Olexander Kolesnichenko
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Olexander Kolesnichenko has a total of 42 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Yanina Matsegora
National Academy of the National Guard of Ukraine
8 shared publications The National Academy Of The National Guard Of Ukraine
6 shared publicationsI. Prikhodko
4 shared publicationsNational Academy Of The National Guard Of Ukraine
3 shared publications- Ihor Prykhodko
National Academy of the National Guard of Ukraine
2 shared publications - Olena Bilyk
Department of Arts and Literature, Kharkiv State Academy of Culture, Kharkiv, Ukraine
2 shared publications
Latest Publications
- Open Access
- 30 September 2026
- Published by Volodymyr Dahl East Ukrainian National University in Теоретичні і прикладні проблеми психології та соціальної роботи
- Vol. Т.2. (№3(71) 202)
СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ РЕСУРСИ МОЛОДІ В ПРОЦЕСІ ВІДНОВЛЕННЯ ПІСЛЯ ВТРАТ І ТРАВМАТИЧНИХ ПЕРЕЖИВАНЬ
У статті визначено соціально-психологічну специфіку перебігу процесу стадійності змін при відновленні молоді після втрат і травматичних переживань та запропоновано дворівневу структуру моделі переживання втрати молоддю, представлену через психологічні новоутворення, які є наслідками переживання втрати («психологічний образ втрати» – на подієво-рефлексивному рівні, «переживання втрати як духовне випробування» – на духовно-рефлексивному рівні, «психологічний зв’язок з травмою» – на обох рівнях). Доведено, що процес переживання втрати на подієво-рефлексивному рівні зазвичай має адаптивний характер, що полягає в пристосуванні до нової реальності, а на духовно-рефлексивному рівні – розвивальний характер, що полягає в переосмисленні життєвих закономірностей. При цьому розвивальний характер переживання втрати виражається в наявності явищ «підйому» – смислових стрибків з подієво-рефлексивного рівня на духовно-рефлексивний рівень осмислення життєвих подій. Загально-психологічна сутність цього явища – в індуктивному переході від аналізу подій і зв’язків між ними до аналізу й узагальнення їх смислів. Виявлено та систематизовано соціально-психологічні чинники, що впливають на індивідуальний характер переживання молоддю втрати (характер ситуації втрати, сприйняття ситуації втрати, особливості втраченого, соціокультурний простір, соціально-психологічні особливості молоді, яка перебуває у ситуації втрати та травматичних переживань). Розкрито концептуальні й змістовно-процесуальні основи програми соціально-психологічного супроводу молоді в процесі відновлення після втрат і травматичних переживань, побудованої на засадах системно-цілісного, суб’єктно-діяльнісного, системно-структурного підходів, із запровадженням авторського курсу музикотерапії, та проведено оцінку її ефективності. Показано, що впровадження програмних заходів дозволило визначити умови ефективності соціально-психологічного супроводу молоді в процесі відновлення після втрат і травматичних переживань, пов’язані з цілеспрямованою психотерапією (зокрема засобами музикотерапії) та соціальною підтримкою молоді. Визначено механізми резистентності, як найважливішого чинника відновлення після травматичних переживань, які мають значення для встановлення та підтримки соціальних відносин та призводять до загального відчуття зв’язку, а також є важливими для мобілізації ресурсів (сприяння комунікації між зацікавленими сторонами), процесів саморегуляції (здатності приймати рішення в кризових ситуаціях з урахуванням минулого досвіду тощо). Наголошено на дієвості інтегративної музичної терапії, що поєднувала психотерапевтичний вплив музики та інших видів мистецтва (малювання під музичний супровід, музичні та ігрові заняття, пластична драматизація під музичний супровід, творчість після прослуховування музики та ін.). З᾿ясовано, що після проведення формувальних заходів зафіксовано статистично доведене зменшення вираженості симптомів емоційного травматизму, депресивних станів та рівня тривожності. Спостерігалися також сприятливі зрушення у вимірах особистісних змінних (за параметрами самовпевненості, адекватності індивідуальних та просоціальних цінностей). Ключові слова: молодь, втрата, травматичне переживання, процес...
- 30 September 2026
- Published by Volodymyr Dahl East Ukrainian National University in Теоретичні і прикладні проблеми психології та соціальної роботи
- Vol. Т.2. (№3(71) 202)
Open AccessСОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ РЕСУРСИ МОЛОДІ В ПРОЦЕСІ ВІДНОВЛЕННЯ ПІСЛЯ ВТРАТ І ТРАВМАТИЧНИХ ПЕРЕЖИВАНЬ
У статті визначено соціально-психологічну специфіку перебігу процесу стадійності змін при відновленні молоді після втрат і травматичних переживань та запропоновано дворівневу структуру моделі переживання втрати молоддю, представлену через психологічні новоутворення, які є наслідками переживання втрати («психологічний образ втрати» – на подієво-рефлексивному рівні, «переживання втрати як духовне випробування» – на духовно-рефлексивному рівні, «психологічний зв’язок з травмою» – на обох рівнях). Доведено, що процес переживання втрати на подієво-рефлексивному рівні зазвичай має адаптивний характер, що полягає в пристосуванні до нової реальності, а на духовно-рефлексивному рівні – розвивальний характер, що полягає в переосмисленні життєвих закономірностей. При цьому розвивальний характер переживання втрати виражається в наявності явищ «підйому» – смислових стрибків з подієво-рефлексивного рівня на духовно-рефлексивний рівень осмислення життєвих подій. Загально-психологічна сутність цього явища – в індуктивному переході від аналізу подій і зв’язків між ними до аналізу й узагальнення їх смислів. Виявлено та систематизовано соціально-психологічні чинники, що впливають на індивідуальний характер переживання молоддю втрати (характер ситуації втрати, сприйняття ситуації втрати, особливості втраченого, соціокультурний простір, соціально-психологічні особливості молоді, яка перебуває у ситуації втрати та травматичних переживань). Розкрито концептуальні й змістовно-процесуальні основи програми соціально-психологічного супроводу молоді в процесі відновлення після втрат і травматичних переживань, побудованої на засадах системно-цілісного, суб’єктно-діяльнісного, системно-структурного підходів, із запровадженням авторського курсу музикотерапії, та проведено оцінку її ефективності. Показано, що впровадження програмних заходів дозволило визначити умови ефективності соціально-психологічного супроводу молоді в процесі відновлення після втрат і травматичних переживань, пов’язані з цілеспрямованою психотерапією (зокрема засобами музикотерапії) та соціальною підтримкою молоді. Визначено механізми резистентності, як найважливішого чинника відновлення після травматичних переживань, які мають значення для встановлення та підтримки соціальних відносин та призводять до загального відчуття зв’язку, а також є важливими для мобілізації ресурсів (сприяння комунікації між зацікавленими сторонами), процесів саморегуляції (здатності приймати рішення в кризових ситуаціях з урахуванням минулого досвіду тощо). Наголошено на дієвості інтегративної музичної терапії, що поєднувала психотерапевтичний вплив музики та інших видів мистецтва (малювання під музичний супровід, музичні та ігрові заняття, пластична драматизація під музичний супровід, творчість після прослуховування музики та ін.). З᾿ясовано, що після проведення формувальних заходів зафіксовано статистично доведене зменшення вираженості симптомів емоційного травматизму, депресивних станів та рівня тривожності. Спостерігалися також сприятливі зрушення у вимірах особистісних змінних (за параметрами самовпевненості, адекватності індивідуальних та просоціальних цінностей). Ключові слова: молодь, втрата, травматичне переживання, процес...
- Open Access
- 30 May 2026
- Published by Volodymyr Dahl East Ukrainian National University in Теоретичні і прикладні проблеми психології та соціальної роботи
- No. №2(70) 202
Система соціально-психологічного забезпечення ефективності процесу відновлення особистості та профілактики насильницької поведінки в кризові періоди життя
У статті розкрито систему соціально-психологічного забезпечення ефективності процесу відновлення особистості та профілактики насильницької поведінки в кризові періоди життя. Проведено аналіз і узагальнення наукових підходів до проблеми вивчення соціально-психологічних основ розвитку реабілітаційного потенціалу особистості та з’ясовано стан її розробки. Розкрито провідні напрями досліджень реабілітаційного потенціалу особистості, які, здебільшого, мають прагматичний характер і полягають у розробці та впровадженні програм з його підтримки, усунення негативних наслідків процесу його розвитку. Констатовано, що програми розвитку реабілітаційного потенціалу особистості спрямовані на підвищення продуктивності її життєдіяльності через покращення фізичного і психічного стану, а зміцнення психологічного здоровʼя у напрямку розвитку реабілітаційного потенціалу особистості зводиться до розробки програм health management, stress management, що включають інформаційно-діагностичні та відновлювально-профілактичні модулі. Наголошується, що значне місце у програмах health management щодо розвитку реабілітаційного потенціалу займають переважно медичні аспекти відновлення психосоматичного стану. Зʼясовано, що соціально-психологічні вектори розвитку реабілітаційного потенціалу особистості лише частково розглядаються у програмах stress management і wellness. Зазначене обумовило необхідність розробки концептуальних соціально-психологічних засад вивчення реабілітаційного потенціалу особистості, що дозволить ефективно вирішувати питання, повʼязані з його розвитком. Запропоновано систему соціально-психологічного забезпечення ефективності процесу розвитку реабілітаційного потенціалу особистості і профілактики насильницької поведінки з визначенням методологічних і змістовно-процесуальних засад впровадження диференційованої соціально-психологічної програми розвитку реабілітаційного потенціалу на діагностичному, психокорекційному та реконструкційному її етапах у напрямку адаптивного інжинірингу та моніторингу психологічного здоровʼя. Дієвість запропонованої системи соціально-психологічного забезпечення ефективності процесу розвитку реабілітаційного потенціалу особистості і профілактики насильницької поведінки доведена підвищенням показників життєстійкості; психологічного благополуччя; актуалізацією адаптивних копінг-стратегій; відновленням комунікативного потенціалу; підвищенням нервово-психічної стійкості; самооцінки; виправленням когнітивних та емоційних дисфункцій; підвищенням осмисленості життя; покращенням міжособистісних стосунків та соціального функціонування в цілому. Ключові слова: особистість, відновлення, соціально-психологічна допомога, реабілітаційний потенціал, кризові періоди життя, насильницька поведінка, профілактика насильницької поведінки.
- 30 May 2026
- Published by Volodymyr Dahl East Ukrainian National University in Теоретичні і прикладні проблеми психології та соціальної роботи
- No. №2(70) 202
Open AccessСистема соціально-психологічного забезпечення ефективності процесу відновлення особистості та профілактики насильницької поведінки в кризові періоди життя
У статті розкрито систему соціально-психологічного забезпечення ефективності процесу відновлення особистості та профілактики насильницької поведінки в кризові періоди життя. Проведено аналіз і узагальнення наукових підходів до проблеми вивчення соціально-психологічних основ розвитку реабілітаційного потенціалу особистості та з’ясовано стан її розробки. Розкрито провідні напрями досліджень реабілітаційного потенціалу особистості, які, здебільшого, мають прагматичний характер і полягають у розробці та впровадженні програм з його підтримки, усунення негативних наслідків процесу його розвитку. Констатовано, що програми розвитку реабілітаційного потенціалу особистості спрямовані на підвищення продуктивності її життєдіяльності через покращення фізичного і психічного стану, а зміцнення психологічного здоровʼя у напрямку розвитку реабілітаційного потенціалу особистості зводиться до розробки програм health management, stress management, що включають інформаційно-діагностичні та відновлювально-профілактичні модулі. Наголошується, що значне місце у програмах health management щодо розвитку реабілітаційного потенціалу займають переважно медичні аспекти відновлення психосоматичного стану. Зʼясовано, що соціально-психологічні вектори розвитку реабілітаційного потенціалу особистості лише частково розглядаються у програмах stress management і wellness. Зазначене обумовило необхідність розробки концептуальних соціально-психологічних засад вивчення реабілітаційного потенціалу особистості, що дозволить ефективно вирішувати питання, повʼязані з його розвитком. Запропоновано систему соціально-психологічного забезпечення ефективності процесу розвитку реабілітаційного потенціалу особистості і профілактики насильницької поведінки з визначенням методологічних і змістовно-процесуальних засад впровадження диференційованої соціально-психологічної програми розвитку реабілітаційного потенціалу на діагностичному, психокорекційному та реконструкційному її етапах у напрямку адаптивного інжинірингу та моніторингу психологічного здоровʼя. Дієвість запропонованої системи соціально-психологічного забезпечення ефективності процесу розвитку реабілітаційного потенціалу особистості і профілактики насильницької поведінки доведена підвищенням показників життєстійкості; психологічного благополуччя; актуалізацією адаптивних копінг-стратегій; відновленням комунікативного потенціалу; підвищенням нервово-психічної стійкості; самооцінки; виправленням когнітивних та емоційних дисфункцій; підвищенням осмисленості життя; покращенням міжособистісних стосунків та соціального функціонування в цілому. Ключові слова: особистість, відновлення, соціально-психологічна допомога, реабілітаційний потенціал, кризові періоди життя, насильницька поведінка, профілактика насильницької поведінки.
- 26 December 2025
- Published by Ivan Franko National University of Lviv in Lviv University Herald. Series: Psychological sciences
- No. 26,p. 86-109
Dynamics of the Structural components of psychological readiness of employees of Security and Defense Sector personnel during task performance on assignment (on the example of the National guard of Ukraine)
- 26 December 2025
- Published by Ivan Franko National University of Lviv in Lviv University Herald. Series: Psychological sciences
- No. 26,p. 86-109
Dynamics of the Structural components of psychological readiness of employees of Security and Defense Sector personnel during task performance on assignment (on the example of the National guard of Ukraine)
- 2 January 2025
- Published by Taylor & Francis in Journal of Military Ethics
- Vol. 24 (1) , 86-100
Army Values of the Ukrainian Soldier: Its Contents and Its Assessment by Combatants
- 2 January 2025
- Published by Taylor & Francis in Journal of Military Ethics
- Vol. 24 (1) , 86-100
Army Values of the Ukrainian Soldier: Its Contents and Its Assessment by Combatants
- 1 January 2025
- Published by Volodymyr Dahl East Ukrainian National University in Теоретичні і прикладні проблеми психології та соціальної роботи
- No. 1(66) 2025
Операціоналізація структурної моделі конфліктологічної компетентності фахівців соціономічної галузі
У статті розкрито структурні компоненти конфліктологічної компетентності фахівців соціономічної (на прикладі медичної) галузі в умовах професійної взаємодії та їх змістовно-критеріальне наповнення:когнітивний (знання про причини виникнення конфліктів, закономірності та етапи його розвитку і перебігу, особливості поведінки, спілкування і діяльності опонентів, їх психічні стани, прийоми конфліктного протиборства, психологічні характеристики конфліктних осіб); деонтологічний (знання корпоративних етичних норм поведінки і відносин у професійній медичній діяльності, їх дотримання);антиципаційний (вміння, на основі наявних знань, передбачати поведінку і діяльність опонентів у конфлікті, оцінювати його вплив на психологічний клімат у колективі); діяльнісно-рефлексивний (наявність розвиненої рефлексивної організації діяльності та відносин, рефлексія власної поведінки і спілкування, відображення ієрархічних відносин);конативно-регулятивний (вміння впливати на опонентів, їх оцінки, судження, мотиви протиборства, вирішувати конфлікт на продуктивній і конструктивній основі, організовувати роботу у постконфліктних ситуаціях професійної взаємодії). Виокремлено блоки структурних компонентів конфліктологічної компетентності фахівця-медика в умовах професійної взаємодії (аксіологічний блок, що поєднує когнітивний та деонтологічний компоненти конфліктологічної компетентності фахівця-медика; особистісний блок, який складають антиципаційний та діяльнісно-рефлексивний компоненти такої компетентності, технологічний блок, що утворює конативно-регулятивний компонент конфліктологічної компетентності фахівця-медика), які комплексно реалізують превентивну, прогностичну, конструктивну, рефлексивну, корекційну та оцінну функції. Операціоналізація структурної моделі конфліктологічної компетентності фахівців медичної галузі в умовах професійної взаємодії дозволила визначити емпіричні показники аксіологічного блоку структурних компонентів конфліктологічної компетентності цих фахівців (інформаційної складової конфліктологічної компетентності, уявлень респондентів щодо особистісно обумовлених ознак конфлікту, самооцінки метакогнітивних знань і метакогнітивної активності, конфліктологічної готовності). особистісного блоку (особистісної зрілості, вольового самоконтролю, адаптаційних характеристик та професійного здоровʼя, антиципаційних та емпатійних здібностей, рефлексивності), технологічного блоку (самооцінки типу особистості, сформованості навичок активного слухання у конфлікті (орієнтація на розуміння партнера, резюмування, відображення почуттів, прояснення, перефразування), стратегій поведінки у конфлікті та подолання стресових ситуацій, провідного типу реагування у конфліктній ситуації). Показано, що структура конфліктологічної компетентності фахівця-медика, яка дозволяє ефективно вирішувати професійні конфлікти, включає не тільки особливості особистості, а й здатність до рефлексії професійних ситуацій на надситуативному рівні (системне мислення) на основі метакогнітивних стратегій контролю, регулювання та моніторингу процесів оцінки конфліктних ситуацій і, на цій основі, здійснювати вибір копінг-стратегій і типів реагування у конфлікті, а також сформованість навичок...
- 1 January 2025
- Published by Volodymyr Dahl East Ukrainian National University in Теоретичні і прикладні проблеми психології та соціальної роботи
- No. 1(66) 2025
Операціоналізація структурної моделі конфліктологічної компетентності фахівців соціономічної галузі
У статті розкрито структурні компоненти конфліктологічної компетентності фахівців соціономічної (на прикладі медичної) галузі в умовах професійної взаємодії та їх змістовно-критеріальне наповнення:когнітивний (знання про причини виникнення конфліктів, закономірності та етапи його розвитку і перебігу, особливості поведінки, спілкування і діяльності опонентів, їх психічні стани, прийоми конфліктного протиборства, психологічні характеристики конфліктних осіб); деонтологічний (знання корпоративних етичних норм поведінки і відносин у професійній медичній діяльності, їх дотримання);антиципаційний (вміння, на основі наявних знань, передбачати поведінку і діяльність опонентів у конфлікті, оцінювати його вплив на психологічний клімат у колективі); діяльнісно-рефлексивний (наявність розвиненої рефлексивної організації діяльності та відносин, рефлексія власної поведінки і спілкування, відображення ієрархічних відносин);конативно-регулятивний (вміння впливати на опонентів, їх оцінки, судження, мотиви протиборства, вирішувати конфлікт на продуктивній і конструктивній основі, організовувати роботу у постконфліктних ситуаціях професійної взаємодії). Виокремлено блоки структурних компонентів конфліктологічної компетентності фахівця-медика в умовах професійної взаємодії (аксіологічний блок, що поєднує когнітивний та деонтологічний компоненти конфліктологічної компетентності фахівця-медика; особистісний блок, який складають антиципаційний та діяльнісно-рефлексивний компоненти такої компетентності, технологічний блок, що утворює конативно-регулятивний компонент конфліктологічної компетентності фахівця-медика), які комплексно реалізують превентивну, прогностичну, конструктивну, рефлексивну, корекційну та оцінну функції. Операціоналізація структурної моделі конфліктологічної компетентності фахівців медичної галузі в умовах професійної взаємодії дозволила визначити емпіричні показники аксіологічного блоку структурних компонентів конфліктологічної компетентності цих фахівців (інформаційної складової конфліктологічної компетентності, уявлень респондентів щодо особистісно обумовлених ознак конфлікту, самооцінки метакогнітивних знань і метакогнітивної активності, конфліктологічної готовності). особистісного блоку (особистісної зрілості, вольового самоконтролю, адаптаційних характеристик та професійного здоровʼя, антиципаційних та емпатійних здібностей, рефлексивності), технологічного блоку (самооцінки типу особистості, сформованості навичок активного слухання у конфлікті (орієнтація на розуміння партнера, резюмування, відображення почуттів, прояснення, перефразування), стратегій поведінки у конфлікті та подолання стресових ситуацій, провідного типу реагування у конфліктній ситуації). Показано, що структура конфліктологічної компетентності фахівця-медика, яка дозволяє ефективно вирішувати професійні конфлікти, включає не тільки особливості особистості, а й здатність до рефлексії професійних ситуацій на надситуативному рівні (системне мислення) на основі метакогнітивних стратегій контролю, регулювання та моніторингу процесів оцінки конфліктних ситуацій і, на цій основі, здійснювати вибір копінг-стратегій і типів реагування у конфлікті, а також сформованість навичок...
- Open Access
- 1 January 2023
- Published by National Academy of the National Guard of Ukraine in The Scientific Journal of the National Academy of National Guard "Honor and Law"
- Vol. 3 (86) , 137-148
THE IMAGE OF AN EFFECTIVE SERGEANT OF THE NATIONAL GUARD OF UKRAINE
Подано результати вивчення сприйняття образу ефективного сержанта у бойових підрозділах та підрозділах забезпечення Національної гвардії України. Обґрунтовано групи характеристик, що визначають ефективність сержантів за оцінками військовослужбовців з інтенсивним бойовим досвідом та досвідом тилового забезпечення.
- 1 January 2023
- Published by National Academy of the National Guard of Ukraine in The Scientific Journal of the National Academy of National Guard "Honor and Law"
- Vol. 3 (86) , 137-148
Open AccessTHE IMAGE OF AN EFFECTIVE SERGEANT OF THE NATIONAL GUARD OF UKRAINE
Подано результати вивчення сприйняття образу ефективного сержанта у бойових підрозділах та підрозділах забезпечення Національної гвардії України. Обґрунтовано групи характеристик, що визначають ефективність сержантів за оцінками військовослужбовців з інтенсивним бойовим досвідом та досвідом тилового забезпечення.
- Open Access
- 1 January 2023
- Published by National Academy of the National Guard of Ukraine in The Scientific Journal of the National Academy of National Guard "Honor and Law"
- Vol. 2 (85) , 109-119
PECULIARITIES OF MILITARY VALUES IN SERVICEMEN PARTICIPATING IN COMBAT OPERATIONS WITH VIOLATION OF MORAL NORMATIVITY
The study was conducted in 2022. The study involved 337 servicemen from private to senior warrant officers (42,16 % of mobilized servicemen; 57,84 % of contract servicemen). Participants in hostilities. The age of the study participants is from 20 to 55 years. All subjects were divided into two groups according to the "Maladaptive" methodology: group 1 – 59 people; group 2 – 277 people. The study's results identified the peculiarities of military values in military personnel participating in combat operations who have maladaptive reactions in the form of violation of moral normativity. The study involved servicemen participating in combat operations from private to senior warrant officer (mobilized – 42,16 %; contract servicemen – 57,84 %), divided into two groups: servicemen with signs of maladjustment – 59 people; and servicemen without pronounced signs of maladjustment – 277 people. Participants in hostilities. The age of the study participants is from 20 to 55 years. It has been determined that the indicator of violated moral normativity is associated with unfavorable social attitudes during combat missions and is not related to a direct threat to the life of a serviceman. The support of family and friends is not a resource for overcoming violated moral normativity. For servicemen with signs of impaired moral normativity, the most important thing is to remain humane and caring even in war, to respect their comrades, and be ready to give their lives for them. In the hierarchy of military values, these servicemen contrast humanity with military professionalism. For them, acting on orders or under force majeure circumstances is not an excuse for their own actions that violate moral norms. It is determined that the depth and stability of beliefs about one's own reliability, humanity, responsibility, and the inability to shift responsibility for actions committed during hostilities to insurmountable external circumstances or the order of the commander may be the basis for violation of moral normativity as one of the indicators of maladaptation and lead to loss of mental well-being.
- 1 January 2023
- Published by National Academy of the National Guard of Ukraine in The Scientific Journal of the National Academy of National Guard "Honor and Law"
- Vol. 2 (85) , 109-119
Open AccessPECULIARITIES OF MILITARY VALUES IN SERVICEMEN PARTICIPATING IN COMBAT OPERATIONS WITH VIOLATION OF MORAL NORMATIVITY
The study was conducted in 2022. The study involved 337 servicemen from private to senior warrant officers (42,16 % of mobilized servicemen; 57,84 % of contract servicemen). Participants in hostilities. The age of the study participants is from 20 to 55 years. All subjects were divided into two groups according to the "Maladaptive" methodology: group 1 – 59 people; group 2 – 277 people. The study's results identified the peculiarities of military values in military personnel participating in combat operations who have maladaptive reactions in the form of violation of moral normativity. The study involved servicemen participating in combat operations from private to senior warrant officer (mobilized – 42,16 %; contract servicemen – 57,84 %), divided into two groups: servicemen with signs of maladjustment – 59 people; and servicemen without pronounced signs of maladjustment – 277 people. Participants in hostilities. The age of the study participants is from 20 to 55 years. It has been determined that the indicator of violated moral normativity is associated with unfavorable social attitudes during combat missions and is not related to a direct threat to the life of a serviceman. The support of family and friends is not a resource for overcoming violated moral normativity. For servicemen with signs of impaired moral normativity, the most important thing is to remain humane and caring even in war, to respect their comrades, and be ready to give their lives for them. In the hierarchy of military values, these servicemen contrast humanity with military professionalism. For them, acting on orders or under force majeure circumstances is not an excuse for their own actions that violate moral norms. It is determined that the depth and stability of beliefs about one's own reliability, humanity, responsibility, and the inability to shift responsibility for actions committed during hostilities to insurmountable external circumstances or the order of the commander may be the basis for violation of moral normativity as one of the indicators of maladaptation and lead to loss of mental well-being.
- Open Access
- 1 January 2023
- Published by Volodymyr Dahl East Ukrainian National University
- No. 1(60) 2023
Очікування щодо образу ефективного лідера у військовослужбовців Національної Гвардії України
За результатами дослідження було визначено очікування підлеглих бойових підрозділів та підрозділів забезпечення щодо образу ефективного безпосереднього командира (молодшого офіцера). У дослідженні взяли участь військовослужбовці бойових підрозділів (203 особи) та підрозділів забезпечення (154 особи), особи рядового та сержантського складу, які виконують завдання в зоні бойових дій під керівництвом молодших офіцерів. Відповідно, було сформовано дві групи порівняння. Визначено, що найменш важливими для опису молодшого командира є його минулі досягнення, а найбільш важливими – здатність бути актуальним ситуації – як то здатність організовувати захист Батьківщини, родини, поранених підлеглих, для бойових підрозділів чи здатність вирішувати проблеми з нестачі ресурсів для тилових підрозділів. Обґрунтовано, що образи молодших офіцерів, на думку підлеглих бойових підрозділів, можна поділити на три групи характеристик, які визначають їхню ефективність: пасіонарність, здатність до глибоко етичного професійного спілкування та створення патріотичного простору навколо свого підрозділу. Підлеглі з логістики вважають, що такі групи характеристик, як здатність підтримувати "симбіотичні відносини" з підлеглими, створювати безпечний простір (простір довіри) всередині підрозділу та діяти в ситуації невизначеності, є важливими для ефективності молодшого офіцера. Вимоги до підлеглих бойових підрозділів глибші, від нього очікують, що саме він відкриє смисли, за які можна піти на смерть, сформує етичну атмосферу взаємодії, змінить сенс простору, що сприятиме єдності та безпеці тих, хто в ньому перебуває, тощо. Очікування від лідерів бойових і тилових підрозділів є дещо поляризованими в плані "трансформаційного - трансакційного" лідерства. Така поляризація, ймовірно, є наслідком "смислового навантаження", якому піддається діяльність командирів бойових підрозділів, що реалізують свої функціональні обов'язки в умовах інтенсивної загрози для життя.
- 1 January 2023
- Published by Volodymyr Dahl East Ukrainian National University
- No. 1(60) 2023
Open AccessОчікування щодо образу ефективного лідера у військовослужбовців Національної Гвардії України
За результатами дослідження було визначено очікування підлеглих бойових підрозділів та підрозділів забезпечення щодо образу ефективного безпосереднього командира (молодшого офіцера). У дослідженні взяли участь військовослужбовці бойових підрозділів (203 особи) та підрозділів забезпечення (154 особи), особи рядового та сержантського складу, які виконують завдання в зоні бойових дій під керівництвом молодших офіцерів. Відповідно, було сформовано дві групи порівняння. Визначено, що найменш важливими для опису молодшого командира є його минулі досягнення, а найбільш важливими – здатність бути актуальним ситуації – як то здатність організовувати захист Батьківщини, родини, поранених підлеглих, для бойових підрозділів чи здатність вирішувати проблеми з нестачі ресурсів для тилових підрозділів. Обґрунтовано, що образи молодших офіцерів, на думку підлеглих бойових підрозділів, можна поділити на три групи характеристик, які визначають їхню ефективність: пасіонарність, здатність до глибоко етичного професійного спілкування та створення патріотичного простору навколо свого підрозділу. Підлеглі з логістики вважають, що такі групи характеристик, як здатність підтримувати "симбіотичні відносини" з підлеглими, створювати безпечний простір (простір довіри) всередині підрозділу та діяти в ситуації невизначеності, є важливими для ефективності молодшого офіцера. Вимоги до підлеглих бойових підрозділів глибші, від нього очікують, що саме він відкриє смисли, за які можна піти на смерть, сформує етичну атмосферу взаємодії, змінить сенс простору, що сприятиме єдності та безпеці тих, хто в ньому перебуває, тощо. Очікування від лідерів бойових і тилових підрозділів є дещо поляризованими в плані "трансформаційного - трансакційного" лідерства. Така поляризація, ймовірно, є наслідком "смислового навантаження", якому піддається діяльність командирів бойових підрозділів, що реалізують свої функціональні обов'язки в умовах інтенсивної загрози для життя.
- Open Access
- 1 January 2023
- Published by Volodymyr Dahl East Ukrainian National University in Теоретичні і прикладні проблеми психології та соціальної роботи
- No. 1(60) 2023
Психологічні типи правоохоронців – дрібних корупціонерів
Стаття містить результати оригінального емпіричного дослідження схильних до дрібної корупції правоохоронців, в якому реалізований типологічний підхід до особистості. Дослідження проведено на матеріалі результатів психодіагностики 87 військовослужбовців Національної гвардії України, під час професійно-психологічного відбору на вищі посади та посади, що передбачають облік товарно-матеріальних цінностей, і які проходили обстеження за допомогою поліграфа. Використано результати професійно-психологічного відбору досліджуваних, які у подальшому піддавались процедурі кластерного аналізу. Визначено, що представники першого типу дрібних військових корупціонерів схильні до демонстрації своєї переваги над іншими, своїх виняткових знань та вмінь, своєї надмірної вимогливості до себе та до оточуючих. Їх нетерпимість до всього, що відрізняється від їх уявлень про правильне, вузькопрофесійне сприйняття взаємин і дійсності, суворість та негативний фон настрою змушують тих, хто не відповідає цим вимогам, вдаватися до їх задобрювання. Представники першого типу приймають «подарунки», плутаючи їх з проявами поваги, визнання їх «унікальності» як фахівців у певних сферах. Вони вдаються до торгівлі своєю прихильністю, комерціоналізуючи свої послуги як фахівця у певній сфері, використовуючи інструменти недобросовісної конкуренції. Схарактеризовано другий тип дрібних військових корупціонерів. Це представники нового, молодого покоління військовослужбовців, які є достатньо ерудованими, професійно вмотивованими, впевненими в собі і своїй професійній підготовці. Проте через свою толерантність та адаптивність вони сприймають явище корупції у військових колективах як об’єктивно задане, таке, що необхідно прийняти як даність. Вони проявляють терпимість до корупційної діяльності, з часом починають сприймати корупційні дії як один із можливих шляхів досягнення цілей. Вони дозволяють зробити себе частиною корупційних відносин. Представники третього типу дрібних військових корупціонерів не вирізняються особливими здібностями та щирою любов’ю до професії військовослужбовця НГУ. Проте, приналежність до соціальної групи правоохоронців – людей, які наділені формальною владою, дозволяє їм почуватися поважними, значимими особами. Їх низька професійна ідентичність, в основі якої є нерозвиненість прагнення працювати над собою, дозволяє іншим маніпулювати ними, втягувати їх у протиправні дії, робити знаряддям протиправних дій. Ймовірно, вони вважають для себе зручним отримувати протиправні вигоди, втішаючись, що не несуть відповідальності за дії, які не ініційовані ними (виконуючи розпорядження свого керівництва).
- 1 January 2023
- Published by Volodymyr Dahl East Ukrainian National University in Теоретичні і прикладні проблеми психології та соціальної роботи
- No. 1(60) 2023
Open AccessПсихологічні типи правоохоронців – дрібних корупціонерів
Стаття містить результати оригінального емпіричного дослідження схильних до дрібної корупції правоохоронців, в якому реалізований типологічний підхід до особистості. Дослідження проведено на матеріалі результатів психодіагностики 87 військовослужбовців Національної гвардії України, під час професійно-психологічного відбору на вищі посади та посади, що передбачають облік товарно-матеріальних цінностей, і які проходили обстеження за допомогою поліграфа. Використано результати професійно-психологічного відбору досліджуваних, які у подальшому піддавались процедурі кластерного аналізу. Визначено, що представники першого типу дрібних військових корупціонерів схильні до демонстрації своєї переваги над іншими, своїх виняткових знань та вмінь, своєї надмірної вимогливості до себе та до оточуючих. Їх нетерпимість до всього, що відрізняється від їх уявлень про правильне, вузькопрофесійне сприйняття взаємин і дійсності, суворість та негативний фон настрою змушують тих, хто не відповідає цим вимогам, вдаватися до їх задобрювання. Представники першого типу приймають «подарунки», плутаючи їх з проявами поваги, визнання їх «унікальності» як фахівців у певних сферах. Вони вдаються до торгівлі своєю прихильністю, комерціоналізуючи свої послуги як фахівця у певній сфері, використовуючи інструменти недобросовісної конкуренції. Схарактеризовано другий тип дрібних військових корупціонерів. Це представники нового, молодого покоління військовослужбовців, які є достатньо ерудованими, професійно вмотивованими, впевненими в собі і своїй професійній підготовці. Проте через свою толерантність та адаптивність вони сприймають явище корупції у військових колективах як об’єктивно задане, таке, що необхідно прийняти як даність. Вони проявляють терпимість до корупційної діяльності, з часом починають сприймати корупційні дії як один із можливих шляхів досягнення цілей. Вони дозволяють зробити себе частиною корупційних відносин. Представники третього типу дрібних військових корупціонерів не вирізняються особливими здібностями та щирою любов’ю до професії військовослужбовця НГУ. Проте, приналежність до соціальної групи правоохоронців – людей, які наділені формальною владою, дозволяє їм почуватися поважними, значимими особами. Їх низька професійна ідентичність, в основі якої є нерозвиненість прагнення працювати над собою, дозволяє іншим маніпулювати ними, втягувати їх у протиправні дії, робити знаряддям протиправних дій. Ймовірно, вони вважають для себе зручним отримувати протиправні вигоди, втішаючись, що не несуть відповідальності за дії, які не ініційовані ними (виконуючи розпорядження свого керівництва).
- Open Access
- 1 January 2023
- Published by National Academy of the National Guard of Ukraine in The Scientific Journal of the National Academy of National Guard "Honor and Law"
- Vol. 1 (84) , 114-124
PSYCHOMETRIC PROPERTIES OF THE METHOD ASSESSMENT OF NEGATIVE MENTAL REACTIONS AND STATES IN MILITARY SERVICEMEN AND EXPERIENCE OF ITS USE IN SHORT-TERM PSYCHOLOGICAL RECOVERY
The results of the developed methodology "Assessment of negative mental reactions and conditions in military personnel" are presented. The methodology consists of 16 statements, the results of which determine the presence of negative psychological symptoms in military personnel associated with participation in combat operations, and is a convenient tool for assessing the dynamics of the state in the conditions of short-term psychological rehabilitation programs. In contrast to the existing methods of diagnosing negative mental reactions and personality states that arose after participation in hostilities, the developed psychodiagnostic toolkit is able to take into account the physical and mental fatigue of the interviewees, the deterioration of their attention and other cognitive dysfunctions associated with experiencing a stressful experience; able to visually demonstrate changes in mental state that occurred during the psychological rehabilitation program. In addition to the information useful for the psychologist, during individual counseling, the visual form has a therapeutic effect for the serviceman himself, who is convinced of the effectiveness and usefulness of these measures; it is convenient for summarizing data and receiving feedback from the psychologist about the effectiveness of introducing new measures into psychological recovery programs; useful for obtaining information about the effectiveness of individual counseling work, providing the psychologist with a reflection on his professional activity. With the existing workload on psychologists, there is a need for supervision and their rotation in institutions that carry out psychological rehabilitation. The developed method was tested on a sample of more than 1,300 servicemen who took part in the psychological rehabilitation program.
- 1 January 2023
- Published by National Academy of the National Guard of Ukraine in The Scientific Journal of the National Academy of National Guard "Honor and Law"
- Vol. 1 (84) , 114-124
Open AccessPSYCHOMETRIC PROPERTIES OF THE METHOD ASSESSMENT OF NEGATIVE MENTAL REACTIONS AND STATES IN MILITARY SERVICEMEN AND EXPERIENCE OF ITS USE IN SHORT-TERM PSYCHOLOGICAL RECOVERY
The results of the developed methodology "Assessment of negative mental reactions and conditions in military personnel" are presented. The methodology consists of 16 statements, the results of which determine the presence of negative psychological symptoms in military personnel associated with participation in combat operations, and is a convenient tool for assessing the dynamics of the state in the conditions of short-term psychological rehabilitation programs. In contrast to the existing methods of diagnosing negative mental reactions and personality states that arose after participation in hostilities, the developed psychodiagnostic toolkit is able to take into account the physical and mental fatigue of the interviewees, the deterioration of their attention and other cognitive dysfunctions associated with experiencing a stressful experience; able to visually demonstrate changes in mental state that occurred during the psychological rehabilitation program. In addition to the information useful for the psychologist, during individual counseling, the visual form has a therapeutic effect for the serviceman himself, who is convinced of the effectiveness and usefulness of these measures; it is convenient for summarizing data and receiving feedback from the psychologist about the effectiveness of introducing new measures into psychological recovery programs; useful for obtaining information about the effectiveness of individual counseling work, providing the psychologist with a reflection on his professional activity. With the existing workload on psychologists, there is a need for supervision and their rotation in institutions that carry out psychological rehabilitation. The developed method was tested on a sample of more than 1,300 servicemen who took part in the psychological rehabilitation program.