ОТОлена Дмитрівна Тищенко

Олена Дмитрівна Тищенко

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Олена Дмитрівна Тищенко has a total of 23 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    Формування стійкості рослин люцерни в умовах різного екологічного градієнта для кормового використання

    by А. В. Тищенко, О. Д. Тищенко, О. О. Пілярська

    Люцерна – багаторічна кормова культура, яку вирощують у всьому світі, і серед кормових бобових культур характеризується високою продуктивністю кормової маси, поживною цінністю з високим вмістом білка, а також завдяки кореневій системі сприяє підвищенню родючості ґрунту, захищає ґрунт від вітрової та водної ерозії. Метою дослідження було вивчення екологічної пластичності та стабільності генотипів люцерни на фоні посушливих умов південного Степу України. Матеріали і методи досліджень. Дослідження проводилися протягом 2017‒2020 років в Інституті зрошуваного землеробства НААН, Херсонська область, Україна. Матеріалом для дослідження слугували 24 популяції та сорти люцерни, які висівали за умов оптимального (зрошення) та стресового (без зрошення) зволоження. Результати дослідження та їх обговорення. На протязі досліджень найкращі умови для зрошення були за сівби 2017 року, де індекс умов середовища (lj) становив +9,21. Умови для посівів люцерни у 2018 та 2019 роках були гіршими, індекс умов середовища (lj) становив +3,73 та +5,04 відповідно. В умовах природного зволоження найсприятливіші умови були за сівби 2017 року з індексом умов середовища – 3,93, тоді як для посівів 2018 та 2019 років вони були гіршими – −5,34 та −8,70 відповідно. Мінімальна врожайність популяцій коливалася від 2,75 кг/м2 до 6,61 кг/м2, а максимальна – від 20,47 до 25,32 кг/м2. Висновки. За результатами оцінки були виділені популяції: популяції Ram. d. та M.g. / M agr. є найбільш стабільними та найменш чутливими до погіршення умов зволоження; популяції Елегія та Сін(c). / Приморка добре реагують на покращення умов зволоження, але мають різке зниження врожайності за гірших умов, рекомендується вирощувати їх на зрошенні; популяції M.g. / П.п., LR / H та M.g. / ЦП-11 – пластичні (формують високий урожай за різних умов вирощування), рекомендовані як для зрошення, так і для природного зволоження.

  • Open Access

    Роль мікроорганізмів у сільському господарстві в умовах дефіциту ресурсів та зміни клімату – огляд

    by А.в. Тищенко, О.д. Тищенко, О.о. Пілярська, О.с. Очкала

    Вступ. Зміна клімату, нестача ресурсів та водночас їх збереження ставлять перед сільським господарством нові завдання для забезпечення продовольчої безпеки.Широке використання мікроорганізмів дозволить вирішити цю проблему. Взаємодія рослин і бактерій у ризосфері відбувається через безліч процесів, але головними є ті, що визначають ріст і розвиток рослин та родючість ґрунту. Результати. Ризобактерії PGPR проявляють свій благотворний вплив по-різному, або стимулюють природні процеси для посилення та підвищення поглинання поживних речовин та їх засвоєння і синтезують певні сполуки для рослин, чи запобігають та захищають рослини від хвороб і сприяють підвищенню їх стійкості до абіотичного стресу рослини за допомогою таких процесів, як синтез фітогормонів, фіксація азоту, солюбілізація фосфатів і біоконтроль захворювань. Встановлення симбіотичних відносин з азотфіксуючими бактеріями результатом якого, є важливий процес біологічної азотфіксації, де атмосферний азот повітря перетворюється на аміак (NH3), доступну форму азоту для рослин та завдяки цьому процесу бобові культури щорічно здатні фіксувати приблизно від 100 до 300 кг/га атмосферного азоту (N2) при правильному підборі сортштам. Крім того, за допомогою процесу солюбілізації фосфату, PGPR розчиняють фосфор та інші мінеральні поживні речовини, цим підвищують їх доступність для рослин. Мікроорганізми (PSM), особливо фосфатсолюбізуючі бактерії (PSB), що солюбілізують фосфат, відіграють дуже важливу роль у живленні рослин фосфором. До того ж, є бактерії, що розчиняють калій (KSB).Ризобактерії також здійснюють біоконтроль захворювань, вони продукують сидерофори і окрім покращення стану рослин і живлення залізом, вони ще пригнічують ріст інших мікроорганізмів зокрема, перешкоджають росту патогенів, шляхом обмеження доступу патогену до заліза. Арбускулярні мікоризні гриби (AMF) можуть співіснувати з більш ніж 70-90% видами рослин для встановлення симбіотичних стосунків, із стійким симбіозом між ними. У симбіозі, рослини-господарі забезпечують гриби AM джерелом органічного вуглецю, і контролюється як рослиною, так і грибом, щоб підтримувати стабільні симбіотичні стосунки. Рослини-господарі обирають найкращих партнерів для симбіозу та постачають їм більшу кількість вуглеводів в обмін, отриманих від грибів, більше мінеральних поживних речовин. У таких мутуалістичних стосунках, мікоризний гриб сприяє більшому поглинанню поживних речовин рослинами-господарями (фосфор, вода та мінерали) за рахунок збільшення кореневої системи та рослини, які колонізовані AMF, мають кращу стійкість до екологічних стресів, таких як посуха, холод, забруднення. Висновок.Правильний підбір ризобактерій, АМФ та рослин-господаря, при їх спільному застосуванні, може забезпечити високий синергітичний ефект за різними ознаками та властивостями (рівень симбіотичної азотфіксації, активізація загальної захисной системи рослини, архитектура кореня, продуктивність).

  • Open Access

    Мінливість та кореляційні зв’язки компонентів урожайності насіння еспарцету (Onobrychis viciifolia Scop.)

    by О.д. Тищенко, А.в. Тищенко, О.о. Пілярська, О.с. Очкала, О.о. Коблай

    Мета досліджень полягала в тому, щоб визначити деякі морфологічні ознаки, що пов’язані з урожайністю, визначити ключові ознаки для відбору цих показників і полегшити селекційну роботу для створення нового селекційного матеріалу еспарцету. Матеріали та методи досліджень. Дослідження проводились на Одеській державній сільськогосподарській станції ІКОСГ НААН, смт. Хлібодарське, Одеська область, Одеський район протягом 2023-2024 рр. До вивчення було включено: 12 зразків еспарцету виколистого Onobrychis viciifolia Scop. при насіннєвому використанні. Враховували врожайність насіння з однієї рослини та її компоненти: кількість насіння на 1 китицю та на рослину і число китиць на рослину, вагу 1000 насінин, кількість стебел на рослині, висоту рослин. Результати досліджень. Виявлено мінливість ознак з широким діапазоном від 7,5 до 54.8%. Найбільш варіабельні ознаки це урожайність насіння (V=54,8%) і кількість насіння (V=52,3%) на одну рослину. Виділено зразки Д 12 і Д 13 які значно перевищували середньопопуляційну, за врожайністю насіння в 1,7 рази, кількістю насіння з однієї рослини в 1,5-2,3 рази. Виявлено позитивні зв’язки різної сили між урожайністю насіння з рослини та всіма його компонентами. Сильний зв’язок був з основними компонентами врожайності насіння: кількість китиць на рослину (r =0,853) та насінин в китиці (r =0,915), слабшим з висотою (r =0,569), кількістю стебел на рослину (r =0,512) та масою 1000 насінин (r =0,431) та дуже слабким з кількістю насіння в китиці (r = 0,320). Висновки. Встановлено мінливість ознак з коефіцієнтом варіації (V) від 7,5 до 54.8%. Найбільш варіабельні ознаки вага насіння (V =54,8%) та кількість насіння (V =52,3%) на одну рослину. Виділилися зразки Д 12 і Д 13, які перевищували середньопопуляційну за всіма ознаками, передусі́м, за врожайністю насіння в 1,7 рази, кількістю насіння з однієї рослини в 1,5-2,3 рази, відповідно. Визначили високий позитивний зв’язок маси насіння та всіма його компонентами. Високий зв’язок з кількістю китиць на рослину (r =0,853) та насінин в китиці (r =0,915).

  • Open Access

    Реакція гібридів соняшника середньопізньої групи стиглості на різні умови зволоження на Півдні України

    by А.в. Тищенко, С.с. Степанов, О.д. Тищенко, В.м. Коновалова, О.с. Очкала

    Метою досліджень було вивчення і аналіз екологічної стійкості та адаптивної здатності до дефіциту вологи середньопізніх гібридів соняшника в умовах Півдня України. Матеріали і методи досліджень. Реакцію десяти гібридів соняшника середньопізньої групи на різні умови зволоження вивчали в ТОВ «Агропроект Юг» Херсонської області протягом 2020–2021 рр. Аналіз стійкості гібридів соняшника до дефіцити вологи проводили за допомогою різних математичних індексів посухостійкості, показників адаптивності, екологічної стійкості, біплот-аналізу та кластерного аналізу. Результати дослідження та їх обговорення. Отримані експериментальні дані за інтенсивності посухи 0,455 дозволило виділити гібрид соняшника, що істотно перевищував середньогібридну за урожайністю в стресових умовах Hysun 280 2,295 т/га, а за умов достатнього зволоження гібриди Hysun 280 і Hysun 298 з урожайністю 3,090‒3,404 т/га. Гібрид Hysun 280 був виділений, як найбільш посухостійкий, за п’ятнадцятьма індексами. За коефіцієнтом регресії (bi) виділений гібрид інтенсивного типу Hysun 298 ‒ 1,72, стабільного типу Hysun 280 ‒ 0,64. Гібриди 5 елемент НСХ7256 та P64LE136 добре адаптовані до різноманітних умов вирощування. За результатами GGE біплот-аналізу гібриди соняшника Hysun 189 Su і Hysun 280 були віднести до стабільних по відношенню до вологи, Hysun 195 IT і Hysun 298 ‒ до гібридів інтенсивного типу та P64LE136, MAS 97 і 5 елемент НСХ7256 ‒ до пластичних. Висновки. Виділені індекси та показники адаптивності, що найбільш повно характеризують стійкість гібридів соняшника до посухи. За індексами посухостійкості, показниками адаптивності до посухи та біплот-аналізом, як найбільш посухостійкими виділений гібрид Hysun 280, гібриди P64LE136 і 5 елемент НСХ7256 виділені як пластичні, а гібрид Hysun 298 як найбільш нестійкий до посухи, або гібрид інтенсивного типу.


  • Open Access

    Аналіз гібридів соняшника середньостиглої групи за різних умов зволоження на Півдні України

    by А.в. Тищенко, С.с. Степанов, О.д. Тищенко, В.м. Коновалова, О.с. Очкала

    Метою досліджень було вивчення і аналіз екологічної стійкості та адаптивної здатності до дефіциту вологи середньостиглих гібридів соняшника в умовах Півдня України. Матеріали і методи досліджень. Реакцію вісімнадцяти гібридів соняшника середньостиглої групи на різні умови вирощування вивчали в ТОВ «Агропроект Юг» Херсонської області протягом 2020–2021 рр. Дослідження проводилися на двох різних за показниками ґрунту ділянках. Аналіз стійкості гібридів соняшника до дефіцити вологи проводили за допомогою різних математичних індексів посухостійкості та показників адаптивності і екологічної стійкості. Результати дослідження та їх обговорення. Отримані експериментальні дані за інтенсивності посухи 0,494 дозволило виділити гібрид соняшника, що істотно перевищував середньогібридну за урожайністю в стресових умовах Hysun 232 IT H0 1,902 т/га, а за умов достатнього зволоження гібрид РR64F66 з урожайністю 3,182 т/га. За найбільшою кількістю індексів посухостійкості був виділений гібрид Hysun 232 IT H0. За коефіцієнтом регресії (bi) були виділені гібриди інтенсивного типу Hysun 238 і РR64F66, стабільного типу Aromatic і Анастасія та гібрид добре адаптований до різноманітних умов вирощування P64LL129. За результатами GGE біплот-аналізу гібриди соняшника Aromatic, Hysun 232 IT H0, Kondi, Alambra KC і Анастасія були віднести до стабільних по відношенню до вологи, РR64F66, Hysun 238 і Феном 715 ‒ до гібридів інтенсивного типу та P63LE113, P64LL129, Aztek, Katana і Константин НС ‒ до пластичних. Висновки. За індексами посухостійкості, показниками адаптивності до посухи та біплот-аналізом, як найбільш посухостійкими виділені гібриди Aromatic, Hysun 232 IT H0, Kondi і Анастасія, гібриди P63LE113, P64LL129, Aztek, Katana, Suberix і Константин НС виділені як пластичні, а гібриди РR64F66, Hysun 238 і Феном 715 як найбільш нестійкий до посухи, або гібриди інтенсивного типу.


  • Open Access

    Екологічна пластичність та стабільність сортів пшениці озимої в умовах Південного Степу України (Ч. 3 ‒ роки з різним вологозабезпеченням)

    by В.м. Коновалова, А.в. Тищенко, Г.г. Базалій, К.с. Фундират, О.д. Тищенко, Н.д. Резниченко, В.о. Коновалов

    The purpose of our research was to study and analyze the environmental stability and adaptability to different environments of winter wheat varieties selected by the Institute of Climate-oriented Agriculture of the National Academy of Sciences and the Selection and Genetic Institute of the National Center for Seed Science and Varietal Research of the National Academy of Sciences in the conditions of the Southern Steppe of Ukraine. Research materials and methods. The reaction of 18 varieties of winter wheat to different growing conditions was studied at the Askania State Agricultural Research Station in the village of Tavrychanka, Kherson region (46°33’12”N; 33°49’13”E; 39 m above sea level) during 2015/16–2019/20. Research was conducted under different conditions of irrigation: with irrigation and without irrigation. Analysis of environmental stability and adaptability to different environments of winter wheat varieties was carried out using various parameters. Research results and their discussion. The obtained experimental data allow us to distinguish the varieties of winter wheat with the highest productivity according to the minimum productivity (Ymin) Konka – 4.75 t/ha and Lira odes’ka – 4.99 and according to the maximum productivity (Ymax) Burhunka – 8.46 t/ha, Harantiia odes’ka – 8.23, Tradytsiia odes’ka – 8.32 and Schedrist’ odes’ka – 8.58. The lowest productivity was characterized by Rosynka varieties – 3.87 t/ha and Harantiia odes’ka – 3.01 t/ha at the minimum (Ymin) and Ledia varieties – 6.59 t/ha and Rosynka – 6.66 t/ha at the maximum (Ymax). According to adaptability parameters, Rosynka and Lira odes’ka varieties were selected as the most stable, while Harantiia odes’ka and Schedrist’ odes’ka were selected as intensive type varieties. The Askaniis’ka variety was classified as plastic. Four clusters were formed: in the first cluster nine varieties of the plastic type were united at a distance of 100, in the second cluster six varieties of the intensive type were united at a distance of 83, in the third cluster two varieties were united at a distance of 11 and in the fourth there was a variety Dewdrop. According to the correlation analysis, the parameters of adaptability were selected: the level of resistance to stressful conditions (RS), the regression coefficient (bi), the variance of the deviation from the regression line (s2 di), the sign of the stability of the genotype response (σ2 SACi), the variance of the interaction between the genotype and the environment (σ2 (G×E)gi), compensation coefficient (Kgi), relative stability of the genotype (sgi), selection value of the genotype (SVGi), selection value of the variety (Sc) and homeostaticity (Hom) by which the type of variety can be most clearly characterized. Conclusions. The selected adaptability parameters, according to them and the biplot analysis, Konka and Lira odes’ka varieties were selected as the most stable, while Burhunka and Schedrist’ odes’ka were selected as intensive type varieties Koshova and Askaniis’ka varieties are selected as plastic. Метою наших досліджень було вивчення і аналіз екологічної стійкості та адаптивності до різних середовищ сортів озимої пшениці селекції Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН та Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення НААН в умовах Південного Степу України. Матеріали і методи досліджень. Реакцію 18 сортів озимої пшениці на різні умови вирощування вивчали на Асканійській державній сільськогосподарській дослідницькій станції у с. Тавричанка, Херсонська область (46°33’12»N; 33°49’13»E; 39 м над рівнем моря) протягом 2015/16–2019/20 рр. Дослідження проводилися за різних умов зволоження: при зрошенні та без зрошення. Аналіз екологічної стійкості та адаптивності до різних середовищ сортів озимої пшениці проводили за допомогою різних параметрів. Результати дослідження та їх обговорення. Отримані експериментальні дані дозволяють виділити сорти озимої пшениці з найбільшою врожайністю за мінімальною продуктивністю (Ymin) Конка – 4,75 т/га і Ліра одеська – 4,99 та за максимальною продуктивністю (Ymax) Бургунка – 8,46 т/га, Гарантія одеська – 8,23, Традиція одеська – 8,32 та Щедрість одеська – 8,58. Найменшою урожайністю характеризувалися сорти Росинка – 3,87 т/га і Гарантія одеська – 3,01 т/га за мінімальною (Ymin) та сорти Ледя – 6,59 т/га і Росинка – 6,66 т/га за максимальною (Ymax). За параметрами адаптивності, як найбільш стабільні, виділені сорти Росинка та Ліра одеська, натомість Гарантія одеська та Щедрість одеська були виділені як сорти інтенсивного типу. Сорт Асканійська була віднесена до...


  • Open Access

    Значення кореневої системи сільсько-господарських культур в умовах зміни клімату та дефіциту ресурсів

    by А.в. Тищенко, О.д. Тищенко, О.о. Пілярська, О.о. Коблай

    Introduction. Climate change has led to frequent extreme weather events, especially irregular rainfall. This causes biotic and abiotic stresses in agricultural plants, which negatively affect their productivity. The results. The analysis of the literature showed that the structure of the root system (RSA) is a powerful indicator that reflects the supply of nutrients to plants, as well as for determining its corresponding responses to external factors. It plays a vital role in the productivity and adaptation of plants to different environments and has a central role in the productivity and stability of all plant ecosystems in their ability to exist, in general. Therefore, there is growing recognition that future yield gains can be achieved by optimizing RSA. The main elements of the RSA architecture are the length of the primary root, the density of the lateral roots and at what angle they are located in the soil in relation to the tap root, and the diameter of the roots. External factors, such as the availability of water and nutrients, regulate the formation of lateral and secondary roots, and depending on this, they can spread shallowly or go deep. Genotypes with greater branching, lateral root density and taproot length and high yield are considered deep rooted and suitable for water and nitrogen stressed environments, while genotypes with less lateral branching density and shallowness are suitable for low phosphorus environments. The architecture of the root system is influenced by microorganisms: bacteria and fungi that cause many modifications in the morphology of the roots, depending on the culture, the strain of rhizobacteria PGPR and the type of mycorrhizal fungi AMF. A common feature of Rhizobacteria PGPR is the modification of lateral roots. Conclusion. The use of mycorrhizal fungi AMF increases the degree of root branching, increasing the total length, surface area and volume of roots. Direct phenotyping remains an urgent problem. To solve this problem, the following methods are distinguished: well-controlled laboratory methods that allow automatic phenotyping of RSA, moderately controlled greenhouse and field methods where mature root systems are studied in real soil conditions in the field using an integrated method: visual assessment, manual measurements and image analysis with using 2D, 3D. Вступ. Зміна клімату призвела до частих екстремальних погодних явищ, особливо нерегулярних опадів. Це викликає біотичні і абіотичні стреси у сільськогосподарських рослин, що негативно впливають на їх продктивність. Результати. Аналіз літературного матеріалу показав, що будова кореневої системи (RSA) є потужним індикатором, що відображає забезпеченість рослин поживними речовинами, а також для визначення її відповідних реакцій на зовнішні фактори. Вона відіграє життєво важливу роль у продуктивності та адаптації рослин до різних середовищ та їй належить центральна роль у продуктивності та стійкості всіх рослинних екосистем у здатності їх існуванню, взагалі. Тому, зростає визнання того, що майбутні прирости врожайності, можуть бути досягнуті шляхом оптимізації RSA. Основні елементи архітектури RSA це довжина первинного кореня, щільність бічних кореня та під яким кутом по відношенню до стрижневого вони розташовані у ґрунті, діаметр коренів. Зовнішні фактори, такі як доступність води та поживних речовин, регулюють формування бічних і додаткових коренів та залежно від цього вони можуть поширюватися не глибоко поверхнево або заглиблюватись. Генотипи з більшою розгалуженістю, щільністю бічних коренів та довжиною стрижневого кореня й високою врожайністю розглядаються як глибоко вкорінені та придатні для середовища з водним та азотним стресом, а генотипи з меншою щільністю бічних розгалужень, неглибокі придатні для середовищ із низьким вмістом фосфору. На архітектуру кореневої системи впливають мікроорганізми: бактерії та гриби які викликають безліч модифікацій у морфології коренів, залежно від культури, штаму ризобактерій PGPR та виду мікоризних грибів AMF. Загальною рисою Ризобактерії PGPR є модифікація бічних коренів. Висновок. Використання мікоризних грибів AMF, збільшує ступінь розгалуження коренів, збільшення загальної довжини, площі поверхні та об’єму коренів. Пряме фенотипування залишається актуальною проблемою. Для вирішення цього завдання...

  • Open Access

    Реакція гібридів соняшника середньоранньої групи стиглості на дефіцит вологи в умовах Півдня України

    by А.в. Тищенко, С.с. Степанов, О.д. Тищенко, В.м. Коновалова, О.с. Очкала

    The purpose of the research was to study and analyze the ecological stability and adaptability to the lack of moisture of mid-early sunflower hybrids in the conditions of Southern Ukraine. Research materials and methods. The reaction of ten sunflower hybrids of the mid-early ripeness group to different growing conditions was studied at Agroproekt Yug LLC of the Kherson region during 2020–2021. The research was conducted on two sites with different soil parameters. Analysis of the resistance of sunflower hybrids to moisture deficit was carried out with the help of various mathematical indices of drought resistance and indicators of adaptability and environmental stability. Research results and their discussion. The obtained experimental data at a drought intensity of 0.403 made it possible to identify sunflower hybrids that significantly exceed the average hybrid yield in stressful conditions: Generalis, Isida and Hysun 158 IT 1.912–2.052 t/ha, and under conditions of sufficient moisture, the Fushia KC hybrid with a yield of 3.088 t/ha. Isida and Fushia KC hybrids were selected according to MP, STI, and MSTI indices. According to the indices SSI, TOL, YSI, RDI, SSPI, ATI ‒ hybrids Generalis and Hysun 158 IT, and according to YI, DI, ISR ‒ hybrid Hysun 158 IT. According to the regression coefficient (bi), the hybrids of the intensive type Electric ‒ 1.30 and Fushia KC ‒ 1.32, the stable type Generalis ‒ 0.41 and Hysun 158 IT ‒ 0.32 and the hybrid of the plastic type Epic ‒ 1.00 were selected. Based on the results of the GGE biplot analysis, sunflower hybrids were divided into: stable ‒ Generalis and Hysun 158 IT, intensive ‒ Fushia KC, Electric and Chester, and plastic ‒ Boston and Epic. Conclusions. Adaptability indices and indicators that most fully characterize the resistance of sunflower hybrids to drought, as well as adaptability indices and indicators that divide hybrids into intensive, plastic and stable ones according to their reaction to moisture deficit stress, are highlighted. According to drought resistance indices, drought adaptability indicators and biplot analysis, the Generalis and Hysun 158 IT hybrids are selected as the most drought-resistant, the Boston, Isida and Epic hybrids are selected as plastic, and the Fushia KC and Electric hybrids are selected as the most drought-resistant, or intensive type hybrids. Метою досліджень було вивчення і аналіз екологічної стійкості та адаптивності до нестачі вологи середньоранніх гібридів соняшника в умовах Півдня України. Матеріали і методи досліджень. Реакцію десяти гібридів соняшника середньоранньої групи стиглості на різні умови вирощування вивчали в ТОВ «Агропроект Юг» Херсонської області протягом 2020–2021 рр. Дослідження проводилися на двох різних за показниками ґрунту ділянках. Аналіз стійкості гібридів соняшника до дефіцити вологи проводили за допомогою різних математичних індексів посухостійкості та показників адаптивності і екологічної стійкості. Результати дослідження та їх обговорення. Отримані експериментальні дані за інтенсивності посухи 0,403 дозволили виділити гібриди соняшника, що істотно перевищують середньогібридну за урожайністю в стресових умовах: Generalis, Isida і Hysun 158 IT 1,912–2,052 т/га, а за умов достатнього зволоження гібрид Fushia KC з урожайністю 3,088 т/га. За індексами МР, STI, MSTI були виділені гібриди Isida і Fushia KC. За індексами SSI, TOL, YSI, RDI, SSPI, ATI – гібриди Generalis і Hysun 158 IT, а за YI, DI, ISR – гібрид Hysun 158 IT. За коефіцієнтом регресії (bi) виділені гібриди інтенсивного типу Electric ‒ 1,30 і Fushia KC ‒ 1,32, стабільного типу Generalis ‒ 0,41 і Hysun 158 IT ‒ 0,32 та гібрид пластичного типу Epic ‒ 1,00. За результатами GGE біплот-аналізу гібриди соняшника по відношенню до вологи були розділені: на стабільні ‒ Generalis і Hysun 158 IT, інтенсивні ‒ Fushia KC, Electric і Chester та пластичні ‒ Boston і Epic. Висновки. Виділені індекси та показниками адаптивності, що найбільш повно характеризують стійкість гібридів соняшника до посухи, а також індекси та показники адаптивності, що розділяють гібриди на інтенсивні, пластичні та стабільні за їх реакцією на стрес дефіциту вологи. За індексами посухостійкості, показниками адаптивності до посухи та біплот-аналізом, як найбільш посухостійкими виділені гібриди Generalis і Hysun 158 IT, гібриди Boston, Isida і Epic виділені як пластичні, а гібриди Fushia KC і Electric як найбільш нестійкий до посухи, або гібриди інтенсивного типу.


  • Open Access

    Екологічна пластичність та стабільність сортів пшениці озимої в умовахПівденного Степу України (Ч. 2 ‒ посушливі роки)

    by В.м. Коновалова, А.в. Тищенко, Г.г. Базалій, К.с. Фундират, О.д. Тищенко, Н.д. Резниченко, В.о. Коновалов, О.с. Очкала

    Метою наших досліджень було вивчення і аналіз екологічної стійкості та адаптивності до різних середовищ сортів озимої пшениці селекції Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН та Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення НААН в умовах Південного Степу України. Матеріали і методи досліджень. Реакцію 18 сортів озимої пшениці на різні умови вирощування вивчали на Асканійській державній сільськогосподарській дослідницькій станції у с. Тавричанка, Херсонська область (46°33’12»N; 33°49’13»E; 39 м над рівнем моря) протягом 2015/16–2019/20 рр. Дослідження проводилися за різних умов зволоження: при зрошенні та без зрошення. Аналіз екологічної стійкості та адаптивності до різних середовищ сортів озимої пшениці проводили за допомогою різних параметрів. Результати дослідження та їх обговорення. Отримані експериментальні дані дозволяють виділити сорти озимої пшениці за максимальною продуктивністю (Ymax) Марія – 8,61 т/га, Гарантія одеська ‒ 8,23 і Нива одеська – 8,04 т/га, за мінімальною продуктивністю (Ymin) сорти Конка – 4,75 т/га, Кохана – 4,61, Кошова та Зиск – 4,67, Ліра одеська – 4,99 та Щедрість одеська – 4,65 т/га. Найнижчу урожайність за мінімальною продуктивністю сформували сорти Гарантія одеська ‒ 3,01 т/га та Росинка ‒ 3,87 т/га, а сорт Росинка характеризувався ще найнижчою урожайністю за максимальною продуктивністю 5,69 т/га. За параметрами адаптивності, як найбільш стабільні, виділені сорти Кохана, Кошова, Росинка, Зиск та Ліра одеська, натомість Гарантія одеська був виділений як сорт інтенсивного типу. Сорти Асканійська, Пилипівка та Щедрість одеська можуть бути віднесені до пластичних. Сформовано три кластера: в перший кластер об’єдналися одинадцять сортів які більш направлені до пластичного типу, в другий кластер об’єдналися шість сортів які більш направлені до стабільного типу. Сорт Гарантія одеська, утворив кластер 2 ‒ до інтенсивного типу. За кореляційним аналізом виділені параметри адаптивності рівень стійкості до стресових умов (RS), коефіцієнт регресії (bi), дисперсія відхилення від лінії регресії (s2 di), ознака стабільності реакції генотипу (σ2 САЗi), коефіцієнт компенсації (Kgi), відносна стабільність генотипу (sgi), селекційна цінність генотипу (СЦГi), селекційна цінність сорту (Sc) за якими найбільш чітко можна охарактеризувати тип сорту. Висновки. Виділені параметри адаптивності, за ними та біплот-аналізом, як найбільш стабільний, були виділені сорти Кохана, Кошова, Зиск та Ліра одеська, натомість Гарантія одеська та Марія виділені як сорти інтенсивного типу. Сорти Щедрість одеська та Асканійська виділені як пластичні.