Olga Banit
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Research Subjects
Olga Banit has a total of 91 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Gennadii Cherevychnyi
Taras Shevchenko National University of Kyiv
3 shared publications - Larysa Lukianova
Ivan Ziaziun Institute of Pedagogical Education and Adult Education, National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine , Kyiv , Ukraine
3 shared publications - Marina Rostoka
V. Sukhomlynskyi State Scientific and Educational Library of Ukraine
3 shared publications Iryna Androshchuk
2 shared publications- Jan Grzesiak2 shared publications
- Mykhailo Sahaidak
Kyiv National Economic University Named After Vadym Hetman
2 shared publications
Latest Publications
- Open Access
- 19 August 2026
- Published by IMR Press in Journal of East European Management Studies
- Vol. 31 (4)
Self-Efficacy and Innovation Leadership in the Wartime: Education Leaders of Ukraine
The aim of this study was to determine the level of self-efficacy and readiness to introduce innovations among secondary school leaders before and during the war, as well as to identify correlations between these factors. The following tools were used to collect and process statistical data: observations, survey and interview results, the “Self-Efficacy Scale” by Schwarzer, and the author’s questionnaire, created in accordance with Rogers's theory of the “Diffusion of Innovations”. The interaction between the self-efficacy of secondary school leaders and their readiness to implement innovations during wartime was found to be complex and dynamic, and their mutual influence was confirmed using theoretical models and quantitative analysis methods. The results of the study in the context of the war showed that this was a new and challenging experience directly related to military issues, requiring educational managers to make managerial decisions under crisis conditions. The innovative readiness of educational leaders was associated not only with their self-efficacy but also with other psychological characteristics, such as personality traits, professional motivation, and the ability to lead in situations of increased risk and global uncertainty. Overall, the indicators demonstrated an inverted U-shaped pattern: growth was observed at the beginning of the war (autumn 2022) compared with the pre-war period in 2020, followed by a decline by the end of 2023. This situation is a prerequisite for the development of an effective crisis management program.
- 19 August 2026
- Published by IMR Press in Journal of East European Management Studies
- Vol. 31 (4)
Open AccessSelf-Efficacy and Innovation Leadership in the Wartime: Education Leaders of Ukraine
The aim of this study was to determine the level of self-efficacy and readiness to introduce innovations among secondary school leaders before and during the war, as well as to identify correlations between these factors. The following tools were used to collect and process statistical data: observations, survey and interview results, the “Self-Efficacy Scale” by Schwarzer, and the author’s questionnaire, created in accordance with Rogers's theory of the “Diffusion of Innovations”. The interaction between the self-efficacy of secondary school leaders and their readiness to implement innovations during wartime was found to be complex and dynamic, and their mutual influence was confirmed using theoretical models and quantitative analysis methods. The results of the study in the context of the war showed that this was a new and challenging experience directly related to military issues, requiring educational managers to make managerial decisions under crisis conditions. The innovative readiness of educational leaders was associated not only with their self-efficacy but also with other psychological characteristics, such as personality traits, professional motivation, and the ability to lead in situations of increased risk and global uncertainty. Overall, the indicators demonstrated an inverted U-shaped pattern: growth was observed at the beginning of the war (autumn 2022) compared with the pre-war period in 2020, followed by a decline by the end of 2023. This situation is a prerequisite for the development of an effective crisis management program.
- 3 July 2026
- Published by University of Maribor
- p. 131-150
Sustainability Leadership Development Among Students in Higher Education: Evidence From Ukraine
Higher education serves as an essential platform for developing sustainability leaders; therefore, the purpose of this study is to identify the potential, gaps, and directions for strengthening sustainability leadership among students. In a survey, the attitudes of management students were investigated regarding components of sustainability leadership potential, including cognitive, learning, value-oriented, behavioural, and leadership identity, as formulated by the authors based on relevant leadership concepts. The study also focused on the peculiarities of students' perceptions of sustainable development priorities in a country at war. The results indicate greater awareness and a greater willingness to learn more about sustainability among master’s students, recognition of the high importance of a sustainable approach to management, but also significant concern about the realism of its implementation. A high intentional component positively impacts the sustainability leadership position. The phenomenon of a more active stance on the role of a sustainable leader, coupled with low awareness of the sustainability concept, warrants further research. The research explores challenges in developing sustainability leaders within higher education institutions and suggests corresponding responses.
- 3 July 2026
- Published by University of Maribor
- p. 131-150
Sustainability Leadership Development Among Students in Higher Education: Evidence From Ukraine
Higher education serves as an essential platform for developing sustainability leaders; therefore, the purpose of this study is to identify the potential, gaps, and directions for strengthening sustainability leadership among students. In a survey, the attitudes of management students were investigated regarding components of sustainability leadership potential, including cognitive, learning, value-oriented, behavioural, and leadership identity, as formulated by the authors based on relevant leadership concepts. The study also focused on the peculiarities of students' perceptions of sustainable development priorities in a country at war. The results indicate greater awareness and a greater willingness to learn more about sustainability among master’s students, recognition of the high importance of a sustainable approach to management, but also significant concern about the realism of its implementation. A high intentional component positively impacts the sustainability leadership position. The phenomenon of a more active stance on the role of a sustainable leader, coupled with low awareness of the sustainability concept, warrants further research. The research explores challenges in developing sustainability leaders within higher education institutions and suggests corresponding responses.
- Open Access
- 30 June 2026
- Published by Ivan Ziaziun Institute of Pedagogical and Adult Education of the NAES of Ukraine in UNESCO Chair Journal "Lifelong Professional Education in the XXI Century"
- Vol. 1 (13) , 163-181
АНДРАГОГІЧНА КОНЦЕПТУАЛЬНА РАМКА СИТУАЦІЙНО ОРІЄНТОВАНОГО РОЗВИТКУ ФІНАНСОВОЇ ГРАМОТНОСТІ ДОРОСЛИХ
У дослідженні обґрунтовано андрагогічну концептуальну рамку ситуаційно орієнтованого розвитку фінансової грамотності дорослих. Актуальність зумовлена тим, що міжнародні й національні рамки детально визначають фінансові компетентності, однак не конкретизують, як добирати зміст, час і формат навчальної підтримки відповідно до актуальної життєвої або фінансової ситуації дорослого. Мета дослідження – теоретично обґрунтувати ситуаційно орієнтований розвиток фінансової грамотності дорослих та розробити андрагогічну концептуальну рамку його організації. Використано теоретичний і порівняльно-змістовий аналіз, синтез, систематизацію та концептуальне моделювання. На основі інтеграції компетентнісного, андрагогічного й ситуаційного підходів запропоновано авторське робоче поняття «ситуаційно орієнтований розвиток фінансової грамотності дорослих», яке розвиває ідеї навчального моменту (teachable moment) та фінансової освіти «саме вчасно» (just-in-time financial education). Цільовою групою визначено доросле населення віком від 18 років без встановлення верхньої вікової межі; диференціація навчальної підтримки пов’язується насамперед із характером фінансової ситуації, попереднім досвідом, рівнем фінансової самостійності, цифровими компетентностями та ризиками. Систематизовано три функціональні групи ситуацій і сім принципів організації навчальної підтримки. Розроблено шестиступеневу рамку: актуалізація ситуації; діагностика освітньої потреби; добір компетентностей і визначення мети; цільова навчальна підтримка; практичне застосування; рефлексія, закріплення і перенесення набутого досвіду. Цифрову фінансову грамотність обґрунтовано як наскрізний вимір рамки. Запропонована рамка має суто теоретичний характер та потребує подальшої емпіричної перевірки у різних групах дорослого населення.
- 30 June 2026
- Published by Ivan Ziaziun Institute of Pedagogical and Adult Education of the NAES of Ukraine in UNESCO Chair Journal "Lifelong Professional Education in the XXI Century"
- Vol. 1 (13) , 163-181
Open AccessАНДРАГОГІЧНА КОНЦЕПТУАЛЬНА РАМКА СИТУАЦІЙНО ОРІЄНТОВАНОГО РОЗВИТКУ ФІНАНСОВОЇ ГРАМОТНОСТІ ДОРОСЛИХ
У дослідженні обґрунтовано андрагогічну концептуальну рамку ситуаційно орієнтованого розвитку фінансової грамотності дорослих. Актуальність зумовлена тим, що міжнародні й національні рамки детально визначають фінансові компетентності, однак не конкретизують, як добирати зміст, час і формат навчальної підтримки відповідно до актуальної життєвої або фінансової ситуації дорослого. Мета дослідження – теоретично обґрунтувати ситуаційно орієнтований розвиток фінансової грамотності дорослих та розробити андрагогічну концептуальну рамку його організації. Використано теоретичний і порівняльно-змістовий аналіз, синтез, систематизацію та концептуальне моделювання. На основі інтеграції компетентнісного, андрагогічного й ситуаційного підходів запропоновано авторське робоче поняття «ситуаційно орієнтований розвиток фінансової грамотності дорослих», яке розвиває ідеї навчального моменту (teachable moment) та фінансової освіти «саме вчасно» (just-in-time financial education). Цільовою групою визначено доросле населення віком від 18 років без встановлення верхньої вікової межі; диференціація навчальної підтримки пов’язується насамперед із характером фінансової ситуації, попереднім досвідом, рівнем фінансової самостійності, цифровими компетентностями та ризиками. Систематизовано три функціональні групи ситуацій і сім принципів організації навчальної підтримки. Розроблено шестиступеневу рамку: актуалізація ситуації; діагностика освітньої потреби; добір компетентностей і визначення мети; цільова навчальна підтримка; практичне застосування; рефлексія, закріплення і перенесення набутого досвіду. Цифрову фінансову грамотність обґрунтовано як наскрізний вимір рамки. Запропонована рамка має суто теоретичний характер та потребує подальшої емпіричної перевірки у різних групах дорослого населення.
- 31 May 2026
- Published by Zaporizhzhia National University in Management and entrepreneurship: trends of development
- Vol. 2 (36) , 63-79
Artificial intelligence in business organization management: benefits and challenges
- 31 May 2026
- Published by Zaporizhzhia National University in Management and entrepreneurship: trends of development
- Vol. 2 (36) , 63-79
Artificial intelligence in business organization management: benefits and challenges
- Open Access
- 5 May 2026
- Published by Municipal Higher Educational Institution “Lutsk Pedagogical College” of the Volyn Regional Council in АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА»
- No. 1,p. 3-8
ПРОФЕСІЙНИЙ ТА ОСОБИСТІСНИЙ РОЗВИТОК ВЧИТЕЛЯ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ В УМОВАХ НЕФОРМАЛЬНОЇ ТА ІНФОРМАЛЬНОЇ ОСВІТИ
У статті розкрито особливості професійного та особистісного розвитку вчителів фізичної культури в умовах неформальної та інформальної освіти. Обґрунтовано, що в умовах сучасних суспільних трансформацій традиційна формальна освіта має доповнюватися гнучкими траєкторіями саморозвитку. Визначено суть неформальної та інформальної освіти вчителя фізичної культури як безперервного процесу самовдосконалення через індивідуальну пізнавальну діяльність та накопичення практичного досвіду в професійному середовищі. Особливу увагу приділено визначенню педагогічних умов, що сприяють ефективності цього процесу: науково-організаційному супроводу, демократичному стилю керівництва, участі в експериментально-дослідницькій діяльності. У дослідженні з’ясовано, що особистісний розвиток, який базується на рефлексії, самомотивації та позитивній «Я-концепції», є фундаментом для зростання професійної майстерності. Охарактеризовано ключові професійні здібності (дидактичні, академічні, перцептивні, мовні, авторитарні), що формуються у вчителя в процесі неформального навчання. Зроблено висновок, що синергія різних форм освіти забезпечує цілісну ідентифікацію особистості з професією та високу результативність фізкультурно-педагогічної діяльності. У контексті системного підходу умови неформальної та інформальної освіти, що сприяють професійному й особистісному розвитку вчителів фізичної культури, розглядаємо як багаторівневу систему взаємодії об’єкта, суб’єкта, середовища, в якому формується, розвивається потреба в саморозвитку. Стимулювання саморозвитку, як одна з таких умов, характеризується єдністю мети, змісту, форм, методів, прийомів, засобів діяльності керівника та інших суб’єктів, відповідно до психологічних, вікових особливостей, індивідуального стилю діяльності, досвіду, статевих відмінностей та специфіки інноваційної діяльності.
- 5 May 2026
- Published by Municipal Higher Educational Institution “Lutsk Pedagogical College” of the Volyn Regional Council in АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА»
- No. 1,p. 3-8
Open AccessПРОФЕСІЙНИЙ ТА ОСОБИСТІСНИЙ РОЗВИТОК ВЧИТЕЛЯ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ В УМОВАХ НЕФОРМАЛЬНОЇ ТА ІНФОРМАЛЬНОЇ ОСВІТИ
У статті розкрито особливості професійного та особистісного розвитку вчителів фізичної культури в умовах неформальної та інформальної освіти. Обґрунтовано, що в умовах сучасних суспільних трансформацій традиційна формальна освіта має доповнюватися гнучкими траєкторіями саморозвитку. Визначено суть неформальної та інформальної освіти вчителя фізичної культури як безперервного процесу самовдосконалення через індивідуальну пізнавальну діяльність та накопичення практичного досвіду в професійному середовищі. Особливу увагу приділено визначенню педагогічних умов, що сприяють ефективності цього процесу: науково-організаційному супроводу, демократичному стилю керівництва, участі в експериментально-дослідницькій діяльності. У дослідженні з’ясовано, що особистісний розвиток, який базується на рефлексії, самомотивації та позитивній «Я-концепції», є фундаментом для зростання професійної майстерності. Охарактеризовано ключові професійні здібності (дидактичні, академічні, перцептивні, мовні, авторитарні), що формуються у вчителя в процесі неформального навчання. Зроблено висновок, що синергія різних форм освіти забезпечує цілісну ідентифікацію особистості з професією та високу результативність фізкультурно-педагогічної діяльності. У контексті системного підходу умови неформальної та інформальної освіти, що сприяють професійному й особистісному розвитку вчителів фізичної культури, розглядаємо як багаторівневу систему взаємодії об’єкта, суб’єкта, середовища, в якому формується, розвивається потреба в саморозвитку. Стимулювання саморозвитку, як одна з таких умов, характеризується єдністю мети, змісту, форм, методів, прийомів, засобів діяльності керівника та інших суб’єктів, відповідно до психологічних, вікових особливостей, індивідуального стилю діяльності, досвіду, статевих відмінностей та специфіки інноваційної діяльності.
- 27 April 2026
- Published by Sumy State Pedagogical University named A.S.Makarenko in Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ ФІНАНСОВОЇ ГРАМОТНОСТІ ДОРОСЛИХ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА
The article examines the psychological and pedagogical conditions for the development of adults’ financial literacy in the context of digitalization of society. The authors emphasize that the dynamic growth of the digital economy and the large-scale implementation of FinTech innovations have fundamentally transformed the architecture of the modern financial space, necessitating a rethinking of traditional models of financial literacy. The classical triad “knowledge – skills – behavior” is being reshaped into a multidimensional concept of digital financial literacy, which incorporates cognitive, operational-activity, motivational-value, and reflexive-security components. It is highlighted that adult learners possess specific characteristics: established life and financial experience, pragmatic orientation toward practical benefits, and a high level of subjectivity in the learning process. The study systematizes the main psychological barriers adults face when mastering digital financial services. These include emotional-volitional barriers (technophobia, fear of financial loss, high anxiety), cognitive-behavioral barriers (rigidity of thinking, information overload), and trust-related barriers (general distrust of digital institutions, vulnerability to social engineering). Overcoming these barriers requires the development of critical thinking, psychological resilience, and the formation of a subject position in financial decision-making. Based on the synthesis of andragogical principles and the analysis of psychological specifics of adult learners, the authors propose a set of four interrelated psychological and pedagogical conditions for the development of digital financial literacy. First, the creation of a psychologically safe and supportive educational environment to reduce anxiety and cyberphobia. Second, contextualization of learning through real-life cases that ensure the practical relevance of acquired knowledge. Third, the integration of modern andragogical technologies such as microlearning, gamification, and peer-to-peer interaction, which adapt the material to adult learners’ cognitive needs. Fourth, differentiation and individualization of educational trajectories, taking into account age and digital profiles of learners. The conclusions stress that the development of adults’ financial literacy in a digital environment is a complex interdisciplinary process that goes beyond economic instruction and requires a holistic andragogical model. The proposed set of conditions has proven effective in overcoming emotional-cognitive barriers, fostering digital hygiene, and enhancing adults’ readiness for lifelong learning. Thus, digital financial literacy emerges as a crucial factor of social adaptation, economic independence, and personal security in the rapidly transforming financial space.
- 27 April 2026
- Published by Sumy State Pedagogical University named A.S.Makarenko in Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ ФІНАНСОВОЇ ГРАМОТНОСТІ ДОРОСЛИХ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА
The article examines the psychological and pedagogical conditions for the development of adults’ financial literacy in the context of digitalization of society. The authors emphasize that the dynamic growth of the digital economy and the large-scale implementation of FinTech innovations have fundamentally transformed the architecture of the modern financial space, necessitating a rethinking of traditional models of financial literacy. The classical triad “knowledge – skills – behavior” is being reshaped into a multidimensional concept of digital financial literacy, which incorporates cognitive, operational-activity, motivational-value, and reflexive-security components. It is highlighted that adult learners possess specific characteristics: established life and financial experience, pragmatic orientation toward practical benefits, and a high level of subjectivity in the learning process. The study systematizes the main psychological barriers adults face when mastering digital financial services. These include emotional-volitional barriers (technophobia, fear of financial loss, high anxiety), cognitive-behavioral barriers (rigidity of thinking, information overload), and trust-related barriers (general distrust of digital institutions, vulnerability to social engineering). Overcoming these barriers requires the development of critical thinking, psychological resilience, and the formation of a subject position in financial decision-making. Based on the synthesis of andragogical principles and the analysis of psychological specifics of adult learners, the authors propose a set of four interrelated psychological and pedagogical conditions for the development of digital financial literacy. First, the creation of a psychologically safe and supportive educational environment to reduce anxiety and cyberphobia. Second, contextualization of learning through real-life cases that ensure the practical relevance of acquired knowledge. Third, the integration of modern andragogical technologies such as microlearning, gamification, and peer-to-peer interaction, which adapt the material to adult learners’ cognitive needs. Fourth, differentiation and individualization of educational trajectories, taking into account age and digital profiles of learners. The conclusions stress that the development of adults’ financial literacy in a digital environment is a complex interdisciplinary process that goes beyond economic instruction and requires a holistic andragogical model. The proposed set of conditions has proven effective in overcoming emotional-cognitive barriers, fostering digital hygiene, and enhancing adults’ readiness for lifelong learning. Thus, digital financial literacy emerges as a crucial factor of social adaptation, economic independence, and personal security in the rapidly transforming financial space.
- Open Access
- 23 April 2026
- Published by DKS Center in Efektyvna ekonomika
- No. 4
РОЗВИТОК ЦИФРОВОГО ВЕЛБІНУ МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ У СУЧАСНОМУ ІНФОРМАЦІЙНОМУ СУСПІЛЬСТВІ
- 23 April 2026
- Published by DKS Center in Efektyvna ekonomika
- No. 4
Open AccessРОЗВИТОК ЦИФРОВОГО ВЕЛБІНУ МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ У СУЧАСНОМУ ІНФОРМАЦІЙНОМУ СУСПІЛЬСТВІ
- Open Access
- 15 January 2026
- Published by NGO "Research and Educational Innovation Center of Social Transformations" in Проблеми сучасних трансформацій. Серія: педагогіка
- No. 11
Корпоративна освіта як стратегічний чинник розвитку професійної культури персоналу на сучасних підприємствах поштового зв’язку
Корпоративна освіта є стратегічним чинником розвитку професійної культури, що дозволяє державним та приватним підприємствам поштового зв’язку адаптуватися до світових стандартів сервісу. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю формування нової ментальності персоналу, здатного гнучко адаптуватися в умовах екстремальних викликів. Метою дослідження є аналіз теоретичних і прикладних аспектів корпоративної освіти як стратегічного чинника розвитку професійної культури персоналу сучасних підприємств поштового зв’язку. Дослідження базується на комплексному підході, що поєднує методи системного та порівняльного аналізу, а також методи узагальнення й класифікації. Аналіз практичного досвіду лідерів ринку поштового зв’язку засвідчив наявність двох успішних моделей навчання і розвитку персоналу. У ТОВ «Нова пошта» освітня стратегія базується на принципах SMART-менеджменту та філософії ощадливого виробництва (LEAN), що забезпечує перехід від пасивного виконання до суб’єктної позиції працівника, орієнтованого на інновації. Натомість в АТ «Укрпошта» модернізація навчання спрямована на подолання бюрократичної інерції: шляхом впровадження цифрових платформ («ПОШТОВХ») та систем прозорого моніторингу («Світлофор»), за допомогою яких формується сервісна етика та дотримання стандартів клієнтоорієнтованості. Порівняльний аналіз підтвердив, що попри різницю в методах – через цінності у приватному секторі та через стандарти у державному – корпоративна освіта в обох випадках є стратегічним чинником розвитку професійної культури персоналу. Визначено перспективні напрями розвитку корпоративної освіти підприємств поштового зв’язку: розроблення стратегій масштабування успішного досвіду лідерів ринку поштового зв’язку для розвитку корпоративної освіти й розвитку професійної культури малих та середніх логістичних підприємств. Отримані результати можуть бути використані HR-департаментами логістичних компаній для оптимізації процесів формування корпоративної ідентичності. Наукова новизна дослідження полягає у комплексному теоретико-прикладному аналізі корпоративної освіти як стратегічного чинника розвитку професійної культури в умовах конкурентного ринку поштових послуг. Тип статті – теоретико-аналітична.
- 15 January 2026
- Published by NGO "Research and Educational Innovation Center of Social Transformations" in Проблеми сучасних трансформацій. Серія: педагогіка
- No. 11
Open AccessКорпоративна освіта як стратегічний чинник розвитку професійної культури персоналу на сучасних підприємствах поштового зв’язку
Корпоративна освіта є стратегічним чинником розвитку професійної культури, що дозволяє державним та приватним підприємствам поштового зв’язку адаптуватися до світових стандартів сервісу. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю формування нової ментальності персоналу, здатного гнучко адаптуватися в умовах екстремальних викликів. Метою дослідження є аналіз теоретичних і прикладних аспектів корпоративної освіти як стратегічного чинника розвитку професійної культури персоналу сучасних підприємств поштового зв’язку. Дослідження базується на комплексному підході, що поєднує методи системного та порівняльного аналізу, а також методи узагальнення й класифікації. Аналіз практичного досвіду лідерів ринку поштового зв’язку засвідчив наявність двох успішних моделей навчання і розвитку персоналу. У ТОВ «Нова пошта» освітня стратегія базується на принципах SMART-менеджменту та філософії ощадливого виробництва (LEAN), що забезпечує перехід від пасивного виконання до суб’єктної позиції працівника, орієнтованого на інновації. Натомість в АТ «Укрпошта» модернізація навчання спрямована на подолання бюрократичної інерції: шляхом впровадження цифрових платформ («ПОШТОВХ») та систем прозорого моніторингу («Світлофор»), за допомогою яких формується сервісна етика та дотримання стандартів клієнтоорієнтованості. Порівняльний аналіз підтвердив, що попри різницю в методах – через цінності у приватному секторі та через стандарти у державному – корпоративна освіта в обох випадках є стратегічним чинником розвитку професійної культури персоналу. Визначено перспективні напрями розвитку корпоративної освіти підприємств поштового зв’язку: розроблення стратегій масштабування успішного досвіду лідерів ринку поштового зв’язку для розвитку корпоративної освіти й розвитку професійної культури малих та середніх логістичних підприємств. Отримані результати можуть бути використані HR-департаментами логістичних компаній для оптимізації процесів формування корпоративної ідентичності. Наукова новизна дослідження полягає у комплексному теоретико-прикладному аналізі корпоративної освіти як стратегічного чинника розвитку професійної культури в умовах конкурентного ринку поштових послуг. Тип статті – теоретико-аналітична.
- Open Access
- 31 December 2025
- Published by Ivan Ziaziun Institute of Pedagogical and Adult Education of the NAES of Ukraine in UNESCO Chair Journal "Lifelong Professional Education in the XXI Century"
- Vol. 2 (12) , 91-116
ІННОВАЦІЙНІ ІНСТРУМЕНТИ МОНІТОРИНГУ І ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ
У статті обґрунтовано необхідність переходу від формального контролю знань до стратегічного моніторингу, що охоплює економічні, інституційні та соціальні аспекти розвитку науково-педагогічного потенціалу закладів вищої освіти. Проаналізовано інноваційні моделі та інструменти моніторингу й оцінювання ефективності професійного розвитку науково-педагогічних працівників. Доведено, що в умовах корпоративної освіти ці процеси мають ґрунтуватися на синергії педагогічних методів і економічних моделей оцінювання, запозичених із корпоративного сектору. Розглянуто модель Д. Кіркпатріка як базовий інструмент оцінювання результатів навчання та поведінкових змін, а також модель Дж. Філліпса, яка доповнює її показником рентабельності інвестицій (ROI). Наведено приклад розрахунку економічної ефективності, що демонструє трансформацію професійного розвитку з категорії витрат у стратегічні інвестиції. Визначено значущість нематеріальних вигод, зокрема підвищення академічного престижу, інноваційної культури та лояльності персоналу. Окреслено потенціал моделі Р. Кауфмана, що розширює оцінювання до соціального впливу, а також моделей CIPP і CIRO, які інтегрують моніторинг у процес проєктування навчання. Проаналізовано «V»-модель Б. Аарона та матрицю аналізу результативності (PAQ), що забезпечують валідність оцінювання та оптимізацію використання ресурсів. Зазначено особливості застосування сучасних інструментів моніторингу й оцінювання ефективності професійного розвитку науково-педагогічних працівників, заснованих на використанні освітньої аналітики, систем оцінювання на основі штучного інтелекту та інструментів оцінювання на основі великих мовних моделей. Доведено, що інтеграція педагогічних і економічних підходів забезпечує перехід від процесного до результативного підходу в оцінюванні професійного розвитку. Запропоновано багаторівневу систему моніторингу, здатну забезпечити об’єктивну верифікацію результатів і підвищення інтелектуального та репутаційного потенціалу закладів вищої освіти.
- 31 December 2025
- Published by Ivan Ziaziun Institute of Pedagogical and Adult Education of the NAES of Ukraine in UNESCO Chair Journal "Lifelong Professional Education in the XXI Century"
- Vol. 2 (12) , 91-116
Open AccessІННОВАЦІЙНІ ІНСТРУМЕНТИ МОНІТОРИНГУ І ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ
У статті обґрунтовано необхідність переходу від формального контролю знань до стратегічного моніторингу, що охоплює економічні, інституційні та соціальні аспекти розвитку науково-педагогічного потенціалу закладів вищої освіти. Проаналізовано інноваційні моделі та інструменти моніторингу й оцінювання ефективності професійного розвитку науково-педагогічних працівників. Доведено, що в умовах корпоративної освіти ці процеси мають ґрунтуватися на синергії педагогічних методів і економічних моделей оцінювання, запозичених із корпоративного сектору. Розглянуто модель Д. Кіркпатріка як базовий інструмент оцінювання результатів навчання та поведінкових змін, а також модель Дж. Філліпса, яка доповнює її показником рентабельності інвестицій (ROI). Наведено приклад розрахунку економічної ефективності, що демонструє трансформацію професійного розвитку з категорії витрат у стратегічні інвестиції. Визначено значущість нематеріальних вигод, зокрема підвищення академічного престижу, інноваційної культури та лояльності персоналу. Окреслено потенціал моделі Р. Кауфмана, що розширює оцінювання до соціального впливу, а також моделей CIPP і CIRO, які інтегрують моніторинг у процес проєктування навчання. Проаналізовано «V»-модель Б. Аарона та матрицю аналізу результативності (PAQ), що забезпечують валідність оцінювання та оптимізацію використання ресурсів. Зазначено особливості застосування сучасних інструментів моніторингу й оцінювання ефективності професійного розвитку науково-педагогічних працівників, заснованих на використанні освітньої аналітики, систем оцінювання на основі штучного інтелекту та інструментів оцінювання на основі великих мовних моделей. Доведено, що інтеграція педагогічних і економічних підходів забезпечує перехід від процесного до результативного підходу в оцінюванні професійного розвитку. Запропоновано багаторівневу систему моніторингу, здатну забезпечити об’єктивну верифікацію результатів і підвищення інтелектуального та репутаційного потенціалу закладів вищої освіти.
- Open Access
- 31 December 2025
- Published by Ivan Ziaziun Institute of Pedagogical and Adult Education of the NAES of Ukraine in ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ
- Vol. 28 (2) , 9-21
ТЕНДЕНЦІЇ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ КОРПОРАТИВНОГО НАВЧАННЯ
У статті проаналізовано тенденції професійного розвитку науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти в умовах корпоративного навчання. Виокремлено такі провідні тенденції: цифрова трансформація й технологічна інтеграція, що передбачає оволодіння цифровими інструментами, переосмислення дидактичних моделей, форм взаємодії, оцінювання навчальних результатів, а також інтеграцію технологій штучного інтелекту для персоналізації навчальних траєкторій; міжнародна й міждисциплінарна взаємодія, що передбачає розвиток внутрішньо- й зовнішньокорпоративних механізмів професійного зростання, включно з участю у міжнародних академічних спільнотах, у міжнародних проєктах, програмах мобільності, педагогічних хабах, воркшопах і програмах наставництва; неперервне фахове вдосконалення в контексті нових освітніх стандартів, які підкреслюють значущість розвитку комунікативних, лідерських, емоційних, міжкультурних і рефлексивних компетентностей, що забезпечують ефективну взаємодію, інноваційну педагогічну практику й здатність науково-педагогічних працівників до адаптації в умовах динамічних освітніх змін; персоналізація освітніх траєкторій, що передбачає розроблення індивідуальних планів розвитку, які поєднують внутрішню мотивацію науково-педагогічних працівників із зовнішніми стимулами атестації й кар’єрного зростання; дотримання наукової етики й академічної доброчесності, зокрема, у використанні антиплагіатних та етичних механізмів роботи з цифровим і штучно згенерованим контентом, що розглядається як важлива складова сучасного професіоналізму. З’ясовано, що ці тенденції сприяють формуванню професійної ідентичності науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти, розвитку їхнього інноваційного мислення та здатності адаптуватися до змін освітнього середовища. Ключові слова: корпоративна освіта; професійний розвиток; науково-педагогічні працівники; заклади вищої освіти; тенденції.
- 31 December 2025
- Published by Ivan Ziaziun Institute of Pedagogical and Adult Education of the NAES of Ukraine in ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ
- Vol. 28 (2) , 9-21
Open AccessТЕНДЕНЦІЇ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ КОРПОРАТИВНОГО НАВЧАННЯ
У статті проаналізовано тенденції професійного розвитку науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти в умовах корпоративного навчання. Виокремлено такі провідні тенденції: цифрова трансформація й технологічна інтеграція, що передбачає оволодіння цифровими інструментами, переосмислення дидактичних моделей, форм взаємодії, оцінювання навчальних результатів, а також інтеграцію технологій штучного інтелекту для персоналізації навчальних траєкторій; міжнародна й міждисциплінарна взаємодія, що передбачає розвиток внутрішньо- й зовнішньокорпоративних механізмів професійного зростання, включно з участю у міжнародних академічних спільнотах, у міжнародних проєктах, програмах мобільності, педагогічних хабах, воркшопах і програмах наставництва; неперервне фахове вдосконалення в контексті нових освітніх стандартів, які підкреслюють значущість розвитку комунікативних, лідерських, емоційних, міжкультурних і рефлексивних компетентностей, що забезпечують ефективну взаємодію, інноваційну педагогічну практику й здатність науково-педагогічних працівників до адаптації в умовах динамічних освітніх змін; персоналізація освітніх траєкторій, що передбачає розроблення індивідуальних планів розвитку, які поєднують внутрішню мотивацію науково-педагогічних працівників із зовнішніми стимулами атестації й кар’єрного зростання; дотримання наукової етики й академічної доброчесності, зокрема, у використанні антиплагіатних та етичних механізмів роботи з цифровим і штучно згенерованим контентом, що розглядається як важлива складова сучасного професіоналізму. З’ясовано, що ці тенденції сприяють формуванню професійної ідентичності науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти, розвитку їхнього інноваційного мислення та здатності адаптуватися до змін освітнього середовища. Ключові слова: корпоративна освіта; професійний розвиток; науково-педагогічні працівники; заклади вищої освіти; тенденції.