ОЗО. Зеліско

О. Зеліско

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

О. Зеліско has a total of 20 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • ЕКОЛОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ ҐРУНТІВ ТЕРИТОРІЇ, ПРИЛЕГЛОЇ ДО МЛИНІВСЬКОГО ПОЛІГОНУ ВТОРИННИХ РЕСУРСІВ

    by О. Зеліско, П. Хірівський, Б. Кректун, Ю. Корінець, N. Lopotych, О. Мазурак, Г. Верхола, O. Zelisko, P. Khirivskyi, Yu. Korinets, et al.

    Досліджено вплив твердих побутових відходів, які складує на полігоні комунальне підприємство «Млинівське» Рівненської області, на стан ґрунтів прилеглої території. Отримані дані щодо вмісту важких металів свідчать про значний техногенний вплив досліджуваного об’єкта на екологічний стан ґрунтів. Підвищений рівень забрудненості проявляється у північно-західному напрямку, де зауважено перевищення ГДК за вмістом свинцю та марганцю у два-три рази, за цинком і нікелем – в один-два рази, та перевищення у 1,5 раза за вмістом міді. Зазначено, що як недотримання технології складування твердих побутових відходів, так і фільтраційні характеристики ґрунтів дна полігону, сприяють утворенню фільтратів. З огляду на це, необхідно запобігти потраплянню фільтратів у водоносні горизонти, які використовуються для забезпечення населення питною водою. Тому на дні траншей та котлованів полігона треба влаштувати штучну основу у вигляді протифільтраційного екрану, який буде складатися з двох шарів стабілізованої сажею поліетиленової плівки товщиною 0,2 мм. Це допоможе захистити водоносні горизонти від забруднення. Вказано на те, що протифільтраційний екран треба укладати від дна котловану на висоту, що відповідає товщині одного шару твердих побутових відходів (ТПВ), але не менше за 2,25 м (згідно з ДСТУ Б В.2.1-2-2014), та покрити захисним шаром ґрунту товщиною щонайменше 0,5 м. Для контролю за можливим забрудненням ґрунтових вод фільтра­тами полігона передбачено влаштування двох спостережних свердловин. Одна свердловина має розташовуватись вище по потоку ґрунто­вих вод, друга – нижче по потоку. Це дасть змогу проводити постійний моніторинг впливу полігону ТПВ на якість ґрунтових і підземних вод та здійснювати комплексну оцінку технічного стану цього техногенного об’єкта.

  • ЗМІНИ ВЛАСТИВОСТЕЙ ГІРСЬКИХ ЛІСОВИХ ҐРУНТІВ У ЗОНІ ЗМІШАНИХ БУКОВИХ ЛІСІВ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ ПІД ВПЛИВОМ ВОДНОЇ ЕРОЗІЇ

    by Ю. Корінець, П. Хірівський, О. Зеліско, Б. Кректун, Yu. Korinets, P. Khirivskyi, O. Zelisko

    Описано процеси ерозії гірських лісових ґрунтів і залежність їх від низки факторів природного і антропогенного походження, встановлено вид та характер ерозійних процесів у зв’язку з вирубками лісу і властивостями бурих лісових ґрунтів Карпат, визначено розміри і обсяги втрат ґрунту в результаті ерозії. Подано дані про різноманітний характер впливу крутизни схилу на динаміку ерозійних процесів та визначено величину виносу внутрішньоґрунтовим стоком дрібнозему. Бурі лісові ґрунти на вказаних лісосіках відрізняються більшою пропорцією скелетного компонента. Збільшення скелетності бурих лісових ґрунтів в умовах м’якого вологого клімату не зумовлює помітного погіршення їхніх лісорослинних умов. Гранулометричний склад, особливо скелетність, впливає на фізичні властивості й визначає відношення ґрунту до ерозійних процесів. Наростання інтенсивності ерозії згори вниз зумовлене збільшенням сили стоку за рахунок притоку води з верхніх елементів рельєфу. Мілкіші слаборозвинуті світлі бурі лісові ґрунти порівняно з глибшими темними менш стійкі до розвитку ерозійних процесів. На менш кам’янистих ґрунтах у нижній частині схилу після рубки лісу зауважено певне зниження шпаруватості й стрімкіше зменшення інфільтраційної здатності верхнього горизонту. На сильнокам’янистих ґрунтах після вирубки лісу відбувалося інтенсивне змивання дрібнозему й найважливіших елементів живлення з верхніх горизонтів ґрунту. Значні втрати зумовлюють різке зниження лісорослинних властивостей скелетних ґрунтів, а іноді перетворюють їх у непридатні для лісопоновлення кам’янисті розсипи. Описано ерозію гірських лісових ґрунтів, що зумовлена хижацьким способом господарства. У результаті проведених досліджень виробничі організації одержать рекомендації для широкого впровадження протиерозійних заходів.

  • ТЕХНОЛОГІЇ СОРБЦІЙНОГО ОЧИЩУВАННЯ СТІЧНИХ ВОД ВІД ВАЖКИХ МЕТАЛІВ: ДОСВІД ВИКОРИСТАННЯ ТА ІННОВАЦІЇ

    by О. Мазурак, Г. Лисак, О. Зеліско, Н. Гринчишин, І. Мазурак, H. Lysak, O. Zelisko, N. Hrynchyshyn, I. Mazurak

    Подано результати досліджень використання різних типів сорбентів (природних силікатних мінералів та їх модифікованих форм, біосорбентів різної природи на основі відходів) та комплексних біотехнологій для очищування стічних вод від іонів-полютантів. Наведено приклади досліджень природних сорбентів-мінералів та біосорбентів різного походження, їх селективність для забруднювальних речовин, акцентовано їхні переваги та недоліки. Доведено доцільність подальших пошуків нових сорбційних та біосорбційних технологій як найкращих методів очищення техногенних вод за економічними показниками та ефективністю очищування. Описано властивості природних модифікованих сорбентів різного походження. Встановлено особливості механізмів зв’язування іонів-полютантів, зокрема важких металів, завдяки сучасним методам інфрачервоної спектроскопії, фотоелектронної спектроскопії та рентгенівської абсорбційної спектроскопії, ядерного магнітного резонансу, рентгенівської скануючої електронної мікроскопії. Зазначено переваги сучасних фізико-хімічних методів, зокрема рентгенівської абсорбційної спектроскопії, як потужного інструменту для оцінки механізмів зв’язування різних біоматеріалів. Досліджено можливості валоризації органічних відходів агропромислового та інших виробництв, що відкривають перспективи широкомасштабного впровадження інноваційних комплексних технологій з використанням біосорбентів для очищування стічних вод. Доведено ефективність комплексного поєднання сорбційних та інших технологій очищування стічних вод від забруднювальних речовин різної природи, пошук нових, дешевих та ефективних сорбційних матеріалів для оптимізування якісних показників водних об’єктів навколишнього середовища згідно з принципами сталого розвитку.

  • Open Access

    ВПЛИВ АНТРОПОГЕННИХ ФАКТОРІВ НА РІЧКИ ЗАХІДНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ

    by В. Снітинський, П. Хірівський, О. Зеліско, М. Іванків, І. Гнатів

    Антропогенне навантаження на водні об’єкти постійно збільшується, що зумовлено зростанням кількості населення та характерними для нашого часу процесами урбанізації. Значні техногенні впливи на водні об’єкти − об’єктивна обставина, адже основою світового господарства зараз є технології, які використовують велику кількість води, а скиди після виробництва дуже забруднені. Значне забруднення водних екосистем біогенними елементами, стоком із сільськогосподарських угідь призвели до евтрофікації не лише озер та водосховищ, а й багатьох водотоків. Істотними чинниками антропогенної евтрофікації водойм є скорочення водообміну, утворення застійних зон, будівництво гребель і теплове забруднення води. Оцінено вплив урбанізації території Західного регіону Українських Карпат на екологічний стан річок та процеси природного самоочищення. Дослідження впливу урбанізації території західного регіону Українських Карпат на екологічний стан річок показали незадовільні гідрохімічні показники деяких малих річок регіону. Встановлено перевищення нормованих значень для вод рибогосподарського призначення за показниками заліза загального (у 2,4 раза), марганцю (5 разів) та завислих речовин – у 1,54 раза. Антропогенна діяльність, пов’язана із сільськогосподарським виробництвом, водо- та лісогосподарською діяльністю, розорюванням і вирубуванням території, призводить до істотної зміни умов формування річкового стоку. Зокрема основні обсяги забруднення річкової води спричинюють недостатнє очищення стоків на очисних спорудах, дощові стоки з території промислових площ, які не очищаються, змив з водозбірних територій внесених у ґрунт добрив та отрутохімікатів, стихійні звалища побутових відходів у руслі річок, а також несанкціоновані кар’єрні розробки, що погіршують гідрологічний режим і процеси природного очищення води.

  • Open Access

    ЕКОЛОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ АНТРОПОГЕННО-ПОРУШЕНИХ ЗЕМЕЛЬ ЛЬВІВСЬКОГО ПОЛІГОНУ ТВЕРДИХ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ

    by В. Снітинський, О. Зеліско, П. Хірівський, О. Мазурак, Б. Кректун, Ю. Корінець, V. Snitynskyi, O. Zelisko, P. Khirivskyi, Yu. Korinets

    Проведено моніторингові екологічні дослідження стану ґрунтово-рослинного покриву антропогенно-порушених земель території експлуатації Львівського міського звалища твердих побутових відходів та прилеглих до нього територій. Морфологічний аналіз ґрунтів показав, що на території, прилеглій до звалища, поширені дернові ґрунти, які з глибини 30–40 см підтоплюються підґрунтовими водами, тож є оглеєними. В усіх проаналізованих зразках ґрунтів було виявлено перевищення вмісту важких металів від середніх значень та санітарних норм. Найбільше перевищення над середнім вмістом у кадмію і миш’яку – у 4 рази, свинцю – у 2 рази, молібдену, кобальту і срібла – відповідно у 23,7; 12,3; і 49 разів. Найвищі концентрації важких металів тяжіють до периферійних ділянок сміттєзвалища. Поблизу звалища виявлено аномальні концентрації майже всіх окреслених елементів. Далі від об’єкта забруднення важкими металами зменшується, але їхні концентрації залишаються вищими за норму. З глибиною за генетичними горизонтами концентрації цих елементів наближаються до норми. Значну неоднорідність виявлено у розподілі концентрацій елементів за площею випробуваної ділянки. Аномальний вміст більшості елементів проявляється у ґрунтах ділянки власне долини яру до 350 метрів від сміттєзвалища, хоч і далі також зберігаються досить високі їх концентрації. Аномальні концентрації металів характерні також для північно-східної частини долини, що прилягає до потічка стоків з полігону. Очевидно, з цього потоку певною мірою відбувається інфільтрація забруднювачів у ґрунти. Забруднення ґрунтів важкими металами, практично всіма елементами, спостерігаємо в межах санітарно-захисної зони полігону, а саме в місцях розташування гудронових озер і, особливо, в місцях виходу рідкої фази гудронів на земну поверхню. Встановлено, що Львівський полігон твердих побутових відходів і штучно створені сховища гудронів організовані та споруджені без дотримання основних вимог захисту навколишнього середовища, зокрема не створений геохімічний бар’єр захисту геологічного та гідрогеологічного середовища від проникнення забруднювачів.