжних наукових праць, присвячених використанню ШІ в освіті. У результаті дослідження систематизовано та обґрунтовано дидактичні можливості використання ШІ у мовно-літературній освітній галузі НУШ: персоналізацію навчання, диференціацію завдань, автоматизацію зворотного зв’язку й окремих процедур оцінювання, створення та адаптацію навчального контенту, підтримку творчої діяльності учнів, компенсацію освітніх втрат, міждисциплінарну інтеграцію та розвиток інформаційно-цифрової компетентності. Водночас встановлено, що сам перелік таких можливостей не визначає педагогічної доцільності їх використання. Тому запропоновано розглядати застосування ШІ крізь призму розподілу функцій між технологією, учителем та учнем. Наукова новизна дослідження полягає в обґрунтуванні предметної специфіки зазначених дидактичних можливостей використання ШІ в мовно-літературній освіті на основі встановлення функцій ШІ, учителя та учнів у навчальній діяльності. Обґрунтовано, що ШІ доцільно використовувати для генерування, адаптації та технічного опрацювання навчальних матеріалів, варіювання завдань і надання попереднього зворотного зв’язку, тоді як за вчителем мають залишатися педагогічний добір змісту, остаточне оцінювання та визначення якості й доцільності результатів, а за учнем - авторство власного висловлення, самостійне міркування, читацька інтерпретація та творче осмислення тексту. Такий підхід конкретизує загальні положення про використання ШІ в освіті відповідно до специфіки мовно-літературного навчання. Практичне значення результатів полягає в можливості їх використання під час розроблення методичних рекомендацій, для вчителів-практиків та підготовки майбутніх учителів-філологів. Перспективним напрямом подальших досліджень є експериментальна перевірка ефективності визначених способів використання ШІ в освітньому процесі НУШ. Тип статті: теоретична.
- 14 October 2026
- Published by NGO "Research and Educational Innovation Center of Social Transformations" in Проблеми сучасних трансформацій. Серія: педагогіка
- No. 14
Open AccessШтучний інтелект: дидактичні можливості в освітньому процесі НУШ (на прикладі мовно-літературної освітньої галузі)
Повсюдне поширення генеративного штучного інтелекту (ШІ) змінює підходи до організації навчання, особливо в мовно-літературній освітній галузі, зміст якої безпосередньо пов’язаний із текстом, мовленням, комунікацією та інтерпретацією художніх творів. У статті досліджено дидактичні можливості використання штучного інтелекту (ШІ) у мовно-літературній освітній галузі Нової української школи (НУШ). Метою дослідження є систематизація дидактичних можливостей використання штучного інтелекту у мовно-літературній освітній галузі НУШ та встановлення їх предметної специфіки. Теоретичне дослідження здійснено на основі аналізу, порівняння та узагальнення вітчизняних і зарубіжних наукових праць, присвячених використанню ШІ в освіті. У результаті дослідження систематизовано та обґрунтовано дидактичні можливості використання ШІ у мовно-літературній освітній галузі НУШ: персоналізацію навчання, диференціацію завдань, автоматизацію зворотного зв’язку й окремих процедур оцінювання, створення та адаптацію навчального контенту, підтримку творчої діяльності учнів, компенсацію освітніх втрат, міждисциплінарну інтеграцію та розвиток інформаційно-цифрової компетентності. Водночас встановлено, що сам перелік таких можливостей не визначає педагогічної доцільності їх використання. Тому запропоновано розглядати застосування ШІ крізь призму розподілу функцій між технологією, учителем та учнем. Наукова новизна дослідження полягає в обґрунтуванні предметної специфіки зазначених дидактичних можливостей використання ШІ в мовно-літературній освіті на основі встановлення функцій ШІ, учителя та учнів у навчальній діяльності. Обґрунтовано, що ШІ доцільно використовувати для генерування, адаптації та технічного опрацювання навчальних матеріалів, варіювання завдань і надання попереднього зворотного зв’язку, тоді як за вчителем мають залишатися педагогічний добір змісту, остаточне оцінювання та визначення якості й доцільності результатів, а за учнем - авторство власного висловлення, самостійне міркування, читацька інтерпретація та творче осмислення тексту. Такий підхід конкретизує загальні положення про використання ШІ в освіті відповідно до специфіки мовно-літературного навчання. Практичне значення результатів полягає в можливості їх використання під час розроблення методичних рекомендацій, для вчителів-практиків та підготовки майбутніх учителів-філологів. Перспективним напрямом подальших досліджень є експериментальна перевірка ефективності визначених способів використання ШІ в освітньому процесі НУШ. Тип статті: теоретична.
- Open Access
- 13 May 2026
- Published by H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University in Засоби навчальної та науково-дослідної роботи
- No. 66,p. 84-100
ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛЯ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ: ВЕКТОРИ ТРАНСФОРМАЦІЇ
У статті обґрунтовано, що комплексна трансформація системи підготовки майбутніх учителів, яка охоплює науковий, методичний і технологічний вектори, є ключовою умовою успішної реалізації реформи НУШ та підвищення якості математичної освіти в Україні. Підкреслено пріоритетність компетентнісного підходу в підготовці вчителя в умовах оновлення змісту шкільної освіти. Розкрито роль цифрових ресурсів у формуванні сучасного освітнього середовища для професійного становлення майбутніх педагогів. Показано, що важливим напрямом трансформації є активна участь університетських науковців у розробленні навчально-методичного забезпечення для НУШ, зокрема модельних навчальних програм (для 5–9 та 10–12 класів) і підручників нового покоління. Така діяльність забезпечує викладачам постійний доступ до актуальних інновацій шкільної освіти, сприяє неперервній якісній методичній підготовці студентів та надає практикуючим учителям варіативний інструментарій викладання математики (електронні додатки, матеріали для формувального оцінювання), адаптований до викликів сучасної школи. Наведено аналіз участі викладачів у міжнародних освітніх проєктах (під егідою ЮНЕСКО та GPE), який засвідчує високий рівень інтеграції вітчизняної методики навчання математики у глобальний освітній простір. Показано, що створення спеціалізованих онлайн-курсів для тренерів НУШ забезпечує оперативне поширення кращих практик і якісний науковий супровід учителів-практиків у масштабах країни. Встановлено, що оновлення освітніх програм бакалаврату та магістратури сприяє формуванню практичної готовності студентів до роботи в умовах НУШ. Впровадження дисциплін методичного циклу, використання засобів візуалізації (ментальних карт) та орієнтація самостійної роботи на порівняльний аналіз варіативних підручників формують у майбутніх учителів здатність до критичного відбору змісту навчання та ефективного застосування інструментів штучного інтелекту (Google Gemini, ChatGPT 5). Дослідження підтвердило результативність комплексного підходу, що поєднує академічну підготовку із залученням студентів до соціально-освітніх ініціатив («Сковорода-Хаб») та наукових дискусій (конференцій, круглих столів), що загалом підсилює їхню професійну компетентність і готовність до інноваційної педагогічної діяльності
- 13 May 2026
- Published by H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University in Засоби навчальної та науково-дослідної роботи
- No. 66,p. 84-100
Open AccessПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛЯ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ: ВЕКТОРИ ТРАНСФОРМАЦІЇ
У статті обґрунтовано, що комплексна трансформація системи підготовки майбутніх учителів, яка охоплює науковий, методичний і технологічний вектори, є ключовою умовою успішної реалізації реформи НУШ та підвищення якості математичної освіти в Україні. Підкреслено пріоритетність компетентнісного підходу в підготовці вчителя в умовах оновлення змісту шкільної освіти. Розкрито роль цифрових ресурсів у формуванні сучасного освітнього середовища для професійного становлення майбутніх педагогів. Показано, що важливим напрямом трансформації є активна участь університетських науковців у розробленні навчально-методичного забезпечення для НУШ, зокрема модельних навчальних програм (для 5–9 та 10–12 класів) і підручників нового покоління. Така діяльність забезпечує викладачам постійний доступ до актуальних інновацій шкільної освіти, сприяє неперервній якісній методичній підготовці студентів та надає практикуючим учителям варіативний інструментарій викладання математики (електронні додатки, матеріали для формувального оцінювання), адаптований до викликів сучасної школи. Наведено аналіз участі викладачів у міжнародних освітніх проєктах (під егідою ЮНЕСКО та GPE), який засвідчує високий рівень інтеграції вітчизняної методики навчання математики у глобальний освітній простір. Показано, що створення спеціалізованих онлайн-курсів для тренерів НУШ забезпечує оперативне поширення кращих практик і якісний науковий супровід учителів-практиків у масштабах країни. Встановлено, що оновлення освітніх програм бакалаврату та магістратури сприяє формуванню практичної готовності студентів до роботи в умовах НУШ. Впровадження дисциплін методичного циклу, використання засобів візуалізації (ментальних карт) та орієнтація самостійної роботи на порівняльний аналіз варіативних підручників формують у майбутніх учителів здатність до критичного відбору змісту навчання та ефективного застосування інструментів штучного інтелекту (Google Gemini, ChatGPT 5). Дослідження підтвердило результативність комплексного підходу, що поєднує академічну підготовку із залученням студентів до соціально-освітніх ініціатив («Сковорода-Хаб») та наукових дискусій (конференцій, круглих столів), що загалом підсилює їхню професійну компетентність і готовність до інноваційної педагогічної діяльності
- 6 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Pedagogy of the formation of a creative person in higher and secondary schools
- No. 104,p. 113-117
THE USE OF ARTIFICIAL INTELLIGENCE TOOLS IN ENGLISH LANGUAGE EDUCATION IN GENERAL SCHOOLS: IDENTIFYING LIMITATIONS, RISKS, AND PRACTICAL APPROACHES FOR TEACHER REGULATION
- 6 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Pedagogy of the formation of a creative person in higher and secondary schools
- No. 104,p. 113-117
THE USE OF ARTIFICIAL INTELLIGENCE TOOLS IN ENGLISH LANGUAGE EDUCATION IN GENERAL SCHOOLS: IDENTIFYING LIMITATIONS, RISKS, AND PRACTICAL APPROACHES FOR TEACHER REGULATION
- Open Access
- 29 April 2026
- Published by The Institute of Pedagogy of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine in Problems of the modern textbook
- No. 36
ФОРМУВАННЯ ПРОЄКТНО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ШКОЛИ У ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНІЙ ТА ІНФОРМАТИЧНІЙ ОСВІТІ МЕТОДОМ ПРОЄКТІВ
У статті розглянуто актуальну проблему формування проєктно-дослідницької компетентності учнів базової середньої школи в умовах модернізації освітнього середовища. Обґрунтовано, що традиційні підходи до навчання, зорієнтовані на відтворення знань, не забезпечують належного рівня розвитку самостійної пізнавальної діяльності, критичного мислення та здатності застосовувати знання у практичних ситуаціях. У цьому контексті особливого значення набуває впровадження педагогічних технологій, зокрема методу проєктів, який сприяє інтеграції дослідницької та практичної діяльності учнів.Проєктно-дослідницька компетентність трактується як комплексна характеристика, що включає знання, уміння організації дослідження, здатність до аналізу результатів, рефлексії та позитивне ставлення до пізнавальної діяльності. Визначено, що ефективне її формування можливе за умов системної організації проєктної діяльності, яка часто в освітній практиці має фрагментарний характер. У роботі розкрито дидактичний потенціал природничо-математичних та інформатичних дисциплін у формуванні зазначеної компетентності. Показано, що інтеграція змісту математики, фізики, хімії, біології та інформатики створює сприятливі умови для реалізації міжпредметних проєктів, розвитку дослідницьких умінь і використання цифрових технологій.Визначено основні шляхи формування проєктно-дослідницької компетентності: впровадження проблемно-орієнтованого навчання, поетапна організація проєктної діяльності, забезпечення самостійності учнів, інтеграція дослідницьких методів, використання міжпредметних зв’язків, організація публічного представлення результатів та здійснення педагогічного супроводу. Підкреслено зміну ролі вчителя як фасилітатора та консультанта.Зроблено висновок, що застосування методу проєктів у природничо-математичній та інформатичній освіті є ефективним засобом розвитку пізнавальної активності, критичного мислення, самостійності учнів і їх готовності до практичного застосування знань, що відповідає сучасним вимогам компетентнісного підходу.
- 29 April 2026
- Published by The Institute of Pedagogy of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine in Problems of the modern textbook
- No. 36
Open AccessФОРМУВАННЯ ПРОЄКТНО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ШКОЛИ У ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНІЙ ТА ІНФОРМАТИЧНІЙ ОСВІТІ МЕТОДОМ ПРОЄКТІВ
У статті розглянуто актуальну проблему формування проєктно-дослідницької компетентності учнів базової середньої школи в умовах модернізації освітнього середовища. Обґрунтовано, що традиційні підходи до навчання, зорієнтовані на відтворення знань, не забезпечують належного рівня розвитку самостійної пізнавальної діяльності, критичного мислення та здатності застосовувати знання у практичних ситуаціях. У цьому контексті особливого значення набуває впровадження педагогічних технологій, зокрема методу проєктів, який сприяє інтеграції дослідницької та практичної діяльності учнів.Проєктно-дослідницька компетентність трактується як комплексна характеристика, що включає знання, уміння організації дослідження, здатність до аналізу результатів, рефлексії та позитивне ставлення до пізнавальної діяльності. Визначено, що ефективне її формування можливе за умов системної організації проєктної діяльності, яка часто в освітній практиці має фрагментарний характер. У роботі розкрито дидактичний потенціал природничо-математичних та інформатичних дисциплін у формуванні зазначеної компетентності. Показано, що інтеграція змісту математики, фізики, хімії, біології та інформатики створює сприятливі умови для реалізації міжпредметних проєктів, розвитку дослідницьких умінь і використання цифрових технологій.Визначено основні шляхи формування проєктно-дослідницької компетентності: впровадження проблемно-орієнтованого навчання, поетапна організація проєктної діяльності, забезпечення самостійності учнів, інтеграція дослідницьких методів, використання міжпредметних зв’язків, організація публічного представлення результатів та здійснення педагогічного супроводу. Підкреслено зміну ролі вчителя як фасилітатора та консультанта.Зроблено висновок, що застосування методу проєктів у природничо-математичній та інформатичній освіті є ефективним засобом розвитку пізнавальної активності, критичного мислення, самостійності учнів і їх готовності до практичного застосування знань, що відповідає сучасним вимогам компетентнісного підходу.
- Open Access
- 14 April 2026
- Published by Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University in Молодь і ринок
- No. 3/247,p. 38-42
ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ПРОФЕСІЙНОГО САМОРОЗВИТКУ
У статті уточнено сутність поняття “саморозвиток”, на основі чого визначено комплекс педагогічних умов формування готовності до професійного саморозвитку майбутніх учителів: ціннісно-етична орієнтація професійної підготовки; створення рефлексивного освітнього середовища; організація професійної взаємодії майбутніх вчителів; підтримка емоційної стійкості й психологічного благополуччя; сприяння самопроєктуванню професійної траєкторії. Обґрунтовано роль цифрового освітнього середовища як інтегративного чинника для реалізації зазначених умов.
- 14 April 2026
- Published by Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University in Молодь і ринок
- No. 3/247,p. 38-42
Open AccessПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ПРОФЕСІЙНОГО САМОРОЗВИТКУ
У статті уточнено сутність поняття “саморозвиток”, на основі чого визначено комплекс педагогічних умов формування готовності до професійного саморозвитку майбутніх учителів: ціннісно-етична орієнтація професійної підготовки; створення рефлексивного освітнього середовища; організація професійної взаємодії майбутніх вчителів; підтримка емоційної стійкості й психологічного благополуччя; сприяння самопроєктуванню професійної траєкторії. Обґрунтовано роль цифрового освітнього середовища як інтегративного чинника для реалізації зазначених умов.
- Open Access
- 15 January 2026
- Published by NGO "Research and Educational Innovation Center of Social Transformations" in Проблеми сучасних трансформацій. Серія: педагогіка
- No. 11
Формування мотивації навчання учнів базової школи на уроках інформатики в умовах компетентнісного підходу
У сучасних умовах стрімкої цифровізації, що трансформує економічні, соціальні та культурні процеси, особливої ваги набуває проблема формування стійкої мотивації учнів базової школи до вивчення інформатики. Попри зростання ролі цифрових технологій у житті школярів, результати педагогічних спостережень, опитувань та інтерв’ю свідчать про зниження інтересу значної частини учнів до уроків інформатики. Тому особливої актуальності набуває пошук педагогічних стратегій, здатних підвищити мотивацію учнів до вивчення інформатики та забезпечити формування ключових компетентностей у процесі навчальної діяльності. У статті обґрунтовано особливості формування мотивації навчання учнів базової школи на уроках інформатики в умовах компетентнісного підходу. По-перше, компетентнісний підхід виступає фундаментальним чинником переорієнтації мотиваційної сфери учнів. Перехід від пасивного засвоєння знань до готовності суб’єкта до активної діяльності змінює рольові позиції в освітньому процесі, де вчитель стає фасилітатором, а учень - автономним дослідником, що створює передумови для становлення внутрішньої мотивації. По-друге ефективність навчання в базовій школі забезпечується еволюцією мотиваційних чинників - переходом від загальної «мотивації до навчання» до цілеспрямованої «мотивації до діяльності». По-четверте, використання у навчанні інформатики діяльнісних практико-орієнтованих завдань, які моделюють реальні життєві ситуації, є базовою умовою формування компетентностей школяра. По-п’яте, навчальна активність школяра забезпечується через автономію учня, підтримку ситуації успіху та розвиток рефлексивних навичок. По-шосте, роль учителя інформатики у базовій школі полягає у проєктуванні мотивувального середовища, яке стимулює ініціативу та відповідальність учнів. Педагогічна підтримка має бути спрямована на фасилітацію діяльності, де помилка розглядається як необхідний когнітивний досвід, що не знижує, а навпаки, стимулює пізнавальний пошук. Перспективним напрямом подальших наукових розвідок постає визначення методів та розробка методик формування мотивації навчання інформатики учнів базової школи в умовах компетентнісного підходу.
- 15 January 2026
- Published by NGO "Research and Educational Innovation Center of Social Transformations" in Проблеми сучасних трансформацій. Серія: педагогіка
- No. 11
Open AccessФормування мотивації навчання учнів базової школи на уроках інформатики в умовах компетентнісного підходу
У сучасних умовах стрімкої цифровізації, що трансформує економічні, соціальні та культурні процеси, особливої ваги набуває проблема формування стійкої мотивації учнів базової школи до вивчення інформатики. Попри зростання ролі цифрових технологій у житті школярів, результати педагогічних спостережень, опитувань та інтерв’ю свідчать про зниження інтересу значної частини учнів до уроків інформатики. Тому особливої актуальності набуває пошук педагогічних стратегій, здатних підвищити мотивацію учнів до вивчення інформатики та забезпечити формування ключових компетентностей у процесі навчальної діяльності. У статті обґрунтовано особливості формування мотивації навчання учнів базової школи на уроках інформатики в умовах компетентнісного підходу. По-перше, компетентнісний підхід виступає фундаментальним чинником переорієнтації мотиваційної сфери учнів. Перехід від пасивного засвоєння знань до готовності суб’єкта до активної діяльності змінює рольові позиції в освітньому процесі, де вчитель стає фасилітатором, а учень - автономним дослідником, що створює передумови для становлення внутрішньої мотивації. По-друге ефективність навчання в базовій школі забезпечується еволюцією мотиваційних чинників - переходом від загальної «мотивації до навчання» до цілеспрямованої «мотивації до діяльності». По-четверте, використання у навчанні інформатики діяльнісних практико-орієнтованих завдань, які моделюють реальні життєві ситуації, є базовою умовою формування компетентностей школяра. По-п’яте, навчальна активність школяра забезпечується через автономію учня, підтримку ситуації успіху та розвиток рефлексивних навичок. По-шосте, роль учителя інформатики у базовій школі полягає у проєктуванні мотивувального середовища, яке стимулює ініціативу та відповідальність учнів. Педагогічна підтримка має бути спрямована на фасилітацію діяльності, де помилка розглядається як необхідний когнітивний досвід, що не знижує, а навпаки, стимулює пізнавальний пошук. Перспективним напрямом подальших наукових розвідок постає визначення методів та розробка методик формування мотивації навчання інформатики учнів базової школи в умовах компетентнісного підходу.
- Open Access
- 21 March 2025
- Published by Academy of Cognitive and Natural Sciences in CTE Workshop Proceedings
- Vol. 12, 185-196
Enhancing teacher training for infographic creation and evaluation
This study aims to develop an enhanced methodological framework for preparing pre-service teachers to create educational infographics and conduct expert evaluations of their effectiveness. Infographic creation is a complex multidisciplinary endeavor requiring both visual design skills and pedagogical knowledge. We present an updated training model built upon previous research (2015-2020) and enriched with recent advancements in digital competence frameworks, infographic design rubrics, and learning analytics. Our intervention consists of two complementary modules: "Infographics in Educational Activities" and "Expert Evaluation of E-tools' Quality". The experimental implementation involved 102 pre-service teachers, with quantitative results demonstrating significant improvements in infographic creation abilities and evaluation competencies in the experimental group across multiple measures. Key advancements include the integration of standards-based assessment frameworks, evolving technological tools for infographic creation, and alignment with digital competence frameworks for educators. This work contributes to the growing field of visual literacy in teacher education, addressing challenges in implementing complex visual representations within educational contexts while providing concrete methodological recommendations for teacher training programs.
- 21 March 2025
- Published by Academy of Cognitive and Natural Sciences in CTE Workshop Proceedings
- Vol. 12, 185-196
Open AccessEnhancing teacher training for infographic creation and evaluation
This study aims to develop an enhanced methodological framework for preparing pre-service teachers to create educational infographics and conduct expert evaluations of their effectiveness. Infographic creation is a complex multidisciplinary endeavor requiring both visual design skills and pedagogical knowledge. We present an updated training model built upon previous research (2015-2020) and enriched with recent advancements in digital competence frameworks, infographic design rubrics, and learning analytics. Our intervention consists of two complementary modules: "Infographics in Educational Activities" and "Expert Evaluation of E-tools' Quality". The experimental implementation involved 102 pre-service teachers, with quantitative results demonstrating significant improvements in infographic creation abilities and evaluation competencies in the experimental group across multiple measures. Key advancements include the integration of standards-based assessment frameworks, evolving technological tools for infographic creation, and alignment with digital competence frameworks for educators. This work contributes to the growing field of visual literacy in teacher education, addressing challenges in implementing complex visual representations within educational contexts while providing concrete methodological recommendations for teacher training programs.
- Open Access
- 5 December 2024
- Published by H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University in Professional Art Education
- Vol. 5 (2) , 6-15
Музичні інтернет-ресурси у підготовці майбутніх учителів: досвід Китаю та України
Object. The article analyzes the peculiarities of the use of educational and informational Internet resources in the practice of higher music-pedagogical education in China and Ukraine (collections of all kinds of materials, web sites of educational institutions, centers, museums, galleries, mass media, publications, etc.; online manuals, textbooks, reference books, encyclopedias, etc.). Examples and specifics of the use of the specified types of Internet resources are given. Methods & methodology. On the basis of the functional approach, the following types of Internet resources are distinguished, which are used in the educational process in institutions of higher musical and pedagogical education: Internet resources for educational and organizational purposes (for communication, planning, control of educational achievements, distance learning); educational and activity purposes (trainers, interactive exercises, gamified resources, virtual laboratories, interactive models, etc.), educational and instrumental purposes (for creating various types of educational materials).The scientific novelty is that the features of Internet resources have been determined, which meet the educational goals and tasks of training future teachers and organically fit into the general structure of the educational process, supplementing traditional teaching methods. The advanced practical experience of using the entire spectrum of Internet resources in the work of institutions of higher musical and pedagogical education was analyzed.Results. It has been proven that common trends are being monitored in China and Ukraine - the rapid expansion of the range of Internet resources with educational content for the training of future music teachers; wide participation in the educational Internet space of music and art institutions and institutions, mass media, publications, etc.; increasing the number and quality of online educational resources that provide access to online manuals, textbooks, reference books, encyclopedias, etc. for the training of future music teachers. Conclusions. Common trends are being observed in China and Ukraine - the rapid expansion of the range of Internet resources with educational content for the training of future music teachers. There is a growing number of online educational resources that provide access to online manuals, textbooks, reference books, encyclopedias, etc. for the training of future music teachers. In China, educational and informational Internet resources of musical and pedagogical education are closely and systematically integrated with the national education system, supported at the state level. In Ukraine, the use of educational and informational Internet resources is very popular and widespread - participants in the educational process have access to a wide range of international materials, which allows for the prompt inclusion of modern approaches and methods in the educational process, but requires certain systematization and unification to improve quality and productivity.
- 5 December 2024
- Published by H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University in Professional Art Education
- Vol. 5 (2) , 6-15
Open AccessМузичні інтернет-ресурси у підготовці майбутніх учителів: досвід Китаю та України
Object. The article analyzes the peculiarities of the use of educational and informational Internet resources in the practice of higher music-pedagogical education in China and Ukraine (collections of all kinds of materials, web sites of educational institutions, centers, museums, galleries, mass media, publications, etc.; online manuals, textbooks, reference books, encyclopedias, etc.). Examples and specifics of the use of the specified types of Internet resources are given. Methods & methodology. On the basis of the functional approach, the following types of Internet resources are distinguished, which are used in the educational process in institutions of higher musical and pedagogical education: Internet resources for educational and organizational purposes (for communication, planning, control of educational achievements, distance learning); educational and activity purposes (trainers, interactive exercises, gamified resources, virtual laboratories, interactive models, etc.), educational and instrumental purposes (for creating various types of educational materials).The scientific novelty is that the features of Internet resources have been determined, which meet the educational goals and tasks of training future teachers and organically fit into the general structure of the educational process, supplementing traditional teaching methods. The advanced practical experience of using the entire spectrum of Internet resources in the work of institutions of higher musical and pedagogical education was analyzed.Results. It has been proven that common trends are being monitored in China and Ukraine - the rapid expansion of the range of Internet resources with educational content for the training of future music teachers; wide participation in the educational Internet space of music and art institutions and institutions, mass media, publications, etc.; increasing the number and quality of online educational resources that provide access to online manuals, textbooks, reference books, encyclopedias, etc. for the training of future music teachers. Conclusions. Common trends are being observed in China and Ukraine - the rapid expansion of the range of Internet resources with educational content for the training of future music teachers. There is a growing number of online educational resources that provide access to online manuals, textbooks, reference books, encyclopedias, etc. for the training of future music teachers. In China, educational and informational Internet resources of musical and pedagogical education are closely and systematically integrated with the national education system, supported at the state level. In Ukraine, the use of educational and informational Internet resources is very popular and widespread - participants in the educational process have access to a wide range of international materials, which allows for the prompt inclusion of modern approaches and methods in the educational process, but requires certain systematization and unification to improve quality and productivity.
- Open Access
- 26 November 2024
- Published by Private Company Technology Center in ScienceRise: Pedagogical Education
- No. 4(61),p. 4-11
Specialized internet resources in the professional training of future teachers of music art
The article provides an overview of the use of specialized Internet resources in music-pedagogical education for the professional training of future music teachers in Ukraine and China. In Ukraine, higher education institutions utilize a wide range of specialized Internet resources, with a preference for non-commercial ones. These resources are effectively integrated into the educational process, used for teaching professional and methodical disciplines, facilitating educational and research work, and encouraging independent creativity among students. Digital and specialized Internet resources are recognized as a key aspect of modernizing the educational process in all higher musical and pedagogical institutions. However, challenges, such as the absence of Ukrainian localization in popular projects and inadequate technical support in educational institutions, complicate the use of these resources. Additionally, using Internet resources with artificial intelligence is in the early testing and active discussion stage in Ukraine. In China, alongside international Internet resources (limited due to national requirements), a wide range of localized or adapted Internet resources is utilized in music-pedagogical education. These specialized Internet resources are primarily used in teaching special educational disciplines of the professional training cycle. The systematic use of artificial intelligence in musical and pedagogical education in China is particularly noteworthy. The technological advantages of using specialized Internet resources in the training of future music teachers have been established, including accessibility and cross-platform compatibility, real-time updates, less need for device resources, deployment speed and scalability, instant access and ease of use, saving memory on the user's device, simplicity in support, and security. These advantages have implications for the methodological features of their use in music and pedagogical education, which require further research
- 26 November 2024
- Published by Private Company Technology Center in ScienceRise: Pedagogical Education
- No. 4(61),p. 4-11
Open AccessSpecialized internet resources in the professional training of future teachers of music art
The article provides an overview of the use of specialized Internet resources in music-pedagogical education for the professional training of future music teachers in Ukraine and China. In Ukraine, higher education institutions utilize a wide range of specialized Internet resources, with a preference for non-commercial ones. These resources are effectively integrated into the educational process, used for teaching professional and methodical disciplines, facilitating educational and research work, and encouraging independent creativity among students. Digital and specialized Internet resources are recognized as a key aspect of modernizing the educational process in all higher musical and pedagogical institutions. However, challenges, such as the absence of Ukrainian localization in popular projects and inadequate technical support in educational institutions, complicate the use of these resources. Additionally, using Internet resources with artificial intelligence is in the early testing and active discussion stage in Ukraine. In China, alongside international Internet resources (limited due to national requirements), a wide range of localized or adapted Internet resources is utilized in music-pedagogical education. These specialized Internet resources are primarily used in teaching special educational disciplines of the professional training cycle. The systematic use of artificial intelligence in musical and pedagogical education in China is particularly noteworthy. The technological advantages of using specialized Internet resources in the training of future music teachers have been established, including accessibility and cross-platform compatibility, real-time updates, less need for device resources, deployment speed and scalability, instant access and ease of use, saving memory on the user's device, simplicity in support, and security. These advantages have implications for the methodological features of their use in music and pedagogical education, which require further research
- Open Access
- 15 June 2024
- Published by Kryvyi Rih State Pedagogical University in Educational Dimension
- Vol. 10
Principles and tools of designing effective e-simulators for primary school students
This paper examines the use of e-simulators as an effective tool for developing study skills in young learners in primary school. The advantages of e-simulators are discussed, including providing variable and unique tasks, immediate assessment, adjustable difficulty, and elements of competition and gaming. The paper outlines fundamental principles for designing effective educational e-simulators, such as generating interest, providing visual appeal and positive emotional background, encouraging critical thinking, allowing learner control, utilising personal devices, providing assistance and verifying results. Examples of e-simulators created by teachers-in-training using standard software tools like Microsoft Office and specialised design environments are provided. The capabilities of well-designed e-simulators can help ensure successful knowledge and skill acquisition by primary school students. Teachers can use the design principles and tools discussed to create customised e-simulators tailored to the needs of their students and lessons.
- 15 June 2024
- Published by Kryvyi Rih State Pedagogical University in Educational Dimension
- Vol. 10
Open AccessPrinciples and tools of designing effective e-simulators for primary school students
This paper examines the use of e-simulators as an effective tool for developing study skills in young learners in primary school. The advantages of e-simulators are discussed, including providing variable and unique tasks, immediate assessment, adjustable difficulty, and elements of competition and gaming. The paper outlines fundamental principles for designing effective educational e-simulators, such as generating interest, providing visual appeal and positive emotional background, encouraging critical thinking, allowing learner control, utilising personal devices, providing assistance and verifying results. Examples of e-simulators created by teachers-in-training using standard software tools like Microsoft Office and specialised design environments are provided. The capabilities of well-designed e-simulators can help ensure successful knowledge and skill acquisition by primary school students. Teachers can use the design principles and tools discussed to create customised e-simulators tailored to the needs of their students and lessons.