ГГГенадій Гишко

Генадій Гишко

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Генадій Гишко has a total of 15 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    НАПРЯМКИ ЗРОСТАННЯ МОЖЛИВОСТЕЙ ПІДРОЗДІЛІВ СИЛ ОБОРОНИ УКРАЇНИ ЩОДО ВИЯВЛЕННЯ, ІДЕНТИФІКАЦІЇ ТА МОНІТОРИНГУ РАДІАЦІЙНОЇ ОБСТАНОВКИ ЗАВДЯКИ ВИКОРИСТАННЮ БЕЗПІЛОТНИХ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ

    by Г.б. Гишко, Р.ю. Кушпета, В.п. Чепурний, М.в. Згривець

    Російсько-українська війна довела реальність загрози виникнення хімічних, біологічних, радіологічних, ядерних (ХБРЯ) інцидентів, як наслідок застосування конвенційної, так і неконвенційної зброї. При цьому об’єктами удару можуть бути не тільки військові об’єкти, а також об’єкти цивільної інфраструктури, що неминуче приведе до ХБРЯ зараження (забруднення). В умовах відбиття збройної агресії проти України та активному застосуванню для виконання різноманітних бойових завдань безпілотний систем постає необхідність розглянути питання, щодо можливих напрямки зростання можливостей Сил оборони з виявлення, індифікації та моніторингу радіаційної обстановки завдяки використанню безпілотних літальних апаратів. Застарілі підходи, які передбачали залучення персоналу до виконання завдань в умовах впливу іонізуючих випромінювань, що було здебільшого пов’язано з використанням існуючої номенклатурою приладів радіаційної розвідки та контролю, викликало необхідність пошуку можливостей щодо зниження існуючих ризиків опромінення особового складу, оперативного отримання інформації про радіаційну обстановку в районах небезпечних не лише в радіаційному відношенні, а і безпосереднього вогневого впливу противника. Проведено вивчення та аналіз можливостей використання безпілотних літальних апаратів в поєднанні з сучасними засобами радіаційної розвідки та контролю для виконання завдань з виявлення та оцінки радіаційної обстановки. Визначено перспективні напрямки наукових досліджень в області ХБРЯ захисту та вироблені деякі рекомендації з питань організації та здійснення заходів з виявлення, індифікації та моніторингу радіаційної обстановки завдяки використанню безпілотних літальних апаратів.

  • Напрямки зростання можливостей частин та підрозділів Сил оборони України щодо знезараження військ шляхом залучення ресурсних спроможностей місцевої інфраструктури

    by Г.б. Гишко, М.м. Романюк, О.в. Колмогоров, В.і. Лясковський

    Російсько-українська війна довела реальність загрози виникнення хімічних, біологічних, радіологічних, ядерних (ХБРЯ) інцидентів, як наслідок застосування конвенційної, так і неконвенційної зброї. При цьому об’єктами удару неконвенційної зброї можуть бути не тільки військові об’єкти, а також об’єкти цивільної інфраструктури, що неминуче приведе до ХБРЯ зараження (забруднення). З прийняттям низки стандартів відбулися певні зміни в поглядах та підходах до виконання завдань деконтамінації військ (сил). Існуюча невідповідність об’єму завдань, що необхідно виконувати в умовах виникнення ХБРЯ інцидентів – наявним у військах технічним засобам спеціальної обробки викликало необхідність пошуку можливостей щодо збільшення кількості місць для проведення знезараження озброєння та військової техніки, матеріальних засобів та особового складу. Проведено вивчення та аналіз ресурсних спроможностей існуючої на теперішній час місцевої інфраструктури з точки зору можливості її застосування для виконання завдань відновлювання боєздатності військ (сил). Визначено перспективні напрямки наукових досліджень в області ХБРЯ захисту та вироблені деякі рекомендації з питань організації та здійснення заходів знезараження військ (сил).


  • МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ЩОДО ОЦІНЮВАННЯ НАВМИСНОСТІ ТА НАСЛІДКІВ ЗАСТОСУВАННЯ ПРОТИВНИКОМ НЕКОНВЕНЦІЙНОЇ ЗБРОЇ ПО ОБ’ЄКТАХ ЦИВІЛЬНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ ДЕРЖАВИ

    by Володимир Малюга, Олег Фаріон, Геннадій Гишко

    Метою статті є формування нових методологічних підходів щодо оцінювання навмисності застосування противником неконвенційної зброї по об’єктах цивільної інфраструктури держави та визначення обсягу збитків, що нанесені державі внаслідок застосування такої зброї для притягнення держави-агресора до відповідальності згідно з нормами міжнародного права та обґрунтування обсягу репарацій. Для досягнення поставленої мети повинна бути створена система оцінювання наслідків застосування противником неконвенційної зброї. Ця система являє собою сукупність взаємопов’язаних термінів, методів, методик, при використанні яких за результатами застосування противником неконвенційної зброї по критичних об’єктах цивільної інфраструктури можна було б достовірно встановити ступінь навмисності застосування цієї зброї противником та оцінити нанесений противником збиток. Для побудови системи оцінювання наслідків застосування противником засобів ураження, елементами якої є взаємопов’язані терміни, методи та методики, необхідно сформулювати єдині принципи, які відображують основні закономірності, науково обґрунтовані загальні положення, правила і рекомендації, якими слід керуватися під час розроблення елементів системи. Застосування цих принципів мають забезпечити: єдність прийнятих термінів в усіх елементах системи; узгодженість застосованих математичних формалізацій процесів у розроблених методах та методиках, які є складовими системи; адекватність розроблених методів, методик реальним процесам та явищам тощо. Використання єдиної системи оцінювання застосування противником неконвенційної зброї по критичних об’єктах цивільної інфраструктури надасть можливість оформлення науково обґрунтованих рекомендацій відповідним органам державної влади щодо підтвердження фактів навмисного застосування агресором зазначеного виду зброї та визначення нанесеного збитку державі в результаті застосування цієї зброї для притягнення агресора до відповідальності відповідно до норм міжнародного права. Водночас, використання єдиної системи оцінювання застосування противником неконвенційної зброї по критичних об’єктах цивільної інфраструктури надає можливість здійснювати прогноз навмисних дій противника по критичних об’єктах державної цивільної інфраструктури.


  • Open Access

    ВПЛИВ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ ОРГАНІВ ДИХАННЯ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ СТРІЛЬБИ ЗІ СТРІЛЕЦЬКОЇ ЗБРОЇ

    by Генадій Гишко, Володимир Явтушенко, Іван Медінець, Анна Моргунова, Альона Моргунова

    У статті розглянуто порівняння ефективності застосування найбільш розповсюджених типів засобів індивідуального захисту органів дихання. Проаналізовано їх конструктивні особливості, які потрібно враховувати при стрільбі зі стрілецької зброї для досягнення позитивного результату у рішенні вогневих завдань. Проведено порівняння ефективності стрільби в залежності від типу протигазу у стані спокою та після фізичних навантажень. Викладено результати проведеного експерименту, щодо визначення ефективності застосування стрілецької зброї в залежності від типу протигазу, що використовується.


  • Open Access

    ОБГРУНТУВАННЯ ПОКАЗНИКІВ ТА КРИТЕРІЇВ ФОРМУВАННЯ РАЦІОНАЛЬНОЙ СТРУКТУРИ СИСТЕМИ РАДІАЦІЙНОГО, ХІМІЧНОГО, БІОЛОГІЧНОГО ЗАХИСТУ

    by Сергій Поплавець, Генадій Гишко, Руслан Кушпета, Володимир Явтушенко, Олексій Колмогоров, Назар Шамрай, Дар’я Третяк

    Проведено обґрунтування показників ефективності методики формування раціональної структури системи радіаційного, хімічного, біологічного захисту під час виникнення радіаційної, хімічної, небезпечної обстановки. Сформована модель структури системи радіаційного, хімічного, біологічного захисту, мета якої полягає у мінімізації втрат при руйнуванні радіаційних та хімічно-небезпечних об’єктів.


  • Open Access

    ІНТЕГРУВАННЯ ДИФУЗІЙНИХ ПРОЦЕСІВ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ РАДІОНУКЛІДІВ ТА НЕБЕЗПЕЧНИХ ХІМІЧНИХ РЕЧОВИН ДО ІНФОРМАЦІЙНИХ МОДЕЛЕЙ ХІМІЧНОЇ ТА РАДІАЦІЙНОЇ ОБСТАНОВКИ

    by Сергій Поплавець, Генадій Гишко, Олексій Колмогоров, Вадим Лясковський, В’ячеслав Чепурний, Дар’я Третяк

    Розглянуті дифузійні процеси розповсюдження радіонуклідів та небезпечних хімічних речовин, що є вихідними даними для формування інформаційних моделей хімічної та радіаційної обстановки. Дифузійні процеси розповсюдження радіонуклідів і небезпечних хімічних речовин в атмосфері враховуються при моделюванні атмосферної дисперсії в наслідок руйнування радіаційних та хімічно-небезпечних об’єктів за допомогою комп’ютерних програм і алгоритмів.