Олег Боровик
Олег Боровик has a total of 30 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Ігор Левадний
Адміністрація Державної прикордонної служби України
6 shared publications - Людмила Боровик
Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького
6 shared publications Ірина Басараба
3 shared publications- Дмитро Купрієнко
Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького
3 shared publications - Олег Фігура
Адміністрація Державної прикордонної служби України
3 shared publications - Роман Васильович Рачок
Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького
3 shared publications
Latest Publications
- 30 September 2026
- Published by Bogdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine in Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки
- Vol. 104 (3) , 17-36
ОЦІНЮВАННЯ ОБ’ЄМУ ДОРОЖНІХ ДЕФЕКТІВ ЗА НЕЙРОМЕРЕЖЕВОЮ СЕГМЕНТАЦІЄЮ ТА МОНОКУЛЯРНОЮ ТІНЬОВОЮ ТРИАНГУЛЯЦІЄЮ У СВІТЛІ ФАРИ АВТОМОБІЛЯ
У статті розглянуто оцінювання об’єму дорожніх дефектів на основі поєднання нейромережевої сегментації зображень та монокулярної тіньової триангуляції у світлі штатної фари автомобіля. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю отримання метричних характеристик дорожніх пошкоджень без застосування дорогих спеціальних засобів, таких як LiDAR, стереокамери, RGB-D сенсори або системи структурованого світла. Запропонований підхід орієнтований на використання однієї монокулярної камери та однієї активної лівої фари ближнього світла під час руху автомобіля в темну пору доби і передбачає автоматичне сегментування дорожнього дефекту за допомогою попередньо навченої моделі YOLO11-seg та подальше визначення із сегментованої маски за допомогою засобів OpenCV упорядкованого верхнього контуру дефекту. Усередині маски за переходом яскравості формується смуга тіньової межі, положення якої уточнюється за максимумом модуля градієнта з використанням локальних профілів яскравості. Отримані точки впорядковуються та згладжуються, утворюючи лінію тіньової межі. Міжкадрове суміщення контурів виконується на основі контурної гомографії, що забезпечує визначення положення камери, побудову локальної еталонної площини дороги та метричне відновлення верхнього контуру дефекту. Для кожної точки лінії тіньової межі визначається оклюдуюча точка верхнього контуру як перетин світлової епіполярної площини з ближньою частиною метричного контуру. Просторові координати точок внутрішньої поверхні дефекту отримують шляхом узгодження променя камери з граничним світловим променем від активної фари. На основі сукупності виміряних точок формується карта глибин, а повторні вимірювання узгоджуються із застосуванням коефіцієнта точності автоматичного визначення лінії тіньової межі, встановленого експериментально для різних відстаней знімання. Особливістю підходу є розмежування результату на безпосередньо визначену, інтерпольовану та прогнозовану складові об’єму із зазначенням коефіцієнта покриття площі дефекту, що характеризує повноту просторового охоплення реконструйованої області. Запропонований підхід не потребує спеціальних активних сенсорів, забезпечує метричне оцінювання геометричних параметрів дорожніх дефектів і можна використовувати як складову автоматизованих систем моніторингу стану автомобільних доріг.
- 30 September 2026
- Published by Bogdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine in Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки
- Vol. 104 (3) , 17-36
ОЦІНЮВАННЯ ОБ’ЄМУ ДОРОЖНІХ ДЕФЕКТІВ ЗА НЕЙРОМЕРЕЖЕВОЮ СЕГМЕНТАЦІЄЮ ТА МОНОКУЛЯРНОЮ ТІНЬОВОЮ ТРИАНГУЛЯЦІЄЮ У СВІТЛІ ФАРИ АВТОМОБІЛЯ
У статті розглянуто оцінювання об’єму дорожніх дефектів на основі поєднання нейромережевої сегментації зображень та монокулярної тіньової триангуляції у світлі штатної фари автомобіля. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю отримання метричних характеристик дорожніх пошкоджень без застосування дорогих спеціальних засобів, таких як LiDAR, стереокамери, RGB-D сенсори або системи структурованого світла. Запропонований підхід орієнтований на використання однієї монокулярної камери та однієї активної лівої фари ближнього світла під час руху автомобіля в темну пору доби і передбачає автоматичне сегментування дорожнього дефекту за допомогою попередньо навченої моделі YOLO11-seg та подальше визначення із сегментованої маски за допомогою засобів OpenCV упорядкованого верхнього контуру дефекту. Усередині маски за переходом яскравості формується смуга тіньової межі, положення якої уточнюється за максимумом модуля градієнта з використанням локальних профілів яскравості. Отримані точки впорядковуються та згладжуються, утворюючи лінію тіньової межі. Міжкадрове суміщення контурів виконується на основі контурної гомографії, що забезпечує визначення положення камери, побудову локальної еталонної площини дороги та метричне відновлення верхнього контуру дефекту. Для кожної точки лінії тіньової межі визначається оклюдуюча точка верхнього контуру як перетин світлової епіполярної площини з ближньою частиною метричного контуру. Просторові координати точок внутрішньої поверхні дефекту отримують шляхом узгодження променя камери з граничним світловим променем від активної фари. На основі сукупності виміряних точок формується карта глибин, а повторні вимірювання узгоджуються із застосуванням коефіцієнта точності автоматичного визначення лінії тіньової межі, встановленого експериментально для різних відстаней знімання. Особливістю підходу є розмежування результату на безпосередньо визначену, інтерпольовану та прогнозовану складові об’єму із зазначенням коефіцієнта покриття площі дефекту, що характеризує повноту просторового охоплення реконструйованої області. Запропонований підхід не потребує спеціальних активних сенсорів, забезпечує метричне оцінювання геометричних параметрів дорожніх дефектів і можна використовувати як складову автоматизованих систем моніторингу стану автомобільних доріг.
- Open Access
- 31 December 2025
- Published by Bogdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine in Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки
- Vol. 43 (4) , 145-178
АНАЛІЗ НОРМАТИВНОЇ БАЗИ СИСТЕМИ ПІДГОТОВКИ ОФІЦЕРСЬКИХ КАДРІВ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ ТА АКТУАЛЬНИХ ВИКЛИКІВ СЬОГОДЕННЯ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ СИСТЕМИ
У статті здійснено комплексний аналіз нормативної бази системи підготовки офіцерських кадрів ДПСУ та сутності наявних проблем, що впливають на її ефективність. До останніх у роботі віднесено: неімплементованість професійних стандартів офіцера ДПСУ в систему освітньої підготовки; застарілість або відсутність стандартів вищої освіти зі спеціальності К2 “Безпека державного кордону”; недостатня якість контингенту здобувачів освіти і невтішні прогнози щодо їх кількості та якості в майбутньому; неповне розуміння підходів щодо організації діяльності ДПСУ на окремих ділянках державного кордону, а отже, і щодо змісту підготовки; недосконалість освітніх програм; труднощі інтеграції військової освіти в державну систему освіти; соціальна незахищеність освітнього характеру випускників спеціальності К2 “Безпека державного кордону”; недосконалість системи бойової підготовки офіцерів ДПСУ. За результатами дослідження зроблено такі висновки. Актуальним є формування нової структурно-змістовної моделі підготовки офіцерів ДПСУ, що передбачає: виокремлення позитивних елементів систем підготовки військових фахівців і прикордонників у країнах НАТО та ЄС, що доцільні для врахування в моделі підготовки офіцера-прикордонника; формування вихідних положень Концепції трансформації системи військової освіти, що мають бути враховані в моделі підготовки офіцера-прикордонника; виокремлення позитивних елементів систем підготовки військових фахівців окремих складових сектору безпеки та оборони України, що доцільні для врахування в моделі підготовки офіцера-прикордонника; формування бачення щодо можливих шляхів усунення проблем сучасної системи підготовки офіцерів ДПСУ; визначення коротко- та середньострокових перспектив функціонування ДПСУ; розроблення моделі реалізації принципу безперервної освіти протягом військової кар’єри для ключових типових посад офіцерського складу ДПСУ; формування узагальненої структурної моделі системи підготовки офіцерів ДПСУ в рамках реалізації принципу “Освіта впродовж військової кар’єри”; установлення змістовної складової професійних стандартів офіцера ДПСУ; установлення змістовної складової перспективних стандартів вищої освіти зі спеціальності К2 “Безпека державного кордону”; безпосередньо обґрунтування структурно-змістовної моделі системи підготовки офіцерів ДПСУ; опрацювання варіантів реалізації системи підготовки ДПСУ.
- 31 December 2025
- Published by Bogdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine in Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки
- Vol. 43 (4) , 145-178
Open AccessАНАЛІЗ НОРМАТИВНОЇ БАЗИ СИСТЕМИ ПІДГОТОВКИ ОФІЦЕРСЬКИХ КАДРІВ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ ТА АКТУАЛЬНИХ ВИКЛИКІВ СЬОГОДЕННЯ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ СИСТЕМИ
У статті здійснено комплексний аналіз нормативної бази системи підготовки офіцерських кадрів ДПСУ та сутності наявних проблем, що впливають на її ефективність. До останніх у роботі віднесено: неімплементованість професійних стандартів офіцера ДПСУ в систему освітньої підготовки; застарілість або відсутність стандартів вищої освіти зі спеціальності К2 “Безпека державного кордону”; недостатня якість контингенту здобувачів освіти і невтішні прогнози щодо їх кількості та якості в майбутньому; неповне розуміння підходів щодо організації діяльності ДПСУ на окремих ділянках державного кордону, а отже, і щодо змісту підготовки; недосконалість освітніх програм; труднощі інтеграції військової освіти в державну систему освіти; соціальна незахищеність освітнього характеру випускників спеціальності К2 “Безпека державного кордону”; недосконалість системи бойової підготовки офіцерів ДПСУ. За результатами дослідження зроблено такі висновки. Актуальним є формування нової структурно-змістовної моделі підготовки офіцерів ДПСУ, що передбачає: виокремлення позитивних елементів систем підготовки військових фахівців і прикордонників у країнах НАТО та ЄС, що доцільні для врахування в моделі підготовки офіцера-прикордонника; формування вихідних положень Концепції трансформації системи військової освіти, що мають бути враховані в моделі підготовки офіцера-прикордонника; виокремлення позитивних елементів систем підготовки військових фахівців окремих складових сектору безпеки та оборони України, що доцільні для врахування в моделі підготовки офіцера-прикордонника; формування бачення щодо можливих шляхів усунення проблем сучасної системи підготовки офіцерів ДПСУ; визначення коротко- та середньострокових перспектив функціонування ДПСУ; розроблення моделі реалізації принципу безперервної освіти протягом військової кар’єри для ключових типових посад офіцерського складу ДПСУ; формування узагальненої структурної моделі системи підготовки офіцерів ДПСУ в рамках реалізації принципу “Освіта впродовж військової кар’єри”; установлення змістовної складової професійних стандартів офіцера ДПСУ; установлення змістовної складової перспективних стандартів вищої освіти зі спеціальності К2 “Безпека державного кордону”; безпосередньо обґрунтування структурно-змістовної моделі системи підготовки офіцерів ДПСУ; опрацювання варіантів реалізації системи підготовки ДПСУ.
- Open Access
- 28 August 2025
- Published by Bogdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine in Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки
- Vol. 41 (2) , 5-22
ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСВОЄННЯ ЗНАНЬ ІЗ ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВИХ ТА ВІЙСЬКОВО-СПЕЦІАЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН ЗАСОБАМИ ТЕОРІЇ ЙМОВІРНОСТЕЙ І МАТЕМАТИЧНОЇ СТАТИСТИКИ
Під час навчання курсантів-прикордонників у вищому військовому навчальному закладі важливо забезпечити їх знаннями, які б дозволили їм аналізувати статистичні дані, приймати обґрунтовані управлінські рішення, оцінювати ризики та прогнозувати наслідки діяльності. Такі знання здобуваються майбутніми офіцерами-прикордонниками в рамках вивчення навчальної дисципліни «Основи обробки інформації», а саме модулів присвячених теорії ймовірностей та математичної статистики. Правильна організація викладання ймовірнісно-статистичних методів дозволятиме підвищувати мотивацію курсантів до навчання, сприятиме формуванню професійної компетентності, розумінню важливості таких знань для професійної діяльності, усвідомлення їх необхідності для прийняття обґрунтованих рішень. Крім того, важливо максимально формувати у курсантів-прикордонників розуміння великого потенціалу ймовірнісно-статистичних методів для аналізу оперативної інформації, оцінки ризиків, прогнозування розвитку різних військових сценаріїв та наслідків, планування військових операцій, проведення тактичних розрахунків в рамках вивчення загальновійськових та військово-спеціальних навчальних дисциплін. За результатами опитування членів експертної групи, до складу якої увійшли досвідчені викладачі та науковці, методичними особливостями інтеграції теорії ймовірностей та математичної статистики в процес викладання загальновійськових та військово-спеціальних дисциплін курсантам-прикордонникам є: прикладна спрямованість, реалізація міждисциплінарних зв’язків, активне використання комп’ютерних програм та спеціалізованого програмного забезпечення, розвиток аналітичного та критичного мислення, моделювання практичних завдань, використання військової термінології. З метою врахування зазначених методичних особливостей для підвищення ефективності засвоєння загальновійськових та військово-спеціальних навчальних дисциплін необхідно реалізувати в освітньому процесі такі методичні підходи, як контекстуалізація та прикладна спрямованість, інтеграція з іншими військовими дисциплінами, впровадження активних та інтерактивних методів навчання, поступове ускладнення матеріалу, використання сучасних інформаційних технологій, мотивація та демонстрація релевантності, розвиток критичного мислення та інтерпретації, залучення військових фахівців. Авторами статті запропоновано засоби і способи реалізації зазначених методичних підходів в освітньому процесі.
- 28 August 2025
- Published by Bogdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine in Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки
- Vol. 41 (2) , 5-22
Open AccessПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСВОЄННЯ ЗНАНЬ ІЗ ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВИХ ТА ВІЙСЬКОВО-СПЕЦІАЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН ЗАСОБАМИ ТЕОРІЇ ЙМОВІРНОСТЕЙ І МАТЕМАТИЧНОЇ СТАТИСТИКИ
Під час навчання курсантів-прикордонників у вищому військовому навчальному закладі важливо забезпечити їх знаннями, які б дозволили їм аналізувати статистичні дані, приймати обґрунтовані управлінські рішення, оцінювати ризики та прогнозувати наслідки діяльності. Такі знання здобуваються майбутніми офіцерами-прикордонниками в рамках вивчення навчальної дисципліни «Основи обробки інформації», а саме модулів присвячених теорії ймовірностей та математичної статистики. Правильна організація викладання ймовірнісно-статистичних методів дозволятиме підвищувати мотивацію курсантів до навчання, сприятиме формуванню професійної компетентності, розумінню важливості таких знань для професійної діяльності, усвідомлення їх необхідності для прийняття обґрунтованих рішень. Крім того, важливо максимально формувати у курсантів-прикордонників розуміння великого потенціалу ймовірнісно-статистичних методів для аналізу оперативної інформації, оцінки ризиків, прогнозування розвитку різних військових сценаріїв та наслідків, планування військових операцій, проведення тактичних розрахунків в рамках вивчення загальновійськових та військово-спеціальних навчальних дисциплін. За результатами опитування членів експертної групи, до складу якої увійшли досвідчені викладачі та науковці, методичними особливостями інтеграції теорії ймовірностей та математичної статистики в процес викладання загальновійськових та військово-спеціальних дисциплін курсантам-прикордонникам є: прикладна спрямованість, реалізація міждисциплінарних зв’язків, активне використання комп’ютерних програм та спеціалізованого програмного забезпечення, розвиток аналітичного та критичного мислення, моделювання практичних завдань, використання військової термінології. З метою врахування зазначених методичних особливостей для підвищення ефективності засвоєння загальновійськових та військово-спеціальних навчальних дисциплін необхідно реалізувати в освітньому процесі такі методичні підходи, як контекстуалізація та прикладна спрямованість, інтеграція з іншими військовими дисциплінами, впровадження активних та інтерактивних методів навчання, поступове ускладнення матеріалу, використання сучасних інформаційних технологій, мотивація та демонстрація релевантності, розвиток критичного мислення та інтерпретації, залучення військових фахівців. Авторами статті запропоновано засоби і способи реалізації зазначених методичних підходів в освітньому процесі.
- Open Access
- 30 December 2024
- Published by Bogdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine in Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки
- Vol. 96 (3) , 43-54
ОСОБЛИВОСТІ ОПРАЦЮВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ СТАНДАРТІВ ТА ОСВІТНЬОЇ ПІДГОТОВКИ ОФІЦЕРА ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ТРАНСФОРМАЦІЇ СИСТЕМИ ВІЙСЬКОВОЇ ОСВІТИ
У статті проаналізовано особливості якісного забезпечення Державної прикордонної служби України (ДПСУ) фахово підготовленим особовим складом. Досліджено питання нормативно-правових аспектів опрацювання професійних стандартів офіцера ДПСУ та особливостей освітньої підготовки офіцерського складу ДПСУ в контексті реалізації Концепції трансформації системи військової освіти. За результатами дослідження зроблено такі висновки: стратегічний, оперативний, тактичний рівні управління в системі ДПСУ не є рівнями військового управління та не відповідають відповідним рівням професійної військової освіти; під час формування освітньо-професійних програм, за якими здійснюється підготовка офіцерів-прикордонників, необхідно враховувати компетентності, якими має володіти офіцер-прикордонник для реалізації законодавчо визначених функцій ДПСУ та які мають знайти відображення у професійному стандарті офіцера-прикордонника; механізмом легітимізації професії офіцера-прикордонника має стати затвердження відповідних професійних стандартів; опрацювання професійних стандартів «Офіцер стратегічного рівня ДПСУ», «Офіцер оперативного рівня ДПСУ», «Офіцер тактичного рівня ДПСУ» є правом Адміністрації ДПСУ; правовою підставою для опрацювання професійних стандартів у ДПСУ є постанова Кабінету Міністрів України від 15.12.1997 № 1410 «Про трансформацію системи військової освіти» (зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1490); в основу опрацювання професійних стандартів необхідно покласти Модель реалізації принципу «Освіта впродовж військової кар’єри» для основних типових посад офіцерського складу Державної прикордонної служби України; опрацьовуючи професійні стандарти, необхідно враховувати Перелік початкових вимог взаємосумісності з НАТО для України; підготовка офіцерів ДПСУ на оперативному та стратегічних рівнях управління потребує спеціалізованих програм, які враховують унікальні завдання та функції ДПСУ. Окреслено позицію ДПСУ щодо системи освітньої підготовки офіцера ДПСУ в контексті трансформації системи військової освіти, яка передбачає поєднання зусиль і спроможностей відомчого вищого військового навчального закладу (ВВНЗ) ДПСУ та Національного університету оборони України (НУОУ).
- 30 December 2024
- Published by Bogdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine in Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки
- Vol. 96 (3) , 43-54
Open AccessОСОБЛИВОСТІ ОПРАЦЮВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ СТАНДАРТІВ ТА ОСВІТНЬОЇ ПІДГОТОВКИ ОФІЦЕРА ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ТРАНСФОРМАЦІЇ СИСТЕМИ ВІЙСЬКОВОЇ ОСВІТИ
У статті проаналізовано особливості якісного забезпечення Державної прикордонної служби України (ДПСУ) фахово підготовленим особовим складом. Досліджено питання нормативно-правових аспектів опрацювання професійних стандартів офіцера ДПСУ та особливостей освітньої підготовки офіцерського складу ДПСУ в контексті реалізації Концепції трансформації системи військової освіти. За результатами дослідження зроблено такі висновки: стратегічний, оперативний, тактичний рівні управління в системі ДПСУ не є рівнями військового управління та не відповідають відповідним рівням професійної військової освіти; під час формування освітньо-професійних програм, за якими здійснюється підготовка офіцерів-прикордонників, необхідно враховувати компетентності, якими має володіти офіцер-прикордонник для реалізації законодавчо визначених функцій ДПСУ та які мають знайти відображення у професійному стандарті офіцера-прикордонника; механізмом легітимізації професії офіцера-прикордонника має стати затвердження відповідних професійних стандартів; опрацювання професійних стандартів «Офіцер стратегічного рівня ДПСУ», «Офіцер оперативного рівня ДПСУ», «Офіцер тактичного рівня ДПСУ» є правом Адміністрації ДПСУ; правовою підставою для опрацювання професійних стандартів у ДПСУ є постанова Кабінету Міністрів України від 15.12.1997 № 1410 «Про трансформацію системи військової освіти» (зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1490); в основу опрацювання професійних стандартів необхідно покласти Модель реалізації принципу «Освіта впродовж військової кар’єри» для основних типових посад офіцерського складу Державної прикордонної служби України; опрацьовуючи професійні стандарти, необхідно враховувати Перелік початкових вимог взаємосумісності з НАТО для України; підготовка офіцерів ДПСУ на оперативному та стратегічних рівнях управління потребує спеціалізованих програм, які враховують унікальні завдання та функції ДПСУ. Окреслено позицію ДПСУ щодо системи освітньої підготовки офіцера ДПСУ в контексті трансформації системи військової освіти, яка передбачає поєднання зусиль і спроможностей відомчого вищого військового навчального закладу (ВВНЗ) ДПСУ та Національного університету оборони України (НУОУ).
- 23 August 2024
- Published by Bogdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine in Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки
- Vol. 37 (2) , 5-19
ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ЗАГАЛЬНОНАУКОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ
Загальнонаукова компетентність є особистісною характеристикою, яка входить до складу професійної, соціально-особистісної та життєвої компетентностей людини у вигляді певних загальнонаукових знань. Вона сприяє професійному розвитку та становленню конкурентоспроможного фахівця, формуванню світогляду, ціннісних орієнтацій і всебічному розвитку особистості, а також виявляється у знаннях і вміннях, важливих і необхідних як для проведення наукових досліджень, так і для повсякденного життя людини та набуття нею життєвого досвіду. Проведене дослідження виявило низку проблемних питань щодо формування та розвитку загальнонаукової компетентності. Такими є і недостатня мотивація здобувачів вищої освіти, і відсутність ресурсів, і непідготовленість науково-педагогічних працівників, і недостатні популяризація та демонстрація прикладного значення загальнонаукових знань та умінь у професії, і навіть інколи зовнішня демотивація учасників освітнього процесу, і недостатня розробленість механізмів формування загальнонаукової компетентності здобувачів вищої освіти. За результатами опитування та власного дослідження причинами недостатньої уваги щодо формування загальнонаукової компетентності є: професіоналізація освіти; відсутність єдиного системного підходу, чітких узгоджених визначень та методологій; недостатній фокус та увага до формування “загальнонаукових” якостей і навичок; наявність традиційних підходів до викладання й оцінювання знань; обмеженість ресурсів і часу; низька вмотивованість здобувачів освіти щодо набуття загальнонаукових знань, умінь та навичок, недостатня сформованість емоційно-вольової сфери здобувачів вищої освіти тощо. У статті окреслено шляхи вдосконалення емоційно-вольової сфери та підвищення вмотивованості здобувачів вищої освіти щодо формування їхньої загальнонаукової компетентності. Комплексна оцінка загальнонаукової компетентності має враховувати і психологічні аспекти її формування, які виступають у ролі чинників цього процесу, а саме врахування інтелектуальних здібностей та пізнавальних здатностей (схильностей) здобувачів освіти, рівня розвитку їхніх пізнавальних психічних процесів таких, як мислення, сприймання, увага, пам’ять, уява, мовлення.
- 23 August 2024
- Published by Bogdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine in Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки
- Vol. 37 (2) , 5-19
ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ЗАГАЛЬНОНАУКОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ
Загальнонаукова компетентність є особистісною характеристикою, яка входить до складу професійної, соціально-особистісної та життєвої компетентностей людини у вигляді певних загальнонаукових знань. Вона сприяє професійному розвитку та становленню конкурентоспроможного фахівця, формуванню світогляду, ціннісних орієнтацій і всебічному розвитку особистості, а також виявляється у знаннях і вміннях, важливих і необхідних як для проведення наукових досліджень, так і для повсякденного життя людини та набуття нею життєвого досвіду. Проведене дослідження виявило низку проблемних питань щодо формування та розвитку загальнонаукової компетентності. Такими є і недостатня мотивація здобувачів вищої освіти, і відсутність ресурсів, і непідготовленість науково-педагогічних працівників, і недостатні популяризація та демонстрація прикладного значення загальнонаукових знань та умінь у професії, і навіть інколи зовнішня демотивація учасників освітнього процесу, і недостатня розробленість механізмів формування загальнонаукової компетентності здобувачів вищої освіти. За результатами опитування та власного дослідження причинами недостатньої уваги щодо формування загальнонаукової компетентності є: професіоналізація освіти; відсутність єдиного системного підходу, чітких узгоджених визначень та методологій; недостатній фокус та увага до формування “загальнонаукових” якостей і навичок; наявність традиційних підходів до викладання й оцінювання знань; обмеженість ресурсів і часу; низька вмотивованість здобувачів освіти щодо набуття загальнонаукових знань, умінь та навичок, недостатня сформованість емоційно-вольової сфери здобувачів вищої освіти тощо. У статті окреслено шляхи вдосконалення емоційно-вольової сфери та підвищення вмотивованості здобувачів вищої освіти щодо формування їхньої загальнонаукової компетентності. Комплексна оцінка загальнонаукової компетентності має враховувати і психологічні аспекти її формування, які виступають у ролі чинників цього процесу, а саме врахування інтелектуальних здібностей та пізнавальних здатностей (схильностей) здобувачів освіти, рівня розвитку їхніх пізнавальних психічних процесів таких, як мислення, сприймання, увага, пам’ять, уява, мовлення.
- Open Access
- 17 July 2024
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Науковий вісник Вінницької академії безперервної освіти. Серія «Педагогіка. Психологія»
- No. 5,p. 17-25
СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АНАЛІЗ ЗАГАЛЬНОНАУКОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ
Мета статті полягає у виявленні змісту, функцій та структури загальнонаукової компетентності як невід’ємної частини професійної та життєвої компетентностей здобувачів вищої освіти. Методологія дослідження ґрунтується на положеннях про структуру особистості та її професійне становлення, концепції безперервної і цілісної професійної підготовки кадрів, реалізації системного підходу як евристично потужного засобу пізнання психологічних та педагогічних процесів, теоретико-практичних аспектах формування і розвитку загальнонаукової компетентності, здійснення її коректного структурно-функціонального аналізу. Наукова новизна полягає у тому, що на підставі аналізу наукової літератури, дослідження особливостей, змісту та ролі загальнонаукової компетентності для професійного і життєвого становлення людини, результатів емпіричного дослідження виділено функції досліджуваної особистісної характеристики виокремлено її компонентний склад, побудовано структуру загальнонаукової компетентності, яка враховує чинники, що впливають на рівень її сформованості, такі як мотиваційна та емоційно-вольова сфери, рівень розвитку психічних процесів та нахили особистості. Висновки. Загальнонаукова компетентність – це особистісна характеристика, яка формується і розвивається протягом усього життя людини, підґрунтям якої є сукупність набутих під час навчання та самоосвіти загальнонаукових знань із низки природничо-фундаментальних, технічних і соціально-гуманітарних наук. Аналіз наукових джерел та існуючих досліджень дав змогу виокремити низку функцій, що виконує загальнонаукова компетентність, а саме: розвиваючу, мисленнєву, комунікаційну, інформаційну, творчу, самоактуалізаційну. Узагальнення та систематизація зазначених функцій дали змогу встановити структуру загальнонаукової компетентності, яка включає змістовно-операційну, мисленнєво-аналітичну, комунікаційну та творчо-генераційну компоненти, що тісно взаємопов’язані між собою та доповнюють одна одну. Проведене дослідження встановило низьку мотивацію здобувачів вищої освіти щодо формування власної загальнонаукової компетентності, а також виявило недостатній рівень сформованості їхньої емоційно-вольової сфери, що проявляється у їхньому небажанні здійснювати вольові зусилля щодо розвитку та вдосконалення зазначеної особистісної характеристики.
- 17 July 2024
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Науковий вісник Вінницької академії безперервної освіти. Серія «Педагогіка. Психологія»
- No. 5,p. 17-25
Open AccessСТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АНАЛІЗ ЗАГАЛЬНОНАУКОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ
Мета статті полягає у виявленні змісту, функцій та структури загальнонаукової компетентності як невід’ємної частини професійної та життєвої компетентностей здобувачів вищої освіти. Методологія дослідження ґрунтується на положеннях про структуру особистості та її професійне становлення, концепції безперервної і цілісної професійної підготовки кадрів, реалізації системного підходу як евристично потужного засобу пізнання психологічних та педагогічних процесів, теоретико-практичних аспектах формування і розвитку загальнонаукової компетентності, здійснення її коректного структурно-функціонального аналізу. Наукова новизна полягає у тому, що на підставі аналізу наукової літератури, дослідження особливостей, змісту та ролі загальнонаукової компетентності для професійного і життєвого становлення людини, результатів емпіричного дослідження виділено функції досліджуваної особистісної характеристики виокремлено її компонентний склад, побудовано структуру загальнонаукової компетентності, яка враховує чинники, що впливають на рівень її сформованості, такі як мотиваційна та емоційно-вольова сфери, рівень розвитку психічних процесів та нахили особистості. Висновки. Загальнонаукова компетентність – це особистісна характеристика, яка формується і розвивається протягом усього життя людини, підґрунтям якої є сукупність набутих під час навчання та самоосвіти загальнонаукових знань із низки природничо-фундаментальних, технічних і соціально-гуманітарних наук. Аналіз наукових джерел та існуючих досліджень дав змогу виокремити низку функцій, що виконує загальнонаукова компетентність, а саме: розвиваючу, мисленнєву, комунікаційну, інформаційну, творчу, самоактуалізаційну. Узагальнення та систематизація зазначених функцій дали змогу встановити структуру загальнонаукової компетентності, яка включає змістовно-операційну, мисленнєво-аналітичну, комунікаційну та творчо-генераційну компоненти, що тісно взаємопов’язані між собою та доповнюють одна одну. Проведене дослідження встановило низьку мотивацію здобувачів вищої освіти щодо формування власної загальнонаукової компетентності, а також виявило недостатній рівень сформованості їхньої емоційно-вольової сфери, що проявляється у їхньому небажанні здійснювати вольові зусилля щодо розвитку та вдосконалення зазначеної особистісної характеристики.
- Open Access
- 31 December 2023
- Published by Ukrainian Scientific Community in Journal of Scientific Papers "Social development and Security"
- Vol. 13 (6) , 181-205
Метод стратегічного управління розвитком прикордонного безпекового середовища України
Мета роботи: розроблення методу стратегічного управління розвитком прикордонного безпекового середовища України. Метод: аналіз; узагальнення; порівняння; абстрагування; SWOT-аналіз. Результати дослідження: є: аналіз теоретичних основ обґрунтування концепції прикордонної безпеки з урахуванням особливостей міждержавних відносин з суміжними державами; постановка задачі розроблення методу стратегічного управління розвитком прикордонного безпекового середовища України; опис методу вирішення досліджуваної задачі; оцінювання теоретичних засад методу вирішення досліджуваної задачі; опис технології вирішення досліджуваної задачі та оцінювання ілюстративного прикладу застосування запропонованого методу. Теоретична цінність дослідження: полягає у розробленні методу стратегічного управління розвитком прикордонного безпекового середовища України Практична цінність: полягає у тому, що запропонований метод стратегічного управління розвитком прикордонного безпекового середовища України є одним із можливих дієвих механізмів у діяльності суб’єктів забезпечення прикордонної безпеки України. Цінність дослідження: метод стратегічного управління розвитком прикордонного безпекового середовища України розроблено вперше. Обмеження дослідження: розроблений метод не призначено для обґрунтування концепції прикордонної безпеки та стратегії розвитку прикордонного безпекового середовища у прикордонному морському та повітряному просторах України. Тип статті: Теоретико-концептуальний.
- 31 December 2023
- Published by Ukrainian Scientific Community in Journal of Scientific Papers "Social development and Security"
- Vol. 13 (6) , 181-205
Open AccessМетод стратегічного управління розвитком прикордонного безпекового середовища України
Мета роботи: розроблення методу стратегічного управління розвитком прикордонного безпекового середовища України. Метод: аналіз; узагальнення; порівняння; абстрагування; SWOT-аналіз. Результати дослідження: є: аналіз теоретичних основ обґрунтування концепції прикордонної безпеки з урахуванням особливостей міждержавних відносин з суміжними державами; постановка задачі розроблення методу стратегічного управління розвитком прикордонного безпекового середовища України; опис методу вирішення досліджуваної задачі; оцінювання теоретичних засад методу вирішення досліджуваної задачі; опис технології вирішення досліджуваної задачі та оцінювання ілюстративного прикладу застосування запропонованого методу. Теоретична цінність дослідження: полягає у розробленні методу стратегічного управління розвитком прикордонного безпекового середовища України Практична цінність: полягає у тому, що запропонований метод стратегічного управління розвитком прикордонного безпекового середовища України є одним із можливих дієвих механізмів у діяльності суб’єктів забезпечення прикордонної безпеки України. Цінність дослідження: метод стратегічного управління розвитком прикордонного безпекового середовища України розроблено вперше. Обмеження дослідження: розроблений метод не призначено для обґрунтування концепції прикордонної безпеки та стратегії розвитку прикордонного безпекового середовища у прикордонному морському та повітряному просторах України. Тип статті: Теоретико-концептуальний.
- 2 October 2023
- Published by Bogdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine in Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки
- Vol. 91 (2) , 185-191
ЗАСТОСУВАННЯ ГРАФОВИХ МОДЕЛЕЙ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ХАРАКТЕРИСТИК КОМП’ЮТЕРНИХ МЕРЕЖ
- 2 October 2023
- Published by Bogdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine in Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки
- Vol. 91 (2) , 185-191
ЗАСТОСУВАННЯ ГРАФОВИХ МОДЕЛЕЙ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ХАРАКТЕРИСТИК КОМП’ЮТЕРНИХ МЕРЕЖ
- 23 May 2023
- Published by Bogdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine in Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки
- Vol. 89 (4) , 103-139
ДОСВІД РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОГО ТА РЕГІОНАЛЬНОГО ПРИКОРДОННОГО БЕЗПЕКОВОГО СЕРЕДОВИЩА ПРОВІДНИХ ДЕРЖАВ СВІТУ ТА ОЦІНКА ДОЦІЛЬНОСТІ ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ В УКРАЇНІ
У статті проведено аналіз розвитку національного та регіонального прикордонного безпекового середовища провідних держав світу та оцінено можливість використання досвіду його формування в Україні. За результатами проведеного дослідження зроблено такі висновки: розвиток прикордонного безпекового середовища держав світу відбувається під впливом багатьох внутрішніх і зовнішніх умов і факторів, він виявляється у пошуку та встановленні раціонального балансу між бар’єрною та контактною функціями державних кордонів, створенні для цього необхідних спроможностей системи забезпечення прикордонної безпеки; забезпечення прикордонної безпеки здійснюється шляхом вжиття комплексу заходів різного характеру, повноваження із забезпечення прикордонної безпеки можуть покладатися на декілька відомств, серед яких зазвичай одне визначається головним (координаційним); повномасштабна збройна агресія російської федерації зумовлює необхідність урахування впливу загроз воєнного та терористичного характеру; зважаючи на активізацію євроінтеграційних та євроатлантичних процесів України, актуальності для неї набуває врахування багаторічного досвіду формування та розвитку регіонального прикордонного безпекового середовища Європейського Союзу, зокрема, Шенгенської зони; у контексті євроінтеграції важливою є повноцінна структурна та функціональна імплементація в Україні єдиного механізму реалізації прикордонної політики ЄС – “європейського інтегрованого управління кордонами”; у цих умовах необхідно провести фундаментальний реінжиніринг національної системи інтегрованого управління кордонами на організаційно-технологічній базі системи EUROSUR (або її аналогу); під час формування перспективної системи забезпечення прикордонної безпеки як механізму розвитку безпекового середовища держави доцільно врахувати: необхідність забезпечення її адаптивності до істотно диференційованих умов прикордонного безпекового середовища (потреби забезпечення можливості виконання функцій правоохоронного, оборонного та спеціального характеру); необхідність створення відповідних спроможностей органів Держприкордонслужби у контексті функціонування національної системи стійкості та всеохопної оборони держави; планової “вбудови” її національної системи прикордонної безпеки у регіональну систему прикордонної безпеки ЄС, забезпечення інтероперабельності (на семантичному, правовому, організаційному і технічному рівнях) для майбутньої оперативної та технічної взаємодії між системами інтегрованого управління кордонами України та ЄС.
- 23 May 2023
- Published by Bogdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine in Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки
- Vol. 89 (4) , 103-139
ДОСВІД РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОГО ТА РЕГІОНАЛЬНОГО ПРИКОРДОННОГО БЕЗПЕКОВОГО СЕРЕДОВИЩА ПРОВІДНИХ ДЕРЖАВ СВІТУ ТА ОЦІНКА ДОЦІЛЬНОСТІ ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ В УКРАЇНІ
У статті проведено аналіз розвитку національного та регіонального прикордонного безпекового середовища провідних держав світу та оцінено можливість використання досвіду його формування в Україні. За результатами проведеного дослідження зроблено такі висновки: розвиток прикордонного безпекового середовища держав світу відбувається під впливом багатьох внутрішніх і зовнішніх умов і факторів, він виявляється у пошуку та встановленні раціонального балансу між бар’єрною та контактною функціями державних кордонів, створенні для цього необхідних спроможностей системи забезпечення прикордонної безпеки; забезпечення прикордонної безпеки здійснюється шляхом вжиття комплексу заходів різного характеру, повноваження із забезпечення прикордонної безпеки можуть покладатися на декілька відомств, серед яких зазвичай одне визначається головним (координаційним); повномасштабна збройна агресія російської федерації зумовлює необхідність урахування впливу загроз воєнного та терористичного характеру; зважаючи на активізацію євроінтеграційних та євроатлантичних процесів України, актуальності для неї набуває врахування багаторічного досвіду формування та розвитку регіонального прикордонного безпекового середовища Європейського Союзу, зокрема, Шенгенської зони; у контексті євроінтеграції важливою є повноцінна структурна та функціональна імплементація в Україні єдиного механізму реалізації прикордонної політики ЄС – “європейського інтегрованого управління кордонами”; у цих умовах необхідно провести фундаментальний реінжиніринг національної системи інтегрованого управління кордонами на організаційно-технологічній базі системи EUROSUR (або її аналогу); під час формування перспективної системи забезпечення прикордонної безпеки як механізму розвитку безпекового середовища держави доцільно врахувати: необхідність забезпечення її адаптивності до істотно диференційованих умов прикордонного безпекового середовища (потреби забезпечення можливості виконання функцій правоохоронного, оборонного та спеціального характеру); необхідність створення відповідних спроможностей органів Держприкордонслужби у контексті функціонування національної системи стійкості та всеохопної оборони держави; планової “вбудови” її національної системи прикордонної безпеки у регіональну систему прикордонної безпеки ЄС, забезпечення інтероперабельності (на семантичному, правовому, організаційному і технічному рівнях) для майбутньої оперативної та технічної взаємодії між системами інтегрованого управління кордонами України та ЄС.
- 23 May 2023
- Published by Bogdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine in Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки
- Vol. 89 (4) , 51-102
НАУКОВА СКЛАДОВА РОЗВИТКУ БЕЗПЕКОВОГО СЕРЕДОВИЩА ДЕРЖАВИ: ПРИКОРДОННИЙ АСПЕКТ
У статті систематизовано базові передумови для наукового обґрунтування напрямів розбудови системи прикордонної безпеки (ПБ) як механізму розвитку безпекового середовища держави. Детерміновано поняття безпекового середовища держави та окремих аспектів його розвитку, національної, державної, воєнної, прикордонної безпеки та безпеки державного кордону, які доцільно прийняти до уваги у дослідженні питань формування Концепції розвитку безпекового середовища держави в умовах відсічі збройній агресії та у повоєнний період. Оцінено систему забезпечення ПБ у структурно-функціональному відношенні та контекст ПБ через призму безпекового середовища. Визначено доцільний підхід до оцінювання стану ПБ та розподілу завдань із її забезпечення за різними суб’єктами. Проведено ретроспективний аналіз механізмів забезпечення ПБ через призму історичного розвитку прикордонного відомства.За результатами дослідження зроблено такі висновки: з набуттям Україною незалежності її прикордонна політика спрямовується на забезпечення територіальної цілісності, створення власної системи охорони та захисту державного кордону по всьому периметру держави; формування системи ПБ відбувається під впливом низки різнопланових умов і чинників; для подальшого розвитку системи ПБ України важливе значення мають такі заходи, як деокупація тимчасово окупованих територій України; нормативно-правове врегулювання у сфері ПБ; розвиток прикордонної інституції з урахуванням територіальних та функціональних особливостей виконання завдань; запровадження європейських стандартів забезпечення ПБ, необхідних для успішної євроінтеграції держави; рівень гарантування ПБ залежить від якості функціонування національної, регіональної та глобальної систем безпеки.
- 23 May 2023
- Published by Bogdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine in Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки
- Vol. 89 (4) , 51-102
НАУКОВА СКЛАДОВА РОЗВИТКУ БЕЗПЕКОВОГО СЕРЕДОВИЩА ДЕРЖАВИ: ПРИКОРДОННИЙ АСПЕКТ
У статті систематизовано базові передумови для наукового обґрунтування напрямів розбудови системи прикордонної безпеки (ПБ) як механізму розвитку безпекового середовища держави. Детерміновано поняття безпекового середовища держави та окремих аспектів його розвитку, національної, державної, воєнної, прикордонної безпеки та безпеки державного кордону, які доцільно прийняти до уваги у дослідженні питань формування Концепції розвитку безпекового середовища держави в умовах відсічі збройній агресії та у повоєнний період. Оцінено систему забезпечення ПБ у структурно-функціональному відношенні та контекст ПБ через призму безпекового середовища. Визначено доцільний підхід до оцінювання стану ПБ та розподілу завдань із її забезпечення за різними суб’єктами. Проведено ретроспективний аналіз механізмів забезпечення ПБ через призму історичного розвитку прикордонного відомства.За результатами дослідження зроблено такі висновки: з набуттям Україною незалежності її прикордонна політика спрямовується на забезпечення територіальної цілісності, створення власної системи охорони та захисту державного кордону по всьому периметру держави; формування системи ПБ відбувається під впливом низки різнопланових умов і чинників; для подальшого розвитку системи ПБ України важливе значення мають такі заходи, як деокупація тимчасово окупованих територій України; нормативно-правове врегулювання у сфері ПБ; розвиток прикордонної інституції з урахуванням територіальних та функціональних особливостей виконання завдань; запровадження європейських стандартів забезпечення ПБ, необхідних для успішної євроінтеграції держави; рівень гарантування ПБ залежить від якості функціонування національної, регіональної та глобальної систем безпеки.