Myron S. Kovalchuk
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Research Subjects
Myron S. Kovalchuk has a total of 37 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Yu. V. Kroshko
Інститут геологічних наук НАН України
14 shared publications - Liubov A. Figura
Інститут геологічних наук НАН України, Київ
8 shared publications Любов Фігура
6 shared publications- Olena A. Ganzha
Institute of Geological Sciences of the National Academy of Sciences of Ukraine
4 shared publications G.S. Kompanets
Інститут геологічних наук НАН України, Київ
3 shared publications- Tetiana Okholina
Інститут геологічних наук НАН України
3 shared publications
Latest Publications
- Open Access
- 26 June 2026
- Published by Ukrainian Geological Company in Мінеральні ресурси України
- No. 2
Рудоносність Мар’янівського циркон-ільменітового розсипу
Надано стислу інформацію про рудоносність Мар’янівського розсипу, який розташований у Житомирському районі Житомирської області. Основна рудоносність розсипу приурочена до середнього горизонту пісків новопетрівської світи неогену. Рудні піски здебільшого дрібнозернисті, кварцові, у верхній частині розрізу – середньо-дрібнозернисті. Переважає фракція розміром 0,16–0,29 мм. Вміст глинистої складової в пісках сягає 10,5 %. Товщина рудних пісків становить 2,0–18,0 м. Корисна копалина представлена ільменітом, цирконом, рутилом і лейкоксеном. На основі атрибутивної бази даних створено карти, які відображають структурні (рельєф підошви, покрівлі, товщину) та речовинні (латеральне поширення середнього вмісту ільменіту, лейкоксену, рутилу, циркону, дистену) характеристики розсипу. Досліджено просторове поширення розсипних мінералів і визначено їхній середній вміст. Досліджено кореляційні зв’язки між середнім вмістом мінералів у рудних пісках новопетрівської світи за латераллю та вмістом мінералів у вертикальному перетині свердловин. Побудовано карти товщини пісків, латерального поширення середнього вмісту ільменіту, лейкоксену, рутилу, циркону, дистену, колективного концентрату, умовного ільменіту в пісках новопетрівської світи для різного бортового вмісту ільменіту (16 та 25 кг/м³). Досліджено кореляційні зв’язки між мінералами при різному бортовому вмісті ільменіту. Представлено порівняльні гістограми розподілу мінімального та максимального середнього вмісту (кг/м³) рудних мінералів, колективного концентрату, умовного ільменіту в рудних пісках при бортовому вмісті ільменіту 16 та 25 кг/м³. Побудовано нормовану гістограму, яка відображає частку від загального різних показників і компонентів розсипу при різному бортовому вмісті ільменіту в рудних пісках.
- 26 June 2026
- Published by Ukrainian Geological Company in Мінеральні ресурси України
- No. 2
Open AccessРудоносність Мар’янівського циркон-ільменітового розсипу
Надано стислу інформацію про рудоносність Мар’янівського розсипу, який розташований у Житомирському районі Житомирської області. Основна рудоносність розсипу приурочена до середнього горизонту пісків новопетрівської світи неогену. Рудні піски здебільшого дрібнозернисті, кварцові, у верхній частині розрізу – середньо-дрібнозернисті. Переважає фракція розміром 0,16–0,29 мм. Вміст глинистої складової в пісках сягає 10,5 %. Товщина рудних пісків становить 2,0–18,0 м. Корисна копалина представлена ільменітом, цирконом, рутилом і лейкоксеном. На основі атрибутивної бази даних створено карти, які відображають структурні (рельєф підошви, покрівлі, товщину) та речовинні (латеральне поширення середнього вмісту ільменіту, лейкоксену, рутилу, циркону, дистену) характеристики розсипу. Досліджено просторове поширення розсипних мінералів і визначено їхній середній вміст. Досліджено кореляційні зв’язки між середнім вмістом мінералів у рудних пісках новопетрівської світи за латераллю та вмістом мінералів у вертикальному перетині свердловин. Побудовано карти товщини пісків, латерального поширення середнього вмісту ільменіту, лейкоксену, рутилу, циркону, дистену, колективного концентрату, умовного ільменіту в пісках новопетрівської світи для різного бортового вмісту ільменіту (16 та 25 кг/м³). Досліджено кореляційні зв’язки між мінералами при різному бортовому вмісті ільменіту. Представлено порівняльні гістограми розподілу мінімального та максимального середнього вмісту (кг/м³) рудних мінералів, колективного концентрату, умовного ільменіту в рудних пісках при бортовому вмісті ільменіту 16 та 25 кг/м³. Побудовано нормовану гістограму, яка відображає частку від загального різних показників і компонентів розсипу при різному бортовому вмісті ільменіту в рудних пісках.
- 30 May 2026
- Published by International Association of Scientists in Scientific bulletin of the International Association of scientists. Series: Economy, management, security, technologies
CHALLENGES AND OPPORTUNITIES FOR UKRAINE ОN THE GLOBAL RARE EARTH ELEMENTS MARKET
Introduction. The sustained growth in demand for rare earth elements is driven by the development of high-tech product markets, the electrification of transport, and the “green” transition in the EU. Their unique physical and chemical properties determine their important role in the sectors of energy, the defense industry, and digital infrastructure. In the context of geopolitical competition, rare earth elements are transforming from a conventional commodity into a strategic instrument of economic and political influence. Ukraine, with its natural and technogenic resources, faces the challenge of integrating into global value chains and developing its own resource base. Materials and Methods. The theoretical basis of the study is the works of Ukrainian and foreign researchers, data from the U.S. Geological Survey, the International Trade Centre, and analytical agencies. Methods of analysis, generalization, systematization, induction, and deduction were used. Particular attention was focused on the concepts of the circular economy and sustainable development in the context of extracting rare earth elements from technogenic waste. Results and Discussion. It has been determined that the strategic mobilization of Ukraine’s domestic resources is possible through the use of technogenic waste dumps as an alternative source of raw materials. This contributes to reducing import dependence, minimizing environmental risks, and integrating the principles of the circular economy. At the same time, the concentration of RЕE in waste creates technological and investment challenges that require innovative methods of selective extraction and comprehensive processing. The global market is demonstrating high growth rates, which opens up prospects for Ukraine, but the realization of this potential is hampered by military risks, a lack of investment, and technological dependence. Conclusions. Ukraine has considerable potential for integration into the global RE market thanks to its natural deposits and industrial resources. Ukraine has considerable potential for integration into the global RE market thanks to its natural deposits and industrial resources. Analysing technologies for recovering REEs from technogenic waste has revealed that the promising approach is integrated schemes for recovering REEs from titanium-zirconium ore tailings, which combine preliminary physical enrichment with subsequent leaching and selective recovery of REEs. Overcoming institutional and technological barriers, developing environmentally safe processing technologies, and attracting investment are the basic conditions for realizing this potential.
- 30 May 2026
- Published by International Association of Scientists in Scientific bulletin of the International Association of scientists. Series: Economy, management, security, technologies
CHALLENGES AND OPPORTUNITIES FOR UKRAINE ОN THE GLOBAL RARE EARTH ELEMENTS MARKET
Introduction. The sustained growth in demand for rare earth elements is driven by the development of high-tech product markets, the electrification of transport, and the “green” transition in the EU. Their unique physical and chemical properties determine their important role in the sectors of energy, the defense industry, and digital infrastructure. In the context of geopolitical competition, rare earth elements are transforming from a conventional commodity into a strategic instrument of economic and political influence. Ukraine, with its natural and technogenic resources, faces the challenge of integrating into global value chains and developing its own resource base. Materials and Methods. The theoretical basis of the study is the works of Ukrainian and foreign researchers, data from the U.S. Geological Survey, the International Trade Centre, and analytical agencies. Methods of analysis, generalization, systematization, induction, and deduction were used. Particular attention was focused on the concepts of the circular economy and sustainable development in the context of extracting rare earth elements from technogenic waste. Results and Discussion. It has been determined that the strategic mobilization of Ukraine’s domestic resources is possible through the use of technogenic waste dumps as an alternative source of raw materials. This contributes to reducing import dependence, minimizing environmental risks, and integrating the principles of the circular economy. At the same time, the concentration of RЕE in waste creates technological and investment challenges that require innovative methods of selective extraction and comprehensive processing. The global market is demonstrating high growth rates, which opens up prospects for Ukraine, but the realization of this potential is hampered by military risks, a lack of investment, and technological dependence. Conclusions. Ukraine has considerable potential for integration into the global RE market thanks to its natural deposits and industrial resources. Ukraine has considerable potential for integration into the global RE market thanks to its natural deposits and industrial resources. Analysing technologies for recovering REEs from technogenic waste has revealed that the promising approach is integrated schemes for recovering REEs from titanium-zirconium ore tailings, which combine preliminary physical enrichment with subsequent leaching and selective recovery of REEs. Overcoming institutional and technological barriers, developing environmentally safe processing technologies, and attracting investment are the basic conditions for realizing this potential.
- Open Access
- 29 May 2026
- Published by Ivan Franko National University of Lviv in Visnyk of the Lviv University. Geology Series
- No. 40,p. 25-43
РУДОНОСНІСТЬ ДІЛЯНКИ СЕРЕДНЯ МЕЖИРІЧНОГО РОДОВИЩА ТИТАНОВИХ РУД
У геологічній будові Середньої ділянки Межирічного родовища титанових руд беруть участь кристалічні породи фундаменту, їхня кора вивітрювання, а також різновікові континентальні та морські відклади мезозойського і кайнозойського віку, до яких належать нижньокрейдові континентальні утворення іршанської світи, верхньокрейдові узбережно-морські відклади мошно-руднянської світи, гляціальні, флювіогляціальні та алювіальні утворення четвертинної системи. Корисною копалиною ділянки Середня є ільменіт, значні вмісти якого встановлено в корі вивітрювання кристалічних порід фундаменту, континентальних і узбережно-морських відкладах крейди. Максимальний вміст ільменіту в породах такий (кг/м3): у корі вивітрювання – 265,6; в утвореннях іршанської світи, зокрема у делювіальних гравійно-галькових піщанистих каолінах – 461,6, у алювіальних перевідкладених каолінах – 426,9, у алювіальних пісках різнозернистих – 356,7; у піщано-кременевому горизонті мошно-руднянської світи – 244,6; у гляціальних утвореннях – 20,2. Продуктивними є континентальні відклади іршанської світи, які утворилися за рахунок розмиву і перевідкладення кори вивітрювання в субстраті якої виробили ерозійні палеодолини. В літологічному плані продуктивні відклади представлені каолінами перевідкладеними, гравійно-гальковими, піщанистими; піском каолінистим, різнозернистим. На основі координат свердловин, їх опису та результатів опробування досліджено просторове поширення вмісту ільменіту в корі вивітрювання, відкладах іршанської та мошно-руднянської світ, у продуктивному пласті, а також у породах розкриву. З’ясовано, що товщина ільменітвмісних утворень і середній вміст у них ільменіту, в корі вивітрювання і континентальних утвореннях нижньої крейди, як правило, мають мозаїчний розподіл з виразними локальними ділянками високих значень. Досліджено напрям і силу кореляційних зв’язків між ключовими параметрами ільменітовмісних утворень: рельєфом підошви, покрівлі, товщиною відкладів, середнім вмістом ільменіту. Отримані результати дозволяють уточнити просторову мінливість рудоносності в межах різновікових і різногенетичних утворень ділянки Середня та акцентують увагу на необхідності детального дослідження рудоносності кори вивітрювання в її межах.
- 29 May 2026
- Published by Ivan Franko National University of Lviv in Visnyk of the Lviv University. Geology Series
- No. 40,p. 25-43
Open AccessРУДОНОСНІСТЬ ДІЛЯНКИ СЕРЕДНЯ МЕЖИРІЧНОГО РОДОВИЩА ТИТАНОВИХ РУД
У геологічній будові Середньої ділянки Межирічного родовища титанових руд беруть участь кристалічні породи фундаменту, їхня кора вивітрювання, а також різновікові континентальні та морські відклади мезозойського і кайнозойського віку, до яких належать нижньокрейдові континентальні утворення іршанської світи, верхньокрейдові узбережно-морські відклади мошно-руднянської світи, гляціальні, флювіогляціальні та алювіальні утворення четвертинної системи. Корисною копалиною ділянки Середня є ільменіт, значні вмісти якого встановлено в корі вивітрювання кристалічних порід фундаменту, континентальних і узбережно-морських відкладах крейди. Максимальний вміст ільменіту в породах такий (кг/м3): у корі вивітрювання – 265,6; в утвореннях іршанської світи, зокрема у делювіальних гравійно-галькових піщанистих каолінах – 461,6, у алювіальних перевідкладених каолінах – 426,9, у алювіальних пісках різнозернистих – 356,7; у піщано-кременевому горизонті мошно-руднянської світи – 244,6; у гляціальних утвореннях – 20,2. Продуктивними є континентальні відклади іршанської світи, які утворилися за рахунок розмиву і перевідкладення кори вивітрювання в субстраті якої виробили ерозійні палеодолини. В літологічному плані продуктивні відклади представлені каолінами перевідкладеними, гравійно-гальковими, піщанистими; піском каолінистим, різнозернистим. На основі координат свердловин, їх опису та результатів опробування досліджено просторове поширення вмісту ільменіту в корі вивітрювання, відкладах іршанської та мошно-руднянської світ, у продуктивному пласті, а також у породах розкриву. З’ясовано, що товщина ільменітвмісних утворень і середній вміст у них ільменіту, в корі вивітрювання і континентальних утвореннях нижньої крейди, як правило, мають мозаїчний розподіл з виразними локальними ділянками високих значень. Досліджено напрям і силу кореляційних зв’язків між ключовими параметрами ільменітовмісних утворень: рельєфом підошви, покрівлі, товщиною відкладів, середнім вмістом ільменіту. Отримані результати дозволяють уточнити просторову мінливість рудоносності в межах різновікових і різногенетичних утворень ділянки Середня та акцентують увагу на необхідності детального дослідження рудоносності кори вивітрювання в її межах.
- Open Access
- 29 May 2026
- Published by Ivan Franko National University of Lviv in Mineralogical Collection
- No. 76,p. 22-34
ХІМІЧНИЙ СКЛАД І ЛАТЕРАЛЬНИЙ РОЗПОДІЛ ІЛЬМЕНІТУ ТА ЗМІНЕНИХ ЙОГО ВІДМІН НА ДІЛЯНКАХ ЄМИЛІВСЬКА Й СЕРЕДНЯ МЕЖИРІЧНОГО РОДОВИЩА ТИТАНУ (ЖИТОМИРСЬКА ОБЛ.)
Досліджено хімічний склад ільменіту з нижньокрейдових алювіальних каолінових пісків іршанської світи на ділянках Ємилівська й Середня Межирічного родовища титанових руд (Волинський мегаблок Українського щита). Це дало змогу виявити його варіації на різних ділянках і виконати порівняльний аналіз. Кореляційним аналізом визначено напрям і силу кореляційних зв’язків між оксидами, а також спільні закономірності й суттєві відмінності у взаємозв’язках між оксидами. Сильна негативна кореляція між FeO та Fe₂O₃ і позитивна ‒ між TiO₂ та Fe₂O₃ відображає баланс між відновленою й окисненою формами заліза в ільменіті. Для виокремлення магматичного ільменіту, псевдорутилу і лейкоксенізованого ільменіту застосовано два підходи: 1) за співвідношенням FeO/Fe₂O₃, що дає змогу швидко класифікувати зерна; 2) за поєднанням зазначеного співвідношення з абсолютними концентраціями FeO та Fe₂O₃, що забезпечує точнішу інтерпретацію. Завдяки такому підходу підтверджено наявність як первинного магматичного ільменіту, так і змінених його відмін, утворених за екзогенних умов. Виконано порівняльний аналіз процесів псевдорутилізації й лейкоксенізації ільменіту в межах Ємилівської й Середньої ділянок. Фрактальний аналіз просторового поширення магматичного ільменіту та його змінених форм засвідчив, що їх розподіл має ознаки самоподібності та структурної організації, а це відображає природні процеси диференціації і вторинної трансформації. Виконано картографічне моделювання ареалів поширення ільменіту різного хімічного складу та з різним співвідношенням FeO/Fe₂O₃, яке дає змогу визначити ступінь екзогенного перетворення, прогнозувати ареали поширення ільменіту з різними якісними характеристиками, реконструювати умови формування розсипів та оптимізувати промислове освоєння залишкових запасів у межах досліджених ділянок. У запропонованій комплексній моделі інтегровано хімічні, мінералогічні та просторові дані. Це забезпечує глибше розуміння генезису ільменітових розсипищ, їхньої хімічної зональності й потенціалу для промислового розроблення.
- 29 May 2026
- Published by Ivan Franko National University of Lviv in Mineralogical Collection
- No. 76,p. 22-34
Open AccessХІМІЧНИЙ СКЛАД І ЛАТЕРАЛЬНИЙ РОЗПОДІЛ ІЛЬМЕНІТУ ТА ЗМІНЕНИХ ЙОГО ВІДМІН НА ДІЛЯНКАХ ЄМИЛІВСЬКА Й СЕРЕДНЯ МЕЖИРІЧНОГО РОДОВИЩА ТИТАНУ (ЖИТОМИРСЬКА ОБЛ.)
Досліджено хімічний склад ільменіту з нижньокрейдових алювіальних каолінових пісків іршанської світи на ділянках Ємилівська й Середня Межирічного родовища титанових руд (Волинський мегаблок Українського щита). Це дало змогу виявити його варіації на різних ділянках і виконати порівняльний аналіз. Кореляційним аналізом визначено напрям і силу кореляційних зв’язків між оксидами, а також спільні закономірності й суттєві відмінності у взаємозв’язках між оксидами. Сильна негативна кореляція між FeO та Fe₂O₃ і позитивна ‒ між TiO₂ та Fe₂O₃ відображає баланс між відновленою й окисненою формами заліза в ільменіті. Для виокремлення магматичного ільменіту, псевдорутилу і лейкоксенізованого ільменіту застосовано два підходи: 1) за співвідношенням FeO/Fe₂O₃, що дає змогу швидко класифікувати зерна; 2) за поєднанням зазначеного співвідношення з абсолютними концентраціями FeO та Fe₂O₃, що забезпечує точнішу інтерпретацію. Завдяки такому підходу підтверджено наявність як первинного магматичного ільменіту, так і змінених його відмін, утворених за екзогенних умов. Виконано порівняльний аналіз процесів псевдорутилізації й лейкоксенізації ільменіту в межах Ємилівської й Середньої ділянок. Фрактальний аналіз просторового поширення магматичного ільменіту та його змінених форм засвідчив, що їх розподіл має ознаки самоподібності та структурної організації, а це відображає природні процеси диференціації і вторинної трансформації. Виконано картографічне моделювання ареалів поширення ільменіту різного хімічного складу та з різним співвідношенням FeO/Fe₂O₃, яке дає змогу визначити ступінь екзогенного перетворення, прогнозувати ареали поширення ільменіту з різними якісними характеристиками, реконструювати умови формування розсипів та оптимізувати промислове освоєння залишкових запасів у межах досліджених ділянок. У запропонованій комплексній моделі інтегровано хімічні, мінералогічні та просторові дані. Це забезпечує глибше розуміння генезису ільменітових розсипищ, їхньої хімічної зональності й потенціалу для промислового розроблення.
- Open Access
- 29 May 2026
- Published by Ferenc Rakoczi II Transcarpathian Hungarian University in Acta Academiae Beregsasiensis. Economics
- Vol. 1 (13)
Вилучення рідкісноземельних елементів із техногенних відходів для сталого розвитку територіальних громад
Стаття присвячена проблематиці вилучення рідкісноземельних елементів (РЗЕ) із техногенних відходів, зокрема хвостів збагачення титано-цирконієвих руд, у контексті формування та реалізації внутрішніх ресурсів територіальних громад. Автори підкреслюють стратегічне значення РЗЕ для розвитку високотехнологічних галузей, енергетичної та оборонної промисловості, а також актуальність пошуку альтернативних джерел їх отримання у зв’язку з глобальним дефіцитом і геополітичними ризиками. Накопичення техногенних відвалів і побічних продуктів гірничо-металургійного комплексу створює суттєві екологічні, соціальні та економічні ризики, водночас відкриваючи можливості для ефективного використання внутрішніх ресурсів на рівні громад. У роботі обґрунтовано, що вилучення РЗЕ з техногенних відходів може стати концептуальною основою економіко-екологічного розвитку територіальних громад, сприяти досягненню Цілей сталого розвитку (ЦСР) та підтримці повоєнного відновлення України. Особливий акцент зроблено на інтеграції технологічних, економічних, соціальних і управлінських складових у рамках зеленої моделі регіонального розвитку з науковим супроводом інститутів академії НАН України та профільних університетів. Наведено приклади національних та зарубіжних досліджень, що підтверджують ефективність і перспективність використання хвостів збагачення як вторинного джерела РЗЕ, а також аналізуються стратегічні документи ООН, ЄС та України, які підкреслюють важливість розвитку циркулярної економіки, диверсифікації джерел критичних матеріалів та оптимізації ресурсного потенціалу на місцевому рівні. Результати дослідження демонструють, що комплексний підхід до переробки техногенних відходів здатен поєднати екологічні, економічні та технологічні вигоди, підвищити ресурсну самодостатність громад і сприяти сталому розвитку регіонів України.
- 29 May 2026
- Published by Ferenc Rakoczi II Transcarpathian Hungarian University in Acta Academiae Beregsasiensis. Economics
- Vol. 1 (13)
Open AccessВилучення рідкісноземельних елементів із техногенних відходів для сталого розвитку територіальних громад
Стаття присвячена проблематиці вилучення рідкісноземельних елементів (РЗЕ) із техногенних відходів, зокрема хвостів збагачення титано-цирконієвих руд, у контексті формування та реалізації внутрішніх ресурсів територіальних громад. Автори підкреслюють стратегічне значення РЗЕ для розвитку високотехнологічних галузей, енергетичної та оборонної промисловості, а також актуальність пошуку альтернативних джерел їх отримання у зв’язку з глобальним дефіцитом і геополітичними ризиками. Накопичення техногенних відвалів і побічних продуктів гірничо-металургійного комплексу створює суттєві екологічні, соціальні та економічні ризики, водночас відкриваючи можливості для ефективного використання внутрішніх ресурсів на рівні громад. У роботі обґрунтовано, що вилучення РЗЕ з техногенних відходів може стати концептуальною основою економіко-екологічного розвитку територіальних громад, сприяти досягненню Цілей сталого розвитку (ЦСР) та підтримці повоєнного відновлення України. Особливий акцент зроблено на інтеграції технологічних, економічних, соціальних і управлінських складових у рамках зеленої моделі регіонального розвитку з науковим супроводом інститутів академії НАН України та профільних університетів. Наведено приклади національних та зарубіжних досліджень, що підтверджують ефективність і перспективність використання хвостів збагачення як вторинного джерела РЗЕ, а також аналізуються стратегічні документи ООН, ЄС та України, які підкреслюють важливість розвитку циркулярної економіки, диверсифікації джерел критичних матеріалів та оптимізації ресурсного потенціалу на місцевому рівні. Результати дослідження демонструють, що комплексний підхід до переробки техногенних відходів здатен поєднати екологічні, економічні та технологічні вигоди, підвищити ресурсну самодостатність громад і сприяти сталому розвитку регіонів України.
- Open Access
- 8 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Слобожанський науковий вісник. Серія: Природничі науки
- No. 1,p. 163-173
СТРУКТУРНО-ЛІТОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА РУДОНОСНІСТЬ СЕРЕДНЬОГО ГОРИЗОНТУ НОВОПЕТРІВСЬКОЇ СВІТИ ПІВНІЧНОЇ ЧАСТИНИ ТАРАСІВСЬКОГО РОДОВИЩА
Тарасівське родовище вирізняється полімінеральним складом рудних пісків, що робить його стратегічним джерелом не лише титану й цирконію, але й рідкісних елементів. У статті подано історичні аспекти дослідження Тарасівського родовища та коротку характеристику його геологічної будови. Основна увага акцентована на відкладах новопетрівської світи полтавської серії неогену, зокрема на середньому її горизонті, який містить основні запаси титано-цирконієвих мінералів. Аналіз структурно-екстурних особливостей пісків новопетрівської світи дозволив уточнити фаціальні і гідродинамічні умови утворення нижнього, середнього і верхнього її горизонтів. Утворення відкладів новопетрівської світи відбувалося на трансгресивно-регресивному етапі геологічного розвитку території, що зумовило зміну фаціальних умов від алювіально-дельтових до мілководно-лагунних і до алювіальних. Осадонагромадження у новопетрівський час проходило за низькоенергетичних і стабільних гідродинамічних умов, проте з короткочасними високоенергетичними імпульсами. На основі координат, опису та результатів опробування свердловин створено комплект карт, які відображають рельєф підошви, покрівлі, товщину продуктивних відкладів та латеральне поширення середньозваженого вмісту ільменіту, рутилу, циркону, дистену+силіманіту, монациту+ка- ситериту та хроміту в межах північної частини родовища. Картографічні побудови дозволили з’ясувати особливості структурних і речовинних параметрів рудоносності середнього горизонту новопетрівської світи. Зокрема, з’ясовано, що рельєф підошви і поверхні нерівний з локальними западинами і підвищеннями. Амплітуда перепаду їхніх абсолютних відміток – до 52 м. У межах ділянки встановлено локальні пониження в рельєфі підошви де товщина продуктивних відкладів збільшується до 30–51,2 м. Найбільші середньозважені вмісти ільменіту, рутилу, циркону і колективного концентрату локалізуються в південно-західній, західній і північно-східній частинах ділянки. За допомогою кореляційного аналізу встановлено напрям і силу взаємозв’язків між середнім вмістом у свердловинах окремих мінералів та між структурними параметрами продуктивних відкладів. З’ясовано, що усі кореляційні зв’язки між середнім вмістом мінералів прямі і здебільшого сильні та середні. Основне ядро сильних кореляційних зв’язків утворюють ільменіт, рутил і циркон. Досліджено розподіл вмісту мінералів та кореляційні зв’язки між ними у вертикальному перетині свердловин
- 8 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Слобожанський науковий вісник. Серія: Природничі науки
- No. 1,p. 163-173
Open AccessСТРУКТУРНО-ЛІТОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА РУДОНОСНІСТЬ СЕРЕДНЬОГО ГОРИЗОНТУ НОВОПЕТРІВСЬКОЇ СВІТИ ПІВНІЧНОЇ ЧАСТИНИ ТАРАСІВСЬКОГО РОДОВИЩА
Тарасівське родовище вирізняється полімінеральним складом рудних пісків, що робить його стратегічним джерелом не лише титану й цирконію, але й рідкісних елементів. У статті подано історичні аспекти дослідження Тарасівського родовища та коротку характеристику його геологічної будови. Основна увага акцентована на відкладах новопетрівської світи полтавської серії неогену, зокрема на середньому її горизонті, який містить основні запаси титано-цирконієвих мінералів. Аналіз структурно-екстурних особливостей пісків новопетрівської світи дозволив уточнити фаціальні і гідродинамічні умови утворення нижнього, середнього і верхнього її горизонтів. Утворення відкладів новопетрівської світи відбувалося на трансгресивно-регресивному етапі геологічного розвитку території, що зумовило зміну фаціальних умов від алювіально-дельтових до мілководно-лагунних і до алювіальних. Осадонагромадження у новопетрівський час проходило за низькоенергетичних і стабільних гідродинамічних умов, проте з короткочасними високоенергетичними імпульсами. На основі координат, опису та результатів опробування свердловин створено комплект карт, які відображають рельєф підошви, покрівлі, товщину продуктивних відкладів та латеральне поширення середньозваженого вмісту ільменіту, рутилу, циркону, дистену+силіманіту, монациту+ка- ситериту та хроміту в межах північної частини родовища. Картографічні побудови дозволили з’ясувати особливості структурних і речовинних параметрів рудоносності середнього горизонту новопетрівської світи. Зокрема, з’ясовано, що рельєф підошви і поверхні нерівний з локальними западинами і підвищеннями. Амплітуда перепаду їхніх абсолютних відміток – до 52 м. У межах ділянки встановлено локальні пониження в рельєфі підошви де товщина продуктивних відкладів збільшується до 30–51,2 м. Найбільші середньозважені вмісти ільменіту, рутилу, циркону і колективного концентрату локалізуються в південно-західній, західній і північно-східній частинах ділянки. За допомогою кореляційного аналізу встановлено напрям і силу взаємозв’язків між середнім вмістом у свердловинах окремих мінералів та між структурними параметрами продуктивних відкладів. З’ясовано, що усі кореляційні зв’язки між середнім вмістом мінералів прямі і здебільшого сильні та середні. Основне ядро сильних кореляційних зв’язків утворюють ільменіт, рутил і циркон. Досліджено розподіл вмісту мінералів та кореляційні зв’язки між ними у вертикальному перетині свердловин
- 1 January 2026
- Published by National Academy of Sciences of Ukraine (Co. LTD Ukrinformnauka) (Publications) in Mineralogical Journal
- Vol. 48 (3) , 20-37
Transformation of Ilmenite in the Mesozoic Weathering Crust and Lower Cretaceous Deposits of the Buky Site, Mezhyrich Ilmenite Deposit
The article is devoted to the study of the peculiarities of chemical composition, staging, and spatial patterns of exogenous transformation (leucoxenization) of ilmenite in deposits of different ages and genesis within the Buky site of the Mezhyrich titanium ore deposit. This made it possible to establish variations in the contents of TiO2, P2O5, FeO, Fe2O3, and Cr2O3 in ilmenite from diverse formations (Mesozoic eluvial kaolins and Lower Cretaceous Irshansk Suite deposits: deluvial-alluvial kaolins and alluvial sands). According to chemical analysis data, the removal of divalent iron (deferrization) and the relative accumulation of immobile titanium dioxide were established, leading to the destruction of the ilmenite crystal lattice. Chromium (Cr2O3) demonstrated inert behavior, preserving its primary magmatic distribution. Calculation of Pearson linear correlation coefficient matrices revealed strong inverse relationships between TiO2 and FeO, as well as between FeO and Fe2O3 for ilmenite across all genetic deposit types. A stable coherence in the behavior of phosphorus (P2O5) and titanium was observed (direct correlation up to +0.9176), which has a secondary sorption nature. In the vertical profile of eluvial kaolins, an inverse geochemical zonality has been established, where the degree of ilmenite alteration increases with depth: from weakly altered in the upper horizon (5—15 m) to intensely transformed in the lower horizon (over 20 m), which is caused by prolonged stabilization of the groundwater table. Cartographic modeling of the spatial distribution of ilmenite with varying oxide contents and FeO/ Fe2O3 ratios was carried out in eluvial, deluvial–alluvial, and alluvial deposits. Based on the FeO/Fe2O3 ratio and the absolute concentrations of FeO, Fe2O3, and TiO2 in the studied deposits, the following varieties were distinguished: magmatic (unaltered) ilmenite, oxidized ilmenite, highly altered (leached) ilmenite, pseudorutile, and leucoxene. For quantitative assessment of spatial heterogeneity and continuity of mineral phases, fractal (Box-Counting) and multifractal analysis methods were applied. The evolution of cluster dimension (Dc) and descriptors of the multifractal spectrum (width Δα and asymmetry A) was established — from a monofractal stable distribution of unaltered magmatic ilmenite to maximum chaos at the stage of pseudorutilization, and complete spatial discreteness (point anomalies of singular enrichment) at the stage of leucoxene formation. Cartographic analysis of the lateral distribution of unaltered ilmenite and its transformational phases revealed the predominance of more altered forms in the western part of the Buky site, and magmatic and less altered ilmenite in the eastern part.
- 1 January 2026
- Published by National Academy of Sciences of Ukraine (Co. LTD Ukrinformnauka) (Publications) in Mineralogical Journal
- Vol. 48 (3) , 20-37
Transformation of Ilmenite in the Mesozoic Weathering Crust and Lower Cretaceous Deposits of the Buky Site, Mezhyrich Ilmenite Deposit
The article is devoted to the study of the peculiarities of chemical composition, staging, and spatial patterns of exogenous transformation (leucoxenization) of ilmenite in deposits of different ages and genesis within the Buky site of the Mezhyrich titanium ore deposit. This made it possible to establish variations in the contents of TiO2, P2O5, FeO, Fe2O3, and Cr2O3 in ilmenite from diverse formations (Mesozoic eluvial kaolins and Lower Cretaceous Irshansk Suite deposits: deluvial-alluvial kaolins and alluvial sands). According to chemical analysis data, the removal of divalent iron (deferrization) and the relative accumulation of immobile titanium dioxide were established, leading to the destruction of the ilmenite crystal lattice. Chromium (Cr2O3) demonstrated inert behavior, preserving its primary magmatic distribution. Calculation of Pearson linear correlation coefficient matrices revealed strong inverse relationships between TiO2 and FeO, as well as between FeO and Fe2O3 for ilmenite across all genetic deposit types. A stable coherence in the behavior of phosphorus (P2O5) and titanium was observed (direct correlation up to +0.9176), which has a secondary sorption nature. In the vertical profile of eluvial kaolins, an inverse geochemical zonality has been established, where the degree of ilmenite alteration increases with depth: from weakly altered in the upper horizon (5—15 m) to intensely transformed in the lower horizon (over 20 m), which is caused by prolonged stabilization of the groundwater table. Cartographic modeling of the spatial distribution of ilmenite with varying oxide contents and FeO/ Fe2O3 ratios was carried out in eluvial, deluvial–alluvial, and alluvial deposits. Based on the FeO/Fe2O3 ratio and the absolute concentrations of FeO, Fe2O3, and TiO2 in the studied deposits, the following varieties were distinguished: magmatic (unaltered) ilmenite, oxidized ilmenite, highly altered (leached) ilmenite, pseudorutile, and leucoxene. For quantitative assessment of spatial heterogeneity and continuity of mineral phases, fractal (Box-Counting) and multifractal analysis methods were applied. The evolution of cluster dimension (Dc) and descriptors of the multifractal spectrum (width Δα and asymmetry A) was established — from a monofractal stable distribution of unaltered magmatic ilmenite to maximum chaos at the stage of pseudorutilization, and complete spatial discreteness (point anomalies of singular enrichment) at the stage of leucoxene formation. Cartographic analysis of the lateral distribution of unaltered ilmenite and its transformational phases revealed the predominance of more altered forms in the western part of the Buky site, and magmatic and less altered ilmenite in the eastern part.
- Open Access
- 31 October 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Слобожанський науковий вісник. Серія: Природничі науки
- No. 2,p. 143-150
ІЛЬМЕНІТ З НИЖНЬОКРЕЙДОВИХ КОНТИНЕНТАЛЬНИХ ВІДКЛАДІВ АНДРІЇВСЬКОГО РОЗСИПНОГО РОДОВИЩА ТИТАНОВИХ РУД
Подано коротку характеристику рудоносності Андріївського розсипного родовища титанових руд, яке розміщене в межах Корсунь-Новомиргородського плутону Інгульського мегаблоку Українського щита. Продуктивними відкладами родовища є апт-нижньоальбські алювіально-делювіальні утворення, які представлені піщаними каолінистими відкладами та перевідкладеними каолінами, частково четвертинний алювій (в північній частині) і, іноді, узбережно-морські піски верхнього альбу.Нижньокрейдові континентальні відклади виповнюють тектонічно-ерозійні палеодолини в корі вивітрювання кристалічних порід фундаменту. За даними хімічного аналізу ільменіту досліджено латеральний розподіл цього мінералу з різним вмістом оксидів (TiO2, FeO, Fe2O3, FeO/Fe2O3, V2O5, P2O5, Cr2O3) у нижньокрейдових континентальних відкладах Андріївського родовища. З’ясовано, що хімічний склад і просторовий розподіл середнього вмісту ільменіту з різним вмістом оксидів обумовлений особливостями мінералоутворення в кристалічних породах фундаменту, гіпергенними перетвореннями мінералу в різних зонах кори вивітрювання та трансформацією мінералу при седиментогенезі і діагенезі осадів. На основі аналізу результатів хімічного аналізу ільменіту виявлено, що ступінь зміненості ільменіту Андріївського родовища є незначний. Слід зазначити, що ступінь зміненості ільменіту в піщаних відкладах дещо більший, аніж у перевідкладених каолінах. Це обумовлено більш інтенсивною і тривалою трансформацією ільменіту в піщаних утвореннях у порівнянні з перевідкладеними каолінами. Загалом у нижньокрейдових відкладах вміст TiO2 в ільменіті – 44,71–56,21 %; вміст Cr2O3 – 0,017–0,027; відношення FeO/Fe2O3 – 1,11– 4,15. Це свідчить про те, що ільменіт у нижньокрейдових відкладах слабо змінений і має високу якість. Досліджено напрям і силу кореляційних зв’язків між оксидами в ільменіті. З’ясовано, що в ільменіті з піщаних відкладів і перевідкладених каолінів наявний обернений сильний кореляційний зв’язок між вмістом FeO і Fe2O3; P2O5 і V2O5.
- 31 October 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Слобожанський науковий вісник. Серія: Природничі науки
- No. 2,p. 143-150
Open AccessІЛЬМЕНІТ З НИЖНЬОКРЕЙДОВИХ КОНТИНЕНТАЛЬНИХ ВІДКЛАДІВ АНДРІЇВСЬКОГО РОЗСИПНОГО РОДОВИЩА ТИТАНОВИХ РУД
Подано коротку характеристику рудоносності Андріївського розсипного родовища титанових руд, яке розміщене в межах Корсунь-Новомиргородського плутону Інгульського мегаблоку Українського щита. Продуктивними відкладами родовища є апт-нижньоальбські алювіально-делювіальні утворення, які представлені піщаними каолінистими відкладами та перевідкладеними каолінами, частково четвертинний алювій (в північній частині) і, іноді, узбережно-морські піски верхнього альбу.Нижньокрейдові континентальні відклади виповнюють тектонічно-ерозійні палеодолини в корі вивітрювання кристалічних порід фундаменту. За даними хімічного аналізу ільменіту досліджено латеральний розподіл цього мінералу з різним вмістом оксидів (TiO2, FeO, Fe2O3, FeO/Fe2O3, V2O5, P2O5, Cr2O3) у нижньокрейдових континентальних відкладах Андріївського родовища. З’ясовано, що хімічний склад і просторовий розподіл середнього вмісту ільменіту з різним вмістом оксидів обумовлений особливостями мінералоутворення в кристалічних породах фундаменту, гіпергенними перетвореннями мінералу в різних зонах кори вивітрювання та трансформацією мінералу при седиментогенезі і діагенезі осадів. На основі аналізу результатів хімічного аналізу ільменіту виявлено, що ступінь зміненості ільменіту Андріївського родовища є незначний. Слід зазначити, що ступінь зміненості ільменіту в піщаних відкладах дещо більший, аніж у перевідкладених каолінах. Це обумовлено більш інтенсивною і тривалою трансформацією ільменіту в піщаних утвореннях у порівнянні з перевідкладеними каолінами. Загалом у нижньокрейдових відкладах вміст TiO2 в ільменіті – 44,71–56,21 %; вміст Cr2O3 – 0,017–0,027; відношення FeO/Fe2O3 – 1,11– 4,15. Це свідчить про те, що ільменіт у нижньокрейдових відкладах слабо змінений і має високу якість. Досліджено напрям і силу кореляційних зв’язків між оксидами в ільменіті. З’ясовано, що в ільменіті з піщаних відкладів і перевідкладених каолінів наявний обернений сильний кореляційний зв’язок між вмістом FeO і Fe2O3; P2O5 і V2O5.
- Open Access
- 29 October 2025
- Published by Ivan Franko National University of Lviv in Visnyk of the Lviv University. Geology Series
- No. 39,p. 189-204
РУДОНОСНІСТЬ ЄМИЛІВСЬКОЇ ДІЛЯНКИ МЕЖИРІЧНОГО РОДОВИЩА ТИТАНОВИХ РУД
Наведено відомості щодо геологічної будови Ємилівської ділянки Межирічного родовища титанових руд, у геологічній будові якої беруть участь кристалічні породи фундаменту, їх кора вивітрювання та різні за віком континентальні й морські відклади мезозою і кайнозою: нижньокрейдові континентальні (іршанська світа), верхньокрейдові узбережно-морські (мошно-руднянська світа), палеогенові (морські та континентальні), четвертинні континентальні відклади. Корисною копалиною Ємилівської ділянки є ільменіт. Представлено результати дослідження просторового поширення вмісту ільменіту в різновікових та різногенетичних утвореннях Ємилівської ділянки (кора вивітрювання, іршанська, мошно-руднянська світи, породи розкриву). Досліджено напрям і силу кореляційних зв’язків між різними параметрами (рельєф підошви, покрівлі, товщина, середній уміст ільменіту) різновікових і різногенетичних ільменітовмісних утворень. З’ясовано що загальним для всіх ільменітовмісних утворень є прямий різної сили кореляційний зв’язок між рельєфом підошви і покрівлі та між товщиною відкладів та середнім вмістом у них ільменіту; обернений різної сили кореляційний зв’язок наявний у всіх відкладах між рельєфом підошви відкладів і їх товщиною та між рельєфом підошви відкладів і середнім умістом ільменіту.Найбільш збагаченими ільменітом є кора вивітрювання кристалічних порід фундаменту та континентальні відклади іршанської світи (апт-нижній альб). Кора вивітрювання розкрита свердловинами на глибину лише 7 м. Продуктивними є відклади апту-нижнього альбу, які виповнюють давню ерозійно-тектонічну палеодолину та утворилися завдяки розмиву й перевідкладення елювію.Продуктивні відклади представлені різнозернирстими каолінистими пісками, вміст ільменіту в яких досягає 666,66 кг/м3. Породи мошно-руднянської світи турону мають фрагментарне поширення й містять ільменіт у незначній кількості. Уміст ільменіту в породах розкриву незначний. Акцентовано увагу на необхідності детального дослідження рудоносності кори вивітрювання в межах Ємилівської ділянки.
- 29 October 2025
- Published by Ivan Franko National University of Lviv in Visnyk of the Lviv University. Geology Series
- No. 39,p. 189-204
Open AccessРУДОНОСНІСТЬ ЄМИЛІВСЬКОЇ ДІЛЯНКИ МЕЖИРІЧНОГО РОДОВИЩА ТИТАНОВИХ РУД
Наведено відомості щодо геологічної будови Ємилівської ділянки Межирічного родовища титанових руд, у геологічній будові якої беруть участь кристалічні породи фундаменту, їх кора вивітрювання та різні за віком континентальні й морські відклади мезозою і кайнозою: нижньокрейдові континентальні (іршанська світа), верхньокрейдові узбережно-морські (мошно-руднянська світа), палеогенові (морські та континентальні), четвертинні континентальні відклади. Корисною копалиною Ємилівської ділянки є ільменіт. Представлено результати дослідження просторового поширення вмісту ільменіту в різновікових та різногенетичних утвореннях Ємилівської ділянки (кора вивітрювання, іршанська, мошно-руднянська світи, породи розкриву). Досліджено напрям і силу кореляційних зв’язків між різними параметрами (рельєф підошви, покрівлі, товщина, середній уміст ільменіту) різновікових і різногенетичних ільменітовмісних утворень. З’ясовано що загальним для всіх ільменітовмісних утворень є прямий різної сили кореляційний зв’язок між рельєфом підошви і покрівлі та між товщиною відкладів та середнім вмістом у них ільменіту; обернений різної сили кореляційний зв’язок наявний у всіх відкладах між рельєфом підошви відкладів і їх товщиною та між рельєфом підошви відкладів і середнім умістом ільменіту.Найбільш збагаченими ільменітом є кора вивітрювання кристалічних порід фундаменту та континентальні відклади іршанської світи (апт-нижній альб). Кора вивітрювання розкрита свердловинами на глибину лише 7 м. Продуктивними є відклади апту-нижнього альбу, які виповнюють давню ерозійно-тектонічну палеодолину та утворилися завдяки розмиву й перевідкладення елювію.Продуктивні відклади представлені різнозернирстими каолінистими пісками, вміст ільменіту в яких досягає 666,66 кг/м3. Породи мошно-руднянської світи турону мають фрагментарне поширення й містять ільменіт у незначній кількості. Уміст ільменіту в породах розкриву незначний. Акцентовано увагу на необхідності детального дослідження рудоносності кори вивітрювання в межах Ємилівської ділянки.
- Open Access
- 24 September 2025
- Published by Ivan Franko National University of Lviv in Mineralogical Collection
- No. 75,p. 57-71
РУДОНОСНІСТЬ ВОРОНІВСЬКОЇ, ВОЛКІВСЬКОЇ, НОСАЧІВСЬКОЇ ДІЛЯНОК ФОСФАТНО-ТИТАНОВИХ РУД КОРСУНЬ-НОВОМИРГОРОДСЬКОГО ПЛУТОНУ ТА ПРОСТОРОВЕ ПОШИРЕННЯ ІЛЬМЕНІТУ В ЇХНІЙ КОРІ ЗВІТРЮВАННЯ
Наведено відомості щодо фосфатно-титанової рудоносності кристалічних порід фундаменту Воронівської, Волківської, Носачівської, Тернівської ділянок та ільменітоносності їхньої кори звітрювання. Ділянки розташовані в центральній частині Корсунь-Новомиргородського плутону: у межах Городищенського, Смілянського, Тернівського габро-анортозитових масивів. На підставі атрибутивної бази даних, яка охоплює координати свердлових, їхній опис і результати опробування, створено картографічні побудови (карти, колонки), які відображають рельєф покрівлі, підошви, товщину кори звітрювання латеральне поширення середнього вмісту ільменіту в корі звітрювання та вертикальний розподіл його вмісту у свердловинах зазначених рудопроявів титанових руд. Досліджено напрям і силу кореляційних зв’язків у корі звітрювання між рельєфом покрівлі й підошви, рельєфом покрівлі (підошви) і товщиною елювію, рельєфом покрівлі (підошви) і середнім вмістом ільменіту в елювії, товщиною елювію та середнім вмістом ільменіту. На підставі показників, що їх отримали геологи-виробничники під час розшукових і розшуково-оцінювальних робіт на території Воронівської, Волківської, Носачівської та Тернівської ділянок, ми виконали рейтингову оцінку фосфатно-титанових руд у породах фундаменту. За результатами оцінки ділянки розмістилися в такому порядку (від вищої до нижчої рейтингової оцінки): Носачівська (Носачівське родовище), Воронівська, з однаковою рейтинговою оцінкою Волківська й Тернівська. На підставі структурно-речовинних показників кори звітрювання (середня глибина залягання й товщина рудних пластів; середньозважений вміст ільменіту; вміст TiO2 в ільменіті; площа прогнозу; прогнозні ресурси TiO2) проведено рейтингову оцінку досліджених об’єктів. За результатами рейтингової оцінки (від нижчої до вищої) рудопрояви титанових руд у корі звітрювання розмістилися в такому порядку: Тернівський, Носачівський, Волківський і Воронівський з однаковою рейтинговою оцінкою. У сукупності породи фундаменту та кора звітрювання в межах досліджених ділянок володіють значним ресурсним потенціалом і після геологічного довивчення можуть становити практичний інтерес.
- 24 September 2025
- Published by Ivan Franko National University of Lviv in Mineralogical Collection
- No. 75,p. 57-71
Open AccessРУДОНОСНІСТЬ ВОРОНІВСЬКОЇ, ВОЛКІВСЬКОЇ, НОСАЧІВСЬКОЇ ДІЛЯНОК ФОСФАТНО-ТИТАНОВИХ РУД КОРСУНЬ-НОВОМИРГОРОДСЬКОГО ПЛУТОНУ ТА ПРОСТОРОВЕ ПОШИРЕННЯ ІЛЬМЕНІТУ В ЇХНІЙ КОРІ ЗВІТРЮВАННЯ
Наведено відомості щодо фосфатно-титанової рудоносності кристалічних порід фундаменту Воронівської, Волківської, Носачівської, Тернівської ділянок та ільменітоносності їхньої кори звітрювання. Ділянки розташовані в центральній частині Корсунь-Новомиргородського плутону: у межах Городищенського, Смілянського, Тернівського габро-анортозитових масивів. На підставі атрибутивної бази даних, яка охоплює координати свердлових, їхній опис і результати опробування, створено картографічні побудови (карти, колонки), які відображають рельєф покрівлі, підошви, товщину кори звітрювання латеральне поширення середнього вмісту ільменіту в корі звітрювання та вертикальний розподіл його вмісту у свердловинах зазначених рудопроявів титанових руд. Досліджено напрям і силу кореляційних зв’язків у корі звітрювання між рельєфом покрівлі й підошви, рельєфом покрівлі (підошви) і товщиною елювію, рельєфом покрівлі (підошви) і середнім вмістом ільменіту в елювії, товщиною елювію та середнім вмістом ільменіту. На підставі показників, що їх отримали геологи-виробничники під час розшукових і розшуково-оцінювальних робіт на території Воронівської, Волківської, Носачівської та Тернівської ділянок, ми виконали рейтингову оцінку фосфатно-титанових руд у породах фундаменту. За результатами оцінки ділянки розмістилися в такому порядку (від вищої до нижчої рейтингової оцінки): Носачівська (Носачівське родовище), Воронівська, з однаковою рейтинговою оцінкою Волківська й Тернівська. На підставі структурно-речовинних показників кори звітрювання (середня глибина залягання й товщина рудних пластів; середньозважений вміст ільменіту; вміст TiO2 в ільменіті; площа прогнозу; прогнозні ресурси TiO2) проведено рейтингову оцінку досліджених об’єктів. За результатами рейтингової оцінки (від нижчої до вищої) рудопрояви титанових руд у корі звітрювання розмістилися в такому порядку: Тернівський, Носачівський, Волківський і Воронівський з однаковою рейтинговою оцінкою. У сукупності породи фундаменту та кора звітрювання в межах досліджених ділянок володіють значним ресурсним потенціалом і після геологічного довивчення можуть становити практичний інтерес.