Larysa Korobka
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Larysa Korobka has a total of 6 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
Ihor Gusev
1 shared publicationInstitute for Social and Political Psychology NAES of Ukraine
1 shared publication- Iryna Hubeladze
Інститут соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук України, м. Київ, Україна
1 shared publication - Vadym Oleksandrovych Vasiutynskyi
Mass and Communities Psychology Laboratory, Institute for Social and Political Psychology of NAES, Kyiv, Ukraine
1 shared publication - Veniamin Vinkov
Інститут соціальної та політичної психології НАПН України
1 shared publication - Viktoriya Mialenko1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 1 August 2025
- Published by National Academy of Educational Sciences of Ukraine in Herald of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine
- Vol. 7 (2) , 1-4
ІНТЕГРАЦІЙНІ МОЖЛИВОСТІ СУЧАСНОЇ ПСИХОЛОГІЇ ТА ШЛЯХИ ЇЇ РОЗВИТКУ
23-24 жовтня 2025 р. відбулася ІX Всеукраїнська науково-практична конференція «Інтеграційні можливості сучасної психології та шляхи її розвитку». Захід проведено на базі Запорізького національного університету в межах багаторічної співпраці Інституту соціальної та політичної психології НАПН України (відділ психології мас і спільнот) із Запорізьким національним університетом (кафедра психології), Інститутом психології імені Г.С. Костюка НАПН України (відділ організаційної та соціальної психології), Національним університетом «Львівська політехніка» (кафедра практичної психології ментального здоров’я) та дослідницькою лабораторією «Рейтинг Лаб» Психологічний центр «Копінг». На конференції порушувалися питання за низкою актуальних тематичних напрямів — методології психологічних досліджень людини та суспільства: інтеграційний підхід; соціально-психологічних особливостей сучасних політичних процесів у воєнний час; психології травми та психологічної допомоги постраждалим унаслідок військових дій, психо-травмувальних подій; консультативної, терапевтичної та діагностичної діяльності у психосоціальному супроводі особистості та інших соціальних суб’єктів; професійної компетентності сучасного фахівця на етапі професійної підготовки. Участь у заході взяли науковці, викладачі, практики з психології, психотерапії, соціальної роботи, волонтери; студенти-психологи, як свідчення широкої зацікавленості і високого рівня міжінституційної взаємодії.
- 1 August 2025
- Published by National Academy of Educational Sciences of Ukraine in Herald of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine
- Vol. 7 (2) , 1-4
Open AccessІНТЕГРАЦІЙНІ МОЖЛИВОСТІ СУЧАСНОЇ ПСИХОЛОГІЇ ТА ШЛЯХИ ЇЇ РОЗВИТКУ
23-24 жовтня 2025 р. відбулася ІX Всеукраїнська науково-практична конференція «Інтеграційні можливості сучасної психології та шляхи її розвитку». Захід проведено на базі Запорізького національного університету в межах багаторічної співпраці Інституту соціальної та політичної психології НАПН України (відділ психології мас і спільнот) із Запорізьким національним університетом (кафедра психології), Інститутом психології імені Г.С. Костюка НАПН України (відділ організаційної та соціальної психології), Національним університетом «Львівська політехніка» (кафедра практичної психології ментального здоров’я) та дослідницькою лабораторією «Рейтинг Лаб» Психологічний центр «Копінг». На конференції порушувалися питання за низкою актуальних тематичних напрямів — методології психологічних досліджень людини та суспільства: інтеграційний підхід; соціально-психологічних особливостей сучасних політичних процесів у воєнний час; психології травми та психологічної допомоги постраждалим унаслідок військових дій, психо-травмувальних подій; консультативної, терапевтичної та діагностичної діяльності у психосоціальному супроводі особистості та інших соціальних суб’єктів; професійної компетентності сучасного фахівця на етапі професійної підготовки. Участь у заході взяли науковці, викладачі, практики з психології, психотерапії, соціальної роботи, волонтери; студенти-психологи, як свідчення широкої зацікавленості і високого рівня міжінституційної взаємодії.
- Open Access
- 13 August 2024
- Published by National Academy of Educational Sciences of Ukraine in Herald of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine
- Vol. 6 (2) , 1-5
ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ ІДЕНТИЧНОСТЕЙ ОСВІТЯН ПІД ВПЛИВОМ ВІЙНИ
Російсько-українська війна як війна ідентичностей актуалізує питання формування громадянської та проєвропейської ідентичності як ключового чинника національного розвитку й безпеки. Освітянська спільнота є провідником змін у цій царині. Дослідження, проведене у травні-червні 2023 року охопило оцінку ідентичностей педагогів у Сумській, Рівненській, Запорізькій, Дніпропетровській областях.Результати показали, що найважливішими для освітян є національна (96,6 %) та громадянська (96,6 %) ідентичності, значними є також професійна (86,3 %), регіональна (81,7 %) та європейська (76,4 %) ідентичності. Представленість радянської ідентичності залишається низькою (3,5 %). Порівняльний аналіз регіонів засвідчив значущі відмінності у зміні ставлення до українських символів, Євросоюзу та НАТО, що підкреслює зростання національної свідомості.Загалом дослідження підтвердило тенденцію до укріплення національної та громадянської ідентичностей, формування відчуження від радянської спадщини та російського впливу. Війна виступила каталізатором переосмислення цінностей і належності до української нації. Освітяни відіграють провідну роль у процесах консолідації суспільства, формуванні соціальної ідентичності та утвердженні демократичних і європейських цінностей.
- 13 August 2024
- Published by National Academy of Educational Sciences of Ukraine in Herald of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine
- Vol. 6 (2) , 1-5
Open AccessОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ ІДЕНТИЧНОСТЕЙ ОСВІТЯН ПІД ВПЛИВОМ ВІЙНИ
Російсько-українська війна як війна ідентичностей актуалізує питання формування громадянської та проєвропейської ідентичності як ключового чинника національного розвитку й безпеки. Освітянська спільнота є провідником змін у цій царині. Дослідження, проведене у травні-червні 2023 року охопило оцінку ідентичностей педагогів у Сумській, Рівненській, Запорізькій, Дніпропетровській областях.Результати показали, що найважливішими для освітян є національна (96,6 %) та громадянська (96,6 %) ідентичності, значними є також професійна (86,3 %), регіональна (81,7 %) та європейська (76,4 %) ідентичності. Представленість радянської ідентичності залишається низькою (3,5 %). Порівняльний аналіз регіонів засвідчив значущі відмінності у зміні ставлення до українських символів, Євросоюзу та НАТО, що підкреслює зростання національної свідомості.Загалом дослідження підтвердило тенденцію до укріплення національної та громадянської ідентичностей, формування відчуження від радянської спадщини та російського впливу. Війна виступила каталізатором переосмислення цінностей і належності до української нації. Освітяни відіграють провідну роль у процесах консолідації суспільства, формуванні соціальної ідентичності та утвердженні демократичних і європейських цінностей.
- 20 July 2023
- Published by Institute for Social and Political Psychology, National Academy of Educational Science of Ukraine in Проблеми політичної психології
- Vol. 13
Види спільнотних ідентичностей: проблеми трансформації та взаємодії в умовах війни
Актуальність проблеми. Новітні виклики, які постали внаслідок повномасштабної агресії росії проти України зумовлюють необхідність дослідження проблеми ідентичності, здійснення соціально-психологічної рефлексії щодо трансформації спільнотних ідентичностей та їхньої взаємодії в цих умовах. Мета статті На основі аналізу сучасного вітчизняного і зарубіжного досвіду вивчення проблеми ідентичності та її видів обґрунтувати теоретичні засади дослідження трансформації та взаємодії різних видів спільнотних ідентичностей в умовах воєнних дій. Методологія. На основі загальнотеоретичних методів аналізу, систематизації, узагальнення, інтерпретації різних наукових підходів та емпіричних результатів визначено теоретичні засади дослідження взаємодії спільнотних ідентичностей та їхньої трансформації в умовах міждержавного воєнно-політичного протистояння. Це положення про те, що ідентичність постає призмою, через яку розглядаються, оцінюються і вивчаються важливі риси сучасного життя; ідентичність як процес, умова буття чи становлення, постійно оновлюється, утверджується або видозмінюється як на рівні індивіда, так і на колективному рівні; внутрішньою, основною характеристикою ідентичності є гетерогенність, "множинність" сучасних ідентичностей; різні ідентичності залежно від контексту можуть доповнювати одні інших або конфліктувати між собою. У результаті здійснений аналіз проблеми ідентичності, трансформації та взаємозв’язку різних видів ідентичностей в умовах війни дав підстави для виокремлення соціально-психологічних та політико-психологічних аспектів дослідження спільнотних ідентичностей населення України в умовах війни – це те, що вони пов’язані одночасно і з травматизацією, і з переосмисленням, трансформацією ідентичностей внаслідок війни. Оскільки предметом нашого дослідження є взаємодія спільнотних ідентичностей в умовах війни, то до загального переліку ідентифікаційних координат вважаємо за доцільне включити ті різновиди спільнотних ідентичностей, які, як можна припустити, можуть або конкурувати, або гармонійно співіснувати між собою. Відповідно фокус уваги буде спрямовано на вивчення Європейської, етнічної, етномовної, громадянської, регіональної, територіальної, локальної тощо та виявлення соціально-психологічних ефектів взаємодії спільнотних ідентичностей, що й постане перспективою подальших досліджень.
- 20 July 2023
- Published by Institute for Social and Political Psychology, National Academy of Educational Science of Ukraine in Проблеми політичної психології
- Vol. 13
Види спільнотних ідентичностей: проблеми трансформації та взаємодії в умовах війни
Актуальність проблеми. Новітні виклики, які постали внаслідок повномасштабної агресії росії проти України зумовлюють необхідність дослідження проблеми ідентичності, здійснення соціально-психологічної рефлексії щодо трансформації спільнотних ідентичностей та їхньої взаємодії в цих умовах. Мета статті На основі аналізу сучасного вітчизняного і зарубіжного досвіду вивчення проблеми ідентичності та її видів обґрунтувати теоретичні засади дослідження трансформації та взаємодії різних видів спільнотних ідентичностей в умовах воєнних дій. Методологія. На основі загальнотеоретичних методів аналізу, систематизації, узагальнення, інтерпретації різних наукових підходів та емпіричних результатів визначено теоретичні засади дослідження взаємодії спільнотних ідентичностей та їхньої трансформації в умовах міждержавного воєнно-політичного протистояння. Це положення про те, що ідентичність постає призмою, через яку розглядаються, оцінюються і вивчаються важливі риси сучасного життя; ідентичність як процес, умова буття чи становлення, постійно оновлюється, утверджується або видозмінюється як на рівні індивіда, так і на колективному рівні; внутрішньою, основною характеристикою ідентичності є гетерогенність, "множинність" сучасних ідентичностей; різні ідентичності залежно від контексту можуть доповнювати одні інших або конфліктувати між собою. У результаті здійснений аналіз проблеми ідентичності, трансформації та взаємозв’язку різних видів ідентичностей в умовах війни дав підстави для виокремлення соціально-психологічних та політико-психологічних аспектів дослідження спільнотних ідентичностей населення України в умовах війни – це те, що вони пов’язані одночасно і з травматизацією, і з переосмисленням, трансформацією ідентичностей внаслідок війни. Оскільки предметом нашого дослідження є взаємодія спільнотних ідентичностей в умовах війни, то до загального переліку ідентифікаційних координат вважаємо за доцільне включити ті різновиди спільнотних ідентичностей, які, як можна припустити, можуть або конкурувати, або гармонійно співіснувати між собою. Відповідно фокус уваги буде спрямовано на вивчення Європейської, етнічної, етномовної, громадянської, регіональної, територіальної, локальної тощо та виявлення соціально-психологічних ефектів взаємодії спільнотних ідентичностей, що й постане перспективою подальших досліджень.
- 30 September 2022
- Published by Institute for Social and Political Psychology, National Academy of Educational Science of Ukraine in Проблеми політичної психології
- Vol. 25
Соціально-психологічні технології протидії стигматизації та підтримки стигматизовуваних осіб
Актуальність проблеми стигматизації та запобігання її поширенню в сучасному українському суспільстві визначається потребою в розробленні соціально-психологічних технологій протидії стигматизації, підвищенні толерантності до інакшості в різних суспільних середовищах та підтримці осіб, які зазнають стигматизації. Мета статті – на основі технологічного підходу розробити структурно-змістову модель вибудовування технології протидії стигматизації і підтримки стигматизовуваних осіб, розкрити зміст та особливості застосування розроблених технологій залежно від цільових груп. Методологія. Створено структурно-змістову модель вибудовування технології як певного алгоритму діяльності з вирішення завдань активізації колективних зусиль із протидії стигматизації, підвищення толерантності до інакшості в різних суспільних середовищах та підтримки стигматизовуваних осіб. Розроблення відповідних технологій передбачає організацію групової та індивідуальної роботи з різними цільовими групами, яка забезпечується моделюванням та інтеграцією інформаційно-змістового, діагностичного й корекційно-розвивального компонентів технології; добором форм, методів, засобів, прийомів, технік та визначенням способів її реалізації, що дає можливості для її гнучкого використання залежно від завдань, цілей роботи, особливостей цільових груп, а також від фаху і професійного досвіду тих, хто буде здійснювати таку роботу. У результаті розроблено комплекс соціально-психологічних технологій, зміст яких та особливості застосування було специфіковано залежно від цільових груп: технологія активізації психологічних ресурсів представників стигматизовуваних груп, меншин; технологія протидії стигматизації в соціальному оточенні; технологія підвищення психологічної компетентності професійних спільнот (психологів, соціальних педагогів, учителів, фахівців громадських організацій) із підтримки стигматизовуваних осіб. Перспективи практичного застосування результатів дослідження пов’язані з подальшим наповненням розроблених технологій новими елементами, методами, засобами, які більшою мірою будуть задовольняти потреби споживачів соціально-психологічних послуг, із приверненням уваги спільноти до проблеми стигматизації через науково обґрунтоване соціально-психологічне інформування та навчання.
- 30 September 2022
- Published by Institute for Social and Political Psychology, National Academy of Educational Science of Ukraine in Проблеми політичної психології
- Vol. 25
Соціально-психологічні технології протидії стигматизації та підтримки стигматизовуваних осіб
Актуальність проблеми стигматизації та запобігання її поширенню в сучасному українському суспільстві визначається потребою в розробленні соціально-психологічних технологій протидії стигматизації, підвищенні толерантності до інакшості в різних суспільних середовищах та підтримці осіб, які зазнають стигматизації. Мета статті – на основі технологічного підходу розробити структурно-змістову модель вибудовування технології протидії стигматизації і підтримки стигматизовуваних осіб, розкрити зміст та особливості застосування розроблених технологій залежно від цільових груп. Методологія. Створено структурно-змістову модель вибудовування технології як певного алгоритму діяльності з вирішення завдань активізації колективних зусиль із протидії стигматизації, підвищення толерантності до інакшості в різних суспільних середовищах та підтримки стигматизовуваних осіб. Розроблення відповідних технологій передбачає організацію групової та індивідуальної роботи з різними цільовими групами, яка забезпечується моделюванням та інтеграцією інформаційно-змістового, діагностичного й корекційно-розвивального компонентів технології; добором форм, методів, засобів, прийомів, технік та визначенням способів її реалізації, що дає можливості для її гнучкого використання залежно від завдань, цілей роботи, особливостей цільових груп, а також від фаху і професійного досвіду тих, хто буде здійснювати таку роботу. У результаті розроблено комплекс соціально-психологічних технологій, зміст яких та особливості застосування було специфіковано залежно від цільових груп: технологія активізації психологічних ресурсів представників стигматизовуваних груп, меншин; технологія протидії стигматизації в соціальному оточенні; технологія підвищення психологічної компетентності професійних спільнот (психологів, соціальних педагогів, учителів, фахівців громадських організацій) із підтримки стигматизовуваних осіб. Перспективи практичного застосування результатів дослідження пов’язані з подальшим наповненням розроблених технологій новими елементами, методами, засобами, які більшою мірою будуть задовольняти потреби споживачів соціально-психологічних послуг, із приверненням уваги спільноти до проблеми стигматизації через науково обґрунтоване соціально-психологічне інформування та навчання.
- 3 July 2021
- Published by Scientific Journals Publishing House in Scientific Studios on Social and Political Psychology
- No. 47(50),p. 209-218
Соціально-психологічні технології підвищення толерантності до інакшості в освітньому середовищі
Based on the results of the theoretical and empirical study of the stigmatization and tolerance problem, there is followed the aim to develop effective socio-psychological technologies of stigmatization prevention by identifying and weakening the prejudices, intensifying collective efforts to increase tolerance for otherness in the educational environment, that contribute to the formation of a tolerant personality in modern society. Education is presented as one of the main social institutions that contribute to the formation of a tolerant personality in modern society. It is substantiated the necessity to pay the pedagogical community's attention to the emergence and spread of stigma problems in different educational environments and to increase the tolerance for otherness level in the participants of the educational process. It is revealed the content of the developed technology of socio-psychological support of stigmatized minorities, aimed at working with the social environment, namely with the pedagogical community, to increase tolerance for difference in the educational environment, and build a safe tolerant educational environment. It is shown that the process of these technologies’ implementation is provided by modeling and integration of information-content, diagnostic, and correctional-developmental components of the technology, the content of which was specified in accordance with socio-psychological problems of tolerance to otherness in the educational environment, and building a safe tolerant educational environment. There are presented the ways and means of providing such support at the cognitive, emotional, and behavioral levels in the context of technology’s orientation to work with the social environment. The implication of the presented technologies to the educational process will help to raise awareness on the stigmatization phenomenon and means to prevent its spread in the educational environment, on the tolerance for otherness essence, and education for it. The development of tolerance and security in an educational environment can become a kind of laboratory for the practice of tolerance as an attitude and behavior in different circumstances and relationships.
- 3 July 2021
- Published by Scientific Journals Publishing House in Scientific Studios on Social and Political Psychology
- No. 47(50),p. 209-218
Соціально-психологічні технології підвищення толерантності до інакшості в освітньому середовищі
Based on the results of the theoretical and empirical study of the stigmatization and tolerance problem, there is followed the aim to develop effective socio-psychological technologies of stigmatization prevention by identifying and weakening the prejudices, intensifying collective efforts to increase tolerance for otherness in the educational environment, that contribute to the formation of a tolerant personality in modern society. Education is presented as one of the main social institutions that contribute to the formation of a tolerant personality in modern society. It is substantiated the necessity to pay the pedagogical community's attention to the emergence and spread of stigma problems in different educational environments and to increase the tolerance for otherness level in the participants of the educational process. It is revealed the content of the developed technology of socio-psychological support of stigmatized minorities, aimed at working with the social environment, namely with the pedagogical community, to increase tolerance for difference in the educational environment, and build a safe tolerant educational environment. It is shown that the process of these technologies’ implementation is provided by modeling and integration of information-content, diagnostic, and correctional-developmental components of the technology, the content of which was specified in accordance with socio-psychological problems of tolerance to otherness in the educational environment, and building a safe tolerant educational environment. There are presented the ways and means of providing such support at the cognitive, emotional, and behavioral levels in the context of technology’s orientation to work with the social environment. The implication of the presented technologies to the educational process will help to raise awareness on the stigmatization phenomenon and means to prevent its spread in the educational environment, on the tolerance for otherness essence, and education for it. The development of tolerance and security in an educational environment can become a kind of laboratory for the practice of tolerance as an attitude and behavior in different circumstances and relationships.
- 25 December 2020
- Published by Institute for Social and Political Psychology, National Academy of Educational Science of Ukraine in Проблеми політичної психології
- Vol. 23
Стигматизація осіб із COVID-19 в умовах поширення пандемії коронавірусу: соціально-психологічний аспект
Актуальність дослідження визначається необхідністю поглиблення соціально-психологічних уявлень про процеси стигматизації в умовах поширення пандемії COVID-19 та пошуку ефективних соціально-психологічних технологій запобігання стигматизації, долання упереджень, підвищення толерантності населення та психологічної підтримки вразливих осіб, груп, меншин у різних суспільних середовищах. Метою статті є аналіз проблеми стигматизації осіб із COVID-19 на тлі поширення пандемії коронавірусу та визначення основних напрямів соціально-психологічної роботи із запобігання стигматизації. Показано, що стигматизація на тлі поширення COVID-19 зумовлюється браком інформації про цю хворобу, внаслідок чого у людей виникають страхи і тривоги перед невідомим та неконтрольованим, що призводить до різноманітних конспірологічних пояснень причин виникнення і поширення цієї хвороби. Такі пояснення спотворюють реальний стан справ, а їх поширення негативно відбивається на настроях та поведінці людей, спричинює виникнення упереджень і стигматизації, негативно впливає на соціальну згуртованість як одну з умов ефективності боротьби із цією хворобою. Представлено результати дослідження обізнаності людей про наявні в суспільстві упередження щодо осіб із COVID-19, згоди з цими упередженнями та застосування їх до себе як основи стигматизації та самостигматизації. Показано, що страхи і переживання, пов’язані з коронавірусною хворобою, призводять до виникнення упереджень, які, у свою чергу, виконують функцію раціоналізації, виправдання негативних почуттів і негативного поводження з особами, які стигматизуються. Хоча в основі цих упереджень лежать сильні негативні емоції, вони водночас є радше завуальованими, прихованими, адже відкрите їх вираження все ж є соціально неприйнятним. Перспективи практичного застосування результатів дослідження пов’язані з розробленням соціально-психологічних засобів привернення уваги спільноти до проблеми стигматизації через науково обґрунтоване соціально-психологічне інформування, виявлення та послаблення упереджень щодо певних стигматизовуваних груп, посилення індивідуальної і колективної рефлексивності та підвищення толерантності в суспільстві.
- 25 December 2020
- Published by Institute for Social and Political Psychology, National Academy of Educational Science of Ukraine in Проблеми політичної психології
- Vol. 23
Стигматизація осіб із COVID-19 в умовах поширення пандемії коронавірусу: соціально-психологічний аспект
Актуальність дослідження визначається необхідністю поглиблення соціально-психологічних уявлень про процеси стигматизації в умовах поширення пандемії COVID-19 та пошуку ефективних соціально-психологічних технологій запобігання стигматизації, долання упереджень, підвищення толерантності населення та психологічної підтримки вразливих осіб, груп, меншин у різних суспільних середовищах. Метою статті є аналіз проблеми стигматизації осіб із COVID-19 на тлі поширення пандемії коронавірусу та визначення основних напрямів соціально-психологічної роботи із запобігання стигматизації. Показано, що стигматизація на тлі поширення COVID-19 зумовлюється браком інформації про цю хворобу, внаслідок чого у людей виникають страхи і тривоги перед невідомим та неконтрольованим, що призводить до різноманітних конспірологічних пояснень причин виникнення і поширення цієї хвороби. Такі пояснення спотворюють реальний стан справ, а їх поширення негативно відбивається на настроях та поведінці людей, спричинює виникнення упереджень і стигматизації, негативно впливає на соціальну згуртованість як одну з умов ефективності боротьби із цією хворобою. Представлено результати дослідження обізнаності людей про наявні в суспільстві упередження щодо осіб із COVID-19, згоди з цими упередженнями та застосування їх до себе як основи стигматизації та самостигматизації. Показано, що страхи і переживання, пов’язані з коронавірусною хворобою, призводять до виникнення упереджень, які, у свою чергу, виконують функцію раціоналізації, виправдання негативних почуттів і негативного поводження з особами, які стигматизуються. Хоча в основі цих упереджень лежать сильні негативні емоції, вони водночас є радше завуальованими, прихованими, адже відкрите їх вираження все ж є соціально неприйнятним. Перспективи практичного застосування результатів дослідження пов’язані з розробленням соціально-психологічних засобів привернення уваги спільноти до проблеми стигматизації через науково обґрунтоване соціально-психологічне інформування, виявлення та послаблення упереджень щодо певних стигматизовуваних груп, посилення індивідуальної і колективної рефлексивності та підвищення толерантності в суспільстві.
- 3 July 2020
- Published by Academics Open Research in Scientific Studios on Social and Political Psychology
- No. 45(48),p. 100-109
Соціально-психологічна підтримка стигматизовуваних меншин: технологічний підхід
За результатами узагальнення і систематизації даних теоретичного та емпіричного вивчення проблеми обґрунтовано концептуальні засади дослідження проблеми стигматизації осіб, груп, меншин у сучасному суспільстві із застосуванням технологічного підходу до проблеми соціально-психологічної підтримки представників меншин, які зазнають стигматизації в різних суспільних та освітніх середовищах. Зміст технологій соціально-психологічної підтримки стигматизовуваних меншин специфіковано в контексті розуміння стигматизації як складного і неоднорідного феномену, що розгортається в часі, проявляється в ситуаціях соціальної взаємодії та визначається і як процес, і як стан, що виражає водночас причину, результат і його наслідок. Уточнено перелік найбільш стигматизовуваних в українському суспільстві меншин і перелік психологічних чинників стигматизації та умов її виникнення і поширення. Представлено розуміння змісту технології соціально-психологічної підтримки стигматизовуваних меншин та способів її реалізації на когнітивному, емоційному та поведінковому рівнях на основі добору (залежно від специфіки цільових груп) форм, технік, методів, прийомів, засобів, та впливів, спрямованих на підвищення толерантності, активізацію механізмів емпатії та рефлексивності, підвищення соціальної активності представників стигматизовуваних меншин та поліпшення їхнього соціального самопочуття. Визначено напрямки застосування технології підтримки залежно від цільових груп: профілактика та подолання упереджень, поширених у суспільстві, підвищення толерантності (реалізація програм дестигматизації через систему освіти та ЗМІ); підвищення професійної компетентності фахівців системи соціально-психологічної служби (програми підвищення кваліфікації, семінари, тренінги); соціальна та психологічна робота фахівців з людьми, що стали об’єктом упереджень, та їхнім найближчим оточенням (підвищення самооцінки стигматизовуваних осіб, корекція атрибутивного стилю, що забезпечує їхню успішну адаптацію в умовах стигматизації).
- 3 July 2020
- Published by Academics Open Research in Scientific Studios on Social and Political Psychology
- No. 45(48),p. 100-109
Соціально-психологічна підтримка стигматизовуваних меншин: технологічний підхід
За результатами узагальнення і систематизації даних теоретичного та емпіричного вивчення проблеми обґрунтовано концептуальні засади дослідження проблеми стигматизації осіб, груп, меншин у сучасному суспільстві із застосуванням технологічного підходу до проблеми соціально-психологічної підтримки представників меншин, які зазнають стигматизації в різних суспільних та освітніх середовищах. Зміст технологій соціально-психологічної підтримки стигматизовуваних меншин специфіковано в контексті розуміння стигматизації як складного і неоднорідного феномену, що розгортається в часі, проявляється в ситуаціях соціальної взаємодії та визначається і як процес, і як стан, що виражає водночас причину, результат і його наслідок. Уточнено перелік найбільш стигматизовуваних в українському суспільстві меншин і перелік психологічних чинників стигматизації та умов її виникнення і поширення. Представлено розуміння змісту технології соціально-психологічної підтримки стигматизовуваних меншин та способів її реалізації на когнітивному, емоційному та поведінковому рівнях на основі добору (залежно від специфіки цільових груп) форм, технік, методів, прийомів, засобів, та впливів, спрямованих на підвищення толерантності, активізацію механізмів емпатії та рефлексивності, підвищення соціальної активності представників стигматизовуваних меншин та поліпшення їхнього соціального самопочуття. Визначено напрямки застосування технології підтримки залежно від цільових груп: профілактика та подолання упереджень, поширених у суспільстві, підвищення толерантності (реалізація програм дестигматизації через систему освіти та ЗМІ); підвищення професійної компетентності фахівців системи соціально-психологічної служби (програми підвищення кваліфікації, семінари, тренінги); соціальна та психологічна робота фахівців з людьми, що стали об’єктом упереджень, та їхнім найближчим оточенням (підвищення самооцінки стигматизовуваних осіб, корекція атрибутивного стилю, що забезпечує їхню успішну адаптацію в умовах стигматизації).