ЮЛЮрій Михайлович Лопатинський

Юрій Михайлович Лопатинський

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Юрій Михайлович Лопатинський has a total of 19 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    ІНСТРУМЕНТАЛЬНА ЛОГІКА ПРИКЛАДНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ЯК ОСНОВА ОБҐРУНТУВАННЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ

    by Юрій Лопатинський, Олександр Шпикуляк

    У статті обґрунтовано інструментальну логіку прикладного дослідження в економіці та менеджменті як системну рамку узгодження управлінської проблеми, методів аналізу, цифрових засобів, доказової бази та управлінських рішень. Показано, що практична цінність прикладного дослідження визначається не лише коректним добором методів, а й здатністю вибудовувати послідовний перехід від постановки проблеми до аналітичного результату, його інтерпретації та формування обґрунтованих рекомендацій. Розмежовано методологію, методику, метод та інструментальну логіку дослідження. Запропоновано функціональне розуміння методів, за якого їхня роль визначається не лише належністю до певної групи, а й місцем у процесі переходу від управлінської проблеми до рішення. Акцентовано, що цифрові засоби (платформи бізнес-аналітики, табличні редактори та системи штучного інтелекту) операціоналізують методи, але не замінюють їх і не гарантують доказовості висновків. Доведено, що доказова база прикладного дослідження формується через узгоджений зв’язок між даними, методами, аналітичними результатами, їхньою інтерпретацією й управлінськими діями. Запропонований підхід дозволяє уникати двох поширених неточностей у прикладних дослідженнях: аналізу заради аналізу та формулювання рекомендацій без достатньої доказової основи.

  • Open Access

    ЕКОНОМІКА БІЗНЕСУ ТА СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ: ЛІДЕРСТВО, ПАРТНЕРСТВО, КОРПОРАТИВНІ МЕХАНІЗМИ

    by Світлана Іванівна Белей, Юрій Михайлович Лопатинський

    Вступ. Сучасне бізнес-середовище характеризується високою невизначеністю, цифровою трансформацією, посиленням конкуренції та зростанням вимог до корпоративної відповідальності. За таких умов результативність підприємства дедалі більше залежить від узгодженості стратегічного лідерства, партнерської взаємодії, корпоративного управління, ризик-менеджменту та механізмів створення вартості для ключових стейкхолдерів. Мета. Метою дослідження є обґрунтування інтегрованого підходу до стратегічного управління бізнесом та визначення ролі лідерства, партнерства і корпоративних механізмів у забезпеченні адаптивності, конкурентоспроможності та довгострокової результативності підприємства. Матеріали і методи. Методологічну основу дослідження становлять методи аналізу й синтезу, порівняння, систематизації, структурно-функціонального та абстрактно-логічного аналізу. Їх застосовано для узагальнення сучасних підходів до стратегічного менеджменту, визначення взаємозв’язків між лідерством, партнерством і корпоративним управлінням та формування системи індикаторів оцінювання. Результати. Систематизовано ключові стратегічні проблеми менеджменту, серед яких дефіцит управлінської уваги, фрагментарність даних, короткостроковість рішень, конфлікти інтересів, недостатня зрілість партнерських моделей і розрив між стратегією та її операційним виконанням. Запропоновано інтегровану модель, у якій лідерство формує стратегічний напрям, партнерство забезпечує доступ до зовнішніх ресурсів і компетентностей, а корпоративне управління створює систему підзвітності, контролю та балансування інтересів. Розроблено систему індикаторів, що охоплює стратегічну узгодженість, якість управлінських рішень, партнерську ефективність, корпоративну якість та адаптивність. Перспективи. Подальші дослідження доцільно спрямувати на апробацію запропонованої моделі на підприємствах різних галузей, удосконалення системи індикаторів та оцінювання її впливу на стійкість і створення довгострокової вартості.

  • Open Access

    ЦИФРОВА СИНХРОНІЗАЦІЯ МАРКЕТИНГОВИХ ТА ОПЕРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

    by Ю.м. Лопатинський, А.о. Галін

    У статті досліджено проблематику інтеграції маркетингових та операційних функцій підприємства в умовах цифрової трансформації. Обґрунтовано, що цифровізація змінює не лише технологічну базу, а й логіку координації управлінських рішень, і ключовим виміром цих змін є формування єдиного інформаційного контуру підприємства. Розкрито природу інформаційного розриву між маркетинговою та операційною функціями: показано, чому традиційна функціональна модель втрачає ефективність в умовах ринкової динамічності та скорочення продуктових циклів. Розроблено концептуальну модель цифрової синхронізації маркетингових і операційних рішень, що передбачає циклічний обмін ринковими сигналами та виробничими обмеженнями. Обґрунтовано роль CRM-систем як інструменту інформаційної інтеграції та проаналізовано організаційні бар’єри їх імплементації. Запропоновано підхід до трактування цифрової трансформації як процесу узгодження швидкостей управлінських реакцій.

  • Open Access

    СТІЙКІСТЬ ІНКЛЮЗИВНОГО РОЗВИТКУ ОБ’ЄДНАНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД

    by Юрій Лопатинський

    Досліджено проблему забезпечення стійкості розвитку об’єднаних територіальних громад (ОТГ) в Україні через призму інституційної та стратегічної парадигм інклюзивного розвитку. Запропоновано трактування стійкості розвитку ОТГ як інтегральної спроможності територіальної громади зберігати та відновлювати функціональність економічних, соціальних, екологічних та інституційних систем в умовах викликів, забезпечуючи інклюзивний характер розвитку. Обґрунтовано, що інклюзивність є сутнісною ознакою стійкості, оскільки залученість всіх верств населення до процесів прийняття рішень і справедливого розподілу благ формує соціальну базу довгострокового розвитку. Розглянуто інституційні механізми забезпечення стійкості, охарактеризовано роль формальних і неформальних інституцій, гібридних форм громадської участі. Систематизовано внутрішні та зовнішні чинники стійкості інклюзивного розвитку ОТГ, визначено їхній вплив на спроможність територіальних громад. Розкрито зміст стратегічної парадигми забезпечення стійкості через територіальну та секторальну спрямованість стратегування, обґрунтовано необхідність партисипаторного підходу до розробки стратегій розвитку. Сформульовано пропозиції щодо запровадження моніторингу стійкості ОТГ, посилення їхньої інституційної спроможності, створення платформ обміну кращими практиками, диференціації державної підтримки з урахуванням специфіки громад.


  • Open Access

    ІНСТИТУЦІЙНІ ЗАСАДИ ІНКЛЮЗИВНОГО РОЗВИТКУ ОБ’ЄДНАНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД

    by Юрій Лопатинський, Дмитро Парасій

    Досліджено інституційні засади інклюзивного розвитку об’єднаних територіальних громад в умовах децентралізації влади в Україні. Запропоновано трактування інституційних засад як комплексу формальних і неформальних інституцій, що визначають доступ різних соціальних груп до ресурсів, послуг і процесів прийняття рішень. Систематизовано рівні інституційних засад: державний рівень формує законодавчу та фінансову рамку, рівень місцевого самоврядування реалізує інклюзивні практики, рівень громадянського суспільства забезпечує участь населення. Охарактеризовано ключові формальні та неформальні інституції інклюзивного розвитку, ефективність яких визначається комплексністю та взаємодоповнюваністю. Сформульовано рекомендації щодо посилення інституційних засад інклюзивного розвитку ОТГ.


  • Open Access

    ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ СТРУКТУР АГРАРНОГО СЕКТОРУ НА ЗАСАДАХ «ЗЕЛЕНОЇ» ЕКОНОМІКИ: УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЯМИ ТА ЯКІСТЮ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ

    by Олександр Шпикуляк, Юрій Лопатинський, Діана Шеленко, Вікторія Кифяк, Владислав Шпикуляк

    У статті розроблено структурно-логічну модель впровадження європейського досвіду розвитку «зеленого» бізнесу в сільській місцевості України, що охоплює ключові напрями – від органічного виробництва та біоенергетики до агротуризму та екологічної сертифікації. Розкрито значення «зеленого» бізнесу як фактору сталого розвитку із поєднанням традиційних методів управління з інноваційними екотехнологіями, що забезпечує економічну, екологічну та соціально-культурну стійкість регіонів. Запропоновано схематичне зображення ключових напрямів європейського досвіду, які можуть бути впроваджені в Україні для розвитку «зеленого» бізнесу з урахуванням органічного виробництва, біоенергетики, агротуризму та інноваційних сільськогосподарських технологій. Обґрунтовано механізм, спрямований на формування ефективної стратегії сталого розвитку сільських територій шляхом інтеграції екологічних практик і підтримки кооперативних ініціатив.


  • Open Access

    Сучасні умови економічної невизначеності розвитку аграрного підприємництва

    by Ю. М. Лопатинський, Д. С. Парасій

    Сучасний стан глобальної економіки характеризується безпрецедентним рівнем невизначеності, що особливо критично впливає на функціонування аграрного підприємництва. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю переосмислення підходів до управління аграрним бізнесом у сучасних умовах геополітичної нестабільності та кліматичних змін. Мета дослідження полягає у теоретико-методологічному обґрунтуванні впливу економічної невизначеності на аграрне підприємництво. Завданням є розроблення концептуальних засад адаптивного управління аграрним бізнесом. Дослідження базується на системному підході до аналізу взаємозв'язків між факторами невизначеності та розвитком підприємництва. Використано інституціональну методологію для вивчення механізмів адаптації до кризових умов. Застосовано структурно-функціональний аналіз для виявлення ключових компонентів системи управління. Методологічну основу становлять теорії ризиків, стратегічного менеджменту та антикризового управління. Сформульовано гіпотезу про необхідність трансформації традиційних підходів до управління аграрним підприємництвом у напрямі формування адаптивних стратегій. Встановлено критичний вплив багатофакторної невизначеності на стабільність аграрного бізнесу. Методика включає порівняльний аналіз теоретичних концепцій невизначеності та ризику, систематизацію підходів до антикризового управління. Проведено оцінку ефективності адаптивних стратегій розвитку. Систематизовано теоретичні підходи до трактування економічної невизначеності в аграрному секторі та встановлено її відмінність від категорії ризику. Виявлено ключові фактори впливу невизначеності на підприємницькі процеси в аграрному підприємництві. Обґрунтовано необхідність формування комплексної системи ризик-менеджменту. Запропоновано механізми інституційного забезпечення розвитку аграрного підприємництва. Сформульовано рекомендації. Теоретичне значення полягає у розвитку концептуальних основ дослідження невизначеності як економічної категорії. Результати сприяють удосконаленню методологічного базису аграрної економіки. Практичне значення визначається можливістю застосування запропонованих підходів для підвищення стійкості суб’єктів аграрного підприємництва. Рекомендації можуть використовуватися при формуванні державної аграрної політики. Наукова новизна дослідження полягає у комплексному обґрунтуванні впливу сучасних умов невизначеності на аграрне підприємництво та розроблення адаптивних стратегій управління. Практична цінність визначається рекомендаціями щодо антикризового управління. Перспективи подальших досліджень включають емпіричну верифікацію запропонованих концептуальних положень та розроблення математичних моделей прогнозування ризиків. Тип статті – теоретична.

  • Open Access

    СТАЛІСТЬ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ

    by Юрій Лопатинський, Володимир Буринський

    Досліджено ключові засади сталості розвитку аграрного підприємництва як збалансованої системи економічної ефективності, екологічної безпеки та соціальної відповідальності. Уточнено категорію сталого розвитку аграрного підприємництва як процесу динамічного переходу системи агробізнесу на новий якісний рівень з гармонійною єдністю компонентів. Визначено роль інноваційних технологій, інституційного середовища, освіти та міждисциплінарного підходу у забезпеченні сталості. Обґрунтовано необхідність системних зусиль держави, бізнесу, наукового сектору та громадянського суспільства у формуванні ефективної моделі аграрного господарювання, яка враховує інтереси сучасних та майбутніх поколінь, як передумови впровадження нової філософії аграрного господарювання на засадах сталого розвитку.


  • Open Access

    МЕТОДИЧНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ ВПРОВАДЖЕННЯ ЦИРКУЛЯРНОЇ ТА БЛАКИТНОЇ ЕКОНОМІКИ ДЛЯ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ВИНОГРАДАРСЬКО ВИНОРОБНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

    by Наталія Вдовенко, Юрій Лопатинський, Ганна Саркісян

    У статті запропоновано підходи до подолання викликів, які обумовлюють необхідність впровадження інноваційних концепцій, таких як циркулярна та блакитна економіка, для забезпечення відповідного рівня галузевої конкурентоспроможності, екологічної збалансованості та розвитку виноградарсько-виноробного комплексу України. Доведено, що це дозволить створити системний методичний інструментарій, орієнтований на стратегічне управління з урахуванням принципів ресурсоефективності. Вказано, що впровадження циркулярного підходу у виноробстві зменшує негативний вплив галузі на довкілля, оскільки скорочуються викиди і стічні забруднення, зменшується потреба в нових сировинних ресурсах. Акцентована увага на тому, що перехід від лінійної до циркулярної моделі у виноградарсько-виноробному комплексі є основою з метою стратегічного розвитку, що дозволить мінімізувати відходи та максимально використовувати наявні ресурси. Обґрунтована модель в виноградарсько-виноробному комплексі дає всі підстави запровадити низку заходів для підвищення ресурсоефективності: ефективне використання води; енергоефективність та відновлювана енергія; оптимізація використання матеріалів і тари. Наведено основні методичні інструменти, що використовуються для оцінювання ефективності рішень у виноградарстві і виноробстві: показники ефективності; аналіз життєвого циклу; системи екологічного менеджменту і сертифікація; багатокритеріальний аналіз та інтегровані економічні індекси; органічне та біодинамічне виноградарство.