V. V. Bondarenko
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Research Subjects
V. V. Bondarenko has a total of 24 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Volodymyr Lukyanets
Український ордена "Знак пошани" науково-дослідний інститут лісового господарства і агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького, м. Харків
7 shared publications - O. M. Tarnopilska
Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького
5 shared publications - С. І. Мусієнко
Український ордена "Знак пошани" науково-дослідний інститут лісового господарства і агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького, м. Харків
5 shared publications - М. Г. Румянцев
Український ордена "Знак пошани" науково-дослідний інститут лісового господарства і агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького, м. Харків
3 shared publications O. Kobets
2 shared publicationsS. I. Musienko
2 shared publications
Latest Publications
- 10 March 2026
- Published by Ukrainian National Forestry University in Наукові праці Лісівничої академії наук України
- No. 29,p. 127-137
Лісівничо-таксаційна характеристика дубових деревостанів рекреаційно-оздоровчих лісів Лівобережної України
За матеріалами лісовпорядкування проаналізовано розподіл дубових деревостанів у рекреаційно-оздоровчих лісах регіону за місцем розташування, походженням, типами лісу, групами і класами віку, класами бонітету та відносними повнотами. Встановлено, що дубові деревостани в рекреаційно-оздоровчих лісах Лівобережної України ростуть на площі 187,5 тис. га. За площею та запасом переважають деревостани паростевого походження, частка яких становить 56,5 та 64,6% відповідно. Частка площі дубових насаджень штучного похо-дження становить 38,1%, а насіннєвих природніх – 5,4% від загальної площі. Переважають деревостани свіжої кленово-липової діброви – 91 тис. га, що становить 48,6% від загальної площі дубових лісів. Встановлено переважання дубових деревостанів у межах зелених зон навколо населених пунктів, площа яких становить 153,6 тис. га або 81,9%, з яких 50,8% становить лісопаркова частина і 31,1% – лісогосподарська. Суттєво переважають як за площею (73%), так і за запасом (76,8%) середньовікові деревостани із середнім запасом 221 м3∙га-1. Частка дубових молодняків становить 4,7, пристиглих – 9,3, стиглих і перестійних деревостанів – 13% від загальної площі. Дубові деревостани ростуть переважно за II класом бонітету із середнім запасом 245 м3·га-1, частка яких становить 43,7% від загальної площі. Також відмічено суттєве переважання за площею дубових деревостанів, які мають відносну повноту 0,7 (46,6%). Переважають деревостани V–XI класів віку, частка площі яких становить 88,4%. Середні значення відносної повноти дубових деревостанів, починаючи із VII класу віку, поступово, а з XIV – суттєво знижуються. Середній запас у 130-річному віці сягає максимуму – 318 м3·га-1, а потім суттєво знижується – до 87 м3·га-1 у 200 років як наслідок низької повноти.
- 10 March 2026
- Published by Ukrainian National Forestry University in Наукові праці Лісівничої академії наук України
- No. 29,p. 127-137
Лісівничо-таксаційна характеристика дубових деревостанів рекреаційно-оздоровчих лісів Лівобережної України
За матеріалами лісовпорядкування проаналізовано розподіл дубових деревостанів у рекреаційно-оздоровчих лісах регіону за місцем розташування, походженням, типами лісу, групами і класами віку, класами бонітету та відносними повнотами. Встановлено, що дубові деревостани в рекреаційно-оздоровчих лісах Лівобережної України ростуть на площі 187,5 тис. га. За площею та запасом переважають деревостани паростевого походження, частка яких становить 56,5 та 64,6% відповідно. Частка площі дубових насаджень штучного похо-дження становить 38,1%, а насіннєвих природніх – 5,4% від загальної площі. Переважають деревостани свіжої кленово-липової діброви – 91 тис. га, що становить 48,6% від загальної площі дубових лісів. Встановлено переважання дубових деревостанів у межах зелених зон навколо населених пунктів, площа яких становить 153,6 тис. га або 81,9%, з яких 50,8% становить лісопаркова частина і 31,1% – лісогосподарська. Суттєво переважають як за площею (73%), так і за запасом (76,8%) середньовікові деревостани із середнім запасом 221 м3∙га-1. Частка дубових молодняків становить 4,7, пристиглих – 9,3, стиглих і перестійних деревостанів – 13% від загальної площі. Дубові деревостани ростуть переважно за II класом бонітету із середнім запасом 245 м3·га-1, частка яких становить 43,7% від загальної площі. Також відмічено суттєве переважання за площею дубових деревостанів, які мають відносну повноту 0,7 (46,6%). Переважають деревостани V–XI класів віку, частка площі яких становить 88,4%. Середні значення відносної повноти дубових деревостанів, починаючи із VII класу віку, поступово, а з XIV – суттєво знижуються. Середній запас у 130-річному віці сягає максимуму – 318 м3·га-1, а потім суттєво знижується – до 87 м3·га-1 у 200 років як наслідок низької повноти.
- Open Access
- 27 June 2024
- Published by Institute of Agroecology and Environmental Management NAAN in Balanced nature using
- No. 2,p. 75-82
FORESTRY AND STAND MENSURATION CHARACTERISTICS OF OAK STANDS IN RECREATIONAL AND HEALTH FORESTS OF THE LEFT-BANK STEPPE
The study of forestry and stand mensuration characteristics of oak stands in the recreational and health forests of the Left-Bank Steppe was carried out based on forest management materials. The distribution of oak stands in recreational and recreational forests of the region by location, origin, forest types, age groups and classes, health status classes, and relative completeness was analyzed. Indicators of the use of forest site capacity by modal oak stands within forest areas of green zones around settlements (forestry part of forests of green zones) were calculated. It was found that oak groves in the recreational and recreational forests of the Left-Bank Steppe occupy an area of more than 73 thousand hectares or 39% of the total area of recreational and recreational forests of the Left-Bank of Ukraine. Artificial oak plantations predominate, the share of which is 52.9%. Sprouted oak stands occupy 42.5% of the area, and natural seeded stands occupy 4.6%. The largest reserve (195 m3·ha–1) is characterized by natural seed stands. Forests in the conditions of dry birch and sapwood predominate — 25,9 thousand hectares, which is 35.4% of the total area of oak stands in study region. In terms of area and stock, medieval plantations prevail, the share of which is 60.7% of the total area and 56.6% of their total stock. The predominance of oak stands growing according to the II and III site classes (62.7%) and characterized by a relative completeness of 0.7–0.8 (63.7%) was noted. It was established that the relative completeness of oak stands, starting from the VII age class, gradually decreases. The rate of use of forest plant potential by oak trees within the forests of green zones around settlements (forestry part) compared to local highly productive stands amounts to 76%. Losses of wood due to the insufficient degree of use of land fertility were estimated at 916.7 thousand m3.
- 27 June 2024
- Published by Institute of Agroecology and Environmental Management NAAN in Balanced nature using
- No. 2,p. 75-82
Open AccessFORESTRY AND STAND MENSURATION CHARACTERISTICS OF OAK STANDS IN RECREATIONAL AND HEALTH FORESTS OF THE LEFT-BANK STEPPE
The study of forestry and stand mensuration characteristics of oak stands in the recreational and health forests of the Left-Bank Steppe was carried out based on forest management materials. The distribution of oak stands in recreational and recreational forests of the region by location, origin, forest types, age groups and classes, health status classes, and relative completeness was analyzed. Indicators of the use of forest site capacity by modal oak stands within forest areas of green zones around settlements (forestry part of forests of green zones) were calculated. It was found that oak groves in the recreational and recreational forests of the Left-Bank Steppe occupy an area of more than 73 thousand hectares or 39% of the total area of recreational and recreational forests of the Left-Bank of Ukraine. Artificial oak plantations predominate, the share of which is 52.9%. Sprouted oak stands occupy 42.5% of the area, and natural seeded stands occupy 4.6%. The largest reserve (195 m3·ha–1) is characterized by natural seed stands. Forests in the conditions of dry birch and sapwood predominate — 25,9 thousand hectares, which is 35.4% of the total area of oak stands in study region. In terms of area and stock, medieval plantations prevail, the share of which is 60.7% of the total area and 56.6% of their total stock. The predominance of oak stands growing according to the II and III site classes (62.7%) and characterized by a relative completeness of 0.7–0.8 (63.7%) was noted. It was established that the relative completeness of oak stands, starting from the VII age class, gradually decreases. The rate of use of forest plant potential by oak trees within the forests of green zones around settlements (forestry part) compared to local highly productive stands amounts to 76%. Losses of wood due to the insufficient degree of use of land fertility were estimated at 916.7 thousand m3.
- Open Access
- 27 June 2024
- Published by Ukrainian Research Institute of Forestry and Forest Melioration named after G. M. Vysotsky in Forestry and Forest Melioration
- No. 144,p. 33-43
Лісівничо-таксаційна характеристика соснових насаджень рекреаційно-оздоровчих лісів Лівобережної України
За матеріалами лісовпорядкування досліджено сучасний стан і продуктивність соснових насаджень рекреаційно-оздоровчих лісів Лівобережної України. Проаналізовано розподіл цих насаджень за місцем розташування, походженням, типами лісу, групами віку, відносними повнотами та класами бонітету. Наведено характеристику основних таксаційних показників досліджуваних насаджень. Виявлено, що площа соснових насаджень рекреаційно-оздоровчих лісів у регіоні становить 196,6 тис. га. За площею й запасом переважають штучні насадження. Найбільшу частку від загальної площі (57,5 %) становлять лісові ділянки зелених зон навколо населених пунктів (лісогосподарська частина). Зазначено розбалансованість вікової структури досліджуваних соснових насаджень: за площею (65,2 %) і запасом (73,9 %) суттєво переважають середньовікові насадження. Насадження ростуть переважно за І (44,0 %) та ІІ (25,8 %) класами бонітету. Переважають насадження з відносною повнотою 0,8 і 0,7, їхня площа становить 72,1 % від загальної площі.
- 27 June 2024
- Published by Ukrainian Research Institute of Forestry and Forest Melioration named after G. M. Vysotsky in Forestry and Forest Melioration
- No. 144,p. 33-43
Open AccessЛісівничо-таксаційна характеристика соснових насаджень рекреаційно-оздоровчих лісів Лівобережної України
За матеріалами лісовпорядкування досліджено сучасний стан і продуктивність соснових насаджень рекреаційно-оздоровчих лісів Лівобережної України. Проаналізовано розподіл цих насаджень за місцем розташування, походженням, типами лісу, групами віку, відносними повнотами та класами бонітету. Наведено характеристику основних таксаційних показників досліджуваних насаджень. Виявлено, що площа соснових насаджень рекреаційно-оздоровчих лісів у регіоні становить 196,6 тис. га. За площею й запасом переважають штучні насадження. Найбільшу частку від загальної площі (57,5 %) становлять лісові ділянки зелених зон навколо населених пунктів (лісогосподарська частина). Зазначено розбалансованість вікової структури досліджуваних соснових насаджень: за площею (65,2 %) і запасом (73,9 %) суттєво переважають середньовікові насадження. Насадження ростуть переважно за І (44,0 %) та ІІ (25,8 %) класами бонітету. Переважають насадження з відносною повнотою 0,8 і 0,7, їхня площа становить 72,1 % від загальної площі.
- 24 May 2024
- Published by The Bila Tserkva National Agrarian University in Agrobìologìâ
- No. 1(187)
Forestry and taxation characteristics of oak stands in recreational and health forests of the Left Bank Forest Steppe
The study of forestry and stand mensuration characteristics of oak stands in recreational and recreational forests of the Left Bank Forest Steppe was carried out based on forest management materials. The distribution of oak stands in recreational and recreational forests of the region by location, origin, forest types, age groups and classes, health status classes, and relative completeness was analyzed. The indicators of the use of forest site capacity by modal oak groves within the forest areas of green zones around settlements (forestry part of forests of green zones) were calculated. It was found that oak groves in the recreational and health forests of the study region grow on an area of 110.7 thousand hectares or 52.9 % of the total area. In terms of area and stock, stands of sapling origin significantly prevail, the share of which reaches 67.0 and 70.8 %, respectively. The largest reserve (287 m3 ·ha-1) is characterized by natural seed stands. Most of the studied oak stands (75.4 % of the total area) are confined to the conditions of fresh maple and linden wood. The predominance of oak stands within the green zones around settlements was revealed, the share of which is 98 % of the total area, including the forestry zone – 36.4 % and the forest park zone – 61.6 %. In terms of area and stock, medieval stands significantly prevail, the share of which is 81.0 % of the total area and 84.6 % of their total stock. There was also a significant predominance in area of oak stands growing according to the II site class (56.5 %) and characterized by a relative completeness of 0.7 (51.8 %). The rate of use of forest site capacity by oak stands within the forests of green zones around settlements (forestry part) compared to local highly productive stands is relatively low and amounts to 72 %. Losses of wood due to the insufficient degree of use of land fertility are estimated at 4148.3 thousand m3 . Key words: forest category, the origin of the stands, stand mensuration characteristics, type of forest, modal stands; highly productive plantations.
- 24 May 2024
- Published by The Bila Tserkva National Agrarian University in Agrobìologìâ
- No. 1(187)
Forestry and taxation characteristics of oak stands in recreational and health forests of the Left Bank Forest Steppe
The study of forestry and stand mensuration characteristics of oak stands in recreational and recreational forests of the Left Bank Forest Steppe was carried out based on forest management materials. The distribution of oak stands in recreational and recreational forests of the region by location, origin, forest types, age groups and classes, health status classes, and relative completeness was analyzed. The indicators of the use of forest site capacity by modal oak groves within the forest areas of green zones around settlements (forestry part of forests of green zones) were calculated. It was found that oak groves in the recreational and health forests of the study region grow on an area of 110.7 thousand hectares or 52.9 % of the total area. In terms of area and stock, stands of sapling origin significantly prevail, the share of which reaches 67.0 and 70.8 %, respectively. The largest reserve (287 m3 ·ha-1) is characterized by natural seed stands. Most of the studied oak stands (75.4 % of the total area) are confined to the conditions of fresh maple and linden wood. The predominance of oak stands within the green zones around settlements was revealed, the share of which is 98 % of the total area, including the forestry zone – 36.4 % and the forest park zone – 61.6 %. In terms of area and stock, medieval stands significantly prevail, the share of which is 81.0 % of the total area and 84.6 % of their total stock. There was also a significant predominance in area of oak stands growing according to the II site class (56.5 %) and characterized by a relative completeness of 0.7 (51.8 %). The rate of use of forest site capacity by oak stands within the forests of green zones around settlements (forestry part) compared to local highly productive stands is relatively low and amounts to 72 %. Losses of wood due to the insufficient degree of use of land fertility are estimated at 4148.3 thousand m3 . Key words: forest category, the origin of the stands, stand mensuration characteristics, type of forest, modal stands; highly productive plantations.
- Open Access
- 27 February 2023
- Published by Ukrainian National Forestry University in Scientific Bulletin of UNFU
- Vol. 33 (1) , 7-12
Досвід штучного лісовідновлення дубових насаджень різними методами та видами садивного матеріалу в Південно-Східному Лісостепу України
Метод створення лісових культур дуба звичайного (Quercus robur L.), вид садивного матеріалу та його якість істотно впливають на стан, продуктивність і стійкість майбутніх насаджень. Нині як серед українських, так і зарубіжних дослідників немає єдиної думки щодо методів створення штучних дубових насаджень і більш придатного виду садивного матеріалу у різних лісорослинних умовах. Дослідження проведено у південно-східній частині Лівобережного Лісостепу (ДП "Харківська ЛНДС", Липецьке лісництво) в умовах свіжої кленово-липової діброви. Дослідні культури було створено в 2010 р. різними методами та видами садивного матеріалу – садінням сіянців із закритою і відкритою кореневими системами та висіванням жолудів. Категорія лісокультурної площі – свіжий зруб, утворений після здійснення лісовідновної рубки смугово-поступовим способом (ширина смуги вирубування – 25 м) в ослаблому стиглому порослевому дубовому деревостані. Дослідні лісові культури було створено чистими за складом, простими за формою та наступними за часом. Установлено, що вищі таксаційні показники (середня висота і діаметр) характерні для дубових молодняків, створених сіянцями із закритою кореневою системою, порівняно з молодняками, створеними сіянцями з відкритою кореневою системою та висіванням жолудів. Проте ця різниця виявилася неістотною – тільки на 3 і 2 % за висотою та 2 і 7 % за діаметром. З'ясовано також, що дуб у складі досліджуваних молодняків, створених висіванням жолудів, відзначається вищою інтенсивністю росту за висотою, розрахованою за середнім поточним приростом, відповідно на 2 і 6 %, порівняно з молодняками, створеними садінням сіянців із закритою та відкритою кореневими системами та санітарним станом. В умовах свіжої діброви південно-східної частини Лівобережного Лісостепу України під час штучного лісовідновлення дубових насаджень, за наявності достатньої кількості жолудів (у насіннєві роки) та за відсутності загрози їх пошкодження гризунами або кабанами потрібно віддавати перевагу висіванню жолудів. Цей метод є порівняно недорогим і таким, що найбільше відповідає природі лісу. За відсутності достатньої кількості жолудів доцільно здійснювати штучне лісовідновлення методом садіння сіянців як з відкритою, так і закритою кореневими системами.
- 27 February 2023
- Published by Ukrainian National Forestry University in Scientific Bulletin of UNFU
- Vol. 33 (1) , 7-12
Open AccessДосвід штучного лісовідновлення дубових насаджень різними методами та видами садивного матеріалу в Південно-Східному Лісостепу України
Метод створення лісових культур дуба звичайного (Quercus robur L.), вид садивного матеріалу та його якість істотно впливають на стан, продуктивність і стійкість майбутніх насаджень. Нині як серед українських, так і зарубіжних дослідників немає єдиної думки щодо методів створення штучних дубових насаджень і більш придатного виду садивного матеріалу у різних лісорослинних умовах. Дослідження проведено у південно-східній частині Лівобережного Лісостепу (ДП "Харківська ЛНДС", Липецьке лісництво) в умовах свіжої кленово-липової діброви. Дослідні культури було створено в 2010 р. різними методами та видами садивного матеріалу – садінням сіянців із закритою і відкритою кореневими системами та висіванням жолудів. Категорія лісокультурної площі – свіжий зруб, утворений після здійснення лісовідновної рубки смугово-поступовим способом (ширина смуги вирубування – 25 м) в ослаблому стиглому порослевому дубовому деревостані. Дослідні лісові культури було створено чистими за складом, простими за формою та наступними за часом. Установлено, що вищі таксаційні показники (середня висота і діаметр) характерні для дубових молодняків, створених сіянцями із закритою кореневою системою, порівняно з молодняками, створеними сіянцями з відкритою кореневою системою та висіванням жолудів. Проте ця різниця виявилася неістотною – тільки на 3 і 2 % за висотою та 2 і 7 % за діаметром. З'ясовано також, що дуб у складі досліджуваних молодняків, створених висіванням жолудів, відзначається вищою інтенсивністю росту за висотою, розрахованою за середнім поточним приростом, відповідно на 2 і 6 %, порівняно з молодняками, створеними садінням сіянців із закритою та відкритою кореневими системами та санітарним станом. В умовах свіжої діброви південно-східної частини Лівобережного Лісостепу України під час штучного лісовідновлення дубових насаджень, за наявності достатньої кількості жолудів (у насіннєві роки) та за відсутності загрози їх пошкодження гризунами або кабанами потрібно віддавати перевагу висіванню жолудів. Цей метод є порівняно недорогим і таким, що найбільше відповідає природі лісу. За відсутності достатньої кількості жолудів доцільно здійснювати штучне лісовідновлення методом садіння сіянців як з відкритою, так і закритою кореневими системами.
- Open Access
- 29 December 2021
- Published by Ukrainian National Forestry University in Scientific Bulletin of UNFU
- Vol. 31 (6) , 41-47
Стан і продуктивність соснових насаджень Лісостепової частини Харківщини
Проаналізовано розподіл соснових насаджень лісостепової частини Харківської області (на прикладі ДП "Жовтневе ЛГ") за походженням, типами лісу, групами віку, класами бонітету та повнотами. Наведено динаміку основних таксаційних показників соснових насаджень та розраховано показники використання ними лісорослинного потенціалу. Виявлено, що загалом природно-кліматичні умови лісостепової частини Харківської області є сприятливими для успішного росту соснових насаджень, що виконують важливі еколого-захисні функції. Результати проведених досліджень свідчать, що серед загальної площі вкритих лісовою рослинністю ділянок ДП "Жовтневе ЛГ" соснові насадження займають 16,7 % (7571 га). Вікова структура соснових насаджень ДП "Жовтневе ЛГ" є розбалансованою з істотним переважанням за площею середньовікових насаджень (83 % від загальної площі). Частка молодняків становить 12 %, пристиглих насаджень – 4 % та стиглих – близько 1 %. Переважна більшість соснових насаджень є відносно високоповнотними (повнотою 0,7-0,8), що займають 77 % від загальної площі соснових лісів і ростуть за І-ІІ класами бонітету (74 %). Середні таксаційні показники соснових насаджень мають такі значення: участь сосни у складі насаджень – 9,7 од.; середній діаметр – 25,3 см; середня висота – 19,9 м; середній запас на 1 га – 318 м3; середня повнота – 0,75; середній клас бонітету – І,5. У середньому за запасом модальні насадження поступаються еталонним (високопродуктивним) у віці 100 років на 31 % (на 169 м3·га-1). Показники використання лісорослинного потенціалу модальними сосняками, порівняно із високопродуктивними насадженнями, змінюються від 36 % (у віці 10 років) до 74 % (у віці 50 років), а загалом середньозважене значення показника ВЛП становить 69 %. Оптимізація вікової структури та підвищення продуктивності соснових лісів можливі завдяки своєчасному проведенню доглядових рубань та частковій заміні низькоповнотних і низькобонітетних насаджень у такі, що за складом відповідають корінним деревостанам.
- 29 December 2021
- Published by Ukrainian National Forestry University in Scientific Bulletin of UNFU
- Vol. 31 (6) , 41-47
Open AccessСтан і продуктивність соснових насаджень Лісостепової частини Харківщини
Проаналізовано розподіл соснових насаджень лісостепової частини Харківської області (на прикладі ДП "Жовтневе ЛГ") за походженням, типами лісу, групами віку, класами бонітету та повнотами. Наведено динаміку основних таксаційних показників соснових насаджень та розраховано показники використання ними лісорослинного потенціалу. Виявлено, що загалом природно-кліматичні умови лісостепової частини Харківської області є сприятливими для успішного росту соснових насаджень, що виконують важливі еколого-захисні функції. Результати проведених досліджень свідчать, що серед загальної площі вкритих лісовою рослинністю ділянок ДП "Жовтневе ЛГ" соснові насадження займають 16,7 % (7571 га). Вікова структура соснових насаджень ДП "Жовтневе ЛГ" є розбалансованою з істотним переважанням за площею середньовікових насаджень (83 % від загальної площі). Частка молодняків становить 12 %, пристиглих насаджень – 4 % та стиглих – близько 1 %. Переважна більшість соснових насаджень є відносно високоповнотними (повнотою 0,7-0,8), що займають 77 % від загальної площі соснових лісів і ростуть за І-ІІ класами бонітету (74 %). Середні таксаційні показники соснових насаджень мають такі значення: участь сосни у складі насаджень – 9,7 од.; середній діаметр – 25,3 см; середня висота – 19,9 м; середній запас на 1 га – 318 м3; середня повнота – 0,75; середній клас бонітету – І,5. У середньому за запасом модальні насадження поступаються еталонним (високопродуктивним) у віці 100 років на 31 % (на 169 м3·га-1). Показники використання лісорослинного потенціалу модальними сосняками, порівняно із високопродуктивними насадженнями, змінюються від 36 % (у віці 10 років) до 74 % (у віці 50 років), а загалом середньозважене значення показника ВЛП становить 69 %. Оптимізація вікової структури та підвищення продуктивності соснових лісів можливі завдяки своєчасному проведенню доглядових рубань та частковій заміні низькоповнотних і низькобонітетних насаджень у такі, що за складом відповідають корінним деревостанам.
- Open Access
- 18 September 2021
- Published by Ukrainian National Forestry University in Scientific Bulletin of UNFU
- Vol. 31 (5) , 54-59
Стан і продуктивність дубових насаджень Лісостепу Харківщини
За матеріалами повидільної бази даних (станом на 2017 р.) проаналізовано розподіл вкритих лісовою рослинністю ділянок лісостепової частини Харківської області (на прикладі ДП "Жовтневе ЛГ") за панівними породами, а також дубових насаджень за походженням, типами лісу, групами віку, класами бонітету та повнотами. Наведено динаміку основних таксаційних показників дубових насаджень за їхнім походженням. Визначено показники використання лісорослинного потенціалу дубовими насадженнями природного і штучного походження в найпоширенішому типі лісу – свіжій кленово-липовій діброві. Результати проведених досліджень свідчать, що в лісовому фонді ДП "Жовтневе ЛГ" найпоширенішими є дубові лісостани, частка яких становить 74,8 % (33,9 тис. га) від загальної площі вкритих лісовою рослинністю ділянок. Виявлено, що серед дубових лісів за площею істотно переважають природні лісостани (62,4 %) ІІ класу бонітету та штучні насадження І і вище класу бонітету (майже 50 %) і мають повноту 0,7 та 0,8, частка яких становить 62 та 84 % відповідно. Проте в регіоні досліджень переважають порівняно низькопродуктивні порослеві дубняки. Вікова структура дубових лісів є розбалансованою із переважанням за площею середньовікових насаджень, частка яких сягає 78 % – у насадженнях природного походження та 86 % – у насадженнях штучного походження. Для насаджень природного походження характерні вищі таксаційні показники (середні вік, діаметр, висота, повнота) порівняно зі штучними. Показники ефективності використання ними лісорослинного потенціалу є невисокими та змінюються у віці 80-100 років в межах 60-62 % у насадженнях природного походження та 67-74 % – у насадженнях штучного походження. Надано пропозиції щодо здійснення відповідних лісогосподарських заходів для оптимізації вікової структури, підвищення продуктивності дубових насаджень та посилення виконання ними важливих еколого-захисних функцій.
- 18 September 2021
- Published by Ukrainian National Forestry University in Scientific Bulletin of UNFU
- Vol. 31 (5) , 54-59
Open AccessСтан і продуктивність дубових насаджень Лісостепу Харківщини
За матеріалами повидільної бази даних (станом на 2017 р.) проаналізовано розподіл вкритих лісовою рослинністю ділянок лісостепової частини Харківської області (на прикладі ДП "Жовтневе ЛГ") за панівними породами, а також дубових насаджень за походженням, типами лісу, групами віку, класами бонітету та повнотами. Наведено динаміку основних таксаційних показників дубових насаджень за їхнім походженням. Визначено показники використання лісорослинного потенціалу дубовими насадженнями природного і штучного походження в найпоширенішому типі лісу – свіжій кленово-липовій діброві. Результати проведених досліджень свідчать, що в лісовому фонді ДП "Жовтневе ЛГ" найпоширенішими є дубові лісостани, частка яких становить 74,8 % (33,9 тис. га) від загальної площі вкритих лісовою рослинністю ділянок. Виявлено, що серед дубових лісів за площею істотно переважають природні лісостани (62,4 %) ІІ класу бонітету та штучні насадження І і вище класу бонітету (майже 50 %) і мають повноту 0,7 та 0,8, частка яких становить 62 та 84 % відповідно. Проте в регіоні досліджень переважають порівняно низькопродуктивні порослеві дубняки. Вікова структура дубових лісів є розбалансованою із переважанням за площею середньовікових насаджень, частка яких сягає 78 % – у насадженнях природного походження та 86 % – у насадженнях штучного походження. Для насаджень природного походження характерні вищі таксаційні показники (середні вік, діаметр, висота, повнота) порівняно зі штучними. Показники ефективності використання ними лісорослинного потенціалу є невисокими та змінюються у віці 80-100 років в межах 60-62 % у насадженнях природного походження та 67-74 % – у насадженнях штучного походження. Надано пропозиції щодо здійснення відповідних лісогосподарських заходів для оптимізації вікової структури, підвищення продуктивності дубових насаджень та посилення виконання ними важливих еколого-захисних функцій.
- Open Access
- 3 November 2020
- Published by Ukrainian National Forestry University in Scientific Bulletin of UNFU
- Vol. 30 (5) , 31-35
Типологічне різноманіття рекреаційно-оздоровчих лісів Лівобережної України
Вивчено типологічне різноманіття рекреаційно-оздоровчих лісів Лівобережної України за природними зонами: Лівобережне Полісся; Лівобережний Лісостеп та Лівобережний Степ. Досліджено різноманіття типів умов місцезростання рекреаційно-оздоровчих лісів залежно від їх розташування: у межах міст, селищ та інших населених пунктів; у межах округів санітарної охорони лікувально-оздоровчих територій і курортів; у межах поясів зон санітарної охорони водних об'єктів у лісах; зелених зон навколо населених пунктів; поза межами лісів зелених зон. Встановлено, що для рекреаційно-оздоровчих лісів Лівобережної України характерна вся широта як трофогенного, так і гігрогенного рядів. Найбільша частка площі та запасу насаджень зосереджена в умовах дібров, а найменша – в умовах борів. Найбільше значення середнього запасу на 1 га відзначено в умовах суборів, а найменше – в умовах дібров. Серед гігротопів панівне становище займають насадження, що ростуть в свіжих умовах. Незначною є частка насаджень, що ростуть в дуже сухих умовах. Визначено, що більшість насаджень в рекреаційно-оздоровчих лісах ростуть в умовах свіжих грудів. У Лівобережному Поліссі переважають борові умови за трофністю і свіжі – за зволоженням. У Лівобережному Лісостепу найбільші площі займають лісові ділянки в умовах свіжих грудів. Насадження Лівобережного Степу ростуть переважно на багатих та зволожених ґрунтах. Ці особливості потрібно врахувати під час планування та здійснення відповідних лісогосподарських заходів, спрямованих на вирощування високопродуктивних, стійких, довговічних і високодекоративних насаджень, які ефективно виконуватимуть важливі еколого-захисні функції. Перспективним залишається питання щодо збільшення видового різноманіття в рекреаційно-оздоровчих лісах Лівобережної України, зокрема за рахунок інтродукованих деревних та чагарникових видів, для підвищення їхніх екологічних та естетичних властивостей.
- 3 November 2020
- Published by Ukrainian National Forestry University in Scientific Bulletin of UNFU
- Vol. 30 (5) , 31-35
Open AccessТипологічне різноманіття рекреаційно-оздоровчих лісів Лівобережної України
Вивчено типологічне різноманіття рекреаційно-оздоровчих лісів Лівобережної України за природними зонами: Лівобережне Полісся; Лівобережний Лісостеп та Лівобережний Степ. Досліджено різноманіття типів умов місцезростання рекреаційно-оздоровчих лісів залежно від їх розташування: у межах міст, селищ та інших населених пунктів; у межах округів санітарної охорони лікувально-оздоровчих територій і курортів; у межах поясів зон санітарної охорони водних об'єктів у лісах; зелених зон навколо населених пунктів; поза межами лісів зелених зон. Встановлено, що для рекреаційно-оздоровчих лісів Лівобережної України характерна вся широта як трофогенного, так і гігрогенного рядів. Найбільша частка площі та запасу насаджень зосереджена в умовах дібров, а найменша – в умовах борів. Найбільше значення середнього запасу на 1 га відзначено в умовах суборів, а найменше – в умовах дібров. Серед гігротопів панівне становище займають насадження, що ростуть в свіжих умовах. Незначною є частка насаджень, що ростуть в дуже сухих умовах. Визначено, що більшість насаджень в рекреаційно-оздоровчих лісах ростуть в умовах свіжих грудів. У Лівобережному Поліссі переважають борові умови за трофністю і свіжі – за зволоженням. У Лівобережному Лісостепу найбільші площі займають лісові ділянки в умовах свіжих грудів. Насадження Лівобережного Степу ростуть переважно на багатих та зволожених ґрунтах. Ці особливості потрібно врахувати під час планування та здійснення відповідних лісогосподарських заходів, спрямованих на вирощування високопродуктивних, стійких, довговічних і високодекоративних насаджень, які ефективно виконуватимуть важливі еколого-захисні функції. Перспективним залишається питання щодо збільшення видового різноманіття в рекреаційно-оздоровчих лісах Лівобережної України, зокрема за рахунок інтродукованих деревних та чагарникових видів, для підвищення їхніх екологічних та естетичних властивостей.
- Open Access
- 4 June 2020
- Published by Ukrainian National Forestry University in Scientific Bulletin of UNFU
- Vol. 30 (2) , 44-48
Схожість, збережуваність і стан сіянців сосни звичайної (Pinus sylvestris L.), вирощених у контейнерах
На базі двох підприємств Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України, а саме ДП "Чугуєво-Бабчанське ЛГ" та "Вовчанське ЛГ" в умовах Лівобережного Лісостепу України визначено ґрунтову схожість сіянців сосни звичайної у контейнерах із різним складом субстрату. Досліджено та узагальнено значення збереженості та життєвого стану сіянців з урахуванням впливу складу субстрату коренезакриваючої грудки контейнера. Дослідним шляхом проаналізовано вісім варіантів субстратів: чотири двокомпонентних торфовмісних та чотири трикомпонентних тирсо-перегноєвмісних. Встановлено комплексну перевагу над контролем за названими вище біометричними показниками варіантів із використанням торфу з базовим ґрунтом в субстраті Тф : Ґ – 1 : 1 та найбільшою мірою варіанта з використанням ґрунту, перегною й тирси у пропорціях частин 6 : 3 : 1. Результати досліджень із визначення оптимального складу субстрату для вирощування сіянців сосни звичайної із закритою кореневою системою підтвердили високі показники схожості, отримані у варіантах з використанням трикомпонентних сумішей перегною, тирси та темно-сірого опідзоленого середньо суглинкового лісового ґрунту на лесах. Серед випробуваних субстратів при об'ємі контейнера 500 см3 за комплексом переваг за досліджуваними показниками схожості, збережуваності та стану торфовмісний варіант із рівними частинами темно-сірого лісового середньо суглинкового опідзоленого ґрунту та торфу (Тф : Ґ – 1 : 1) та варіант трикомпонентної суміші Ґ : П : Т – 6 : 3 : 1 є найбільш збалансованими за основними ґрунтовими параметрами та найбільш оптимальними з досліджуваних для продуктивного росту сіянців сосни звичайної із закритою кореневою системою. Темно-сірі лісові опідзолені середньо суглинкові ґрунти на лесах за рівнем потенційної родючості є одними з найродючіших ґрунтів України. Їх формування відбувалося під достатньо розрідженими широколистяними лісами з добре розвиненим трав'яним покривом на важко глинистих карбонатних лесах. Поєднання таких факторів ґрунтоутворення, як наявність значної кількості високо зольного органічного опаду, а також материнської породи, насиченої кальцієм та глинистими частками, надає темно-сірим опідзоленим ґрунтам високої поживної здатності.
- 4 June 2020
- Published by Ukrainian National Forestry University in Scientific Bulletin of UNFU
- Vol. 30 (2) , 44-48
Open AccessСхожість, збережуваність і стан сіянців сосни звичайної (Pinus sylvestris L.), вирощених у контейнерах
На базі двох підприємств Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України, а саме ДП "Чугуєво-Бабчанське ЛГ" та "Вовчанське ЛГ" в умовах Лівобережного Лісостепу України визначено ґрунтову схожість сіянців сосни звичайної у контейнерах із різним складом субстрату. Досліджено та узагальнено значення збереженості та життєвого стану сіянців з урахуванням впливу складу субстрату коренезакриваючої грудки контейнера. Дослідним шляхом проаналізовано вісім варіантів субстратів: чотири двокомпонентних торфовмісних та чотири трикомпонентних тирсо-перегноєвмісних. Встановлено комплексну перевагу над контролем за названими вище біометричними показниками варіантів із використанням торфу з базовим ґрунтом в субстраті Тф : Ґ – 1 : 1 та найбільшою мірою варіанта з використанням ґрунту, перегною й тирси у пропорціях частин 6 : 3 : 1. Результати досліджень із визначення оптимального складу субстрату для вирощування сіянців сосни звичайної із закритою кореневою системою підтвердили високі показники схожості, отримані у варіантах з використанням трикомпонентних сумішей перегною, тирси та темно-сірого опідзоленого середньо суглинкового лісового ґрунту на лесах. Серед випробуваних субстратів при об'ємі контейнера 500 см3 за комплексом переваг за досліджуваними показниками схожості, збережуваності та стану торфовмісний варіант із рівними частинами темно-сірого лісового середньо суглинкового опідзоленого ґрунту та торфу (Тф : Ґ – 1 : 1) та варіант трикомпонентної суміші Ґ : П : Т – 6 : 3 : 1 є найбільш збалансованими за основними ґрунтовими параметрами та найбільш оптимальними з досліджуваних для продуктивного росту сіянців сосни звичайної із закритою кореневою системою. Темно-сірі лісові опідзолені середньо суглинкові ґрунти на лесах за рівнем потенційної родючості є одними з найродючіших ґрунтів України. Їх формування відбувалося під достатньо розрідженими широколистяними лісами з добре розвиненим трав'яним покривом на важко глинистих карбонатних лесах. Поєднання таких факторів ґрунтоутворення, як наявність значної кількості високо зольного органічного опаду, а також материнської породи, насиченої кальцієм та глинистими частками, надає темно-сірим опідзоленим ґрунтам високої поживної здатності.