A. L. Makarenkov

In general, the phenomenon of vascular calcification is quite common and might pose considerable impediments for vascular, cardiovascular and endovascular surgeons, as well as for interventional cardiologists when performing surgical manipulations during the treatment of patients with coronary artery disease (CAD) or peripheral atherosclerosis. A high degree of coronary artery (CA) calcification is independently associated with an increased risk of major cardiovascular events after percutaneous coronary intervention (PCI). The aim of the work is to analyze modern professional literature, summarize information and add to our ideas about the impact of CA calcification and methods of its visualization on the PCI technical aspects. Since the second half of the 20th century, various methods that allow for visualization of СA plaque calcification have been developed and introduced into clinical practice. These techniques vary in their potential due to type and technical parameters of the radiation source, possibilities of using specialized software, automation of image analysis, etc. Currently, the methods of intravascular imaging, intravascular ultrasound (IVUS) and optical coherence tomography (OCT), are the most informative for visualization of CA calcification and can help interventionalists when performing PCI to identify and evaluate calcified lesions, to determine the indications and choose an optimal type of device for calcium modification, directing appropriate stent or balloon sizing; to detect signs of suboptimal stent implantation providing control over possible periprocedural complications. In addition, the deposition of such morphological substrate as calcium within coronary atherosclerotic lesions is a predictor of insufficient stent expansion during PCI, which in turn can cause thrombosis and in-stent restenosis. CA lesion preparation before stent implantation involves using specialized angiographic balloons or atherectomy devices. Applying these methods of calcium modification contributes to the compliance of the calcified plaque causing fractures beyond or within the stent, ensures optimal final stent expansion and reduces the risks of possible long-term consequences. Furthermore, other periprocedural difficulties and problems may arise during PCI of calcified CA lesions: increased probability of technical failure due to the impossibility of passing the target lesion with instruments, intimal dissection, wall perforation, distal embolization, etc. Conclusions. CA calcification is a complex issue for an interventional cardiologist during CA stenting, which certainly complicates the PCI procedure and requires a specialist not only theoretical knowledge, but also practical skills in using a wide range of interventional tools and techniques. There are modern methods of identifying calcified CA lesion and its quantitative assessment. Among them are methods of intravascular visualization – IVUS and OCT, which are used directly in a catheterization laboratory during PCI. They provide the amplest opportunities and the most advanced capabilities for determining the morphological substrate of the affected CA area and allow an interventionist to plan PCI and adjust its real-time implementation at different stages of the procedure. The use of intracoronary imaging methods gives more opportunities to improve PCI outcomes.

The aim of the work. To summarize and expand knowledge about current methods used for visualization of coronary arteries, their evolution, capabilities, effectiveness, indications for use, safety for patients, guided by the principles of evidence-based medicine. Coronary artery disease (CАD) is an extremely common clinical cardiovascular disease, which is caused by atherosclerosis of the subepicardial coronary arteries (CAs) and can have both acute and chronic course. The incidence of CАD is increasing every year and getting younger. CАD has not only a high morbidity rate, but also a high mortality rate. In Ukraine, mortality from CАD is the main cause of population mortality. Without timely diagnosis and effective treatment, myocardial infarction or sudden cardiac death may develop. It is possible to ascertain the etiological cause of myocardial ischemia only after visualization of the СAs. A practicing physician is able to visualize the СAs using X-ray contrast coronary angiography or contrast-enhanced computed tomography of the chest. СA visualization methods have been used in clinical practice for more than half a century. The hardware and software are constantly upgraded, the diagnostic options of these methods are improved and expanded, and recommendations regarding their use in general clinical practice are updated. The main task for clinicians is to confirm or rule out the presence of a СA atherosclerotic lesion, as well as to determine its localization, extent, degree of stenosis and its significance for coronary blood flow, the presence of СA calcification, collateral pathways, plaque composition and its internal structure. Only after identifying the anatomical and physiological aspects of the atherosclerotic process in СA, it is possible to choose the right strategy for the treatment of patients by a multidisciplinary heart team including pharmacological therapy, a method of cardiac revascularization, and measures for primary or secondary prevention. Conclusions. CАD is a common disease worldwide. Today, two methods of the CА visualization are available – invasive coronary angiography and non-invasive coronary CT angiography. Further research is needed on the efficacy and safety of different СA imaging methods in CAD. Better results of the diagnostic search depend on both the capabilities of the clinic hardware component and on the optimal sequence for diagnostic processes rationally constructed by physicians. Ішемічна хвороба серця (ІХС) – надзвичайно поширене клінічне серцево-судинне захворювання, що зумовлене атеросклерозом субепікардіальних вінцевих артерій (ВА) та може мати гострий і хронічний перебіг. Захворюваність на ІХС зростає з кожним роком, а пацієнти стають молодшими. ІХС має високий рівень не тільки захворюваності, але й смертності. В Україні ІХС є головною причиною смертності населення. Без своєчасної діагностики та ефективного лікування може виникнути інфаркт міокарда або настати раптова серцева смерть. Мета роботи – узагальнити та розширити знання про сучасні методи, що застосовують для візуалізації вінцевих артерій, їхню еволюцію, можливості, ефективність, показання до використання, безпечність для пацієнта, які ґрунтуються на принципах доказової медицини. Встановити етіологічну причину ішемії міокарда можна лише після візуалізації ВА. Лікар-практик має змогу візуалізувати ВА за допомогою рентгенконтрастної коронароангіографії або комп’ютерної томографії органів грудної клітки з контрастним підсиленням. Методи візуалізації ВА застосовують у клінічній практиці вже понад пів сторіччя. Постійно оновлюють апаратну частину та програмне забезпечення, удосконалюють і розширюють діагностичні можливості цих методів, оновлюють рекомендації щодо їх застосування у загальноклінічній практиці. Головне завдання для клініциста – підтвердити чи спростувати наявність атеросклеротичного ураження ВА, а також встановити його локалізацію, поширення, ступінь стенозування, значущість для коронарного кровотоку, наявність кальцинозу ВА, колатеральних шляхів, склад бляшки та її внутрішню структуру. Лише після визначення усіх анатомічних і фізіологічних аспектів атеросклеротичного процесу в ВА можна обрати правильну стратегію лікування пацієнта мультидисциплінарною серцевою командою: фармакологічну терапію, метод реваскуляризації серця та заходи щодо первинної чи...

Coronary heart disease (CHD) is one of the leading mortality causes. According to the latest guidelines, coronary computed tomography angiography (CCTA) is one of the main non-invasive methods for diagnosis of CHD, which allows for quantification of stenosis severity and the characterization of stenotic lesions. Aim of the study. It is to study the role, diagnostic value and dependence of coronary artery calcification on the degree of stenotic lesion of the coronary arteries and anthropometric parameters in patients with coronary artery disease examined by computed tomography. Materials and methods. According to the purpose of the study, 46 patients were included: 32 (69.6 %) males and 14 (30.4 %) females. The average age of the patients was 59.0 ± 9.8 years, height – 172 ± 9 cm, weight – 85.6 ± 12.9 kg, body mass index (BMI) – 28.6 ± 4.13, body surface area (BSA) – 1.98 ± 0.17 m2. Demographic and clinical variables were analyzed using descriptive statistics. Independent t-tests were conducted between two groups of patients (Agatston index ≥400 and <400), using P < 0.05 as a significant value. Pearson correlation coefficient was employed to determine independent coronary calcium predictors using P < 0.05 as a significant value. Results. According to the results of the age analysis, significant differences were found among both groups of patients (P = 0.02). Notable differences in the number of affected coronary arteries between Groups 1 and 2 with an Agatston index ≥400 and <400 (P < 0.01) were found. During the correlation analysis, a significant moderate positive correlation of the SYNTAX score level with Agatston index (r = 0.69, P < 0.01) was revealed. Conclusions. The degree of coronary arteries calcification with Agatston score ≥400 is an independent predictor of severe coronary heart disease with multivessel lesion of the coronary arteries. The degree of calcification of coronary arteries with Agatston score ≥400 is more common in males. Height, weight, BMI and BSA do not influence the degree of coronary calcification arteries and Agatston score level.

Мета. Оцінити ефективність хірургічного лікування пацієнтів з первинним гіперальдостеронізмом (ПГА). Матеріали і методи. За період з 2014 по лютий 2018 р. в клініці госпітальної хірургії Запорізького державного медичного університету у 46 пацієнтів діагностували ПГА, оперативне лікування проведено 23 пацієнтам, серед них 15 (65%) жінок і 8 (35%) чоловіків. Середній вік пацієнтів становив (52,3 ± 9,5) року. За даними комп’ютерної (КТ) та магнітно-резонансної ( МРТ) томографії правобічна локалізація аденом надниркових залоз встановлена у 10 (43,5%) пацієнтів, лівобічна - у 7 (30,4%), двобічна - у 6 (26,1%). Розмір об’ємних утворень надниркових залоз становив (18,3 ± 6,7) мм. Діагностику проводили згідно з Клінічними практичними рекомендаціями з діагностики та лікування первинного гіперальдостеронізму (Clinical Practical Guideline - The Management of Primary Aldosteronism; 2008, 2016). Оперативне лікування проводили з використанням ендоскопічних методів. Лапароскопічну адреналектомію виконали 19 (82,6%) пацієнтам, лапароскопічну резекцію надниркової залози - 4 (17,4%). Результати оперативного лікування оцінювали згідно зі стандартними та клініко-біохімічними критеріями PASO (Primary Aldosteronism Surgical Outcomes). Результати. Тривалість операцій становила в середньому 150 (120 - 200) хв, строки лікування пацієнтів у стаціонарі - (9 ± 2,1) доби. До конверсій не вдавалися, післяопераційних ускладнень не було. Ніхто з пацієнтів не помер. Порівняльний аналіз результатів оперативного лікування показав статистично достовірне зниження показників систолічного артеріального тиску (САТ), діастолічного артеріального тиску (ДАТ), концентрації альдостерону та підвищення рівня калію (p < 0,05). Кореляційний аналіз не виявив статистично достовірного зв’язку між концентрацією альдостерону та масою міокарда лівого шлуночка (ММЛШ), товщиною міжшлуночкової перегородки (ТМШП), товщиною задньої стінки лівого шлуночка (ТЗСЛШ) у пацієнтів до та після оперативного лікування. Клінічні результати хірургічного лікування пацієнтів з ПГА, оцінені за критеріями PASO та стандартними критеріями, практично схожі: повне одужання констатовано у 39,2 та 43,5% пацієнтів, часткове - у 60,8 та 56,5% пацієнтів відповідно; біохімічні результати, оцінені аналогічно, суттєво різнилися: повне одужання - 91,3 та 43,5%, часткове - 8,7 та 56,5% відповідно. Висновки. В хірургічному лікуванні пацієнтів з аденомами надниркових залоз, що супроводжуються ПГА, слід надавати перевагу лапароскопічним методам (адреналектомія, резекція). Ефективність мініінвазивних методів хірургічного лікування ПГА статистично достовірна. Клініко-біохімічні критерії PASO в оцінці результатів хірургічного лікування пацієнтів з ПГА мають перевагу перед стандартними, оскільки є комплексними. Після хірургічного лікування пацієнтів з ПГА повне біохімічне одужання настає у 91,3% пацієнтів, повне клінічне - у 39,2%, часткове біохімічне - у 8,7%, часткове клінічне - у 60,8% пацієнтів.