VFVasyl Franchuk

Vasyl Franchuk

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Vasyl Franchuk has a total of 18 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ: БЕЗПЕКОВИЙ ТА УПРАВЛІНСЬКИЙ АСПЕКТИ

    by Василь Франчук, Степан Мельник, Володимир Гобела

    В статті проведено аналіз та запропоновано визначення терміну «розвиток соціально-економічної системи», під яким розуміється процес спрямованих, закономірних, незворотних змін, які забезпечують перехід системи в якісно інший стан для задоволення відповідних внутрішніх і зовнішніх інтересів. Розроблено концентричну модель структури терміну «розвиток соціально-економічної системи», з якої видно, що основною його суттю та інструментом процесу змін є єдність руйнування того, що заважає, обмежує тощо, та створення іншого, що буде покращувати, додавати. Обґрунтовано, що для розвитку соціально-економічної системи властива єдність трьох основних її характеристик: спрямованість, закономірність, незворотність змін. Зазначено, що розвиток є внутрішньою характеристикою та спрямуванням завдань і заходів, які виконуються для забезпечення процесу змін у соціально-економічній системі. Аргументовано, що перешкодою розвитку соціально-економічної системи можуть бути різні загрози, для протидії яким вона здійснює безпекову діяльність, що містить безпекові механізми: попередження, виявлення, ліквідація загроз, а також відновлення чи відшкодування збитків. Наголошено, що розвиток і безпекова діяльність є внутрішніми структурними елементами один одного та становлять два боки одного процесу – життєдіяльності соціально-економічної системи. Їхня інтеграція в цілісний процес, завдяки якому відбуваються впорядковані, спрямовані, закономірні та незворотні зміни в соціально-економічній системі, є управлінською діяльністю. Саме шляхом виконання суб’єктами управління управлінських функцій, комунікацій, лідерства та прийняття управлінських рішень визначаються і проводяться необхідні зміни, їх захист від загроз та інтеграція відповідних видів діяльності в єдиний цілісний процес задля переведення системи в якісно новий інший стан. Розроблено модель структури впливу управлінської та безпекової діяльності на розвиток соціально-економічної системи, взаємозв’язків між ними, яка відображає основний її зміст та розуміння механізмів.

  • Open Access

    DEVELOPMENT OF THE SECURITY ENVIRONMENT: A CONCEPTUAL OSINT MODEL AND MANAGEMENT FRAMEWORK

    by Vasyl Franchuk, Stepan Melnyk, Volodymyr Hobela, Nataliia Shuprudko, Nila Tiurina

    The main purpose of this study is to develop theoretical and conceptual provisions that reveal the essence and mechanisms of security environment development, as well as the role of OSINT and management in this process. The article substantiates the author’s approach to interpreting the management of security environment development. Within this framework, the security environment is understood as a condition of human, organizational, societal, and state activity in which real threats exist and the consequences of their impact or counteraction are manifested.The authors argue that the security environment can be conventionally divided into two levels: unsafe and safe, and propose qualitative criteria for this differentiation. Such division enables understanding of development as an orderly and purposeful transition of the environment to a qualitatively safer state. Accordingly, the development of the security environment is defined as a process of change ensuring its transition to a more secure condition and reproducing its qualitative properties in line with the needs of actors operating within it.The article substantiates that OSINT represents a form of security activity (a technological process) involving the search, analysis, and transformation of open-source information into targeted intelligence. A structural model of OSINT is proposed, consisting of systemic organizational and technological elements and an action algorithm that together form a unified technological process. OSINT is used to obtain targeted information about threats or their sources within the security environment through detection mechanisms.The authors propose a theoretical and conceptual model of OSINT utilization in security environment development and management, integrating the key components of this process. The research contributes to the theoretical and practical understanding of the development of national and global security environments and may be useful for scholars, policymakers, practitioners, and public officials, particularly in the context of the russian–Ukrainian war.

  • ВПЛИВ БЕЗПЕКОВОЇ КУЛЬТУРИ НА ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКОГО РІШЕННЯ

    by Василь Франчук, Степан Мельник, Володимир Гобела

    В статті проведено аналіз змісту та структури прийняття управлінського рішення, за результатами якого встановлено, що цей процес має два основних пов’язаних між собою етапи: етап підготовки варіантів дій та етап вибору кінцевого варіанту. Обґрунтовано, що на кожному з цих етапів на якість управлінського рішення, окрім інших чинників, суттєвий вплив має безпекова культура тих хто його приймає. Удосконалено визначення поняття «безпекова культура» під яким розуміється система безпекових цінностей, які сформовані у межах організаційної культури людини і виявляються у формі безпекового мислення та безпекової поведінки як норми у відносинах, що має позитивний вплив на сприйняття, процес, ситуацію чи стан. Для глибшого розуміння її внутрішньої структури розроблено концентричну модель безпекової культури, де наочно продемонстровано, що ядром є безпекові цінності, які проявляються у формі безпекового мислення та безпекової поведінки. Розроблено й обґрунтовано модель та механізм впливу безпекової культури як складової організаційної культури менеджера на прийняття управлінського рішення. У цій моделі запропонована структурна схема, яка відображає об’єктивний процес впливу безпекових цінностей суб’єктів прийняття управлінських рішень на міжособистісні та ділові комунікації з іншими учасниками комунікації, який формує у них безпекове мислення та безпекову поведінку, що згодом стає нормою у відносинах. У підсумку, комунікації на основі безпекових цінностей підвищують: рівень стійкості у суб’єктів прийняття управлінських рішень в умовах дії загроз, створюючи умови для визначення їх джерела, ймовірності реалізації, спрямованість та руйнівної сили, а також рівень власної готовності та можливості щодо протидії цій загрозі чи загрозам, а у найгіршому випадку відновлення; спрямовують комунікації на цілісне й упорядковане пізнання і відображення безпекової дійсності у зовнішньому середовищі та формування відносин і вибору варіанту рішення, спрямованість його дії на стабільність та розвиток, тобто цілеспрямовані зміни, що ведуть до покращення. У даній моделі також запропоновано схему і механізм, коли у суб’єкта прийняття управлінських рішень безпекова культура не сформована або сформована, але на рівні поведінки (дії) не проявляється, в силу різних причин чи обставин, то тоді його комунікації, поведінка заповнюються провокаціями, збуренням. У такій ситуації процес прийняття управлінського рішення на всіх його етапах буде дестабілізуватися, і як наслідок воно буде спрямоване на нанесення збитків та руйнування. Також визначено основні ознаки безпекової культури, через які вона проявляється та має вплив на процес прийняття управлінського рішення. Запропоновано визначення таких понять як: безпекова культура, безпекові цінності, безпекове мислення, безпекова поведінка, безпекова стійкість суб’єкта прийняття управлінського рішення.

  • MODELING SECURITY PROCESSES IN THE FINANCIAL SECTOR: FROM DIAGNOSTICS TO ADAPTIVE REGULATION

    by Vasyl Franchuk, Stepan Melnyk, Volodymyr Hobela

    Global instability, the COVID-19 pandemic, recessionary shocks, and the full-scale Russian military aggression have intensified the vulnerability of national financial systems, transforming financial security into a cornerstone of state resilience. For Ukraine, the financial sector performs a dual function: it ensures economic continuity and forms a critical component of the broader national security environment. The collapse of traditional financial flows, disruptions in budgetary stability, and increased debt pressure have required the state to adopt new, scientifically justified approaches to financial sector management. Modern crisis conditions confirm that reactive responses are insufficient. Instead, states must rely on diagnostic and predictive mechanisms that support long-term financial sustainability and adaptability. The study presented in the file develops a methodological basis for modelling security processes in the financial sector to enhance proactive management under wartime and post-war transformation conditions. The objective of the study is to form a scientific and methodological approach for constructing the state’s security environment through adaptive management of the financial sector. This includes transitioning from diagnostics of the financial security state toward forecasting and preventive regulation capable of strengthening national resilience. The study applies a comprehensive methodological framework combining: 1) the calculation and interpretation of Ukraine’s Financial Security Index (FSI core) for 2020–2025; 2) correlation analysis to identify dominant sub-indices influencing financial stability; 3) forecasting methods to project FSI dynamics for 2026–2028. An IDEF0 functional-modelling approach is used to visualize the management mechanism, including inputs (diagnostic data), controls (strategic documents), mechanisms (regulatory and statistical tools), and outputs (management decisions). This dual diagnostic–predictive methodology enables a shift from crisis response to anticipatory financial governance, supporting the formation of an integrated state security environment. The empirical results reveal a decline in Ukraine’s financial security beginning in 2021, a severe deterioration in 2022 due to escalation of war, and partial stabilization in 2024–2025. Forecasting for 2026–2028 shows gradual recovery, although pre-war stability levels remain unmet. Correlation analysis identifies debt security (r = 0.87) and budgetary security (r = 0.85) as the strongest determinants of the overall Financial Security Index, demonstrating that stabilizing the fiscal-debt block must become the key management priority. Other components - currency and monetary security - show moderate or weak effects, indicating structural imbalances that require targeted state intervention. The constructed IDEF0 model integrates diagnostic monitoring and predictive analytics, presenting financial sector security as a continuous, adaptive cycle. This model highlights that regulatory efficiency increases when real-time diagnostics are combined with scenario-based forecasting and legally supported management instruments. As a result, the financial system is better prepared to withstand crisis shocks, enabling the state to transition from reactive stabilization to proactive resilience building. The study confirms that managing financial security in wartime and post-war reconstruction requires complex diagnostic and predictive tools. Budgetary discipline, debt sustainability, and strategic regulatory planning are central to strengthening the security environment. The diagnostic–adaptive model developed in the study creates a methodological foundation for proactive governance, enabling the state to anticipate risks, respond to external shocks, and reinforce institutional capacity. Future research should focus on developing integrated digital tools for real-time financial security monitoring, exploring cross-country comparison models for crisis-resilient financial governance, and adapting IDEF0 modelling for broader national security systems. Additional studies should examine the impact of international financial support, reconstruction financing mechanisms, and the interaction between financial sector resilience and national defence capacity.

  • ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ: ВИКЛИКИ ВОЄННОГО ЧАСУ

    by Василь Франчук, Ярослав Благута

    Метою статті є характеристика особливостей забезпечення продовольчої безпеки України в умовах воєнного часу. У дослідженні для характеристики забезпечення продовольчої безпеки України в умовах воєнного часу використовувалися загальнонаукові методи дослідження, а саме: метод теоретичного та порівняльного аналізу, індукції та дедукції, графічний метод, тенденційного аналізу. Встановлено, що значення продовольчої безпеки в Україні посилюється у ширшому контексті національної безпеки. Самостійна Україна, здатна виробляти достатньо продовольства для задоволення своїх потреб та виконання своїх експортних зобов'язань, за своєю суттю стійкіша до зовнішнього тиску та криз. Виокремлено основні наслідки пандемії COVID-19 на продовольчу безпеку України. Доведено, що забезпечення продовольчої безпеки України полягає в створенні умов для надійного доступу всіх верств населення до достатньої, безпечної та поживної їжі в будь-який час, що сприяє активному та здоровому способу життя. Визначено що забезпечення продовольчої безпеки досягається через стабілізацію внутрішнього агропродовольчого ринку, підтримку аграрного сектору, використання інновацій у сільському господарстві, а також ефективне управління природними та фінансовими ресурсами. Доведено, що особлива увага приділяється також зміцненню експортного потенціалу країни, забезпечуючи її важливу роль на світовому продовольчому ринку. Встановлено, що військові дії прямо вплинули на аграрну інфраструктуру України, включаючи знищення чи пошкодження сільськогосподарських угідь, зерносховищ, переробних заводів та логістичних мереж. Визначено, що в умовах воєнного стану забезпечення продовольчої безпеки України набуває особливої складності та критичної важливості. Охарактеризовано виклики воєнного часу для системи забезпечення продовольчої безпеки України. Доведено, що важливим аспектом стає також міжнародна підтримка та співпраця для подолання гуманітарних викликів, пов'язаних із забезпеченням продовольства.


  • Open Access

    FEATURES OF THE ADOPTION AND IMPLEMENTATION OF MANAGEMENT DECISIONS IN THE SYSTEM OF COUNTERING CRISIS SITUATIONS AT THE ENTERPRISE

    by Василь Іванович Франчук, Volodymyr Moysa

    Метою статті є дослідження особливостей прийняття та реалізації управлінських рішень у системі протидії кризовим ситуаціям на підприємствах. У дослідженні для вивчення особливостей прийняття та реалізації управлінських рішень у системі протидії кризовим ситуаціям на підприємстві використано загальнонаукові методи дослідження, а саме метод теоретичного та порівняльного аналізу, індукції та дедукції та графічний метод. Доведено, що своєчасне застосування інструментів запобігання кризовим ситуаціям та усунення їх наслідків є умовою досягнення довгострокової стійкості та ефективності функціонування будь-якої соціально-економічної системи, в тому числі і підприємств різної форми та виду діяльності. Дослідження, створені задля розробки такого інструментарію, зустрічають об'єктивні труднощі, зумовлені складністю і багатогранністю кризи як явища у функціонуванні підприємства. Це спричинило виникнення різночитань у визначенні кризових ситуацій, що, у свою чергу, зумовлює неточність діагностики, розмитість механізмів попередження та подолання кризових ситуацій. Тому роботу з управління кризовими ситуаціями для таких соціально-економічних систем як підприємства, слід починати використанням системного підходу. Встановлено, що управління кризовими ситуаціями на підприємстві – це сукупність заходів аналізу, моніторингу та елімінації негативного впливу кризових явищ та наслідків, що мають на меті дестабілізувати усі елементи соціально-економічної системи. Визначено, що управління кризовими ситуаціями є складним процесом, який вимагає відповідних навичок, засобів, можливостей і інших пріоритетних елементів, щоб досягнути максимального соціально-економічного ефекту, одним з яких повинно бути ефективна протидія будь-яким проявам утворення кризи. Виділено ключові загрози в системі управління кризовими ситуаціями на підприємстві.

  • Open Access

    ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА УПРАВЛІНСЬКІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ БЕЗПЕКОВОГО СЕРЕДОВИЩА

    by Василь Іванович Франчук

    У цій статті на засадах безпекознавства запропоновано, розкрито й обґрунтовано авторський підхід до розуміння й трактування концептуального поняття «безпекове середовище», а також визначення змісту семантично подібних понять «безпечне середовище» і, навпаки, «небезпечне середовище». За результатами системного підходу та контент-аналізу основних безпекових понять визначено низку похідних від поняття «безпекове середовище» термінів, а саме: виклик, ризик, загроза, безпекова ситуація небезпека, безпекова діяльність, безпекова культура, а також обґрунтовано їхній зміст. Розроблено відповідну структурно-семантичну логіку зв’язків між зазначеними термінами. У статті описано, що розвитком безпекового середовища займаються відповідні суб’єкти безпекової діяльності, для чого використовують сили і засоби, що є в їхньому розпорядженні, та відповідні нормативно-правові акти, а також застосовують власну спроможність, демонструють готовність до такої діяльності та утверджують у суспільстві безпекову культуру. Схематично й змістовно продемонстровано, що безпекове середовище розвивається внаслідок управлінської та безпекової діяльності. Основний зміст управлінської діяльності полягає у цілеспрямованому впливі на життєве середовище для проведення у ньому якісних і/чи кількісних перетворень, які забезпечували б його перехід в якісно новий безпечніший стан, інакше які б сприяли розвитку безпекового середовища. Для цього запропоновано суб’єктам безпекового середовища використовувати три основних пов’язаних між собою шляхи, а також закріплювати безпекові функції та відповідні повноваження для їх виконання. Безпекова діяльность має здійснюватися з урахуванням викликів, із якими не справилися, ризиків, що зреалізувалися, внутрішніх і зовнішніх загроз та безпекових ситуацій. Обґрунтовано, що небезпечне середовище має місце внаслідок виникнення небезпеки, тобто втрати контролю над ситуацією або настання кризового стану. Ця наукова розвідка буде корисною для всіх, хто цікавиться проблемами сучасного безпекознавства: науковців, практиків, державних службовців, депутатів та інших суб’єктів безпекового середовища, особливо в умовах російсько-української війни.


  • Open Access

    МОДЕЛЮВАННЯ БЕЗПЕКОВОГО СЕРЕДОВИЩА ПІДПРИЄМСТВА КРІЗЬ ПРИЗМУ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

    by В.і. Франчук, В.в. Гобела

    Стаття націлена на удосконалення теоретичних засад забезпечення інвестиційної безпеки підприємства. Перш за все, у статті проведено теоретичний аналіз сутності поняття «інвестиційна безпека» та «інвестиційна безпека підприємства». В результаті проведеного теоретичного аналізу запропоновано трактування поняття «інвестиційна безпека підприємства» крізь призму формування безпекового середовища підприємства, що дозволило уточнити понятійно-категоріальний апарат сучасного безпекознавства. Наступним етапом дослідження стала класифікація інвестиційної безпеки. Така класифікація дала змогу усвідомити суть інвестиційної безпеки підприємства в розрізі різного роду класифікаційних ознак та діапазону основних її характеристик, що своєю чергою сформувало теоретичне уявлення про її суть в системі економічної безпеки підприємства. По-третє, на основі результатів проведеного дослідження сформовано теоретичну модель забезпечення фінансової безпеки підприємства. Для реалізації цієї мети використано метод моделювання, а саме моделювання за допомогою моделі IDEF0.


  • Open Access

    SECURITY ENVIRONMENT: THEORETICAL AND METHODOLOGICAL PRINCIPLES

    by Vasyl Franchuk, Pavlo Pryhunov, Stepan Melnyk, Volodymyr Hobela, Nataliia Shuprudko

    The research aims to form a conceptual vision of the "security environment" concept, to determine its structure and the content of concepts derived from it, as well as to establish logical and semantic connections between them. The need for such research occurred because of using security terms arbitrarily in government and business activities. Therefore, their content is interpreted and perceived differently, which, in turn, harms law-making, organization and planning of security measures, etc. The article, based on the theoretical foundations of security science, revealed and substantiated the author's approach to the understanding and interpretation of the "security environment" concept. Besides, the paper proposed the definition of the semantically similar concepts of "safe environment" and, conversely, "dangerous environment". Based on the results of the system approach and content analysis of the main security concepts, some terms derived from the concept of "security environment" were determined and their content was substantiated, as well as the corresponding structural and semantic logic of the connections between them. The article describes that the formation and development of the security environment are carried out by the relevant subjects of security activities, for which they use the forces and means at their disposal and the relevant legal acts, as well as apply their capabilities, demonstrate readiness for such activities and establish a safety culture in society. The research schematically and substantively demonstrated that a security environment is formed as a result of security activity taking into account challenges that have not been dealt with, risks that have been realized, internal and external threats and security situations. A dangerous environment is formed as a result of the dangerous occurrence, i.e. loss of control over the situation or the onset of a crisis state. This scientific intelligence will be helpful for everyone interested in modern security science issues: scientists, practitioners, civil servants, deputies and other subjects of the security environment, especially in the russian-Ukrainian war framework.