Наталія Олексіївна Сиплива
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Наталія Олексіївна Сиплива has a total of 18 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Maksim Kulik
Poltava State Agrarian University
4 shared publications - І. І. Рожко
Полтавський державний аграрний університет, Полтава
4 shared publications - А. О. Gaidai
Ukrainian Institute for Plant Variety Examination, Ukraine, 03041, Kyiv, Henerala Rodymtseva str., 15
2 shared publications - Віталій Олександрович Дековець
Полтавський державний аграрний університет
2 shared publications - Олександр Анатолійович Руденко
Ukrainian Institute for Plant Variety Examination, Ukraine
2 shared publications - A. V. Rytchenko
Полтавський державний аграрний університет, Полтава
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 26 December 2025
- Published by Ukrainian Institute for Plant Variety Examination
Методичні рекомендації щодо застосування метеорологічних даних під час оцінювання результатів кваліфікаційної експертизи
У методичних рекомендаціях викладено принципи наукових досліджень щодо визначення впливу ключових екологічних факторів на ріст, розвиток і продуктивність сортів рослин за різних екологічних умов. Методичні рекомендації можуть бути використані студентами, науковцями та іншими фахівцями агрономічної галузі.
- 26 December 2025
- Published by Ukrainian Institute for Plant Variety Examination
Open AccessМетодичні рекомендації щодо застосування метеорологічних даних під час оцінювання результатів кваліфікаційної експертизи
У методичних рекомендаціях викладено принципи наукових досліджень щодо визначення впливу ключових екологічних факторів на ріст, розвиток і продуктивність сортів рослин за різних екологічних умов. Методичні рекомендації можуть бути використані студентами, науковцями та іншими фахівцями агрономічної галузі.
- Open Access
- 28 March 2025
- Published by Poltava State Agrarian Academy in Scientific Progress & Innovations
- Vol. 28 (1) , 55-62
Аналіз сортових ресурсів енергетичних культур в Україні
Використання альтернативних джерел енергії є критично важливим на сьогодні для більшості країн світу, що в перспективі сприятиме вирішенню проблеми доступної й дешевої енергії та пом’якшення наслідків глобального потепління. Основна, найбільш доступна й поновлювальна сировина для отримання енергії – це рослинна біомаса. Поставлена перед нами задача полягала в виокремленні найбільш продуктивних сортів представників трав’янистих й деревних енергетичних культур, які б задовольняли потреби виробництва. Для виконання цього завдання ми провели аналітичні дослідження. У своїй роботі ми використовували наступні методи: діалектичного пізнання процесів і явищ, монографічний; емпіричний; порівняльного аналізу та абстрактно-логічний підхід. У результаті аналізу кількісного складу оновленого сортименту енергетичних культур визначено, що станом на 2024 рік у Реєстрі сортів асортимент даних культур налічує 73 одиниць, які поєднують по 35 сортів деревних та 38 трав’янистих енергетичних культур. Найбільше наявних у Реєстрі сортів є представники родини Poaceae. За останні п’ять років Реєстр сортів оновився 34 сортами, серед яких лише сім культиварів трав’янистих культур. Сорти представлені такими видами, як сорго цукрове – шість сортів та два сорти міскантусу гігантського. Середня урожайність сортів роду Salix складає від 32,0 до 39,0 т/га сирої біомаси з теплоємністю пального 16–19 Мдж/кг. Також ми звернули увагу на динаміку селекційно-насінницької роботи над енергетичними культурами. Відмітимо, що серед наукових установ України дослідженнями насінництва та селекції сортів трав’янистих енергетичних культур працюють такі установи: Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка Національної академії наук України, Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України, Селекційно-генетичний інститут – Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення, Державна установа Інститут зернових культур Національної академії аграрних наук України та ін. Враховуючи ботаніко-біологічні особливості представників даної групи енергетичних культу та потенціал заявленої продуктивності у характеристиці заявлених у Реєстрі сортів рослин придатних для вирощування в Україні виокремлено найбільш продуктивні для кожної зони вирощування. В перспективі це дозволить виробляти достатню кількість насіннєвого й садивного матеріалу для закладки нових площ високопродуктивних енергетичних культур.
- 28 March 2025
- Published by Poltava State Agrarian Academy in Scientific Progress & Innovations
- Vol. 28 (1) , 55-62
Open AccessАналіз сортових ресурсів енергетичних культур в Україні
Використання альтернативних джерел енергії є критично важливим на сьогодні для більшості країн світу, що в перспективі сприятиме вирішенню проблеми доступної й дешевої енергії та пом’якшення наслідків глобального потепління. Основна, найбільш доступна й поновлювальна сировина для отримання енергії – це рослинна біомаса. Поставлена перед нами задача полягала в виокремленні найбільш продуктивних сортів представників трав’янистих й деревних енергетичних культур, які б задовольняли потреби виробництва. Для виконання цього завдання ми провели аналітичні дослідження. У своїй роботі ми використовували наступні методи: діалектичного пізнання процесів і явищ, монографічний; емпіричний; порівняльного аналізу та абстрактно-логічний підхід. У результаті аналізу кількісного складу оновленого сортименту енергетичних культур визначено, що станом на 2024 рік у Реєстрі сортів асортимент даних культур налічує 73 одиниць, які поєднують по 35 сортів деревних та 38 трав’янистих енергетичних культур. Найбільше наявних у Реєстрі сортів є представники родини Poaceae. За останні п’ять років Реєстр сортів оновився 34 сортами, серед яких лише сім культиварів трав’янистих культур. Сорти представлені такими видами, як сорго цукрове – шість сортів та два сорти міскантусу гігантського. Середня урожайність сортів роду Salix складає від 32,0 до 39,0 т/га сирої біомаси з теплоємністю пального 16–19 Мдж/кг. Також ми звернули увагу на динаміку селекційно-насінницької роботи над енергетичними культурами. Відмітимо, що серед наукових установ України дослідженнями насінництва та селекції сортів трав’янистих енергетичних культур працюють такі установи: Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка Національної академії наук України, Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України, Селекційно-генетичний інститут – Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення, Державна установа Інститут зернових культур Національної академії аграрних наук України та ін. Враховуючи ботаніко-біологічні особливості представників даної групи енергетичних культу та потенціал заявленої продуктивності у характеристиці заявлених у Реєстрі сортів рослин придатних для вирощування в Україні виокремлено найбільш продуктивні для кожної зони вирощування. В перспективі це дозволить виробляти достатню кількість насіннєвого й садивного матеріалу для закладки нових площ високопродуктивних енергетичних культур.
- Open Access
- 27 January 2025
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 27,p. 93-108
АНАЛІЗ СОРТОВИХ РЕСУРСІВ ЗЕРНОБОБОВИХ ОВОЧЕВИХ КУЛЬТУР В УКРАЇНІ
Вирощування бобових овочевих культур для отримання доступного білка на сьогодні є актуальним для більшості країн світу. Що обумовлено розширенням різноманіття харчування населення й перспективі сприятиме подоланню голоду відповідно цілей сталого розвитку. Мета теоретичного дослідження – здійснити аналіз сортів овочевих культур з родини бобових за кількісним та якісним складом, які за комплексом господарсько-корисних ознак є придатними для поширення на території України та споживання. У своїй роботі ми використовували наступні методи: діалектичного пізнання процесів і явищ, монографічний; емпіричний; порівняльного аналізу та абстрактно-логічний підхід. Результати. Основні овочеві культури з родини бобові (Fabaceae) – це арахіс, квасоля овочева, вігна, горох овочевий та боби. Ці культури слугують цінним доповненням для забезпечення населення рослинним білком. Поставлена перед нами задача полягала в виокремленні найбільш продуктивних сортів бобових овочевих культур, які б задовольняли потреби сільськогосподарського виробництва з урахуванням їх господарсько-корисних ознак. Для виконання цього завдання ми провели аналітичне (теоретичне) дослідження на основі змістовного огляду літератури. У результаті аналізу кількісного складу бобових овочевих культур визначено, що станом на 2024 рік у Реєстрі сортів налічується 128 сортів. За останні п’ять років, впродовж 2020-2024 років Реєстр сортів оновився 41 сортом овочевих бобових культур. Сорти представлені такими видами, як арахіс підземний – два сорти, квасоля звичайна (овочева) – 20, горох посівний (овочевий) – 16, боби кормові – один, а також наявно по одному сорту вігни променистої (квасоля золотиста, маш) і вігни спаржевої. Середня урожайність сортів квасолі звичайної (овочевої) складає від 12,0 до 45,0 т/га зелених бобів, арахісу підземного – 5,0 до 5,5 т/га, вігни – 1,5 до 10,5 т/га зелених бобів, гороху овочевого – 3,0 до 7,1 т/га зерна. Середній вміст білка коливається у сортів бобових зернових культур від 1,0% до 33,0% відповідно до культури. Визначено, що серед установ України дослідженнями насінництва та селекції сортів бобових культур працюють такі установи: Національний університет біоресурсів і природокористування, Інститут овочівництва і баштанництва, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВВІ-Агро», ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОМПАНІЯ ЛЕГІОН-АГРО», Товариство з обмеженою відповідальністю «Свитязь», та ін. Висновки. Враховуючи господарсько-корисні ознаки, кількісний та якісний склад представників овочевих культур з родини бобові та потенціал їх продуктивності у Реєстрі сортів рослин придатних для вирощування в Україні виокремлено найбільш врожайні. В перспективі це дозволить товаровиробникам підібрати відповідні сорти для вирощування та виробляти достатню кількість овочевої продукції для забезпечення рослинним білком як населення України, так і відкриває можливість експорту за кордон.
- 27 January 2025
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 27,p. 93-108
Open AccessАНАЛІЗ СОРТОВИХ РЕСУРСІВ ЗЕРНОБОБОВИХ ОВОЧЕВИХ КУЛЬТУР В УКРАЇНІ
Вирощування бобових овочевих культур для отримання доступного білка на сьогодні є актуальним для більшості країн світу. Що обумовлено розширенням різноманіття харчування населення й перспективі сприятиме подоланню голоду відповідно цілей сталого розвитку. Мета теоретичного дослідження – здійснити аналіз сортів овочевих культур з родини бобових за кількісним та якісним складом, які за комплексом господарсько-корисних ознак є придатними для поширення на території України та споживання. У своїй роботі ми використовували наступні методи: діалектичного пізнання процесів і явищ, монографічний; емпіричний; порівняльного аналізу та абстрактно-логічний підхід. Результати. Основні овочеві культури з родини бобові (Fabaceae) – це арахіс, квасоля овочева, вігна, горох овочевий та боби. Ці культури слугують цінним доповненням для забезпечення населення рослинним білком. Поставлена перед нами задача полягала в виокремленні найбільш продуктивних сортів бобових овочевих культур, які б задовольняли потреби сільськогосподарського виробництва з урахуванням їх господарсько-корисних ознак. Для виконання цього завдання ми провели аналітичне (теоретичне) дослідження на основі змістовного огляду літератури. У результаті аналізу кількісного складу бобових овочевих культур визначено, що станом на 2024 рік у Реєстрі сортів налічується 128 сортів. За останні п’ять років, впродовж 2020-2024 років Реєстр сортів оновився 41 сортом овочевих бобових культур. Сорти представлені такими видами, як арахіс підземний – два сорти, квасоля звичайна (овочева) – 20, горох посівний (овочевий) – 16, боби кормові – один, а також наявно по одному сорту вігни променистої (квасоля золотиста, маш) і вігни спаржевої. Середня урожайність сортів квасолі звичайної (овочевої) складає від 12,0 до 45,0 т/га зелених бобів, арахісу підземного – 5,0 до 5,5 т/га, вігни – 1,5 до 10,5 т/га зелених бобів, гороху овочевого – 3,0 до 7,1 т/га зерна. Середній вміст білка коливається у сортів бобових зернових культур від 1,0% до 33,0% відповідно до культури. Визначено, що серед установ України дослідженнями насінництва та селекції сортів бобових культур працюють такі установи: Національний університет біоресурсів і природокористування, Інститут овочівництва і баштанництва, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВВІ-Агро», ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОМПАНІЯ ЛЕГІОН-АГРО», Товариство з обмеженою відповідальністю «Свитязь», та ін. Висновки. Враховуючи господарсько-корисні ознаки, кількісний та якісний склад представників овочевих культур з родини бобові та потенціал їх продуктивності у Реєстрі сортів рослин придатних для вирощування в Україні виокремлено найбільш врожайні. В перспективі це дозволить товаровиробникам підібрати відповідні сорти для вирощування та виробляти достатню кількість овочевої продукції для забезпечення рослинним білком як населення України, так і відкриває можливість експорту за кордон.
- Open Access
- 29 December 2023
- Published by Poltava State Agrarian Academy in Scientific Progress & Innovations
- Vol. 26 (4) , 77-84
Сучасний стан сортових ресурсів овочевих культур в Україні
На сьогодні, забезпечення населення України якісними продуктами харчування є важливим питанням, що потребує вирішення. Будь-яка агротехнологія вирощування овочевої культури використовує в своїй основі певний сорт або гібрид. Цей сортимент в овочівництві дуже різноманітний, Тому, що б вірно підібрати сорт до вирощування й задовільнити вимоги виробництва ми провели аналітичні дослідження. Що здійснено на основі огляду літературних джерел. Нами була здійснена спроба проаналізувати наявний сортимент овочевих культур, що внесені до Державного реєстру сортів рослин придатних до поширення в Україні (надалі – Реєстру сортів рослин). В статті здійснено порівняльний аналіз напрацювань української та іноземної селекційно-насінницької роботи овочевих культур. Що дозволить зорієнтуватися виробникам та обрати до вирощування нові, високопродуктивні й адаптовані сорти та гібриди овочевих культур. Метою проведення огляду було визначення кількісного складу сортів й гібридів овочевих культур, придатних за комплексом показників для поширення на території України та їх врожайності. За проведення огляду було використано наступні методи: діалектичного пізнання процесів і явищ, монографічний; емпіричний; порівняльного аналізу та абстрактно-логічний. В результаті аналізу кількісного складу оновленого сортименту овочевих культур визначено, що за останні п’ять років у Реєстрі сортів асортимент овочевих культур оновився 1103 сортами. Найвищий показник оновлення сортів належить овочевим культурам з родин: Solanaceaе, Cucurbitaceae, Brassicaceae, середній показних яких становить від 26 до 53 культиварів у рік. З родини Solanaceaе переважаючі види – помідор їстівний (середня урожайність 148,5 т/га) та картопля. Нині у Реєстрі сортів овочевих культур родини Brassicaceae у середньому за 5 років становить 10,3 шт. Найбільше сортів цієї родини представлені видами капусти: цвітна та білоголова (середня урожайність 71,0 т/га). Відмічена тенденція збільшення сортів овочевих культур з родини Cucurbitacea – від 0,6 у 2019 році до 23,7 шт. у 2023 році. Найбільше з цієї родини зареєстровано сортів огірка посівного з середньою врожайністю від 127,3 до 245,0 т/га. За оновлення сортового різноманіття в Реєстрі простежується динаміка збільшення сортів овочевих культур іноземної селекції, що за кількістю у 4,7–6,2 рази переважають сорти української селекції. Таким чином, усі сорти овочевих культур внесені в Реєстр сортів рослин адаптовані до умов вирощування та здатні формувати високий рівень врожайності у певних ґрунтово-кліматичних умовах, в спорудах закритого грунту й придатні до споживання у свіжому або переробленому виді.
- 29 December 2023
- Published by Poltava State Agrarian Academy in Scientific Progress & Innovations
- Vol. 26 (4) , 77-84
Open AccessСучасний стан сортових ресурсів овочевих культур в Україні
На сьогодні, забезпечення населення України якісними продуктами харчування є важливим питанням, що потребує вирішення. Будь-яка агротехнологія вирощування овочевої культури використовує в своїй основі певний сорт або гібрид. Цей сортимент в овочівництві дуже різноманітний, Тому, що б вірно підібрати сорт до вирощування й задовільнити вимоги виробництва ми провели аналітичні дослідження. Що здійснено на основі огляду літературних джерел. Нами була здійснена спроба проаналізувати наявний сортимент овочевих культур, що внесені до Державного реєстру сортів рослин придатних до поширення в Україні (надалі – Реєстру сортів рослин). В статті здійснено порівняльний аналіз напрацювань української та іноземної селекційно-насінницької роботи овочевих культур. Що дозволить зорієнтуватися виробникам та обрати до вирощування нові, високопродуктивні й адаптовані сорти та гібриди овочевих культур. Метою проведення огляду було визначення кількісного складу сортів й гібридів овочевих культур, придатних за комплексом показників для поширення на території України та їх врожайності. За проведення огляду було використано наступні методи: діалектичного пізнання процесів і явищ, монографічний; емпіричний; порівняльного аналізу та абстрактно-логічний. В результаті аналізу кількісного складу оновленого сортименту овочевих культур визначено, що за останні п’ять років у Реєстрі сортів асортимент овочевих культур оновився 1103 сортами. Найвищий показник оновлення сортів належить овочевим культурам з родин: Solanaceaе, Cucurbitaceae, Brassicaceae, середній показних яких становить від 26 до 53 культиварів у рік. З родини Solanaceaе переважаючі види – помідор їстівний (середня урожайність 148,5 т/га) та картопля. Нині у Реєстрі сортів овочевих культур родини Brassicaceae у середньому за 5 років становить 10,3 шт. Найбільше сортів цієї родини представлені видами капусти: цвітна та білоголова (середня урожайність 71,0 т/га). Відмічена тенденція збільшення сортів овочевих культур з родини Cucurbitacea – від 0,6 у 2019 році до 23,7 шт. у 2023 році. Найбільше з цієї родини зареєстровано сортів огірка посівного з середньою врожайністю від 127,3 до 245,0 т/га. За оновлення сортового різноманіття в Реєстрі простежується динаміка збільшення сортів овочевих культур іноземної селекції, що за кількістю у 4,7–6,2 рази переважають сорти української селекції. Таким чином, усі сорти овочевих культур внесені в Реєстр сортів рослин адаптовані до умов вирощування та здатні формувати високий рівень врожайності у певних ґрунтово-кліматичних умовах, в спорудах закритого грунту й придатні до споживання у свіжому або переробленому виді.
- Open Access
- 3 April 2023
- Published by Sumy National Agrarian University in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology
- Vol. 50 (4) , 21-28
ЗАЛЕЖНІСТЬ ВРОЖАЙНОСТІ БІОМАСИ МІСКАНТУСА ГІГАНТСЬКОГО ВІД КІЛЬКІСНИХ ПОКАЗНИКІВ РОСЛИН ЗА ВИРОЩУВАННІ З БОБОВИМИ КУЛЬТУРАМИ В УМОВАХ ЦЕНТРАЛЬНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
У статті визначено особливості формування врожайності міскантуса гігантського залежно від кількісних показників рослинного фітоценозу на основі екологізації технології вирощування культури. Дослідження проведені в умовах центральної частини Лісостепу з використанням методичних рекомендацій українських і зарубіжних авторів. Експеримент поєднував вивчення наступних чинників: чинник А – рік (2016–2021 рр.), чинник В – способи вирощування міскантуса гігантського: варіант 1 – одновидові насадження міскантуса (контроль), варіант 2 – вирощування міскантуса сумісно з багаторічним люпином (Lupinus perennis L.), 3 варіант – вирощування міскантуса сумісно з люцерною серповидною (Medicago falcata L.), 4 варіант – вирощування міскантуса сумісно з конюшиною червоною (Trifolium pratense L.). Кількісні показники рослин визначали відповідно до затвердженої методики, а врожай біомаси – ваговим методом. Зв’язки між показниками встановлювали на основі кореляційно-регресійного аналізу. За результатами досліджень встановлено, що кількісні показники рослин міскантуса гігантського, залежно від способів вирощування культури, мали значне варіюванням. Встановлено, що врожайність сухої біомаси міскантуса гігантського залежить від способу вирощування культури та має чіткий тренд до щорічного збільшення: від 6,7 т/га – у перший рік, до 18,6 т/га – на четвертий рік. Найбільшу врожайність сухої біомаси за роки дослідження (13,7 т/га) отримали на варіантах сумісного вирощування з люпином, істотно менше – при вирощуванні культури з люцерною та конюшиною. Прибавка врожаю міскантуса гігантського на варіантах сумісного вирощування з люпином становило у середньому за роки 1,2 т/га. Врожай біомаси з конюшиною та люцерною, порівняно із контролем була відповідно 0,5 і 0,4 т/га. Дослідження показали суттєвий вплив кількісних показників: за коефіцієнтом кореляції (r ˃ 0,7) та рівняннями регресії на врожайність біомаси міскантуса. Кореляційні залежності свідчать, що різні способи вирощування міскантуса гігантського мають вплив на формування біометричних показників та їх зв'язок із врожайністю біомаси. Встановлено, що у одновидових насадженнях найбільша урожайність біомаси міскантуса гігантського формується за рахунок висоти і густоти стеблостою (r ˃ 0,7), менший вплив мають довжина листка та іх кількість (r ˃ 0,31–0,69).
- 3 April 2023
- Published by Sumy National Agrarian University in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology
- Vol. 50 (4) , 21-28
Open AccessЗАЛЕЖНІСТЬ ВРОЖАЙНОСТІ БІОМАСИ МІСКАНТУСА ГІГАНТСЬКОГО ВІД КІЛЬКІСНИХ ПОКАЗНИКІВ РОСЛИН ЗА ВИРОЩУВАННІ З БОБОВИМИ КУЛЬТУРАМИ В УМОВАХ ЦЕНТРАЛЬНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
У статті визначено особливості формування врожайності міскантуса гігантського залежно від кількісних показників рослинного фітоценозу на основі екологізації технології вирощування культури. Дослідження проведені в умовах центральної частини Лісостепу з використанням методичних рекомендацій українських і зарубіжних авторів. Експеримент поєднував вивчення наступних чинників: чинник А – рік (2016–2021 рр.), чинник В – способи вирощування міскантуса гігантського: варіант 1 – одновидові насадження міскантуса (контроль), варіант 2 – вирощування міскантуса сумісно з багаторічним люпином (Lupinus perennis L.), 3 варіант – вирощування міскантуса сумісно з люцерною серповидною (Medicago falcata L.), 4 варіант – вирощування міскантуса сумісно з конюшиною червоною (Trifolium pratense L.). Кількісні показники рослин визначали відповідно до затвердженої методики, а врожай біомаси – ваговим методом. Зв’язки між показниками встановлювали на основі кореляційно-регресійного аналізу. За результатами досліджень встановлено, що кількісні показники рослин міскантуса гігантського, залежно від способів вирощування культури, мали значне варіюванням. Встановлено, що врожайність сухої біомаси міскантуса гігантського залежить від способу вирощування культури та має чіткий тренд до щорічного збільшення: від 6,7 т/га – у перший рік, до 18,6 т/га – на четвертий рік. Найбільшу врожайність сухої біомаси за роки дослідження (13,7 т/га) отримали на варіантах сумісного вирощування з люпином, істотно менше – при вирощуванні культури з люцерною та конюшиною. Прибавка врожаю міскантуса гігантського на варіантах сумісного вирощування з люпином становило у середньому за роки 1,2 т/га. Врожай біомаси з конюшиною та люцерною, порівняно із контролем була відповідно 0,5 і 0,4 т/га. Дослідження показали суттєвий вплив кількісних показників: за коефіцієнтом кореляції (r ˃ 0,7) та рівняннями регресії на врожайність біомаси міскантуса. Кореляційні залежності свідчать, що різні способи вирощування міскантуса гігантського мають вплив на формування біометричних показників та їх зв'язок із врожайністю біомаси. Встановлено, що у одновидових насадженнях найбільша урожайність біомаси міскантуса гігантського формується за рахунок висоти і густоти стеблостою (r ˃ 0,7), менший вплив мають довжина листка та іх кількість (r ˃ 0,31–0,69).
- Open Access
- 29 December 2022
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology
- Vol. 50 (4) , 21-28
ЗАЛЕЖНІСТЬ ВРОЖАЙНОСТІ БІОМАСИ МІСКАНТУСА ГІГАНТСЬКОГО ВІД КІЛЬКІСНИХ ПОКАЗНИКІВ РОСЛИН ЗА ВИРОЩУВАННІ З БОБОВИМИ КУЛЬТУРАМИ В УМОВАХ ЦЕНТРАЛЬНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
У статті визначено особливості формування врожайності міскантуса гігантського залежно від кількісних показників рослинного фітоценозу на основі екологізації технології вирощування культури. Дослідження проведені в умовах центральної частини Лісостепу з використанням методичних рекомендацій українських і зарубіжних авторів. Експеримент поєднував вивчення наступних чинників: чинник А – рік (2016–2021 рр.), чинник В – способи вирощування міскантуса гігантського: варіант 1 – одновидові насадження міскантуса (контроль), варіант 2 – вирощування міскантуса сумісно з багаторічним люпином (Lupinus perennis L.), 3 варіант – вирощування міскантуса сумісно з люцерною серповидною (Medicago falcata L.), 4 варіант – вирощування міскантуса сумісно з конюшиною червоною (Trifolium pratense L.). Кількісні показники рослин визначали відповідно до затвердженої методики, а врожай біомаси – ваговим методом. Зв’язки між показниками встановлювали на основі кореляційно-регресійного аналізу. За результатами досліджень встановлено, що кількісні показники рослин міскантуса гігантського, залежно від способів вирощування культури, мали значне варіюванням. Встановлено, що врожайність сухої біомаси міскантуса гігантського залежить від способу вирощування культури та має чіткий тренд до щорічного збільшення: від 6,7 т/га – у перший рік, до 18,6 т/га – на четвертий рік. Найбільшу врожайність сухої біомаси за роки дослідження (13,7 т/га) отримали на варіантах сумісного вирощування з люпином, істотно менше – при вирощуванні культури з люцерною та конюшиною. Прибавка врожаю міскантуса гігантського на варіантах сумісного вирощування з люпином становило у середньому за роки 1,2 т/га. Врожай біомаси з конюшиною та люцерною, порівняно із контролем була відповідно 0,5 і 0,4 т/га. Дослідження показали суттєвий вплив кількісних показників: за коефіцієнтом кореляції (r ˃ 0,7) та рівняннями регресії на врожайність біомаси міскантуса. Кореляційні залежності свідчать, що різні способи вирощування міскантуса гігантського мають вплив на формування біометричних показників та їх зв'язок із врожайністю біомаси. Встановлено, що у одновидових насадженнях найбільша урожайність біомаси міскантуса гігантського формується за рахунок висоти і густоти стеблостою (r ˃ 0,7), менший вплив мають довжина листка та іх кількість (r ˃ 0,31–0,69).
- 29 December 2022
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology
- Vol. 50 (4) , 21-28
Open AccessЗАЛЕЖНІСТЬ ВРОЖАЙНОСТІ БІОМАСИ МІСКАНТУСА ГІГАНТСЬКОГО ВІД КІЛЬКІСНИХ ПОКАЗНИКІВ РОСЛИН ЗА ВИРОЩУВАННІ З БОБОВИМИ КУЛЬТУРАМИ В УМОВАХ ЦЕНТРАЛЬНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
У статті визначено особливості формування врожайності міскантуса гігантського залежно від кількісних показників рослинного фітоценозу на основі екологізації технології вирощування культури. Дослідження проведені в умовах центральної частини Лісостепу з використанням методичних рекомендацій українських і зарубіжних авторів. Експеримент поєднував вивчення наступних чинників: чинник А – рік (2016–2021 рр.), чинник В – способи вирощування міскантуса гігантського: варіант 1 – одновидові насадження міскантуса (контроль), варіант 2 – вирощування міскантуса сумісно з багаторічним люпином (Lupinus perennis L.), 3 варіант – вирощування міскантуса сумісно з люцерною серповидною (Medicago falcata L.), 4 варіант – вирощування міскантуса сумісно з конюшиною червоною (Trifolium pratense L.). Кількісні показники рослин визначали відповідно до затвердженої методики, а врожай біомаси – ваговим методом. Зв’язки між показниками встановлювали на основі кореляційно-регресійного аналізу. За результатами досліджень встановлено, що кількісні показники рослин міскантуса гігантського, залежно від способів вирощування культури, мали значне варіюванням. Встановлено, що врожайність сухої біомаси міскантуса гігантського залежить від способу вирощування культури та має чіткий тренд до щорічного збільшення: від 6,7 т/га – у перший рік, до 18,6 т/га – на четвертий рік. Найбільшу врожайність сухої біомаси за роки дослідження (13,7 т/га) отримали на варіантах сумісного вирощування з люпином, істотно менше – при вирощуванні культури з люцерною та конюшиною. Прибавка врожаю міскантуса гігантського на варіантах сумісного вирощування з люпином становило у середньому за роки 1,2 т/га. Врожай біомаси з конюшиною та люцерною, порівняно із контролем була відповідно 0,5 і 0,4 т/га. Дослідження показали суттєвий вплив кількісних показників: за коефіцієнтом кореляції (r ˃ 0,7) та рівняннями регресії на врожайність біомаси міскантуса. Кореляційні залежності свідчать, що різні способи вирощування міскантуса гігантського мають вплив на формування біометричних показників та їх зв'язок із врожайністю біомаси. Встановлено, що у одновидових насадженнях найбільша урожайність біомаси міскантуса гігантського формується за рахунок висоти і густоти стеблостою (r ˃ 0,7), менший вплив мають довжина листка та іх кількість (r ˃ 0,31–0,69).
- 24 September 2021
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 7,p. 84-91
Адаптивність та мінливість насіннєвої продуктивності сортозразків проса прутоподібного
Мета. Вивчити та проаналізувати отримані резуль-тати наших досліджень щодо адаптивних власти-востей (посухостійкість, морозостійкість, стійкістьдо вилягання) сортозразків проса прутоподібного,їхній вплив на насіннєву продуктивність. Методи.Загальнонаукові та спеціальні: аналіз і узагальнення,польовий, лабораторний, статистичні. Результати.Згідно з поділом наявного сортименту проса прутопо-дібного науковці виокремлюють височинні та низинніекотипи. Із сортозразків проса прутоподібного, щобули обрані для вивчення, 18,0% – низовинні екотипи,82,0% – височинні екотипи. Сортозразки проса пру-топодібного за масою 1 000 насінин мають незначневаріювання у групі височинних екотипів – від 1,42 до1,98 г, а в низовинних екотипів крупність насіння вия-вилась значно меншою та змінювалася в межах від0,85 до 0,94 г. З-поміж сортозразків проса прутоподіб-ного, що досліджувалися, найбільш ваговите насіннямали: Санберст, Патфіндер, Шелтер (на рівні абобільше 1,80 г). Середнє значення за масою 1 000 насі-нин виявлено в сортів Кейв-ін-рок, Дакота, Картадж,Форестбург (1,42–1,66 г). За адаптивними особливос-тями встановлено, що всі сортозразки проса прутопо-дібного мають високу посухо- і морозостійкість – від4–5 балів (окрім сортів Аламо, Небраска і Канлоу,для них цей показник був на рівні або менше 2 балів),високу і середню стійкість до вилягання – від 4 до5 балів, окрім сортів Блеквелл, Патфіндер, Канлоу,Аламо – на рівні 3 балів. Визначено, що сортозразкипроса прутоподібного Кейв-ін-рок, Шелтер, Картадж,Форесбург, Блеквелл і Патфіндер належать до високо-врожайних (307,2–340,5 кг/га). Згідно з результатамикореляційно-регресійного аналізу визначено, що дов-жина і ширина волоті, вихід насіння з неї мають най-більший вплив на врожайність біомаси (відповідно r = 0,74, 0,77 і 0,85). Висновки. Усі сортозразкипроса прутоподібного походять зі СполученихШтатів Америки, вони зареєстровані в різні роки,наявні низовинні та височинні екотипи, що харак-теризуються різними адаптивними властивостями,значним варіюванням за масою 1 000 насінин – від0,85 до 1,98 г, насіннєвою врожайністю. Результатидосліджень засвідчують, що всі сортозразки проса пру-топодібного мають високу посухо- і морозостійкість,високу і середню стійкість до вилягання. Сортозразкипроса прутоподібного належать до високоврожайних(307,2–340,5 кг/га).
- 24 September 2021
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 7,p. 84-91
Адаптивність та мінливість насіннєвої продуктивності сортозразків проса прутоподібного
Мета. Вивчити та проаналізувати отримані резуль-тати наших досліджень щодо адаптивних власти-востей (посухостійкість, морозостійкість, стійкістьдо вилягання) сортозразків проса прутоподібного,їхній вплив на насіннєву продуктивність. Методи.Загальнонаукові та спеціальні: аналіз і узагальнення,польовий, лабораторний, статистичні. Результати.Згідно з поділом наявного сортименту проса прутопо-дібного науковці виокремлюють височинні та низинніекотипи. Із сортозразків проса прутоподібного, щобули обрані для вивчення, 18,0% – низовинні екотипи,82,0% – височинні екотипи. Сортозразки проса пру-топодібного за масою 1 000 насінин мають незначневаріювання у групі височинних екотипів – від 1,42 до1,98 г, а в низовинних екотипів крупність насіння вия-вилась значно меншою та змінювалася в межах від0,85 до 0,94 г. З-поміж сортозразків проса прутоподіб-ного, що досліджувалися, найбільш ваговите насіннямали: Санберст, Патфіндер, Шелтер (на рівні абобільше 1,80 г). Середнє значення за масою 1 000 насі-нин виявлено в сортів Кейв-ін-рок, Дакота, Картадж,Форестбург (1,42–1,66 г). За адаптивними особливос-тями встановлено, що всі сортозразки проса прутопо-дібного мають високу посухо- і морозостійкість – від4–5 балів (окрім сортів Аламо, Небраска і Канлоу,для них цей показник був на рівні або менше 2 балів),високу і середню стійкість до вилягання – від 4 до5 балів, окрім сортів Блеквелл, Патфіндер, Канлоу,Аламо – на рівні 3 балів. Визначено, що сортозразкипроса прутоподібного Кейв-ін-рок, Шелтер, Картадж,Форесбург, Блеквелл і Патфіндер належать до високо-врожайних (307,2–340,5 кг/га). Згідно з результатамикореляційно-регресійного аналізу визначено, що дов-жина і ширина волоті, вихід насіння з неї мають най-більший вплив на врожайність біомаси (відповідно r = 0,74, 0,77 і 0,85). Висновки. Усі сортозразкипроса прутоподібного походять зі СполученихШтатів Америки, вони зареєстровані в різні роки,наявні низовинні та височинні екотипи, що харак-теризуються різними адаптивними властивостями,значним варіюванням за масою 1 000 насінин – від0,85 до 1,98 г, насіннєвою врожайністю. Результатидосліджень засвідчують, що всі сортозразки проса пру-топодібного мають високу посухо- і морозостійкість,високу і середню стійкість до вилягання. Сортозразкипроса прутоподібного належать до високоврожайних(307,2–340,5 кг/га).
- Open Access
- 20 December 2019
- Published by Ukrainian Institute for Plant Variety Examination in Plant varieties studying and protection
- Vol. 15 (4) , 354-364
The study of the varietal specimens of switchgrass (Panicum virgatum L.) on a complex of useful signs in the Central Forest-Steppe of Ukraine conditions
- 20 December 2019
- Published by Ukrainian Institute for Plant Variety Examination in Plant varieties studying and protection
- Vol. 15 (4) , 354-364
Open AccessThe study of the varietal specimens of switchgrass (Panicum virgatum L.) on a complex of useful signs in the Central Forest-Steppe of Ukraine conditions