Kateryna Fodor
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Previous Organizations / Institutes
The organizations / institutes from the scholar's other articles in the past ten years
Research Subjects
Kateryna Fodor has a total of 9 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Katalin Hnatyk
Ferenc Rákóczi II Transcarpathian Hungarian University
6 shared publications - Éva Molnár
Ferenc Rákóczi II Transcarpathian Hungarian University
3 shared publications A.S. Churman-Pushkash
1 shared publicationTranscarpathian Hungarian Institute after Ferenc Rákóczi II
1 shared publication- Vasyl Siladi
Ferenc Rákóczi II Transcarpathian Hungarian University
1 shared publication Є. Р. Молнар
Закарпатський угорський університет імені Ференца Ракоці II
1 shared publication
Latest Publications
- 8 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Innovate Pedagogy
- Vol. 2 (93) , 183-186
AUDIOBOOKS AS A NEW FORM OF PERCEPTION OF LITERARY TEXT
- 8 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Innovate Pedagogy
- Vol. 2 (93) , 183-186
AUDIOBOOKS AS A NEW FORM OF PERCEPTION OF LITERARY TEXT
- Open Access
- 29 April 2026
- Published by Kherson State University in Collection of Research Papers Pedagogical sciences
- No. 113,p. 78-84
МЕХАНІЗМИ ВЗАЄМОДІЇ ІМПЛІЦИТНОГО ТА ЕКСПЛІЦИТНОГО НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ
Сучасні підходи до мовного навчання все частіше зосереджуються на інтеграції різноманітних когнітивних процесів, оскільки це дозволяє значно підвищити ефективність навчального процесу. Підхід, який поєднує свідомі та несвідомі елементи навчання, дозволяє краще зрозуміти, як ефективно розвивати мовну компетентність, включаючи всі необхідні аспекти: лексичні, граматичні, фонетичні та соціокультурні. Метою цієї статті є глибший аналіз взаємодії свідомих і несвідомих процесів у мовному навчанні та визначення їхнього впливу на формування мовної компетентності учнів. У дослідженні акцентується увага на ролі свідомого навчання, яке зосереджене на детальному вивченні мовних структур і правил, а також на значенні інтуїтивного сприйняття мовного матеріалу, яке передбачає автоматичне використання мовних елементів без свідомої уваги. Важливим аспектом є те, як поєднання цих двох компонентів сприяє більш глибокому засвоєнню мови і підвищує її ефективність у реальних комунікативних ситуаціях. Методи дослідження в статті ґрунтуються на детальному аналізі наукових джерел, що вивчають різні аспекти мовної освіти, а також на порівнянні існуючих підходів до організації навчання. Під час написання роботи було використано метод узагальнення для систематизації теоретичних положень і метод виокремлення для визначення ключових характеристик процесів розвитку мовленнєвих навичок. Результати дослідження підтверджують, що поєднання свідомого аналізу мовних структур з інтуїтивним сприйняттям мовлення сприяє більш ефективному формуванню мовної компетентності. Дослідження також показало, що застосування різноманітних навчальних підходів, що включають поєднання як свідомих, так і інтуїтивних процесів, забезпечує стабільніші і більш стійкі результати навчання. Такий підхід допомагає студентам не лише краще розуміти теоретичні аспекти мови, а й на практиці застосовувати отримані знання в реальних комунікативних ситуаціях. Зроблено висновок, що ефективне мовне навчання передбачає свідоме поєднання різних механізмів засвоєння мови. Використання свідомого навчання разом із інтуїтивним сприйняттям у комунікативному середовищі сприяє гармонійному розвитку мовної компетентності та мовленнєвих навичок.
- 29 April 2026
- Published by Kherson State University in Collection of Research Papers Pedagogical sciences
- No. 113,p. 78-84
Open AccessМЕХАНІЗМИ ВЗАЄМОДІЇ ІМПЛІЦИТНОГО ТА ЕКСПЛІЦИТНОГО НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ
Сучасні підходи до мовного навчання все частіше зосереджуються на інтеграції різноманітних когнітивних процесів, оскільки це дозволяє значно підвищити ефективність навчального процесу. Підхід, який поєднує свідомі та несвідомі елементи навчання, дозволяє краще зрозуміти, як ефективно розвивати мовну компетентність, включаючи всі необхідні аспекти: лексичні, граматичні, фонетичні та соціокультурні. Метою цієї статті є глибший аналіз взаємодії свідомих і несвідомих процесів у мовному навчанні та визначення їхнього впливу на формування мовної компетентності учнів. У дослідженні акцентується увага на ролі свідомого навчання, яке зосереджене на детальному вивченні мовних структур і правил, а також на значенні інтуїтивного сприйняття мовного матеріалу, яке передбачає автоматичне використання мовних елементів без свідомої уваги. Важливим аспектом є те, як поєднання цих двох компонентів сприяє більш глибокому засвоєнню мови і підвищує її ефективність у реальних комунікативних ситуаціях. Методи дослідження в статті ґрунтуються на детальному аналізі наукових джерел, що вивчають різні аспекти мовної освіти, а також на порівнянні існуючих підходів до організації навчання. Під час написання роботи було використано метод узагальнення для систематизації теоретичних положень і метод виокремлення для визначення ключових характеристик процесів розвитку мовленнєвих навичок. Результати дослідження підтверджують, що поєднання свідомого аналізу мовних структур з інтуїтивним сприйняттям мовлення сприяє більш ефективному формуванню мовної компетентності. Дослідження також показало, що застосування різноманітних навчальних підходів, що включають поєднання як свідомих, так і інтуїтивних процесів, забезпечує стабільніші і більш стійкі результати навчання. Такий підхід допомагає студентам не лише краще розуміти теоретичні аспекти мови, а й на практиці застосовувати отримані знання в реальних комунікативних ситуаціях. Зроблено висновок, що ефективне мовне навчання передбачає свідоме поєднання різних механізмів засвоєння мови. Використання свідомого навчання разом із інтуїтивним сприйняттям у комунікативному середовищі сприяє гармонійному розвитку мовної компетентності та мовленнєвих навичок.
- 20 April 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Innovate Pedagogy
- Vol. 1 (92) , 212-215
SELF-REGULATED LEARNING IN LANGUAGE PEDAGOGY
- 20 April 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Innovate Pedagogy
- Vol. 1 (92) , 212-215
SELF-REGULATED LEARNING IN LANGUAGE PEDAGOGY
- Open Access
- 17 April 2026
- Published by Higher educational institution, Podillia State University in Професійно-прикладні дидактики
- No. 1,p. 200-204
СВІДОМІ Й ІНТУЇТИВНІ ПРОЦЕСИ В ІНШОМОВНОМУ НАВЧАННІ ТА ЧИННИКИ ЇХ ЕФЕКТИВНОСТІ
У статті досліджуються свідомі та інтуїтивні процеси, які в літературі також відомі як експліцитні та імпліцитні й мають ключове значення для ефективного засвоєння іноземної мови, та обговорюється важливість взаємодії цих двох когнітивних процесів у навчанні. Свідомі процеси пов’язані з активним вивченням мовних правил та граматичних структур, а інтуїтивні – із природним засвоєнням мови через мовленнєвий досвід та контекстуальні ситуації. Під час аналізу цих двох важливих процесів підкреслюється, що для досягнення високої мовної компетенції необхідно поєднувати ці два елементи, оскільки вони доповнюють один одного та однозначно сприяють глибшому розумінню та автоматизації мовних навичок. Одним із центральних аспектів статті є визначення чинників, які впливають чи можуть впливати на ефективність цих процесів у різних груп учнів. Розглядаються основні чинники, які впливають на ефективність свідомого і інтуїтивного навчання мовам. Автори аналізують, як психологічні та когнітивні характеристики учнів, такі як мотивація, вік та здібності, визначають тип навчання. Наприклад, деякі учні краще реагують на свідомі, структуровані методи навчання, тоді як інші схильні до спонтанного, інтуїтивного засвоєння мови через природне її використання. Освітнє середовище також відіграє важливу роль. Формальні навчальні контексти сприяють використанню свідомих методів навчання, орієнтуючись на граматичні правила та їх роз’яснення, тоді як неформальні середовища зазвичай стимулюють саме імпліцитне навчання. Зазначається, що методи навчання є важливим елементом, що може забезпечити ефективне поєднання свідомих і інтуїтивних процесів. Використання поєднання експліцитних інструкцій та імпліцитних методів допомагає учням краще засвоювати мовні конструкції. Нарешті, важливу роль відіграє час: із часом експліцитне знання може перетворюватися на імпліцитне через активне використання мови в повсякденному житті. У підсумку підкреслено, що ефективність мовного навчання залежить від множини чинників, які включають як внутрішні характеристики учнів, так і зовнішні умови, у яких відбувається навчання
- 17 April 2026
- Published by Higher educational institution, Podillia State University in Професійно-прикладні дидактики
- No. 1,p. 200-204
Open AccessСВІДОМІ Й ІНТУЇТИВНІ ПРОЦЕСИ В ІНШОМОВНОМУ НАВЧАННІ ТА ЧИННИКИ ЇХ ЕФЕКТИВНОСТІ
У статті досліджуються свідомі та інтуїтивні процеси, які в літературі також відомі як експліцитні та імпліцитні й мають ключове значення для ефективного засвоєння іноземної мови, та обговорюється важливість взаємодії цих двох когнітивних процесів у навчанні. Свідомі процеси пов’язані з активним вивченням мовних правил та граматичних структур, а інтуїтивні – із природним засвоєнням мови через мовленнєвий досвід та контекстуальні ситуації. Під час аналізу цих двох важливих процесів підкреслюється, що для досягнення високої мовної компетенції необхідно поєднувати ці два елементи, оскільки вони доповнюють один одного та однозначно сприяють глибшому розумінню та автоматизації мовних навичок. Одним із центральних аспектів статті є визначення чинників, які впливають чи можуть впливати на ефективність цих процесів у різних груп учнів. Розглядаються основні чинники, які впливають на ефективність свідомого і інтуїтивного навчання мовам. Автори аналізують, як психологічні та когнітивні характеристики учнів, такі як мотивація, вік та здібності, визначають тип навчання. Наприклад, деякі учні краще реагують на свідомі, структуровані методи навчання, тоді як інші схильні до спонтанного, інтуїтивного засвоєння мови через природне її використання. Освітнє середовище також відіграє важливу роль. Формальні навчальні контексти сприяють використанню свідомих методів навчання, орієнтуючись на граматичні правила та їх роз’яснення, тоді як неформальні середовища зазвичай стимулюють саме імпліцитне навчання. Зазначається, що методи навчання є важливим елементом, що може забезпечити ефективне поєднання свідомих і інтуїтивних процесів. Використання поєднання експліцитних інструкцій та імпліцитних методів допомагає учням краще засвоювати мовні конструкції. Нарешті, важливу роль відіграє час: із часом експліцитне знання може перетворюватися на імпліцитне через активне використання мови в повсякденному житті. У підсумку підкреслено, що ефективність мовного навчання залежить від множини чинників, які включають як внутрішні характеристики учнів, так і зовнішні умови, у яких відбувається навчання
- 16 March 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Innovate Pedagogy
- Vol. 1 (91) , 213-217
THE PROFESSIONAL POTENTIAL OF FUTURE FOREIGN LANGUAGE TEACHERS: STRUCTURAL COMPONENTS, ASSESSMENT CRITERIA, INDICATORS, AND LEVELS
- 16 March 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Innovate Pedagogy
- Vol. 1 (91) , 213-217
THE PROFESSIONAL POTENTIAL OF FUTURE FOREIGN LANGUAGE TEACHERS: STRUCTURAL COMPONENTS, ASSESSMENT CRITERIA, INDICATORS, AND LEVELS
- 1 January 2026
- Published by Luhansk Taras Shevchenko National University in Social pedagogy: theory and practice
- No. 1
Methodological possibilities of learner-centered organization of the educational process
The article examines modern interactive teaching methods in higher education and their influence on the activation of students’ cognitive activity. Particular attention is paid to such approaches as cooperative learning, problem-based learning, project work, role-playing, and student-centered discussions, which enable students to actively construct knowledge, apply it in practice, and develop critical thinking skills. The study analyzes pedagogical conditions that ensure effective learning outcomes and contribute to the development of communicative and social skills, as well as to students’ preparation for professional activity. The article emphasizes that traditional teaching methods, which are mainly oriented toward the passive perception of information, do not always ensure a high level of knowledge acquisition or the development of practical competencies. Interactive approaches, however, create conditions for students’ active participation in the learning process, encourage learner autonomy and responsibility for learning outcomes, and support the ability to make decisions in complex situations. It is also noted that interactive methods contribute to the formation of learning motivation, increase students’ interest and engagement, and promote the development of teamwork skills, as well as the abilities to analyze and generalize information and apply knowledge in different contexts. The advantages and practical aspects of using such methods in the training of competitive specialists are discussed, and the necessity of the systematic implementation of interactive technologies in the educational process of higher education institutions is emphasized. Thus, the article demonstrates the significance of an interactive, student-centered approach for improving the effectiveness of educational activities and for developing both professional and personal competencies.
- 1 January 2026
- Published by Luhansk Taras Shevchenko National University in Social pedagogy: theory and practice
- No. 1
Methodological possibilities of learner-centered organization of the educational process
The article examines modern interactive teaching methods in higher education and their influence on the activation of students’ cognitive activity. Particular attention is paid to such approaches as cooperative learning, problem-based learning, project work, role-playing, and student-centered discussions, which enable students to actively construct knowledge, apply it in practice, and develop critical thinking skills. The study analyzes pedagogical conditions that ensure effective learning outcomes and contribute to the development of communicative and social skills, as well as to students’ preparation for professional activity. The article emphasizes that traditional teaching methods, which are mainly oriented toward the passive perception of information, do not always ensure a high level of knowledge acquisition or the development of practical competencies. Interactive approaches, however, create conditions for students’ active participation in the learning process, encourage learner autonomy and responsibility for learning outcomes, and support the ability to make decisions in complex situations. It is also noted that interactive methods contribute to the formation of learning motivation, increase students’ interest and engagement, and promote the development of teamwork skills, as well as the abilities to analyze and generalize information and apply knowledge in different contexts. The advantages and practical aspects of using such methods in the training of competitive specialists are discussed, and the necessity of the systematic implementation of interactive technologies in the educational process of higher education institutions is emphasized. Thus, the article demonstrates the significance of an interactive, student-centered approach for improving the effectiveness of educational activities and for developing both professional and personal competencies.
- Open Access
- 1 January 2022
- Published by Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University in Humanities science current issues
- Vol. 1 (49) , 165-170
Grammatical aspect of learning a foreign (English) language: from theory to practice
- 1 January 2022
- Published by Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University in Humanities science current issues
- Vol. 1 (49) , 165-170
Open AccessGrammatical aspect of learning a foreign (English) language: from theory to practice
- 29 November 2019
- Published by Volodymyr Dahl East Ukrainian National University in Духовність особистості: методологія, теорія і практика
- Vol. 93 (6) , 280-289
ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ БАКАЛАВРІВ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ КОМУНІКАТИВНОГО ПРОЦЕСУ ЯК ОСНОВА ФОРМУВАННЯ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
У статті обґрунтовано сутність і визначено основні складові комунікативного процесу. Конкретизовано умови спілкування. Резюмовано, що в процесі комунікативної взаємодії комуніканти використовують сукупність мовних засобів для організації обміну повідомленнями під час вербальної взаємодії (спілкування, комунікації), що має назву вербальний (мовний) код. Користування мовним кодом вимагає від комунікантів навичок володіння різними видами мовленнєвої діяльності: слухання (аудіювання) і говоріння, які застосовують в усному спілкуванні, та читання і письмо – у писемній комунікації. Розкрито сутність способів поводження з комунікативним партнером (співробітництво, партнерство, домінування, маніпуляція, конфлікт). Акцентовано увагу на доцільності використання інтерактивних технологій у підготовці майбутніх бакалаврів іноземної мови, як оптимального навчального середовища для опануванням студентами вміннями і навичками організації ефективного комунікативного процесу. Встановлено, що комунікативний акт – це концептуально і структурно організована комунікативна діяльність у межах вербального контакту мовців, в якому предметно-знаковим носієм є дискурс, що опирається на певну ситуацію. Конкретизовано актуальність застосування в процесі фахової підготовки майбутніх філологів інтерактивних педагогічних технологій з використанням змодельованих ситуацій (фрагментів об’єктивно існуючої реальності, частиною якої може бути і вербальна дія), в яких студенти набуватимуть практичного досвіду організації оптимальної комунікативної взаємодії. З’ясовано, що для участі в таких ситуаціях студенти повинні активізувати не тільки мовленнєву, а й мисленнєву діяльність. Проаналізовано змістове наповнення категорії «дискурс» – вербалізовано ї мовленнєво-мисленнєвої діяльності комунікантів у межах вербального контакту, пов’язаного з пізнанням, осмисленням і презентацією світу мовцем (адресантом) та осмисленням його мовної картини світу слухачем (адресатом).
- 29 November 2019
- Published by Volodymyr Dahl East Ukrainian National University in Духовність особистості: методологія, теорія і практика
- Vol. 93 (6) , 280-289
ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ БАКАЛАВРІВ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ КОМУНІКАТИВНОГО ПРОЦЕСУ ЯК ОСНОВА ФОРМУВАННЯ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
У статті обґрунтовано сутність і визначено основні складові комунікативного процесу. Конкретизовано умови спілкування. Резюмовано, що в процесі комунікативної взаємодії комуніканти використовують сукупність мовних засобів для організації обміну повідомленнями під час вербальної взаємодії (спілкування, комунікації), що має назву вербальний (мовний) код. Користування мовним кодом вимагає від комунікантів навичок володіння різними видами мовленнєвої діяльності: слухання (аудіювання) і говоріння, які застосовують в усному спілкуванні, та читання і письмо – у писемній комунікації. Розкрито сутність способів поводження з комунікативним партнером (співробітництво, партнерство, домінування, маніпуляція, конфлікт). Акцентовано увагу на доцільності використання інтерактивних технологій у підготовці майбутніх бакалаврів іноземної мови, як оптимального навчального середовища для опануванням студентами вміннями і навичками організації ефективного комунікативного процесу. Встановлено, що комунікативний акт – це концептуально і структурно організована комунікативна діяльність у межах вербального контакту мовців, в якому предметно-знаковим носієм є дискурс, що опирається на певну ситуацію. Конкретизовано актуальність застосування в процесі фахової підготовки майбутніх філологів інтерактивних педагогічних технологій з використанням змодельованих ситуацій (фрагментів об’єктивно існуючої реальності, частиною якої може бути і вербальна дія), в яких студенти набуватимуть практичного досвіду організації оптимальної комунікативної взаємодії. З’ясовано, що для участі в таких ситуаціях студенти повинні активізувати не тільки мовленнєву, а й мисленнєву діяльність. Проаналізовано змістове наповнення категорії «дискурс» – вербалізовано ї мовленнєво-мисленнєвої діяльності комунікантів у межах вербального контакту, пов’язаного з пізнанням, осмисленням і презентацією світу мовцем (адресантом) та осмисленням його мовної картини світу слухачем (адресатом).