НКНаталія Кравцова

Наталія Кравцова

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Наталія Кравцова has a total of 11 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:

  • Liudmyla Vasylevska-Skupa

    кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри вокально-хорової підготовки, теорії та методики музичної освіти, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

    3 shared publications
  • Iryna Shvets

    Department of Vocal and Choral Training, Theory and Methods of Music Education, Faculty of Arts and Art Education Technologies, Vinnytsya Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University, Ukraine

    2 shared publications
  • Ірина Швець

    Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

    2 shared publications
  • Diana Gultsova

    Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданово

    1 shared publication
  • Liudmyla Povzun

    Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданово

    1 shared publication
  • Nadiia Gramatyk

    Izmail State University of Humanities

    1 shared publication

Latest Publications

  • Open Access

    ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА В КОНТЕКСТІ ВИКЛИКІВ СУЧАСНОЇ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ

    by Наталія Кравцова

    Стаття присвячена аналізу професійної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва в умовах сучасних викликів мистецької освіти: цифровізації, воєнного стану, інклюзивності та необхідності формування креативних компетентностей. На основі аналізу сучасної наукової літератури розглянуто теоретичні засади професійної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва, нагальні проблеми та шляхи їх вирішення. Закцентовано увагу на інтеграції цифрових технологій, міждисциплінарних підходах та адаптації до воєнних реалій. Доведено, що сучасна підготовка буде ефективною за умови поєднання діяльнісного, компетентнісного і рефлексійного підходів для формування слухового самоконтролю, психоемоційної стійкості та творчої ініціативи вчителя. Трансформаційні процеси, що відбуваються в сучасній мистецькій освіті в Україні, зумовлені глобальними тенденціями цифровізації, євроінтеграції та воєнними викликами. Професійна підготовка вчителя музичного мистецтва стає ключовим фактором збереження національної культурної ідентичності та забезпечення якості музично-педагогічної діяльності. Як зазначається в колективній монографії, «впровадження нових технологій вимагає відповідної підготовки вчителя, професійне становлення якого також відбувається в органічному взаємозв’язку з особистісним розвитком» (Омельченко, 2025, с. 53). Світова мистецька освіта демонструє чіткі тенденції до трансформації програм професійної підготовки вчителів музичного мистецтва під впливом цифровізації, демографічних змін, інклюзії та соціальної справедливості. Науковці пропонують візію майбутньої підготовки, де майбутні вчителі стають співтворцями програм, а педагогіка – дослідницькою та рефлексійною. Зміни торкаються п’яти вимірів: цінностей, демографії, практик, навчальних планів та суспільства. Світовий досвід показує, що успішна підготовка ґрунтується на гнучкості, співпраці та орієнтації на реальні потреби суспільства. Теоретичний базис професійної підготовки сучасного вчителя музичного мистецтва складають компетентнісний, діяльнісний і міждисциплінарний підходи. Ісаєнко (2025) виокремлює низку методологічних підходів до формування професійних компетентностей: «аксіологічний, міждисциплінарний, системний, діяльнісний, рефлексійний, сенсорно-фізіологічний, компетентнісний» (с.4). На її думку, слуховий самоконтроль є ключовим компонентом виконавської майстерності: «навички слухового самоконтролю у виконавському процесі є такими, що оптимізуються шляхом низки послідовних дій: зіставленні з певним еталоном, об’єктивній самооцінці виконання музичного твору…» (Ісаєнко, 2025. с. 4). Компетентнісний підхід відіграє провідну, системоутворюючу роль у професійній підготовці вчителя музичного мистецтва. Згідно з Концепцією Нової української школи, Законом про освіту, професійними стандартами він є основною освітньою парадигмою в Україні. Діяльнісний підхід сприяє інтеграції теорії та практики: «навчання та виховання організовуються як активна, свідома і цілеспрямована діяльність, яка спрямована на оволодіння знаннями, уміннями та навичками, розвиток ціннісних орієнтацій, творчих здібностей та самореалізації особистості» (Ісаєнко, 2025, с. 52). Це особливо актуально для формування креативності, яка є основою...

  • Open Access

    CHALLENGES OF CONTEMPORARY ARTS EDUCATION: PROSPECTS OF PROFESSIONAL TRAINING OF FUTURE TEACHERS

    by Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University, Nataliia Kravtsova, Liudmyla Vasylevska-Skupa, Iryna Shvets

    The article examines the key challenges facing contemporary art education in Ukraine, with a particular focus on the professional training of future music teachers. Given the rapid transformations in the global educational landscape, the research identifies critical issues that hinder the effective development of music and art pedagogy in higher education institutions. The analysis is based on recent national and international scientific studies, which highlight the need for modernization of curricula, methodological approaches, and digital infrastructure. The author outlines the main problems of the current system, including the insufficient integration of theoretical knowledge with practical training, the limited implementation of interdisciplinary approaches, and the underuse of innovative teaching methods and digital tools. Special attention is given to the implementation of interdisciplinary strategies in the training of music educators, including the integration of music education with technology, psychology, and other social sciences. Project-based learning is emphasized as a powerful methodology that allows students to develop not only artistic skills but also teamwork, communication, and problem-solving competencies in real-world contexts. The article also discusses the benefits of adopting multimedia resources and digital platforms in the classroom, which enhance student engagement and expand creative opportunities. Drawing on successful international practices from countries such as the United Kingdom, Germany, the United States, and France, the study proposes several strategic directions for the enhancement of Ukraine’s art education system. These include the development of flexible and adaptive educational programs, the inclusion of international standards and quality assurance mechanisms, and the promotion of cross-cultural artistic collaborations. The article concludes by offering a set of practical recommendations aimed at improving the professional training of future music teachers, ensuring their readiness to work effectively in diverse educational environments, and enhancing their ability to foster creativity, aesthetic sensitivity, and cultural awareness in younger generations. This study contributes to the ongoing discourse on the reform of art and music teacher education in Ukraine and underscores the importance of aligning national practices with global educational trends. Сучасна мистецька освіта вимагає системного оновлення. Її ефективність залежить від здатності інтегрувати інноваційні методики, цифрові технології та міждисциплінарний підхід у навчальний процес. Впровадження позитивного міжнародного досвіду дозволить підвищити якість підготовки вчителя музичного мистецтва, що є запорукою формування культурно розвиненої особистості у майбутньому. У статті розглядаються актуальні виклики, що постають перед сучасною системою мистецької освіти в Україні, зокрема в контексті професійної підготовки майбутніх учителів-музикантів. Проаналізовано наукові праці вітчизняних і зарубіжних дослідників, що дозволило виявити основні тенденції, суперечності та напрями трансформації мистецької освіти. Визначено ключові проблеми, пов’язані з недостатньою інтеграцією теорії та практики, обмеженою цифровізацією освітнього процесу, а також потребою у впровадженні інноваційних методів навчання. Особлива увага приділена впровадженню міждисциплінарного підходу, проектно-орієнтованого навчання, використанню мультимедійних засобів та цифрових інструментів у підготовці вчителів музичного мистецтва. На основі аналізу зарубіжного досвіду окреслено перспективні напрями модернізації освітніх програм у галузі мистецької освіти. Запропоновано практичні рекомендації щодо удосконалення професійної підготовки майбутнього вчителя-музиканта з урахуванням вимог сучасного культурного й інформаційного простору. Встановлено, що оновлення професійної підготовки вчителя музичного мистецтва в Україні має здійснюватися на основі принципів інноваційності, міждисциплінарної інтеграції, практичності та інтернаціоналізації. Лише за умови комплексного реформування освітнього процесу можна забезпечити якісну підготовку фахівця, який відповідатиме сучасним викликам мистецької і педагогічної практики. Залучення сучасних технологій і кращих міжнародних практик дозволить...

  • Open Access

    Особливості корекції психофізіологічного стану та соматичного здоров’я людини засобами вокалотерапії

    by Наталія Євгеніївна Кравцова, Ірина Борисівна Швець, Людмила Павлівна Василевська-Скупа

    The article is devoted to the corrective possibilities of vocal therapy as one of the forms of active music therapy. The authors note that the problems related to the psychophysiological impact of music on a person remain relevant even today for scientists of various scientific fields. The increase in stress genic factors in modern society causes psychological instability and disorganization, leads to neuroticism in both children and adults. The consequence of this is a decrease in immunity, the growth of various psychosomatic diseases. Today's challenges require the improvement of techniques and methods of correction of the psychophysiological state and somatic health of a person. One of the effective methods of treatment of psychosomatic diseases is music therapy. The article highlights the historical aspect of the development of vocal therapy, its essence, role and influence on the harmonization of psychophysiological and somatic human health. It has been established that singing has always had a positive effect on a person's mood, functional activity and work capacity, and his entire spiritual world. The considered works and researches of scientists and psychologists who studied the problem of using music therapy technologies and means of combining medical, pedagogical, psychotherapeutic methods with controlled musical influence. Effective methods and ways of correcting the psychophysiological state and somatic health of a person with the help of vocals are analyzed. The effectiveness of the method of therapeutic collective singing as a means of relieving tension and harmonizing the personality is indicated. This method orients a person to collective communication, enables him to join a group, establish social contact, and evokes a sense of secure self-realization. The article also examines the therapeutic properties of a complex of vocal training exercises: respiratory gymnastics, articulation gymnastics, exercises for the formation of basic vocal skills. The authors conclude that vocal therapy is an effective method of active music therapy, in the process of which all the most important psychophysiological and somatic systems of a person are normalized and activated. Проблеми, пов'язані зі зростанням стресогенних факторів у сучасному суспільстві, викликають психологічну нестабільність, дезорганізацію, що призводить до невротизації як дітей, так і дорослих. Актуальним для вчених різних наукових галузей є удосконалення прийомів і методів корекції психофізіологічного стану та соматичного здоров’я людини, зокрема, психофізіологічного впливу музики на людину. Особливе місце відведено корекційним можливостям вокалотерапії як одній із форм активної музикотерапії, адже спів позитивно впливає на настрій людини, спрямовує функціональну активність, працездатність. Метод колективного співу розглядається як один із засобів зняття напруження і гармонізації особистості, орієнтує людину на спілкування, дає змогу встановити соціальний контакт, викликає почуття безпечної самореалізації. Подано комплекс вокально-тренувальних вправ, серед яких дихальна гімнастика, артикуляційна гімнастика, вправи для формування основних вокальних навичок.

  • Open Access

    Музична терапія як метод навчання та розвитку молодших школярів за умов воєнного стану

    by Ірина Швець, Людмила Василевська-Скупа, Наталія Кравцова

    The article discusses the ways of introducing methods of music therapy into the educational process of primary school. The essence and role of mu­sic therapy as an innovative health-saving technology for working with younger schoolchildren are defined. The article states that war, as the strongest stress factor, poses a real threat to the psychological and physical health of children. Psychological trauma caused by adverse en­vironmental factors can nega­tively affect the reactions and intellectual development of children, lead to undesirable behavior, emotional insta­bility, and depres­sion. In the conditions of martial law, the school should become the re­source place where the care of the child is based in the context of helping him adapt to the circumstances in which he or she finds himself. Today's challenges require improving the edu­cation and development of younger students through the use of health-saving ap­proaches and methods. It has been established that music therapy, being a component of psy­cho­logi­cal, pedagogical and psychotherapeutic methods, contributes to the preser­vation of mental health and the prevention of emotional disor­ders. It has a positive effect on a person's mood, on functional activity and perfor­mance, on his entire spiritual world. A definition of the concept of «music therapy» has been proposed, taking into account different scientific views. The article presents a classifica­tion of methods of modern music therapy in relation to the patient's ac­tivity or type of training. It has been established that the methods of mu­sic therapy can be integrated into pedagogical concepts and actions containing musi­cal, psycho­logical and social processes of learning and development, since it opens up opportunities to take care of the child in a multifaceted way, taking into ac­count all his/her characteristics, devel­opmental needs and in­dividual prob­lems. It is noted that in order to opti­mize the process of per­sonal development of the child, it is necessary to allow two areas to conduct a dialogue. Music-therapeutic methods of instrumental, vocal, motor improvisation, per­formance of ready-made musical works, receptive listening to music are high­lighted. A selection of musical works for work with younger stu­dents is pre­sented. The effectiveness of the influence of music therapy methods as a non-verbal form of correction on the personality of a junior schoolchild is noted.

  • Open Access

    Міждисциплінарна інтеграція як важливий чинник професійної підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва

    by Василевська-Скупа Л. П., Кравцова Н. Є., Швець І. Б.

    Розглянуто міждисциплінарну інтеграцію як педагогічний засіб формування професійних компетентностей майбутніх учителів музичного мистецтва на основі взаємопроникнення різних навчальних дисциплін («хорове диригування», «постановка голосу», «хоровий клас», «сольфеджіо», «акторська майстерність» тощо). «Постановка голосу» передбачає знання основ вокальної методики, володіння співацьким голосом,механізмами голосоутворення (співацьке дихання, правильне звукоутворення, дикція, тембр, динаміка, штрихи); мета «сольфеджіо» – розвиток музичного слуху, інтонації і музичної пам’яті, музична уява, мислення, самоконтроль за їх виконанням у хоровому класі; «хоровий клас» – школа хорового співу, де студенти розвивають вокально-хорові навички, співацьке дихання, точність інтонації, вокальний слух, чуття ансамблю, хормейстерські навички, вміння працювати з хоровим твором; «акторська майстерність» навчає студентів створювати сценарії концертів, мистецькі проєкти, засвоїти закони музичної драматургії, оволодіти методами поєднання слова, пластики, музики тощо. Підкреслено значення міждисциплінарної інтеграції для продуктивного виконання вчителями музичного мистецтва творчої роботи в закладах середньої освіти та позашкільних мистецьких закладах.


  • Open Access

    Digital transformations of the process of professionalization of socionomics specialists on the basis of innovative pedagogical technologies

    by Nataliia Kravtsova, Olena Tryfonova, Liudmyla Povzun, Diana Gultsova, Nadiia Gramatyk, Svitlana Anatoliivna Bondarenko

    O objetivo do estudo é identificar caminhos e condições para a formação efetiva de especialistas em competências profissionais no campo da socionomia a partir de tecnologias pedagógicas inovadoras. A relevância do estudo se deve às necessidades da prática no constante desenvolvimento profissional e pessoal dos especialistas na esfera socionômica, atendendo às demandas da sociedade. O problema da implementação é relevante para o desenvolvimento moderno da educação profissional de tecnologias pedagógicas inovadoras ao proporcionar uma abordagem personalizada na organização do processo educativo de formação das esferas socionômicas. Estabeleceu que a educação está se tornando cada vez mais inovadora: os mais recentes serviços de serviços educacionais estão sendo criados, há uma transformação digital ativa do ambiente educacional. O modelo de formação profissional dos alunos para atividades práticas na esfera socionômica é visto como um sistema holístico que inclui um objetivo estratégico - a formação de um pensamento inovador na futura esfera socionômica especializada que possa efetivamente exercer a atividade profissional de acordo com as exigências da padrões internacionais. Os seguintes componentes de competências profissionais de especialistas socionômicos têm distinguido: motivacional, valor-semântico, cognitivo-profissional, efetivo-profissional, autopsicológico, regulador. Propõe-se centrar-se no desenvolvimento de competências de interação socioprofissional do futuro especialista na área da socionomia.


  • Open Access

    ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНА МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ВОКАЛЬНО-ВИКОНАВСЬКОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА

    by Ірина Швець, Наталія Кравцова

    Стаття присвячена актуальним проблемам розробки питань підвищення якості професійної підготовки фахівців – музикантів. Розуміння сучасних процесів суспільства та освіти передбачає послідовне вивчення ролі культурного виховання особистості. Саме культура, з одного боку, є ефективним фактором у створенні та вдосконаленні нашого багатогранного світу, а з іншого – формує особистість людини. Значущим представляється особлива популярність вокального мистецтва, яке займає певну нішу в музичній культурі України. При цьому вокальна підготовка майбутнього вчителя музичного мистецтва виступає рівноправним компонентом його професійної підготовки, представляючи собою складний процес, що має свої специфічні особливості. Нині вимоги до професійної підготовки майбутнього педагога-музиканта та його загальної музичної культури значно підвищуються. У статті аналізуються результати сучасних науково-педагогічних досліджень комплексного процесу професійного становлення майбутнього вчителя-музиканта, подається теоретичне обґрунтування організаційних підходів та методів виховання вокально-виконавської культури, як складової фахової підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва. Вокально-виконавська культура розглядається як інтегративна якість особистості, що містить сукупність взаємопов’язаних загальнокультурних і професійних знань, вокально-виконавських умінь і навичок, фахову компетентність у питаннях вокального виховання, творчу активність в вокально-педагогічної діяльності. У статті надається характеристика основних компонентів, що складають структуру вокально-виконавської культури, відокремлюються критерії і показники сформованості вокально-виконавської культури, окреслюються конкретні педагогічні завдання по формуванню високого рівня вокально-виконавської культури студентів. Автори довели, що особливості реалізації та формування вокально-виконавської культури майбутнього вчителя музичного мистецтва зумовлені творчими, індивідуальними, психологічними, фізіологічними та музичними характеристиками, наявністю особистого музичного досвіду. Вокально-виконавські дисципліни (постановка голосу, вокальний ансамбль, основи народного співу, основи естрадного виконання) сприяють формуванню вокально-виконавської культури, передбачають подальше впровадження набутих навичок, заснованих на розвитку музичних, мистецьких, мистецьких здібностей у професійну творчу діяльність.