Андрій Миколайович Гуржій
Research Subjects
Андрій Миколайович Гуржій has a total of 28 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
Andrii M. Hurzhii
НАПН України
2 shared publications- Lyubov Каrtashova
National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine
2 shared publications - Валентин Олександрович Зайчук
НАПН України
2 shared publications - Микола Пригодій
Institute of Vocational Education of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine
2 shared publications - Iryna Rozman
Doctor of Pedagogical Sciences, professor, Mukachevo State University (Mukachevo, Ukraine)
1 shared publication - Liliia Luparenko
Інститут професійної освіти НАПН України
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 31 October 2025
- Published by Institute for Digitalisation of Education of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine in Information Technologies and Learning Tools
- Vol. 109 (5) , 102-118
МОДЕЛЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У ГАЛУЗІ ЕЛЕКТРОННИХ КОМУНІКАЦІЙ В УМОВАХ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ
Стаття містить аналітичний огляд сучасних підходів до організації змішаного навчання в контексті проведення практичних і лабораторних робіт у закладах фахової передвищої освіти. У процесі дослідження було максимально використано потенціал комплексного, компетентнісного та системного наукових підходів. Їхнє поєднання дало змогу здійснити всебічний аналіз психолого-педагогічної літератури, зокрема монографій і дисертаційних досліджень, присвячених обраній тематиці. Зазначено, що для успішної інтеграції українських закладів фахової передвищої освіти в європейський освітній простір необхідно вирішити низку проблем, зокрема: розроблення якісних англомовних навчальних програм, підвищення рівня довіри міжнародних партнерів, створення єдиної системи реалізації міжнародних програм, модернізація матеріально-технічної бази та оновлення змісту освітніх програм відповідно до потреб ринку праці. На основі аналізу наукової літератури й узагальнення результатів онлайн-опитування учасників освітнього процесу було розроблено авторську модель професійної підготовки фахівців з електронних комунікацій та радіотехніки в умовах змішаного навчання – що й становило мету дослідження. Авторська модель має чотири взаємопов’язані блоки: цільовий, теоретико-організаційний, процесуальний і експериментально-результативний, що дозволяє комплексно відобразити структуру та логіку освітнього процесу. Результати експерименту засвідчили, що є динаміка змін в контрольній та експериментальних групах «до» та «після» впровадження авторської моделі змішаного навчання, свідчить про ефективність впровадження змішаного навчання. зокрема в проведенні практичних і лабораторних робіт. Новизна дослідження полягає у створенні цілісної моделі, яка сприяє вдосконаленню організації практичної підготовки здобувачів освіти за спеціальністю «Електронні комунікації та радіотехніка». Отримані результати мають важливе значення для розроблення рекомендацій щодо вдосконалення практик змішаного навчання і розробки ефективних стратегій підготовки фахівців з електронних комунікацій.
- 31 October 2025
- Published by Institute for Digitalisation of Education of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine in Information Technologies and Learning Tools
- Vol. 109 (5) , 102-118
Open AccessМОДЕЛЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У ГАЛУЗІ ЕЛЕКТРОННИХ КОМУНІКАЦІЙ В УМОВАХ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ
Стаття містить аналітичний огляд сучасних підходів до організації змішаного навчання в контексті проведення практичних і лабораторних робіт у закладах фахової передвищої освіти. У процесі дослідження було максимально використано потенціал комплексного, компетентнісного та системного наукових підходів. Їхнє поєднання дало змогу здійснити всебічний аналіз психолого-педагогічної літератури, зокрема монографій і дисертаційних досліджень, присвячених обраній тематиці. Зазначено, що для успішної інтеграції українських закладів фахової передвищої освіти в європейський освітній простір необхідно вирішити низку проблем, зокрема: розроблення якісних англомовних навчальних програм, підвищення рівня довіри міжнародних партнерів, створення єдиної системи реалізації міжнародних програм, модернізація матеріально-технічної бази та оновлення змісту освітніх програм відповідно до потреб ринку праці. На основі аналізу наукової літератури й узагальнення результатів онлайн-опитування учасників освітнього процесу було розроблено авторську модель професійної підготовки фахівців з електронних комунікацій та радіотехніки в умовах змішаного навчання – що й становило мету дослідження. Авторська модель має чотири взаємопов’язані блоки: цільовий, теоретико-організаційний, процесуальний і експериментально-результативний, що дозволяє комплексно відобразити структуру та логіку освітнього процесу. Результати експерименту засвідчили, що є динаміка змін в контрольній та експериментальних групах «до» та «після» впровадження авторської моделі змішаного навчання, свідчить про ефективність впровадження змішаного навчання. зокрема в проведенні практичних і лабораторних робіт. Новизна дослідження полягає у створенні цілісної моделі, яка сприяє вдосконаленню організації практичної підготовки здобувачів освіти за спеціальністю «Електронні комунікації та радіотехніка». Отримані результати мають важливе значення для розроблення рекомендацій щодо вдосконалення практик змішаного навчання і розробки ефективних стратегій підготовки фахівців з електронних комунікацій.
- 11 September 2025
- Published by Institute of Vocational Education and Training, National Academy of Educational Sciences of Ukraine
Підготовка педагогічних працівників до застосування цифрової платформи професійної підготовки кваліфікованих робітників машинобудівної галузі
У практичному посібнику висвітлено підготовку педагогічних працівників закладів професійної освіти до ефективного використання цифрової платформи професійної підготовки кваліфікованих робітників машинобудівної галузі. Розкрито теоретичні засади цифрової трансформації освіти, психолого-педагогічні аспекти формування цифрової компетентності педагогів, представлено структуру та функціональні можливості цифрової платформи. Значну увагу приділено практичним аспектам роботи з навчальними модулями, віртуальними лабораторіями, симуляціями, інструментами комунікації, а також організації адаптивного тестування та індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти. Окремі розділи присвячені питанням кібербезпеки, цифрової гігієни, збереження ментального здоров’я педагогів та етичним нормам взаємодії у цифровому середовищі. Подано методичні рекомендації щодо проєктування цифрового освітнього середовища, розроблення навчальних курсів, організації дистанційного та змішаного навчання, а також алгоритми методичного супроводу впровадження цифрової платформи у закладах професійної освіти. Посібник адресовано педагогічним працівникам і методистам закладів професійної освіти, фахівцям науково-методичних центрів, викладачам і студентам закладів вищої освіти, дослідникам, а також усім, хто цікавиться питаннями цифровізації професійної освіти та інновацій у підготовці кадрів для машинобудівної галузі.
- 11 September 2025
- Published by Institute of Vocational Education and Training, National Academy of Educational Sciences of Ukraine
Підготовка педагогічних працівників до застосування цифрової платформи професійної підготовки кваліфікованих робітників машинобудівної галузі
У практичному посібнику висвітлено підготовку педагогічних працівників закладів професійної освіти до ефективного використання цифрової платформи професійної підготовки кваліфікованих робітників машинобудівної галузі. Розкрито теоретичні засади цифрової трансформації освіти, психолого-педагогічні аспекти формування цифрової компетентності педагогів, представлено структуру та функціональні можливості цифрової платформи. Значну увагу приділено практичним аспектам роботи з навчальними модулями, віртуальними лабораторіями, симуляціями, інструментами комунікації, а також організації адаптивного тестування та індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти. Окремі розділи присвячені питанням кібербезпеки, цифрової гігієни, збереження ментального здоров’я педагогів та етичним нормам взаємодії у цифровому середовищі. Подано методичні рекомендації щодо проєктування цифрового освітнього середовища, розроблення навчальних курсів, організації дистанційного та змішаного навчання, а також алгоритми методичного супроводу впровадження цифрової платформи у закладах професійної освіти. Посібник адресовано педагогічним працівникам і методистам закладів професійної освіти, фахівцям науково-методичних центрів, викладачам і студентам закладів вищої освіти, дослідникам, а також усім, хто цікавиться питаннями цифровізації професійної освіти та інновацій у підготовці кадрів для машинобудівної галузі.
- 1 January 2025
- Published by Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University in Modern Information Technologies and Innovation Methodologies of Education in Professional Training: Methodology, Theory, Experience, Problems
- No. 77
ЦИФРОВІ БЕЙДЖІ ТА МІКРОКВАЛІФІКАЦІЇ – ІННОВАЦІЙНІ ІНСТРУМЕНТИ У СИСТЕМІ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ
The article explores the potential of digital badges and micro-credentials as innovative tools for the digitalisation of vocational education. It analyses the European and Ukrainian contexts for the implementation of these mechanisms, in particular the regulatory and legal documents of the EU (EU Council Recommendation on Micro-Credentials) and Ukraine (Concept for the Development of Digital Competences), as well as international initiatives (UNESCO, OECD, Europass, 1EdTech, Credential Engine). The content of the concepts of “digital badge” and “micro-credentials” is revealed, as well as their interconnection and differences, and their role in confirming the results of formal, non-formal and informal learning. The theoretical foundations are presented: connectivism, recognition of non-formal learning, micro learning, personalisation of educational pathways, and practical examples of the use of digital tools in different countries are outlined. The key advantages of micro-credentials have been identified: flexibility of educational trajectories, transparency of assessment, mobility in the labour market, and support for inclusiveness. At the same time, the risks have been identified – the lack of uniform standards, uneven content, fragmentation of digital infrastructure, and limited awareness among participants in the process. The feasibility of creating a state system of micro-credentials with unified digital badge formats, integrated with the National Qualifications Framework and European platforms, has been substantiated. This will ensure a gradual transition from short-term results to comprehensive qualifications. It is emphasised that the implementation of such a system requires cross-sectoral cooperation between government agencies, educational institutions, employers and IT companies, as well as the active involvement of students in shaping their own educational trajectories. The results of the study confirm that the introduction of micro-credentials will contribute to the modernisation of vocational education, increase its adaptability to changes in the labour market and foster a culture of lifelong learning.
- 1 January 2025
- Published by Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University in Modern Information Technologies and Innovation Methodologies of Education in Professional Training: Methodology, Theory, Experience, Problems
- No. 77
ЦИФРОВІ БЕЙДЖІ ТА МІКРОКВАЛІФІКАЦІЇ – ІННОВАЦІЙНІ ІНСТРУМЕНТИ У СИСТЕМІ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ
The article explores the potential of digital badges and micro-credentials as innovative tools for the digitalisation of vocational education. It analyses the European and Ukrainian contexts for the implementation of these mechanisms, in particular the regulatory and legal documents of the EU (EU Council Recommendation on Micro-Credentials) and Ukraine (Concept for the Development of Digital Competences), as well as international initiatives (UNESCO, OECD, Europass, 1EdTech, Credential Engine). The content of the concepts of “digital badge” and “micro-credentials” is revealed, as well as their interconnection and differences, and their role in confirming the results of formal, non-formal and informal learning. The theoretical foundations are presented: connectivism, recognition of non-formal learning, micro learning, personalisation of educational pathways, and practical examples of the use of digital tools in different countries are outlined. The key advantages of micro-credentials have been identified: flexibility of educational trajectories, transparency of assessment, mobility in the labour market, and support for inclusiveness. At the same time, the risks have been identified – the lack of uniform standards, uneven content, fragmentation of digital infrastructure, and limited awareness among participants in the process. The feasibility of creating a state system of micro-credentials with unified digital badge formats, integrated with the National Qualifications Framework and European platforms, has been substantiated. This will ensure a gradual transition from short-term results to comprehensive qualifications. It is emphasised that the implementation of such a system requires cross-sectoral cooperation between government agencies, educational institutions, employers and IT companies, as well as the active involvement of students in shaping their own educational trajectories. The results of the study confirm that the introduction of micro-credentials will contribute to the modernisation of vocational education, increase its adaptability to changes in the labour market and foster a culture of lifelong learning.
- Open Access
- 24 November 2024
- Published by Rivne State University of Humanities in Педагогічна наука і освіта ХХІ століття
- No. 3,p. 28-38
МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ ТА ФАХОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ДОКТОРІВ ФІЛОСОФІЇ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ
In the article, the authors researched effective methodical approaches to the training of future doctors of philosophy, in particular, in the conditions of modern technologies and the transition to a distance learning format. In order to study and characterize the process of formation of communicative and professional competence of future doctors of philosophy, a definitive analysis of key concepts was carried out, in particular, «competence», «communicative competence», «professional competence». The main aspects of the development of communicative and professional competences, which are important for successful research and teaching activities, are analyzed. It is emphasized that motivation, self-organization and the ability to effectively use modern digital tools are key factors in the conditions of distance education. Emphasis is placed on the importance of using an individualized approach in the educational process, which allows taking into account the needs and personal characteristics of those obtaining a scientific degree. It is noted that the formation of communicative and professional competences of graduate students in the process of distance learning requires new methodological solutions based on the integration of classical pedagogical approaches with innovative technologies. The relevance is reinforced by the need to prepare future doctors of philosophy for the conditions of the changing scientific space, for the challenges of the modern educational environment. Which requires the integration of theoretical knowledge with practical skills, critical thinking and the ability to learn independently. In addition, the development of professional competence based on innovative methods contributes to the improvement of the quality of research activities. In the process of research, it was established that in the conditions of distance education it is especially important to combine individual approaches with project and interactive methods, which allows to ensure high-quality professional development and training of future doctors of philosophy.
- 24 November 2024
- Published by Rivne State University of Humanities in Педагогічна наука і освіта ХХІ століття
- No. 3,p. 28-38
Open AccessМЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ ТА ФАХОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ДОКТОРІВ ФІЛОСОФІЇ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ
In the article, the authors researched effective methodical approaches to the training of future doctors of philosophy, in particular, in the conditions of modern technologies and the transition to a distance learning format. In order to study and characterize the process of formation of communicative and professional competence of future doctors of philosophy, a definitive analysis of key concepts was carried out, in particular, «competence», «communicative competence», «professional competence». The main aspects of the development of communicative and professional competences, which are important for successful research and teaching activities, are analyzed. It is emphasized that motivation, self-organization and the ability to effectively use modern digital tools are key factors in the conditions of distance education. Emphasis is placed on the importance of using an individualized approach in the educational process, which allows taking into account the needs and personal characteristics of those obtaining a scientific degree. It is noted that the formation of communicative and professional competences of graduate students in the process of distance learning requires new methodological solutions based on the integration of classical pedagogical approaches with innovative technologies. The relevance is reinforced by the need to prepare future doctors of philosophy for the conditions of the changing scientific space, for the challenges of the modern educational environment. Which requires the integration of theoretical knowledge with practical skills, critical thinking and the ability to learn independently. In addition, the development of professional competence based on innovative methods contributes to the improvement of the quality of research activities. In the process of research, it was established that in the conditions of distance education it is especially important to combine individual approaches with project and interactive methods, which allows to ensure high-quality professional development and training of future doctors of philosophy.
- Open Access
- 25 June 2021
- Published by Institute for Digitalisation of Education of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine in Information Technologies and Learning Tools
- Vol. 83 (3) , 26-48
ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ ОСВІТИ І ПЕДАГОГІЧНОЇ НАУКИ В УКРАЇНІ (КІНЕЦЬ 80-Х РР. ХХ СТОЛІТТЯ-ПОЧАТОК ХХІ СТОЛІТТЯ)
У статті розглянуто передумови, динаміку, тенденції, інституційну базу розвитку сучасної педагогічної біографії в Україні. Підкреслено, що на кінець 80-х років XX ст. – початок XXI ст. припадає зростання інтересу науковців до педагогічної біографії, а історіографія в цьому аспекті набуває актуальності. Акцентовано увагу на значному обсязі та різноманітності історіографічних матеріалів. За результатами аналітичного огляду встановлено, що досліджувані матеріали, представлені в трьох категоріях, презентують спробу персоніфікації розвитку української педагогічної думки та вивчення діяльності педагогічної спільноти України за межами держави. Доведено актуальність наукового дослідження життя і спадщини видатних українських педагогів, які визначали освітню політику та розвивали наукову педагогічну думку в різні історичні періоди державотворення. Зазначено, що бібліографія, і як галузевий ресурс, і як пошукова інфраструктура, зумовлює доцільність створення цифрової бібліографії, інших цифрових ресурсів як інноваційних інструментів пошуку біографічних відомостей про видатних українських педагогів та вчених світового рівня. Ефективність зазначеного підтверджена потужною системою біографістики зарубіжних країн, представленою в сучасному цифровому середовищі – Інтернеті. Підкреслено, що в більшості випадків автори наукових досліджень обмежуються стислим поданням біографії видатних педагогів відповідно до предмету конкретного дослідження. Уточнено, що в сучасній українській історико-педагогічній науці сформувався окремий міждисциплінарний дослідницько-персоніфікований напрям – педагогічна біографістика, яка в силу невпинного зростання масиву наукової, навчальної, науково-популярної, довідкової літератури та інших інформаційних джерел про педагогічні персоналії, безсумнівно, потребує відтворення, зберігання і використання саме в цифровому форматі. Отже, на часі персоніфікація історії освіти і педагогічної думки в Україні в інноваційному форматі цифрової інфраструктури, що не лише забезпечить сучасні форми партнерства і співробітництва вітчизняних дослідників персоналій із світовою спільнотою науковців, але й сприятиме подальшому науковому розвитку української педагогічної біографістики.
- 25 June 2021
- Published by Institute for Digitalisation of Education of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine in Information Technologies and Learning Tools
- Vol. 83 (3) , 26-48
Open AccessОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ ОСВІТИ І ПЕДАГОГІЧНОЇ НАУКИ В УКРАЇНІ (КІНЕЦЬ 80-Х РР. ХХ СТОЛІТТЯ-ПОЧАТОК ХХІ СТОЛІТТЯ)
У статті розглянуто передумови, динаміку, тенденції, інституційну базу розвитку сучасної педагогічної біографії в Україні. Підкреслено, що на кінець 80-х років XX ст. – початок XXI ст. припадає зростання інтересу науковців до педагогічної біографії, а історіографія в цьому аспекті набуває актуальності. Акцентовано увагу на значному обсязі та різноманітності історіографічних матеріалів. За результатами аналітичного огляду встановлено, що досліджувані матеріали, представлені в трьох категоріях, презентують спробу персоніфікації розвитку української педагогічної думки та вивчення діяльності педагогічної спільноти України за межами держави. Доведено актуальність наукового дослідження життя і спадщини видатних українських педагогів, які визначали освітню політику та розвивали наукову педагогічну думку в різні історичні періоди державотворення. Зазначено, що бібліографія, і як галузевий ресурс, і як пошукова інфраструктура, зумовлює доцільність створення цифрової бібліографії, інших цифрових ресурсів як інноваційних інструментів пошуку біографічних відомостей про видатних українських педагогів та вчених світового рівня. Ефективність зазначеного підтверджена потужною системою біографістики зарубіжних країн, представленою в сучасному цифровому середовищі – Інтернеті. Підкреслено, що в більшості випадків автори наукових досліджень обмежуються стислим поданням біографії видатних педагогів відповідно до предмету конкретного дослідження. Уточнено, що в сучасній українській історико-педагогічній науці сформувався окремий міждисциплінарний дослідницько-персоніфікований напрям – педагогічна біографістика, яка в силу невпинного зростання масиву наукової, навчальної, науково-популярної, довідкової літератури та інших інформаційних джерел про педагогічні персоналії, безсумнівно, потребує відтворення, зберігання і використання саме в цифровому форматі. Отже, на часі персоніфікація історії освіти і педагогічної думки в Україні в інноваційному форматі цифрової інфраструктури, що не лише забезпечить сучасні форми партнерства і співробітництва вітчизняних дослідників персоналій із світовою спільнотою науковців, але й сприятиме подальшому науковому розвитку української педагогічної біографістики.
- Open Access
- 30 December 2019
- Published by Institute for Digitalisation of Education of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine in Information Technologies and Learning Tools
- Vol. 74 (6) , 1-19
ПРОЄКТУВАННЯ І ВИКОРИСТАННЯ ВІДКРИТОГО ХМАРО ОРІЄНТОВАНОГО ОСВІТНЬО-НАУКОВОГО СЕРЕДОВИЩА ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ
У статті висвітлено результати теоретичних і експериментальних досліджень проблем проєктування, впровадження і використання відкритого хмаро орієнтованого освітньо-наукового середовища закладу вищої освіти, що проводилися в Інституті інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України протягом 2011-2019 рр. Висвітлено науково-методичні засади дослідження, поняттєво-термінологічний апарат, окреслено методологічні принципи проєктування середовища, обґрунтовано загальну модель та методичну систему його формування і розвитку. У моделі відображено особливості процесу формування і розвитку середовища, що спрямований на досягнення цілей педагогічної системи, серед яких – формування ІКТ-компетентного фахівця; розширення доступу до ІКТ; використання в освіті і наукових дослідженнях найсучасніших засобів і технологій. Методична система охоплює ряд методик, що об’єднані системо утворюючим чинником, яким є хмаро орієнтований підхід, що спирається на відповідні базові характеристики і сервісні моделі. До складу методичної системи входять: методика використання науково-навчальної хмари наукової/освітньої установи, що спрямована на поліпшення організації і підвищення ефективності наукових досліджень, упровадження їх результатів; методики використання хмаро орієнтованих компонентів навчального призначення на базі гібридної хмари AWS а також спеціалізованих предметно орієнтованих сервісів. Охарактеризовано шляхи добору методик на базі запропонованої моделі в педагогічних системах закладу вищої освіти, визначено перспективи їх використання. Здійснено аналіз і оцінку досвіду впровадження і використання окремих сервісів і компонентів хмаро орієнтованого освітньо-наукового середовища у закладах вищої освіти України. Наведено результати експериментальних досліджень використання сервісів хмаро орієнтованого середовища в процесі навчання наукових, науково-педагогічних, педагогічних кадрів. Проведено аналіз і оцінку перспектив розвитку хмаро орієнтованого освітньо-наукового середовища на підставі запропонованих підходів.
- 30 December 2019
- Published by Institute for Digitalisation of Education of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine in Information Technologies and Learning Tools
- Vol. 74 (6) , 1-19
Open AccessПРОЄКТУВАННЯ І ВИКОРИСТАННЯ ВІДКРИТОГО ХМАРО ОРІЄНТОВАНОГО ОСВІТНЬО-НАУКОВОГО СЕРЕДОВИЩА ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ
У статті висвітлено результати теоретичних і експериментальних досліджень проблем проєктування, впровадження і використання відкритого хмаро орієнтованого освітньо-наукового середовища закладу вищої освіти, що проводилися в Інституті інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України протягом 2011-2019 рр. Висвітлено науково-методичні засади дослідження, поняттєво-термінологічний апарат, окреслено методологічні принципи проєктування середовища, обґрунтовано загальну модель та методичну систему його формування і розвитку. У моделі відображено особливості процесу формування і розвитку середовища, що спрямований на досягнення цілей педагогічної системи, серед яких – формування ІКТ-компетентного фахівця; розширення доступу до ІКТ; використання в освіті і наукових дослідженнях найсучасніших засобів і технологій. Методична система охоплює ряд методик, що об’єднані системо утворюючим чинником, яким є хмаро орієнтований підхід, що спирається на відповідні базові характеристики і сервісні моделі. До складу методичної системи входять: методика використання науково-навчальної хмари наукової/освітньої установи, що спрямована на поліпшення організації і підвищення ефективності наукових досліджень, упровадження їх результатів; методики використання хмаро орієнтованих компонентів навчального призначення на базі гібридної хмари AWS а також спеціалізованих предметно орієнтованих сервісів. Охарактеризовано шляхи добору методик на базі запропонованої моделі в педагогічних системах закладу вищої освіти, визначено перспективи їх використання. Здійснено аналіз і оцінку досвіду впровадження і використання окремих сервісів і компонентів хмаро орієнтованого освітньо-наукового середовища у закладах вищої освіти України. Наведено результати експериментальних досліджень використання сервісів хмаро орієнтованого середовища в процесі навчання наукових, науково-педагогічних, педагогічних кадрів. Проведено аналіз і оцінку перспектив розвитку хмаро орієнтованого освітньо-наукового середовища на підставі запропонованих підходів.