OLOlena Levchenko

Olena Levchenko

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Olena Levchenko has a total of 26 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    МЕТАФОРИЗАЦІЯ КОНЦЕПТУ ДУМКА НА МАТЕРІАЛІ ХУДОЖНЬОЇ ПРОЗИ ОКСАНИ ЗАБУЖКО: КОРПУСНИЙ ПІДХІД

    by В. В. Карасьов, О. П. Левченко

    У статті здійснено когнітивний аналіз метафоризації концепту ДУМКА в прозі Оксани Забужко у зіставленні з текстами її сучасниць і сучасників. Теоретичною основою дослідження слугують положення когнітивної теорії метафори, відповідно до яких метафора розглядається як механізм концептуалізації та категоризації досвіду, що структурує мислення і відображає ментальні репрезентації. Методика поєднує якісний аналіз метафоричних контекстів із елементами корпусного підходу, зокрема вивченням частотності колокацій вербалізаторів концепту. Установлено, що в усіх підкорпусах найпродуктивнішою є онтологічна модель ДУМКА – ЦЕ ОБ’ЄКТ, яка репрезентує мислення як матеріальну сутність, що піддається фізичним і ментальним діям (збирати, відкидати, плекати, знецінювати, контролювати). У прозі О. Забужко ця модель набуває розгорнутої образної конкретизації: думка постає як об’єкт лабораторного аналізу, предмет, який можна «жувати» чи «виїдати», а також як явище, що викликає тілесну реакцію. Другою за частотністю є модель ДУМКА – ЦЕ ІСТОТА, яка унаочнює автономність мислення. У текстах письменниці думка зображується як зачаєна, сонна, прихована сутність; у прозі сучасниць і сучасників вона частіше набуває ознак активності, агресивності або динаміки (думка б’ється, навідує, шкребе, плекана). Зафіксовано також менш продуктивні, але семантично значущі моделі: ДУМКА – ЦЕ СВІТЛО, ВМІСТИЩЕ, РІДИНА/СУБСТАНЦІЯ, ТЕКСТ, РОСЛИНА, ІНСТРУМЕНТ. Їх реалізація засвідчує сенсорну, тілесну та інтерсуб’єктивну природу мислення в художньому дискурсі. Зіставний аналіз демонструє спільність базових когнітивних напрямків метафоризації у різних авторів і водночас виразну специфіку ідіолекту О. Забужко, що полягає в контамінації метафоричних моделей, високому рівні образної деталізації та індивідуально-авторських трансформаціях.

  • Open Access

    СПЕЦИФІКА МЕТАФОРИЗАЦІЇ ЗА МОДЕЛЛЮ ВПАДАТИ + В/У +ЩО В ХУДОЖНІЙ ПРОЗІ ОКСАНИ ЗАБУЖКО

    by Vitalii Karasov, Olena Levchenko

    У статті досліджено специфіку метафоризації за структурно-семантичною моделлю впадати + в/y + що в художній прозі Оксани Забужко. Мета цієї праці – проаналізувати та класифікувати метафоризації за моделлю впадати + в/у +що та, описати специфіку таких метафоризацій в ідіостилі письменниці. Для формування фактологічної бази дослідження застосовано корпусний підхід. У Генеральному регіонально анотованому корпусі української мови (ГРАК-18) було створено підкорпус текстів О. Забужко, її сучасників та сучасниць. Аналіз показав, що у прозі Оксани Забужко найбільш продуктивною є модель СТАН – ЦЕ ВМІСТИЩЕ, яка реалізується у численних контекстах із дієсловами впадати / западати. Її семантичне поле охоплює різні сфери: психоемоційні стани (впадати в розпач, у тишу), фізіологічні процеси (впадати в сон, в анабіоз), соціальні явища (впадати в дописемне варварство), культурні й мистецькі прояви (впадати в ритм), часову категорію (впадати в час), а також мовленнєву діяльність (впадати в мову). Окрему групу становлять метафори на зразок ОКО – ЦЕ ВМІСТИЩЕ, що актуалізуються у фразеологізмі впадати в око. У текстах Забужко цей образ виходить за межі традиційного зорового сприйняття, трансформуючись у символ об’єктивації знання та інтерпретації дійсності, що вирізняє її ідіостиль. Порівняльний аналіз із корпусами сучасників і сучасниць показав, що в їхніх текстах домінують традиційні реалізації моделей ЕМОЦІЙНИЙ СТАН – ЦЕ ВМІСТИЩЕ та ОКО – ЦЕ ВМІСТИЩЕ, тоді як у Забужко простежується їхнє послідовне розширення й переосмислення. Дослідження підтверджує, що метафора у прозі Оксани Забужко виходить далеко за межі тропеїчного рівня, постаючи як когнітивний інструмент інтелектуалізації досвіду. Її особливість полягає у здатності репрезентувати абстрактні поняття через образи вмістища, що надає текстам глибини, інтерпретаційної відкритості та емоційної насиченості.

  • Dynamics of Structural and Semantic Characteristics in Verbalizers of Concepts БІЛЬ ‘PAIN’ and МУКА ‘TORMENT’ in Ukrainian Fiction

    by Olena-Anna Hultso, Olena Levchenko

    The paper is devoted to the study of changes in the processes of metaphorization, in particular, focusing on the concepts EIJIh ‘PAIN’ and MYKA ‘TORMENT’. $A$ comprehensive methodology combines structural and semantic modeling of metaphors, conceptual analysis, and statistical tools. In GRAC, we created two subcorpora of Ukrainian fiction texts from 1901 to 2000 and 2001 to 2023. Through automatic/automated identification of metaphors, the structural model of verb+noun was identified and analyzed. The list of dominant models of metaphorization of concepts EIJIh ‘PAIN’ and MYKA ‘TORMENT’ is drawn up. Analyzing quantitative and qualitative data is conducted. The statistical indicators (Student's t-test, Spearman's p, PCC) confirm the conclusions about the dynamics of metaphorical changes in concepts and their correlation.

  • Open Access

    СТАТИСТИЧНИЙ ПРОФІЛЬ ІДІОСТИЛЮ ВАЛЕРІЯ ШЕВЧУКА (МОРФОЛОГІЧНИЙ РІВЕНЬ)

    by Яна Василівна Волос, Олена Петрівна Левченко

    Статтю присвячено дослідженню ідіостилю українського письменника-шістдесятника Валерія Шевчука. Проаналізовано теоретичні підходи до вивчення статистичного профілю В. Шевчука. Статистичний аналіз дає змогу розкрити сутність ідіостилю В. Шевчука, виявивши зв’язок між вибраною ним мовною формою та глибинними концептуальними аспектами його творів. У дослідженні використано інструментарій корпусної лінгвістики, зокрема, Генеральний регіонально анотований корпус української мови (ГРАК-16), який дає широкі можливості для статистичного аналізу лексики, структур та семантичних особливостей тексту. Для дослідження вибрано романи «На полі смиренному» та «Око безодні», а також повість «Птахи з невидимого острова» та збірку оповідань «Долина джерел». У ГРАК-16 створено підкорпус ДКВШ (дослідницький корпус Валерія Шевчука) обсягом 308 097 токенів. Статистичний профіль ідіостилю В. Шевчука характеризують параметри, пов’язані з морфологічним рівнем індивідуального мовлення письменника. На морфологічному рівні прослідковано частоту вживання частин мови для вибраних творів. З аналізу частоти вживання різних частин мови кожного роману та ДКВШ загалом випливає, що відносна частота іменників у ДКВШ коливається у межах 37,7–39,5, прикметників – 15,7–16,1, дієслові – 19–20,1, прислівників – 9,6–11,7, прийменників – 9,6–9,9. У текстах Валерія Шевчука переважає частота іменників і прикметників над дієсловом і прислівником. Дані відносної частотності вживання досліджуваних частин мови у ДКВШ і ДКРІ (дослідницький корпус Романа Іваничука) корелюють, як і в текстах художньої прози І. Франка й української художньої прози, проте дані у ДКВШ і ДКРІ є вищими на ≈ 14% для іменників, на ≈ 8% – для прикметників, на ≈ 1–3% – для прислівників, на ≈ 1–2% – для дієслів, ніж у текстах художньої прози І. Франка (С. Бук) й української художньої прози (В. Перебийніс).

  • Open Access

    ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНІСТЬ ТА ІНТЕРДИСКУРСИВНІСТЬ РОСІЙСЬКОГО ВОЄННОГО НАРАТИВУ: ПРОПАГАНДА VS ЛІНГВІСТИКА

    by О. П. Левченко, Н. М. Гриців

    Статтю присвячено дослідженню основних аспектів ідеологічно маркованих інтертекстем та проаналізовано їх з погляду пропагандистського дискурсу і маніпуляції воєнним наративом. Показано, як інтертекстуальність у медійному дискурсі слугує інструментом ідеологічної пропаганди під час російсько-української війни. Пропагандистські інтертексти можна розпізнати та виокремити через формальний аспект мови. Доказово, що добір лексем і текстем актуалізує пропагандистський наратив, створений автором з наміром вплинути на адресата. Розвідка унаочнює способи творення інтертекстуальності в інтердискурсі шляхом перетягування маркованих мовних композитів різних дискурсів з наміром ввести їх у новий контекст для пропагандистського ефекту. Творці медіа та наукового (інтер) дискурсу послуговуються низкою стратегій з метою маніпулювання та дезінформації. Висвітлено, якою мірою вони використовують природну мову, зокрема інтертексти як інструмент маніпулювання. Дослідження поєднує кількісні і якісні характеристики аналізованої теми. Інтертекстуальність у просторі російської пропаганди розглядають як поєднання мовних і позамовних чинників, що замасковано руйнують правдиву картину світу, водночас зосереджуються на бажаному (хибному) повідомленні, яке потрібно донести і розповсюдити. Основна мета пропагандистів/маніпуляторів – нав'язати очікувану модель мислення; спонукати реципієнта думати та поводитися так, як цього прагнуть творці (інтер)дискурсу. З’ясовано, що ідеологічно орієнтований добір мовних засобів творців пропагандистського продукту підпадає під певні закономірності, серед них: спроба псевдонаукового обґрунтування підтримки неподільності росії та України і заперечення суверенітету України; деструктивна риторика щодо мовної політики України; безпідставне звеличення радянських пережитків; обрядовість; критика країн Заходу, США та ЄС; вживання пейоративних політичних евфемізмів; знецінення всього спорідненого з Україною; виправдання і схвалення російської агресії; маніпуляція в межах наукового дискурсу. Перелічені закономірності покликані прищепити негласні ідеї в інформаційне поле, а отже, і у свідомість обраних адресатів. Дослідження можна продовжити та доповнити аналізом інших внутрішньомовних й іншомовних ресурсів за принципом типологізації, запропонованим у цій статті.