OSOksana Shynkaruk

Oksana Shynkaruk

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Oksana Shynkaruk has a total of 143 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    Психофізіологічна характеристика й резильєнтність здобувачів вищої освіти за умов тривалого стресу в період воєнного стану

    by О. А. Шинкарук, Н. Г. Бишевець, О. В. Андрєєва, О. О. Яковенко, М. В. Дутчак

    Тривалий воєнний стрес в умовах соціальної нестабільності є суттєвим чинником ризику порушення психофізіологічного стану та зниження адаптаційних резервів студентської молоді. Мета дослідження – охарактеризувати психо- фізіологічні характеристики здобувачів вищої освіти за умов тривалого стресового впливу в період воєнного стану, визначити взаємозв’язки між стрес-асоційованими станами та функціональними показниками організму й оцінити роль рухової активності у формуванні резильєнтності. Методи. У дослідженні взяли участь 1901 здобувач вищої освіти. Оцінювали психофізіологічні показники (активність, сон, настрій, апетит, працездатність, самопочуття) і наявність стрес-асоційованих станів (тривога, депресивні прояви, коливання настрою, агресивність) упродовж трьох етапів дослідження. Статистичний аналіз здійснювали з використанням непараметричних методів (ранговий дисперсійний аналіз Краскела-Уолліса, U-критерій Манна- Уітні, χ²-критерій Пірсона). Для виявлення взаємозв’язків між психофізіологічними показниками та стрес-асоційованими станами застосовували загальні регресійні моделі (GRM). Рівень статистичної значущості визначали на рівні p < 0,05. Резуль- тати. Установлено зниження більшості психофізіологічних показників у здобувачів вищої освіти в умовах тривалого воєнного стресу з хвилеподібною динамікою на різних етапах дослідження. Виявлено статистично значущі статеві відмінності з нижчими показниками активності, працездатності й самопочуття в студенток. Доведено позитивний вплив рухової активності й активного способу життя на психофізіологічний стан. Поширеність стрес-асоційованих станів становила понад 75% з домінуванням тривоги та депресивних проявів. Регресійний аналіз засвідчив тісний взаємозв’язок між кількістю стрес-асоційованих станів і зниженням психофізіологічних показників. Отже, отримані результати підтверджують високу вразливість студентської молоді до тривалого воєнного стресу й обґрунтовують доцільність використання оздоровчо-рекреаційної рухової активності як ефективного немедикаментозного засобу профілактики стрес-асоційованих порушень з позицій спортивної медицини.

  • Open Access

    Методологічні засади комплексного моніторингу стану ветеранів війни у процесі фізкультурно-спортивної реабілітації

    by Оксана Шинкарук, Світлана Федорчук, Віктор Герасимишин

    Актуальність. Зростання кількості ветеранів війни, які потребують фізкультурно-спортивної реабілітації, актуалізує необхідність створення науково обґрунтованої системи комплексного моніторингу їхнього функціонального стану. Участь у бойових діях, поранення, контузії, черепно-мозкові ушкодження, тривалий вплив стресогенних чинників і посттравматичні симптоми зумовлюють не ізольовані порушення окремих функцій, а складні зміни нервової, м’язової, психофізіологічної та психічної складових функціонування. Наявні підходи до оцінювання стану ветеранів здебільшого орієнтовані на окремі фізіологічні, функціональні або психометричні показники, що ускладнює визначення провідних функціональних обмежень, адаптаційних резервів і механізмів відновлення у процесі реабілітації. Мета – обґрунтувати методологічні засади комплексного моніторингу функціонального, психічного та психофізіологічного стану ветеранів війни для контролю ефективності фізкультурно-спортивної реабілітації та індивідуалізації реабілітаційних програм. Матеріал та методи дослідження. Дослідження має теоретико-методологічний характер. Використано системний і порівняльний аналіз, узагальнення та синтез наукових джерел, концептуальне моделювання й експертне оцінювання. Методологічну основу роботи становили положення Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я, рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров’я, стандарти добору інструментів вимірювання стану здоров’я COSMIN та принципи доказової реабілітації. Результати дослідження. Розроблено трирівневу методологічну основу комплексного моніторингу, що включає методологічний, методичний та аналітичний рівні. Визначено чотири взаємопов’язані об’єкти оцінювання: нервову систему, м’язову систему, психофізіологічний стан і психічне здоров’я. Обґрунтовано доцільність поєднання інструментальних, функціональних, психофізіологічних і психометричних методик. Запропоновано алгоритм формування функціонального профілю ветерана, який передбачає контроль якості даних, стандартизацію показників, компонентний аналіз, інтеграцію результатів, динамічне порівняння та визначення реабілітаційних пріоритетів. На основі співвідношення провідних функціональних обмежень запропоновано типологію профілів: нейрорегуляторний, нервово-м’язовий, психоемоційний і комплексний. Висновки. Запропонована система дозволяє інтегрувати різнорідні показники стану ветеранів війни в єдину аналітичну модель, визначати провідні обмеження, адаптаційні резерви та індивідуальну траєкторію відновлення. Функціональний профіль ветерана розглядається як інструмент персоналізації фізкультурно-спортивної реабілітації та підтримки рішень мультидисциплінарної команди. Подальші дослідження мають бути спрямовані на емпіричну апробацію моделі, статистичну валідацію типології функціональних профілів і розроблення цифрових алгоритмів моніторингу.

  • Open Access

    Functional preparedness of male kayak athletes and individualization of the training process at the 500 m distance

    by Oksana Shynkaruk

    Introduction. The current stage of development of sprint kayaking is characterized by a high density of competitive results and increased international competition at Olympic distances, particularly in the men’s 500 m event. These conditions impose elevated demands on athletes’ functional fitness, efficiency of physiological responses, and coordination between aerobic and anaerobic energy supply mechanisms, thereby emphasizing the importance of training process individualization and crew formation. Purpose. The purpose of the study was to determine the characteristics of the functional preparedness of male kayak paddlers, in particular aerobic and anaerobic performance, the efficiency and coordination of functional responses under conditions of maximal-intensity exercise, and to substantiate the individualization of the training process at the 500 m distance. Materials and Methods. The participants were male kayak athletes—members of the Ukrainian national team. The research methods included analysis of competitive activity, pedagogical observation, functional diagnostics (gas analysis, ergometry, heart rate monitoring), and non-parametric statistical methods. Functional fitness was assessed using an incremental exercise test to exhaustion and a 10-second maximal anaerobic power test performed on a KayakPro C1N rowing ergometer with the use of a MetaMax 3B gas analysis system. Results. The athletes demonstrated a high level of aerobic performance (V’O₂max 4.5–5.1 L·min⁻¹; 55–60 mL·min⁻¹·kg⁻¹), characteristic of elite-level kayakers. At the same time, pronounced individual differences were identified in the dynamics of functional responses during maximal-intensity exercise, ranging from stable maintenance of oxygen uptake, oxygen pulse, and ventilation to their decline at the end of the test despite increasing mechanical power and ventilatory strain. Respiratory exchange ratio values exceeding 1.0 (RER > 1.0) indicated activation of anaerobic glycolysis; however, the pattern of ventilatory response determined the level of functional efficiency. The obtained data allowed substantiation of individualized training emphases and functional roles of athletes within the K4 kayak boat. Conclusions. Functional fitness of male kayak athletes over the 500 m distance is characterized by a high but heterogeneous level of realization of aerobic and anaerobic energy supply mechanisms. Individual differences in functional efficiency and coordination of physiological responses necessitate the individualization of the training process and a differentiated approach to K4 kayak boat formation based on athletes’ functional capabilities.

  • Open Access

    СПОНСОРСТВО В КІБЕРСПОРТІ: ЕФЕКТИВНІСТЬ БРЕНД-КОМУНІКАЦІЇ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЗМАГАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА

    by Дмитро Завадський, Оксана Шинкарук

    Esports sponsorship is becoming increasingly significant in the context of the digital transformation of the competitive environment and the evolution of brand communication models; however, its effectiveness cannot be fully explained within the framework of classical sports marketing approaches. The lack of unified criteria for evaluating sponsorship strategies in esports necessitates a scientific rethinking of this phenomenon, taking into account the sociocultural specificity of gaming communities. Purpose is to provide a theoretical and analytical substantiation of esports sponsorship as a tool of brand communication and to identify the factors determining its effectiveness in comparison with traditional sports sponsorship. Methods: analysis and systematization of academic publications on sponsorship and esports; a comparative analytical approach to contrasting sponsorship models in traditional sports and esports; content analysis of empirical studies on brand associations and fan identity; and logicaltheoretical analysis to generalize findings. Results: it was established that esports sponsorship functions as an independent model of digital brand communication, the effectiveness of which is determined not by the level of brand exposure, but by audience engagement, authenticity of integration, cultural congruence between the brand and the gaming context, and the strength of fan identity. It was demonstrated that interactive communication formats significantly enhance the potential of sponsorship strategies, whereas formalized or intrusive brand presence reduces audience trust and increases reputational risks. Conclusions: esports sponsorship should be regarded as a socially embedded, multidimensional process combining marketing, psychological, and sociocultural factors. Effective sponsorship strategies in esports require a transition from passive exposure models to partnership-based, valueoriented approaches adapted to the logic of digital ecosystems and gaming communities.

  • Open Access

    Developing an Individual Technical Preparedness Profile for a Highly Qualified Sprint Canoeist Using Biomechanical and Functional Indicators

    by Oksana Shynkaruk, Pavlo Altukhov, Olena Iakovenko, Maksym Yarmolenko, Lolita Denysova, Vitalii Usychenko

    Background. Technical preparedness in sprint canoeing depends on the coordinated interaction of the athlete, paddle, and boat. Isolated assessment of separate indicators may not reveal the specific factors limiting stroke effectiveness. An individual profile integrating biomechanical and functional data can identify these relationships and support decisions on technique, equipment, and seating configuration. Objectives. To develop an individual technical preparedness profile of a highly qualified canoeist and substantiate individualized directions for technique, equipment selection, seating calibration, and training. Materials and Methods. A single-case study involved an international-level canoeist; two additional canoeists provided reference data for selected indicators. Methods included surface electromyography, strain-gauge assessment of stroke parameters with Braca and Erbi paddles, kinematic analysis, 150-m speed testing in Nelo, Vajda, and Plastex boats, analysis of support interactions before and after seating calibration, and strength and functional assessments. The profile was developed through data processing, within-athlete comparison, consistency checking, classification into interpretative levels, and substantiation of coaching decisions. Results. The algorithm identified strengths in the stability of the paddle attack angle, speed performance in the Plastex and Vajda boats, and support stability after seating calibration. The main reserves concerned force transmission through the “leg–trunk–arm–paddle” chain, trunk stability during the final stroke phase, and shoulder-girdle speed-strength endurance. Compared with Braca, Erbi produced greater work per stroke (73.0 vs 49.3 J), a larger effective stroke portion (45.6 vs 25.8 J), and a higher proportion of effective work (62.3% vs 53.0%). Mean speed was 3.99 m·s⁻¹ in Plastex, 3.95 m·s⁻¹ in Vajda, and 3.80 m·s⁻¹ in Nelo. Seating calibration reduced center-of-pressure displacement in all support zones. No confirmed limiting factors were identified. Conclusions. Integrating biomechanical and functional indicators into an individual profile provides a scientifically grounded basis for personalizing technical preparation in sprint canoeing.

  • ПСИХОФІЗИЧНЕ ПРОФІЛЮВАННЯ РИЗИКІВ У КІБЕРСПОРТСМЕНІВ ЗА ДОПОМОГОЮ ПОВЕДІНКОВОГО АНАЛІЗУ ТА МЕТОДІВ МАШИННОГО НАВЧАННЯ

    by О. А. Шинкарук, А. І. Андрєєв, Н. Г. Бишевець, С. М. Бобренко

    Introduction. To conduct psychophysical risk profiling in eSports athletes using behavioral analysis and machine learning methods, with particular emphasis on the role of self-regulation, perceived stress, body mass index, physical activity, and digital technologies. The professionalization of eSports has brought the issue of players’ psychophysical adaptation to prolonged cognitive and psycho-emotional strain to the forefront. Despite the well-documented dangers of chronic stress, impaired self-regulation and physical inactivity, comprehensive models of psychophysical risks in eSports are still in their infancy. Materials and Methods. The study involved 50 eSports athletes (median age = 21 years; 92.0% males). It was found that 84.0% of participants had more than five years of eSports experience, and 28.0% were classified as overweight. The Brief Self-Control Scale (BSCS-5) and Perceived Stress Scale (PSS-4) were administered. Statistical analysis included the Shapiro–Wilk test, Mann–Whitney U test, χ² test, Spearman’s rank correlation, and Fisher’s exact test. Risk prediction was performed using the Classification and Regression Trees (C&RT) algorithm with cross-validation. Results. The level of physical activity among eAthletes was found to be uneven (χ² = 12.16; p = 0.002): only 12.0% engage in physical activity regularly, while 52.0% do so frequently. Excessive body weight was observed in 28.0% of participants. Regular use of digital technologies to support physical activity was low among respondents: only 24.0% used them frequently or constantly, while 76.0% used them irregularly (χ² = 13.52; p < 0.001). Levels of perceived stress on the PSS-4 scale (α = 0.660) and self-regulation on the BSCS scale (α = 0.809) were independent of gender or the duration of gaming sessions, but were higher among more experienced eSports players. Negative correlations were found between self-regulation and stress levels (ρ = −0.317; p < 0.05) and between self-regulation and body mass index (BMI) (ρ = −0.280; p < 0.05). These results confirm the key role of self-control in maintaining the psychophysical well-being of esports athletes. The model constructed using the C&RT method demonstrated high predictive accuracy (84%; CV cost = 0.160). It confirmed the leading role of self-regulation as a root predictor of functional status and enabled risk groups for psychophysical maladjustment to be identified. Using digital technologies did not affect BMI (p = 0.562), stress levels (p = 0.625) or self-regulation (p = 0.125). However, regular physical activity was associated with lower BMI values (U = 180.0; p = 0.030; d = 0.307). Conclusions. Psychophysical maladaptation in eAthletes demonstrates a multifactorial nature, with impaired self-regulation representing its central mechanism. A “digital paradox” was identified: despite high levels of technological engagement, digital tools predominantly serve passive monitoring functions and do not independently produce meaningful health-related benefits. These findings support the need for gamified self-regulation support systems and personalized approaches to psychophysical risk management in eSports.

  • Open Access

    Антидопінгова освіта як чинник формування обізнаності спортсменів і тренерів у міжнародному та українському вимірах

    by Оксана Шинкарук

    Актуальність. Проблема допінгу в спорті розглядається як комплексне явище, що охоплює медичні, правові, соціальні й освітні аспекти та потребує переорієнтації антидопінгової політики в напрямі превенції через підвищення рівня обізнаності спортсменів і тренерів. Мета дослідження – комплексний аналіз проблеми обізнаності спортсменів і тренерів у сфері антидопінгового регулювання й обґрунтуванні ролі антидопінгової освіти у міжнародному й українському вимірах із визначенням перспектив її вдосконалення, зокрема на основі використання платформи ADEL WADA як ключового інструменту освітньої діяльності. Матеріал і методи досліджень. У дослідженні використано методи теоретичного аналізу й узагальнення наукових джерел і нормативних документів, історичний метод для вивчення еволюції антидопінгової системи, порівняльний аналіз міжнародних освітніх стратегій, аналіз вторинних емпіричних даних щодо рівня обізнаності спортсменів і тренерів, а також системно структурний підхід для оцінки функціональних можливостей освітньої платформи ADEL. Результати дослідження. Установлено, що сучасна антидопінгова система характеризується переходом до освітньо орієнтованої моделі, нормативно закріпленої впровадженням Міжнародного стандарту з освіти. Виявлено, що значна частина порушень антидопінгових правил пов’язана з недостатнім рівнем знань спортсменів і тренерів, зокрема щодо заборонених речовин, ризиків використання харчових добавок і процедур допінг контролю. Встановлено, що первинні знання часто формуються з неформальних джерел, серед яких провідну роль відіграє тренер, що обумовлює його ключове значення у формуванні антидопінгової культури. Проаналізовано функціональні можливості платформи ADEL як інструменту стандартизації, персоналізації та моніторингу освітніх процесів, а також визначено її обмеження, пов’язані з недостатнім рівнем засвоєння знань у разі виключно онлайн формату. Дослідження стану антидопінгової освіти в Україні показало наявність позитивної динаміки розвитку, зокрема розширення освітніх програм і використання цифрових ресурсів, водночас виявлено структурні проблеми, серед яких недостатня системність, нерівномірність доступу до освіти, обмежена інтеграція в підготовку тренерів і відсутність системного моніторингу ефективності. Додатковим чинником впливу визначено ускладнення реалізації освітніх ініціатив в умовах воєнних дій. Висновки. Отримані результати підтверджують, що антидопінгова освіта є ключовим чинником формування обізнаності спортсменів і тренерів та ефективним інструментом профілактики порушень антидопінгових правил, що потребує подальшого розвитку в напрямі безперервності, інтеграції в систему спортивної підготовки, поєднання цифрових і традиційних форм навчання та впровадження механізмів оцінювання її ефективності.


  • Open Access

    Тенденції використання кіберспорту в системі професійно-прикладної підготовки операторів дистанційно-керованих систем

    by Оксана Шинкарук, Іван Писаренко

    Актуальність. У системі фізичної культури і спорту важливе місце посідає професійно-прикладна фізична підготовка. Сучасна цифровізація професійної діяльності зумовлює трансформацію підходів до підготовки фахівців, діяльність яких пов’язана з керуванням складними технічними системами в умовах високого когнітивного та психоемоційного навантаження. Мета дослідження – є теоретико-аналітичне обґрунтування тенденцій використання кіберспорту в системі професійно-прикладної підготовки операторів дистанційно керованих систем, визначення його потенційних можливостей і обмежень, а також окреслення перспективних напрямів подальших емпіричних досліджень у межах фізичної культури і спорту. Матеріал та методи дослідження. У роботі застосовано аналіз і узагальнення наукових джерел, порівняльний аналіз вітчизняних і зарубіжних досліджень, системний підхід, логіко-структурний аналіз і методи теоретичного моделювання. Результати дослідження. Встановлено, що професійна діяльність операторів дистанційно керованих систем характеризується високими вимогами до когнітивно-сенсомоторних і психофізіологічних якостей, зокрема ситуаційної обізнаності, швидкості реакцій, точності зорово-моторних дій, когнітивної витривалості та стійкості до багатоканального інформаційного навантаження. Показано, що традиційні засоби професійно-прикладної фізичної підготовки не повною мірою забезпечують розвиток зазначених компонентів діяльності в умовах цифрового середовища. Обґрунтовано можливість використання кіберспорту як засобу цілеспрямованого розвитку когнітивно-сенсомоторних якостей, адаптації до операторського навантаження, а також як інструменту функціональної діагностики та підтримання професійної готовності. Висновки. Доведено, що кіберспорт доцільно розглядати як функціонально обґрунтоване доповнення до системи професійно-прикладної підготовки операторів дистанційно керованих систем за умови науково обґрунтованого та методично контрольованого використання.