ЛАЛеонід Артюшин

Леонід Артюшин

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Леонід Артюшин has a total of 27 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Концептуальна модель даних системи управління груповим застосуванням безпілотних літальних апаратів

    by Леонід Артюшин, Олексій Кононов, Артемій Кир’яНов, Андрій Воєвода

    У статті розглядається проблематика реалізації бойового потенціалу застосування груп безпілотних літальних апаратів (БпЛА). Розглядається оптимізація автоматичного керування БпЛА групи в умовах суттєвої нелінійності, нестаціонарності та апріорної невизначеності процесів на етапі розроблення концептуальної моделі даних системи управління. Розглядається розроблення концептуальної моделі даних з позицій методології синтезу сепарабельного оптимального (субоптимального) керування складними об’єктами як теоретичної основи. Як предметна галузь розглядається макросистема “група БпЛА — об’єкти противника — зовнішнє середовище — цільові установки бойового застосування”. Обґрунтовується застосування рангових і графових форм критеріїв повної спостережуваності та керованості автоматичних систем для оцінки інформаційної достатності (повноти) сформованої концептуальної моделі даних.

  • Open Access

    Геоінформаційний інструмент для дистанційного оцінювання стану лісосмуг, пошкоджених внаслідок воєнних дій

    by Артем Андрійович Андреєв, Артур Ростиславович Лисенко, Станіслав Іванович Голубов, Сергій Арсенійович Станкевич, Анна Олександрівна Козлова, Леонід Михайлович Артюшин, Artur Lysenko, Leonid Artiushyn

    Полезахисні лісові смуги вважаються ключовим елементом сталого землекористування, виконуючи такі функції, як запобігання ерозії ґрунтів, зменшення впливу суховіїв і пилових бур, покращення водного балансу, а також вони є осередками біорізноманіття в агроландшафтах. Проте під час бойових дій лісосмуги зазнають масштабних пошкоджень або навіть повного знищення, що створює серйозні довгострокові загрози для довкілля та сільськогосподарських територій. Враховуючи, що методи отримання наземних даних є небезпечними та мають певні обмеження в оперативності та масштабуванні, саме використання методів дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) є найбільш доцільним. Оцінювання стану лісосмуг потребує використання великої кількості даних та значних розрахункових витрат, тому доречним є залучення хмарних платформ для геопросторового аналізу, зокрема Google Earth Engine (GEE). Отже, метою даної роботи є розробка геоінформаційного інструменту для оцінювання стану лісосмуг після воєнних дій на основі платформи GEE. Основою даного інструмента є методика, алгоритм якої полягає в порівнянні станів лісосмуг до та після пошкодження на основі біофізичних індикаторів, інформація про які одержується з даних ДЗЗ. Методика є гнучкою, адже дозволяє змінювати використовувані спектральні індекси залежно від обраних біофізичних індикаторів. Розроблений геоінформаційний інструмент використовує супутникові знімки Sentinel-2, на основі яких оцінюються три біофізичні індикатори за відповідними спектральних індексами: біомаса (спектральний індекс – EVI), вміст хлорофілу (S2REP) та вміст вологи (NDMI). Оскільки геоінформаційний інструмент базується на платформі GEE то він, відповідно, використовує та надає користувачеві засоби GEE для введення, завантаження та візуалізації даних, а обробка є швидкою завдяки використанню комп’ютерних потужностей хмарних серверів Google. Розроблений геоінформаційний інструмент було протестовано на 2 територіях дослідження в межах Донецької області, які перебували в зоні активних бойових дій у 2022–2023 роках. Візуальний аналіз підтвердив ефективність розробленого інструменту, показавши відповідність між позначеними на картах зонами пошкоджень та фактичним станом лісосмуг. Таким чином, даний геоінформаційний інструмент може бути використаний для моніторингу стану лісосмуг у зонах бойових дій і планування їхнього відновлення. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на залучення додаткових джерел даних, застосування нових біофізичних індикаторів, а також – на оцінюванні впливу кожного з індикаторів для надання рекомендацій щодо експертних оцінок вагових коефіцієнтів спектральних індексів при побудові об’єднаної карти стану лісосмуг. Внесок авторів: Концептуалізація – С.А. Станкевич та А.О. Козлова; методологія – С.А. Станкевич та А.А Андреєв; формальний аналіз – А.О. Козлова, А.А Андреєв та Л.М. Артюшин; дослідження – А.А. Андреєв, С. І. Голубов та А.Р. Лисенко; оброблення даних – А.А. Андреєв, С. І. Голубов та А.Р. Лисенко; підготовка тексту статті: авторський рукопис – А.А. Андреєв, С.І. Голубов та А.Р. Лисенко; рецензування та редагування – С. І. Голубов та А.Р. Лисенко; візуалізація – С. І. Голубов та А.Р. Лисенко. Всі автори прочитали та погодилися з опублікованою версією рукопису. Фінансування: Це дослідження профінансоване...


  • Open Access

    Архітектура програмного забезпечення для керування групою безпілотних літальних апаратів

    by Леонід Артюшин, Олексій Кононов, Артемій Кир'яНов

    У статті розглядаються ключові підходи до створення архітектури програмного забезпечення для ефективного керування групою безпілотних літальних апаратів (БпЛА) в умовах сучасних викликів і технологічних можливостей. Описуються методи координації дій небагатьох літальних апаратів, а також використання алгоритмів для забезпечення оптимального обміну інформацією між ними. Розглянуто питання безпечного та надійного зв’язку між БпЛА та наземним центром керування, а також способи обробки даних у режимі реального часу для підтримки автономності та гнучкості систем. Стаття окреслює перспективи та основні проблеми для побудови програмного забезпечення, яке дозволяє ефективно керувати групою БпЛА, включно з можливостями інтеграції з існуючими технологіями.


  • Open Access

    ПАРАДИГМА ІНТЕЛЕКТУАЛІЗАЦІЇ АДМІНІСТРУВАННЯ СИСТЕМИ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

    by Євгеній Махно, Євген Руденко, Олександр Шапран, Леонід Артюшин

    Впровадження штучного інтелекту в дистанційне навчання стимулювало розвиток нових напрямків у галузі освіти, значно розширивши можливості автоматизації та інтелектуалізації освітніх процесів. Це зробило навчання більш персоналізованим і адаптивним. Проте потенціал дистанційного навчання в нашій країні ще не повністю розкрито. Дослідження спрямоване на вивчення нових напрямків розвитку дистанційного навчання через інтелектуалізацію процесів адміністрування. Це дасть можливість підняти дистанційне навчання на новий рівень, особливо в контексті нових завдань. Окрім того, саме адміністрування дистанційного навчання потребує трансформації та розширення відповідно до нових можливостей, вимог та складних процесів. У роботі використано методи системного аналізу, синтезу та формалізації. Стаття висвітлює важливість інтелектуалізації навчання, а також надає детальний опис концептуальної моделі включаючи функції, принципи роботи та взаємодію з іншими системами. Модель передбачає широкий спектр нових можливостей для інтелектуалізації освітнього процесу, що підвищує ефективність навчання, допомагає вирішувати різноманітні завдання, пов'язані з інтелектуалізацією системи дистанційного навчання Збройних Сил України. Розглянуто функції, принципи роботи та взаємодію з іншими системами загальної концепції системи. У процесі формування концептуальної моделі було враховано аналіз вимог користувачів, який дозволив визначити потреби користувачів та вимоги до системи. Для зручності розуміння структури системи було розроблено схему, яка детально описує взаємозв’язки між її елементами. Крім того, були визначені типи даних, вимоги до них та їх взаємозв’язки в системі. В результаті розробки концептуальної моделі було прогнозовано широкий спектр нових можливостей щодо вирішення задач інтелектуалізації освітнього процесу системи дистанційного навчання, що дозволить підвищити ефективність навчання. Стаття буде корисною для розробників освітніх систем, адміністраторів дистанційного навчання та дослідників у галузі освітніх технологій, оскільки надає детальний опис концептуальної моделі та рекомендації щодо її впровадження.

  • Дослідження можливості індивідуального збільшення встановленого ресурсу за напрацюванням жарової труби основної камери згоряння двигуна АЛ-31Ф

    by Леонід Артюшин, Сергій Устінов, Ігор Буліч, Олександр Карасьов

    The intensification of combat since the armed aggression of the russian federation and the increase in the combat capability of aviation units, units and crews is achieved and accompanied by an increase in the number of Su-27 type aircraft and, accordingly, the working of their AL-31F aircraft engines. This leads to a decrease in the remaining installed resources of engines and their main and especially responsible parts and components, which include the heat pipes of the main combustion chamber.The creation of scientific, methodical and organizational conditions for the maximum use of the operational reserves of AL-31F engines and their units based on the implementation of operation according to the technical condition according to the performance, improvement of means and methods of individual assessment of their technical condition, taking into account the load conditions and substantiating the possibility of increasing the installed resource is an actual scientific problem.The article proposes to consider the problem of individual increase in the installed resource of the heat pipe of the main combustion chamber on the basis of the implementation of a program of research and work on determining the possibility and conditions of increasing the installed resource of the heat pipes, transfer to operation according to the technical condition of AL-31F aircraft engines, development of new technologies (technological processes) of the repair of the heat pipe during major repairs, as well as the list of additional works and technologies for their performance during major repairs and in the conditions of operation in the extended period. Інтенсифікація експлуатації авіації з моменту збройної агресії російської федерації і нарощування боєздатності авіаційних частин, підрозділів та екіпажів досягається та супроводжується зростанням нальоту літаків типу Су-27, а відповідно, і напрацюванням їх авіаційних двигунів АЛ-31Ф. Це приводить до зменшення залишків встановлених ресурсів двигунів та їх основних і особливо відповідальних деталей і складальних одиниць, до яких відносяться жарові труби основної камери згоряння.Створення науково-методичних та організаційних умов для максимального використання закладених запасів працездатності двигунів АЛ-31Ф та їх агрегатів на основі впровадження експлуатації за технічним станом, вдосконалення засобів і методів індивідуальної оцінки їх технічного стану, врахування умов навантаження і обґрунтування можливості збільшення встановленого ресурсу є актуальною науковою задачею.У статті запропоновано розглядати проблему індивідуального збільшення встановленого ресурсу жарової труби основної камери згоряння комплексно на основі виконання програми досліджень і робіт щодо визначення можливості та умов збільшення встановленого ресурсу жарових труб, переведення на експлуатацію за технічним станом авіаційних двигунів АЛ-31Ф, розробки нових технологій (технологічних процесів) ремонту жарової труби при капітальному ремонті та в умовах експлуатації у продовжений період.

  • Open Access

    Аналіз перспектив реалізації групового застосування безпілотних літальних апаратів військового призначення

    by Леонід Артюшин, Олексій Кононов, Юрій Невзгляденко

    У статті розглядається проблематика реалізації групового застосування безпілотних літальнихапаратів (БпЛА) військового призначення – перспективного формату забезпечення високої ймовірностівиконання поставлених бойових завдань за умов активної протидії противника. Розглядаєтьсяфункціонування групи БпЛА військового призначення у системі “група БпЛА – засоби протидії противника– ціль застосування – середовище”. Аналізується можливість формування управління груповимзастосуванням БпЛА військового призначення у межах методів сучасної теорії управління та застосуваннятехнологій штучного інтелекту. Виділяються важливі недоліки та обмеження розглянутих підходівформування управління групою БпЛА військового призначення. Обґрунтовується перспективністькомбінування методів сучасної теорії управління та технологій штучного інтелекту для створеннясистеми управління груповим застосуванням БпЛА військового призначення.


  • Open Access

    PROSPECTS FOR THE JOINT USE OF UNMANNED AERIAL VEHICLES

    by Oleksandr Kharchenko, Leonid Artushin, Oleksiy Kononov, Олександр Харченко, Леонід Артюшин

    In the article, the development of methods of combat use of unmanned aerial vehicles (UAVs) from the point of view of cause and effect processes in the system "UAVs - means of enemy air defense - purposes of combat mission" is considered by the authors. The main factors of development and changes in the methods of combat use of UAVs are analyzed. The basic patterns and connections of the process of development of methods of joint use of UAVs, the area of conditions for the expedient use of groups of UAVs are highlighted. The scientific problem of the stochastic synthesis of the automated control system for the group application of UAVs, as one of the problems of modern control theory and technical cybernetics, is substantiated and formalized. The question of the possibility of reducing the task of stochastic synthesis of the automated control system for the group application of UAVs to the set of control optimization tasks in linear (linearized) systems according to quadratic criteria is considered.


  • Open Access

    Метод вибору варіанта реалізації групового застосування безпілотних літальних апаратів

    by Леонід Артюшин, Олексій Кононов, Володимир Герасименко, Богдан Наусенко

    Статтю присвячено науковій проблематиці передпроєктного етапу створення нових видів високотехнологічних комплексів озброєння, а саме безпосередньо, апріорному обґрунтуванню вибору варіанта реалізації. Як предметну область розглянуто групове застосування безпілотних літальних апаратів. Пропонується ймовірнісний метод обґрунтування вибору. Функціонування системи “група безпілотних літальних апаратів - засоби протиповітряної оборони противника - об'єкт застосування” описується марковськими ймовірнісними моделями зміни дискретних станів у безперервному часі. У них враховується можливість диференціації інтенсивностей потоків подій залежно від станів. Доводиться, що для групового застосування безпілотних літальних апаратів можливість диференціації інтенсивностей залежно від станів не порушує вимог стаціонарності, ординарності та відсутності післядії потоків подій. Сутність методу полягає у визначенні переваги варіантів за результатами послідовного аналізу їхніх фундаментальних властивостей. На першому етапі визначається відповідність необхідним умовам результативності групового застосування. Для порівняння пропонується застосовувати формат умови, який враховує можливість диференціації інтенсивностей потоків подій залежно від станів. На другому етапі аналізуються граничні ймовірнісні можливості аналізованих варіантів реалізації. На третьому етапі порівнюються найімовірніші ресурсні витрати, що необхідні для виконання поставлених бойових завдань. Як базис порівняння розглядаються не вартості ресурсів, а абсолютні кількісні значення. У разі неможливості визначення переваги на попередніх етапах, на четвертому етапі варіанти порівнюються за запропонованим інтегральним критерієм-згорткою. Для забезпечення об'єктивності вибору розглядається можливість визначення вагових коефіцієнтів критерію-згортки як відомими експертними методами, так й із застосуванням штучних нейронних мереж. Відсутність необхідності прив'язки до конкретних льотно-технічних, конструктивних, динамічних особливостей літальних апаратів, специфіки схем застосування та керування дозволяє здійснити вибір варіанта реалізації з позиції найбільш загальних, фундаментальних можливостей систем групового застосування безпілотних літальних апаратів. Єдиною принциповою вимогою результативного застосування запропонованого методу є відповідність марковським умовам потоків подій системи “група безпілотних літальних апаратів - засоби протиповітряної оборони противника - об'єкт застосування”. Ця особливість запропонованого методу дозволяє здійснити вибір варіанта реалізації з позицій найбільш загальних, принципових властивостей систем групового застосування безпілотних літальних апаратів, що створюються, як елементів комплексів високоточного озброєння.


  • Підходи до формулювання стратегії управління спільними бойовими порядками пілотованої та безпілотної авіації

    by В. В. Коваль, Л. М. Артюшин, Б. Й. Семон, А. А. Лобанов, В. В. Герасименко

    У статті наведені підходи до формулювання стратегії управління бойовими порядками спільних авіаційних груп пілотованої та безпілотної авіації для подальшої централізації управління ними. Реалізація методологічного апарату дасть змогу обґрунтувати нові закономірності, принципи й тактичні прийоми спільного застосування пілотованої та безпілотної авіації, підходи до управління спільними бойовими порядками, які складатимуть основу для формулювання стратегії управління спільними бойовими порядками, та надати рекомендації щодо централізації управління під час застосування спільних авіаційних груп.


  • Open Access

    ВИЗНАЧЕННЯ РЕЗУЛЬТУЮЧОЇ МНОЖИНИ ВАРІАНТІВ ПРИ БАГАТОКРИТЕРІЙНОМУ ВИБОРІ СКЛАДУ БОРТОВОГО ОБЛАДНАННЯ БОЙОВИХ ЛІТАКІВ ДЛЯ ЇХ МОДЕРНІЗАЦІЇ

    by Леонід Артюшин, Олексій Кононов, Віктор Єрко

    Визначено невідповідність між практичною потребою у забезпеченні обґрунтованості вибору складу сучасного бортового обладнання для модернізації бойових літаків та обмеженими можливостями існуючих методик вибору, що визначає актуальність даної статті. В роботі наведено використання науково-методичного апарату багатокритерійного вибору при визначенні складу бортового обладнання бойових літаків для розширення їх бойових можливостей шляхом модернізації. Запропоновано науково-методичний підхід з визначення у багатокритерійному просторі результуючої множини варіантів складу бортового обладнання бойових літаків при їх модернізації.