MSMykola Slyusarevskyy

Mykola Slyusarevskyy

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Mykola Slyusarevskyy has a total of 94 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    УКРАЇНСЬКА ОСВІТА НА ТЕРЕЗАХ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ: СПОДІВАННЯ І СУМНІВИ

    by Mykola Sliusarevskyi, Svitlana Chunikhina

    З 12 по 20 вересня 2025 р. Інститутом соціальної та політичної психології НАПН України проведено масове опитування громадян щодо проблем освіти та заходів з її реформування. Опитування проведено спільно з Асоціацією політичних психологів України в рамках щорічного моніторингу громадської думки. У процесі моніторингу щороку опитується близько 2 тис. респондентів за вибіркою, що репрезентує населення України віком від 18 років і старше. При цьому застосовується принцип опуклої вибірки, що дає змогу опитувати працівників освіти у квоті, достатній для статистично коректних висновків. Похибка вибірки не перевищує 3,2 %.Аналіз отриманих даних дав змогу виокремити низку тенденцій у громадській думці з питань освіти.По-перше, оцінка українцями стану вітчизняної освіти помітно поліпшується. По-друге, українське суспільство загалом прихильно ставиться до освітніх реформ, проте рівень обізнаності щодо них залишається низьким. По-третє, освіта, на думку громадськості, залишається інститутом із високими ризиками корупції, хоча сприймання цих ризиків є значною мірою суб’єктивним. По-четверте, баланс довіри до Міністерства освіти і науки України поліпшується, але залишається хистким.

  • Open Access

    СУСПІЛЬНА ПІДТРИМКА НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ: МІФИ І РЕАЛІЇ

    by Mykola Sliusarevskyi

    Спростовуються спричинені хибною інтерпретацією статистичних і соціологічних даних кривотлумачення щодо рівня легітимації в українському суспільстві Акта проголошення незалежності України, прийнятого у 1991 р. На основі результатів масових опитувань населення, які здійснюються в моніторинговому режимі під керівництвом автора, доведено, що всупереч поширеним твердженням рівень суспільної підтримки цього історичного документа впродовж десятиріч Незалежності не знижувався, а зростав. Водночас аналізуються багатомірність і неоднозначність суспільної свідомості, що не дає підстав підмінювати показники ставлення членів суспільства до будь-якого об’єкта показниками його легітимації. Наводяться дані про дедалі істотніше збільшення в Україні частки громадян, які твердо переконані в потребі її Незалежності.

  • Open Access

    Peculiarities of content and trends in the dynamics of public perceptions of war and victory

    by Mykola Slyusarevskyy

    Background. This study is relevant due to the significant dependence of the moral and psychological state of the troops in a belligerent country and the success of combat operations on the perception of the war and its end in the public consciousness, as supported by scientific sources. The purpose of this article is to reconstruct the primary content characteristics and dynamic trends of war and victory images in the Ukrainian public consciousness, along with highlighting the factors that influence their formation. Methods. The research was conducted through secondary analysis of data from two monitoring studies: one focused on the state of public consciousness, with a questionnaire consisting of psychosemantic descriptors, and another addressing public opinion related to pressing socio-political issues. These studies are conducted annually by the Institute of Social and Political Psychology of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, utilizing a sample that represents the adult population of Ukraine aged 18 and older (1,200 respondents were interviewed). Results. The study reveals that the perception of war in public consciousness is complex and not merely a sensory experience. It is shaped by various factors, including historical family experiences, literary and documentary representations, and media portrayals of the current conflict. Since the onset of the Russian invasion, the predominant image of the Russian-Ukrainian war has emerged as a struggle of the people against occupiers. This image is reinforced by diverse elements within public consciousness, although some perspectives can weaken this prevailing narrative. Ambiguities in the war's progression and inconsistent messages from state leadership have led to a diversification of attitudes regarding the anticipated victory, blending militaristic and pacifist sentiments from the Soviet era. Conclusions. Based on the analysis, the author draws practical conclusions advocating for a reformatting of public perceptions concerning war and Victory, freeing them from elements of pacifism and unrealistic expectations; raising society's tolerance for uncertainty; and proactively developing strategies and technologies to mitigate the negative psychological effects of unfulfilled expectations, which may pose a significant risk to social stability in the postwar period.


  • Protection and Support of Mental Health of Ukrainians Under Martial Law: Challenges and Responses: Monograph

    by Vitalii Panok, National Academy of Educational Sciences of Ukraine, Serhii Maksymenko, Mykola Sliusarevskii, Natalia Chepeleva, Tetiana Kulish, Lesia Prokhorenko, Iryna Hubeladze, Iryna Tkachuk, Svetlana Chunikhina, et al.

    At the General Assembly of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine held on November 22, 2024, a scientific and analytical report titled "Protection and Support of Mental Health of Ukrainians Under Martial Law: Challenges and Responses" was presented. This monograph has been prepared by a team of authors based on the materials of the report. The monograph provides a systematic analysis of the issues related to the protection and support of the mental health of Ukrainian citizens during russia's large-scale aggression (2022–2024), utilizing methodological tools from psychological and pedagogical sciences. It highlights current challenges and issues in studying the mental health of Ukrainians during wartime and develops and substantiates strategic directions for improving the effectiveness of practical assistance to affected individuals at the national level, as well as at the community or individual level. This publication is recommended for public officials, civic leaders, legislators at all levels, researchers, education managers, educators, and psychologists.


  • Open Access

    ПРОБЛЕМА ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПІДТРИМКИ КОМБАТАНТІВ І ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ: НАЯВНИЙ СТАН ТА ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ

    by Mykola Sliusarevskyi

    Наукову доповідь присвячено проблемі задоволення потреб суспільства й держави в професійній психологічній підтримці. Зазначено, що породжені локальною війною на Донбасі психологічні виклики вперше в історії України привернули увагу органів влади до цієї проблеми, однак кроки в напрямі її вирішення впродовж перших восьми років російсько-української війни залишалися не доведеними до свого логічного завершення, не вибудувались у цілісну систему і, отже, не відповідали повною мірою наявним викликам. Повномасштабне російське вторгнення в Україну призвело до багатократного зростання кількісних показників і глибини психотравматизації комбатантів і цивільних громадян, що незрівнянно збільшує соціальну та економічну ціну допущених раніше недоліків і прорахунків у вирішенні обговорюваної проблеми. Проаналізовано стан психологічного забезпечення в секторі безпеки й оборони та психологічної допомоги цивільному населенню, яке потерпає від війни. Розкрито основні причини незадовільного стану проблеми, що полягають, зокрема, в недостатньому розвитку вітчизняної психологічної науки і психологічної освіти. Запропоновано конкретні шляхи вирішення проблеми психологічної підтримки комбатантів і цивільного населення в національному масштабі.


  • Open Access

    ІЗ КОГОРТИ ПЕРШОПРОХІДЦІВ СПЕЦІАЛЬНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ

    by Віталій Григорович Панок, Mykola Slyusarevskyy

    У статті проаналізовано наукову й освітню діяльність академіка НАПН України Віталія Івановича Бондаря, 85-річний ювілей якого цього року відзначає науково-педагогічна громадськість. Показано, що ще молодим ученим він серйозно заявив про себе в Україні та за її межами. У подальшому набув широкої відомості не лише своїм новаторським прикладним доробком, який став концептуальним фундаментом варіативних навчальних планів, програм і підручників для учнів спеціальної школи та навчально-методичних посібників і рекомендацій для вчителів-дефектологів, а й також системними дослідженнями з історії та філософії корекційної педагогіки і спеціальної психології. Особливу увагу приділено плідній діяльності академіка В.І. Бондаря як засновника й першого директора Інституту дефектології АПН України (нині Інститут спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України), який під його керівництвом досяг значних успіхів, діставши визнання провідного в Україні та за її межами наукового центру з проблем психолого-педагогічної діагностики, корекційного навчання, виховання учнів різних нозологій. Наголошено, що за своє життя ювіляр підготував і надихнув власною енергією цілу плеяду талановитих українських учених-дефектологів, які продовжують наукові дослідження свого вчителя, розробляють унікальні методики навчання дітей з особливостями психофізичного розвитку.

  • Соціально-психологічна проблематика дитинства в умовах війни: виклики і відповіді

    by Mykola Sliusarevskyi

    Актуальність статті зумовлена гостротою викликів соціально-психологічному станові українського суспільства, які потягло за собою повномасштабне російське вторгнення. Найбільш вразливою до ризиків воєнного часу суспільною групою при цьому є діти. Тому виклики їхньому психологічному благополуччю та розвитку потребують спеціальних заходів реагування з боку психологічного співтовариства, органів управління освітою та освітянської спільноти в цілому. Саме на цьому наголошувалось у резонансному виступі автора на серпневій (2022 року) конференції Національної академії педагогічних наук України “Учені НАПН України – українським учителям”, який покладено в основу статті. Мета статті полягає в тому, щоб на основі класифікації викликів психологічному благополуччю та розвитку дитини, породжених повномасштабним російським вторгненням, запропонувати комплекс заходів психологічної підтримки українських дітей в умовах війни та повоєнного відновлення країни. Методологія. Емпіричний базис статті склали дані наукових досліджень, зокрема репрезентативних усеукраїнських опитувань, проведених Інститутом соціальної та політичної психології НАПН України від початку російсько-української війни та в період пандемії COVID-19. Здійснено вторинний аналіз та узагальнення цих даних під кутом зору сформульованої вище мети. Результати. Виокремлено первинні і вторинні виклики психологічному благополуччю та розвитку дитини в умовах повномасштабного вторгнення. Як первинні трактуються виклики, зумовлені безпосереднім фізичним впливом війни або сприйняттям її інформаційного образу, як вторинні – ті, що мають переважно соціальне походження, спричинюються розривом та/або деформацією комунікативного поля дитини, порушенням усталених умов функціонування і розвитку. Показано, що вторинні виклики, які накладаються на первинні або додаються до них, можуть справляти на дитину не менший, а часом і більший дестабілізуючий вплив. Практична значущість статті вбачається в запропонованому комплексі психологічно обґрунтованих заходів загального і спеціального плану, що розглядаються як відповідь на породжені війною психологічні виклики дитинству. Заходи загального плану передбачають підвищення рівня психологічної компетентності педагогів і батьків, адаптацію освітніх програм і методик до можливих когнітивних та психоемоційних наслідків травми і посттравми у дітей різного віку, кардинальне збільшення частки синхронних форм навчання в межах дистанційної освіти тощо. Під спеціальними заходами мається на увазі побудова професійної вертикалі для надання українським дітям психологічної підтримки. Описано пропоновану організаційну структуру і функції Національної системи психологічної підтримки дітей в умовах війни та повоєнного відновлення України.

  • Open Access

    ПСИХОЛОГІЧНА ПІДТРИМКА УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В УМОВАХ ВІЙНИ

    by Mykola Slyusarevskyy, Liubov Hryhorovska

    З перших днів повномасштабного російського вторгнення науковці Інституту соціальної та політичної психології НАПН України розгорнули роботу з опрацювання викликів, що постали перед українським суспільством. Ця робота здійснювалася на різних рівнях і за різними напрямами: розроблення та поширення інформативно-інструктивних та методичних матеріалів (інфографіки, рекомендації, інструкції) для педагогів, батьків, фахівців допомагальних професій з питань психологічної підтримки дітей у ситуації, що склалася; практична робота з дітьми, їхніми батьками, вчителями, шкільними психологами з оволодіння техніками подолання стресу, зниження викликаної війною емоційної нестабільності, опанування паніки (вебінари, практичні заняття, консультації); розв’язання проблем організації освітнього процесу дітей, що виїхали за межі України; акумуляція та осмислення власного досвіду професійної діяльності в умовах війни (участь у масових науково-практичних заходах, їх організація та проведення); відтворення семантичного простору російсько-української війни (у вигляді термінологічного словника) тощо. Обсяг здійсненої в описаний період роботи, її зміст та інтенсивність засвідчують, що науковий колектив Інституту має достатні ресурси для оперативного й високопрофесійного вирішення завдань будь-якої складності.


  • Open Access

    СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ СТАН УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В УМОВАХ ПОВНОМАСШТАБНОГО РОСІЙСЬКОГО ВТОРГНЕННЯ: НАГАЛЬНІ ВИКЛИКИ І ВІДПОВІДІ

    by Mykola Slyusarevskyy

    Повномасштабне вторгнення військ Російської Федерації в Україну 24 лютого 2022 р. спричинило низку гострих викликів соціально-психологічному стану українського суспільства.Ці психологічні виклики можна поділити на чотири групи: 1) виклики українцям як спільноті; 2) виклики ментальному здоров’ю особистості; 3) виклики психологічному благополуччю та розвитку дитини; 4) виклики українським психологам як фаховому співтовариству.Розглядаються психологічно обґрунтовані способи реагування на такі спричинені війною виклики, як потреба актуалізації національної групової ідентичності; доцентрові і відцентрові тенденції суспільної згуртованості; завищені суспільні очікування; наслідки колективної психотравматизації; ризики надмірної трудової зайнятості та незайнятості громадян, волонтерської та приймальної діяльності; формування в біженців психологічного синдрому неповернення; поширення деструктивних емоційних станів; стресогенні трансформації особистісної картини світу; інтенсифікація та поляризація міжособового спілкування; ризиковані форми інформаційної поведінки; посттравматичні стресові розлади; розлади та деструктивні способи соціальної адаптації; руйнування або докорінну зміну освітнього середовища; соціальні й ментальні ризики сирітства та усиновлення; брак необхідних компетентностей та надійного методичного інструментарію; незавершена інституціоналізація стандартів психологічної допомоги; непристосованість практик психологічного консультування до ретиальних систем комунікації; низький рівень психологічної культури населення; відсутність єдиного координаційного центру, чітко вибудованої вертикалі надання психологічної допомоги. На частину цих викликів суспільство вже дало гідну відповідь. В обґрунтуванні інших відповідей провідну роль має взяти на себе фахове співтовариство українських психологів, ядром якого є колективи наукових установ психологічного профілю НАПН України.