LZLarysa Zhukova

Larysa Zhukova

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article

Previous Organizations / Institutes

The organizations / institutes from the scholar's other articles in the past ten years


Larysa Zhukova has a total of 17 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    Порівняльна характеристика видобувної промисловості України та Гренландії: основні аспекти та особливості

    by Володимир Биба, Лариса Жукова, Наталія Пінчук, Хав'єР Арнаут

    Стаття розглядає роль виробничої промисловості в економіках України та Гренландії, підкреслюючи її вплив на економічне зростання, створення робочих місць та розвиток інфраструктури. Україна має багаті ресурси, зокрема вугілля і залізну руду, які забезпечують внутрішні потреби та експорт. Гренландія, з іншого боку, демонструє потенціал завдяки своїм запасам мінералів і нафти, але стикається з екологічними викликами та потребами в модернізації інфраструктури. Обидві країни стикаються з проблемами, такими як екологічний вплив на отримання, що потребує адаптації технологій та стратегії управління ресурсами. Стаття також аналізує дослідження українських і міжнародних вчених, які досліджують ефективність управління ресурсами в умовах глобальних викликів. Порівняння підходів України та Гренландії може виявити кращі практики для покращення економічної стійкості. Дослідження акцентує увагу на необхідності адаптації до нових умов, зокрема в контексті воєнного стану в Україні, і ставить мету виявити, як країни справляються з наслідками видобувної промисловості. У статті висвітлюється важливість балансу між економічними вигодами та екологічними ризиками, що підкреслює потребу в нових стратегіях управління для забезпечення довгострокової стабільності. Окупація Східної частини України суттєво вплинула на економіку країни та її фінансову систему, що привело до великих матеріальних втрат внаслідок фізичного знищення житла, інфраструктури, а також соціальних і промислових об’єктів. Зниження обсягів видобутку вугілля негативно вплинуло на енергетичну безпеку України, наша значна частина теплових електростанцій (ТЕС) залишилася без необхідного пального. Пошкодження вугледобувної та транспортної інфраструктури, а також закриття та затоплення шахт у результаті бойових дій. Окупація має серйозні екологічні наслідки, такі як забруднення води і руйнування будівель. У той же час глобальне потепління відкрило нові можливості для отримання корисних копалин у Гренландії, що викликало інтерес Китаю до контролю над регіоном. Проте інтереси китайських інвесторів виявилися некоординованими та обмеженими, оскільки китайська влада не чинить тиску на них для інвестування в екологію. Китай також розглядає Арктику як новий важливий регіон для економічної присутності, що може призвести до зростання напруженості у відносинах з Данією та США. Крім недостатніх інвестицій з боку США та Данії в Гренландію, китайські інвестиції можуть бути представлені як можливість для економічного розвитку острова, але водночас викликають побоювання в Данії щодо втрати контролю над природними ресурсами. Гренландія намагається збалансувати своє прагнення до автономії та інтересів Данії, у той час як Україна стикається з геополітичними проблемами внаслідок конфлікту з Росією. Обидві країни розвивають гірничодобувну промисловість, проте мають різні виклики, зокрема екологічні, соціальні та політичні. Проте після початку війни з’явилися нові проблеми, які потребують великих капіталовкладень та швидкого прийняття рішень.

  • Open Access

    Вплив економічної рецесії на управління інноваційним забезпеченням функцій держави під час кризових ситуацій

    by Oleh Yaremenko, Larуsa Zhukova, Volodymyr Byba

    У статті розглянуто оптимальне використання інноваційного потенціалу щодо пошуку шляхів забезпечення інституційного статусу держави та збереження національної ідентичності під час кризових ситуацій. Практичне значення полягає у чіткому визначенні пріоритетів і напрямів регуляторної здатності держави в умовах невизначеності утримувати макроекономічну стабільність та ефективну систему протидії деструктивним екзогенним впливам. У цьому зв’язку надзвичайно актуальним стає дослідження впливу економічної рецесії на управління інноваційним забезпеченням функцій держави під час кризових ситуацій. Виявлено поточний стан країни, який зовсім не сприяє розвитку інновацій через зовнішні загрози, сильну інерційність процесів і певне нерозуміння з боку економічної влади держави. Запропонована структурно-логічна схема побудови механізму управління інноваційним розвитком економіки в умовах кризових явищ. Визначено реалістичні уявлення про недостатню ефективність наявних інститутів розвитку, перспективність нових векторів управління інноваційним потенціалом держави, поведінку суб’єктів майбутніх структурних перетворень, наявні проблеми стратегії і тактику реформ, що перешкоджають становленню ефективного розвитку національної економіки інноваційного типу. Наголошено, що з метою подолання існуючих прогалин у суспільстві вкрай необхідна мотивація дій економічної влади на розв’язання існуючих проблем в системі державного регулювання інноваційного розвитку економіки. Проаналізовано роль держави в економічному розвитку та виявлено, що в сучасних умовах посилення глобальної конкуренції та кризових явищ відбувається запозичення багатьох інститутів та інституцій, які опосередковують соціально-економічне життя. Доведено, що розмах кризових процесів вимагає від країни переосмислення стратегій національного розвитку, адже глобалізація та політичні виклики сьогодення не лише створюють механізми та джерела комунікацій, але й змінюють якість тих діючих інститутів, що встановлюють правила та рамки функціонування господарських систем. Тобто глобальні трансформаційні зміни та реалії сьогодення переконливо засвідчують потребу у пізнанні інституціонального виміру інноваційної економіки, подоланні існуючих інституціональних пасток у процесі впровадження інноваційних технологій.

  • Open Access

    Концептуальні уявлення про межі ефективності управління інноваційним розвитком економіки в умовах глобальної невизначеності

    by Larisa Zhukova, Lyudmila Guba, Volodymyr Byba

    У статті проведено економічне дослідження меж ефективності управління інноваційним розвитком економіки в умовах глобальної невизначеності. Виявлено, що нашій державі на даному етапі слід опиратися на реалістичні уявлення про недостатню ефективність наявних інститутів інноваційного розвитку. Визначено глибинні проблеми стратегії й тактики реформ, що перешкоджають становленню інституційного ладу національної економіки інноваційного типу. Проаналізовано особливості потреби у пізнанні інституціонального виміру інноваційної економіки, подоланні існуючих інституціональних пасток у процесі впровадження інноваційних технологій. Запропоновано інституціональні складові сфери інновацій і інституціональних механізмів інноваційного розвитку. Встановлено, що цей процес зумовив активізацію пошуку концептуальних чинників ефективності управління сучасними інноваційними трендами. Доведено необхідність запровадження нових механізмів національного інноваційного шляху саморозвитку. Визначено, що невирішеними залишаються питання впливу економічної влади держави на пошук дієвих механізмів ефективності управління інноваційним розвитком економіки в умовах глобальних викликів.


  • Open Access

    Accelerating the Development of the Digital Economy in Ukraine in the Framework of the Course of European Integration

    by Iryna Zhuvahina, Larysa Zhukova, Nina Tverezovska, Tetiana Chatchenko, Yurii Miriasov, Dmutro Mangushev

    This article examines the problem of the accelerating the development of the digital economy in Ukraine in the framework of the course of European integration. In the conditions of unstable world economic situation, it is necessary for the economy of Ukraine to determine the determinants of economic development. Ukraine, which is geographically a European country, also seeks to integrate economically into the community of European developed countries which are an example of solidarity, cooperation and mutual assistance. The defining characteristic of achieving sustainable development in the EU is the digitalization of the economy. Thanks to digitalization, there are positive changes in the efficiency of the use of factors and production time. The state of digitalization of Ukraine's economy on the path to European integration is examined. Ukraine's integration into the European communication system must be accompanied and combined with the creation of Ukrainian content that will meet national economic and socio-cultural needs.

  • Open Access

    ENSURING OF THE INSTITUTIONAL STATUS OF THE STATE UNDER GLOBAL CHALLENGES

    by Larysa Zhukova

    The purpose of the article is a study of the theoretical and methodological aspects of ensuring the institutional status of the state under global challenges. Methodology. The scientific search for changes in the institutional status of the state has been carried out on the basis of classical, neoclassical and institutional methodology. On the basis of classical methodology, general theoretical approaches to discovering alternative options for ensuring the institutional status of the state in the economy have been clarified using the tools of dialectical analysis and synthesis. Structural and functional method based on systemic analysis has made it possible to formulate the author's vision about the contradictory impact of global challenges on the institutional status of the state. Institutional and neoclassical approaches have made it possible to analyze the factors of manifestation of the contradictory nature of the state in the economy. The results of the study have shown that, to date, there is still no effective institutional system in place in Ukraine that would ensure optimal use of economic potential and could form the basis of public consensus on strategic goals of socio-economic development. All this negates the effectiveness of measures to identify alternatives to the development of the institutional status of the state and to find ways to preserve national identity under globalization. The practical implication is to identify the priorities and directions of the state's regulatory capacity under growing socio-institutional gaps to maintain macroeconomic stability and an effective system to counteract destructive exogenous influences clearly. When choosing possible alternatives, the desire for economic efficiency and social justice of the society, ensuring sustainable development, which does not worsen the conditions and opportunities for future generations, should remain the leading idea of strengthening the institutional status of the state. Value/originality. During the research, it has been proved that one of the priority tasks of the state should be a radical change of the vector of socio-economic development and carrying out of urgent institutional reforms. In view of this, the fundamental ambiguity of global development paths requires the state to tackle the challenge of preserving and strengthening national subjectivity as a key condition for Ukraine's security and sustainable development. Connecting the tools and resources of innovative development to the problem can contribute to the long-term strengthening of national competitiveness and the strengthening of the institutional status of the state. The reliability of the work of all public institutes, the extension of technological freedom of economic entities and the safety of the functioning of the whole socio-economic system depend on the key position of the economic power of the state.