Olena Golembiovska
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Previous Organizations / Institutes
The organizations / institutes from the scholar's other articles in the past ten years
Research Subjects
Olena Golembiovska has a total of 33 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Mariia Shanaida
Department of Pharmacognosy and Medical Botany, I. Horbachevsky Ternopil National Medical University, 46001 Ternopil, Ukraine
3 shared publications - Oleksandra Dmytrenko
National Technical University of Ukraine “Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute
3 shared publications A. M. Kovalyova
National University of Pharnacy
2 shared publicationsAlexander Galkin
Natl Tech Univ Ukraine, Igor Sikorsky Kyiv Polytech Inst, Dept Translat Med Bioengn, UA-03057 Kiev, Ukraine
2 shared publicationsDaria Starosyla
Natl Acad Med Sci Ukraine, Gromashevsky Inst Epidemiol & Infect Dis, UA-03038 Kiev, Ukraine
2 shared publicationsI. L. Shynkovenko
National University of Pharnacy
2 shared publications
Latest Publications
- 11 November 2026
- Published by Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute in Біомедична інженерія і технологія
- No. 4(24),p. 74-93
КЛІНІЧНІ ДОКАЗИ ТА ТРАНСЛЯЦІЙНИЙ КОНТЕКСТ ВАГІНАЛЬНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ОКТЕНІДИНУ: ОГЛЯД
Октенідину дигідрохлорид (OКT) — антисептик широкого спектра дії з мембраноактивним механізмом, який застосовують для обробки шкіри, ран і слизових оболонок. Його активність щодо бактерій, грибів, окремих найпростіших і мікробних біоплівок обґрунтовує можливість вагінального застосування, особливо при полімікробних і рецидивуючих станах. Водночас дані, отримані для OCT як діючої речовини, комбінацій OКT/феноксіетанол та різних вагінальних лікарських форм, не є безпосередньо взаємозамінними. Метою роботи було критично оцінити доказові дані щодо вагінального застосування OКT з акцентом на антимікробну та антибіоплівкову активність, клінічні результати, місцеву безпеку, вплив на вагінальну мікробіоту та формуляційно-специфічні чинники, що визначають трансляцію результатів у клінічну практику. Проведено наративний огляд експериментальних і клінічних досліджень антимікробної активності та вагінального застосування OКT з особливою увагою до бактеріального вагінозу (БВ), вульвовагінального кандидозу, змішаних інфекцій, переносимості слизовою оболонкою, моделей біоплівок та ефектів, залежних від складу лікарської форми. OКT демонструє широкий спектр антимікробної активності та зберігає активність щодо мікроорганізмів із різними фенотипами антимікробної резистентності. Експериментально підтверджено активність щодо Candida spp., Trichomonas vaginalis та сформованих мікробних біоплівок. Новітні вагінально-специфічні моделі також демонструють активність OКT щодо полімікробних біоплівок, асоційованих із БВ, зокрема сформованих на реконструйованому епітелії піхви людини. Найбільш інформативні клінічні дані стосуються БВ та його рецидивуючих форм; порівняльні дослідження також підтверджують протигрибкову активність OКT при вагінальному застосуванні, хоча при вульвовагінальному кандидозі OКT не продемонстрував переваги над клотримазолом. Вагінальні препарати OКT загалом характеризувалися прийнятною місцевою переносимістю. Водночас експериментальні дані свідчать про чутливість вагінальних видів Lactobacillus до OКT, що не дозволяє припускати селективне збереження корисної мікробіоти. Також описано лабораторну адаптацію за умов сублетального впливу. Інтерпретація клінічних результатів значною мірою залежить від конкретної лікарської форми: розчини, спреї, комбінації OКT/феноксіетанол і супозиторії відрізняються за розподілом на слизовій оболонці, утриманням у місці застосування, тривалістю експозиції та внеском допоміжних речовин. OКT має достатньо обґрунтовані антимікробні та антибіоплівкові передумови для вагінального застосування, а клінічні дані підтверджують його активність при низці вагінальних станів. Наявна доказова база не дає підстав вважати різні OКT-вмісні препарати терапевтично взаємозамінними. Необхідні дослідження конкретних лікарських форм, що поєднуватимуть оцінювання клінічних результатів із переносимістю слизовою оболонкою, відповіддю біоплівок та відновленням мікробіоти після лікування, особливо для вагінальних препаратів із пролонгованим утриманням у місці застосування.
- 11 November 2026
- Published by Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute in Біомедична інженерія і технологія
- No. 4(24),p. 74-93
КЛІНІЧНІ ДОКАЗИ ТА ТРАНСЛЯЦІЙНИЙ КОНТЕКСТ ВАГІНАЛЬНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ОКТЕНІДИНУ: ОГЛЯД
Октенідину дигідрохлорид (OКT) — антисептик широкого спектра дії з мембраноактивним механізмом, який застосовують для обробки шкіри, ран і слизових оболонок. Його активність щодо бактерій, грибів, окремих найпростіших і мікробних біоплівок обґрунтовує можливість вагінального застосування, особливо при полімікробних і рецидивуючих станах. Водночас дані, отримані для OCT як діючої речовини, комбінацій OКT/феноксіетанол та різних вагінальних лікарських форм, не є безпосередньо взаємозамінними. Метою роботи було критично оцінити доказові дані щодо вагінального застосування OКT з акцентом на антимікробну та антибіоплівкову активність, клінічні результати, місцеву безпеку, вплив на вагінальну мікробіоту та формуляційно-специфічні чинники, що визначають трансляцію результатів у клінічну практику. Проведено наративний огляд експериментальних і клінічних досліджень антимікробної активності та вагінального застосування OКT з особливою увагою до бактеріального вагінозу (БВ), вульвовагінального кандидозу, змішаних інфекцій, переносимості слизовою оболонкою, моделей біоплівок та ефектів, залежних від складу лікарської форми. OКT демонструє широкий спектр антимікробної активності та зберігає активність щодо мікроорганізмів із різними фенотипами антимікробної резистентності. Експериментально підтверджено активність щодо Candida spp., Trichomonas vaginalis та сформованих мікробних біоплівок. Новітні вагінально-специфічні моделі також демонструють активність OКT щодо полімікробних біоплівок, асоційованих із БВ, зокрема сформованих на реконструйованому епітелії піхви людини. Найбільш інформативні клінічні дані стосуються БВ та його рецидивуючих форм; порівняльні дослідження також підтверджують протигрибкову активність OКT при вагінальному застосуванні, хоча при вульвовагінальному кандидозі OКT не продемонстрував переваги над клотримазолом. Вагінальні препарати OКT загалом характеризувалися прийнятною місцевою переносимістю. Водночас експериментальні дані свідчать про чутливість вагінальних видів Lactobacillus до OКT, що не дозволяє припускати селективне збереження корисної мікробіоти. Також описано лабораторну адаптацію за умов сублетального впливу. Інтерпретація клінічних результатів значною мірою залежить від конкретної лікарської форми: розчини, спреї, комбінації OКT/феноксіетанол і супозиторії відрізняються за розподілом на слизовій оболонці, утриманням у місці застосування, тривалістю експозиції та внеском допоміжних речовин. OКT має достатньо обґрунтовані антимікробні та антибіоплівкові передумови для вагінального застосування, а клінічні дані підтверджують його активність при низці вагінальних станів. Наявна доказова база не дає підстав вважати різні OКT-вмісні препарати терапевтично взаємозамінними. Необхідні дослідження конкретних лікарських форм, що поєднуватимуть оцінювання клінічних результатів із переносимістю слизовою оболонкою, відповіддю біоплівок та відновленням мікробіоти після лікування, особливо для вагінальних препаратів із пролонгованим утриманням у місці застосування.
- Open Access
- 1 May 2025
- Published by Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute in Біомедична інженерія і технологія
- Vol. 2 (17) , 11-18
БІОБЕЗПЕКА ТА БІОЕТИКА В ДИЗАЙНІ ЕМБРІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Стрімкий розвиток біотехнологій, технології редагування генному, можливість клонування, становлення допоміжних репродуктивних технологій як економічної галузі, відкриває нові можливості в ембріології, проте водночас породжує етичні й безпекові виклики. Безпека в ембріологічних дослідженнях людських клітин приймає найширше значення від загального рівня біобезпеки в лабораторії й операційній, до загроз які можуть постати на фоні спроб модифікувати геном людини. Відсутність належного регулювання може спричинити загрози для здоров'я людини та довкілля. Особливо важливо працювати на випередження в питаннях регуляції й законодавства, щоб попередити появу клонів людини, або ще більшої кількості модифікованих людей у майбутньому. В описаних питаннях важливим є взаємозв’язок біоетичних і біобезпекових аспектів у сучасних ембріологічних дослідженнях. Робота підкреслює суміжність цих площин і має на меті показати, що "небезпечно" і "неетично" тотожні поняття в контексті ембріологічних досліджень, бо вони значною мірою вивчають й експериментують з життям на рівні організму. Дослідження проведено на основі аналізу наукової літератури, нормативних документів та міжнародних етичних стандартів. Оптимальне поєднання біоетичних і біобезпекових принципів сприятиме відповідальному використанню біотехнологій, теперішніх і тих що з'являються. Важливо зберегти баланс і не знищити індустрію допоміжних технологій в Україні та світі, заохотивши все ж таки країни до ратифікації міжнародних конвенцій. Перегляд, або створення нових конвенцій має ставити на меті позитивного оздоровчого впливу на індустрію, однозначно заперечуючи не етичні практики, але залишаючи свободу для розвитку і функціонування індустрії допоміжних репродуктивних технологій, що неодмінно вестиме до розвитку науки в галузі
- 1 May 2025
- Published by Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute in Біомедична інженерія і технологія
- Vol. 2 (17) , 11-18
Open AccessБІОБЕЗПЕКА ТА БІОЕТИКА В ДИЗАЙНІ ЕМБРІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Стрімкий розвиток біотехнологій, технології редагування генному, можливість клонування, становлення допоміжних репродуктивних технологій як економічної галузі, відкриває нові можливості в ембріології, проте водночас породжує етичні й безпекові виклики. Безпека в ембріологічних дослідженнях людських клітин приймає найширше значення від загального рівня біобезпеки в лабораторії й операційній, до загроз які можуть постати на фоні спроб модифікувати геном людини. Відсутність належного регулювання може спричинити загрози для здоров'я людини та довкілля. Особливо важливо працювати на випередження в питаннях регуляції й законодавства, щоб попередити появу клонів людини, або ще більшої кількості модифікованих людей у майбутньому. В описаних питаннях важливим є взаємозв’язок біоетичних і біобезпекових аспектів у сучасних ембріологічних дослідженнях. Робота підкреслює суміжність цих площин і має на меті показати, що "небезпечно" і "неетично" тотожні поняття в контексті ембріологічних досліджень, бо вони значною мірою вивчають й експериментують з життям на рівні організму. Дослідження проведено на основі аналізу наукової літератури, нормативних документів та міжнародних етичних стандартів. Оптимальне поєднання біоетичних і біобезпекових принципів сприятиме відповідальному використанню біотехнологій, теперішніх і тих що з'являються. Важливо зберегти баланс і не знищити індустрію допоміжних технологій в Україні та світі, заохотивши все ж таки країни до ратифікації міжнародних конвенцій. Перегляд, або створення нових конвенцій має ставити на меті позитивного оздоровчого впливу на індустрію, однозначно заперечуючи не етичні практики, але залишаючи свободу для розвитку і функціонування індустрії допоміжних репродуктивних технологій, що неодмінно вестиме до розвитку науки в галузі
- Open Access
- 1 May 2025
- Published by Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute in Біомедична інженерія і технологія
- Vol. 2 (17) , 50-62
БІОЛОГІЧНА ТА ТЕХНОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ОРГАНІВ-НА-ЧІПІ: ВИКЛИКИ, ПЕРСПЕКТИВИ ТА СТАНДАРТИЗАЦІЯ НА МІЖНАРОДНОМУ РІВНІ
Пристрої «орган-на-чіпі» (OoC) поєднують культивування клітин із мікроінженерією, сприяючи розвитку біомедичних досліджень, розробки ліків та оцінки хімічних ризиків. Однак відсутність єдиних стандартів ускладнює їх широке впровадження, оскільки наразі існує лише близько 90 суміжних нормативних документів, які можуть бути застосовані до цієї технології. Проблематика стандартизації OoC зумовлена необхідністю уніфікації термінології, регламентування матеріалів та контролю біобезпеки, що важливо для забезпечення відтворюваності результатів. Крім того, відсутність узгоджених протоколів для тестування та оцінки якості пристроїв значно ускладнює порівняння результатів між різними дослідниками та лабораторіями. Мета дослідження – проаналізувати наявні стандарти у сфері мікрофлюїдики, визначити їхню відповідність вимогам OoC та окреслити ключові напрями для майбутньої стандартизації, з особливим акцентом на біологічну безпеку. Важливими аспектами також є безпечне використання клітинних культур та біологічних агентів у таких системах. Для досягнення поставленої мети було проведено методику реалізації, що включала системний аналіз міжнародних стандартів щодо мікроінженерії, вибору матеріалів та оцінки біологічних ризиків. Аналіз показав, що багато з наявних стандартів не враховують специфіку технологій OoC. У результаті дослідження було виявлено значні прогалини у чинній нормативній базі, які можуть уповільнювати подальший розвиток технології. Основні результати дослідження свідчать про необхідність створення спеціалізованих стандартів для контролю якості та регламентації роботи з живими клітинами у таких системах. Висновки підкреслюють важливість розробки єдиної нормативної бази для пристроїв OoC, що сприятиме їх широкому застосуванню у наукових і медичних дослідженнях, а також підвищенню надійності отриманих даних. Також зазначається, що єдиний підхід до стандартизації допоможе знизити ризики біологічної контамінації та покращить відтворюваність результатів досліджень, що є критично важливим для майбутніх інновацій у цій галузі.
- 1 May 2025
- Published by Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute in Біомедична інженерія і технологія
- Vol. 2 (17) , 50-62
Open AccessБІОЛОГІЧНА ТА ТЕХНОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ОРГАНІВ-НА-ЧІПІ: ВИКЛИКИ, ПЕРСПЕКТИВИ ТА СТАНДАРТИЗАЦІЯ НА МІЖНАРОДНОМУ РІВНІ
Пристрої «орган-на-чіпі» (OoC) поєднують культивування клітин із мікроінженерією, сприяючи розвитку біомедичних досліджень, розробки ліків та оцінки хімічних ризиків. Однак відсутність єдиних стандартів ускладнює їх широке впровадження, оскільки наразі існує лише близько 90 суміжних нормативних документів, які можуть бути застосовані до цієї технології. Проблематика стандартизації OoC зумовлена необхідністю уніфікації термінології, регламентування матеріалів та контролю біобезпеки, що важливо для забезпечення відтворюваності результатів. Крім того, відсутність узгоджених протоколів для тестування та оцінки якості пристроїв значно ускладнює порівняння результатів між різними дослідниками та лабораторіями. Мета дослідження – проаналізувати наявні стандарти у сфері мікрофлюїдики, визначити їхню відповідність вимогам OoC та окреслити ключові напрями для майбутньої стандартизації, з особливим акцентом на біологічну безпеку. Важливими аспектами також є безпечне використання клітинних культур та біологічних агентів у таких системах. Для досягнення поставленої мети було проведено методику реалізації, що включала системний аналіз міжнародних стандартів щодо мікроінженерії, вибору матеріалів та оцінки біологічних ризиків. Аналіз показав, що багато з наявних стандартів не враховують специфіку технологій OoC. У результаті дослідження було виявлено значні прогалини у чинній нормативній базі, які можуть уповільнювати подальший розвиток технології. Основні результати дослідження свідчать про необхідність створення спеціалізованих стандартів для контролю якості та регламентації роботи з живими клітинами у таких системах. Висновки підкреслюють важливість розробки єдиної нормативної бази для пристроїв OoC, що сприятиме їх широкому застосуванню у наукових і медичних дослідженнях, а також підвищенню надійності отриманих даних. Також зазначається, що єдиний підхід до стандартизації допоможе знизити ризики біологічної контамінації та покращить відтворюваність результатів досліджень, що є критично важливим для майбутніх інновацій у цій галузі.
- Open Access
- 30 April 2025
- Published by Private Company Technology Center in ScienceRise: Pharmaceutical Science
- No. 2 (54),p. 86-104
Problems of classification, safety assessment and risk management of medical devices with biologically active substances
The aim of the work was to investigate scientific and technical approaches for ensuring biological safety and classifying medical devices containing biologically active substances in the context of new international standards and regulatory requirements. Materials and methods. The study includes an analysis of the current regulatory landscape, including Regulation (EU) 2017/745, international standards ISO 10993, and guidance documents from the Medical Device Coordination Group (MDCG). Classification specificities of medical devices containing biologically active substances were examined, taking into account their mechanism of action. Approaches to biocompatibility assessment and systemic risk analysis were reviewed using the Weight of Evidence (WoE) concept. Results. Key differences between the classification of medical devices under Directive 93/42/EEC and Regulation (EU) 2017/745 were analysed. The study identified specific aspects of biocompatibility assessment for medical devices containing biologically active substances, as well as challenges related to the standardisation of their physicochemical characteristics. Examples were provided to distinguish between medicinal products and medical devices based on their mechanism of action. The implementation of modern methods for assessing medical devices' safety and regulatory status was also examined. Conclusions. The new regulatory requirements, in particular the provisions of Regulation (EU) 2017/745, significantly impact the classification and biological safety assessment of medical devices containing biologically active substances. An adaptation of the biocompatibility assessment methods was proposed, considering modern trends and the "Weight of Evidence" approach. The study highlights the need to update Ukraine's national regulatory framework to align with European standards and to introduce clearer methodological approaches to differentiate between medicinal products and medical devices
- 30 April 2025
- Published by Private Company Technology Center in ScienceRise: Pharmaceutical Science
- No. 2 (54),p. 86-104
Open AccessProblems of classification, safety assessment and risk management of medical devices with biologically active substances
The aim of the work was to investigate scientific and technical approaches for ensuring biological safety and classifying medical devices containing biologically active substances in the context of new international standards and regulatory requirements. Materials and methods. The study includes an analysis of the current regulatory landscape, including Regulation (EU) 2017/745, international standards ISO 10993, and guidance documents from the Medical Device Coordination Group (MDCG). Classification specificities of medical devices containing biologically active substances were examined, taking into account their mechanism of action. Approaches to biocompatibility assessment and systemic risk analysis were reviewed using the Weight of Evidence (WoE) concept. Results. Key differences between the classification of medical devices under Directive 93/42/EEC and Regulation (EU) 2017/745 were analysed. The study identified specific aspects of biocompatibility assessment for medical devices containing biologically active substances, as well as challenges related to the standardisation of their physicochemical characteristics. Examples were provided to distinguish between medicinal products and medical devices based on their mechanism of action. The implementation of modern methods for assessing medical devices' safety and regulatory status was also examined. Conclusions. The new regulatory requirements, in particular the provisions of Regulation (EU) 2017/745, significantly impact the classification and biological safety assessment of medical devices containing biologically active substances. An adaptation of the biocompatibility assessment methods was proposed, considering modern trends and the "Weight of Evidence" approach. The study highlights the need to update Ukraine's national regulatory framework to align with European standards and to introduce clearer methodological approaches to differentiate between medicinal products and medical devices
- Open Access
- 9 December 2024
- Published by Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute in Innovative Biosystems and Bioengineering
- Vol. 8 (4) , 23-38
Design and Development of Novel Herbal Suppository Formulation for Prostatitis Treatment
Background. Prostatitis is a common inflammatory condition of the prostate gland, often treated with antibiotics and anti-inflammatory drugs, which may have limited efficacy and side effects. Herbal therapies offer a promising alternative due to their natural anti-inflammatory properties. Objective. This study aims to design, develop, and evaluate physicochemical, biopharmaceutical and microbiological properties of novel herbal suppository formulations for the treatment of prostatitis, optimizing their biopharmaceutical profiles. Methods. Excipients were selected to form suppositories with herbal ingredients known for their anti-inflammatory effects, specifically lovage, saw palmetto, and calendula CO2 extracts. The formulations were assessed based on key quality parameters, including organoleptic characteristics, average mass, melting point, deformation time, disintegration time, microbiological purity, and pH, ensuring compliance with European Pharmacopoeia (Ph. Eur.) standards. Biopharmaceutical studies compared the release profiles of active compounds from different suppository bases. Results. Suppositories based on Witepsol® H15 exhibited satisfactory organoleptic properties, appropriate melting points, and acceptable deformation and disintegration times. The pH levels were within the required range, and microbiological tests confirmed purity. Biopharmaceutical evaluations showed that Witepsol® H15 suppositories had the most appropriate release rates of active compounds compared to those made with other bases. Conclusions. The novel herbal suppositories developed in this study show promise for managing prostatitis based on preliminary evaluations of their physicochemical, microbiological, and biopharmaceutical properties. Further clinical studies are required to confirm their efficacy and safety.
- 9 December 2024
- Published by Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute in Innovative Biosystems and Bioengineering
- Vol. 8 (4) , 23-38
Open AccessDesign and Development of Novel Herbal Suppository Formulation for Prostatitis Treatment
Background. Prostatitis is a common inflammatory condition of the prostate gland, often treated with antibiotics and anti-inflammatory drugs, which may have limited efficacy and side effects. Herbal therapies offer a promising alternative due to their natural anti-inflammatory properties. Objective. This study aims to design, develop, and evaluate physicochemical, biopharmaceutical and microbiological properties of novel herbal suppository formulations for the treatment of prostatitis, optimizing their biopharmaceutical profiles. Methods. Excipients were selected to form suppositories with herbal ingredients known for their anti-inflammatory effects, specifically lovage, saw palmetto, and calendula CO2 extracts. The formulations were assessed based on key quality parameters, including organoleptic characteristics, average mass, melting point, deformation time, disintegration time, microbiological purity, and pH, ensuring compliance with European Pharmacopoeia (Ph. Eur.) standards. Biopharmaceutical studies compared the release profiles of active compounds from different suppository bases. Results. Suppositories based on Witepsol® H15 exhibited satisfactory organoleptic properties, appropriate melting points, and acceptable deformation and disintegration times. The pH levels were within the required range, and microbiological tests confirmed purity. Biopharmaceutical evaluations showed that Witepsol® H15 suppositories had the most appropriate release rates of active compounds compared to those made with other bases. Conclusions. The novel herbal suppositories developed in this study show promise for managing prostatitis based on preliminary evaluations of their physicochemical, microbiological, and biopharmaceutical properties. Further clinical studies are required to confirm their efficacy and safety.
- Open Access
- 8 November 2024
- Published by Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute in Біомедична інженерія і технологія
- No. 15,p. 1-16
СИНЕРГІЯ РОСЛИННИХ СКЛАДНИКІВ В СУПОЗИТОРІЯХ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ПРОСТАТИТУ
Проблематика. Поширеність захворювань передміхурової залози, включно із простатитом, становить за світовими даними від 11% до 74% у віці 20-65 років. Існують чіткі стандарти як консервативного, так і хірургічного лікування захворювань передміхурової залози. Однак консервативне медикаментозне лікування простатиту не завжди дозволяє приймати препарати протягом тривалого періоду (6-8 тижнів) через можливі побічні ефекти. Наразі існує потреба у продуктах, які б вирізнялися високою ефективністю при максимальній безпеці, що могло б забезпечити їх тривале і безболісне застосування. На цьому фоні особливий інтерес становлять нові багатокомпонентні фітопродукти, які активно впливають на функціональний стан передміхурової залози. Мета. Теоретичне дослідження синергетичної композиції трав’яних супозиторіїв для лікування простатиту з використанням CO2-екстрактів Serenoa repens, Calendula officinalis і Levisticum officinale. Методика реалізації. Вивчено та проведено аналіз наукових досліджень науковців різних країн, а також міжнародно визнаних монографій щодо фітоінгредієнтів, які відомі своїми терапевтичними властивостями при лікуванні простатиту. Проаналізовано дані з наукових джерел щодо можливої комбінації та досягнення позитивної синергії для CO2-екстрактів любистку лікарського (Levisticum officinale), карликової пальми (Serenoa repens) та календули лікарської (Calendula officinalis). Результати. Кожен трав'яний екстракт був обраний на основі його унікальних терапевтичних властивостей і потенціалу доповнювати один одного. Карликова пальма (Serenoa repens) має протизапальну та антиандрогенну дію, спрямовану на запалення та збільшення простати. Календула лікарська (Calendula officinalis) має протизапальну, протимікробну та ранозагоювальну дію, сприяючи зменшенню запалення та відновленню тканин. Любисток (Levisticum officinale) має протизапальні та сечогінні властивості, допомагаючи зменшити запалення та покращити функцію сечовипускання. Висновки. Очікується, що теоретична синергія досліджуваних екстрактів підвищить загальну терапевтичну ефективність, пропонуючи покращене полегшення симптомів, контроль інфекції та регенерацію тканин порівняно з традиційними методами лікування. Очікується, що система доставки супозиторіїв забезпечить локалізовану дію зі зниженими системними побічними ефектами. Запропонована формула має потенціал як додаткове або альтернативне лікування простатиту, очікуючи на подальшу експериментальну перевірку та клінічні випробування.
- 8 November 2024
- Published by Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute in Біомедична інженерія і технологія
- No. 15,p. 1-16
Open AccessСИНЕРГІЯ РОСЛИННИХ СКЛАДНИКІВ В СУПОЗИТОРІЯХ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ПРОСТАТИТУ
Проблематика. Поширеність захворювань передміхурової залози, включно із простатитом, становить за світовими даними від 11% до 74% у віці 20-65 років. Існують чіткі стандарти як консервативного, так і хірургічного лікування захворювань передміхурової залози. Однак консервативне медикаментозне лікування простатиту не завжди дозволяє приймати препарати протягом тривалого періоду (6-8 тижнів) через можливі побічні ефекти. Наразі існує потреба у продуктах, які б вирізнялися високою ефективністю при максимальній безпеці, що могло б забезпечити їх тривале і безболісне застосування. На цьому фоні особливий інтерес становлять нові багатокомпонентні фітопродукти, які активно впливають на функціональний стан передміхурової залози. Мета. Теоретичне дослідження синергетичної композиції трав’яних супозиторіїв для лікування простатиту з використанням CO2-екстрактів Serenoa repens, Calendula officinalis і Levisticum officinale. Методика реалізації. Вивчено та проведено аналіз наукових досліджень науковців різних країн, а також міжнародно визнаних монографій щодо фітоінгредієнтів, які відомі своїми терапевтичними властивостями при лікуванні простатиту. Проаналізовано дані з наукових джерел щодо можливої комбінації та досягнення позитивної синергії для CO2-екстрактів любистку лікарського (Levisticum officinale), карликової пальми (Serenoa repens) та календули лікарської (Calendula officinalis). Результати. Кожен трав'яний екстракт був обраний на основі його унікальних терапевтичних властивостей і потенціалу доповнювати один одного. Карликова пальма (Serenoa repens) має протизапальну та антиандрогенну дію, спрямовану на запалення та збільшення простати. Календула лікарська (Calendula officinalis) має протизапальну, протимікробну та ранозагоювальну дію, сприяючи зменшенню запалення та відновленню тканин. Любисток (Levisticum officinale) має протизапальні та сечогінні властивості, допомагаючи зменшити запалення та покращити функцію сечовипускання. Висновки. Очікується, що теоретична синергія досліджуваних екстрактів підвищить загальну терапевтичну ефективність, пропонуючи покращене полегшення симптомів, контроль інфекції та регенерацію тканин порівняно з традиційними методами лікування. Очікується, що система доставки супозиторіїв забезпечить локалізовану дію зі зниженими системними побічними ефектами. Запропонована формула має потенціал як додаткове або альтернативне лікування простатиту, очікуючи на подальшу експериментальну перевірку та клінічні випробування.
- Open Access
- 27 June 2022
- Published by Springer Nature in Research Square
Antiviral activity of new flavonoids-containing phytopreparation against human alphaherpesvirus 2, hepatitis C virus, and coronavirus
The antiviral activity of the complex phytopreparation (alcohol tincture of Filipendula vulgaris, Petroselinum crispum, Apium graveolens radices; Galium verum, Linaria vulgaris herbs; Calendula officinalis flowers) was evaluated on the in vitro models of current uncontrolled viral infections: human alphaherpesvirus 2, hepatitis C (surrogate bovine diarrhea virus) and coronavirus of transmissive porcine gastroenteritis (TGEV) and demonstrated its high antiviral activity to all tested viruses. The phytopreparation solution is an active inhibitor of human alphaherpesvirus 2, hepatitis C surrogate virus (BVDV), and TGEV coronavirus reproduction with a selectivity index of 80, 320, and 320, respectively. In the guinea pig genital herpes in vivo experimental model, it was shown that phytopreparation solution (dilution of 1:100) in case of a combined treatment regimen (per os + application) delayed the onset of the infection's first symptoms and reduced the time of disease duration. The index of phytopreparation therapeutic action was at the same level as the Acyclovir (reference antiherpetic drug). The investigation of phytopreparation's mechanism of antiviral action allowed supposing that it could be realized via the induction of αIFN, inhibition of RNA, and DNA synthesis.
- 27 June 2022
- Published by Springer Nature in Research Square
Open AccessAntiviral activity of new flavonoids-containing phytopreparation against human alphaherpesvirus 2, hepatitis C virus, and coronavirus
The antiviral activity of the complex phytopreparation (alcohol tincture of Filipendula vulgaris, Petroselinum crispum, Apium graveolens radices; Galium verum, Linaria vulgaris herbs; Calendula officinalis flowers) was evaluated on the in vitro models of current uncontrolled viral infections: human alphaherpesvirus 2, hepatitis C (surrogate bovine diarrhea virus) and coronavirus of transmissive porcine gastroenteritis (TGEV) and demonstrated its high antiviral activity to all tested viruses. The phytopreparation solution is an active inhibitor of human alphaherpesvirus 2, hepatitis C surrogate virus (BVDV), and TGEV coronavirus reproduction with a selectivity index of 80, 320, and 320, respectively. In the guinea pig genital herpes in vivo experimental model, it was shown that phytopreparation solution (dilution of 1:100) in case of a combined treatment regimen (per os + application) delayed the onset of the infection's first symptoms and reduced the time of disease duration. The index of phytopreparation therapeutic action was at the same level as the Acyclovir (reference antiherpetic drug). The investigation of phytopreparation's mechanism of antiviral action allowed supposing that it could be realized via the induction of αIFN, inhibition of RNA, and DNA synthesis.
- Open Access
- 1 December 2018
- Published by Medical University of Lublin in Current Issues in Pharmacy and Medical Sciences
- Vol. 31 (4) , 194-199
Phenolic compounds of herbal infusions obtained from some species of theLamiaceaefamily
The present investigation was to estimate the total phenolic content and composition of flavonoids and hydroxycinnamic acids in herbal infusions obtained from aerial parts of threeLamiaceaespecies (Dracocephalum moldavica, Ocimum americanumandSatureja hortensis). The total phenolic content of herbal infusions was determined using a spectrophotometric method, whereas the individual phenolics were assessed by high-performance liquid chromatography (HPLC). The HPLC method was developed and validated. The total phenolic content was measured by applying the Folin-Ciocalteu method with reference to gallic acid. Results were in the range from 29.39 to 65.38 mg estimated as gallic acid equivalents per gram of dry herb. The phenolic profile was, in turn, analysed by HPLC and consisted of gallic acid, hydroxycinnamic acids (caffeic, chlorogenic, ferulic, and rosmarinic) and flavonoids (rutin, hyperoside, quercitrin, quercetin, apigenin, apigenin-7-glucoside and catechin) in different concentrations. Rosmarinic acid was the predominant component among the hydroxycinnamic acids in herbal infusions of all three plants. This was found to be in the range of 3.64 to 5.28 mg per gram of dry herb. Apigenin-7-glucoside, quercitrin and hyperoside were the prevailing flavonoid components of the infusions.
- 1 December 2018
- Published by Medical University of Lublin in Current Issues in Pharmacy and Medical Sciences
- Vol. 31 (4) , 194-199
Open AccessPhenolic compounds of herbal infusions obtained from some species of theLamiaceaefamily
The present investigation was to estimate the total phenolic content and composition of flavonoids and hydroxycinnamic acids in herbal infusions obtained from aerial parts of threeLamiaceaespecies (Dracocephalum moldavica, Ocimum americanumandSatureja hortensis). The total phenolic content of herbal infusions was determined using a spectrophotometric method, whereas the individual phenolics were assessed by high-performance liquid chromatography (HPLC). The HPLC method was developed and validated. The total phenolic content was measured by applying the Folin-Ciocalteu method with reference to gallic acid. Results were in the range from 29.39 to 65.38 mg estimated as gallic acid equivalents per gram of dry herb. The phenolic profile was, in turn, analysed by HPLC and consisted of gallic acid, hydroxycinnamic acids (caffeic, chlorogenic, ferulic, and rosmarinic) and flavonoids (rutin, hyperoside, quercitrin, quercetin, apigenin, apigenin-7-glucoside and catechin) in different concentrations. Rosmarinic acid was the predominant component among the hydroxycinnamic acids in herbal infusions of all three plants. This was found to be in the range of 3.64 to 5.28 mg per gram of dry herb. Apigenin-7-glucoside, quercitrin and hyperoside were the prevailing flavonoid components of the infusions.
- Open Access
- 29 November 2018
- Published by National University of Pharmacy in News of Pharmacy
- No. 4(96),p. 16-23
Saponins of the extracts of Galium aparine and Galium verum
Saponins of the extracts of Galium aparine and Galium verum
- 29 November 2018
- Published by National University of Pharmacy in News of Pharmacy
- No. 4(96),p. 16-23
Open AccessSaponins of the extracts of Galium aparine and Galium verum
Saponins of the extracts of Galium aparine and Galium verum