Oksana Maksymenko
Research Subjects
Oksana Maksymenko has a total of 100 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Oksana Shparyk
Національна академія педагогічних наук України
7 shared publications - Olena Lokshyna
Institute of Pedagogy of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine
7 shared publications - Alina Dzhurylo
Borys Grinchenko Kyiv metropolitan University
6 shared publications - Nina Nikolska
Comparative Education Department Institute of Pedagogy Senior Scientific Officer National Academy of Educational Sciences of Ukraine Kyiv Ukraine
5 shared publications - Svitlana Kravchenko
Інститут педагогіки НАПН України
5 shared publications Oksana Hlushko
3 shared publications
Latest Publications
- 29 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Innovate Pedagogy
- Vol. 2 (95) , 15-19
FOREIGN LANGUAGE EDUCATION IN GREAT BRITAIN: FROM REALITIES TO TRANSFORMATIONS
- 29 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Innovate Pedagogy
- Vol. 2 (95) , 15-19
FOREIGN LANGUAGE EDUCATION IN GREAT BRITAIN: FROM REALITIES TO TRANSFORMATIONS
- 20 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Innovate Pedagogy
- No. 94,p. 11-18
TRANSFORMATIONS OF LANGUAGE EDUCATION AND LANGUAGE REALITIES OF SOCIETY IN LATVIA
- 20 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Innovate Pedagogy
- No. 94,p. 11-18
TRANSFORMATIONS OF LANGUAGE EDUCATION AND LANGUAGE REALITIES OF SOCIETY IN LATVIA
- 1 January 2024
- Published by The Institute of Pedagogy of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine
Innovations in General Secondary Education in the European and North American Regions: A Study Guide
Study guide for the course ‘Innovations in General Secondary Education in the European and North American Regions’ for Doctor of Philosophy students majoring in 011 ‘Educational, Pedagogical Sciences’, 013 ‘Primary Education’, 014 ‘Secondary Education (by subject specialisations)’
- 1 January 2024
- Published by The Institute of Pedagogy of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine
Innovations in General Secondary Education in the European and North American Regions: A Study Guide
Study guide for the course ‘Innovations in General Secondary Education in the European and North American Regions’ for Doctor of Philosophy students majoring in 011 ‘Educational, Pedagogical Sciences’, 013 ‘Primary Education’, 014 ‘Secondary Education (by subject specialisations)’
- 1 January 2024
- Published by The Institute of Pedagogy of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine
Innovative trends, practices and technologies of general secondary education in the European and North American regions: a monograph
The monograph is devoted to the problem of innovations in education in Europe, the USA and Canada. The authors substantiate the essence of innovations in the domestic and foreign research space, describe successful practices of innovative development of general secondary education in foreign countries in the context of the reform of general secondary education in Ukraine. For educators, educational policy makers, researchers and doctoral students, teachers and students of higher education institutions.
- 1 January 2024
- Published by The Institute of Pedagogy of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine
Innovative trends, practices and technologies of general secondary education in the European and North American regions: a monograph
The monograph is devoted to the problem of innovations in education in Europe, the USA and Canada. The authors substantiate the essence of innovations in the domestic and foreign research space, describe successful practices of innovative development of general secondary education in foreign countries in the context of the reform of general secondary education in Ukraine. For educators, educational policy makers, researchers and doctoral students, teachers and students of higher education institutions.
- Open Access
- 25 September 2023
- Published by The Institute of Pedagogy of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine in Ukrainian Educational Journal
- No. 3,p. 37-53
Проблема управління шкільною освітою у науковому полі Норвегії
Стаття присвячена висвітленню питання управління шкільною освітою у науковому полі Норвегії, засновуючись на прикладі досвіду наукової роботи Університету Осло. Визначаючись провідною рушійною силою змін функціонування освіти загалом та її шкільної ланки зокрема, управління покликано реалізовуватися у державі у межах шкільних спільнот задля виконання своєї суспільної, освітньої, реформативної та трансформаційної місій, вибудовуючись з урахуванням особливих реалій країни Норвегії.Встановлено, що наукове поле дослідження проблеми управління шкільною освітою сформоване у вимір, який поєднав площини наукового простору країни, європейського та глобалізованого наукового досвіду. Практично така схема наукового пошуку працює, базуючись на поєднанні досліджень засобами різноманітних проєктів, поєднуюючи проєкти на здобуття ступеня, та міжнародних мереж, у межах яких відбувається робота щодо напрямів вивчення та розробки проблем управління шкільною освітою.З’ясовано, що для цілісного вивчення питання управління шкільною освітою та за багатовимірності досліджуваних контекстів використовується перелік інструментів, а саме: теоретико-методологічні підходи (історичний, соціокультурний, прогнозування, моделювання, міждисциплінарний, багаторівневий, крос-контекстний аналіз тощо) та методи (порівняльного аналізу, кейсів, аналізу інформаційних джерел та контекстів, екстраполяції тощо), що дозволяє виявити особливості досліджуваного феномену у Норвегії та зарубіжжі.Проведений аналіз проблематики досліджень управління шкільною освітою Норвегії дозволив виявити основні напрями, які тісно взаємопов’язані та взаємовпливові: реформування шкільної освіти у напрямку демократичних змін включно, освітнє управління (підпорядкування та співробітництво), вдосконалення навчальних планів, підзвітність, лідерство.Зроблено висновок, що управління шкільною освітою позиціонується у країні, як і у Європі, як нове державне управління через реформування та модернізацію з обов’язковою вихідною позицією – урахуванням існуючих відмінностей у національних контекстах для подальших успішних трансформацій. Враховуючи особливості внутрішніх потреб, основними напрямами нового державного управління означені: навчальні плани та освітні реформи, управління та підзвітність, лідерство та просування знань, що розробляється у тематиці дослідницької діяльності у наковому полі країни. The article is devoted to highlighting the issue of managing school education in the scientific field of Norway, based on the example of the experience of scientific work at the University of Oslo, Faculty of Educational Sciences. Determined as the main driving force of changes in the functioning of education in general and its school sector, in particular, the management is to be realized in the state within school communities for the realization of its own social, educational, reformative and transformational mission, built on the basis of taking into account the special realities of the country of Norway.It is established that the scientific field of research on the problem of school education management was formed in the dimension that combined the planes of the scientific space of the country, European and globalized scientific experience. Practically, such a scheme of scientific research works, based on the combined means of research of various projects, including projects for obtaining a degree, and an international network, within which work is carried out on the areas of study and development of problems of school education management.It was determined that for purposeful study of the topic of school education management and the multidimensionality of the studied contexts, a list of tools is used, namely: theoretical and methodological approaches (historical, sociocultural, forecasting, modeling, interdisciplinary, multilevel and cross-contextual analysis) and methods (comparative analysis, cases, analysis of information sources and...
- 25 September 2023
- Published by The Institute of Pedagogy of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine in Ukrainian Educational Journal
- No. 3,p. 37-53
Open AccessПроблема управління шкільною освітою у науковому полі Норвегії
Стаття присвячена висвітленню питання управління шкільною освітою у науковому полі Норвегії, засновуючись на прикладі досвіду наукової роботи Університету Осло. Визначаючись провідною рушійною силою змін функціонування освіти загалом та її шкільної ланки зокрема, управління покликано реалізовуватися у державі у межах шкільних спільнот задля виконання своєї суспільної, освітньої, реформативної та трансформаційної місій, вибудовуючись з урахуванням особливих реалій країни Норвегії.Встановлено, що наукове поле дослідження проблеми управління шкільною освітою сформоване у вимір, який поєднав площини наукового простору країни, європейського та глобалізованого наукового досвіду. Практично така схема наукового пошуку працює, базуючись на поєднанні досліджень засобами різноманітних проєктів, поєднуюючи проєкти на здобуття ступеня, та міжнародних мереж, у межах яких відбувається робота щодо напрямів вивчення та розробки проблем управління шкільною освітою.З’ясовано, що для цілісного вивчення питання управління шкільною освітою та за багатовимірності досліджуваних контекстів використовується перелік інструментів, а саме: теоретико-методологічні підходи (історичний, соціокультурний, прогнозування, моделювання, міждисциплінарний, багаторівневий, крос-контекстний аналіз тощо) та методи (порівняльного аналізу, кейсів, аналізу інформаційних джерел та контекстів, екстраполяції тощо), що дозволяє виявити особливості досліджуваного феномену у Норвегії та зарубіжжі.Проведений аналіз проблематики досліджень управління шкільною освітою Норвегії дозволив виявити основні напрями, які тісно взаємопов’язані та взаємовпливові: реформування шкільної освіти у напрямку демократичних змін включно, освітнє управління (підпорядкування та співробітництво), вдосконалення навчальних планів, підзвітність, лідерство.Зроблено висновок, що управління шкільною освітою позиціонується у країні, як і у Європі, як нове державне управління через реформування та модернізацію з обов’язковою вихідною позицією – урахуванням існуючих відмінностей у національних контекстах для подальших успішних трансформацій. Враховуючи особливості внутрішніх потреб, основними напрямами нового державного управління означені: навчальні плани та освітні реформи, управління та підзвітність, лідерство та просування знань, що розробляється у тематиці дослідницької діяльності у наковому полі країни. The article is devoted to highlighting the issue of managing school education in the scientific field of Norway, based on the example of the experience of scientific work at the University of Oslo, Faculty of Educational Sciences. Determined as the main driving force of changes in the functioning of education in general and its school sector, in particular, the management is to be realized in the state within school communities for the realization of its own social, educational, reformative and transformational mission, built on the basis of taking into account the special realities of the country of Norway.It is established that the scientific field of research on the problem of school education management was formed in the dimension that combined the planes of the scientific space of the country, European and globalized scientific experience. Practically, such a scheme of scientific research works, based on the combined means of research of various projects, including projects for obtaining a degree, and an international network, within which work is carried out on the areas of study and development of problems of school education management.It was determined that for purposeful study of the topic of school education management and the multidimensionality of the studied contexts, a list of tools is used, namely: theoretical and methodological approaches (historical, sociocultural, forecasting, modeling, interdisciplinary, multilevel and cross-contextual analysis) and methods (comparative analysis, cases, analysis of information sources and...
- Open Access
- 2 June 2023
- Published by The Institute of Pedagogy of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine in Ukrainian Educational Journal
- No. 2,p. 6-18
До питання про навчальні втрати: термінологічний концепт у сучасному науково-педагогічному дискурсі
Статтю присвячено аналізу сутнісних характеристик реалії втрат у навчанні крізь призму досліджень у вітчизняному та міжнародному наукових просторах. З’ясовано, що повномасштабна війна РФ проти України загострила проблему навчальних втрат учнів, що і так інтенсифікувалася внаслідок пандемії COVID‑19. Проведено аналіз сучасних досліджень з проблематики навчальних втрат українських (Державна служба якості освіти України, Український центр оцінювання якості освіти, центр Cedos, Міжнародний фонд «Відродження») та міжнародних (ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, Світовий банк) організацій. З’ясована, що в англомовному просторі для позначення реалії втрат, що пов’язані з освітнім процесом, переважно використовуєтьсся термін «learning losses», що українською мовою доречніше інтерпретувати як навчальні втрати. Визначено, що під цим поняттям зарубіжні дослідники розуміють зниження рівня знань і навичок учнів. Встановлено два типи навчальних втрат, а саме «забування» (втрата раніше набутого знання під час навчання) та «втрачене» навчання (очікуване навчання, яке не відбулося/ не відбувається з причин неможливості забезпечити очне навчання). Здійснено порівняльний аналіз суміжних з навчальними втратами понять, а саме: навчальна прогалина/розрив, прогалина/розрив у досягненнях, прогалина/розрив у можливостях, незавершене навчання. Зроблено висновок, що в Україні освітні і навчальні втрати є комплексними, і охоплюють окрім типових (сезонних перерв у навчанні в рамках формальної освіти (літні канікули), відсутність на заняттях, неефективне викладання, незаплановане призупинення навчального процесу впродовж тривалого часу через пандемія COVID‑19), втрати, що викликані воєнними діями (руйнування, пошкодження, закриття, переміщення навчальних закладів, відсутність електроенергії та інтернету, недостатність навчально-методичного забезпечення, психологічні травмами). Навчальні втрати притаманні також учням поза межами України, що спричинено недостатнім рівнем володіння мовою країни перебування, і як наслідок – неефективною інтеграцією в навчальний процес. Все вищезазначене вимагає осмислення та пошуків спільного бачення освітніх і навчальних втрат з метою розроблення і
- 2 June 2023
- Published by The Institute of Pedagogy of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine in Ukrainian Educational Journal
- No. 2,p. 6-18
Open AccessДо питання про навчальні втрати: термінологічний концепт у сучасному науково-педагогічному дискурсі
Статтю присвячено аналізу сутнісних характеристик реалії втрат у навчанні крізь призму досліджень у вітчизняному та міжнародному наукових просторах. З’ясовано, що повномасштабна війна РФ проти України загострила проблему навчальних втрат учнів, що і так інтенсифікувалася внаслідок пандемії COVID‑19. Проведено аналіз сучасних досліджень з проблематики навчальних втрат українських (Державна служба якості освіти України, Український центр оцінювання якості освіти, центр Cedos, Міжнародний фонд «Відродження») та міжнародних (ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, Світовий банк) організацій. З’ясована, що в англомовному просторі для позначення реалії втрат, що пов’язані з освітнім процесом, переважно використовуєтьсся термін «learning losses», що українською мовою доречніше інтерпретувати як навчальні втрати. Визначено, що під цим поняттям зарубіжні дослідники розуміють зниження рівня знань і навичок учнів. Встановлено два типи навчальних втрат, а саме «забування» (втрата раніше набутого знання під час навчання) та «втрачене» навчання (очікуване навчання, яке не відбулося/ не відбувається з причин неможливості забезпечити очне навчання). Здійснено порівняльний аналіз суміжних з навчальними втратами понять, а саме: навчальна прогалина/розрив, прогалина/розрив у досягненнях, прогалина/розрив у можливостях, незавершене навчання. Зроблено висновок, що в Україні освітні і навчальні втрати є комплексними, і охоплюють окрім типових (сезонних перерв у навчанні в рамках формальної освіти (літні канікули), відсутність на заняттях, неефективне викладання, незаплановане призупинення навчального процесу впродовж тривалого часу через пандемія COVID‑19), втрати, що викликані воєнними діями (руйнування, пошкодження, закриття, переміщення навчальних закладів, відсутність електроенергії та інтернету, недостатність навчально-методичного забезпечення, психологічні травмами). Навчальні втрати притаманні також учням поза межами України, що спричинено недостатнім рівнем володіння мовою країни перебування, і як наслідок – неефективною інтеграцією в навчальний процес. Все вищезазначене вимагає осмислення та пошуків спільного бачення освітніх і навчальних втрат з метою розроблення і
- Open Access
- 23 January 2023
- Published by The Institute of Pedagogy of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine in Ukrainian Educational Journal
- No. 4,p. 32-44
Інновації в управлінні шкільною освітою у глобалізованому світі
The article is devoted to the features of the new positions of the transformation and reform of school education management under the contemporary globalized conditions of education development in the world and the direction of joint efforts of the world organizations and countries to build high-quality, accessible, equal education for everyone in a society aimed at the sustainable development for the future and improvement of human potential and increasing the competitiveness of human capital in order to solve the challenges and urgent tasks of today regarding the vital issues of humanity's existence. Focusing attention on the basic principles of democratic development and decentralization of management of the life of modern society, the issue of innovations in school education management is highlighted in the context of changing the essence of the term "management" and from the point of the involvement and functioning of the civil society itself, the mutual influence and joint transformation of both, cooperation at the level of school education as direct participants, organizers, interested and responsible persons, as well as territorially affiliated. It is analyzed that the format of the new school education management framework consists of a combination of formal and informal management, participatory management, education management / educational management, school-based management, leadership and autonomy of the educational institution.The views on the phenomenon of school-based management as an innovative tool for the further changes in the management process, its components, encompassing a set of tasks for the joint solution and improvement of education, taking into account the needs and perspective transformations of the school, society, state are presented. The peculiarities of the transformation of the management process for the participants under the conditions of globalization from the introduction of school-based management reform and prognostic views regarding the peculiarities of the internal changes of the parties and the further improvement of essential characteristics are considered.The list of scientific methods used to identify the peculiarities of the issue includes analysis, description, and comparison. У статті розглянуто особливості новітніх позицій трансформування та реформування управління шкільною освітою за сучасних глобалізованих умов розвитку освіти у світі та спрямування спільних зусиль світових організацій і країн на розбудову якісної, доступної освіти для кожного у суспільстві, на сталий розвиток задля майбутнього та вдосконалення людського потенціалу і підвищення конкуретності людського капіталу задля розв’язання викликів та нагальних завдань сьогодення щодо ключових життєво важливих питань існування людства. Зосереджуючи увагу на засадничих принципах демократичного розвитку та децентралізації управління життям сучасного суспільства, питання інновацій управління шкільною освітою висвітлюється у контексті зміни сутності терміна «управління» та з позицій залучення і функціонування власне громадянського суспільства, взаємовпливовості та спільної трансформації обох, співпраці на рівні шкільної освіти як безпосередніх учасників, організаторів, зацікавлених та відповідальних осіб, а також представників територіальних громад. Проаналізовано, що формат нової рамки управління шкільною освітою складається з поєднання формального і неформального управління, партисипативного управління, управління освітою / освітнього менеджменту, школо-базованого управління / менеджменту, лідерства та автономії навчального закладу.Представлено погляди на феномен школо-базованого менеджменту як інноваційного інструменту подальших змін процесу управління, його складові, що охоплюють комплекс завдань для спільного вирішення та вдосконалення освіти з урахуванням потреб та перспективних трансформацій школи, суспільства, держави.Розглянуто особливості трансформування процесу управління для учасників за умов глобалізації: впровадження реформування школо-базованого менеджменту та прогностичні погляди щодо особливостей внутрішніх змін сторін і подальшого вдосконалення сутнісних характеристик.
- 23 January 2023
- Published by The Institute of Pedagogy of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine in Ukrainian Educational Journal
- No. 4,p. 32-44
Open AccessІнновації в управлінні шкільною освітою у глобалізованому світі
The article is devoted to the features of the new positions of the transformation and reform of school education management under the contemporary globalized conditions of education development in the world and the direction of joint efforts of the world organizations and countries to build high-quality, accessible, equal education for everyone in a society aimed at the sustainable development for the future and improvement of human potential and increasing the competitiveness of human capital in order to solve the challenges and urgent tasks of today regarding the vital issues of humanity's existence. Focusing attention on the basic principles of democratic development and decentralization of management of the life of modern society, the issue of innovations in school education management is highlighted in the context of changing the essence of the term "management" and from the point of the involvement and functioning of the civil society itself, the mutual influence and joint transformation of both, cooperation at the level of school education as direct participants, organizers, interested and responsible persons, as well as territorially affiliated. It is analyzed that the format of the new school education management framework consists of a combination of formal and informal management, participatory management, education management / educational management, school-based management, leadership and autonomy of the educational institution.The views on the phenomenon of school-based management as an innovative tool for the further changes in the management process, its components, encompassing a set of tasks for the joint solution and improvement of education, taking into account the needs and perspective transformations of the school, society, state are presented. The peculiarities of the transformation of the management process for the participants under the conditions of globalization from the introduction of school-based management reform and prognostic views regarding the peculiarities of the internal changes of the parties and the further improvement of essential characteristics are considered.The list of scientific methods used to identify the peculiarities of the issue includes analysis, description, and comparison. У статті розглянуто особливості новітніх позицій трансформування та реформування управління шкільною освітою за сучасних глобалізованих умов розвитку освіти у світі та спрямування спільних зусиль світових організацій і країн на розбудову якісної, доступної освіти для кожного у суспільстві, на сталий розвиток задля майбутнього та вдосконалення людського потенціалу і підвищення конкуретності людського капіталу задля розв’язання викликів та нагальних завдань сьогодення щодо ключових життєво важливих питань існування людства. Зосереджуючи увагу на засадничих принципах демократичного розвитку та децентралізації управління життям сучасного суспільства, питання інновацій управління шкільною освітою висвітлюється у контексті зміни сутності терміна «управління» та з позицій залучення і функціонування власне громадянського суспільства, взаємовпливовості та спільної трансформації обох, співпраці на рівні шкільної освіти як безпосередніх учасників, організаторів, зацікавлених та відповідальних осіб, а також представників територіальних громад. Проаналізовано, що формат нової рамки управління шкільною освітою складається з поєднання формального і неформального управління, партисипативного управління, управління освітою / освітнього менеджменту, школо-базованого управління / менеджменту, лідерства та автономії навчального закладу.Представлено погляди на феномен школо-базованого менеджменту як інноваційного інструменту подальших змін процесу управління, його складові, що охоплюють комплекс завдань для спільного вирішення та вдосконалення освіти з урахуванням потреб та перспективних трансформацій школи, суспільства, держави.Розглянуто особливості трансформування процесу управління для учасників за умов глобалізації: впровадження реформування школо-базованого менеджменту та прогностичні погляди щодо особливостей внутрішніх змін сторін і подальшого вдосконалення сутнісних характеристик.
- Open Access
- 30 September 2022
- Published by The Institute of Pedagogy of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine in Ukrainian Educational Journal
- No. 3,p. 6-19
ПІДТРИМКА ЄС ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ ДІТЕЙ І МОЛОДІ В СИСТЕМИ ОСВІТИ ДЕРЖАВ-ЧЛЕНІВ В УМОВАХ ВІЙНИ РФ ПРОТИ УКРАЇНИ: СТРАТЕГІЧНІ ОРІЄНТИРИ ТА УСПІШНІ ПРАКТИКИ
Статтю присвячено аналізу освітньої політики країн-членів ЄС з питань інтеграції українських дітей-біженців в європейський освітній простів. З’ясовано, що з початком війни росії проти України держави ЄС активно підтримують нашу державу, у тому числі й у галузі освіти. Досліджено модель інтеграції українських дітей-біженців в освітній процес країн-членів ЄС та виявлено, що вона спрямована на задоволення навчальних, соціальних та емоційних потреб. Відповідно до інтеграційної моделі вивчено ключові напрями діяльності, що передбачають зарахування учнів-мігрантів шляхом розширення інфраструктури та усунення можливих перепон; підготовка освітніх закладів та персоналу; адаптація систем освіти до включення українських педагогів; цільові заходи щодо інтеграції дітей-біженців; соціально-психологічна підтримка учнів, їх родин та громад біженців; довгострокові заходи щодо інклюзивної освіти; освіта і догляд для дітей раннього та дошкільного віку. Проаналізовано політичні рішення окремих країн ЄС щодо залучення українських учнів-мігрантів та вчителів до освітнього процесу на місцевому та найвищому рівнях. З’ясовано, що початковий етап інтеграції передбачає оцінювання мовних компетентностей та розробку подальших заходів щодо підтримки учнів з недостатніми мовними навичками. Встановлено, що в окремих країнах ЄС додатково проводиться оцінювання загального рівня навчальних досягнень учнів. Виявлено, що в ситуації з українськими дітьми існує практика оцінювання соціально-психологічних потреб, в окремих країнах розроблено спеціальні інструменти їх задоволення. Визначено, що інтеграція українських дітей в освіту країн ЄС відбувається в таких форматах: окремі класи для учнів-мігрантів, де освітній процес переважно спрямований на опанування мови навчання; окремі класи для учнів-мігрантів з можливістю опановувати окремі дисципліни (мистецтво, музика) в загальних класах; звичайні класи з додатковими мовними курсами для учнів-мігрантів; дистанційне навчання на українських освітніх платформах. Підкреслено, що переважна більшість освітніх систем ЄС підтримує формат звичайного класу, надаючи учням-мігрантам додаткову мовну підтримку. Констатовано, що інтеграційна підтримка спрямована також на педагогічних працівників з України, для яких в країнах ЄС розроблені додаткові правові регулювання найму. Зроблено висновок, що освітня політика ЄС передбачає для дітей-біженців з України можливість інтегруватися в освітній простір країн-членів. Продовження онлайн освіти в Україні є відкритим питанням, яке продовжує розроблятися державами відповідно до національної специфіки. The article is devoted to the analysis of EU countries educational policy on the integration of Ukrainian refugee children into the European educational system. It was found out that since the start of russia war against Ukraine, the EU states have been actively supporting our country, including in the field of education. The model of Ukrainian refugee children integration into the educational process of the EU member states was studied and it was found that the model is aimed at meeting educational, social and emotional needs. In accordance with the integration model, it was researched the key activities, which involve the enrollment of migrant students by expanding the infrastructure and eliminating possible obstacles; preparation of educational institutions and school stuff training; adaptation of education systems for the inclusion Ukrainian teachers; targeted interventions for the integration of refugee children; psychosocial support for students, their families and refugee communities; long-term activities for inclusive education; early childhood education and care. It was analyzed the political decisions of some EU countries regarding the inclusion of Ukrainian migrant...
- 30 September 2022
- Published by The Institute of Pedagogy of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine in Ukrainian Educational Journal
- No. 3,p. 6-19
Open AccessПІДТРИМКА ЄС ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ ДІТЕЙ І МОЛОДІ В СИСТЕМИ ОСВІТИ ДЕРЖАВ-ЧЛЕНІВ В УМОВАХ ВІЙНИ РФ ПРОТИ УКРАЇНИ: СТРАТЕГІЧНІ ОРІЄНТИРИ ТА УСПІШНІ ПРАКТИКИ
Статтю присвячено аналізу освітньої політики країн-членів ЄС з питань інтеграції українських дітей-біженців в європейський освітній простів. З’ясовано, що з початком війни росії проти України держави ЄС активно підтримують нашу державу, у тому числі й у галузі освіти. Досліджено модель інтеграції українських дітей-біженців в освітній процес країн-членів ЄС та виявлено, що вона спрямована на задоволення навчальних, соціальних та емоційних потреб. Відповідно до інтеграційної моделі вивчено ключові напрями діяльності, що передбачають зарахування учнів-мігрантів шляхом розширення інфраструктури та усунення можливих перепон; підготовка освітніх закладів та персоналу; адаптація систем освіти до включення українських педагогів; цільові заходи щодо інтеграції дітей-біженців; соціально-психологічна підтримка учнів, їх родин та громад біженців; довгострокові заходи щодо інклюзивної освіти; освіта і догляд для дітей раннього та дошкільного віку. Проаналізовано політичні рішення окремих країн ЄС щодо залучення українських учнів-мігрантів та вчителів до освітнього процесу на місцевому та найвищому рівнях. З’ясовано, що початковий етап інтеграції передбачає оцінювання мовних компетентностей та розробку подальших заходів щодо підтримки учнів з недостатніми мовними навичками. Встановлено, що в окремих країнах ЄС додатково проводиться оцінювання загального рівня навчальних досягнень учнів. Виявлено, що в ситуації з українськими дітьми існує практика оцінювання соціально-психологічних потреб, в окремих країнах розроблено спеціальні інструменти їх задоволення. Визначено, що інтеграція українських дітей в освіту країн ЄС відбувається в таких форматах: окремі класи для учнів-мігрантів, де освітній процес переважно спрямований на опанування мови навчання; окремі класи для учнів-мігрантів з можливістю опановувати окремі дисципліни (мистецтво, музика) в загальних класах; звичайні класи з додатковими мовними курсами для учнів-мігрантів; дистанційне навчання на українських освітніх платформах. Підкреслено, що переважна більшість освітніх систем ЄС підтримує формат звичайного класу, надаючи учням-мігрантам додаткову мовну підтримку. Констатовано, що інтеграційна підтримка спрямована також на педагогічних працівників з України, для яких в країнах ЄС розроблені додаткові правові регулювання найму. Зроблено висновок, що освітня політика ЄС передбачає для дітей-біженців з України можливість інтегруватися в освітній простір країн-членів. Продовження онлайн освіти в Україні є відкритим питанням, яке продовжує розроблятися державами відповідно до національної специфіки. The article is devoted to the analysis of EU countries educational policy on the integration of Ukrainian refugee children into the European educational system. It was found out that since the start of russia war against Ukraine, the EU states have been actively supporting our country, including in the field of education. The model of Ukrainian refugee children integration into the educational process of the EU member states was studied and it was found that the model is aimed at meeting educational, social and emotional needs. In accordance with the integration model, it was researched the key activities, which involve the enrollment of migrant students by expanding the infrastructure and eliminating possible obstacles; preparation of educational institutions and school stuff training; adaptation of education systems for the inclusion Ukrainian teachers; targeted interventions for the integration of refugee children; psychosocial support for students, their families and refugee communities; long-term activities for inclusive education; early childhood education and care. It was analyzed the political decisions of some EU countries regarding the inclusion of Ukrainian migrant...
- Open Access
- 16 June 2022
- Published by The Institute of Pedagogy of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine in Ukrainian Educational Journal
- No. 2,p. 5-18
Організація освіти в умовах війни: рекомендації міжнародних організацій
Статтю присвячено проблемі освіти и умовах збройних конфліктів, зокрема організації навчання та розроблення механізмів захисту освіти и умовах надзвичайних ситуацій та військових дій. Метою дослідження є огляд рекомендацій міжнародних і неурядових організацій щодо забезпечення навчального процесу и умовах військових конфліктів. Проаналізовано мотиви нападу на освіту, прямі та довготривалі негативні наслідки впливу на систему освіти и трактуванні цих організацій. Зроблено висновок, що для продовження навчального процесу и умовах військових дій існує варіація форматів, які освітяни можуть розглядати у відповідності до кожної конкретної ситуації. Забезпечення продовження процесу навчання означає надання освіти и інший спосіб, за рахунок чого учні матимуть доступ до навчання, не зважаючи на переривання традиційного навчального процесу. Методи альтернативного надання освіти можуть включати, але не обмежуватися зміною місць навчання, неформальними програмами навчання, інтенсифікацією навчальних занять, організацією тимчасових місць для навчання або домашніми школами. Можливе використання дистанційних методів навчання.
- 16 June 2022
- Published by The Institute of Pedagogy of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine in Ukrainian Educational Journal
- No. 2,p. 5-18
Open AccessОрганізація освіти в умовах війни: рекомендації міжнародних організацій
Статтю присвячено проблемі освіти и умовах збройних конфліктів, зокрема організації навчання та розроблення механізмів захисту освіти и умовах надзвичайних ситуацій та військових дій. Метою дослідження є огляд рекомендацій міжнародних і неурядових організацій щодо забезпечення навчального процесу и умовах військових конфліктів. Проаналізовано мотиви нападу на освіту, прямі та довготривалі негативні наслідки впливу на систему освіти и трактуванні цих організацій. Зроблено висновок, що для продовження навчального процесу и умовах військових дій існує варіація форматів, які освітяни можуть розглядати у відповідності до кожної конкретної ситуації. Забезпечення продовження процесу навчання означає надання освіти и інший спосіб, за рахунок чого учні матимуть доступ до навчання, не зважаючи на переривання традиційного навчального процесу. Методи альтернативного надання освіти можуть включати, але не обмежуватися зміною місць навчання, неформальними програмами навчання, інтенсифікацією навчальних занять, організацією тимчасових місць для навчання або домашніми школами. Можливе використання дистанційних методів навчання.
- 1 January 2022
- Published by The Institute of Pedagogy of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine
Education in the realities of war: the guidelines of the international community
The publication provides an overview of the developments of the international community on the problem of education in the conditions of war. The motives of the attack on education, the immediate and long-term negative consequences for both the education system and the participants in the educational process are analyzed. The orientations of international and non-governmental organizations regarding the provision of continuity of education in war conditions and the inclusion of refugees and internally displaced persons in the educational process structured; the EU support for the integration of Ukrainian children and youth into the education and training systems of the member states characterized. For educational policy makers, managers, teachers, parents, the general pedagogical public
- 1 January 2022
- Published by The Institute of Pedagogy of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine
Education in the realities of war: the guidelines of the international community
The publication provides an overview of the developments of the international community on the problem of education in the conditions of war. The motives of the attack on education, the immediate and long-term negative consequences for both the education system and the participants in the educational process are analyzed. The orientations of international and non-governmental organizations regarding the provision of continuity of education in war conditions and the inclusion of refugees and internally displaced persons in the educational process structured; the EU support for the integration of Ukrainian children and youth into the education and training systems of the member states characterized. For educational policy makers, managers, teachers, parents, the general pedagogical public