ІБІ.м. Біляєва

І.м. Біляєва

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


І.м. Біляєва has a total of 16 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Сумарне водоспоживання і випаровування насіннєвих посівів люцерни і року життя

    by Р.а. Вожегова, П.в. Писаренко, М.п. Малярчук, І.м. Біляєва

    Мета: визначення показників сумарного водоспоживання зважаючи на природну вологозабезпеченість років досліджень при вирощуванні культури за різними способами поливу. Методи: польовий, лабораторний, статистичний. Результати. При застосуванні краплинного зрошення у всі фази росту люцерни 1-го року життя загальні запаси вологи у 0-100 см шарі ґрунту становили 1974-2256 м3/га (66-75 % НВ). При тому, що при краплинному зрошенні зволожується лише 0-50 см шар ґрунту, його вологість у % від НВ у всіх шарах ґрунту до 0-100 см була майже однаковою. При вивченні сумарного водоспоживання встановлено, що цей показник у варіанті із застосуванням поливу по борознах перевищував: контроль на 147,9% у шарі ґрунту 0-100 см, на 141,5% у шарі ґрунту 0-150 см та на 140,5% у шарі ґрунту 0-200 см; варіант із застосуванням краплинного зрошення на 35,3, 29,5 та 26,5%; мікродощування на 8,3, 4,4 та 4,0% відповідно. У підсумку, сумарне водоспоживання є наростаючим, встановлено, що у всі міжфазні періоди розвитку люцерни (за виключенням періоду сходи – стеблування) воно було найвищим у варіанті досліду із використанням поливу по борознах, а найнижчим при використанні краплинного зрошення, що підтверджує данні отримані стосовно середньодобового випаровування. Висновок. Застосування краплинного зрошення на посіві люцерни першого року використання зменшує зрошувальну норму на 56,4-73,1%, а минулих років – на 53,7-54,7%, порівняно з мікродощуванням та поливом по борознах. Встановлено, що при вирощуванні люцерни першого року використання незалежно від способу поливу, найвищим показник середньодобового випаровування був при застосуванні поливу по борознах, а найнижчим при краплинному зрошенні. У всіх варіантах досліду від початку сходів культури середньодобове випаровування зростало, досягнувши максимуму в період цвітіння – початок наливу бобів, а потім поступово зменшувалося досягнувши мінімуму при закінченні вегетації.

  • Сортовий склад ефіроолійних культур, придатних для вирощування на Півдні України

    by Р.а. Вожегова, П.в. Лиховид, І.м. Біляєва, Х.і. Бойценюк

    Мета. Здійснення оцінки сортового сортименту ефіроолійних культур, придатних для вирощування в умовах Півдня України (зона Степу) та визначення головних напрямків селекційної роботи, а також роботи з інтродукції закордонних селекційних здобутків задля забезпечення сталого розвитку галузі ефіроолійного рослинництва у регіоні. Методи. Аналітичний підхід до структурування сортового складу ефіроолійних культур за зонами вирощування, оригінатором і роком введення до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні у 2021 році із виділенням найперспективніших культур для вирощування на Півдні України. Результати. Установлено недостатню забезпеченість сортами ефіроолійних культур в Україні. Низка культур (кмин, аніс, троянда ефіроолійна) не представлені жодним сортом. Найбільшу кількість сортів, дозволених для вирощування і розмноження в Україні, має коріандр, а саме чотири сорти (два вітчизняні та два іноземного походження). Деякі сорти іноземного походження досі не районовані. Найперспективнішими культурами для Півдня України і Херсонщини ми вважаємо лаванду вузьколисту та фенхель звичайний. Робота із селекції та інтродукції закордонних сортів ефіроолійних культур в Україні, незважаючи на високу перспективність та економічну привабливість галузі, триває у недостатньому обсязі. Висновки. Селекційна робота, а також робота із інтродукції сортів ефіроолійних культур іноземного походження із їхнім екологічним сортовипробуванням і районуванням є конче необхідною для забезпечення розвитку галузі ефіроолійного рослинництва в Україні. Найперспективнішими культурами для півдня України є лаванда вузьколиста і фенхель звичайний, що підтверджується широким сортовим сортиментом для зони Степу та результатами пілотних досліджень вітчизняних науковців щодо економічної ефективності їх виробництва у Херсонській області.


  • Урожайність артишоку (Cynara cardunculus L. var. scolymus (L.) Fiori) залежно від густоти рослин

    by Р.а. Вожегова, І.м. Біляєва, С.в. Коквіхін, П.в. Лиховид, Х.і. Бойценюк

    Мета дослідження – вивчення й аналіз світового досвіду вирощування артишоку за різної густоти рослин культури і впливу останньої на продуктивність, а також побудова математичної поліноміальної моделі продук- тивності культури залежно від її загущення. Методи дослідження: синтетико-аналітичний метод для узагальнення дослідних даних, отриманих у різних дослідженнях технології вирощування арти- шоку; математичний аналіз методом поліноміальної регресії (поліном другого ступеня) для побудови моделі продуктивності культури залежно від загущення її посі- вів; графічна апроксимація моделі шляхом побудови графіку поліному другого ступеня та побудови параболи продуктивності культури. Результати. Розроблена поліноміальна модель продуктивності артишоку залежно від густоти виду «Урожай=4,8872+0,0017×Густота–3,0162× ×10-8×Густота2» забезпечує достатню прогностичну ефективність (величина середньої абсолютної похибки моделі у відсотках MAPE – 24,59%) та якість підгону. Аналіз результатів математичного моделювання доз- воляє підкреслити необхідність вивчення агротехно- логії артишоку за густоти рослин від 10 до 35 тис. на га. Найменш перспективною є густота рослин арти- шоку в діапазонах 5-10 та понад 35 тис./га, що супро- воджується зниженням продуктивності культури згідно з апроксимаційною кривою. Висновки. Результати дослідження свідчать про те, що оптимальна густота рослин артишоку залежить від умов вирощування, проте повсюдно простежується чітка тенденція до зростання врожайності культури в умовах загущення. Математичним моделюванням установлено, що модальні величини популяції рослин артишоку на 1 га коливаються у межах 10-15 тис./га, тоді як максимально перспективними з погляду на продук- тивність культури має бути величина густоти від 20 до 35 тис./га залежно від агрокліматичних умов і морфо- біологічних особливостей сорту.

  • Open Access

    Spring Row Crops Productivity Prediction Using Normalized Difference Vegetation Index

    by Raisa Vozhehova, Mykola Maliarchuk, Iryna Biliaieva, Pavlo Volodymyrovych Lykhovyd, Anastasiia Maliarchuk, Anatoliy Tomnytskyi

    The results of statistical modelling for the yields prediction of spring row crops, namely, maize, sorghum and soybean, depending on the values of the remotely sensed normalized difference vegetation index (NDVI) at critical stages of the crops growth and development were presented. The spatial...


  • Open Access

    The effect of tillage system and fertilization on corn yield and water use efficiency in irrigated conditions of the South of Ukraine

    by R. A. Vozhehova, M. P. Maliarchuk, I. M. Biliaieva, O. Y. Markovska, A. S. Maliarchuk, A. V. Tomnytskyi, P. V. Lykhovyd, V. V. Kozyrev

    Efficient water management in agriculture is an important part of the general programme on water resources preservation. This study is devoted to the determination of the effects of soil processing system and mineral fertilization on the water use efficiency and productivity of grain corn (Zea mays Linnaeus, 1753). The trials were conducted in 2017–2018 on irrigated land in the South of Ukraine. The field experiments were carried out on the experimental plots of the Institute of Irrigated Agriculture of the NAAS in four replications. We studied the following agrotechnological parameters and their combinations: Factor A – primary tillage type and depth within different tillage systems in the short crop rotation (grain corn – grain sorghum – winter wheat – soybean); Factor B – application rates of mineral fertilizers (N0P0, N120P60, N180P60). We established that the highest yield of grain accompanied by the best water use efficiency was provided by the cultivation technology with disk cultivator tillage on the depth of 8–10 cm within the differentiated tillage system in the crop rotation under the maximum nutritive background of N180P60. This agrotechnological variant resulted in a corn grain yield of 14.51 and 14.59 t/ha in 2017 and 2018 years of the study, respectively. The coefficient of water use efficiency, which is the relation of the water used by the crop to the yield, in this variant was the lowest – 39.6 and 42.0 mm/t in 2017 and 2018, respectively, which indicates the optimum response of corn grain to watering. The worst indexes of water use efficiency and corn productivity were determined in the experimental variant with disk cultivator tillage on the depth of 12–14 cm within the subsoil tillage system within the crop rotation under non-fertilized conditions. We determined that strengthening of the crop nutrition under the rational tillage system in crop rotation is helpful in optimization of the crop water use in the irrigated conditions of the South of Ukraine, which is very important in the current conditions of freshwater scarcity.


  • Open Access

    Effect of agrotechnological elements on milk thistle (Silynum marianum) productivity

    by R. A. Vozhehova, M. I. Fedorchuk, Y. O. Lavrynenko, S. V. Kokovikhin, P. V. Lykhovyd, I. M. Biliaieva, V. V. Nesterchuk

    The milk thistle is a highly valuable medicinal plant, widely used in treatment of liver diseases. Soil-climate conditions of the steppe zone of Ukraine are favourable for crop cultivation. The goal of the study was to determine relations between milk thistle productivity and elements of cultivation technology, viz., primary tillage depth (14–16 and 20–22 cm), inter-row spacing (30, 45, 60 cm), timing of sowing (3rd decade of March, middle of April, 3rd decade of April) and mineral fertilizer application doses (no fertilizers, N45P45, N90P90). Field trials were carried out during the period from 2010 to 2012 on the irrigated lands of the Institute of Rice of the National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine by using the split plot design method in four replications. The climate of the territory of the trials is typical for the steppe zone. The soil type was dark-chestnut residual solonetz middle-loamy soil. We used the Yuhoslava variety of milk thistle in the trials. Cultivation technology was standard, excluding the studied factors. The results of the trials showed significant impact of all the studied cultivation technology elements on milk thistle seed and oil yields. The maximum average seed (1.66 t/ha) and oil (489 kg/ha) yields were obtained under the primary tillage at the depth of 20–22 cm, inter-row spacing of 60 cm, sowing in the 3rd decade of March, applying mineral fertilizers in a dose of N90P90. The highest input in seed and oil yields rise was made by the mineral fertilizers, which increased milk thistle productivity by 1.57 times comparatively with non-fertilized treatments. We also established a strong direct interrelationship between seed and oil yield: coefficient of determination was 0.96. Results of the current study are slightly limited, so further investigations in the field of milk thistle cultivation technology development and improvement are required to provide Ukrainian farmers with scientifically grounded agrotechnology of this valuable medicinal plant.