TGTetiana Petrivna Golub

Tetiana Petrivna Golub

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Tetiana Petrivna Golub has a total of 14 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ У ВИКЛАДАННІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ В ТЕХНІЧНИХ УНІВЕРСИТЕТАХ: МІЖНАРОДНА ПЕРСПЕКТИВА

    by Тетяна Голуб, Ольга Коваленко

    Інтеграція технологій штучного інтелекту (ШІ) у викладання англійської мови в технічних університетах являє собою трансформаційний зсув в освітній практиці в усьому світі. У дослідженні розглядається поточний стан, можливості та проблеми впровадження штучного інтелекту у викладання англійської мови для спеціальних цілей і загальної англійської мови в контексті вищої технічної освіти. Завдяки аналізу останніх досліджень та інституційних практик технічних університетів у різних регіонах світу у статті визначено ключові застосування штучного інтелекту. Дослідження показує, що технології ШІ пропонують суттєві переваги для студентів технічних спеціальностей, однак упровадження також стикається зі значними труднощами. Дослідження демонструє, що успішна інтеграція штучного інтелекту в програми англійської мови технічних університетів потребує комплексних інституційних рішень, що поєднують чіткі педагогічні цілі, адекватну технологічну інфраструктуру, систематичний професійний розвиток викладачів, навчання цифровій грамотності студентів і постійну оцінку результатів навчання. Порівняльний аналіз між установами показує, що технічні університети Азіатсько-Тихоокеанського регіону демонструють особливо високі показники впровадження платформ для вивчення англійської мови на основі штучного інтелекту, тоді як європейські та північноамериканські установи наголошують на критичній оцінці результатів ШІ та етичних принципах його застосування. У дослідженні зроблено висновок, що технології штучного інтелекту за умови продуманого впровадження можуть значно покращити результати вивчення англійської мови для студентів технічних спеціальностей, забезпечуючи персоналізоване навчання, сприяючи автономному навчанню та готуючи студентів до контекстів професійного спілкування, інтегрованих зі ШІ. Однак ефективність критично залежить від підтримки належного балансу між технологічними інструментами та педагогічним керівництвом викладача, що дає можливість штучному інтелекту слугувати доповненням, а не заміною кваліфікованого викладання мов. Результати дослідження сприяють розвитку наукових досліджень щодо технологічно вдосконаленого вивчення мов.

  • Open Access

    ЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ІНТЕГРАЦІЇ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ У ВИЩУ ОСВІТУ

    by Тетяна Голуб

    Швидка інтеграція технологій штучного інтелекту у вищу освіту створила безпрецедентні етичні виклики, які вимагають негайної уваги науковців та інституційного реагування. У цій статті розглянуто чотири фундаментальні етичні суперечності, що виникають внаслідок впровадження штучного інтелекту в академічному контексті: конфлікт між академічною доброчесністю та педагогічними інноваціями, баланс між студентською автономією та інституційним наглядом, імператив освітньої рівності в умовах нерівного доступу до ресурсів штучного інтелекту та компроміс між операційною ефективністю та захистом конфіденційності студентів. Дослідження демонструє, що традиційні концепції академічної доброчесності, розроблені для освітніх середовищ до появи штучного інтелекту, виявляються непридатними, коли інструменти ШІ пропонують допомогу, починаючи від явно доцільної та закінчуючи явно проблематичною. Аналогічно, можливості спостереження на основі штучного інтелекту створюють суперечності між інституційними обов’язками щодо якості освіти та правами студентів на конфіденційність та автономне навчання. У дослідженні також досліджено, як інтеграція ШІ загрожує поширити існуючу нерівність в освіті через диференційований доступ до преміальних інструментів, нерівномірний розподіл грамотності в галузі штучного інтелекту та алгоритмічне упередження, вбудоване в освітні системи. Зрештою, дослідження показує, як підвищення ефективності від автоматизованого оцінювання та аналітики навчання залежить від масштабних практик збору даних, що викликає серйозні проблеми з конфіденційністю, особливо коли студенти не мають вибору опцій згоди або прозорості щодо використання даних. У статті стверджується, що ефективна етична інтеграція штучного інтелекту вимагає переходу від заборонних або дозвільних крайнощів до принципових рамок, що підкреслюють прозорість, пропорційність, рівність і участь студентів в управлінні. Ці висновки сприяють розвитку наукових досліджень з етики освітніх технологій, водночас надаючи практичні рекомендації для установ, які функціонують у складному ландшафті навчальних середовищ, доповнених штучним інтелектом. Дослідження підкреслює, що вирішення питань етики штучного інтелекту у вищій освіті – це не просто технічний чи політичний виклик, він фундаментально включає переосмислення освітніх цінностей, відносин та цілей навчання у світі, в якому інтегровано штучний інтелект.

  • Open Access

    РОЛЬ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В НАВЧАННІ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ В ТЕХНІЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ

    by Тетяна Голуб, Ольга Коваленко

    Сучасний технологічний прогрес суттєво змінює різні аспекти життя людей, зокрема, й освітню галузь. Ця трансформація впливає на способи поширення, отримання та оцінки знань, включаючи швидку інтеграцію штучного інтелекту в традиційні методи навчання. Сучасний штучний інтелект пропонує різноманітні інструменти для персоналізованого навчання, автоматизованого оцінювання та інтерактивної розробки навчального контенту. Це провокує виникнення питання: чи може штучний інтелект справді замінити викладачів англійської мови, особливо в спеціалізованому середовищі технічних університетів? Ця стаття має на меті розглянути це питання шляхом комплексного аналізу. У статті аналізується поточний стан впровадження штучного інтелекту у процес вивчення мов, ілюструючи його найефективніші застосування та функціональні можливості, у огляді актуальних наукових досліджень. Також наголошується на часто недооціненій відповідальності, унікальному внеску та педагогічній цінності, яку викладачі англійської мови привносять у навчальне середовище технічних університетів. Нарешті, дослідження критично оцінює сильні сторони та обмеження штучного інтелекту порівняно з людиною. Результати дослідження засвідчують, що хоча штучний інтелект має значні переваги, такі як цілодобова доступність, миттєвий та персоналізований зворотний зв’язок, збір даних для індивідуального навчання та автоматизація рутинних завдань; він має обмеження, які наразі перешкоджають йому повністю замінити викладачів англійської мови в технічних університетах. Штучний інтелект не забезпечує справжнього розуміння, емпатії та здатності відповідати складному, неструктурованому людському спілкуванню. Крім того, штучний інтелект не може замінити вчителя, який забезпечує мотивацію, соціально-емоційну підтримку та впроваджує культурний контекст, необхідний для ефективної комунікації. ШІ також не може замінити вчителів у розробці навчальних програм, автентичному оцінюванні, наставництві та адаптації до непередбаченого розвитку подій у класі. У статті робиться висновок, що штучний інтелект не може повністю замінити вчителів англійської мови, натомість найбільш реалістичною та продуктивною у майбутньому є співпраця людини та штучного інтелекту.

  • Open Access

    АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ СЕРВІСІВ ШІ ДЛЯ ГЕНЕРУВАННЯ ТЕКСТУ У ВИЩІЙ ОСВІТІ

    by Т. П. Голуб, О. О. Коваленко, О. І. Назаренко, Л. М. Жигжитова

    Надзвичайно стрімкий розвиток штучного інтелекту (ШІ) суттєво трансформував методи та принципи створення завдань і навчального матеріалу в освітній системі загалом і у вищій освіті зокрема. Інструменти на основі штучного інтелекту, такі як ChatGPT, Writesonic, Grammarly, Voicebooking і AI Studio, широко використовуються у формуванні завдань, академічному письмі, дослідженнях, узагальненні вмісту та генеруванні рішень. Ці інструменти використовують обробку природної мови (NLP) і алгоритми машинного навчання, щоб допомогти студентам і викладачам створювати добре структуровані високоякісні тексти, одночасно підвищуючи ефективність і продуктивність навчання.У статті представлено комплексний аналіз сервісів штучного інтелекту генерації тексту та їхнього застосування в сучасній вищій освіті. П’ять відомих інструментів штучного інтелекту були оцінені на основі їхніх характеристик, переваг і недоліків їхньої допомоги у створенні навчальних завдань. Проведено порівняльний аналіз їхньої ефективності у створенні зв’язного тексту, удосконаленні стилю письма, виявленні граматичних помилок, узагальненні наукових статей і покращенні доступності завдяки можливостям перетворенням тексту в мовлення.Огляд наукових джерел відображає нинішню наукову дискусію щодо сервісів генерування тексту на основі ШІ. Важливі теми, які вивчаються в них, включають те, як штучний інтелект може покращити академічне письмо, як він може запропонувати індивідуальний досвід навчання, а також етичні питання, включаючи конфіденційність даних, загрози плагіату та надмірну залежність від контенту, створеного ШІ. Навіть незважаючи на те, що інструменти на основі штучного інтелекту мають багато переваг, залишаються питання про те, як вони можуть вплинути на критичне мислення та академічну доброчесність студентів. Хоча інструменти на основі штучного інтелекту пропонують величезні вигоди та переваги, все ще існує проблема їхнього впливу на академічну доброчесність і навички критичного мислення.Щоб забезпечити етичне та успішне впровадження, навчальні заклади повинні створити чіткі правила відповідального використання штучного інтелекту та включити знання ШІ в навчальні програми, оскільки генерування тексту за допомогою штучного інтелекту продовжує розвиватися та прогресувати. Досліджуючи довгостроковий вплив штучного інтелекту на освіту та академічну доброчесність, ця стаття доповнює науковий дискурс щодо потенціалу технологій і труднощів впровадження їх у вищу освіту.

  • КРИТИЧНЕ МИСТЕННЯ ТА ЙОГО РОЛЬ У ВИВЧЕННІ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

    by Тетяна Петрівна Голуб, Людмила Миколаївна Жигжитова, Ольга Олександрівна Коваленко

    In the contemporary dynamic educational landscape, the development of critical thinking skills has become extremely important and is now widely recognized as a foundational objective across virtually all academic disciplines. It extends significantly to foreign language study, which was traditionally focused on linguistic accuracy and communicative competence. The article provides a research of the relationship between critical thinking and foreign language acquisition, stating that these two cognitive and educational domains are not merely complementary but are, in fact, profoundly reinforcing. The research examines the cognitive processes that engage with a foreign language and demonstrates how they foster analytical, problem-solving, and evaluative competences within the learner. It also illustrates how applying of a critical mindset enhances both the depth and effectiveness of language learning, examining pedagogical approaches and methodologies that can be integrated into foreign language curricula. These approaches are designed to actively stimulate and develop critical thinking skills through targeted activities and strategic instructional design, moving beyond rote memorization to genuine intellectual engagement. The methodology employed for the article is based on a literature review and a conceptual analysis that involves a clear conceptual delineation of critical thinking and foreign language study, as well as an exploration of theoretical frameworks that link cognitive development with linguistic acquisition. Furthermore, the methodology focuses on identifying instances of mutual reinforcement, investigating how learning a foreign language stimulates critical thinking and, conversely, how critical thinking can be strategically applied by learners to optimize their language acquisition strategies. The article also highlights the substantial academic and practical benefits of fostering critical thinking in foreign language learners that are far beyond primary linguistic competence and encompass broader cognitive, metacognitive, and intercultural capabilities. The main research findings reveal a relationship where critical thinking is both an outcome of and an enhancer for foreign language learning, which naturally fosters metacognitive awareness, problem-solving and inference skills, cross-cultural comparison and perspective-taking, and critical evaluation of information and sources. At the same time, a critical mindset significantly improves language acquisition through strategic learning, deeper linguistic processing, effective error analysis and self-correction, enhanced reading and listening comprehension, and improved productive skills. Pedagogically, integrating critical thinking requires a shift to tasks demanding analysis, synthesis, and evaluation, such as problem-based learning, debates, authentic material analysis, and comparative tasks. The conclusions emphasize that cultivating critical thinking in foreign language learners transcends the traditional objective of achieving linguistic proficiency, instead equipping learners with essential cognitive tools that empower them to make more informed and reasoned decisions, engage in more profound and empathetic intercultural communication, and critically understand diverse perspectives.

  • РОЛЬ DUOLINGO У ВИКЛАДАННІ ТА ВИВЧЕННІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ У ВИЩІЙ ОСВІТІ

    by Т. П. Голуб, О. О. Коваленко, О. І. Назаренко, Л. М. Жигжитова

    У статті розглядається застосування Duolingo у вищій освіті як засобу навчання англійської мови, аналізуються його переваги, обмеження та оптимальні стратегії інтеграції. Доступність, гнучкість і персоналізований підхід до навчання Duolingo, який підтримується алгоритмами на основі штучного інтелекту, пропонують індивідуальний освітній досвід, який покращує залучення учнів через гейміфікацію. Хоча Duolingo є ефективним додатковим інструментом до традиційних методів навчання, задовольняючи потреби студентів, які мають початковий і середній рівні володіння іноземною мовою, він не забезпечує автентичної мовної практики та не відповідає вимогам академічної англійської. Впровадження гейміфікації підвищує залучення та мотивацію користувачів, роблячи його корисним доповненням до традиційних методологій навчання, пропонуючи додаткову практику. Прийнявши збалансовану стратегію інтеграції, викладачі можуть використовувати потенціал Duolingo для покращення вивчення мови у вищих навчальних закладах. У статті описані переваги використання Duolingo, зокрема зручність навчання у власному темпі та в будь-якому місці, адаптовані шляхи навчання за допомогою штучного інтелекту та стимулювання мотивації завдяки гейміфікованим елементам. Це також позиціонує Duolingo як цінне доповнення до звичайних академічних програм, покращуючи навчання. Однак визначені й певні недоліки, такі як недостатня автентична мовна практика, ризик зниження особистої взаємодії через залежність від технологій і обмежена увага платформи до академічних мовних навичок. Щоб протистояти цим проблемам, в статті рекомендується запроваджувати стратегію змішаного навчання, яка поєднує Duolingo з традиційними освітніми практиками, інтеграцію автентичних матеріалів для культурної та мовної компетентності та включення спеціалізованих курсів для академічних навичок англійської мови. Пропонується включення Duolingo в структуру викладання англійської мови у вищій освіті, оскільки збалансований підхід, який поєднує технологічні інструменти з живим спілкуванням і реальною практикою, посилить переваги Duolingo, сприяючи таким чином більш ефективному вивченню мови та академічній успішності.


  • Open Access

    UNIVERSITY STUDENTS’ COMPETENCES THAT CAN BE FORMED THROUGH AI USAGE WHILE STUDYING ESP

    by Tetiana Golub

    The integration of artificial intelligence into teaching English for specific purposes in technical universities gives a perfect opportunity to form a range of vital competences in students. Beyond traditional linguistic proficiency, AI-powered tools can

  • Open Access

    INNOVATIVE LANGUAGE LEARNING IN HIGHER EDUCATION: HARNESSING ARTIFICIAL INTELLIGENCE TOOLS FOR PROFICIENCY

    by Tetiana Golub, Olha Kovalenko, Olga Nazarenko

    The integration of Artificial Intelligence (AI) tools within higher education has heralded a paradigm shift in foreign language study. This scientific exploration delves into the multifaceted applications of various AI tools in the university setting, el