SGStanislav Golubov

Stanislav Golubov

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article

Previous Organizations / Institutes

The organizations / institutes from the scholar's other articles in the past ten years


Stanislav Golubov has a total of 42 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    Побудова та валідація прецизійних карт стану лісосмуг, пошкоджених внаслідок воєнних дій, за даними дистанційного зондування Землі

    by Артур Ростиславович Лисенко, Станіслав Іванович Голубов, Артем Андрійович Андреєв

    Полезахисні лісові смуги виконують важливі загальноекологічні функції, серед яких – стримування водно-вітрової ерозії, мінімізація негативного впливу суховіїв і пилових бур, регулювання водного режиму ґрунтів, збереження їхньої родючості, а також підтримка біорізноманіття. Протее, внаслідок активних воєнних дій, значна частина лісосмуг зазнала суттєвих пошкоджень або була повністю знищена. Враховуючи, що наземні дослідження в умовах воєнних дій є небезпечними або, в деяких випадках, неможливими, єдиним доступним інструментом для аналізу залишаються методи дистанційного зондування Землі (ДЗЗ). Раніше авторами було розроблено відповідну методику та геоінформаційний інструмент на базі хмарної платформи Google Earth Engine (GEE) для оцінювання стану лісосмуг. Метою цієї роботи є побудова та валідація прецизійних карт стану лісосмуг, пошкоджених внаслідок воєнних дій, за допомогою раніше розробленого авторами геоінформаційного інструменту в середовищі GEE. Практичну апробацію розробленої методики та геоінформаційного інструменту проведено на мережі лісосмуг між містами Гуляйполе та Пологи (Запорізька область). Побудовано 4 растрові карти стану лісосмуг: три окремі карти за індикаторами EVI, NDMI та S2REP, а також об’єднану карту стану лісосмуг, отриману шляхом злиття даних за всіма трьома розрахованими індексами. Валідацію результуючих карт виконано за допомогою рангової кореляції Кендалла (τb). Для індексів EVI (τb(EVI) = 0.8909) та NDMI (τb(NDMI) = 0.7899) підтверджено високу точність моделювання та високий рівень статистичної значущості (ρ < 0.0001), що свідчить про валідність побудованих карт і стійку монотонну залежність між змодельованими та спостережуваними значеннями у межах виділених інтервалів відхилень (0–10%, 10–25%, 25–40% та >40%). Натомість для індексу S2REP виявлено помірний від’ємний зв’язок (τb(S2REP) = –0.4827), що зумовлено його фізичною природою як спектральної координати зсуву хвилі (у нм), а не амплітудного коефіцієнта відношення (як у випадку індексів EVI та NDMI). Це обґрунтовує необхідність додаткового масштабування або нелінійної нормалізації S2REP під час його злиття з іншими показниками. Напрями подальших досліджень передбачають апробацію інструменту на інших територіях, застосування даних надвисокої розрізненності (PlanetScope, БпЛА) та впровадження методів класифікації для автоматизованого виявлення меж лісосмуг. Внесок авторів: підготовка тексту статті (вступ) – А. А. Андреєв; методологія – А. А. Андреєв та А. Р. Лисенко; проведення експериментів (дослідження) – А. А. Андреєв та С. І. Голубов; валідація – А. Р. Лисенко та С. І. Голубов; підготовка тексту статті (висновки) – А. Р. Лисенко та С. І. Голубов. Всі автори прочитали та погодилися з опублікованою версією рукопису. Фінансування: Це дослідження профінансоване грантом НАН України дослідницьким лабораторіям/групам молодих вчених НАН України для проведення досліджень за пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки у 2025–2026 рр. у рамках проєкту «Розробка набору геоінформаційних інструментів для дистанційного оцінювання стану лісосмуг, пошкоджених внаслідок воєнних дій». Розкриття інформації про ШІ: При формуванні тексту статті використовувалась мовна модель GPT-4 для коригування назви публікації, систематизації її плану та для пошуку і коригування граматичних, пунктуаційних,...

  • Results of field surveys of plots for validation of monitoring assessment of land degradation in the Kingdom of Morocco based on heterogeneous data Article 1. Plain arid territory

    by Oleksandr Azimov, Stanislav Golubov, Mykola Lubskyi, Tetiana Orlenko

    Field studies of the conditions of the landscape components of the territory were conducted within 22 observation sites planned on the route (profile) along the Tensift River to northward of of the city of Marrakech, Morocco. Features of their current state (development, supression, distortion, toxic pollution, changes from one to another, complete or partial absence of certain components, etc.) have been characterized, photographed, filmed, and descriptively documented. The proper factual material has been entered into a database created within the framework of a geographic information system. As a result of a comprehensive qualitative analysis of the characteristics of the state of landscape components, they were transfered into a single quantitative parameter of the land degradation class of this area from the 1st (most degraded) to the 5th (practically not degraded). The algorithm for integrating the descriptively recorded indicators consisted of a kind of “summation” – devised by the authors – of the qualitatively assessed condition of each landscape component at a specific observation site; and, as a result of this comprehensive analysis, the determination of an integrated quantitative indicator of land degradation class. In this context, the so-called “reference” 5th class was taken as the qualitatively assessed state, within the oases, of practically the same landscape components, where the main focus of the criteria was on the condition of the vegetation cover (particularly the presence and development of palm trees). In the studied area, the 1st class of degradation was assessed at one survey site, at eight sites – as the 2nd, at seven sites – as the 3rd, at six sites – as the 4th. No sites with the 5th degree of land degradation were recorded within the studied area.

  • Open Access

    До обґрунтування концептуальної моделі системи виявлення мін і інших вибухонебезпечних предметів у прибережних акваторіях

    by Михайло Олексійович Попов, Віктор Анатолійович Ясько, Анастасія Сергіївна Ляшенко, Станіслав Сергійович Дугін, Станіслав Іванович Голубов, Євген Олександрович Макаренко

    Стаття присвячена обґрунтуванню концептуальної моделі системи виявлення мін та інших вибухонебезпечних предметів у прибережних акваторіях, Проаналізовано сучасні існуючі технічні рішення пошуку мін в акваторіях. Наводиться структура системи виявлення мін і інших вибухонебезпечних предметів у прибережних акваторіях. Структура системи складається з таких основних частин: сенсорний блок, блок навігації та передачі даних, блок аналізу даних та приймання рішення. Ядро системи – сенсорний блок, у складі якого гідролокатор, лідарна система, аеромагнітометр та пристрій для оптичної зйомки. Особливістю системи є адаптивний підхід до формування робочої конфігурації, а також використання для аналізу сигналів та прийняття рішень елементів штучного інтелекту. Напрямки використання системи – гуманітарне розмінування, а також вирішення завдань інженерно-саперного супроводження десантно-посадкових операцій у районах морських та річкових акваторій. При цьому, БпЛА стають незамінним інструментом для розвідки мінної обстановки. Вони підвищують безпеку, ефективність та швидкість виявлення ВНП, особливо в умовах бойових дій та після завершення конфлікту. Подальший розвиток технологій сенсорів, ШІ-аналітики та інтеграції з іншими системами зробить цей напрям ще ефективнішим у майбутньому. Внесок авторів: Концептуалізація — Попов М.О., Дугін С.С. та Ясько В.А.; методологія — Попов М.О., Ясько В.А.; дослідження — Дугін С.С., Ляшенко А.С. та Макаренко Є.О.; обробка даних — Ляшенко А.С. та Макаренко Є.О; написання — підготовка оригінального тексту — Дугін С.С.; написання — рецензування та редагування — Попов М.О, Ясько В.А, Дугін С.С., Ляшенко А.С., Макаренко Є.О. та Голубов С.І; візуалізація — Голубов С.І. Всі автори прочитали та погодилися з опублікованою версією рукопису. Фінансування: Це дослідження не отримало зовнішнього фінансування. Доступність даних: Не застосовується. Подяки: Автори висловлюють щиру подяку та вдячні рецензентам та редакторам за цінні коментарі, рекомендації та увагу до роботи. Конфлікти інтересів: Автори заявляють, що не мають конфлікту інтересів.

  • Open Access

    Оцінювання точності виявлення наземних мін за результатами інфрачервоного аерознімання

    by Сергій Володимирович Шкляр, Артем Андрійович Андреєв, Станіслав Іванович Голубов, Sergiy Shklyar

    Україна сьогодні належить до найбільш забруднених мінами країн світу, що створює значну загрозу для населення, довкілля та відновлення економіки. Одним із перспективних напрямів підвищення ефективності протимінної діяльності є використання безпілотних літальних апаратів (БпЛА) з інфрачервоними (ІЧ) камерами для дистанційного виявлення мін і інших вибухонебезпечних предметів. Метою даної роботи є розроблення та оцінювання підходу до автоматизованого виявлення мін за ІЧ зображеннями, отриманими з БпЛА. В даній роботі представлено підхід до виявлення мін і інших вибухонебезпечних предметів на ІЧ зображеннях, що ґрунтується на методі виявлення аномалій із подальшою пороговою обробкою результатів. На основі даного підходу було розроблено програмний модуль з використанням мови програмування Python, який включає в себе відображення знімків, застосування методу виявлення аномалій та порогову обробку для отримання бінарних карт класифікацій. Для тестування даного підходу було проведено експериментальні дослідження з використанням квадрокоптера DJI Matrice 300 RTK, на якому встановлено ІЧ камеру Zenmuse H20T. Всього використано 34 ІЧ знімки, на яких присутні 206 мін різних типів. До цих знімків було застосовано предствлений підхід, в результаті чого було отримано бінарні карти класифікацій. Після проведення оцінювання точності було встановлено значення наступних показників: загальна точність становила 89,32%, влучність — 0,79, повнота — 0,89, а F1-міра — 0,84. Отримані результати підтверджують ефективність та практичну придатність запропонованого підходу для задач дистанційного виявлення мін із застосуванням БпЛА. У подальшому планується вдосконалення алгоритмічної частини методу, зокрема впровадження етапів попередньої обробки ІЧ знімків і розширення тестування на різні типи мін та умови зйомки. Внесок авторів: Концептуалізація – Шкляр С.В.; методологія – Шкляр С.В.; формальний аналіз – Шкляр С.В. та Андреєв А.А..; дослідження – А.А. Андреєв та С. І. Голубов; оброблення даних – А.А. Андреєв та С. І. Голубов; підготовка тексту статті: авторський рукопис – А.А. Андреєв та С.І. Голубов; рецензування та редагування – С. І. Голубов; візуалізація – С. І. Голубов. Всі автори прочитали та погодилися з опублікованою версією рукопису. Доступність даних: Дані можуть бути надані авторами за обґрунтованим запитом. Подяки: Автори вдячні Національній академії наук України за підтримку цього дослідження. Ми також вдячні рецензентам і редакторам за їхні цінні коментарі, рекомендації та увагу до роботи. Конфлікти інтересів: Автори заявляють, що не мають конфлікту інтересів


  • Open Access

    Геоінформаційний інструмент для дистанційного оцінювання стану лісосмуг, пошкоджених внаслідок воєнних дій

    by Артем Андрійович Андреєв, Артур Ростиславович Лисенко, Станіслав Іванович Голубов, Сергій Арсенійович Станкевич, Анна Олександрівна Козлова, Леонід Михайлович Артюшин, Artur Lysenko, Leonid Artiushyn

    Полезахисні лісові смуги вважаються ключовим елементом сталого землекористування, виконуючи такі функції, як запобігання ерозії ґрунтів, зменшення впливу суховіїв і пилових бур, покращення водного балансу, а також вони є осередками біорізноманіття в агроландшафтах. Проте під час бойових дій лісосмуги зазнають масштабних пошкоджень або навіть повного знищення, що створює серйозні довгострокові загрози для довкілля та сільськогосподарських територій. Враховуючи, що методи отримання наземних даних є небезпечними та мають певні обмеження в оперативності та масштабуванні, саме використання методів дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) є найбільш доцільним. Оцінювання стану лісосмуг потребує використання великої кількості даних та значних розрахункових витрат, тому доречним є залучення хмарних платформ для геопросторового аналізу, зокрема Google Earth Engine (GEE). Отже, метою даної роботи є розробка геоінформаційного інструменту для оцінювання стану лісосмуг після воєнних дій на основі платформи GEE. Основою даного інструмента є методика, алгоритм якої полягає в порівнянні станів лісосмуг до та після пошкодження на основі біофізичних індикаторів, інформація про які одержується з даних ДЗЗ. Методика є гнучкою, адже дозволяє змінювати використовувані спектральні індекси залежно від обраних біофізичних індикаторів. Розроблений геоінформаційний інструмент використовує супутникові знімки Sentinel-2, на основі яких оцінюються три біофізичні індикатори за відповідними спектральних індексами: біомаса (спектральний індекс – EVI), вміст хлорофілу (S2REP) та вміст вологи (NDMI). Оскільки геоінформаційний інструмент базується на платформі GEE то він, відповідно, використовує та надає користувачеві засоби GEE для введення, завантаження та візуалізації даних, а обробка є швидкою завдяки використанню комп’ютерних потужностей хмарних серверів Google. Розроблений геоінформаційний інструмент було протестовано на 2 територіях дослідження в межах Донецької області, які перебували в зоні активних бойових дій у 2022–2023 роках. Візуальний аналіз підтвердив ефективність розробленого інструменту, показавши відповідність між позначеними на картах зонами пошкоджень та фактичним станом лісосмуг. Таким чином, даний геоінформаційний інструмент може бути використаний для моніторингу стану лісосмуг у зонах бойових дій і планування їхнього відновлення. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на залучення додаткових джерел даних, застосування нових біофізичних індикаторів, а також – на оцінюванні впливу кожного з індикаторів для надання рекомендацій щодо експертних оцінок вагових коефіцієнтів спектральних індексів при побудові об’єднаної карти стану лісосмуг. Внесок авторів: Концептуалізація – С.А. Станкевич та А.О. Козлова; методологія – С.А. Станкевич та А.А Андреєв; формальний аналіз – А.О. Козлова, А.А Андреєв та Л.М. Артюшин; дослідження – А.А. Андреєв, С. І. Голубов та А.Р. Лисенко; оброблення даних – А.А. Андреєв, С. І. Голубов та А.Р. Лисенко; підготовка тексту статті: авторський рукопис – А.А. Андреєв, С.І. Голубов та А.Р. Лисенко; рецензування та редагування – С. І. Голубов та А.Р. Лисенко; візуалізація – С. І. Голубов та А.Р. Лисенко. Всі автори прочитали та погодилися з опублікованою версією рукопису. Фінансування: Це дослідження профінансоване...


  • Open Access

    Дистанційне оцінювання стану лісосмуг після воєнних дій

    by Сергій Арсенійович Станкевич, Анна Олександрівна Козлова, Артем Андрійович Андреєв, Станіслав Іванович Голубов, Артур Ростиславович Лисенко, Artur Lysenko

    Полезахисні лісові смуги є важливим елементом сталого землекористування, виконуючи такі загальноекологічні функції, як захист від ерозії ґрунтів, збереження водного балансу, пом’якшення впливу суховіїв і пилових бур, а також підтримка біорізноманіття. Проте, війна в Україні призвела до суттєвих пошкоджень лісосмуг або навіть до їхнього повного знищення. Оскільки наземні дослідження є небезпечними внаслідок воєнних дій, а також не дають змоги оперативно оцінити великі території, необхідно використовувати дані дистанційного зондування Землі (ДЗЗ). Отже, метою цієї статті є оцінювання стану лісосмуг після воєнних дій на основі даних ДЗЗ. Запропонований підхід має забезпечувати інформацію про стан лісосмуг, зокрема про рівень їхніх пошкоджень, що може бути використано для планування повоєнного відновлення. Стан лісосмуг оцінюється на основі супутникових знімків Sentinel-2 за трьома біофізичними індикаторами та відповідними спектральними індексами – біомаса (EVI), вміст хлорофілу (S2REP) та вміст вологи (NDMI). Також на основі поєднання цих індексів створено об’єднану карту стану лісосмуг. У рамках експерименту оцінено стан лісосмуг між селом Клинове (Бахмутський район) і Вугледарською ТЕЦ, які опинилася в зоні активних воєнних дій у травні–серпні 2022 року. Згідно з отриманою об’єднаною картою стану лісосмуг, 96.61% території дослідження зазнали пошкоджень, зафіксованих щонайменше в одному з індикаторів. Основна частина цих пошкоджень належить до низького та середнього рівнів, тоді як найбільший відсоток високого рівня пошкоджень (15.99%) виявлено за індексом NDMI. Візуальна валідація отриманих карт за знімками високого просторового розрізнення із середовища Google Earth підтвердила відповідність визначених пошкоджень їхньому реальному стану, що свідчить про достовірність отриманих карт. Таким чином, згідно з отриманими результатами, переважна частина лісосмуг зазнала низького або середнього рівня пошкоджень, що свідчить про можливість їхнього повоєнного відновлення. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на залучення радарних знімків, що дасть змогу отримати безперервний часовий ряд незалежно від погодних умов, а також на застосування методів класифікування для виявлення та картування лісосмуг, що дасть змогу масштабувати застосування розробленого підходу. Внесок авторів: Концептуалізація – С. А. Станкевич та А. О. Козлова; методологія – С. А. Станкевич та А. А. Андреєв; формальний аналіз – А. О. Козлова та А. А. Андреєв; дослідження – А. А. Андреєв, С. І. Голубов та А. Р. Лисенко; оброблення даних – А. А. Андреєв, С. І. Голубов та А. Р. Лисенко; підготовка тексту статті: авторський рукопис – А. А. Андреєв, С. І. Голубов та А. Р. Лисенко; рецензування та редагування – С. І. Голубов та А. Р. Лисенко; візуалізація – С. І. Голубов та А. Р. Лисенко. Всі автори прочитали та погодилися з опублікованою версією рукопису. Фінансування: Це дослідження профінансоване грантом НАН України дослідницьким лабораторіям / групам молодих вчених НАН України для проведення досліджень за пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки у 2025–2026 рр. у рамках проєкту “Розробка набору геоінформаційних інструментів для дистанційного оцінювання стану лісосмуг, пошкоджених внаслідок воєнних дій”. Доступність даних: Дані можуть бути надані авторами за...


  • MODELING THE BIOPHYSICAL CONDITION OF THE UKRAINIAN STEPPE ZONE USING REMOTE SENSING DATA

    by Scientific Centre for Aerospace Research of the Earth of the Institute of Geological Sciences of the National Academy of Sciences of Ukraine, M.S. Lubskyi, A.V. Khyzhniak, T.A. Orlenko, S.I. Golubov

    The steppe zone of Ukraine is facing significant pressure due to global climate change and anthropogenic activities related to agricul- ture and mining. In addition, the full-scale russian invasion has caused war crimes that have had catastrophic consequences for the steppe ecosystems and the nature reserves, making conservation efforts even more urgent. In this regard, an urgent scientific task arises to develop a comprehensive approach to geospatial modeling of the biophysical condition of the steppe zone and identifying areas most vulnerable to climate challenges and damage. The paper introduces a robust methodology for multi-criteria assessment and forecasting the conditions in the study area. This methodology is based on the selection of biophysical indicators obtained from remote sensing data. These indicators are ranked by their impact on the vulnerability and integrated into a single multi-criteria condition assessment using the analytic hierarchy process (AHP). The area state forecast is also performed based on a time series of the data for the research period (2015—2024). Much of the processing of large geospatial data sets was carried out using the Google Earth Engine platform and cloud data processing, ensuring the reliability and accuracy of the results. As a result, a geospatial distribution of the values of biophysical conditions of the Ukrainian steppe zone was obtained, which re- vealed several regions particularly vulnerable to adverse climatic factors, including the south of Odesa and Kherson regions and the northern part of the Crimean Peninsula.

  • Open Access

    Оцінювання пошкоджень лісів частини Куп’янського лісгоспу внаслідок пожеж, спричинених воєнними діями

    by Михайло Олексійович Попов, Артем Андрійович Андреєв, Софія Іоганівна Альперт, Артур Ростиславович Лисенко, Станіслав Іванович Голубов, Artur Lysenko

    Внаслідок російсько-української війни ліси України зазнали значних пошкоджень. За два роки війни на окупованих територіях було знищено понад 60 тисяч гектарів лісу. Лише збитки від втрати деревини перевищують 14 мільярдів гривень, а загальні витрати на відновлення екологічної шкоди можуть бути значно вищими. Однією з найбільш постраждалих областей є Харківська. Приблизно 40-45% лісів на її території постраждали через лісові пожежі, викликані активними воєнними діями. Загальновідомо, що пошкодження або втрата лісів призводять до багатьох негативних наслідків. В даній роботі проведено оцінювання пошкоджень лісів частини Куп'янського лісгоспу, що розташований в Харківській області. Було обрано три індикатори для оцінки пошкоджень лісів: площа лісів, їхній стан та лісові пожежі. Враховуючи, що через замінування наземні дослідження неможливі, дані для кожного з цих індикаторів були отримані виключно з джерел дистанційного зондування Землі (ДЗЗ). Площу лісів було оцінено за допомогою карт класифікацій Dynamic World, які базуються на багатоспектральних знімках Sentinel-2. Для оцінювання стану лісів використано індекс листової поверхні (LAI), який отримано з продукту MODIS. Даний показник відображає, яку частину площі пікселя покриває листова поверхня. Таким чином LAI може бути використаний для оцінювання густоти рослинного покриву. Для виявлення лісових пожеж було застосовано продукт FIRMS. В результаті проведеного експерименту було виявлено наступні зміни на території дослідження: площа лісів у 2024 році зменшилася в 1,7 рази порівняно з 2021 роком; значення LAI лісів зменшилося в 1,92 рази за такий же період; за період ведення воєнних дій (з 24 лютого 2022 року по 22 червня 2024 року) кількість лісових пожеж в 7.6 разів більша, ніж за аналогічний період до початку повномасштабного вторгнення (з 24 лютого 2019 року по 22 червня 2021 року). Внесок авторів: Концептуалізація – М.О. Попов; методологія – А.А Андреєв, формальний аналіз – М. О. Попов та А.А. Андреєв; дослідження – А.А. Андреєв та С.І. Альперт; оброблення даних – А.А. Андреєв, А.Р. Лисенко та С.І. Голубов; підготовка тексту статті: авторський рукопис – А.А. Андреєв та С.І. Альперт; рецензування та редагування – С.І. Альперт, А.Р. Лисенко та С.І. Голубов; візуалізація – А.Р. Лисенко та С.І. Голубов. Всі автори прочитали та погодилися з опублікованою версією рукопису. Фінансування: Це дослідження профінансоване грантом НАН України дослідницьким лабораторіям/групам молодих вчених НАН України для проведення досліджень за пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки у 2025-2026 рр. у рамках проєкту «Розробка набору геоінформаційних інструментів для дистанційного оцінювання стану лісосмуг, пошкоджених внаслідок воєнних дій» № держ. реєстрації 0125U001511. Доступність даних: Дані можуть бути надані авторами за обґрунтованим запитом. Подяки: Автори вдячні Національній академії наук України за підтримку цього дослідження. Ми також вдячні рецензентам і редакторам за їхні цінні коментарі, рекомендації та увагу до роботи. Конфлікти інтересів: Автори заявляють, що не мають конфлікту інтересів

  • Open Access

    Concept of a geoinformation platform for landmines and other explosive objects detection and mapping with UAV

    by Mykhailo Popov, Sergey Stankevich, Sergey Mosov, Stanislav Dugin, Stanislav Golubov, Artem Andreiev, Artur Lysenko, Ievgen Saprykin

    The subject of this article is the concept of a geoinformation platform for landmine detection. Modern warfare and its increasing scale have become a relevant topic today. Undetected explosives threaten business (agriculture, logistics, etc.) and human lives. The problem becomes more acute with the rapid extension of minefield areas, which requires significant time and resources and carries high risks. Remote sensing leverages landmine detection possibilities, providing useful information about landmine displacement with no additional risk during data collection over a large area. This study aims to present a combined approach for revealing hidden landmines using UAVs equipped with different sensor types. The tasks to be solved are to define the overall structure and components of the geoinformation platform, choose the technological solutions for each of them, and implement the system prototype that makes it possible to extend its configuration in the future. The methods used are remote sensing, automated object detection, and centralized data processing in a geographic information system (GIS). Multispectral imagery and magnetometric remote measurements create the background information required to detect landmines and other explosive objects. The results of this study provide a general framework, i.e., a geoinformation platform for landmine detection and mapping. The tasks include UAV-based remote data gathering, UAV mission planning and flight control, data processing and mapping via general GIS, and updating new landmine signatures in the corresponding database. The landmine detection process uses information from the landmine signature database to verify suspicious objects. The results are presented in the form of a probabilistic map, which supports the decision-making process of demining. Conclusion. The proposed approach significantly decreases the time required for landmine detection and mitigates demining risks, which is crucial for dealing with the consequences of war. At present, the concept is being developed in the form of a geoinformation platform research prototype involving an open-source Quantum GIS (QGIS) software system and Python programming language, which is used to create plug-ins for QGIS. The entire landmine remote detection process can be fully automated. Future studies will involve extensive experimental testing and may involve convolutional neural networks (CNN) as a detection mechanism.


  • Open Access

    Прототип бортового магнітометра БпЛА для виявлення мін на суходолі

    by Сергій В’яЧеславович Чорний, Станіслав Сергійович Дугін, Сергій Арсенійович Станкевич, Михайло Олексійович Попов, Станіслав Іванович Голубов, Sergiy Chornyy, Stanislav Dugin

    У даній роботі розроблено та досліджено прототип бортового магнітометра безпілотного літального апарата (БпЛА) для вирішення задач дистанційного пошуку мін та інших вибухонебезпечних предметів. Проведено аналіз доступних апаратних засобів вітчизняного та іноземного виробництва для його створення з урахуванням точності вимірювань, габаритів та ваги. На підставі цього аналізу підібрано комплект обладнання та створено прототип бортового магнітометра БпЛА, що забезпечує вимірювання трьох просторових компонент магнітного поля Землі, географічних координат вимірювального блока та запис цих даних на бортові портативні магнітні носії. Для забезпечення автономності та універсальності розроблений прототип пов’язується з носієм лише механічно. Також розроблено програмне забезпечення для попередньої обробки даних бортового магнітометра та супутникової підсистеми позиціонування, які накопичуються на магнітних носіях. Перевірку працездатності прототипу здійснено у лабораторних та польових умовах шляхом магнітометричних вимірювань зразків типових наземних мін, вибухонебезпечних та інших металевих предметів на територіях міст Харків, Київ та Кам’янець-Подільський. Варіація показань – середньоквадратичне відхилення (СКВ) магнітометра у польових умовах складає 1,6 нТ. Продемонстровано можливість отримання магнітних сигнатур мін та вибухонебезпечних предметів за допомогою розробленого прототипу на прикладі зразка протитанкової наземної міни ТМ-62М. Експериментально визначена максимально припустима висота виявлення такої міни із задовільною імовірністю становить близко 2,0 м.