Olha Vovk has a total of 48 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    The Digital Ecosystem for the Recovery and Development of Innovative Infrastructure in the Context of Investment in Neo-Industrialisation

    by Kateryna Boiarynova, Maryna Kravchenko, Olha Vovk

    This research paper presents a review of the theoretical and methodological foundations for the formation of a digital ecosystem of innovation infrastructure in the context of investment in neo-industrialisation and substantiates the mechanisms of investment support for its development. The relevance of the research is determined by the need to modernise innovation infrastructure, strengthen investment provision for the digital transformation of the economy and develop new instruments for managing post-war recovery processes based on the principles of neo-industrial development. The methodological basis of the research comprises systems, ecosystem-based, process-based and spatial approaches, as well as methods of structural and functional analysis, scientific generalisation, decomposition, modelling and logical design of organisational and economic systems. The nature of the digital ecosystem for the restoration and development of innovation infrastructure has been clarified by defining it as a multi-level integrated system of spatial interaction between government, business and scientific actors and digital platforms, resources and management instruments, aimed at the restoration, modernisation and scaling-up of innovation activities. A conceptual architecture of the digital ecosystem has been proposed, comprising four interconnected levels: institutional, intellectual and resource-related, financial and investment-related, and technological and neo-industrial. The functional purpose of each level has been determined, and the mechanisms of their spatial interaction through digital platforms, network structures, investment flows, and instruments for knowledge and technology transfer have been explained. It has been substantiated that the institutional level provides strategic management and regulatory support for ecosystem development; the intellectual and resource-related level forms human, scientific and innovation capital; the financial and investment-related level mobilises, allocates and monitors resources; and the technological and neo-industrial level ensures the commercialisation of innovations, the development of digital infrastructure and the implementation of technologies of the new technological paradigm. A mechanism for investing in the development of the digital ecosystem of innovation infrastructure has been developed, structured into institutional, intellectual and resource-related, financial and investment-related, technological and neo-industrial, and digital support subsystems. The functions, methods and instruments of each subsystem have been identified, encompassing strategic planning, foresight research, investment assessment, digital monitoring, knowledge management, technology transfer and support for data-driven decision-making. A process model of the investment mechanism has been developed, comprising the stages of diagnosing innovation infrastructure development needs, forming a project portfolio, accumulating investment resources, digital project selection, financing, technological transformation, performance monitoring and reinvestment. It has been demonstrated that digital platforms serve as an integrating environment for interaction among ecosystem participants, ensure transparency in resource flows, accelerate technology transfer and increase the efficiency of investment capital utilisation. It has been established that the outcomes of the functioning of the digital ecosystem include the development of innovation infrastructure, increased investment attractiveness, greater intensity of innovation activity, the diffusion of digital technologies, the modernisation of production potential and the creation of preconditions for the transition to a neo-industrial development model.

  • Open Access

    СИСТЕМА СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ТОРГОВЕЛЬНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ У ВИКЛИКАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ЛОГІСТИЧНИХ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ

    by О. М. Вовк, А. М. Ковальчук

    Предметом дослідження є стратегічне управління логістичною діяльністю торговельних підприємств. Система стратегічного управління логістичної діяльністю побудована авторами із врахування стратегічних та операційних впливів цифрової трансформації Метою дослідження є поглиблення теоретико-методичних засад стратегічного управління в частині впливу цифрових технологій на інформатизацію бізнес-процесів логістичного забезпечення торговельних підприємств. Обґрунтовано систему стратегічного управління торговельним підприємством у викликах цифровізації логістичних бізнес-процесів, її рівні та елементи; проаналізовано стратегічні та операційні впливи цифровізації логістичних бізнес-процесів, формати застосування цифрових технологій у логістиці; сформовано схему цифровізації логістичних бізнес-процесів за секторами їх реалізації, що орієнтовано на вирішення завдань із цифрової трансформації, що узгоджується в системі стратегічного управління й адаптується до суміжних операційних впливів, забезпечуючи системність й синергічність результатів. В умовах посилення глобальної конкурентоспроможності та цифровізації в сфері торгівлі, сформовані наукові результати дозволяють інтегрувати цифрові технології, узгоджувати операційні рішення та реалізувати управлінські впливи в системі стратегічного управління.

  • Open Access

    DIGITAL TRANSFORMATION AND STRUCTURAL CHANGES IN INNOVATION INFRASTRUCTURE IN THE CONTEXT OF NEO-INDUSTRIAL DEVELOPMENT

    by О.і. Іляш, О.о. Кравченко, О.м. Вовк

    The article examines the evolution of scientific approaches to digital transformation in the context of neo-industrial development and substantiates its role as a system-forming factor of structural modernisation of the economy. The research reveals the transition from informatisation to a platform-ecosystem model of value creation based on the integration of digital technologies, artificial intelligence, data and network interactions. It is demonstrated that digital transformation changes the architecture of markets, business models and innovation processes, strengthening the role of data as a strategic resource. The study highlights the asymmetrical nature of digital development between countries and sectors, as well as the growing importance of institutionalisation of digital strategies. It is substantiated that the integration of Industry 4.0 technologies contributes to productivity growth and the formation of new value chains, while simultaneously increasing environmental challenges. The results confirm that digital transformation acts as a complex multi-level process that determines the trajectory of innovation infrastructure development and long-term competitiveness of the economy.

  • Open Access

    ІНСТИТУЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ В УМОВАХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТА ЦИФРОВІЗАЦІЇ

    by О. М. Вовк, Л. В. Попова

    Предметом даного дослідження є інституційно-економічний механізм забезпечення економічної безпеки транспортних підприємств, що повинен включати як нормативно-правове забезпечення, фінансові стимули та ризик-менеджмент, впровадження інноваційних технологій з дотриманням принципу екологічності. Метою дослідження є обґрунтування інституційно-економічного механізму забезпечення економічної безпеки транспортних підприємств в умовах сталого розвитку. Транспортні підприємства відіграють важливу роль у забезпеченні зростання національної економіки, її конкурентоздатності та підтримки соціально-економічної стабільності. Наявність цілого ряду ризиків мають дестабілізаційний вплив на забезпечення сталого розвитку транспортних підприємств та актуалізують питання дослідження інституційно-економічного механізму забезпечення їх економічної безпеки. В дослідженні використано загальнонаукові та спеціальні методи. Так, загальнонауковий метод узагальнення було застосовано для опису підходів та елементів у інституційно-економічному механізмі, метод статистичної аналітики авторами використано при описі тенденцій у формалізації ризиків у транспортній галузі. Застосування методів проєктування та економічного моделювання дозволили формалізувати закономірності впливу страхового інструментарію у механізмі забезпечення економічної безпеки на результативність реалізації цільових елементів. Досліджено інституційно-економічний механізм забезпечення економічної безпеки транспортних підприємств в умовах сталого розвитку та його основні елементи; проаналізовано сучасний стан транспортної галузі та вплив сучасних цифрових технологій на розвиток транспортного страхування як інструменту забезпечення економічної безпеки; сформовано структуру інституційно-економічного механізму системи економічної безпеки транспортних підприємств. В умовах посилення екологічної та соціальної відповідальності підприємств, сформований механізм є важливою складовою стратегічного розвитку та важливим інструментом забезпечення економічної безпеки та посилення рівня адаптивності до нових викликів.

  • Open Access

    ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ ПРИ ЗАБЕЗПЕЧЕННІ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ТА БЕЗПЕКИ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

    by Ольга Вовк, Альона Ковальчук

    У статті досліджено теоретико-методологічні засади розвитку людського капіталу в умовах цифрової трансформації та безпекових викликів, спричинених війною проти України. Обґрунтовано зростаючу роль цифрових технологій і компетенцій як ключових детермінант формування вартості людського капіталу, підвищення конкурентоспроможності економіки та забезпечення її стійкості. Показано, що глобальна цифровізація, швидкість розвитку технологій ШІ та трансформація світових ринків формують потребу у переосмисленні механізмів розвитку інтелектуального потенціалу, подоланні демографічних і інвестиційних розривів, модернізації освітньої та дослідницької інфраструктури. Проаналізовано сучасні наукові підходи до формування людського капіталу, включаючи компетентнісну, інноваційну та цифровізаційну концепції. Виокремлено ключові виклики: втрати трудового потенціалу через міграцію та бойові дії, недостатність інвестицій у НДДКР, дисбаланси між ринком праці та освітніми системами, низька комерціалізація досліджень і потреба у нових цифрових компетенціях. Запропоновано структурний підхід до виявлення цифрових інновацій, що впливають на безпеку, конкурентоспроможність та сталий розвиток підприємств і країни. Побудовано механізм забезпечення результативності розвитку інтелектуального капіталу, який охоплює управлінську, нормативно-інституційну та методичну підсистеми, а також визначає умови імплементації інтелектуально-інноваційного потенціалу в економічні процеси. Доведено, що цифрова інтелектуалізація людського капіталу забезпечує формування нових компетенцій, посилює стійкість економічних систем і сприяє відновленню конкурентних позицій українських підприємств.


  • АДАПТАЦІЯ СИСТЕМИ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА ПРИ НАРОЩУВАННІ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ В МАКРОЕКОНОМІЧНОМУ ПРОСТОРІ

    by О.м. Вовк, А.м. Ковальчук, С.о. Кириченко

    У статті розглянуті основні аспекти адаптації системи економічної безпеки підприємства при нарощуванні конкурентоспроможності в макроекономічному просторі. Здійснено пояснення сутності «конкурентна перевага» з точки зору системи економічної безпеки підприємства. Наведена динаміка інфляції в Україні 2011-2024 роках з метою виявлення впливу окремих показників макроекономічного простору на систему економічної безпеки підприємств та його конкурентоспроможність. Визначено взаємозалежність впливу макроекономічного простору на конкурентні переваги та економічну безпеку підприємства. В умовах посилення кризових тенденцій фактори макроекономічного простору збільшують свій тиск на систему економічної безпеки, який необхідно враховувати, адаптуватись до викликів та загроз макроекономічного простору. Подальші дослідженнях слід зосередити на впливі окремих факторів регіонального простору на систему економічної безпеки підприємств.

  • Open Access

    ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ МОДЕРНІЗАЦІЙНОЇ КОНЦЕПЦІЇ У ПРОСТОРОВО-ІННОВАЦІЙНОМУ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ

    by Ольга Вовк

    Відновлення економічних систем на засадах концепції модернізації передбачає системну перебудову економічного простору з урахуванням сучасних технологічних, екологічних, цифрових та безпекових викликів. Тому метою дослідження є визначення особливостей просторового розвитку національної економіки в умовах модернізаційного відновлення для стратегування процесів відбудови. Для виявлення пріоритетних напрямів відбудови та обґрунтування стратегічних орієнтирів просторового розвитку проведено аналітику економічних втрат та вартості руйнувань у інфраструктурній сфері внаслідок війни. Імплементація модернізаційної моделі до стратегізації розвитку інфраструктурної сфери постає критично важливою, адже передбачає не лише ліквідацію руйнувань, а й фундаментальне оновлення системи управління, цифрову трансформацію, інтеграцію з європейською інфраструктурою та підвищення конкурентоспроможності української економіки на глобальному рівні. Авторкою описано ключові стратегічні орієнтири імплементації концепції модернізаційного розвитку інфраструктурної сфери у глобальному економічному просторі, що поєднує інноваційність, сталість, ефективність та безпеку. Перспективи просторової відбудови інфраструктурної сфери економіки України базуються на результативних механізмах проведення реформ, залучення інвестиції, реалізації приватно-державного партнерства, впровадження інновацій та європейських норм і стандартів у розвитку транспортної галузі.

  • ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ BIG DATA В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ

    by О.м. Вовк, О.в. Стець, І.с. Лазаренко

    У статті проаналізовано особливості розвитку інформаційних систем бізнес-аналітики з використанням технологій великих даних. Визначено роль інформаційні системи бізнес-аналітики, що використовують технології великих даних в умовах цифрової трансформації. Проаналізовано ключові функції, які повинна включати кожна система бізнес-аналітики в контексті забезпечення її ефективності. Визначено ряд сучасних технологій, які використовуються для бізнес-аналітики великих обсягів даних. Проведено SWOT–аналіз розвитку інформаційних систем бізнес-аналітики з використанням технологій великих даних. Проаналізовано різні технології, які використовуються для збору і обробки великих даних. Обґрунтовано, що інформаційні системи бізнес-аналітики з використанням технологій великих даних є ключовим інструментом для сучасних компаній, що прагнуть підвищити ефективність своїх бізнес-процесів та приймати стратегічні рішення на основі об’єктивних даних, адже дозволяють аналізувати великі масиви як структурованих, так і неструктурованих даних з різних джерел, що надає можливість отримувати глибші інсайти та оперативніше реагувати на зміни ринкових умов.


  • Open Access

    НАУКОВІ КОНЦЕПТИ У ДЕФІНІЦІЇ ПОНЯТТЯ «ЦИФРОВА ЕКОНОМІКА»

    by О. М. Вовк, Л. В. Попова

    Предметом даного дослідження є цифрова економіка: теорії та підходи до визначення поняття. Цифрова економіка є важливою складовою розвитку національної економіки, що має вплив на трансформацію всіх сфер діяльності, зміна яких відбувається під впливом цифрових технологій. Застосування цифрової економіки в більшості країн сьогодні стало одним з пріоритетів економічного розвитку. Метою дослідження є розкриття дефініції поняття «цифрова економіка». Актуальність процесів трансформації національної економіки під впливом цифрових технологій на сучасному етапі розвитку економіки, важливість чіткого розуміння поняття «цифрова економіка» зумовили мету та предмет дослідження. Дослідження базується на загальнонауковій методології, яка передбачає системний підхід до вирішення проблем. Основою є фундаментальні праці вітчизняних та зарубіжних вчених з цифрової економіки. Досліджено значний спектр наукових концептів та підходів до дефініції поняття «цифрова економіка», які мають місце у законодавчих документах, наукових дослідженнях та практичній діяльності. Проведено термінологічний аналіз поняття та приділено увагу основним практичним аспектам, що описують дане явище. Вибудована логічна схема взаємодії та взаємопроникнення процесів, що виникають при створенні цифрової економіки, яка дозволила сформувати авторське бачення сутності дефініції для його подальшого використання у науці та практичній діяльності. Також досліджено основні елементи пов’язані з концептуалізацією даного поняття, аспекти цифрової економіки, що відрізняють її від звичайної економіки, акцентовано увагу на перевагах цифрової економіки. Узагальнення та систематизація накопиченого світового досвіду та вітчизняної практики реалізації цифрової економіки, розвиток теоретичних основ та понятійно-категоріального апарату, зокрема в уточненні низки дефініцій є важливим в економічній науці. Сьогодні цифрова економіка набула особливо прискореного розвитку після глобальної пандемії, орієнтована на зростаючу активність, що використовує високі інформаційні технології в усіх секторах ринку, є новим типом економічних відносин.


  • Open Access

    ПРОЄКТНА АНАЛІТИКА ІНВЕСТУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ТА СТАРТАПІВ В КОНТЕКСТІ ІНТЕЛЕКТУАЛІЗАЦІЇ МАКРОЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ

    by Ольга Вовк, Катерина Бояринова

    Сучасні глобальні тенденції розвитку економіки характеризуються стрімкою інтелектуалізацією всіх сфер діяльності, що передбачає активне впровадження нових технологій, автоматизацію та цифровізацію бізнес-процесів. У цьому контексті особливо актуалізуються питання інвестиційної підтримки стартапів як інноваційних суб’єктів національної економіки, які здатні генерувати та реалізовувати нові ідеї, забезпечуючи динамічний розвиток ринків і суспільства в цілому. Однак процес оцінювання стартапів стає дедалі складнішим через зростання кількості інформаційних та технологічних компонентів, які необхідно враховувати в умовах інтелектуалізації національної економіки. Традиційні методи оцінки стартапів не завжди здатні адекватно відобразити їхній потенціал, ризики та перспективи розвитку. Інтелектуалізація породжує нові виклики, пов’язані з необхідністю врахування таких факторів, як ступінь інноваційності технологій, рівень автоматизації бізнес-процесів, діджиталізація управління та здатність стартапів до адаптації в умовах швидких технологічних змін. Таким чином, актуалізується проблематика дослідження нових підходів та інструментів для адекватної аналітики інноваційного розвитку та стартап-проєктів, їх інвестиційної підтримки в умовах інтелектуалізації макроекономічних систем, що включатимуть в себе комплексне врахування як традиційних економічних показників, так і нових індикаторів, пов’язаних із технологічними інноваціями, людським капіталом та рівнем інтелектуалізації бізнес-моделей стартапів. Такий підхід є критично важливим для інвесторів, державних регуляторів та самих підприємців, оскільки правильна проєктно-аналітична оцінка інвестиційних можливостей, інноваційного розвитку та потенціалу стартапів може стати вирішальним фактором їхньої успішної реалізації та розвитку в умовах сучасної економіки знань. Метою дослідження є поглиблення теоретико-методичних основ та розробка прикладних рекомендацій щодо проведення проєктної аналітики процесів інвестування у інноваційний розвиток та стартапування при детермінізмі інтелектуалізації макроекономічних систем. Прискорення інтелектуалізації, що спровоковано динамічністю розвитку цифрових інновацій та технологій, впливає на спрямованість інноваційного розвитку та ефективність стартапів у національній економіці. Проєктна аналітика стає інструментарієм забезпечення успішності стартапів й дозволяє обґрунтувати ефективність, інвестиційну привабливість, ризиковість та конкурентоспроможність інновацій. Дослідження динаміки інтелектуалізації та інноваційного розвитку національної економіки, а також комплексу критерії оцінювання стартапів дозволяє обґрунтувати сукупність методів проєктної аналітики, котрі спрямовуються на визначення вартості стартап-проєктів, обґрунтовують інвестиційні потреби та доцільність активізації потенціалу, дозволяють оцінити взаємовпливи середовища реалізації інновацій. В умовах інтелектуалізації економіки та активного розвитку стартапів застосування класичних інструментів оцінки, таких як NPV, IRR та PP, потребує адаптації до специфіки інноваційних проєктів з урахуванням додаткових факторів, таких як ступінь інноваційності, технологічна готовність, адаптивність до ринкових змін та...