ВПВасиль Петрович Приходько

Василь Петрович Приходько

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Василь Петрович Приходько has a total of 24 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    Automated assessment of the influence of technological dimensioning schemes on their accuracy

    by Vasyl Prykhodko, Liudmyla Danylova, Serhii Lapkovsky, Serhii Sapon, Volodymyr Frolov, Oleksandr Kravets, Василь Приходько, Людмила Данилова, Сергій Лапковський

    The study determined the influence of various factors and processing conditions on the value of the mutual error com-pensation coefficient of technological dimensions during turning. To investigate the impact of mutual error compensation on the accuracy of the resulting dimensions, the analysis of their formation schemes during machining on CNC machines was performed. Automated evaluation of the influence of technological dimension formation schemes on their accuracy using com-puter simulation was carried out.Conditions and methodology for computer simulation of machining processes were formulated. Algorithms and the special-ized program for simulating the dispersion of technological dimension values were developed. Simulation in the program allowed determining the effect of mutual error compensation of technological dimensions on their accuracy for different machining schemes. To ensure reliable results, simulation was repeated three times for each processing condition. Based on the obtained data, average values of mutual error compensation coefficients for different machining schemes and conditions were calculated. Graph-ical and analytical dependencies were constructed, reflecting the influence of the machining scheme, cutting conditions, and work-piece material hardness on the mutual error compensation coefficients. The obtained compensation coefficient values and their determination dependencies are necessary for consideration when assessing accuracy of technological dimensions.It was found that mutual compensation values and corresponding coefficients are significantly higher when machining with a set of tools compared to machining with a single tool under CNC programming.Examples of calculating the accuracy of the closing link in the operational dimensional chain are provided. It is shown that using the recommended mutual error compensation coefficients for technological dimensions significantly improves pre-dictive assessment quality of closing links—design dimensions—by bringing them much closer to real values. Predictive accu-racy, when accounting for mutual error compensation coefficients, is more than twice as high as in calculations without con-sidering error compensation.The improved prediction accuracy offered by the methodology presented in this work allows for the more substantiated approach to structuring technological processes. This ensures increased productivity and reduced machining costs while achieving the required dimensional accuracy.

  • Open Access

    ВИКОРИСТАННЯ ПРИНЦИПУ ДІЇ ФРАКТАЛЬНИХ ЛЕЩАТ ПРИ ПРОЄКТУВАННІ АДАПТИВНИХ ЗАХВАТНИХ ПРИСТРОЇВ

    by С. В. Лапковський, В. К. Фролов, В. О. Кравець, О. М. Кравець, Л. М. Данилова, В. П. Приходько

    Використання у промисловості промислових роботів – безальтернативний шлях підвищення продуктивності та якості сучасного виробництва. Найпопулярнішою роботизованою операцією у порівнянні з іншим операціями є роботизоване маніпулювання об’єктами виробництва. Промислові роботи, у яких робочим органом є захватний пристрій, можуть виконувати різноманітні завдання, що традиційно були притаманні рукам людини, можуть використовувати захватні пристрої в широкому діапазоні захвату та утримання різних об’єктів. Однак, незважаючи на велику чисельність захватних пристроїв, які зараз існують на промисловому ринку, ще є багато задач, які важко або, інколи, навіть і неможливо виконати захватному пристрою. Цим пояснюється великий попит на оригінальні конструкції адаптивних захватних пристроїв, які мають можливість конкурувати з людськими руками. Дана стаття присвячена вдосконаленню методів синтезу нових конструкцій адаптивних механічних захватних пристроїв за рахунок використання принципу дії фрактальних лещат. Метою даної статті є вирішення задачі синтезу нових варіантів конструкцій адаптивних механічних захватних пристроїв. У статті розглянуто конструктивні ознаки фрактальних лещат різних типів, які були винайдені ще на початку минулого століття. Користуючись результатами аналізу принципу дії фрактальних лещат та переваг останніх щодо універсальності захвату деталей по криволінійних поверхнях, обґрунтована можливість проєктування цілої гами оригінальних конструкцій адаптивних механічних захватних пристроїв промислових роботів або маніпуляторів для транспортування вибухонебезпечних предметів, які можуть бути встановлені на мобільних платформах. У статті наведено декілька варіантів конструкцій механічних захватних пристроїв, спроєктованих з використанням принципу дії фрактальних лещат.

  • Open Access

    Using the method of analogies in designing an adaptive grippers

    by Volodymyr Kravets, Oleksandr Kravets, Serhii Lapkovsky, Volodymyr Frolov, Serhii Sapon, Vasyl Prykhodko, Володимир Кравець, Сергій Лапковський, Василь Приходько

    The article is devoted to solving the problems of designing adaptive grippers of industrial robots or manipulators for transporting explosive objects that can be installed on mobile platforms. It is proposed to use the method of analogies when designing structures of adaptive grippers. As analogues of adaptive grippers, it is proposed to use the constructions and operating principles of vices with different configurations of jaws, with the possibility of adapting the kinematic structure of the latter to the geometry of the surfaces of the object to be gripped. The article provides an analysis of the evolution of vise designs from the beginning of their emergence. Special attention has been paid to fractal vices as an analogue of adaptive grippers of industrial robots or manipulators. Using the results of the analysis of the operating principle of the device of the Austrian engineer Paulin Karl Kunze (US Patent: 1,059,545 – Device for obtaining intimate contact with, engaging or clamping bodies of any shape) and the excellent advantages of the latter in terms of universality of gripping parts on curved surfaces, the possibility of designing a whole range of new original designs of adaptive grippers of industrial robots or manipulators for transporting explosives that can be installed on mobile platforms. The given technique makes it possible to systematically cover not only the designs of adaptive grippers already in production, but also to find those whose creation is possible and, in some cases, even expedient. Based on the use of this technique, several new designs of adaptive grippers for industrial robots or manipulators are proposed. These designs require further in-depth research.

  • Open Access

    АНАЛІЗ РОЗМІРНИХ ЗВ’ЯЗКІВ РОБОТИЗОВАНОЇ СКЛАДАЛЬНОЇ СИСТЕМИ

    by В. О. Кравець, О. М. Кравець, С. В. Лапковський, В. К. Фролов, М. М. Гладський, В. П. Приходько

    Використання складальних промислових роботів у виробництві – безальтернативний засіб підвищення продуктивності та якості сучасного складального виробництва. Вже багато років роботизоване складання входить у трійку найпоширеніших роботизованих технологічних операцій. Стаття присвячена вирішенню задач розмірного аналізу роботизованих складальних систем, адже наразі розмірний аналіз є ефективним засобом забезпечення проведення як якісного, так і кількісного аналізу технологічності роботизованих складальних систем і технологічних процесів складання. Метою даної статті є вирішення задачі визначення та розрахунку розмірних зв’язків при роботизованому складанні. У статті розглянуто розмірні зв’язки, що виникають при роботизованому складанні, на прикладі складання циліндричного з’єднання. Для складальної роботизованої системи визначено зв’язки між розмірними ланками та отримано відповідний розмірний ланцюг, що характеризує зв’язок між захватним пристроєм складального промислового робота та відхиленням від співвісності деталей, що складаються. При автоматичному функціонуванні роботизованої складальної системи необхідно забезпечити встановлення складальним промисловим роботом кожного вала у втулку без регулювання та підналагодження, тому співвісність вала та втулки повинна забезпечуватись методом повної взаємозамінності. При повній взаємозамінності значення допуску замикаючої ланки повинно дорівнювати сумі полів допусків складових ланок. Розмірний аналіз роботизованого складання було проведено доволі спрощено – тільки для випадку зміщення осі вала від осі втулки, оскільки на практиці можливий і перекіс осей деталей. Наведений аналіз розмірних зв’язків при роботизованому складанні дозволяє узгодити розміри елементів складальної системи, обґрунтувати вимоги щодо точності використовуваного складального робота, деталей та пристроїв.


  • Open Access

    Джерела економічної ефективності гнучкого автоматизованого виробництва

    by Євген Степанович Пуховський, Володимир Костянтинович Фролов, Василь Петрович Приходько, Юрій Михайлович Бецко

    Ефективність гнучкого автоматизованого виробництва (ГАВ) та впровадження гнучких виробничих систем (ГВС) як принципово нових технологічних та організаційних структур мають ґрунтуватися на техніко-економічному аналізі їх застосування у зіставленні з іншими формами виробничих систем. Перехід до використання нової техніки та технології супроводжується помітним впливом на економічні та соціальні аспекти діяльності людини. У ряді випадків поява нових технологічних та організаційно-технічних рішень тягне за собою наслідки, що знижують загальну значущість нововведення. Для гнучкого автоматизованого виробництва характерний високий рівень початкових капітальних вкладень. Цілком зрозуміло, що від таких капіталовкладень вимагається відповідний економічний ефект. Основним елементом капітальних вкладень є витрати на обладнання, що купується. Вартість програмно керованого обладнання, засобів обчислювальної техніки та математичного забезпечення на цьому етапі розвитку дуже висока, що створює додаткові труднощі при впровадженні ГВС. Основні завдання розвитку сучасного верстатобудування передбачають заміну верстатного парку металообробних підприємств на основі впровадження окремих верстатів з числовим програмним керуванням (ЧПК) та ГВС. У разі заміни окремих верстатів з ЧПК гнучкими системами визначальним фактором економії стає зростання машинного часу обладнання. При цьому слід враховувати зіставлення ефективності роботи взаємопов’язаного обладнання з окремо працюючим верстатом з ЧПК. Створення і впровадження ГВС як принципово нових технологічних і організаційних структур має базуватися на техніко-економічному аналізі їх застосування порівняно з іншими формами виробничих систем. Тому аналіз економічної ефективності ГАВ є однією із центральних проблем, що вирішуються під час створення гнучкого виробництва.

  • Open Access

    ОБРОБЛЕННЯ ВЕЛИКОГАБАРИТНИХ ДЕТАЛЕЙ ГІДРО-ПРЕСОВОГО ТА ГІРНИЧОРУДНОГО ОБЛАДНАННЯ

    by Євген Степанович Пуховський, Василь Петрович Приходько, Максим Миколайович Гладський

    Modern heavy engineering is characterized by a significant proportion of small-scale and single forms of production. Machines produced for the metallurgical, energy, mining, chemical industries are characterized by high metal consumption and high labor intensity of their manufacture. For the manufacture of large-sized parts, either universal equipment and equipment are used, or technological complexes are created based on the use of unique equipment, large instruments and conductors, and in some cases – original tools (Mechanichna obrobka velikogabaritnikh detalei zi znospstiykimi naplavochnimi materialami (2015)). In the assembly of such components and machines, the fitting method is widely used. Due to the specific features of the processing of heavy and large-sized parts and the low seriality of their production, in the development of technology it is impossible to mechanically introduce progressive methods and methods of processing, as well as the organization of work that are widely used in large-scale and mass production of industries not related to heavy engineering. When processing these parts, there is often a need for original technical solutions ( Khrutskiy A.A., Slatvinskiy N.N., Chumak U.I. (2016); Stefaniv B.V. (2020)). The main tasks in the processing of heavy and large-sized parts are: achieving the required geometry of accuracy, surface roughness and physical and mechanical properties of the surface layer. Finishing and finishing operations, during which the physical and mechanical properties of the surface layer of massive parts are formed, and therefore their performance, are based on cutting materials, including those welded during the repair of wear-resistant coatings ( Mazin F., Bhaskaran G., Sabin V. (2023); Xinfeng Liu, Riliang Liu, Jaming Feng, (2023)). Processing of large-sized parts is very time consuming, associated with a lot of time. Therefore, one of the main issues that have to be addressed in heavy engineering is to increase the processing productivity as a result of the use of advanced technological solutions, a further increase in production equipment, its specialization, mechanization and partial automation (Dobrianskiy S.S., Malafeev U.M., Pukhovskiy E.S. (2014); Pukhovskiy E.S. (2021)). A significant reserve for increasing labor productivity in heavy engineering is the rational organization of production of large-sized parts, based on the use of group technological processes, typification of processes, normalization of equipment and tools, centralization of technological preparation of production, introduction of scientific and technological achievements (Kirilovich V.A., Melnichuk P.P., Yanovskiy V.A. (2017); Mechanichna obrobka velikogabaritnikh detalei, (2015)). The mining and metallurgical industries are the most export-oriented industries in our country. Therefore, the problem of providing these industries with modern equipment manufactured at heavy machinery factories is extremely urgent (Tokarnokaruselniy verstat Hwacheon HVT-2025M, (2021); Mechanichna obrobka velikogabaritnikh detalei), (2015)). A significant reserve for increasing the durability of large-sized parts is the restoration of their working surfaces after work in extremely difficult conditions of the mining industry. The high material consumption of such parts necessitates the return of friction surfaces to their original performance due to the application of various wear-resistant materials. At the same time, almost always the characteristics of the working surfaces exceed the performance of new parts. This can significantly reduce the capital costs of equipment and improve the performance of the restored parts. Recently, a lot of researches has been carried out in this area, which make it possible to introduce into production methods of applying wear-resistant coatings, and technologies for their processing to ensure high performance in the operation of mining and hydro pressing equipment ((Khrutskiy A.A., Slatvinskiy N.N., Chumak U.I. (2016); Mechanichna obrobka velikogabaritnikh detalei, (2015); Mazin F., Bhaskaran G., Sabin V. (2023); Olt J., Krasny V., Maksarov V. (2019); Xinfeng Liu, Riliang Liu, Jaming Feng, (2023)). The purpose of the work: Improving the efficiency of processing large-sized parts of mining and hydro pressing equipment based on optimal technological processes and modern machine tools.

  • Open Access

    ТЕХНОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ВИГОТОВЛЕННЯ КОРПУСНИХ ДЕТАЛЕЙ ХІМІЧНИХ МАШИН ТА АПАРАТІВ

    by Євген Степанович Пуховський, Володимир Костянтинович Фролов, Василь Петрович Приходько, Юрій Михайлович Бецко, E. S. Pukhovskiy, V. P. Prykhodko, Yu. M. Betsko

    Сучасне важке машинобудування характеризується значною часткою дрібносерійних і одиничних форм виробництва. Машини, вироблені для металургійної, енергетичної, гірничодобувної, хімічної промисловості, характеризуються високою металомісткістю і високою трудомісткістю їх виготовлення. Для виготовлення великогабаритних деталей використовується або універсальне обладнання та оснащення, або створюються технологічні комплекси, засновані на використанні унікального обладнання, великих пристосувань і наладок, а в деяких випадках – оригінальних інструментів. У зв’язку зі специфічними особливостями оброблення важких і великогабаритних деталей і низькою серійністю їх виробництва, при розробці технології неможливо механічно впроваджувати прогресивні методи і способи оброблення, а також організації роботи, що широко застосовуються в великомасштабному і масовому виробництві галузей, не пов’язаних з важким машинобудуванням. При обробленні цих деталей часто виникає необхідність в оригінальних технічних рішеннях (Mikulenok I.O. (2022). Основними завданнями при обробленні важких і великогабаритних деталей є: досягнення необхідної геометрії точності, шорсткості поверхні і фізико-механічних властивостей поверхневого шару. Чистові та оздоблювальні операції, в процесі яких формуються фізико-механічні властивості поверхневого шару масивних деталей, а отже, і їх експлуатаційні якості, засновані на різанні матеріалів Оброблення великогабаритних деталей дуже трудомістке, пов’язане з великою витратою часу. Тому одним з основних питань, які доводиться вирішувати в важкому машинобудуванні, є підвищення продуктивності оброблення в результаті застосування передових технологічних рішень, подальше збільшення виробничого оснащення, його спеціалізації, механізації та часткової автоматизації (Kovalenko I.V., Malinovsky V.V. (2005). Значним резервом підвищення продуктивності праці у важкому машинобудуванні є раціональна організація виробництва великогабаритних деталей, заснована на використанні групових технологічних процесів, типізації процесів, нормалізації обладнання та інструментів, централізації технологічної підготовки виробництва, впровадженні науково-технічних досягнень. Хімічне та нафтове машино- та апаратобудування зазвичай має індивідуальний та дрібносерійний характер виробництва. Близько 50% хімічної та нафтової апаратури виготовляється за індивідуальними замовленнями та оригінальними моделями (Chemical and Pharmacentical Equipements,(2022). У таких умовах особливо утруднена технологічна підготовка виробництва, що характеризується застосуванням переважно універсального металорізального та ковальсько-пресового обладнання, невисокою оснащеністю спеціальним обладнанням та пристроями, створенням тимчасових спеціалізованих технологічних процесів. Аналіз конструкцій апаратів показує, що вони в основному складаються з однотипних деталей та складальних одиниць (обичайок, днищ, люків, штуцерів, опор тощо). Це зумовлює можливість організації потокового виробництва. При потоковому методі виробництва апаратури створюються спеціалізовані ділянки та цехи, що працюють за принципом потокових, механізованих ліній, що переналагоджуються для виготовлення, оброблення та складання стандартних і нормалізованих деталей, складальних одиниць і...

  • Open Access

    ВИЗНАЧЕННЯ ТА УРАХУВАННЯ ВЕЛИЧИНИ ВЗАЄМОКОМПЕНСАЦІЇ ПОХИБОК ПРИ ПРОГНОЗУВАННІ ТОЧНОСТІ ОБРОБЛЕННЯ НА ВЕРСТАТАХ З ЧПК

    by Василь Петрович Приходько, Євген Степанович Пуховський, Людмила Миколаївна Данилова, Сергій Вікторович Лапковський, Наталія Валеріївна Гаврушкевич

    На основі результатів експериментальних досліджень визначені величини та коефіцієнти взаєкомпенсації похибок технологічних розмірів. Їх використання дозволяє формалізувати урахування впливу взаємокомпесації похибок при розмірному аналізі та підвищити ефективність прогнозної оцінки точності замикаючих ланок – конструкторських розмірів за рахунок суттєвого, більше ніж у 2 рази, зменшення прогнозних величин полів розсіювання та наближення їх до реальних значень, внаслідок чого підвищити якість оцінки технологічних процесів на стадії їх проєктування. Показано приклад використання одержаних результатів при розрахунку операційних розмірних ланцюгів для прогнозної оцінки точності конструкторського розміру, який засвідчив важливість і ефективність урахування взаєкомпенсації похибок технологічних розмірів для підвищення якості оцінки та ухвалення більш обґрунтованих рішень щодо прийнятності технологічного процесу чи необхідності його коригування. Не урахування взаємокомпенсації похибок технологічних розмірів приводить, при розрахунках величин полів розсіювання замикаючих ланок будь-яким із методів (max-min, імовірнісний), до суттєвого – більше ніж у 2,3 рази завищення прогнозних величин полів розсіювання замикаючих ланок відносно фактичних. Наслідком чого може бути помилкове уведення додаткової обробки, яка в дійсності буде непотрібною. Використання отриманих результатів у практичній діяльності дозволяє підвищити якість прогнозної оцінки точності та може бути основою для подальшого створення алгоритмів виявлення таких ланок і автоматизації відповідних розрахунків. Формалізація розрахунків та урахування взаємокомпенсації похибок технологічних розмірів, у сукупності з подібними рішеннями для інших процедур, відкривають шлях до подальшої автоматизації розмірного моделювання та аналізу технологічних процесів.

  • Open Access

    ТЕХНОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ВИГОТОВЛЕННЯ КОРПУСНИХ ДЕТАЛЕЙ ХІМІЧНИХ МАШИН ТА АПАРАТІВ

    by Євген Степанович Пуховський, Володимир Костянтинович Фролов, Василь Петрович Приходько, Юрій Михайлович Бецко

    Сучасне важке машинобудування характеризується значною часткою малосерійних і одиничних форм виробництва. Машини, вироблені для металургійної, енергетичної, гірничодобувної, хімічної промисловості, характеризуються значною металомісткістю і високою трудомісткістю їх виготовлення. Для виготовлення великогабаритних деталей використовується або універсальне обладнання та оснащення, або створюються технологічні комплекси, засновані на використанні унікального обладнання, великих пристосувань і наладок, а в деяких випадках – оригінальних інструментів. У зв'язку зі специфічними особливостями оброблення важких і великогабаритних деталей і низькою серійністю їх виробництва, при розробці технології неможливо механічно впроваджувати прогресивні методи і способи оброблення, а також організацію роботи, що широко застосовуються в великосерійному і масовому виробництві галузей, не пов'язаних з важким машинобудуванням. При обробленні таких деталей часто виникає необхідність в оригінальних технічних рішеннях (Technologia tiajelogo mashinostroenia, 1967). Основними завданнями при обробленні важких і великогабаритних деталей є: досягнення необхідної геометрії точності, шорсткості поверхні і фізико-механічних властивостей поверхневого шару. Чистові та оздоблювальні операції, в процесі яких формуються фізико-механічні властивості поверхневого шару масивних деталей, а отже, і їх експлуатаційні якості, засновані на різанні матеріалів. Оброблення великогабаритних деталей дуже трудомістке, пов'язане з великою витратою часу. Тому одним з основних питань, які доводиться вирішувати в важкому машинобудуванні, є підвищення продуктивності оброблення в результаті застосування передових технологічних рішень, подальше збільшення виробничого оснащення, його спеціалізації, механізації та часткової автоматизації (Technologia tiajelogo mashinostroenia, 1967). Значним резервом підвищення продуктивності праці у важкому машинобудуванні є раціональна організація виробництва великогабаритних деталей, заснована на використанні групових технологічних процесів, типізації процесів, нормалізації обладнання та інструментів, централізації технологічної підготовки виробництва, впровадженні науково-технічних досягнень. Хімічне і нафтове машино- та апаратобудування зазвичай має одиничний або малосерійний характер виробництва. Близько 50% хімічної і нафтової апаратури виготовляється за індивідуальними замовленнями та оригінальними моделями (Berliner V.I., Balashov U.A., 1976). В таких умовах особливо утруднена технологічна підготовка виробництва, що характеризується застосуванням переважно універсального металорізального та ковальсько-пресового обладнання, невисокою оснащеністю спеціальним обладнанням та пристроями, створенням тимчасових спеціалізованих технологічних процесів (Creditor M.A., Cherer G.A., 1967; Koshelev O.S., Ivanov C.B., Tchestnokov E.V, 2014). Аналіз конструкцій апаратів показує, що вони в основному складаються з однотипних деталей та складальних одиниць (обичайок, днищ, люків, штуцерів, опор тощо). Це зумовлює можливість організації потокового виробництва. При потоковому методі виробництва апаратури створюються спеціалізовані ділянки та цехи, що працюють за принципом потокових, механізованих ліній, які переналагоджуються для виготовлення, оброблення та складання стандартних і...

  • Open Access

    УПРАВЛІННЯ ТОЧНІСТЮ ОБРОБКИ В ГНУЧКИХ ВИРОБНИЧИХ СИСТЕМАХ

    by Євген Степанович Пуховський, Володимир Костянтинович Фролов, Василь Петрович Приходько, Юрій Михайлович Бецко, Ye. S. Pukhovsky, V. P. Prykhodko, Yu. M. Betsko

    На сучасних верстатах з ЧПК , які становлять основу технологічного обладнання гнучких виробничих систем (ГВС), вирішені проблеми автоматизації практично всіх операцій, окрім операцій первинного налаштування інструменту та коректування його рівня. Необхідність організації в складі ГВС окремих постів для налаштування інструменту, базування та закріплення деталей в значній мірі перешкоджає перехід до безлюдного виробництва. В цих умовах неймовірно важливими постають проблеми створення системи автоматичного управління точністю обробки (САУТО) в ГВС (Balakshin B.S. ( 1973); Nevelson M.S. (1982); Solomentcev U.M., Basin A.M., (1974); International Journal of Automation Thechnology, (2014)). В промисловості накопичено значний досвід створення САУТО при обробці на універсальних верстатах і, особливо, на верстатах для фінішних операцій. Розповсюдження цього досвіду на дрібносерійне виробництво , де використовуються верстати з ЧПК, стримується труднощами створення ефективних вимірювальних пристроїв для фіксації первинної інформації та приладів перетворення одержаних сигналів. В якійсь мірі ці труднощі долаються за рахунок використання датчиків контакту, лазерної техніки та мікропроцесорів, здатних приймати та перетворювати первинні сигнали управляючого впливу на процес обробки ( Komissarov V.I., Leontiev V.P., (1985); Sveda J., (2022)). Відомо, що процес механічної обробки зазвичай не може бути описаним детермінованими методами, тому що характеристики вхідних сигналів технологічної системи не тільки змінюється в часі, але й залишаються неконтрольованими ( Dushinsky V.V., Puhovsky E.S., Radchenko S.G., (1977); Puyovsky E.S., (2021); Antony Swic , (2014)). Тому синтез САУТО для таких нестабільних процесів повинен виконуватись з урахуванням статичної нестійкості , що породжує невизначеність. В цих умовах надзвичайно актуальною є проблема створення таких адаптивних систем управління точністю обробки, які спроможні змінювати структуру управління в залежності від результатів поточної оцінки якості управління. В статті поставлено завдання розробки структури САУТО, визначення параметрів управління, каналів зворотнього зв’язку та шляхів забезпечення заданої точності обробки. Мета роботи: Розробка автоматизованої системи управління точністю обробки в умовах взаємопов’язаного програмно-керованого обладнання гнучких виробничих систем.