Oleksandr Manzhura
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Oleksandr Manzhura has a total of 12 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Nataliia Kraus
Separate structural unit “Institute of Innovative Education of the Kyiv National University of Construction and Architecture
9 shared publications - Kateryna Kraus
Bohdan Khmelnytskyi National University of Cherkasy
8 shared publications - Тетяна Костишина
Полтавський університет економіки і торгівл
2 shared publications Borys Grinchenko Kiev University
1 shared publication- Galyna Pochenchuk
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
1 shared publication Poltava University of Economics and Trade
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 19 February 2026
- Published by DKS Center in Efektyvna ekonomika
- No. 2
ПІДПРИЄМНИЦТВО В ГАЛУЗІ МЕДИЦИНИ КРАЇН ЄС: СУЧАСНИЙ СТАН, ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТА ВИКЛИКИ
- 19 February 2026
- Published by DKS Center in Efektyvna ekonomika
- No. 2
Open AccessПІДПРИЄМНИЦТВО В ГАЛУЗІ МЕДИЦИНИ КРАЇН ЄС: СУЧАСНИЙ СТАН, ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТА ВИКЛИКИ
- 18 November 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Сталий розвиток економіки
- No. 6 (57),p. 296-301
ОБСЛУГОВУЮЧІ КООПЕРАТИВИ В РОЗВИТКУ ІНФРАСТРУКТУРИ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ
Стаття присвячена ролі обслуговуючих (сервісних) кооперативів у відновленні та модернізації інфраструктури сільських територій України в умовах збройної агресії та пов’язаних з нею наслідків. Актуальність зумовлена потребою інноваційних механізмів відбудови, де обслуговуючі кооперативи забезпечують консолідацію ресурсів для енергетичної, логістичної, медичної та соціальної інфраструктури. Обслуговуючі кооперативи класифіковано на сільськогосподарські (маркетингові), постачальницькі, кредитно-фінансові, енергетичні, медичні (у т. ч. стоматологічні), сервісні-інфраструктурні та комбіновані. Вони забезпечують зниження витрат, підвищують доступ членів до необхідних послуг. Рекомендовано державну підтримку пілотних медичних (зокрема стоматологічних) та енергетичних кооперативів. Вказано, що зарубіжний досвід підтверджує ефективність таких моделей для сталого розвитку інфраструктури сільських територій.
- 18 November 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Сталий розвиток економіки
- No. 6 (57),p. 296-301
ОБСЛУГОВУЮЧІ КООПЕРАТИВИ В РОЗВИТКУ ІНФРАСТРУКТУРИ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ
Стаття присвячена ролі обслуговуючих (сервісних) кооперативів у відновленні та модернізації інфраструктури сільських територій України в умовах збройної агресії та пов’язаних з нею наслідків. Актуальність зумовлена потребою інноваційних механізмів відбудови, де обслуговуючі кооперативи забезпечують консолідацію ресурсів для енергетичної, логістичної, медичної та соціальної інфраструктури. Обслуговуючі кооперативи класифіковано на сільськогосподарські (маркетингові), постачальницькі, кредитно-фінансові, енергетичні, медичні (у т. ч. стоматологічні), сервісні-інфраструктурні та комбіновані. Вони забезпечують зниження витрат, підвищують доступ членів до необхідних послуг. Рекомендовано державну підтримку пілотних медичних (зокрема стоматологічних) та енергетичних кооперативів. Вказано, що зарубіжний досвід підтверджує ефективність таких моделей для сталого розвитку інфраструктури сільських територій.
- 30 May 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Інклюзивна економіка
- No. 2 (08),p. 29-36
INCLUSIVE DEVELOPMENT OF THE AGRICULTURAL SECTOR ON THE BASIS OF SHARING AND CIRCULAR ECONOMY
Introduction. Inclusive development of agricultural enterprises is possible under the conditions of implementing a sharing and circular business model. The purpose of the article is to propose a basic model of the interconnection of the structural elements of the circular and sharing economy, which formed the basis of the modern development of the agricultural sector, and to present their innovative, ecological, and inclusive actualization. Methods. To achieve the specified goal, the work used the methods of grouping, analysis and synthesis, generalization, comparison, and the systemic method. Results. The fact that the inclusive development of the agricultural sector based on environmental friendliness, waste-free production, and rational and economical use of resources is one of the goals of sustainable development is substantiated and revealed. The constituent structural elements of the circular and sharing economy, which formed the basis of the development of the agricultural sector, making it inclusive, are presented. Itʼs indicated that the sharing economy model is used in various sectors of the economy: mobility industry, retail trade, entertainment, multimedia, telecommunications, agricultural, energy, financial sectors, tourism, and hospitality. Conclusions. It is substantiated that the joint use of movable and immovable property will allow business entities to spend less on purchasing new means of labor and invest more in innovating business processes, accelerating the transition to green technologies and the formation of a circular economy.
- 30 May 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Інклюзивна економіка
- No. 2 (08),p. 29-36
INCLUSIVE DEVELOPMENT OF THE AGRICULTURAL SECTOR ON THE BASIS OF SHARING AND CIRCULAR ECONOMY
Introduction. Inclusive development of agricultural enterprises is possible under the conditions of implementing a sharing and circular business model. The purpose of the article is to propose a basic model of the interconnection of the structural elements of the circular and sharing economy, which formed the basis of the modern development of the agricultural sector, and to present their innovative, ecological, and inclusive actualization. Methods. To achieve the specified goal, the work used the methods of grouping, analysis and synthesis, generalization, comparison, and the systemic method. Results. The fact that the inclusive development of the agricultural sector based on environmental friendliness, waste-free production, and rational and economical use of resources is one of the goals of sustainable development is substantiated and revealed. The constituent structural elements of the circular and sharing economy, which formed the basis of the development of the agricultural sector, making it inclusive, are presented. Itʼs indicated that the sharing economy model is used in various sectors of the economy: mobility industry, retail trade, entertainment, multimedia, telecommunications, agricultural, energy, financial sectors, tourism, and hospitality. Conclusions. It is substantiated that the joint use of movable and immovable property will allow business entities to spend less on purchasing new means of labor and invest more in innovating business processes, accelerating the transition to green technologies and the formation of a circular economy.
- 18 April 2024
- Published by DKS Center in Efektyvna ekonomika
- No. 4
ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ КРІЗЬ ПРИЗМУ НАУКОВО-ДОСЛІДНОГО ПОТЕНЦІАЛУ КРАЇНИ
- 18 April 2024
- Published by DKS Center in Efektyvna ekonomika
- No. 4
ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ КРІЗЬ ПРИЗМУ НАУКОВО-ДОСЛІДНОГО ПОТЕНЦІАЛУ КРАЇНИ
- Open Access
- 12 September 2023
- Published by European Scientific Journal Of Economic And Financial Innovation in Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій
- Vol. 2 (12) , 46-64
ФЕРМЕРСТВО I АГРАРНІ ПІДПРИЄМСТВА В КОНТЕКСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЧНИХ ЦІЛЕЙ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ ТА ЦИФРОВІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
Представлено особливості роботи аграрних підприємництва та механізми їх підтримки в умовах глобальних викликів, реалізації стратегічних цілей євроінтеграції і воєнного стану. Зазначено, що фермерські господарства потребують оптимізації бізнес-процесів на базі цифровізації для одержання максимального прибутку та раціонального використання природних ресурсів. Це корелюється з цілями, що представлені в “Стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 року”, “Національної економічної стратегії на період до 2030 року”. Особливо це важливо за умов реалізації концепції “розумного” аграрного підприємництва і зростання його впливу на розвиток територіальних громад, сільських мешканців, держави. Автори висловили думку про те, що в контексті України, як кандидата в члени до ЄС, та надскладних економічних умовах господарювання підприємств аграрної сфери через війну рф проти України, є нагальна потреба в інтеграції та координації діяльності всіх дотичних учасників до аграрного бізнесу. Розкрито характерні особливості класифікації суб’єктів господарювання, що займаються фермерством в Україні в розрізі ознак, зокрема за часом і типом утворення, за виробничо-територіальним типом, структурою зайнятості трудових ресурсів, рентабельністю, продуктивністю, за площею сільськогосподарських угідь, глибиною спеціалізації, за землезабезпеченістю на одне фермерське господарство, обсягом виробництва с/г продукції в межах адміністративних районів. Представлено кількість зареєстрованих фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб за видами деяких аграрних видів економічної діяльності на 1 липня 2023 року. Визначено інструменти й механізми, що дозволять пришвидшити цифровізацію фермерських господарств та аграрних підприємств в контексті євроінтеграційних процесів. Приведено статистичні дані по збору вітчизняними підприємствами урожаю культур сільськогосподарських на 1 грудня 2021 року. Дано загальну характеристику та розкрито особливості фінансової підтримки фермерських господарств на безповоротній основі в Україні. Представлено кількість підприємств та обсяг виробництва за розмірами зібраної площі зернових та зернобобових культур у 2022 році. Зазначено, що фермерство в більшості випадків є сімейним бізнесом, тому прийняття певних рішень та стратегій розвитку є швидким і оперативним процесом, але складність полягає у суб’єктивному баченні розвитку кожним членом господарства. В статті вказано переваги ведення та відкриття аграрного бізнесу і започаткування фермерського господарства, а саме: оперативне прийняття управлінських рішень, так як фермерське господарство – це сімейна самоорганізація; можливість готувати кадри в самому господарстві. Серед змін, на які варто очікувати фермерам і аграріям у найближчій перспективі, названо врегулювання відносин виробників та мереж за прикладом ЄС; продовження безмитного режиму з ЄС та квот ще на кілька років. Автори статті відстоюють наукову позицію того, що вітчизняним аграріям та фермерам варто було б звернути увагу на роль цифрових двійників для посилення ефективності бізнес-процесів сільськогосподарських підприємств. По-перше, цифрові двійники можуть бути корисними для оптимізації існуючих технологічних бізнес-процесів. По-друге, вони...
- 12 September 2023
- Published by European Scientific Journal Of Economic And Financial Innovation in Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій
- Vol. 2 (12) , 46-64
Open AccessФЕРМЕРСТВО I АГРАРНІ ПІДПРИЄМСТВА В КОНТЕКСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЧНИХ ЦІЛЕЙ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ ТА ЦИФРОВІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
Представлено особливості роботи аграрних підприємництва та механізми їх підтримки в умовах глобальних викликів, реалізації стратегічних цілей євроінтеграції і воєнного стану. Зазначено, що фермерські господарства потребують оптимізації бізнес-процесів на базі цифровізації для одержання максимального прибутку та раціонального використання природних ресурсів. Це корелюється з цілями, що представлені в “Стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 року”, “Національної економічної стратегії на період до 2030 року”. Особливо це важливо за умов реалізації концепції “розумного” аграрного підприємництва і зростання його впливу на розвиток територіальних громад, сільських мешканців, держави. Автори висловили думку про те, що в контексті України, як кандидата в члени до ЄС, та надскладних економічних умовах господарювання підприємств аграрної сфери через війну рф проти України, є нагальна потреба в інтеграції та координації діяльності всіх дотичних учасників до аграрного бізнесу. Розкрито характерні особливості класифікації суб’єктів господарювання, що займаються фермерством в Україні в розрізі ознак, зокрема за часом і типом утворення, за виробничо-територіальним типом, структурою зайнятості трудових ресурсів, рентабельністю, продуктивністю, за площею сільськогосподарських угідь, глибиною спеціалізації, за землезабезпеченістю на одне фермерське господарство, обсягом виробництва с/г продукції в межах адміністративних районів. Представлено кількість зареєстрованих фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб за видами деяких аграрних видів економічної діяльності на 1 липня 2023 року. Визначено інструменти й механізми, що дозволять пришвидшити цифровізацію фермерських господарств та аграрних підприємств в контексті євроінтеграційних процесів. Приведено статистичні дані по збору вітчизняними підприємствами урожаю культур сільськогосподарських на 1 грудня 2021 року. Дано загальну характеристику та розкрито особливості фінансової підтримки фермерських господарств на безповоротній основі в Україні. Представлено кількість підприємств та обсяг виробництва за розмірами зібраної площі зернових та зернобобових культур у 2022 році. Зазначено, що фермерство в більшості випадків є сімейним бізнесом, тому прийняття певних рішень та стратегій розвитку є швидким і оперативним процесом, але складність полягає у суб’єктивному баченні розвитку кожним членом господарства. В статті вказано переваги ведення та відкриття аграрного бізнесу і започаткування фермерського господарства, а саме: оперативне прийняття управлінських рішень, так як фермерське господарство – це сімейна самоорганізація; можливість готувати кадри в самому господарстві. Серед змін, на які варто очікувати фермерам і аграріям у найближчій перспективі, названо врегулювання відносин виробників та мереж за прикладом ЄС; продовження безмитного режиму з ЄС та квот ще на кілька років. Автори статті відстоюють наукову позицію того, що вітчизняним аграріям та фермерам варто було б звернути увагу на роль цифрових двійників для посилення ефективності бізнес-процесів сільськогосподарських підприємств. По-перше, цифрові двійники можуть бути корисними для оптимізації існуючих технологічних бізнес-процесів. По-друге, вони...
- Open Access
- 20 April 2023
- Published by DKS Center in Інвестиції: практика та досвід
- No. 8,p. 36-42
МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ ДОХІДНОСТІ Й ОКУПНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЄКТУ ТА ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЙОГО ЕКСПЕРТИЗИ
- 20 April 2023
- Published by DKS Center in Інвестиції: практика та досвід
- No. 8,p. 36-42
Open AccessМЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ ДОХІДНОСТІ Й ОКУПНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЄКТУ ТА ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЙОГО ЕКСПЕРТИЗИ
- Open Access
- 31 March 2023
- Published by NGO "Research and Educational Innovation Center of Social Transformations" in Проблеми сучасних трансформацій. Серія: економіка та управління
- No. 7
Використання інформації та фінансової звітності в ході аналізу інноваційно-інвестиційної діяльності підприємства
В статті розглянуто показники інформаційного забезпечення, які поділені на дві групи: показники, що формуються зі зовнішніх джерел інформації та показники, що формуються з внутрішніх джерел інформації. Автори стверджують, що можливості інформаційно-комунікаційного забезпечення інноваційної діяльності суб’єкта господарювання визначаються, перш за все, сучасними тенденціями розвитку ринку інформації і технологій, новітніми методами управління ними. Разом з тим, можливості інформаційно-комунікаційного забезпечення інноваційної діяльності суб’єкта господарювання визначаються, перш за все, сучасними тенденціями розвитку ринку інформації та технологій, новітніми методами управління ними. Автори аналізують кількість промислових підприємств, що впровадили інновації як нові технологічні процеси й нову продукцію та обсяг капітальних інвестицій в інформацію, телекомунікації, нематеріальні активи вітчизняними суб’єктами господарювання починаючи з 2015 й до 2020 року. У статті вивчаються групи показників інноваційно-інвестиційної діяльності, що формуються із внутрішніх та зовнішніх джерел інформації: показники, що характеризують діяльність контрагентів та конкурентів; показники, що характеризують кон’юнктуру ринку інновацій; показники, що характеризують фінансово-економічні результати інноваційної діяльності окремих структурних підрозділів підприємств; нормативно-правові показники, пов’язані з інноваційно-інвестиційною діяльністю. Розглядаються показники інноваційно-інвестиційної діяльності, що підлягають системному контролю в розрізі центрів доходів, інвестицій, інновацій, витрат, прибутку. У статті зроблено спробу обґрунтувати переваги застосування технологічної платформи “1С:Підприємство”; вказано особливості використання конфігурації “Фінансове планування”, яка являє собою зручний інструмент для роботи керівників, фінансових директорів, менеджерів невеликих підприємств. Автори дійшли висновку, що використання ІКТ, інформаційних ресурсів, мережі на основі сервера полегшує роботу працівника підприємства в умовах воєнного стану, підвищує продуктивність їхньої праці, а також дає можливість здійснювати повний контроль над робочими місцями.
- 31 March 2023
- Published by NGO "Research and Educational Innovation Center of Social Transformations" in Проблеми сучасних трансформацій. Серія: економіка та управління
- No. 7
Open AccessВикористання інформації та фінансової звітності в ході аналізу інноваційно-інвестиційної діяльності підприємства
В статті розглянуто показники інформаційного забезпечення, які поділені на дві групи: показники, що формуються зі зовнішніх джерел інформації та показники, що формуються з внутрішніх джерел інформації. Автори стверджують, що можливості інформаційно-комунікаційного забезпечення інноваційної діяльності суб’єкта господарювання визначаються, перш за все, сучасними тенденціями розвитку ринку інформації і технологій, новітніми методами управління ними. Разом з тим, можливості інформаційно-комунікаційного забезпечення інноваційної діяльності суб’єкта господарювання визначаються, перш за все, сучасними тенденціями розвитку ринку інформації та технологій, новітніми методами управління ними. Автори аналізують кількість промислових підприємств, що впровадили інновації як нові технологічні процеси й нову продукцію та обсяг капітальних інвестицій в інформацію, телекомунікації, нематеріальні активи вітчизняними суб’єктами господарювання починаючи з 2015 й до 2020 року. У статті вивчаються групи показників інноваційно-інвестиційної діяльності, що формуються із внутрішніх та зовнішніх джерел інформації: показники, що характеризують діяльність контрагентів та конкурентів; показники, що характеризують кон’юнктуру ринку інновацій; показники, що характеризують фінансово-економічні результати інноваційної діяльності окремих структурних підрозділів підприємств; нормативно-правові показники, пов’язані з інноваційно-інвестиційною діяльністю. Розглядаються показники інноваційно-інвестиційної діяльності, що підлягають системному контролю в розрізі центрів доходів, інвестицій, інновацій, витрат, прибутку. У статті зроблено спробу обґрунтувати переваги застосування технологічної платформи “1С:Підприємство”; вказано особливості використання конфігурації “Фінансове планування”, яка являє собою зручний інструмент для роботи керівників, фінансових директорів, менеджерів невеликих підприємств. Автори дійшли висновку, що використання ІКТ, інформаційних ресурсів, мережі на основі сервера полегшує роботу працівника підприємства в умовах воєнного стану, підвищує продуктивність їхньої праці, а також дає можливість здійснювати повний контроль над робочими місцями.
- Open Access
- 20 December 2022
- Published by European Scientific Journal Of Economic And Financial Innovation in Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій
- Vol. 2 (10) , 48-58
ЦИФРОВІ ВЕКТОРИ ТРАНСФОРМАЦІЇ “ІНФРАСТРУКТУРНОГО ПОЛОТНА” КРАЇНИ: СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ КОРИСТІ ТА ЗАГРОЗИ
У статті описується процес становлення та розвитку цифрової інфраструктури й розглядаються зміни, що відбуваються в результаті цього, у різних секторах та сферах суспільного життя. Автори стверджують, що ефективна робота інфраструктури насьогодні неабияка залежить від новітній технології які пришвидшують хід цифрової трансформації “інфраструктурного полотна” країни. Разом з тим, цифрова інфраструктура здатна якісно змінити екосистему національної економіки, сформувати нові механізми, методи управління, налагодити миттєву співпрацю через мережеві сервіси, напрацювати подальші інноваційні напрями її розвитку. Автори розглядають опорну та сервісну цифрові інфраструктури. У статті представлено порівняння кожної з них та зазначено, що синергетичний потенціал соціальних, мобільних, хмарних технологій, технологій аналізу даних, Інтернету речей, окремо та в сукупності, здатні привести до трансформаційних змін у державному управлінні та зробити державний сектор ефективним, реактивним, ціннісним. В підсумку зазначимо, що становлення цифрової інфраструктури, процес повсюдний, складний та поступовий, але надає великі можливості для розвитку суб’єктів ринку всіх сфер економіки при використанні інформаційних технологій, які є основою для перетворень у суспільстві з урахуванням матеріальних та соціальних цінностей. До небезпек та загроз, що виникають в результаті відцифрування інфраструктури віднесено: кіберзлочинність (досить часто до роботи анонімних хакерських угрупувань та викрадень даних причетні навіть окремі держави); цифрова нерівність та дискримінація; відсутність гарантії цифрових прав. У статті названо соціально-економічні вигоди, корисності від функціонування цифрової інфраструктури, серед чого: впровадження електронного документообігу; більш відкритий та доступний ринок; підвищення рівня виробництва; спрощення фінансових операцій, підвищення ролі електронних та цифрових грошей; розвиток можливостей дистанційної роботи; зниження собівартості товарів та послуг; зниження рівня бюрократії; уможливлює інтегральну взаємодію віртуального та фізичного, тобто створює кіберфізичний простір.
- 20 December 2022
- Published by European Scientific Journal Of Economic And Financial Innovation in Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій
- Vol. 2 (10) , 48-58
Open AccessЦИФРОВІ ВЕКТОРИ ТРАНСФОРМАЦІЇ “ІНФРАСТРУКТУРНОГО ПОЛОТНА” КРАЇНИ: СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ КОРИСТІ ТА ЗАГРОЗИ
У статті описується процес становлення та розвитку цифрової інфраструктури й розглядаються зміни, що відбуваються в результаті цього, у різних секторах та сферах суспільного життя. Автори стверджують, що ефективна робота інфраструктури насьогодні неабияка залежить від новітній технології які пришвидшують хід цифрової трансформації “інфраструктурного полотна” країни. Разом з тим, цифрова інфраструктура здатна якісно змінити екосистему національної економіки, сформувати нові механізми, методи управління, налагодити миттєву співпрацю через мережеві сервіси, напрацювати подальші інноваційні напрями її розвитку. Автори розглядають опорну та сервісну цифрові інфраструктури. У статті представлено порівняння кожної з них та зазначено, що синергетичний потенціал соціальних, мобільних, хмарних технологій, технологій аналізу даних, Інтернету речей, окремо та в сукупності, здатні привести до трансформаційних змін у державному управлінні та зробити державний сектор ефективним, реактивним, ціннісним. В підсумку зазначимо, що становлення цифрової інфраструктури, процес повсюдний, складний та поступовий, але надає великі можливості для розвитку суб’єктів ринку всіх сфер економіки при використанні інформаційних технологій, які є основою для перетворень у суспільстві з урахуванням матеріальних та соціальних цінностей. До небезпек та загроз, що виникають в результаті відцифрування інфраструктури віднесено: кіберзлочинність (досить часто до роботи анонімних хакерських угрупувань та викрадень даних причетні навіть окремі держави); цифрова нерівність та дискримінація; відсутність гарантії цифрових прав. У статті названо соціально-економічні вигоди, корисності від функціонування цифрової інфраструктури, серед чого: впровадження електронного документообігу; більш відкритий та доступний ринок; підвищення рівня виробництва; спрощення фінансових операцій, підвищення ролі електронних та цифрових грошей; розвиток можливостей дистанційної роботи; зниження собівартості товарів та послуг; зниження рівня бюрократії; уможливлює інтегральну взаємодію віртуального та фізичного, тобто створює кіберфізичний простір.
- Open Access
- 20 December 2022
- Published by European Scientific Journal Of Economic And Financial Innovation in Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій
- Vol. 2 (10) , 4-18
ІНСТРУМЕНТИ ТА МЕХАНІЗМИ РЕГУЛЮВАННЯ ВАЛЮТНОГО РИНКУ В УМОВАХ ІНСТИЦІОНАЛЬНИХ ЗМІН НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ
У статті описується стан справ на вітчизняному валютному ринку за останні 5 років та в час воєнного стану, зокрема. У статті вказано інструменти регулювання валютного ринку, а саме: валютні обмеження, девальвація валюти, ревальвація валюти, корекція облікових ставок, управління режимів конвертованості валют, валютна інтервенція. Зазначено, що формами регулювання валютного ринку є девізна і дисконтна політики, отримання або надання кредитів і субсидій, диверсифікація валютних резервів. Автори аналізують кількість повідомлень банків про порушення строків розрахунків за зовнішньо-економічними операціями та прострочену дебіторську заборгованість за експортно-імпортними операціями останніх 9 років. Проаналізовані думки експертів в частині інституціональних складників регулювання валютного ринку в період воєнного стану. Автори представили матричну структуру національного валютного ринку в умовах воєнного стану. Так, до загроз віднесено військову агресію рф, залежність від зовнішніх кредитів, неякісну макроекономічну політику, застій в економіці за рахунок впливу пандемії коронавірусу. Серед сильних сторін внутрішнього середовища функціонування валютного ринку в умовах воєнного стану названо авторами гнучку валютну політику, наявність інструментів інфляційного таргетування, підвищення ефективності монетарної політики НБУ, наявність інструментів швидкого реагування на зміну ринкової кон’юнктури. У статті увага авторів сфокусована на тому, що в сучасних умовах господарювання варто застосовувати в комплексі всі можливі ефективно працюючі інструменти, механізми та заходи валютного регулювання економіки. Вказано зміст та загальну характеристику бюджетної, податкової та боргової політик в частині валютного регулювання. Висловлено думку про те, що серед заходів з удосконалення функціонування валютного ринку в Україні доречно розвивати інструменти хеджування валютного ринку й підвищувати ліквідність гривні не дивлячись на військовий і кризовий стан економіки.
- 20 December 2022
- Published by European Scientific Journal Of Economic And Financial Innovation in Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій
- Vol. 2 (10) , 4-18
Open AccessІНСТРУМЕНТИ ТА МЕХАНІЗМИ РЕГУЛЮВАННЯ ВАЛЮТНОГО РИНКУ В УМОВАХ ІНСТИЦІОНАЛЬНИХ ЗМІН НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ
У статті описується стан справ на вітчизняному валютному ринку за останні 5 років та в час воєнного стану, зокрема. У статті вказано інструменти регулювання валютного ринку, а саме: валютні обмеження, девальвація валюти, ревальвація валюти, корекція облікових ставок, управління режимів конвертованості валют, валютна інтервенція. Зазначено, що формами регулювання валютного ринку є девізна і дисконтна політики, отримання або надання кредитів і субсидій, диверсифікація валютних резервів. Автори аналізують кількість повідомлень банків про порушення строків розрахунків за зовнішньо-економічними операціями та прострочену дебіторську заборгованість за експортно-імпортними операціями останніх 9 років. Проаналізовані думки експертів в частині інституціональних складників регулювання валютного ринку в період воєнного стану. Автори представили матричну структуру національного валютного ринку в умовах воєнного стану. Так, до загроз віднесено військову агресію рф, залежність від зовнішніх кредитів, неякісну макроекономічну політику, застій в економіці за рахунок впливу пандемії коронавірусу. Серед сильних сторін внутрішнього середовища функціонування валютного ринку в умовах воєнного стану названо авторами гнучку валютну політику, наявність інструментів інфляційного таргетування, підвищення ефективності монетарної політики НБУ, наявність інструментів швидкого реагування на зміну ринкової кон’юнктури. У статті увага авторів сфокусована на тому, що в сучасних умовах господарювання варто застосовувати в комплексі всі можливі ефективно працюючі інструменти, механізми та заходи валютного регулювання економіки. Вказано зміст та загальну характеристику бюджетної, податкової та боргової політик в частині валютного регулювання. Висловлено думку про те, що серед заходів з удосконалення функціонування валютного ринку в Україні доречно розвивати інструменти хеджування валютного ринку й підвищувати ліквідність гривні не дивлячись на військовий і кризовий стан економіки.
- Open Access
- 30 June 2022
- Published by European Scientific Journal Of Economic And Financial Innovation in Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій
- Vol. 1 (9) , 58-73
ТЕХНОЛОГІЧНИЙ СПОСІБ ВИРОБНИЦТВА ІНДУСТРІАЛЬНОГО ТА ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВ: ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ ТА ІННОВАЦІЙНА МОДЕРНІЗАЦІЯ
У статті описується процес цифрової трансформації та інноваційної модернізації технологічного способу виробництва індустріального і постіндустріального суспільств. Автори стверджують, що трансформаційні процеси ХХ ст. ознаменувалися динамізмом таких “збурень”: “збурення” як наслідок технологічних інновацій; “збурення”, що викликані змінами соціально-економічного порядку внаслідок криз. У статті доводиться, що під впливом НТП економічні системи ХХ ст. у своєму розвитку характеризувалися: циклічністю повторюваних стадій еволюції та техніко-технологічного “стрибка”; суперечністю між старим і новим, що призводить до зміни технологічного укладу; суперечністю між функціонуванням економічної системи й її інституціональною структурою. Автори аналізують трансформацію технологічного способу виробництва крізь призму VI-го та VII-го технологічного укладів. Висловлено думку про те, що якість інститутів інноваційно-цифрового розвитку в Україні створюється за рахунок інституціональних трансформацій на основі наступних процесів: оновлення (рекомбінація діючих інноваційних інститутів); створення (проєктування) нових цифрових інститутів; імпорт запозичених новітніх інститутів; трансформація існуючих неформальних сучасних інститутів у нові формальні інноваційні інститути (і навпаки); адаптація існуючих формальних цифрових інститутів до нових неформальних (і навпаки). Зазначено, що структурна перебудова і відновлення конкурентоспроможності української економіки потребують диференційованих підходів до визначення пріоритетів інноваційно-цифрового розвитку кожного з її регіонів з врахуванням структури господарських комплексів, збитків завданих різним регіонам війною, місцевих умов і їх особливостей та потреб населення цих регіонів. Ретроспективним аналізом доводиться, що базою для трансформації технологічного способу виробництва з індустріального суспільства в постіндустріальне, слугує висока якість інтелектуального капіталу, ефективно працюючий інститути освіти, знань, інновацій. У статті увага авторів сфокусована на тому, що в післявоєнні роки переслідуючи мету становлення постіндустріального суспільства в Україні, для її економіки пріоритетним повинно стати створення технопарків на базі інноваційних коворкінг-центрів. Дану модель роботи технопарків вважається ефективною, так як коворкінг-центри є центрами, в яких учасники залишаються незалежними та “вільними”, використовуючи загальний простір для своєї інноваційно-цифрової діяльності.
- 30 June 2022
- Published by European Scientific Journal Of Economic And Financial Innovation in Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій
- Vol. 1 (9) , 58-73
Open AccessТЕХНОЛОГІЧНИЙ СПОСІБ ВИРОБНИЦТВА ІНДУСТРІАЛЬНОГО ТА ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВ: ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ ТА ІННОВАЦІЙНА МОДЕРНІЗАЦІЯ
У статті описується процес цифрової трансформації та інноваційної модернізації технологічного способу виробництва індустріального і постіндустріального суспільств. Автори стверджують, що трансформаційні процеси ХХ ст. ознаменувалися динамізмом таких “збурень”: “збурення” як наслідок технологічних інновацій; “збурення”, що викликані змінами соціально-економічного порядку внаслідок криз. У статті доводиться, що під впливом НТП економічні системи ХХ ст. у своєму розвитку характеризувалися: циклічністю повторюваних стадій еволюції та техніко-технологічного “стрибка”; суперечністю між старим і новим, що призводить до зміни технологічного укладу; суперечністю між функціонуванням економічної системи й її інституціональною структурою. Автори аналізують трансформацію технологічного способу виробництва крізь призму VI-го та VII-го технологічного укладів. Висловлено думку про те, що якість інститутів інноваційно-цифрового розвитку в Україні створюється за рахунок інституціональних трансформацій на основі наступних процесів: оновлення (рекомбінація діючих інноваційних інститутів); створення (проєктування) нових цифрових інститутів; імпорт запозичених новітніх інститутів; трансформація існуючих неформальних сучасних інститутів у нові формальні інноваційні інститути (і навпаки); адаптація існуючих формальних цифрових інститутів до нових неформальних (і навпаки). Зазначено, що структурна перебудова і відновлення конкурентоспроможності української економіки потребують диференційованих підходів до визначення пріоритетів інноваційно-цифрового розвитку кожного з її регіонів з врахуванням структури господарських комплексів, збитків завданих різним регіонам війною, місцевих умов і їх особливостей та потреб населення цих регіонів. Ретроспективним аналізом доводиться, що базою для трансформації технологічного способу виробництва з індустріального суспільства в постіндустріальне, слугує висока якість інтелектуального капіталу, ефективно працюючий інститути освіти, знань, інновацій. У статті увага авторів сфокусована на тому, що в післявоєнні роки переслідуючи мету становлення постіндустріального суспільства в Україні, для її економіки пріоритетним повинно стати створення технопарків на базі інноваційних коворкінг-центрів. Дану модель роботи технопарків вважається ефективною, так як коворкінг-центри є центрами, в яких учасники залишаються незалежними та “вільними”, використовуючи загальний простір для своєї інноваційно-цифрової діяльності.