Т. В. Клименко
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Т. В. Клименко has a total of 14 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Vira Polishchuk
Поліський національний університет
2 shared publications - О. І. Трембіцька
Поліський національний університет
2 shared publications - Anton Tkachenko
NSC «Institute of Agriculture of NAAS
1 shared publication - H.I. Demidas
Doctor of Agricultural Sciences, Professor, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine
1 shared publication - Ivan Senyk
West Ukrainian National University
1 shared publication - Mykola M. Kravchuk
Educational and Scientific Center of Agriculture, Natural Resources and Bioeconomy, Polissia National University, Staryi Blvd 7, 10008 Zhytomyr, Ukraine
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 8 September 2026
- Published by WNGB Scientific Publishing House Sp. z o.o. in Ecological Engineering & Environmental Technology
- Vol. 27 (10) , 291-305
Formation of meadow phytocenoses under different restoration methods, fertilization systems, and utilization regimes
The aim of the study was to identify the specific features of meadow sward formation under different restoration methods on arable lands of the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine, considering species composition, life span, family structure, fertilization systems, and mowing regimes. Field...
- 8 September 2026
- Published by WNGB Scientific Publishing House Sp. z o.o. in Ecological Engineering & Environmental Technology
- Vol. 27 (10) , 291-305
Open AccessFormation of meadow phytocenoses under different restoration methods, fertilization systems, and utilization regimes
The aim of the study was to identify the specific features of meadow sward formation under different restoration methods on arable lands of the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine, considering species composition, life span, family structure, fertilization systems, and mowing regimes. Field...
- Open Access
- 28 February 2025
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 29,p. 113-117
ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ЯКІСНИХ І КІЛЬКІСНИХ ПОКАЗНИКІВ КАРТОПЛІ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД РІЗНИХ СИСТЕМ УДОБРЕННЯ
Мета. Дослідження передбачали вивчення впливу різних систем удобрення з позакореневим внесенням рідких органо-мінеральних добрив на формування кількісних та якісних показників картоплі, зокрема урожаю, вмісту аскобінової кислота та лінійної залежності між ними. Методи. Дослідження виконувалися в Поліському національному університеті на базі науково дослідного поля з 2019 по 2021 рр. Дослід закладався на грунтах ясно-сірих лісових, які характеризуються легким гранулометричним складом.Схема досліду складалася з 4 варіантів удобрення: біологічного контролю, органічної (гній 50 т/га), органо-мінеральної (50:50) і мінеральної (N50P40K70) систем удобрення. Також вносилися позакоренево рідкі органо-мінеральні добрива Мочевин К № 1, Мочевин К № 2, Органік Д2М та Гумат калію. Дослід закладений за загальноприйнятими методиками. Внесення рідких органо-мінеральних добрив проводили двічі у фазу інтенсивного росту згідно рекомендацій. Результати.Згідно результатів наших досліджень внесення різних видів добрив позитивно впливає на ріст і розвиток рослин картоплі, особливо інтенсивний її розвиток відбувається за рахунок поєднання внесення органічних та мінеральних добрив. Тому найвищу урожайність картоплі за роки дослідження отримано за органо-мінеральної системи удобрення (50:50), де вона становила 30,21 т/га. Незначне зниження урожаю картоплі спостерігалося за варіанту удобрення з мінеральною складовою (N50P40K70), де урожайність дорівнювала 29,28 т/га. Внесення органічних добрив у вигляді гною 50 т/га сприяло отриманню врожаю – 27,93 т/га.Найнижчою урожайність картоплі була за біологічного контролю та становила 23,22 т/га.Позитивно на формування врожаю вплинуло внесення позакоренево рідких органо-мінеральних добрив, так найвищі показники урожайності картоплі отримано за органо-мінеральної системи удобрення при внесенні Мочевин К № 1 – 37,05 та Органік Д2М – 36,57 т/га.Вміст аскорбінової кислоти був найвищим за органо-мінеральної системи удобрення – 20,7 мг. При позакореневому внесенні рідких добрив Органік Д2М та Гумат калію за даної системи удобрення отримано найвищі показники його вмісту 21,8 та 21,7 мг відповідно.Висновки. На формування врожаю картоплі та вмісту в ній аскорбінової кислоти позитивно вплинуло внесення різних видів добрив, особливо поєднання добрив, як з органічною складовою так і з мінеральною.Це сприяло в подальшому формуванню врожаю на рівні 30,21 т/га. Зростання вмісту аскорбінової кислоти було за органо-мінеральної системи удобрення, де на контролі він становив 20,7 мг.
- 28 February 2025
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 29,p. 113-117
Open AccessОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ЯКІСНИХ І КІЛЬКІСНИХ ПОКАЗНИКІВ КАРТОПЛІ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД РІЗНИХ СИСТЕМ УДОБРЕННЯ
Мета. Дослідження передбачали вивчення впливу різних систем удобрення з позакореневим внесенням рідких органо-мінеральних добрив на формування кількісних та якісних показників картоплі, зокрема урожаю, вмісту аскобінової кислота та лінійної залежності між ними. Методи. Дослідження виконувалися в Поліському національному університеті на базі науково дослідного поля з 2019 по 2021 рр. Дослід закладався на грунтах ясно-сірих лісових, які характеризуються легким гранулометричним складом.Схема досліду складалася з 4 варіантів удобрення: біологічного контролю, органічної (гній 50 т/га), органо-мінеральної (50:50) і мінеральної (N50P40K70) систем удобрення. Також вносилися позакоренево рідкі органо-мінеральні добрива Мочевин К № 1, Мочевин К № 2, Органік Д2М та Гумат калію. Дослід закладений за загальноприйнятими методиками. Внесення рідких органо-мінеральних добрив проводили двічі у фазу інтенсивного росту згідно рекомендацій. Результати.Згідно результатів наших досліджень внесення різних видів добрив позитивно впливає на ріст і розвиток рослин картоплі, особливо інтенсивний її розвиток відбувається за рахунок поєднання внесення органічних та мінеральних добрив. Тому найвищу урожайність картоплі за роки дослідження отримано за органо-мінеральної системи удобрення (50:50), де вона становила 30,21 т/га. Незначне зниження урожаю картоплі спостерігалося за варіанту удобрення з мінеральною складовою (N50P40K70), де урожайність дорівнювала 29,28 т/га. Внесення органічних добрив у вигляді гною 50 т/га сприяло отриманню врожаю – 27,93 т/га.Найнижчою урожайність картоплі була за біологічного контролю та становила 23,22 т/га.Позитивно на формування врожаю вплинуло внесення позакоренево рідких органо-мінеральних добрив, так найвищі показники урожайності картоплі отримано за органо-мінеральної системи удобрення при внесенні Мочевин К № 1 – 37,05 та Органік Д2М – 36,57 т/га.Вміст аскорбінової кислоти був найвищим за органо-мінеральної системи удобрення – 20,7 мг. При позакореневому внесенні рідких добрив Органік Д2М та Гумат калію за даної системи удобрення отримано найвищі показники його вмісту 21,8 та 21,7 мг відповідно.Висновки. На формування врожаю картоплі та вмісту в ній аскорбінової кислоти позитивно вплинуло внесення різних видів добрив, особливо поєднання добрив, як з органічною складовою так і з мінеральною.Це сприяло в подальшому формуванню врожаю на рівні 30,21 т/га. Зростання вмісту аскорбінової кислоти було за органо-мінеральної системи удобрення, де на контролі він становив 20,7 мг.
- Open Access
- 29 September 2023
- Published by Poltava State Agrarian Academy in Scientific Progress & Innovations
- Vol. 26 (3) , 31-35
Effect of plant growth regulators on accumulation of radiocaesium in potato tubers
Важливе місце серед проблем сучасного землеробства займають проблеми раціонального використання і охорони земель та екологічно небезпечний стан навколишнього середовища. Житомирська область – одна з найбільш постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Значна частина сільськогосподарських угідь має щільність забруднення цезієм-137 до 5 Кі/км2, що складає 75 % всіх забруднених угідь районів, біля 20 % сільськогосподарських угідь мають щільність забруднення від 5 до 15 Кі/км2, 5 % – вище 15 Кі/км2. На землях з більшою щільністю забруднення необхідно застосовувати комплекс агрохімічних, агро- технічних і організаційних заходів для зменшення переходу радіонуклідів із ґрунту в рослини. Вирішення проблем, пов’язаних з веденням сільського господарства на радіоактивно забруднених територіях, займає одне із провідних місць у комплексі заходів з послаблення наслідків Чорнобильської аварії. Метою досліджень було встановити вплив різних доз і видів регуляторів росту рослин на продуктивність картоплі, рівень радіоактивного забруднення в агроекологічних умовах Полісся. Наші дослідження були проведені в агроекологічних умовах ТОВ ВП «Полісся» с. Радчиці Овруцького району Житомирської області. Перехід радіоактивного ізотопу цезію-137 із ґрунту в рослини залежить від вмісту в ґрунті обмінного калію, насиченості ґрунтово-поглинального комплексу основами, реакції ґрунтового розчину, бонітації ґрунту та вмісту гумусу. При покращенні агрохімічних показників ґрунту, зокрема при збільшенні вмісту обмінного калію в ґрунті з 2,3 мг/100 г ґрунту до 14,8 мг/100 г ґрунту, питома активність радіоцезію в рослинах зменшилась у 3,4 рази. Результати наших досліджень свідчать, що позакоренева обробка рослин картоплі препаратами Біосил і Потейтин сприяла зниженню питомої активності бульб з 29,2 до 6,4–2,1 Бк/кг. Встановлено, що позакореневе обприскування рослин картоплі Біосилом і Потеїтином сприяло кратності зниження коефіцієнта переходу 137Cs до 0,03 і 0,01.
- 29 September 2023
- Published by Poltava State Agrarian Academy in Scientific Progress & Innovations
- Vol. 26 (3) , 31-35
Open AccessEffect of plant growth regulators on accumulation of radiocaesium in potato tubers
Важливе місце серед проблем сучасного землеробства займають проблеми раціонального використання і охорони земель та екологічно небезпечний стан навколишнього середовища. Житомирська область – одна з найбільш постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Значна частина сільськогосподарських угідь має щільність забруднення цезієм-137 до 5 Кі/км2, що складає 75 % всіх забруднених угідь районів, біля 20 % сільськогосподарських угідь мають щільність забруднення від 5 до 15 Кі/км2, 5 % – вище 15 Кі/км2. На землях з більшою щільністю забруднення необхідно застосовувати комплекс агрохімічних, агро- технічних і організаційних заходів для зменшення переходу радіонуклідів із ґрунту в рослини. Вирішення проблем, пов’язаних з веденням сільського господарства на радіоактивно забруднених територіях, займає одне із провідних місць у комплексі заходів з послаблення наслідків Чорнобильської аварії. Метою досліджень було встановити вплив різних доз і видів регуляторів росту рослин на продуктивність картоплі, рівень радіоактивного забруднення в агроекологічних умовах Полісся. Наші дослідження були проведені в агроекологічних умовах ТОВ ВП «Полісся» с. Радчиці Овруцького району Житомирської області. Перехід радіоактивного ізотопу цезію-137 із ґрунту в рослини залежить від вмісту в ґрунті обмінного калію, насиченості ґрунтово-поглинального комплексу основами, реакції ґрунтового розчину, бонітації ґрунту та вмісту гумусу. При покращенні агрохімічних показників ґрунту, зокрема при збільшенні вмісту обмінного калію в ґрунті з 2,3 мг/100 г ґрунту до 14,8 мг/100 г ґрунту, питома активність радіоцезію в рослинах зменшилась у 3,4 рази. Результати наших досліджень свідчать, що позакоренева обробка рослин картоплі препаратами Біосил і Потейтин сприяла зниженню питомої активності бульб з 29,2 до 6,4–2,1 Бк/кг. Встановлено, що позакореневе обприскування рослин картоплі Біосилом і Потеїтином сприяло кратності зниження коефіцієнта переходу 137Cs до 0,03 і 0,01.
- Open Access
- 24 April 2020
- Published by European Scientific Platform
- p. 93-95
ВПЛИВ РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ НА ЯКІСТЬ БУЛЬБ КАРТОПЛІ
- 24 April 2020
- Published by European Scientific Platform
- p. 93-95
Open AccessВПЛИВ РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ НА ЯКІСТЬ БУЛЬБ КАРТОПЛІ