Наталія Петрівна Франчук
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Наталія Петрівна Франчук has a total of 20 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Nataliia Pavlova
Rivne State University of Humanities, Rivne, Україна
2 shared publications - Oleg M. Spirin
Інститут цифровізації освіти НАПН України, м. Київ, Україна; Житомирський державний університет імені Івана Франка, м. Житомир, Україна
2 shared publications - Alla Kilchenko
Інститут цифровізації освіти Національної академії педагогічних наук України
1 shared publication - Alla Kilchenko
Інститут цифровізації освіти НАПН України
1 shared publication Anna V. Іatsyshyn
Інститут інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України, м. Київ
1 shared publication- Ihor Voitovych
Rivne State University of Humanities, Rivne, Україна
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 2 April 2026
- Published by National Pedagogical Dragomanov University in Мiждисциплiнарнi дослiдження складних систем
- No. 27,p. 139-146
Інтеграція автоматизованих технологій та штучного інтелекту в навчанні майбутніх прикладних лінгвістів
У статті розглянуто автоматизовані технології опрацювання природної мови, що охоплюють повний спектр завдань – від автоматичної транскрипції до машинного перекладу. Проаналізовано сучасні методи, алгоритми та моделі, які використовуються для опрацювання текстових та аудіоданих. Особлива увага приділяється інтеграції технологій розпізнавання мовлення, синтаксичного й морфологічного аналізу, а також генерації тексту. Розглянуто досягнення в галузі нейронних мереж, зокрема трансформерів, які є основою сучасних систем машинного перекладу. Висвітлено перспективи використання цих технологій у різних сферах. Окреслено ключові виклики, зокрема проблеми багатомовності, точності опрацювання текстових даних та етичні аспекти. Зроблено висновки щодо важливості подальшого розвитку автоматизованих технологій опрацювання природної мови для забезпечення ефективної міжмовної комунікації та автоматизації рутинних лінгвістичних завдань. Мета роботи: дослідити та обґрунтувати впровадження автоматизованих технологій і штучного інтелекту в процес навчання майбутніх прикладних лінгвістів, а також дослідити їх вплив на розвиток професійних компетентностей у цій галузі. Методологією дослідження слугували теоретичні та емпіричні методи, а саме: аналіз і синтез наукових джерел щодо використання автоматизованих технологій в освітньому процесі, системного підходу до опрацювання природної мови, спостереження, опитування та тестування студентів, які використовують сучасні технології в навчанні. Наукова новизна роботи полягає у систематизації технологій штучного інтелекту, які найбільш ефективні для навчання прикладній лінгвістиці; розроблено рекомендації щодо інтеграції цих технологій у навчальні програми з урахуванням специфіки професійної діяльності лінгвістів. Виявлено вплив автоматизованих інструментів на покращення лінгвістичних та аналітичних навичок студентів. Використання автоматизованих технологій і штучного інтелекту значно підвищує ефективність підготовки майбутніх прикладних лінгвістів.
- 2 April 2026
- Published by National Pedagogical Dragomanov University in Мiждисциплiнарнi дослiдження складних систем
- No. 27,p. 139-146
Open AccessІнтеграція автоматизованих технологій та штучного інтелекту в навчанні майбутніх прикладних лінгвістів
У статті розглянуто автоматизовані технології опрацювання природної мови, що охоплюють повний спектр завдань – від автоматичної транскрипції до машинного перекладу. Проаналізовано сучасні методи, алгоритми та моделі, які використовуються для опрацювання текстових та аудіоданих. Особлива увага приділяється інтеграції технологій розпізнавання мовлення, синтаксичного й морфологічного аналізу, а також генерації тексту. Розглянуто досягнення в галузі нейронних мереж, зокрема трансформерів, які є основою сучасних систем машинного перекладу. Висвітлено перспективи використання цих технологій у різних сферах. Окреслено ключові виклики, зокрема проблеми багатомовності, точності опрацювання текстових даних та етичні аспекти. Зроблено висновки щодо важливості подальшого розвитку автоматизованих технологій опрацювання природної мови для забезпечення ефективної міжмовної комунікації та автоматизації рутинних лінгвістичних завдань. Мета роботи: дослідити та обґрунтувати впровадження автоматизованих технологій і штучного інтелекту в процес навчання майбутніх прикладних лінгвістів, а також дослідити їх вплив на розвиток професійних компетентностей у цій галузі. Методологією дослідження слугували теоретичні та емпіричні методи, а саме: аналіз і синтез наукових джерел щодо використання автоматизованих технологій в освітньому процесі, системного підходу до опрацювання природної мови, спостереження, опитування та тестування студентів, які використовують сучасні технології в навчанні. Наукова новизна роботи полягає у систематизації технологій штучного інтелекту, які найбільш ефективні для навчання прикладній лінгвістиці; розроблено рекомендації щодо інтеграції цих технологій у навчальні програми з урахуванням специфіки професійної діяльності лінгвістів. Виявлено вплив автоматизованих інструментів на покращення лінгвістичних та аналітичних навичок студентів. Використання автоматизованих технологій і штучного інтелекту значно підвищує ефективність підготовки майбутніх прикладних лінгвістів.
- 14 February 2025
- Published by Information Technologies in Education in Information Technologies in Education
- No. 57,p. 31-47
REMOTE TRAINING OF STUDENTS TO PARTICIPATE IN THE INFORMATION TECHNOLOGY OLYMPIAD
- 14 February 2025
- Published by Information Technologies in Education in Information Technologies in Education
- No. 57,p. 31-47
REMOTE TRAINING OF STUDENTS TO PARTICIPATE IN THE INFORMATION TECHNOLOGY OLYMPIAD
- Open Access
- 26 December 2024
- Published by National Pedagogical Dragomanov University in Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 2. Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання
- No. 23 (30),p. 93-108
Розвиток цифрової компетентності наукових і науково-педагогічних працівників з використанням інформаційної системи Google Analytics 4
В статті проаналізовано розвиток цифрової компетентності наукових і науково-педагогічних працівників з використанням інформаційної системи Google Analytics 4. Розглянуто поняття цифрової компетентності, її основні компоненти та методи розвитку. Виокремлено кілька ключових напрямків розв’язання проблеми розвитку цифрової компетентності наукових і науково-педагогічних працівників за допомогою відкритих освітньо‐наукових інформаційних систем, які надають можливість для аналізу, візуалізації та роботи з даними в режимі реального часу. Розглянуто поняття одного із сервісів відкритого доступу – інформаційно-аналітичної системи Google Analytics 4 та наведено кілька ключових аспектів, які варто враховувати під час її застосування. Проведено моніторинг використання одного з наукових вебресурсів – Інституту цифровізації освіти НАПН України за допомогою Google Analytics 4 щодо використання та розвитку вебсайту наукової установи та збільшення відвідуваності його користувачів. Метою дослідження є аналіз деяких аспектів і напрямів розвитку цифрової компетентності наукових і науково-педагогічних працівників з використанням інформаційної системи Google Analytics 4. Об’єктом дослідження – цифрова компетентність наукових і науково-педагогічних працівників. Предмет дослідження – процес розвитку цифрової компетентності за допомогою інформаційно-аналітичних систем, зокрема Google Analytics 4. Основними завданнями дослідження були: визначити основні компоненти та методи розвитку цифрової компетентності; проаналізувати можливості Google Analytics 4 для моніторингу та оптимізації вебресурсів; провести моніторинг використання вебсайту Інституту цифровізації освіти НАПН України за допомогою Google Analytics 4; розробити рекомендації щодо підвищення цифрової компетентності науковців і педагогів через впровадження ВОНІС. Виокремлено низку перспективних напрямків для подальших досліджень, які можуть сприяти підвищенню якості науково-педагогічної діяльності та інтеграції України в міжнародний науковий простір.
- 26 December 2024
- Published by National Pedagogical Dragomanov University in Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 2. Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання
- No. 23 (30),p. 93-108
Open AccessРозвиток цифрової компетентності наукових і науково-педагогічних працівників з використанням інформаційної системи Google Analytics 4
В статті проаналізовано розвиток цифрової компетентності наукових і науково-педагогічних працівників з використанням інформаційної системи Google Analytics 4. Розглянуто поняття цифрової компетентності, її основні компоненти та методи розвитку. Виокремлено кілька ключових напрямків розв’язання проблеми розвитку цифрової компетентності наукових і науково-педагогічних працівників за допомогою відкритих освітньо‐наукових інформаційних систем, які надають можливість для аналізу, візуалізації та роботи з даними в режимі реального часу. Розглянуто поняття одного із сервісів відкритого доступу – інформаційно-аналітичної системи Google Analytics 4 та наведено кілька ключових аспектів, які варто враховувати під час її застосування. Проведено моніторинг використання одного з наукових вебресурсів – Інституту цифровізації освіти НАПН України за допомогою Google Analytics 4 щодо використання та розвитку вебсайту наукової установи та збільшення відвідуваності його користувачів. Метою дослідження є аналіз деяких аспектів і напрямів розвитку цифрової компетентності наукових і науково-педагогічних працівників з використанням інформаційної системи Google Analytics 4. Об’єктом дослідження – цифрова компетентність наукових і науково-педагогічних працівників. Предмет дослідження – процес розвитку цифрової компетентності за допомогою інформаційно-аналітичних систем, зокрема Google Analytics 4. Основними завданнями дослідження були: визначити основні компоненти та методи розвитку цифрової компетентності; проаналізувати можливості Google Analytics 4 для моніторингу та оптимізації вебресурсів; провести моніторинг використання вебсайту Інституту цифровізації освіти НАПН України за допомогою Google Analytics 4; розробити рекомендації щодо підвищення цифрової компетентності науковців і педагогів через впровадження ВОНІС. Виокремлено низку перспективних напрямків для подальших досліджень, які можуть сприяти підвищенню якості науково-педагогічної діяльності та інтеграції України в міжнародний науковий простір.
- Open Access
- 26 December 2024
- Published by National Pedagogical Dragomanov University in Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 2. Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання
- No. 23 (30),p. 4-15
Становлення україномовної інформатичної термінології та внесок М. І. Жалдака у формування системи професійних компетентностей вчителів інформатики
У статті наведено та проаналізовано проблеми україномовної термінології в галузі інформатики. Розглянуто проблеми використання термінів у закладах освіти та в наукових публікаціях. Висвітлено окремі терміни, використання яких потребує обґрунтованості та педагогічної виваженості. Також висвітлено погляди та позицію доктора педагогічних наук, дійсного члена Національної академії педагогічних наук України Мирослава Івановича Жалдака на дану тему. Важливо пам’ятати, що створення україномовної інформатичної термінології є важливою частиною збереження культурного та мовного спадку України, а також сприяє підвищенню доступності та розумінню інформаційних технологій серед майбутніх учителів інформатики. Метою дослідження є здійснення аналізу становлення поняття «інформація» та поглядів академіка М. І. Жалдака на трактування основних понять інформатики, а також на проблеми використання україномовної термінології в науково-педагогічних публікаціях та навчальній літературі з інформатики, математики та теорії ймовірностей. Описано значний внесок Мирослава Івановича у розвиток україномовної термінології в галузі інформатики. Методологічною основою дослідження є теоретичні положення гносеології, як розділу філософії де пізнання є процесом відображення дійсності, яка існує незалежно від свідомості та дійсності, що може бути пізнаною. Наведено приклади некоректних висловлювань, та відповідники до них українською літературною мовою. Окреслено основні аспекти становлення україномовної інформатичної термінології. Автори звернули увагу на необхідності подання змісту науково-педагогічних публікацій на якомога високому загальнокультурному та літературному рівні для того, щоб забезпечити позитивний вплив на здобувачів освіти. А це своєю чергою призведе до формування їхньої професійної та загальної культури. Також, визначено перспективи подальших досліджень даної проблеми.
- 26 December 2024
- Published by National Pedagogical Dragomanov University in Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 2. Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання
- No. 23 (30),p. 4-15
Open AccessСтановлення україномовної інформатичної термінології та внесок М. І. Жалдака у формування системи професійних компетентностей вчителів інформатики
У статті наведено та проаналізовано проблеми україномовної термінології в галузі інформатики. Розглянуто проблеми використання термінів у закладах освіти та в наукових публікаціях. Висвітлено окремі терміни, використання яких потребує обґрунтованості та педагогічної виваженості. Також висвітлено погляди та позицію доктора педагогічних наук, дійсного члена Національної академії педагогічних наук України Мирослава Івановича Жалдака на дану тему. Важливо пам’ятати, що створення україномовної інформатичної термінології є важливою частиною збереження культурного та мовного спадку України, а також сприяє підвищенню доступності та розумінню інформаційних технологій серед майбутніх учителів інформатики. Метою дослідження є здійснення аналізу становлення поняття «інформація» та поглядів академіка М. І. Жалдака на трактування основних понять інформатики, а також на проблеми використання україномовної термінології в науково-педагогічних публікаціях та навчальній літературі з інформатики, математики та теорії ймовірностей. Описано значний внесок Мирослава Івановича у розвиток україномовної термінології в галузі інформатики. Методологічною основою дослідження є теоретичні положення гносеології, як розділу філософії де пізнання є процесом відображення дійсності, яка існує незалежно від свідомості та дійсності, що може бути пізнаною. Наведено приклади некоректних висловлювань, та відповідники до них українською літературною мовою. Окреслено основні аспекти становлення україномовної інформатичної термінології. Автори звернули увагу на необхідності подання змісту науково-педагогічних публікацій на якомога високому загальнокультурному та літературному рівні для того, щоб забезпечити позитивний вплив на здобувачів освіти. А це своєю чергою призведе до формування їхньої професійної та загальної культури. Також, визначено перспективи подальших досліджень даної проблеми.
- Open Access
- 28 November 2024
- Published by Ivan Ziaziun Institute of Pedagogical and Adult Education of the NAES of Ukraine in UNESCO Chair Journal "Lifelong Professional Education in the XXI Century"
- Vol. 2 (10) , 91-103
ОСНОВНІ СКЛАДНИКИ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ НАУКОВИХ І НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ
У статті розглянуто проблему компетентнісного підходу щодо питання підвищення рівня розвитку цифрової компетентності з використанням відкритих освітньо-наукових інформаційних систем у освітній та науковій діяльності наукових і науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти. Метою дослідження є визначити і схарактеризувати основні діяльнісні складники цифрової компетентності наукових і науково-педагогічних працівників та дослідити можливості використання відкритих освітньо-наукових інформаційних систем для їх розвитку. Відповідно до чинного законодавства навантаження науково-педагогічного працівника університету формується з таких основних видів діяльності як: навчальна, методична, наукова та організаційна роботи. Відповідно до видів професійної діяльності наукових і науково-педагогічних працівників визначено основні складники цифрової компетентності, враховуючи види професійної діяльності, що входять до індивідуального плану роботи науково-педагогічного працівника університету: цифрова навчальна, цифрова дослідницька, цифрова методична, цифрова організаційно-виховна. Визначено поняття складників цифрової компетентності наукових і науково-педагогічних працівників, надано їм характеристику і дібрано відкриті освітньо-наукові інформаційні системи, що підтримують та сприяють розвитку кожного складника цифрової компетентності. Наведено приклади, як відкриті освітньо-наукові інформаційні системи можуть бути використані викладачами університетів та науковими працівниками для розвитку цифрової компетентності у різних сферах професійної діяльності. Використовуючи відкриті освітні науково-інформаційні системи, наукові та науково-педагогічні працівники можуть покращити свою викладацьку, дослідницьку та організаційну діяльність, зрештою покращуючи результати навчання та академічну успішність студентів та аспірантів. Використання сучасних цифрових інструментів і відкритих освітніх ресурсів сприяє розвитку цифрової компетентності, необхідної для успішної діяльності у цифровому світі.
- 28 November 2024
- Published by Ivan Ziaziun Institute of Pedagogical and Adult Education of the NAES of Ukraine in UNESCO Chair Journal "Lifelong Professional Education in the XXI Century"
- Vol. 2 (10) , 91-103
Open AccessОСНОВНІ СКЛАДНИКИ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ НАУКОВИХ І НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ
У статті розглянуто проблему компетентнісного підходу щодо питання підвищення рівня розвитку цифрової компетентності з використанням відкритих освітньо-наукових інформаційних систем у освітній та науковій діяльності наукових і науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти. Метою дослідження є визначити і схарактеризувати основні діяльнісні складники цифрової компетентності наукових і науково-педагогічних працівників та дослідити можливості використання відкритих освітньо-наукових інформаційних систем для їх розвитку. Відповідно до чинного законодавства навантаження науково-педагогічного працівника університету формується з таких основних видів діяльності як: навчальна, методична, наукова та організаційна роботи. Відповідно до видів професійної діяльності наукових і науково-педагогічних працівників визначено основні складники цифрової компетентності, враховуючи види професійної діяльності, що входять до індивідуального плану роботи науково-педагогічного працівника університету: цифрова навчальна, цифрова дослідницька, цифрова методична, цифрова організаційно-виховна. Визначено поняття складників цифрової компетентності наукових і науково-педагогічних працівників, надано їм характеристику і дібрано відкриті освітньо-наукові інформаційні системи, що підтримують та сприяють розвитку кожного складника цифрової компетентності. Наведено приклади, як відкриті освітньо-наукові інформаційні системи можуть бути використані викладачами університетів та науковими працівниками для розвитку цифрової компетентності у різних сферах професійної діяльності. Використовуючи відкриті освітні науково-інформаційні системи, наукові та науково-педагогічні працівники можуть покращити свою викладацьку, дослідницьку та організаційну діяльність, зрештою покращуючи результати навчання та академічну успішність студентів та аспірантів. Використання сучасних цифрових інструментів і відкритих освітніх ресурсів сприяє розвитку цифрової компетентності, необхідної для успішної діяльності у цифровому світі.
- Open Access
- 30 September 2023
- Published by Institute for Digitalisation of Education of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine in Information Technologies and Learning Tools
- Vol. 96 (4) , 15-28
ЕЛЕКТРОННЕ ПОРТФОЛІО ВИПУСКНИКА ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЯК ФОРМА ВІДОБРАЖЕННЯ РЕЗУЛЬТАТУ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ
У статті розглянуто проблему узагальненого подання майбутнім учителем професійних й особистих здобутків у формі електронного портфоліо з використанням цифрових технологій. Проаналізовано використання портфоліо як форми фіксування і подання результатів професійної підготовки здобувачів вищої освіти. Обґрунтовано необхідність залучення студента, який завершує навчання за освітньо-професійною програмою Середня освіта (Інформатика), до створення електронних портфоліо з метою підвищення його конкурентоздатності на сучасному ринку праці. Здійснено аналіз структури, змісту, функцій портфоліо вчителів в розрізі представлення результатів їх професійної діяльності і на цій основі зроблено прогнози щодо змісту е-портфоліо студента, що інформує про професійну готовність до майбутньої педагогічної діяльності. Майбутнім учителям запропоновано готувати електронне портфоліо, починаючи з першого року навчання в закладі вищої освіти. Сформульовано авторське розуміння змісту і призначення електронного портфоліо, розроблено його узагальнену структуру. Здійснено порівняльний аналіз програмних засобів для створення електронного портфоліо здобувачів освіти. Наведено результати опитування студентів, під час якого було приділено увагу таким аспектам: як студенти розуміють сутність портфоліо, чи мають намір подавати свої здобутки у такій формі. Загалом, за результатами опитування та аналізу наукових праць, підтверджено доцільність залучення студентів до роботи з портфоліо в спеціальних хмарних середовищах. Окрім цього, визначено перспективи дослідження проблеми використання електронних форм відображення здобутих результатів навчання під час професійної підготовки з метою формування конкурентоспроможного працівника освіти.
- 30 September 2023
- Published by Institute for Digitalisation of Education of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine in Information Technologies and Learning Tools
- Vol. 96 (4) , 15-28
Open AccessЕЛЕКТРОННЕ ПОРТФОЛІО ВИПУСКНИКА ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЯК ФОРМА ВІДОБРАЖЕННЯ РЕЗУЛЬТАТУ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ
У статті розглянуто проблему узагальненого подання майбутнім учителем професійних й особистих здобутків у формі електронного портфоліо з використанням цифрових технологій. Проаналізовано використання портфоліо як форми фіксування і подання результатів професійної підготовки здобувачів вищої освіти. Обґрунтовано необхідність залучення студента, який завершує навчання за освітньо-професійною програмою Середня освіта (Інформатика), до створення електронних портфоліо з метою підвищення його конкурентоздатності на сучасному ринку праці. Здійснено аналіз структури, змісту, функцій портфоліо вчителів в розрізі представлення результатів їх професійної діяльності і на цій основі зроблено прогнози щодо змісту е-портфоліо студента, що інформує про професійну готовність до майбутньої педагогічної діяльності. Майбутнім учителям запропоновано готувати електронне портфоліо, починаючи з першого року навчання в закладі вищої освіти. Сформульовано авторське розуміння змісту і призначення електронного портфоліо, розроблено його узагальнену структуру. Здійснено порівняльний аналіз програмних засобів для створення електронного портфоліо здобувачів освіти. Наведено результати опитування студентів, під час якого було приділено увагу таким аспектам: як студенти розуміють сутність портфоліо, чи мають намір подавати свої здобутки у такій формі. Загалом, за результатами опитування та аналізу наукових праць, підтверджено доцільність залучення студентів до роботи з портфоліо в спеціальних хмарних середовищах. Окрім цього, визначено перспективи дослідження проблеми використання електронних форм відображення здобутих результатів навчання під час професійної підготовки з метою формування конкурентоспроможного працівника освіти.
- Open Access
- 31 May 2023
- Published by Makarenko Sumy State Pedagogical University Physical and Mathematical Education in Education. Innovation. Practice
- Vol. 11 (5) , 95-101
ТЕХНОЛОГІЯ ВИКОРИСТАННЯ ВІДКРИТОГО УКРАЇНСЬКОГО ІНДЕКСУ ЦИТУВАНЬ ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Для виявлення зв’язків між цитатами в наукових документах та для пошуку наукової літератури створено систему Open Ukrainian Citation Index (OUCI). За допомогою даної системи можна переглядати кількість цитувань українських видавців наукових журналів, H-індекс та i10-індекс українських наукових журналів. Також її доцільно використовувати для оцінювання результативності педагогічних досліджень на основі певних критеріїв та показників. Об’єктом дослідження є технології навчання й використання наукометричних баз цитувань та співпраця між науковими видавництвами, науковцями та іншими зацікавленими сторонами з метою сприяння необмеженій доступності даних про цитування в науковій літературі. Предметом дослідження є пошукова система і база даних наукових цитувань Open Ukrainian Citation Index (OUCI). В системі враховуються цитування між публікаціями. Також відкритий український покажчик цитування містить метадані усіх видань, через використання сервісу Cited-by від Crossref. В роботі описано методичну систему навчання щодо використання відкритої української пошукової системи наукометричних цитувань та її наукометричні показники. Розглянуто сервіси, які доцільно використовувати для оцінювання результативності науково-педагогічних досліджень окремих науково-педагогічних чи наукових працівників, окремих підрозділів, окремих наукових установ і закладів вищої освіти. Описано 13 фільтрів, за допомогою яких можна пришвидшити пошук документів серед видань, що подані в базах: Scopus, Web of Science, Nature Index journals, Flemish Academic Bibliographic Database for the Social Sciences and Humanities, Directory of Open Access Journals. Зроблено висновок про те, що слухачі, які опанують цей курс зможуть правильно подавати свої творчі досягнення та здобутки для опублікування та оцінювання власних напрацювань. А також вправно та швидко знаходити потрібні матеріали на сайті української пошукової системи і база даних наукових цитувань OUCI.
- 31 May 2023
- Published by Makarenko Sumy State Pedagogical University Physical and Mathematical Education in Education. Innovation. Practice
- Vol. 11 (5) , 95-101
Open AccessТЕХНОЛОГІЯ ВИКОРИСТАННЯ ВІДКРИТОГО УКРАЇНСЬКОГО ІНДЕКСУ ЦИТУВАНЬ ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Для виявлення зв’язків між цитатами в наукових документах та для пошуку наукової літератури створено систему Open Ukrainian Citation Index (OUCI). За допомогою даної системи можна переглядати кількість цитувань українських видавців наукових журналів, H-індекс та i10-індекс українських наукових журналів. Також її доцільно використовувати для оцінювання результативності педагогічних досліджень на основі певних критеріїв та показників. Об’єктом дослідження є технології навчання й використання наукометричних баз цитувань та співпраця між науковими видавництвами, науковцями та іншими зацікавленими сторонами з метою сприяння необмеженій доступності даних про цитування в науковій літературі. Предметом дослідження є пошукова система і база даних наукових цитувань Open Ukrainian Citation Index (OUCI). В системі враховуються цитування між публікаціями. Також відкритий український покажчик цитування містить метадані усіх видань, через використання сервісу Cited-by від Crossref. В роботі описано методичну систему навчання щодо використання відкритої української пошукової системи наукометричних цитувань та її наукометричні показники. Розглянуто сервіси, які доцільно використовувати для оцінювання результативності науково-педагогічних досліджень окремих науково-педагогічних чи наукових працівників, окремих підрозділів, окремих наукових установ і закладів вищої освіти. Описано 13 фільтрів, за допомогою яких можна пришвидшити пошук документів серед видань, що подані в базах: Scopus, Web of Science, Nature Index journals, Flemish Academic Bibliographic Database for the Social Sciences and Humanities, Directory of Open Access Journals. Зроблено висновок про те, що слухачі, які опанують цей курс зможуть правильно подавати свої творчі досягнення та здобутки для опублікування та оцінювання власних напрацювань. А також вправно та швидко знаходити потрібні матеріали на сайті української пошукової системи і база даних наукових цитувань OUCI.
- Open Access
- 1 June 2021
- Published by IOP Publishing in Journal of Physics: Conference Series
- Vol. 1946 (1) , 012002
Some applications of the GRAN1 to analyze two-dimensional continuous probability distributions
The article considers the use of GRAN1 software in the analysis of two-dimensional continuous probability distributions. The learning process can be provided by freely distributable software, through the use of cloud technologies, in particular software from the GRAN package. However, the use of any technology in the educational process, including modern information and communication technologies, as well as the content of education, must be pedagogically balanced, which will avoid any negative consequences for the formation of the future member of society, his mental and physical development. Attention is drawn to the fact that children are increasingly looking for entertainment, using mobile devices, sharing new products with their peers and spending time together, playing a variety of online games, and parents cannot control this process. At the same time, teachers conduct lessons using mobile devices to draw attention to the subject, they are teaching. In the process of using computer technology, students can form a special type of thinking, the so-called “clip consciousness”, which leads to fragmentary thinking and the irreversibility of changes in consciousness. Therefore, the problem of excessive use of mobile devices by children requires constant analysis and coverage. The article discusses some examples of using the GRAN1 software to solve problems in probability theory. Examples of approximate calculation of the value of the double integral are given. Tables of values of the corresponding integrals are described. The use of modern information and communication technologies during mathematics lessons is considered.
- 1 June 2021
- Published by IOP Publishing in Journal of Physics: Conference Series
- Vol. 1946 (1) , 012002
Open AccessSome applications of the GRAN1 to analyze two-dimensional continuous probability distributions
The article considers the use of GRAN1 software in the analysis of two-dimensional continuous probability distributions. The learning process can be provided by freely distributable software, through the use of cloud technologies, in particular software from the GRAN package. However, the use of any technology in the educational process, including modern information and communication technologies, as well as the content of education, must be pedagogically balanced, which will avoid any negative consequences for the formation of the future member of society, his mental and physical development. Attention is drawn to the fact that children are increasingly looking for entertainment, using mobile devices, sharing new products with their peers and spending time together, playing a variety of online games, and parents cannot control this process. At the same time, teachers conduct lessons using mobile devices to draw attention to the subject, they are teaching. In the process of using computer technology, students can form a special type of thinking, the so-called “clip consciousness”, which leads to fragmentary thinking and the irreversibility of changes in consciousness. Therefore, the problem of excessive use of mobile devices by children requires constant analysis and coverage. The article discusses some examples of using the GRAN1 software to solve problems in probability theory. Examples of approximate calculation of the value of the double integral are given. Tables of values of the corresponding integrals are described. The use of modern information and communication technologies during mathematics lessons is considered.
- Open Access
- 1 March 2021
- Published by IOP Publishing in Journal of Physics: Conference Series
- Vol. 1840 (1) , 012054
Organization and conduct of classes in educational institutions during distance learning
The article considers the use of cloud technologies during distance learning. The implementation of the mechanism of distance learning in general secondary education in two areas is described: distance form as a separate form of education and the use of distance learning technologies in the organization of education in various forms (day, evening, correspondence, etc.). The software for the organization of distance learning of pupils and students is listed. Examples of development of own electronic educational materials for teaching mathematics and computer science are given.
- 1 March 2021
- Published by IOP Publishing in Journal of Physics: Conference Series
- Vol. 1840 (1) , 012054
Open AccessOrganization and conduct of classes in educational institutions during distance learning
The article considers the use of cloud technologies during distance learning. The implementation of the mechanism of distance learning in general secondary education in two areas is described: distance form as a separate form of education and the use of distance learning technologies in the organization of education in various forms (day, evening, correspondence, etc.). The software for the organization of distance learning of pupils and students is listed. Examples of development of own electronic educational materials for teaching mathematics and computer science are given.
- Open Access
- 5 February 2020
- Published by Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University in Modern Information Technologies and Innovation Methodologies of Education in Professional Training: Methodology, Theory, Experience, Problems
- No. 54,p. 140-144
ОСНОВНІ АСПЕКТИ КЛАСИФІКАЦІЙ АРХІТЕКТУР КОМП’ЮТЕРНИХ СИСТЕМ
В статті розглядається становлення та розвиток класифікацій архітектур комп’ютерних систем. Науковці класифікують архітектури комп’ютерних систем за певними характерними ознаками, такими як: показники ефективної роботи, оптимальність системи, ефективність роботи та критерії ефективної роботи. Різноманітність обчислювальних систем, породила багато різних класифікацій. В основі кожної класифікації лежить розв’язування певної задачі. В історії розвитку комп’ютерних систем відомо більше десятка класифікацій. Зокрема в даній статті показано та охарактеризовано одну з найбільш відомих таксономію Майкла Дж. Флінна, яка базується на поняттях двох потоків: команд і даних. На основі числа цих потоків виокремлюється чотири класи архітектур: єдина інструкція щодо одномісних даних (ОІОД); єдина інструкція щодо множинних (багатьох) даних (ОІМД); множинна інструкція щодо одномісних даних (МІОД); множинна інструкція щодо множинних (багатьох) даних (МІМД). Також описані й інші класифікації та структуровані за роками виникнення. Описано приклади класів архітектур в залежності від кількості потоків даних. Наведено огляд класифікацій комп’ютерних систем, з яких випливає, що в кожній з них описується архітектура комп’ютерних систем, взаємозалежність її складових та певні характеристики. Вказано відповідні переваги та недоліки щодо кожної класифікації. Використання вдалої класифікації може допомогти розробникові під час написання ефективних програм та підказати шляхи удосконалювання комп'ютерів.
- 5 February 2020
- Published by Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University in Modern Information Technologies and Innovation Methodologies of Education in Professional Training: Methodology, Theory, Experience, Problems
- No. 54,p. 140-144
Open AccessОСНОВНІ АСПЕКТИ КЛАСИФІКАЦІЙ АРХІТЕКТУР КОМП’ЮТЕРНИХ СИСТЕМ
В статті розглядається становлення та розвиток класифікацій архітектур комп’ютерних систем. Науковці класифікують архітектури комп’ютерних систем за певними характерними ознаками, такими як: показники ефективної роботи, оптимальність системи, ефективність роботи та критерії ефективної роботи. Різноманітність обчислювальних систем, породила багато різних класифікацій. В основі кожної класифікації лежить розв’язування певної задачі. В історії розвитку комп’ютерних систем відомо більше десятка класифікацій. Зокрема в даній статті показано та охарактеризовано одну з найбільш відомих таксономію Майкла Дж. Флінна, яка базується на поняттях двох потоків: команд і даних. На основі числа цих потоків виокремлюється чотири класи архітектур: єдина інструкція щодо одномісних даних (ОІОД); єдина інструкція щодо множинних (багатьох) даних (ОІМД); множинна інструкція щодо одномісних даних (МІОД); множинна інструкція щодо множинних (багатьох) даних (МІМД). Також описані й інші класифікації та структуровані за роками виникнення. Описано приклади класів архітектур в залежності від кількості потоків даних. Наведено огляд класифікацій комп’ютерних систем, з яких випливає, що в кожній з них описується архітектура комп’ютерних систем, взаємозалежність її складових та певні характеристики. Вказано відповідні переваги та недоліки щодо кожної класифікації. Використання вдалої класифікації може допомогти розробникові під час написання ефективних програм та підказати шляхи удосконалювання комп'ютерів.