ТКТ. В. Клименко

Т. В. Клименко

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Т. В. Клименко has a total of 14 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    Formation of meadow phytocenoses under different restoration methods, fertilization systems, and utilization regimes

    by Volodymyr Kurhak, Anton Tkachenko, Iwan Senyk, Svitlana Stotska, Tetiana Klymenko, Vira Polishchuk, Hryhorii Demydas, Stanislav Dehodiuk, Uliana Karbivska, Volodymyr Voloshyn

    The aim of the study was to identify the specific features of meadow sward formation under different restoration methods on arable lands of the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine, considering species composition, life span, family structure, fertilization systems, and mowing regimes. Field...

  • Open Access

    ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ЯКІСНИХ І КІЛЬКІСНИХ ПОКАЗНИКІВ КАРТОПЛІ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД РІЗНИХ СИСТЕМ УДОБРЕННЯ

    by В.о. Поліщук, С.в. Журавель, Т.в. Клименко, М.м. Кравчук

    Мета. Дослідження передбачали вивчення впливу різних систем удобрення з позакореневим внесенням рідких органо-мінеральних добрив на формування кількісних та якісних показників картоплі, зокрема урожаю, вмісту аскобінової кислота та лінійної залежності між ними. Методи. Дослідження виконувалися в Поліському національному університеті на базі науково дослідного поля з 2019 по 2021 рр. Дослід закладався на грунтах ясно-сірих лісових, які характеризуються легким гранулометричним складом.Схема досліду складалася з 4 варіантів удобрення: біологічного контролю, органічної (гній 50 т/га), органо-мінеральної (50:50) і мінеральної (N50P40K70) систем удобрення. Також вносилися позакоренево рідкі органо-мінеральні добрива Мочевин К № 1, Мочевин К № 2, Органік Д2М та Гумат калію. Дослід закладений за загальноприйнятими методиками. Внесення рідких органо-мінеральних добрив проводили двічі у фазу інтенсивного росту згідно рекомендацій. Результати.Згідно результатів наших досліджень внесення різних видів добрив позитивно впливає на ріст і розвиток рослин картоплі, особливо інтенсивний її розвиток відбувається за рахунок поєднання внесення органічних та мінеральних добрив. Тому найвищу урожайність картоплі за роки дослідження отримано за органо-мінеральної системи удобрення (50:50), де вона становила 30,21 т/га. Незначне зниження урожаю картоплі спостерігалося за варіанту удобрення з мінеральною складовою (N50P40K70), де урожайність дорівнювала 29,28 т/га. Внесення органічних добрив у вигляді гною 50 т/га сприяло отриманню врожаю – 27,93 т/га.Найнижчою урожайність картоплі була за біологічного контролю та становила 23,22 т/га.Позитивно на формування врожаю вплинуло внесення позакоренево рідких органо-мінеральних добрив, так найвищі показники урожайності картоплі отримано за органо-мінеральної системи удобрення при внесенні Мочевин К № 1 – 37,05 та Органік Д2М – 36,57 т/га.Вміст аскорбінової кислоти був найвищим за органо-мінеральної системи удобрення – 20,7 мг. При позакореневому внесенні рідких добрив Органік Д2М та Гумат калію за даної системи удобрення отримано найвищі показники його вмісту 21,8 та 21,7 мг відповідно.Висновки. На формування врожаю картоплі та вмісту в ній аскорбінової кислоти позитивно вплинуло внесення різних видів добрив, особливо поєднання добрив, як з органічною складовою так і з мінеральною.Це сприяло в подальшому формуванню врожаю на рівні 30,21 т/га. Зростання вмісту аскорбінової кислоти було за органо-мінеральної системи удобрення, де на контролі він становив 20,7 мг.

  • Open Access

    Effect of plant growth regulators on accumulation of radiocaesium in potato tubers

    by О. І. Трембіцька, Т. В. Клименко, С. Г. Столяр

    Важливе місце серед проблем сучасного землеробства займають проблеми раціонального використання і охорони земель та екологічно небезпечний стан навколишнього середовища. Житомирська область – одна з найбільш постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Значна частина сільськогосподарських угідь має щільність забруднення цезієм-137 до 5 Кі/км2, що складає 75 % всіх забруднених угідь районів, біля 20 % сільськогосподарських угідь мають щільність забруднення від 5 до 15 Кі/км2, 5 % – вище 15 Кі/км2. На землях з більшою щільністю забруднення необхідно застосовувати комплекс агрохімічних, агро- технічних і організаційних заходів для зменшення переходу радіонуклідів із ґрунту в рослини. Вирішення проблем, пов’язаних з веденням сільського господарства на радіоактивно забруднених територіях, займає одне із провідних місць у комплексі заходів з послаблення наслідків Чорнобильської аварії. Метою досліджень було встановити вплив різних доз і видів регуляторів росту рослин на продуктивність картоплі, рівень радіоактивного забруднення в агроекологічних умовах Полісся. Наші дослідження були проведені в агроекологічних умовах ТОВ ВП «Полісся» с. Радчиці Овруцького району Житомирської області. Перехід радіоактивного ізотопу цезію-137 із ґрунту в рослини залежить від вмісту в ґрунті обмінного калію, насиченості ґрунтово-поглинального комплексу основами, реакції ґрунтового розчину, бонітації ґрунту та вмісту гумусу. При покращенні агрохімічних показників ґрунту, зокрема при збільшенні вмісту обмінного калію в ґрунті з 2,3 мг/100 г ґрунту до 14,8 мг/100 г ґрунту, питома активність радіоцезію в рослинах зменшилась у 3,4 рази. Результати наших досліджень свідчать, що позакоренева обробка рослин картоплі препаратами Біосил і Потейтин сприяла зниженню питомої активності бульб з 29,2 до 6,4–2,1 Бк/кг. Встановлено, що позакореневе обприскування рослин картоплі Біосилом і Потеїтином сприяло кратності зниження коефіцієнта переходу 137Cs до 0,03 і 0,01.


  • Open Access

    ВПЛИВ РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ НА ЯКІСТЬ БУЛЬБ КАРТОПЛІ

    by О. Трембіцька, Т. Клименко, С. Федорчук