Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Світлана Миколаївна Шакалій has a total of 39 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Вплив позакореневого підживлення на формування продуктивного потенціалу гібридів соняшника

    by Світлана Миколаївна Шакалій, А. Чобітько

    У статті досліджено вплив позакореневого підживлення біопрепаратами та стимуляторами росту (Азотофіт, Мікофренд, Біонорма Азот) на формування продуктивного потенціалу гібридів соняшнику (Аркона, Гріфон, Пегас) у польових дослідах 2025–2026 рр. Проаналізовано роль мікроелементів і біостимуляторів у розширенні площі листкової поверхні, активізації фотосинтезу, підвищенні олійності та знятті абіотичних стресів (зокрема посухи 2025 року). Установлено, що застосування всіх досліджуваних препаратів забезпечило математично вірогідний приріст урожайності порівняно з контролем (2,22–2,31 т/га) до рівня 3,12–3,37 т/га. Найвищу ефективність серед біопрепаратів продемонстрував «Біонорма Азот», використання якого забезпечило абсолютну прибавку урожаю від +1,04 до +1,14 т/га (відносний приріст 45,0–51,4 %). Серед досліджених гібридів найпродуктивнішим виявився Пегас (максимальна урожайність 3,51 т/га у 2026 р.). Для умов Полтавської області обґрунтовано високу економічну та технологічну доцільність вирощування гібридів Пегас або Аркона із залученням стимулятора «Біонорма Азот».

  • Open Access

    АНАЛІЗ СОРТОВИХ РЕСУРСІВ ГРЕЧКИ ЇСТІВНОЇ (FAGOPYRUM ESCULENTUM MOENCH.)

    by Баган А.в. Баган, С.м. Шакалій, А.м. Рибальченко

    Мета. Аналізування показників господарської придатності та прояву морфологічних ознак сортів гречки їстівної. Методи. Об’єктом досліджень був 21 сорт гречки їстівної різного еколого-географічного походження: Антарія, Володар, Воля, Дея, Ескалар, Крупинка, Медова, Ольга, Петропавлівська, Подільська, Покровська, Рута, Селяночка, СИН-3/02, Слобожанка, Софія, Сумчанка, Українка, Христина, Ювілейна 100, Ярославна. Вивчали наступні показники господарської придатності: урожайність, маса 1000 зерен, висота рослини, тривалість вегетаційного періоду, вміст білка, плівчастість. Досліджували прояв морфологічних ознак: рослини (тип росту, загальна кількість суцвіть, час достигання), стебла (антоціанове забарвлення, за довжиною, кількість вузлів), квітки (розмір, забарвлення пелюсток), насінини (за довжиною, форма, забарвлення шкірки). Статистичну обробку показників господарської придатності гречки їстівної визначали методом варіаційного аналізу. Результати. Показники господарської придатності сортів гречки їстівної відповідно становили: урожай- ність – 1,79-2,77 т/га, маса 1000 зерен – 27,4-31,9 г, висота рослини – 87,5-115,5 см, тривалість вегетаційного періоду – 70-101 діб, вміст білка – 14,8-17,3 %, плівчастість – 18,5-23,9 %. За проявом морфологіч- них ознак сортів гречки їстівної домінували наступні їх ступені виявлення: рослини з індетермінантним типом росту, великою кількістю суцвіть та середнім часом достигання; довге стебло із помірним антоціановим забарвленням та великою кількістю вузлів; великий розмір квітки із білим забарвленням пелюсток; середньої довжини або довга насінина, ромбічної форми, із помірно-коричневим забарвленням шкірки. Висновки. Показники господарської придатності досліджуваних сортів гречки їстівної характеризувалися слабким варіюванням ознак, лише показник урожайності мав варіювання середньої сили.

  • Open Access

    Вплив сорту та біопрепарату на формування продуктивного потенціалу ячменю ярого

    by С. М. Шакалій, А. В. Баган

    Потреба в ресурсозбереженні та стабілізації врожайності зерна зумовлює доцільність використання біопрепаратів у технології вирощування ячменю ярого як складової адаптивного землеробства в умовах Лісостепу України. Метою досліджень було встановити ефективність застосування різних біопрепаратів на сортах ячменю ярого та визначити їхній вплив на формування елементів продуктивності й варіацію врожайності в умовах конкретного господарства. Польові дослідження проводили у 2023 – 2025 рр. на чорноземі типовому малогумусному в умовах фермерського господарства «Назарівське» Полтавської області, лабораторні – у лабораторії якості зерна Полтаського державного аграрного університету. Дослід був двофакторним: Фактор А – сорт: Святогор, Командор, Вінницький 29. Фактор В – біопрепарат: без обробки (контроль), Мікрогумін, Азотофіт. Сівбу проводили в оптимальні строки з нормою висіву 220 кг/га, ширина міжрядь – 15 см. Догляд за посівами відповідав зональним рекомендаціям для умов Лісостепу. Дослідження охоплювали комплекс польових, лабораторних і статистичних методів. Польові досліди закладали за методикою польового дослідництва із дотриманням сівозміни, повторності та рандомізованого розміщення варіантів. Обліковували густоту стояння рослин для подальшого визначення показників структури врожаю. Проводили вимірювання біометричних показників (довжину колоса і масу) та визначали елементи структури врожаю (кількість зерен з колоса, масу зерна з колоса). У лабораторних умовах здійснювали проводили визначення фізичних показників зерна: визначали масу 1000 зерен, натуру зерна. У 2025 році врожайність сортів ячменю ярого була найвищою за роки досліджень, що зумовлено як сприятливими погодно-кліматичними умовами, так і застосуванням біопрепаратів. Сорти Святогор і Вінницький 29 за використання препарату Азотофіт забезпечили врожайність 4,11 т/га. Найвищу врожайність – 4,20 т/га – отримано у сорту Командор за застосування біопрепарату Мікрогумін. Отримані результати свідчать про доцільність диференційованого підходу до використання біопрепаратів залежно від сортових особливостей ячменю ярого, що сприяє підвищенню врожайності та стабілізації виробництва зерна в умовах Лісостепу України.

  • Open Access

    Удосконалення технологій зберігання зерна пшениці в умовах посилення кліматичних викликів

    by Світлана Миколаївна Шакалій, Оксана Олександрівна Четверик, Ю. В. Скриннік

    Пшениця (Triticum aestivum L.) — стратегічно важлива сільськогосподарська культура, яка забезпечує основну частину продовольчого балансу як в Україні, так і в світі [1]. Після збирання врожаю важливим завданням аграрного сектору є забезпечення якісного та тривалого зберігання зерна з мінімальними втратами. Проте в умовах глобального потепління, зростання вологості повітря та активізації шкідників і патогенних мікроорганізмів традиційні методи зберігання стають дедалі менш ефективними. У зв’язку з цим актуалізується потреба у вдосконаленні систем зберігання пшениці на основі інноваційних підходів, моніторингу фізіологічного стану зерна та інтеграції цифрових технологій.

  • Open Access

    Ефективність застосування біопрепаратів на посівах соняшника

    by С.м. Шакалій, Є.і. Кулик

    Важливою умовою для підвищення урожайності сільськогосподарських культур, зокрема і соняшника, є стимуляція росту і розвитку рослин відповідними препаратами. Особливої уваги заслуговують речовини біологічного походження. Під час використання стимуляторів росту рослин для передпосівної обробки насіння зменшується токсичний вплив протруйників, але не втрачається їх захисний ефект. Метою статті є узагальнення результатів особливостей впливу біопрепаратів на продуктивність гібридів соняшника залежно від біопрепаратів Протягом вегетації спостерігалась позитивна дія біопрепаратів на показники росту і розвитку рослин, це ефективність багатофункціональних комбінованих препаратів. Структурний аналіз генеративних органів соняшника дають можливість зрозуміти структуру формування урожаю і знайти показники які є визначальними для одержання того чи іншого рівня урожаю. Для соняшника визначення діаметру кошика – це важливий показник, тому що він коливається у широких межах. Якщо взяти 5 погонних метрів рядка, на яких росте 18-20 рослин, то діаметр кошика різних рослин може коливатись від 10-12 до 20-24 см. Під час визначення кількості насінин у кошику ми стикались з поняттям загальної кількості та кількості виповнених насінин у тому числі, для своїх аналізів визначили лише повноцінне насіння. Сорт і препарати покращують всі елементи структури, єдине, що виходить за рамки загальної картини – це маса 1000 насінин, яка хоча і змінювалась, але ці зміни мали невеликий розмах. Особливо важливим елементом характеристики соняшникової продукції є показники якості олійної сировини. У своєму досліді ми вивчали два фізичні показники (об’ємна маса (натура) та лушпинність насіння). Саме на цих показниках можна одержати різницю, яка буде характеризувати якість олійної сировини. Для визначення ключових стратегій оптимізації технологій вирощування гібридів соняшника було проведено огляд існуючої літератури з питань впливу біопрепаратів на формування урожайності та показників структури врожаю та якість насіння. За показниками які досліджували можна зробити висновок що найбільшу врожайність було отримано по гібриду Рімі 2 за використання біопрепарату Мікофренд, що становила від 2,91 до 3,32 т/га. За елементами структури кращі показники отримано також за використання біопрепаратів по гібридах Суміко та Рімі 2.

  • Open Access

    Вплив сорту на прояв показників продуктивності та якості насіння нуту звичайного

    by А. В. Баган, С. М. Шакалій, В. В. Рибкін

    Мета. Мета досліджень полягала у вивченні впливу сорту на прояв біометричних показників рослини, елементи продуктивності, урожайність та показники якості насіння нуту звичайного. Методи. Використовували польові (дослідження біометричних показників рослин та рівня урожайності), лабораторні (визначення елементів продуктивності рослини та показників якості насіння) та статистичні (обробка результатів досліджень) методи. Об’єкт досліджень – 10 сортів нуту звичайного: Бланко, Буджак, Достаток, Зодіак, Одисей, Скарб, Тріумф, Степовий, Кіра і Лара. За стандарт прийнято сорт Буджак. Варіанти досліду вивчали за наступними показниками: висота рослини (см), висота прикріплення нижнього боба (см), кількість гілок першого порядку на рослині (шт.), кількість бобів з рослини (шт.), кількість насіння з рослини (шт.), кількість насінин у бобі (шт.), маса насіння з рослини (г), маса 1000 насінин (г), вміст білка (%), урожайність (у перерахунку на т/га). Статистична обробка результатів досліджень включала проведення дисперсійного аналізу за допомогою програми «Statistiсa». Результати. За даними результатів досліджень було встановлено, що за проявом біометричних показників рослин нуту звичайного можна відмітити сорт Степовий велет (за висотою рослини та кріплення нижнього боба) та сорт Лара (за кількістю гілок першого порядку на рослині). За продуктивністю нуту звичайного можна виділити сорти: Тріумф – за кількістю бобів і насіння з рослини, кількістю насінин у бобі; Достаток – за масою насіння з рослини та показником урожайності. За показниками якості насіння нуту звичайного можна відмітити наступні сорти: Тріумф – за масою 1000 насінин, Зодіак – за вмістом білка у насінні. Висновки. Рекомендацією для виробництва насіння нуту звичайного є вирощування сортів Тріумф і Достаток.

  • Open Access

    Польова схожість та збереженість рослин гірчиці білої залежно від норми висіву насіння

    by С. М. Шакалій, А. В. Баган, Л. Г. Марініч

    Коливання кліматичних ресурсів, з тенденцією до підвищення температури, сьогодні вимагають розширення асортименту сільськогосподарських культур, у тому числі й олійних. Це можливо, за рахунок введення в сівозміну більш посухостійких культур, які мають можливість легко пристосовуватися до різних умов вирощування. Однією з таких культур є біла гірчиця. За результатами проведених досліджень в господарстві впродовж 2022–2024 рр. було виявлено вплив технологічних прийомів обробітку гірчиці білої, за рахунок оптимізації норми висіву, що забезпечить отримання високої та стабільної врожайності олійного насіння гірчиці білої в умовах Лісостепу України. При ранньому посіві рослини гірчиці краще розвиваються, а при сівбі її в пізній термін розвиток рослин прискорюється на 6–14 днів, скорочується тривалість міжфазних періодів, що призводить до зниження врожайності культури. При збільшенні норми до 4,0 мільйонів, кількість рослин на момент збирання зменшується до 85,3 %. Максимальний показник безпеки рослин гірчиці до збирання спостерігався у варіанті з нормою висіву 2,5 мільйона схожих насінин і склав 91,1 %, що на 0,2 % вище, порівняно з контрольним варіантом і на 0,4–5,8 % – щодо інших норм висіву. У 2022 році максимальний показник збереження рослин гірчиці до збирання відзначений у варіанті з нормою 1,0 млн. всх. насінин/га – 93,2 %, і суттєво перевищував контрольний варіант. При нормі висіву 2,5 мільйона збереження рослин було значно нижче (на 1,1 %) і становило 92,1 %. Встановлено позитивний вплив норми висіву формування продуктивного стеблестою гірчиці білої. Найбільш високі показники польової схожості насіння (91,9 %) та збереження рослин до збирання (91,1 %) відзначені при сівбі гірчиці з нормою висіву 2,5 мільйона схожих насінин на гектар. Виявлено, що норма висіву гірчиці 2,5 мільйона схожих насінин дозволяє створювати посіви з оптимальною листовою поверхнею та зберігати це тривалий період часу. При вирощуванні гірчиці білої в умовах Лісостепу України з метою отримання високих та стабільних урожаїв насіння з високою якістю рекомендуємо висівати гірчицю білу сорту Талісман рядковим способом з нормою висіву 2,5 мільйона схожих насінин на гектар.


  • Open Access

    Вплив мікродобрива LF-соняшник на продуктивність гібридів соняшнику

    by А.в. Баган, С.м. Шакалій, Л.м. Головаш, І.а. Голуб-Маковецька, П.о. Малов

    Мета. Мета досліджень полягала у вивченні ефективності впливу мікродобрива LF-соняшник на біометричні показники рослин, елементи структури врожаюта рівень урожайності гібридів соняшнику.Методи. Використовували польові (дослідження тривалості вегетаційного періоду, біометричних показниківрослин та рівня урожайності), лабораторні (визначенняелементів структури врожаю) та статистичні (обробкарезультатів досліджень) методи. Об’єкт досліджень –два гібриди соняшнику різних груп стиглості компаніїТОВ «Сингента»: СИ Бельканто і СИ Арізона. Схемадосліду включала такі варіанти: без обробки (контроль);позакореневе підживлення у фазі 2-3 пари листків,позакореневе підживлення у фазі бутонізації, позакореневе підживлення у фазі 2-3 пари листків + бутонізації.Досліджували наступні показники – тривалість вегетаційного періоду, висоту рослини, діаметр стебла, кількістьлистків на рослині, площу листкової поверхні, діаметркошика, масу насіння з кошика, масу 1000 насінин, урожайність. Статистична обробка результатів дослідженьвключала проведення дисперсійного аналізу за допомогою програми «Statistiсa». Результати. За результатами досліджень виділеноваріант позакореневого підживлення у фазі 2-3 парилистків + бутонізації мікродобривом LF-соняшник.Даний варіант обробки перевищував контроль за проявом досліджуваних показників: за висотою рослин –на 4,5 %, за діаметром стебла – на 12,0 %, за кількістюлистків на рослині – на 15,0 %, за площею листковоїповерхні – на 12,4 %, за діаметром кошика – на 13,8 %,за масою насіння з кошика – на 6,7 %, за масою 1000насінин – на 7,3 %, за урожайністю – на 19,3 %.Висновки. Встановлено найбільший ефект впливумікродобрива LF-соняшник за комплексного застосування на прояв біометричних показників рослин,елементів структури врожаю та рівень урожайностісоняшнику. За рівнем формування досліджуванихпоказників виділено середньостиглий гібрид соняшникуСИ Арізона.