Andriy Zadorozhnyy
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Research Subjects
Andriy Zadorozhnyy has a total of 10 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Heorhiy Hrynyk
Department of Forest Sciences, Branch in Tomaszów Mazowiecki, University of Łódź, Ul. Konstytucji 3 Maja 65/67, 97-200 Tomaszów Mazowiecki, Poland
4 shared publications - T. Lozinska
Bila Tserkva National Agrarian University, Bila Tserkva, Ukraine
2 shared publications - Kateryna Berezenko
Luhansk Taras Shevchenko National University
1 shared publication - Lesia Karpuk
Білоцерківський національний аграрний університет, Україна image/svg+xml
1 shared publication - Maryna Lipatova
Central Ukrainian National Technical University
1 shared publication - Oksana Oshurkevych-Pankivska
Ukrainian National Forestry University, Lviv, Ukraine
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 27 November 2025
- Published by The Bila Tserkva National Agrarian University in Agrobìologìâ
Afforestation on degraded lands: ecological and economic aspects
The article is devoted to a comprehensive analysis of the ecological and economic aspects of afforestation on degraded lands in Ukraine. The research methodology is based on the analysis of statistical data from the State Forest Resources Agency of Ukraine, including indicators of forest cover, regional distribution of forest areas, and per capita provision of forest resources, with the use of graphic tools to visualize the dynamics of structural changes in ecosystems. A technological assessment of degraded lands was applied with the identification of three categories of forest plantation areas based on soil characteristics, as well as modeling the expected dynamics of forest structure using MidJourney software. The obtained scientific results demonstrate Ukraine’s significant potential for restoring disturbed ecosystems, where the area of the state forest fund reaches 10.4 million hectares, of which 9.6 mln hectares are covered with woody vegetation, which provides a basis for expanding afforestation programs on degraded lands. Three categories of forestry areas have been proposed for adapted soil cultivation and planting, including milling, plowing furrows, and mechanized methods, with an emphasis on bio-remediation measures such as sowing green manure crops (lupine, mustard, rapeseed) to enrich the soil with organic matter. The practical value of the study lies in the development of integrated strategies, such as the economic conversion of arable lands into forests, agroforestry, and creation of protective forest belts to reduce erosion and optimize maintenance costs. The proposed organizational measures, including monitoring through satellite technologies and financial mechanisms («green investments», tax incentives), contribute to the implementation of large-scale afforestation projects and stimulate the development of a green economy in the regions of Ukraine. A comprehensive management model has been proposed that combines bio-remediation measures with innovative monitoring technologies, ensuring sustainable afforestation on sandy, acidic, and eroded soils, taking into account climatic risks. Key words: afforestation, degraded lands, ecological restoration, economic benefit, mixed crops, sustainable forestry, breeding methods, introduction.
- 27 November 2025
- Published by The Bila Tserkva National Agrarian University in Agrobìologìâ
Open AccessAfforestation on degraded lands: ecological and economic aspects
The article is devoted to a comprehensive analysis of the ecological and economic aspects of afforestation on degraded lands in Ukraine. The research methodology is based on the analysis of statistical data from the State Forest Resources Agency of Ukraine, including indicators of forest cover, regional distribution of forest areas, and per capita provision of forest resources, with the use of graphic tools to visualize the dynamics of structural changes in ecosystems. A technological assessment of degraded lands was applied with the identification of three categories of forest plantation areas based on soil characteristics, as well as modeling the expected dynamics of forest structure using MidJourney software. The obtained scientific results demonstrate Ukraine’s significant potential for restoring disturbed ecosystems, where the area of the state forest fund reaches 10.4 million hectares, of which 9.6 mln hectares are covered with woody vegetation, which provides a basis for expanding afforestation programs on degraded lands. Three categories of forestry areas have been proposed for adapted soil cultivation and planting, including milling, plowing furrows, and mechanized methods, with an emphasis on bio-remediation measures such as sowing green manure crops (lupine, mustard, rapeseed) to enrich the soil with organic matter. The practical value of the study lies in the development of integrated strategies, such as the economic conversion of arable lands into forests, agroforestry, and creation of protective forest belts to reduce erosion and optimize maintenance costs. The proposed organizational measures, including monitoring through satellite technologies and financial mechanisms («green investments», tax incentives), contribute to the implementation of large-scale afforestation projects and stimulate the development of a green economy in the regions of Ukraine. A comprehensive management model has been proposed that combines bio-remediation measures with innovative monitoring technologies, ensuring sustainable afforestation on sandy, acidic, and eroded soils, taking into account climatic risks. Key words: afforestation, degraded lands, ecological restoration, economic benefit, mixed crops, sustainable forestry, breeding methods, introduction.
- 24 May 2024
- Published by The Bila Tserkva National Agrarian University in Agrobìologìâ
- No. 1(187)
Research of new technologies and innovations in the field of forestry
The article highlights the impact of the latest technologies on increasing the efficiency of forestry activities and improving the condition of forest ecosystems and a key role in forests sustainable development. The article outlines the importance of sustainable forestry in the context of climate changes, focusing on the need to integrate modern technologies for effective management of forest resources. The main attention is paid to the use of remote sensing and geographic information systems (GIS), which allow monitoring the condition of forests and detecting early signs of stress in forest ecosystems. These technologies contribute to a timely response to environmental changes, reducing the negative impacts on forestry. In addition, selection methods and the use of tree species adapted to changing climatic conditions, which increase the resistance of forest plantations to future climate changes, were considered. Biotechnology and genetic engineering play an important role in improving the adaptive properties of forests, contributing to the carbon balance and combating global warming through biomass production and improved carbon sequestration properties. Attention is focused on the implementation of automated management systems that integrate various technological solutions to ensure continuous monitoring of forests, including logging control, forest fire control and biodiversity conservation. It was determined that sustainable forestry requires deep integration of ecology, climatology, genetics, information technology and social sciences. The use of these technologies allows effective monitoring of large and hard-to-reach forest areas, providing accurate data on the state of forests, identifying changes in vegetation and early signs of environmental stress. This contributes to a timely response to environmental changes and minimization of negative impact on forest ecosystems. The use of advanced technologies and innovative approaches plays a key role in ensuring the forest ecosystems adaptation to future climate changes, ensuring their sustainability and ability to perform vital functions in the global ecosystem. Key words: forestry, forest resource management, forest ecosystems, GIS technologies, biotechnology, artificial intelligence, machine learning.
- 24 May 2024
- Published by The Bila Tserkva National Agrarian University in Agrobìologìâ
- No. 1(187)
Research of new technologies and innovations in the field of forestry
The article highlights the impact of the latest technologies on increasing the efficiency of forestry activities and improving the condition of forest ecosystems and a key role in forests sustainable development. The article outlines the importance of sustainable forestry in the context of climate changes, focusing on the need to integrate modern technologies for effective management of forest resources. The main attention is paid to the use of remote sensing and geographic information systems (GIS), which allow monitoring the condition of forests and detecting early signs of stress in forest ecosystems. These technologies contribute to a timely response to environmental changes, reducing the negative impacts on forestry. In addition, selection methods and the use of tree species adapted to changing climatic conditions, which increase the resistance of forest plantations to future climate changes, were considered. Biotechnology and genetic engineering play an important role in improving the adaptive properties of forests, contributing to the carbon balance and combating global warming through biomass production and improved carbon sequestration properties. Attention is focused on the implementation of automated management systems that integrate various technological solutions to ensure continuous monitoring of forests, including logging control, forest fire control and biodiversity conservation. It was determined that sustainable forestry requires deep integration of ecology, climatology, genetics, information technology and social sciences. The use of these technologies allows effective monitoring of large and hard-to-reach forest areas, providing accurate data on the state of forests, identifying changes in vegetation and early signs of environmental stress. This contributes to a timely response to environmental changes and minimization of negative impact on forest ecosystems. The use of advanced technologies and innovative approaches plays a key role in ensuring the forest ecosystems adaptation to future climate changes, ensuring their sustainability and ability to perform vital functions in the global ecosystem. Key words: forestry, forest resource management, forest ecosystems, GIS technologies, biotechnology, artificial intelligence, machine learning.
- 31 December 2023
- Published by Universidad del Zulia in Revista de la Universidad del Zulia
- Vol. 15 (42) , 322-336
Strategic Assessment of the Impact of Forestry on the Environment to Achieve Sustainable Development
- 31 December 2023
- Published by Universidad del Zulia in Revista de la Universidad del Zulia
- Vol. 15 (42) , 322-336
Strategic Assessment of the Impact of Forestry on the Environment to Achieve Sustainable Development
- Open Access
- 28 March 2019
- Published by Ukrainian National Forestry University in Scientific Bulletin of UNFU
- Vol. 29 (2) , 35-42
Залежність компонентів надземної фітомаси ялинових деревостанів від середніх таксаційних показників у переважаючих типах лісорослинних умов Полонинського хребта Українських Карпат
На основі встановлених значень основних компонентів надземної фітомаси в абсолютно сухому стані, розрахованих та усереднених за результатами опрацювання даних польових досліджень, розроблено регресійні моделі їхньої залежності від середньої висоти, середнього діаметра та відносної повноти деревостанів з домінуванням ялини європейської в умовах вологого сугруду (С3) та вологого груду (D3). Отримані рівняння, зважаючи на значення коефіцієнтів детермінації, з достатньою точністю описують досліджувані залежності. Значення загальної надземної фітомаси деревостанів та значення її окремих компонентів в обох досліджуваних типах лісорослинних умов (ТЛУ) збільшується зі збільшенням значень відповідних таксаційних показників. У ТЛУ С3 значення фітомаси деревини стовбура у досліджуваному діапазоні середніх висот за відносної повноти збільшуються від 18,8-26,9 до 380-401 т×га-1, тоді як у ТЛУ D3 збільшення відбувається від 17,2-24,6 до 381-402 т×га-1. Різниця частки у значеннях цього показника зменшується із збільшенням середніх значень і висоти і діаметра стовбура. Фітомаса кори стовбура, деревини і кори гілок та загальна надземна фітомаса ялинових деревостанів у ТЛУ С3 мають вищі значення за однакоих значень таксаційних показників, порівняно із D3. Фітомаса деревини стовбура навпаки – має вищі значення в ТЛУ D3. Частка різниці між значеннями загальної надземної фітомаси в межах ступені висоти зменшується зі збільшенням середнього діаметра.
- 28 March 2019
- Published by Ukrainian National Forestry University in Scientific Bulletin of UNFU
- Vol. 29 (2) , 35-42
Open AccessЗалежність компонентів надземної фітомаси ялинових деревостанів від середніх таксаційних показників у переважаючих типах лісорослинних умов Полонинського хребта Українських Карпат
На основі встановлених значень основних компонентів надземної фітомаси в абсолютно сухому стані, розрахованих та усереднених за результатами опрацювання даних польових досліджень, розроблено регресійні моделі їхньої залежності від середньої висоти, середнього діаметра та відносної повноти деревостанів з домінуванням ялини європейської в умовах вологого сугруду (С3) та вологого груду (D3). Отримані рівняння, зважаючи на значення коефіцієнтів детермінації, з достатньою точністю описують досліджувані залежності. Значення загальної надземної фітомаси деревостанів та значення її окремих компонентів в обох досліджуваних типах лісорослинних умов (ТЛУ) збільшується зі збільшенням значень відповідних таксаційних показників. У ТЛУ С3 значення фітомаси деревини стовбура у досліджуваному діапазоні середніх висот за відносної повноти збільшуються від 18,8-26,9 до 380-401 т×га-1, тоді як у ТЛУ D3 збільшення відбувається від 17,2-24,6 до 381-402 т×га-1. Різниця частки у значеннях цього показника зменшується із збільшенням середніх значень і висоти і діаметра стовбура. Фітомаса кори стовбура, деревини і кори гілок та загальна надземна фітомаса ялинових деревостанів у ТЛУ С3 мають вищі значення за однакоих значень таксаційних показників, порівняно із D3. Фітомаса деревини стовбура навпаки – має вищі значення в ТЛУ D3. Частка різниці між значеннями загальної надземної фітомаси в межах ступені висоти зменшується зі збільшенням середнього діаметра.
- Open Access
- 25 October 2018
- Published by Ukrainian National Forestry University in Наукові праці Лісівничої академії наук України
- No. 17,p. 93-103
Динаміка залежності надземної фітомаси букових деревостанів від їхніх таксаційних показників у переважаючих типах лісорослинних умов Полонинського хребта Українських Карпат
Розроблено регресійні моделі залежності основних компонентів надземної фітомаси в абсолютно сухому стані від середньої висоти, середнього діаметра та відносної повноти деревостанів бука лісового в умовах вологого сугруду та вологого груду. Для отриманих за результатами табулювання функцій значень компонентів надземної фітомаси деревостанів бука лісового в обох досліджуваних типах лісорослинних умов простежено збільшення фітомаси із зростанням значення середніх висоти та діаметра стовбура. У типі лісорослинних умов С3 значення фітомаси деревини стовбура у досліджуваному діапазоні середніх висот зростають від 10,5-16,8 до 318-331 т×га-1, тоді як у типі лісорослинних умов D3 збільшення відбувається від 9,9-16,2 до 314-327 т×га-1. Різниця частки у значеннях цього показника зменшується із збільшенням середніх значень і висоти і діаметра стовбура. Аналогічну тенденцію простежено для фітомаси кори стовбура, кори гілок та загальної надземної фітомаси букових деревостанів. Для таких компонентів, як фітомаса деревини гілок та фітомаса листя зі збільшенням значень середньої висоти та середнього діаметра деревостану встановлено збільшення частки різниці між цими значеннями у досліджуваних типах лісорослинних умов. Вищі значення компонентів надземної фітомаси – в умовах вологого сугруду, порівняно із вологим грудом. Значення загальної надземної фітомаси збільшуються в типі лісорослинних умов С3 від 18,7-26,8 т×га-1 за висоти 4 м до 415-438 т×га-1 за висоти 34 м, а в типі лісорослинних умов D3 – від 17,7-25,6 т×га-1 до 412-426 т×га-1. Частка різниці між значеннями загальної надземної фітомаси в межах ступеня висоти зменшується зі збільшенням середнього діаметра.
- 25 October 2018
- Published by Ukrainian National Forestry University in Наукові праці Лісівничої академії наук України
- No. 17,p. 93-103
Open AccessДинаміка залежності надземної фітомаси букових деревостанів від їхніх таксаційних показників у переважаючих типах лісорослинних умов Полонинського хребта Українських Карпат
Розроблено регресійні моделі залежності основних компонентів надземної фітомаси в абсолютно сухому стані від середньої висоти, середнього діаметра та відносної повноти деревостанів бука лісового в умовах вологого сугруду та вологого груду. Для отриманих за результатами табулювання функцій значень компонентів надземної фітомаси деревостанів бука лісового в обох досліджуваних типах лісорослинних умов простежено збільшення фітомаси із зростанням значення середніх висоти та діаметра стовбура. У типі лісорослинних умов С3 значення фітомаси деревини стовбура у досліджуваному діапазоні середніх висот зростають від 10,5-16,8 до 318-331 т×га-1, тоді як у типі лісорослинних умов D3 збільшення відбувається від 9,9-16,2 до 314-327 т×га-1. Різниця частки у значеннях цього показника зменшується із збільшенням середніх значень і висоти і діаметра стовбура. Аналогічну тенденцію простежено для фітомаси кори стовбура, кори гілок та загальної надземної фітомаси букових деревостанів. Для таких компонентів, як фітомаса деревини гілок та фітомаса листя зі збільшенням значень середньої висоти та середнього діаметра деревостану встановлено збільшення частки різниці між цими значеннями у досліджуваних типах лісорослинних умов. Вищі значення компонентів надземної фітомаси – в умовах вологого сугруду, порівняно із вологим грудом. Значення загальної надземної фітомаси збільшуються в типі лісорослинних умов С3 від 18,7-26,8 т×га-1 за висоти 4 м до 415-438 т×га-1 за висоти 34 м, а в типі лісорослинних умов D3 – від 17,7-25,6 т×га-1 до 412-426 т×га-1. Частка різниці між значеннями загальної надземної фітомаси в межах ступеня висоти зменшується зі збільшенням середнього діаметра.
- Open Access
- 29 March 2018
- Published by Ukrainian National Forestry University in Scientific Bulletin of UNFU
- Vol. 28 (2) , 9-19
МОДЕЛІ ДИНАМІКИ НАДЗЕМНОЇ ФІТОМАСИ ДЕРЕВ ЯЛИНИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД ЇХНІХ ТАКСАЦІЙНИХ ПОКАЗНИКІВ У ПЕРЕВАЖАЮЧИХ ТИПАХ ЛІСОРОСЛИННИХ УМОВ ПОЛОНИНСЬКОГО ХРЕБТА УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ
Для аналізу надземної фітомаси дерев ялини європейської залежно від їхніх таксаційних показників на основі встановленої щільності в абсолютно сухому стані компонентів фітомаси, розрахованих на основі лабораторного опрацювання зразків із загалом 120 модельних дерев? розроблено відповідні математичні моделі, які адекватно описують динаміку досліджуваних комипонентів залежно від таксаційних ознак дерев у типах лісорослинних умов С3 та D3. Значення фітомаси збільшується із збільшенням значення діаметра та висоти стовбура в обох досліджуваних типах лісорослинних умов (ТЛУ). Для більшості компонентів надземної фітомаси дерев ялини відзначено вищі значення в ТЛУ D3, порівняно із аналогічними значеннями в C3, за винятком фітомаси хвої. Встановлено, що різниця у значеннях досліджуваних компонентів надземної фітомаси в різних типах лісорослинних умов відрізняється незначно і для фітомаси: деревини стовбурів спадає від 12,4 до 8,8 %; кори стовбурів – від 6,2 до 1,8 %; деревини гілок – від 18,0 до 14,6 %; кори гілок – від 10,8 до 6,4 %; стовбура у корі – від 11,7 до 8,3 %; крони – від 3,6 до 3,2 %; надземної фітомаси дерев – від 9,1 до 7,0 %. Тільки для фітомаси хвої виявлено збільшення різниці у значеннях для різних ТЛУ: від 14,2 до 14,8 %. Загальна фітомаси крони дерева опосередковано повторює динаміку фітомаси деревини гілок крони та фітомаси хвої. Ці два компонента комплексно впливають на формування фітомаси крони. Встановлено, що в ТЛУ D3 частка фітомаси хвої у загальній фітомасі крони є нижчою, порівняно із ТЛУ C3, та максимально становить до 45 % фітомаси крони. Залежність сумарного значення надземної фітомаси від висоти та діаметра стовбура дерева...
- 29 March 2018
- Published by Ukrainian National Forestry University in Scientific Bulletin of UNFU
- Vol. 28 (2) , 9-19
Open AccessМОДЕЛІ ДИНАМІКИ НАДЗЕМНОЇ ФІТОМАСИ ДЕРЕВ ЯЛИНИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД ЇХНІХ ТАКСАЦІЙНИХ ПОКАЗНИКІВ У ПЕРЕВАЖАЮЧИХ ТИПАХ ЛІСОРОСЛИННИХ УМОВ ПОЛОНИНСЬКОГО ХРЕБТА УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ
Для аналізу надземної фітомаси дерев ялини європейської залежно від їхніх таксаційних показників на основі встановленої щільності в абсолютно сухому стані компонентів фітомаси, розрахованих на основі лабораторного опрацювання зразків із загалом 120 модельних дерев? розроблено відповідні математичні моделі, які адекватно описують динаміку досліджуваних комипонентів залежно від таксаційних ознак дерев у типах лісорослинних умов С3 та D3. Значення фітомаси збільшується із збільшенням значення діаметра та висоти стовбура в обох досліджуваних типах лісорослинних умов (ТЛУ). Для більшості компонентів надземної фітомаси дерев ялини відзначено вищі значення в ТЛУ D3, порівняно із аналогічними значеннями в C3, за винятком фітомаси хвої. Встановлено, що різниця у значеннях досліджуваних компонентів надземної фітомаси в різних типах лісорослинних умов відрізняється незначно і для фітомаси: деревини стовбурів спадає від 12,4 до 8,8 %; кори стовбурів – від 6,2 до 1,8 %; деревини гілок – від 18,0 до 14,6 %; кори гілок – від 10,8 до 6,4 %; стовбура у корі – від 11,7 до 8,3 %; крони – від 3,6 до 3,2 %; надземної фітомаси дерев – від 9,1 до 7,0 %. Тільки для фітомаси хвої виявлено збільшення різниці у значеннях для різних ТЛУ: від 14,2 до 14,8 %. Загальна фітомаси крони дерева опосередковано повторює динаміку фітомаси деревини гілок крони та фітомаси хвої. Ці два компонента комплексно впливають на формування фітомаси крони. Встановлено, що в ТЛУ D3 частка фітомаси хвої у загальній фітомасі крони є нижчою, порівняно із ТЛУ C3, та максимально становить до 45 % фітомаси крони. Залежність сумарного значення надземної фітомаси від висоти та діаметра стовбура дерева...
- Open Access
- 28 December 2017
- Published by Ukrainian National Forestry University in Scientific Bulletin of UNFU
- Vol. 27 (10) , 16-25
SOME MATHEMATICAL MODELS OF COMPONENTS OF ABOVE-GROUND PHYTOMASS OF BEECH TREES DEPENDING ON THEIR ASSESSMENTS INDEXES IN THE PREVAILING FOREST VEGETATION TYPES OF POLONYNSKY RANGE OF THE UKRAINIAN CARPATHIANS
SOME MATHEMATICAL MODELS OF COMPONENTS OF ABOVE-GROUND PHYTOMASS OF BEECH TREES DEPENDING ON THEIR ASSESSMENTS INDEXES IN THE PREVAILING FOREST VEGETATION TYPES OF POLONYNSKY RANGE OF THE UKRAINIAN CARPATHIANS
- 28 December 2017
- Published by Ukrainian National Forestry University in Scientific Bulletin of UNFU
- Vol. 27 (10) , 16-25
Open AccessSOME MATHEMATICAL MODELS OF COMPONENTS OF ABOVE-GROUND PHYTOMASS OF BEECH TREES DEPENDING ON THEIR ASSESSMENTS INDEXES IN THE PREVAILING FOREST VEGETATION TYPES OF POLONYNSKY RANGE OF THE UKRAINIAN CARPATHIANS
SOME MATHEMATICAL MODELS OF COMPONENTS OF ABOVE-GROUND PHYTOMASS OF BEECH TREES DEPENDING ON THEIR ASSESSMENTS INDEXES IN THE PREVAILING FOREST VEGETATION TYPES OF POLONYNSKY RANGE OF THE UKRAINIAN CARPATHIANS
- Open Access
- 19 December 2015
- Published by Ukrainian National Forestry University in Scientific Bulletin of UNFU
- Vol. 25 (10) , 125-134
ДИНАМІКА ЩІЛЬНОСТІ ФІТОМАСИ СТОВБУРІВ ДЕРЕВ БУКА ЛІСОВОГО ЗАЛЕЖНО ВІД ТИПІВ ЛІСОРОСЛИННИХ УМОВ У МЕЖАХ ПОЛОНИНСЬКОГО ХРЕБТА УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ
За результатами досліджень деревостанів бука лісового у типах лісорослинних умов (ТЛУ) С3 та D3 проаналізовано зміну локальної щільності в абсолютно сухому стані, у стані максимального насичення та локальної базисної щільності деревини стовбурів, деревини стовбурів у корі та кори стовбурів дерев. Встановлено, що найменш мінливою є зміна показників локальної щільності в абсолютно сухому стані та базисної щільності для деревини стовбура, але у ТЛУ D3 значення локальної щільності як в абсолютно сухому стані, так і базисна щільність, вздовж висоти стовбура зростає, а у ТЛУ С3 навпаки – спадає. Найвищою мінливістю відзначається локальна щільність кори стовбура на різних відносних висотах. Здійснено моделювання вікової динаміки базисної щільності деревини стовбура та її залежності від значення діаметра та висоти стовбура. З'ясовано, що характерним для динаміки значень середньої базисної щільності деревини стовбура бука лісового з віком для ТЛУ С3 та D3 є зменшення значень показника у молодому віці та поступове зростання до віку стиглості. Середні значення показника є вищими у ТЛУ С3, порівняно із ТЛУ D3.
- 19 December 2015
- Published by Ukrainian National Forestry University in Scientific Bulletin of UNFU
- Vol. 25 (10) , 125-134
Open AccessДИНАМІКА ЩІЛЬНОСТІ ФІТОМАСИ СТОВБУРІВ ДЕРЕВ БУКА ЛІСОВОГО ЗАЛЕЖНО ВІД ТИПІВ ЛІСОРОСЛИННИХ УМОВ У МЕЖАХ ПОЛОНИНСЬКОГО ХРЕБТА УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ
За результатами досліджень деревостанів бука лісового у типах лісорослинних умов (ТЛУ) С3 та D3 проаналізовано зміну локальної щільності в абсолютно сухому стані, у стані максимального насичення та локальної базисної щільності деревини стовбурів, деревини стовбурів у корі та кори стовбурів дерев. Встановлено, що найменш мінливою є зміна показників локальної щільності в абсолютно сухому стані та базисної щільності для деревини стовбура, але у ТЛУ D3 значення локальної щільності як в абсолютно сухому стані, так і базисна щільність, вздовж висоти стовбура зростає, а у ТЛУ С3 навпаки – спадає. Найвищою мінливістю відзначається локальна щільність кори стовбура на різних відносних висотах. Здійснено моделювання вікової динаміки базисної щільності деревини стовбура та її залежності від значення діаметра та висоти стовбура. З'ясовано, що характерним для динаміки значень середньої базисної щільності деревини стовбура бука лісового з віком для ТЛУ С3 та D3 є зменшення значень показника у молодому віці та поступове зростання до віку стиглості. Середні значення показника є вищими у ТЛУ С3, порівняно із ТЛУ D3.