СДСергій Георгійович Димитров

Сергій Георгійович Димитров

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Сергій Георгійович Димитров has a total of 26 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    Методика визначення відповідності сортів картоплі (Solanum tuberosum L.) критеріям відмінності, однорідності та стабільності

    by С. М. Гринів, Н. П. Костенко, З. Б. Києнко, С. Г. Димитров, Н. В. Симоненко

    У виданні висвітлено умови проведення кваліфікаційної (науково-технічної) експертизи сортів картоплі (Solanum tuberosum L.) на відмінність, однорідність та стабільність. Методикою визначено предмет досліджень (ботанічний таксон), необхідну кількість садивного матеріалу, місце, методи та тривалість проведення досліджень. Встановлено кількість рослин для здійснення обліків, вимірювань та спостережень. З метою здійснення опису досліджуваного сорту наведено таблицю ознак, яка містить сукупність морфологічних ознак, що мають градацію, ступінь проявлення та коди прояву і сорти-еталони. До ознак викладені пояснення, світлини та малюнки. Методика призначена для встановлення відповідності сорту критеріям відмінності, однорідності та стабільності в Україні. Рекомендована для спеціалістів, що проводять експертизу сортів картоплі на відмінність, однорідність та стабільність, а також для селекціонерів, науковців, аспірантів і студентів.

  • Open Access

    Методика проведення кваліфікаційної експертизи сортів рослин на придатність для поширення в Україні (загальна частина)

    by С. І. Мельник, Л. М. Присяжнюк, С. М. Гринів, Т. М. Хоменко, Є. М. Стариченко, Н. П. Костенко, С. Г. Димитров, С. П. Лікар, С. В. Васьківська, З. Б. Києнко, et al.

    У виданні висвітлено умови проведення кваліфікаційної експертизи сортів рослин на придатність для поширення в Україні відповідно до нової редакції Закону України «Про охорону прав на сорти рослин». Осучаснено методичні й агрохімічні вимоги до закладання, оформлення та проведення польових дослідів, обліку і збирання врожаю та опрацювання результатів досліджень. Окрему увагу приділено питанню імунологічної оцінки сортів, ведення та оформлення первинної документації. Видання розраховане на співробітників наукових установ та інших навчальних закладів, заявників та експертів сорту державної системи охорони прав на сорти рослин.

  • Open Access

    Ефективність обробляння насіння сої культурної Glycine max (L.) Merr. біопрепаратами у підвищенні її продуктивності

    by Сергій Димитров, Василь Саблук

    Purpose. Determination of the effectiveness of soybean seed treatment with bio preparations in increasing crop productivity. Methods. Field, laboratory and statistical. Results. Application of mycorrhiza-forming fungi and nitrogen-fixing bacteria was found positive for plant growth and development and the formation of soybean seed yield. In particular, in the treatments with fungi Glomus VS and Trichoderma harzianum Rifai. (Mycofriend), Tuber melanosporum Vittad. (Mycovital) and bacteria Bacillus subtilis Cohn. (Florobacillin), on the 30th, 60th and 90th days of vegetation, leaf area was 24.4−69.8% higher compared to the control. Similarly, leaf mass and root mass were higher by 8.4−40.4 % and 8.6−68.0%, respectively, compared to the control. In addition, in the treatments with mycorrhiza-forming fungi, soil moisture retaining capacity increased by 8.5−77.8%, and the proportion of soil lumps Conclusions. Seed treatment with mycorrhiza-forming fungi Glomus VS and Trichoderma harzianum Rifai. (bio preparation Mycofriend) and Tuber melanosporum Vittad. (bio preparation Mycovital), as well as nitrogen-fixing bacteria Bacillus subtilis Cohn. (bio preparation Florobacillin) improves plant growth and development and increases crop productivity of soybean.

  • Open Access

    ПІДВИЩЕННЯ ВРОЖАЙНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР ЗА МІКОРИЗАЦІЇ КОРЕНЕВОЇ СИСТЕМИ

    by С. Димитров, В. Саблук, S. Dymytrov

    Установлено вплив мікоризації кореневої системи сільськогосподарських культур на підвищення їхньої врожайності. За результатами досліджень (2017–2021 рр.) виявлено, що мікоризація кореневої системи рослин сільськогосподарських культур сприяє істотному підвищенню врожайності пшениці м’якої озимої, кукурудзи, соняшнику і сої. Передпосівну обробку насіння проводили у затінку (уникаючи дії прямих сонячних променів) обприскуванням робочим розчином або замочуванням у ньому насіння у день висіву на 1–2 год. Обробляли насіння вручну, обприскувачем. Зауважено, що за передпосівної обробки насіння пшениці озимої мікоризоутворювальними грибами Tuber melanosporum Vittad. (препарат Міковітал) та Trichoderma harzianum Rifai (препарат Мікофренд) і бактерії Bacillus subtilis Cohn. (препарат Флоробацилін) урожайність зерна зростала на 7,4–22,3 % порівняно з контролем. Урожайність кукурудзи, соняшнику і сої також була помітно вищою, ніж на контролі. Так, урожайність зерна кукурудзи у всіх варіантах досліджень була на 19,3–39,4 %, насіння соняшника – на 24,4–43,5 %, а сої – на 16,4–37,7 % вищою за контроль. Виявлено позитивний вплив на підвищення врожайності всіх сільськогосподарських культур у варіантах із препаратом Мікофренд (гриб Trichoderma harzianum Rifai), який становив 22,3–43,5 % порівняно з контролем. У варіантах з іншими препаратами (Міковітал і Флоробацилін) показники покращання врожайності цих культур були дещо нижчими, ніж у варіантах із препаратом Мікофренд, проте достатньо переконливими у позитивному їх впливі на всі показники. Доведено позитивний вплив використання мікоризоутворювальних грибів і азотфіксувальних бактерій на інтенсивне підвищення врожайності сільськогосподарських культур.

  • Open Access

    Ефект симбіозу грибів і бактерій з кореневою системою рослин соняшнику однорічного Helianthus annuus L

    by С.г. Димитров

    Мета. Встановити ефект симбіозу мікоризоутворювальних грибів і азотфіксуючих бактерій з кореневою системою рослин соняшнику однорічного у покращені їх росту і розвитку та підвищенні продуктивності. Методи. Польові, лабораторні, статистичні. Результати. За використання мікоризоутворювальних грибів і азотфіксуючих бактерій отримано позитивні результати щодо їх впливу на ріст та розвиток рослин соняшнику і формування врожаю насіння соняшникуа. Зокрема, площа його листкової поверхні у варіантах з грибами Glomus VS і Trichoderma harzianum RIFAI. (препарат Мікофренд), та Tuber melanosporum VITTAD. (препарат Міковітал) і бактеріями Bacillus subtilis Cohn. (препарат Флоробацилін) за обліків на 30, 60 і 90 дні вегетації була на 9,7–106,4% більшою порівняно з контролем. Маса листків і кореневої системи переважала показники контролю відповідно на 6,6–138,8%. Крім того, у цих варіантах підвищувалась вологоутримуюча здатність ґрунту на 8,9– 33,3%, частка грудочок ґрунту розміром менше 0,25 мм зменшилась на 2,2–9,7%. Урожайність насіння соняшнику у варіантах з цими живими організмами була на 0,25–0,58 т/га вищою порівняно з контролем. Водночас слід зазначити, що застосування грибів Glomus VS і Trichoderma harzianum RIFAI. (препарат Мікофренд) за передпосівного нанесення їх на насіння цієї культури забезпечує кращу ефективність з впливу на ріст та розвиток рослин і їх продуктивність порівняно з іншими біопрепаратами. Зокрема у варіантах з цим препаратом наростання площі листкової поверхні було більшим за контроль на 7,2–100,2%, тоді як з іншими препаратами (Міковітал і Флоробацилін) ці показники становили 2,9– 70,5%, та 4,3–29,7%. Так само прослідковується різниця між іншими показникамитаких як маса кореневої системи, висота рослин, фотосинтетичний потенціал і продуктивність фотосинтезу тощо, які були отримані у варіантах з використанням біопрепаратів Міковітал та Флоробацилін. Висновки. Використання мікоризоутворювальних грибів Glomus VS і Tuber melanosporum VITTAD. та Trichoderma harzianum RIFAI. (препарати Мікофренд і Міковітал), а також азотфіксуючих бактерій Bacillus subtilis Cohn. (препарат Флоробацилін) за передпосівної обробки насіння сприяє покращєнню росту і розвитку рослин соняшнику та підвищенню його продуктивності.


  • Open Access

    ПОКРАЩЕННЯ СТРУКТУРНО-АГРЕГАТНОГО СТАНУ ГРУНТУ ЗА МІКОРИЗАЦІЇ КОРЕНЕВОЇ СИСТЕМИ РОСЛИН СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР МІКОРИЗОУТВОРЮВАЛЬНИМИ ГРИБАМИ

    by Сергій Георгійович Димитров, Василь Трохимович Саблук, S.H. Dymytrov

    Встановлено вплив мікоризації кореневої системи рослин сільськогосподарських культур мікоризоутворювальними грибами на структурно-агрегатний стан ґрунту. Польові, лабораторні та статистичні методи досліджень. Встановлено, що мікоризація кореневої системи рослин сільськогосподарських культур мікоризоутворювальними грибами позитивно впливає на структурно-агрегатний стан ґрунту. За використання біопрепаратів з цими мікроорганізмами частка грудочок ґрунту розміром 0,25–10,0 мм була більшою ніж у контролі. Зокрема, у посівах пшениці озимої у варіантах з препаратом Мікофренд (гриб Trichoderma harzianum Rifai) різниця у показниках досліду і контролю становила +5,5– +15,4 %, а з препаратом Міковітал (гриб Tuber melanosporum Vittad.) +6,1–+16,3 %. У посівах кукурудзи ці показники становили 4,4–8,2 %. Особливо помітним є покращення структурно-агрегатного стану ґрунту цих культур у перші 2 місяці їх росту і розвитку порівняно з більш пізніми строками вегетації рослин. Так, якщо у посівах пшениці м’якої озимої у цей період збільшення проти контролю частки грудочок розміром 0,25–10,0 мм становило 8,0–16,3 %, а у посівах кукурудзи 7,2–8,2 %, то на 90–120 день росту та розвитку рослин ці показники дорівнювали відповідно 5,5–10,2 % і 6,7–7,9 %. Покращення структурно-агрегатного стану ґрунту за мікоризації кореневої системи рослин мікоризоутворювальними грибами відбувається під впливом утворення міцеальної сітки та клеючого компоненту глікопротеїну гломатину, які сприяють формуванню з пилуватої його частини грудочок оптимальних розмірів, що в свою чергу позитивно позначається на його шпаруватості і повітропроникливості. Мікоризоутворювальні гриби Trichoderma harzianum Rifai і Tuber melanosporum Vittad. позитивно впливають на структурно-агрегатний стан ґрунту завдяки утворенню міцеальної сітки та клеючого компоненту глікопротеїну гломатину, які формують з пилуватої його частини грудочок оптимальних розмірів, що сприяє покращенню його шпаруватості і повітропроникності.


  • Open Access

    ЗРОСТАННЯ НАКОПИЧЕННЯ СУХОЇ БІОМАСИ ЗЛАКОВИХ БІОЕНЕРГЕТИЧНИХ КУЛЬТУР ЗА МІКОРИЗАЦІЇ ЇХ КОРЕНЕВОЇ СИСТЕМИ

    by С. Г. Димитров, В. Т. Саблук

    Метою даної статті є встановлення впливу мікоризації кореневої системи злакових біоенергетичних культур – міскантусу гіганського і проса прутоподібного на зростання накопичення сухої біомаси. За даними досліджень встановили, що використання везикулярно-арбоскулярних грибів Tuber melanosporum VITTAD. і Trichoderma harzianum RIFAI (препарати Мікофренд і Міковітал) та бактерій Bacillus subtilis Cohn. (препарат Флоробацилін) за передпосівного їх внесення сприяє істотному зростанню накопичення сухої біомаси рослин злакових біоенергетичних культур, таких як просо прутоподібне (Panicum virgatum L.) і міскантус гігантський (Miscanthus×giganteus). Зокрема, у варіантах з препаратом Мікофренд (гриб Trichoderma harzianum RIFAI) врожайність сухої біомаси рослин проса прутоподібного становила 10,57 т/га, що на 29,3 % більше ніж у контролі. У варіантах з препаратами Флоробацилін (бактерії Bacillus subtilis Cohn.) і Міковітал (гриб Tuber melanosporum VITTAD.) ці показники були відповідно на 13,1 і 22,8 % більшими за контрольні. Урожайність сухої біомаси рослин міскантусу гігантського у варіантах з препаратом Мікофренд (гриб Trichoderma harzianum RIFAI) становила 34,9 т/га, що на 21,0 % більше ніж у контролі. У варіантах з препаратами Флоробацилін (бактерії Bacillus subtilis Cohn.) і Міковітал (гриб Tuber melanosporum VITTAD.) ці показники були відповідно на 6,0 і 14,2 % більшими за контрольні. Висновки. Викори- стання мікоризоутворювальних грибів і азотфіксувальних бактерій за прикореневого їх внесення сприяє значному зростанню накопичення сухої біомаси рослин злакових біоенергетичних культур проса прутоподібного і міскантусу гігантського. У дослідах мікоризоутворювальних грибів і азотфіксувальних бактерій за прикореневого їх внесення фотосинтетичний потенціал був більшим за контроль на 4,0–21,9 %. У дослідах мікоризоутворювальних грибів і азотфіксувальних бактерій за прикореневого їх внесення чиста продуктивність фотосинтезу була більша за контроль на 3,6–22,0 %. У дослідах мікоризоутворювальних грибів і азотфіксувальних бактерій за прикореневого їх внесення площа листкової поверхні була більша за контроль на 4,2–19,0 %. У дослідах мікоризоутворювальних грибів і азотфіксувальних бактерій за прикореневого їх внесення маса листків була більша за контроль на 7,8–28,6 %.

  • Зниження ураженості рослин сільськогосподарських культур хворобами за мікоризації грибами та симбіозу з азотфісуючими бактеріями їх кореневої системи

    by С.г. Димитров, В.т. Саблук, С.п. Танчик

    Мета. Встановити вплив мікорізації та азотфіксації кореневої системи рослин сільськогосподарських культур на зменшення їх ураженості найбільш поширеними хворобами. Методи. Польові, лабораторні та статистичні. Результати. За результатами проведених досліджень встановлено, що мікоризація кореневої системи рослин сільськогосподарських культур істотно впливає на зниження їх ураженості найбільш поширеними хворобами. Зокрема, за використання мікоризоутворювальних грибів Trichoderma harzianum RIFAI та Tuber melanosporum Vittad. і азотфіксувальних бактерій Bacillus subtilis Cohn. (препарати Мікофренд, Міковітал і Флоробацилін) отримано позитивні результати щодо зниження ураженості рослин пшениці м’якої озимої і кукурудзи звичайної такими небезпечними хворобами, як кореневі гнилі, борошниста роса, бура іржа, пухирчаста сажка, гельмінтоспоріоз тощо. Так, у варіантах із препаратами Мікофренд, Міковітал і Флоробацилін ураженість хворобами рослин пшениці м’якої озимої і кукурудзи звичайної за поширеністю була на 4,4–21,3%, а за розвитком – на 3,0–13,8% меншою, ніж у контролі. Особливо відчутним було зниження ураженості рослин пшениці озимої і кукурудзи іржею і гельмінтоспоріозом, яке у варіантах із мікоризоутворювальними грибами і бактеріями становило за поширеністю 15,2–21,3%, а за розвитком – 8,6–13,8% порівняно з контролем. Висновки. Основною причиною зменшення ураженості рослин цих культур хворобами за мікоризації їх кореневої системи є їхня здатність протидіяти зараженню патогенами за рахунок підвищеної життєдіяльності через покращення забезпечення елементами живлення і вологою і більш інтенсивного, ніж у контролі, процесу фотосинтезу.

  • Open Access

    Методичні рекомендації з визначення типу крохмалю в насіннєвому матеріалі зернових і круп’яних культур (якісний метод)

    by Н. П. Костенко, С. М. Гринів, С. П. Лікар, М. М. Таганцова, А. П. Іваницька, Т. М. Хоменко, С. Г. Димитров, О. А. Руденко

    У методичних рекомендаціях наведено швидкий, зручний і надійний метод якісного визначення безамілозного (амілопектинового) типу крохмалю в насіннєвому матеріалі зернових і круп’яних культур під час державної науково-технічної експертизи. Видання розраховане на спеціалістів з експертизи сортів рослин, співробітників наукових установ і вищих навчальних закладів, селекціонерів.

  • Open Access

    Assessment of the adaptive potential of spring rapeseed varieties (Brassica napus L.) in different soil and climatic zones of Ukraine

    by Л. М. Присяжнюк, О. В. Топчій, С. Г. Димитров, З. Б. Києнко, С. О. Черній

    Assessment of the adaptive potential of spring rapeseed varieties (Brassica napus L.) in different soil and climatic zones of Ukraine