ОДОлександр Дзігора

Олександр Дзігора

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Олександр Дзігора has a total of 54 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    ПРАВИЛА ВИЯВЛЕННЯ ЗВУКОВОГО СИГНАЛУ ПОВІТРЯНОЇ ЦІЛІ ГОЛОВКОЮ САМОНАВЕДЕННЯ РАКЕТИ ПРИ ОДНОКАНАЛЬНОМУ ПРИЙОМІ НА ОСНОВІ МЕТОДУ ПРАВДОПОДІБНОСТІ

    by Віктор Кудряшов, Олексій Коломійцев, Ірина Ячна, Вероніка Калачова, Ігор Красношапка, Олександр Дзігора, Валерій Смолов, Олександр Ткачук, Михайло Бєлоус, Тетяна Телевна, et al.

    В статті проведено загальний аналіз головок самонаведення ракет. Запропоновано два правила виявлення звукового сигналу повітряної цілі радіолокаційною головкою самонаведення ракети на основі методу правдоподібності при одноканальному прийомі. Враховані нестаціонарність корисних сигналів та завад. Отримані аналітичні вирази для проведення розрахунків за двома правилами.


  • Open Access

    МОДЕЛЬ ДЛЯ СИСТЕМИ ВИЯВЛЕННЯ ТА КЛАСИФІКАЦІЇ ОБ'ЄКТІВ (ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ) У ВІДЕОПОТОЦІ ДАНИХ НА ОСНОВІ ГЛИБИННОГО НАВЧАННЯ

    by Олександр Шматко, Ігор Гамаюн, Олексій Коломійцев, Оксана Чекунова, Олександр Лисий, Ігор Рудаков, Олег Колодій, Анатолій Соловйов, Владислав Пальчиков, Данило Шабанов, et al.

    В статті проведено дослідження та порівняння алгоритмів FASTER-RCNN, YOLO, SSD та R-FCN. що необхідні для створення ефективної інтелектуальної системи виявлення об'єктів у режимі реального часу. Здійснено оцінку алгоритмів Precision, recall, F1-score, mAP та часу на виведення за показниками ефективності на основі тестового набору даних. Визначено, що модель глибокого навчання YOLOv5 має високі точність та швидкість обробки даних, що дозволяє її застосовувати в області комп'ютерного зору та штучного інтелекту для інтелектуальної системи виявлення об'єктів. Розроблено модель для системи виявлення та класифікації об'єктів (транспортних засобів) у відеопотоці даних на основі глибинного навчання. Використано модель нейронної мережі YOLOv5. Проведено експериментальні дослідження навченої моделі. Наведено отримані як графічні і табличні результати досліджень, так і скріншоти роботи навченої моделі з відеопотоком даних.

  • Open Access

    ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ІНТЕГРАЦІЇ ІНЖЕНЕРНИХ БОЄПРИПАСІВ У СУЧАСНІ СИСТЕМИ РАКЕТНОГО ОЗБРОЄННЯ

    by Володимир Комаров, Володимир Сайко, Олексій Коломійцев, Олексій Балабуха, Анатолій Собора, Олександр Дзігора, Олександр Коломієць, Дмитро Жуйков, Віталій Іваненко, Богдан Коломієць, et al.

    В статті розглядаються питання щодо застосування некерованих реактивних снарядів калібру 122 мм, що використовуються на реактивних системах залпового вогню типу БМ-21 «Град», як носіїв інженерних боєприпасів, різних за типом та призначенням для ураження наземних цілей противника на дальностях від 5 км до десятків. Запропоновано додаткове розміщення на зовнішній поверхні (на носовій частині) некерованих реактивних снарядів калібрів 122 мм, 220 мм та 300 мм протипіхотних мін типу МОН-50, МОН-90, МОН-100 та МОН-200, а також касет дистанційного мінування типу КСФ-1 (КФС-1С). Наведено приклади конструктивного виконання модернізованих некерованих реактивних снарядів та застосування їх на мобільних міні-установках реактивних системах залпового вогню. Представлено приклади схемо-технічних рішень. Розкрито принцип їх використання. Розкрито принцип пуску модернізованого некерованого реактивного снаряду з мобільної пускової установки, створеної на основі мобільних міні-установках реактивних системах залпового вогню для знищення як живої сили противника, так й озброєння та військової техніки на значній глибіні від лінії бойового зіткнення. Зроблені висновки.

  • Open Access

    РОЗРАХУНОК ЩІЛЬНОСТІ ПОТУЖНОСТІ ПАСИВНИХ ЗАВАД ТА ДАЛЬНОСТІ ВИЯВЛЕННЯ РАДІОЛОКАЦІЙНОЮ СТАНЦІЄЮ У РІЗНИХ УМОВАХ

    by Віктор Кудряшов, Олексій Коломійцев, Альберт Катунін, Віталій Коваль, Геннадій Згода, Анатолій Соловйов, Ірина Ячна, Юрій Кобець, Олександр Дзігора, Сергій Рязанцев, et al.

    В роботі проведено розрахунок щільності потужності пасивних завад та дальності виявлення радіолокаційною станцією у різних умовах. Розрахунок щільності проведено, як кількість пачок дипольних відбивачів у імпульсному об'ємі при скиданні їх одиночною повітряною ціллю (групою постановників завад, що слідують у щільному строю). Також, проведено розрахунок: ефективної площі розсіювання, коефіцієнту придушення системи селекції рухомих цілей, потужності завади, а також кута закриття антени. Отримані дані щодо дальності виявлення повітряних цілей радіолокаційною станцією при різних умовах (справній та непрацюючій системи селекції рухомих цілей тощо). За допомогою системи MathCad проведені розрахунки щільності потужності пасивних завад та дальності виявлення повітряних цілей радіолокаційною станцією у різних умовах (ситуаціях) та отримано відповідний графік залежностей. Зроблені висновки по роботі.

  • ВИБІР СМУГИ ЧАСТОТ ЗОНДУВАЛЬНОГО СИГНАЛУ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МАКСИМАЛЬНОГО РІВНЯ ВТОРИННОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ МАЛИХ ТАКТИЧНИХ БЕЗПІЛОТНИХ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ

    by О.м. Дзігора, Г.с. Залевський, В.а. Таршин

    Розглядаються питання узгодження смуги частот зондувального сигналу з малими тактичними безпілотними літальними апаратами (БпЛА) визначеного типу. Аналізуються конструктивні особливості БпЛА як вторинного випромінювача у L та S діапазонах частот. Для забезпечення максимального рівня вторинного випромінювання малого тактичного БпЛА використовується метод вибору раціональної полоси частот зондувального сигналу, заснований на застосуванні електродинамічних математичних моделей вторинного випромінювання радіолокаційних об’єктів та оцінюванні усередненої за можливими ракурсами енергії відбитого сигналу, як функції середньої частоти і ширини спектра зондувального сигналу. Наводяться результати розрахунку та аналізу енергетичних частотних характеристик малого тактичного БпЛА у дециметровому діапазоні довжин хвиль (1–3) ГГц (L, S діапазони)). Надано пропозиції щодо вибору смуги частот для зондування БпЛА вказаного типу.

  • Open Access

    ПРОГРАМНИЙ КОМПЛЕКС ДЛЯ МОДЕЛЮВАННЯ РІВНЯ ФАЗОВИХ ШУМІВ КОМБІНОВАНОГО СИНТЕЗАТОРА ЧАСТОТ І СИГНАЛІВ

    by М.п. Кандирін, О.м. Дзігора, С.в. Лапій

    Розроблено програмний комплекс для моделювання рівня спектральної густини потужності фазових шумів комбінованого синтезатора частот і сигналів, що виконаний на основі однокільцевої системи фазового автопідстроювання частоти із цифровим синтезатором сигналів у якості джерела опорного сигналу. Наведено результати математичного моделювання з використанням програмного комплексу шумових характеристик комбінованого синтезатора та його функціональних елементів при формуванні простих і складних частотно-модульованих сигналів. Розглянуто питання вибору раціонального значення тактової частоти і типу інтегральних цифрових синтезаторів сигналів з точки зору забезпечення мінімального рівня фазових шумів на виході комбінованого синтезатора. Застосування запропонованого програмного комплексу дозволяє суттєво спростити та прискорити процес проектування та розробки комбінованих цифро-аналогових пристроїв формування сигналів діапазону надвисоких частот.

  • Open Access

    ВИКОРИСТАННЯ ВИСОКОЧАСТОТНИХ СКЛАДОВИХ СПЕКТРУ СИГНАЛУ ЦИФРОВОГО СИНТЕЗАТОРА ДЛЯ ЗМЕНШЕННЯ РІВНЯ ФАЗОВОГО ШУМУ КОМБІНОВАНОГО СИНТЕЗАТОРА ЧАСТОТ

    by Микола Кандирін, Олександр Дзігора, Олександр Маляренко, Євген Сметана, Сергій Лапій

    Розглянуто комбінований синтезатор частот з цифровим синтезатором сигналів у якості генератора підставки у колі зворотного зв’язку системи фазового автопідстроювання частоти. Показано можливість ефективного використання високочастотних бічних складових спектру сигналу цифрового синтезатора для покращення шумових характеристик комбінованого синтезатора частот.

  • Open Access

    Внески фазових шумів ланками комбінованого синтезатора на основі двокільцевої системи фазового автопідстроювання частоти і цифрового синтезатора сигналів

    by М. П. Кандирін, О. М. Дзігора

    Розглянуто комбінований синтезатор частот і сигналів, що виконаний на основі двокільцевої системи фазового автопідстроювання частоти (ФАПЧ) і цифрового синтезатора сигналів (ЦСС). Для дослідження шумових характеристик комбінованого синтезатора у роботі використовуються математичні моделі спектральної густини потужності фазових шумів його основних функціональних ланок. Наведено вирази для розрахунку шумових характеристик і результати математичного моделювання, а також проведено аналіз внесків окремих функціональних компонентів у загальний рівень фазових шумів синтезатора. Показано, що найменший рівень фазових шумів комбінований синтезатор із двокільцевою системою ФАПЧ і ЦСС має у випадку, коли внески першого й другого кілець ФАПЧ у результуючий рівень шуму приблизно однакові. Проведено порівняльний аналіз шумових характеристик основних типів комбінованих синтезаторів на основі прямого цифрового та непрямого аналогового методів синтезу. Отримані результати дозволяють зробити висновок про те, що найбільш високий рівень фазових шумів спостерігається у комбінованого синтезатора, де ЦСС використовується як опорний генератор системи ФАПЧ, тоді як найменший рівень шумів досягається при використанні ЦСС у якості генератора підставки для системи ФАПЧ.

  • Open Access

    Внески фазових шумів ланками комбінованого синтезатора з цифровим синтезатором сигналів у колі зворотного зв’язку системи фазового автопідстроювання частоти

    by М. П. Кандирін, О. М. Дзігора

    The article considers a combined frequency synthesizer based on a single-ring phase-locked loop (PLL) system with a direct digital synthesizer (DDS) as a divider in the feedback circuit and as a PLL frequency offset generator. Such synthesizers provide a wide frequency range of output signals and a small frequency tuning step. It is shown that the main disadvantage of such devices is a high level of phase noise. For a theoretical study of the noise characteristics of combined frequency synthesizers, the article uses mathematical models of the power spectral density of phase noises of the main functional units of synthesizers. Expressions are obtained for calculating the contributions of individual functional units to the resulting level of the power spectral density of the phase noises of synthesizers. The results of mathematical modeling are presented and the noise characteristics of the studied combined synthesizers are analyzed. It is shown that among combined synthesizers with a single-ring phase-locked loop system and a digital signal synthesizer, the synthesizer with a DDS as a PLL frequency offset generator has the lowest level of phase noise power spectral density. It is shown that to reduce the resulting phase noise level of the considered combined synthesizers, it is necessary to use a phase detector with a high comparison frequency. Reduction of the overall level of phase noise of combined synthesizers is also ensured by increasing the frequency of the output signal of the direct digital synthesizer. The methodology used in the work for studying the noise characteristics of combined synthesizers based on the use of mathematical models of the power spectral density of their phase noises does not require the developer to create physical models of devices and use complex measuring equipment. This is especially true at the devices design stage and significantly reduces their development time. Розглянуто комбіновані синтезатори частот і сигналів, що виконані на основі однокільцевої системи фазового автопідстроювання частоти (ФАПЧ) із цифровим синтезатором сигналів у якості дільника у колі зворотного зв’язку та в якості генератора підставки системи ФАПЧ. Для дослідження шумових характеристик таких комбінованих синтезаторів у роботі застосована методика з використанням математичних моделей спектральної густини потужності фазових шумів основних функціональних ланок синтезаторів. Наведено вирази для розрахунку, результати математичного моделювання та аналізу внесків окремих ланок синтезатора у результуючий рівень його фазових шумів. Важливе практичне значення такого моделювання полягає у можливості виявлення окремих функціональних ланок, що вносять найбільший вклад у сумарний рівень шуму синтезатора і підлягають заміні. Особливої актуальності такий підхід набуває при розробці нових комбінованих синтезаторів частот і сигналів, дозволяє проводити аналіз шумових характеристик пристроїв без використання їх дороговартісних фізичних моделей та комплексу складної вимірювальної апаратури.


  • Open Access

    Програмний комплекс для моделювання рівня фазових шумів цифрових синтезаторів сигналів

    by М. П. Кандирін, О. М. Дзігора

    Розроблено програмний комплекс для моделювання спектральної густини потужності фазових шумів цифрових синтезаторів сигналів. Комплекс дозволяє швидко та якісно розраховувати фазові шуми для різних вихідних та тактових частот. Програмний інтерфейс дозволяє змінювати вхідні параметри синтезаторів, такі як розрядність цифро-аналогового перетворювача, коефіцієнти апроксимації моделі і розмірності координатних осей. Показано, що використання узагальненої математичної моделі спектральної густини потужності фазових шумів дозволяє моделювати шумові залежності з допустимою для попередньої оцінки похибкою для будь-яких цифрових синтезаторів, навіть тих, для яких немає експериментально отриманих шумових характеристик. Наведено результати математичного моделювання шумових залежностей цифрових синтезаторів при формуванні простих і складних сигналів. Застосування запропонованого програмного комплексу дозволяє скоротити час на проєктування радіопристроїв, що використовують у своєму складі цифрові синтезатори сигналів.