Yu. B. Borys
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Yu. B. Borys has a total of 10 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- I. M. Komnatska
Медичний центр «Євроклінік», м. Львів
2 shared publications - I. Yu. Dutka
Медичний центр «Євроклінік», м. Львів
2 shared publications - Dmytro Z. Vorobets
Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Lviv, Ukraine
1 shared publication - Eduard O. Stakhovsky
Department of Plastic and Reconstructive Oncological Urology, National Cancer Institute, Kyiv, Ukraine
1 shared publication - R. R. Zagorujko
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
1 shared publication - S. M. Pasichnyk
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 28 April 2019
- Published by Liga-Inform, Ltd. in Klinicheskaia khirurgiia
- Vol. 86 (4) , 38-40
Застосування дифузійно-зважених зображень магнітно-резонансної томографії для прогнозування перебігу хронічної хвороби нирок у хворих з нирково-клітинним раком після резекції нирки
Мета. Вивчити можливість застосування дифузійно-зважених зображень магнітно-резонансної томографії (МРТ) для прогнозування розвитку хронічної хвороби нирок (ХХН) у хворих із нирково-клітинним раком (НКР) після резекції нирки. Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 44 пацієнти, яких розподілили на дві групи: 1-шу (основну) склали 24 хворих, у яких вперше діагностували НКР стадій Т1аN0M0G1-G3, та 2-гу (контрольну) - 20 пацієнтів без ознак НКР та порушення анатомо-функціонального стану нирок. Результати. Зниження вимірюваного коефіцієнта дифузії (ВКД) інтактної ділянки кори ураженої пухлиною нирки на дифузійно-зважених зображеннях МРТ у порівнянні із значеннями ВКД нормальної ниркової кори слугувало прогностичним маркером зниження швидкості клубочкової фільтрації на іпсилатеральній стороні, що можна розглядати як передумову розвитку ХХН.Висновки. Обчислення ВКД на дифузійно-зважених зображеннях МРТ дає можливість прогнозувати зниження функціональної здатності ураженої пухлиною нирки у хворих з НКР стадії T1а після її резекції, що є важливим для метафілактики розвитку ХХН у даної категорії хворих.
- 28 April 2019
- Published by Liga-Inform, Ltd. in Klinicheskaia khirurgiia
- Vol. 86 (4) , 38-40
Open AccessЗастосування дифузійно-зважених зображень магнітно-резонансної томографії для прогнозування перебігу хронічної хвороби нирок у хворих з нирково-клітинним раком після резекції нирки
Мета. Вивчити можливість застосування дифузійно-зважених зображень магнітно-резонансної томографії (МРТ) для прогнозування розвитку хронічної хвороби нирок (ХХН) у хворих із нирково-клітинним раком (НКР) після резекції нирки. Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 44 пацієнти, яких розподілили на дві групи: 1-шу (основну) склали 24 хворих, у яких вперше діагностували НКР стадій Т1аN0M0G1-G3, та 2-гу (контрольну) - 20 пацієнтів без ознак НКР та порушення анатомо-функціонального стану нирок. Результати. Зниження вимірюваного коефіцієнта дифузії (ВКД) інтактної ділянки кори ураженої пухлиною нирки на дифузійно-зважених зображеннях МРТ у порівнянні із значеннями ВКД нормальної ниркової кори слугувало прогностичним маркером зниження швидкості клубочкової фільтрації на іпсилатеральній стороні, що можна розглядати як передумову розвитку ХХН.Висновки. Обчислення ВКД на дифузійно-зважених зображеннях МРТ дає можливість прогнозувати зниження функціональної здатності ураженої пухлиною нирки у хворих з НКР стадії T1а після її резекції, що є важливим для метафілактики розвитку ХХН у даної категорії хворих.
- Open Access
- 28 February 2019
- Published by Liga-Inform, Ltd. in Klinicheskaia khirurgiia
- Vol. 86 (3) , 41-45
Застосування мультипараметричної магнітно–резонансної томографії в діагностиці клінічно значущого раку передміхурової залози
Мета. Оцінити діагностичну ефективність застосування мультипараметричної магнітно–резонансної томографії (мпМРТ) для виявлення клінічно значущого раку передміхурової залози (РПЗ). Матеріали і методи. У дослідження включено 26 пацієнтів із підозрою на наявність РПЗ. Усім пацієнтам проведено комплексне клінічне обстеження, яке включало мпМРТ. Отримані зображення мпМРТ оцінювали згідно з системою PI– RADS (Prostate Imаging–Reporting and Data System). Результати. Новоутворення оцінено за системою PI–RADS в 1 бал у 2 (7,69%) пацієнтів, 2 бали – у 5 (19,23%), 3 бали – у 8 (30,77%), 4 бали – у 6 (23,08%) та 5 балів – у 5 (19,23%) пацієнтів. У пацієнтів з оцінкою новоутворення 5 балів часто- та виявлення клінічно значущого РПЗ становила 100%. Із 6 хворих з оцінкою новоутворення 4 бали у 5 (83,33%) діагно- стували клінічно значущий РПЗ, а у 1 (16,67%) хворого – клінічно незначущий варіант пухлини. Із 8 хворих з оцінкою новоутворення 3 бали у 4 (66,67%) діагностували клінічно значущий РПЗ, у 1 (16,67%) хворого – клінічно незначущий варіант пухлини та у 1 (16,67%) – доброякісну гіперплазію передміхурової залози. Висновки. Застосування мпМРТ та системи PI–RADS уможливило у 85,7% пацієнтів виявити клінічно значущий РПЗ та уникнути непотрібних пункційних біопсій за відсутності його променевих ознак.
- 28 February 2019
- Published by Liga-Inform, Ltd. in Klinicheskaia khirurgiia
- Vol. 86 (3) , 41-45
Open AccessЗастосування мультипараметричної магнітно–резонансної томографії в діагностиці клінічно значущого раку передміхурової залози
Мета. Оцінити діагностичну ефективність застосування мультипараметричної магнітно–резонансної томографії (мпМРТ) для виявлення клінічно значущого раку передміхурової залози (РПЗ). Матеріали і методи. У дослідження включено 26 пацієнтів із підозрою на наявність РПЗ. Усім пацієнтам проведено комплексне клінічне обстеження, яке включало мпМРТ. Отримані зображення мпМРТ оцінювали згідно з системою PI– RADS (Prostate Imаging–Reporting and Data System). Результати. Новоутворення оцінено за системою PI–RADS в 1 бал у 2 (7,69%) пацієнтів, 2 бали – у 5 (19,23%), 3 бали – у 8 (30,77%), 4 бали – у 6 (23,08%) та 5 балів – у 5 (19,23%) пацієнтів. У пацієнтів з оцінкою новоутворення 5 балів часто- та виявлення клінічно значущого РПЗ становила 100%. Із 6 хворих з оцінкою новоутворення 4 бали у 5 (83,33%) діагно- стували клінічно значущий РПЗ, а у 1 (16,67%) хворого – клінічно незначущий варіант пухлини. Із 8 хворих з оцінкою новоутворення 3 бали у 4 (66,67%) діагностували клінічно значущий РПЗ, у 1 (16,67%) хворого – клінічно незначущий варіант пухлини та у 1 (16,67%) – доброякісну гіперплазію передміхурової залози. Висновки. Застосування мпМРТ та системи PI–RADS уможливило у 85,7% пацієнтів виявити клінічно значущий РПЗ та уникнути непотрібних пункційних біопсій за відсутності його променевих ознак.