АБАнна Бойко

Анна Бойко

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Анна Бойко has a total of 18 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    Сучасні аспекти застосування фізичної терапії за тендинопатії надколінка у спортсменів

    by А. В. Ковельська, І. М. Швець, О. Б. Лазарєва, А. С. Бойко, М. Р. Мруга

    Тендопатія надколінка, або «коліно стрибуна», є травмою від перенавантаження колінного суглобу та переважно зустрічається у спортсменів, що виконують насамперед багаторазові стрибкові навантаження. Мета. Визначити та обґрунтувати сучасні підходи до застосування відновлювальних засобів та методів після травми сухожилля надколінка у спортсменів. Методи. Теоретичний аналіз і узагальнення наукової та методичної літератури. Результати. Консервативне лікування вважається першою лінією терапії. Незважаючи на наявність різноманітних варіантів лікування тендинопатії надколінка, жоден окремий метод не довів своєї здатності забезпечувати стабільне та майже повне відновлення паці‑ єнтів. Розроблення ефективних програм тренувань відповідно до індивідуальних потреб кожного спортсмена, спрямованих на зменшення болю й покращення фізичної працездатності, має стати головним пріоритетом майбутніх досліджень. Критично важливим є оцінювання довгострокових ефектів методів фізичної терапії, що сприятиме повноцінному відновлення фізичних здібностей спортсменів, підвищенню якості життя та найшвидшому поверненню до спортивної діяльності

  • Open Access

    Оцінка ефективності алгоритму фізичної терапії пацієнтів після перенесеного інфаркту міокарда без елевації сегмента ST

    by А. С. Бойко, В. В. Безугла, О. Е. Івановська, В. Д. Жученко, О. С. Кедрун

    Серцево-судинні захворювання залишаються провідною причиною смертності та стійкої втрати працездатності у світі, формуючи значний медико-соціальний та економічний тягар. Особливу увагу в сучасній кардіологічній практиці привертає інфаркт міокарда без елевації сегмента ST (ІМбпST), поширеність якого невпинно зростає. Зважаючи на специфіку ушкодження міокарда та клінічного перебігу ІМбпST, постає необхідність формування науково обґрунтованих, індивідуалізованих та структурованих алгоритмів фізичної терапії з метою оптимізації раннього та подальшого етапу відновлення пацієнтів. Мета – теоретично обґрунтувати та розробити алгоритм фізичної терапії пацієнтів після перенесеного ІМбпST у гострому та підгострому періодах, а також оцінити його клінічну ефективність. Методи: теоретичний аналіз сучасної наукової літератури; клініко- інструментальні методи (оцінювання функціонального стану за шкалою Борга, 6-хвилинним тестом ходьби (6MWT), опитувальником MacNew (HRQL) та класифікацією NYHA); математичні методи статистики. Дослідження проведено відповідно до етичних норм Гельсінської декларації. У вибірку внесено 20 пацієнтів віком 50–66 років, рандомізованих на основну та контрольну групи. Результати. Установлено, що застосування розробленого алгоритму фізичної терапії забезпечує статистично значуще покращення толерантності до фізичного навантаження (зменшення балів за шкалою Борга; збільшення дистанції 6MWT), підвищення показників якості життя в емоційному, фізичному та соціальному доменах HRQL, а також позитивну динаміку функціонального класу серцевої недостатності за NYHA. Покращення в пацієнтів основної групи перевищували результати контрольної групи, що свідчить про вищу ефективність запропонованого алгоритму, як порівняти з традиційними підходами.

  • Open Access

    ФІЗИЧНА ТЕРАПІЯ ЯК СКЛАДОВА САНАТОРНО-КУРОРТНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ДІТЕЙ У РЕМІСІЇ ОНКОЛОГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

    by Ганна Анатолівна Шаповалова, Анна Сергіївна Бойко

    Актуальність. Фізична терапія (ФТ) – самостійна науково-практична дисципліна, спрямована на відновлення зниженого рівня здоров’я шляхом запобігання прогресуванню наявного захворювання, заміщення втрачених функцій і повернення працездатності засобами фізичної культури з використанням цілющих природних факторів. Найбільш характерною особливістю методу ФТ є використання суворо дозованих фізичних вправ, які направлені на оздоровлення і зміцнення всього організму хворого. Мета. Узагальнення результатів досліджень щодо використання ФТ у процесі санаторно-курортної реабілітації дітей у ремісії онкологічних захворювань. Матеріали і методи. Бібліометричні, аналітичні. Результати дослідження. Як показав аналіз даних літератури та результатів власних досліджень, найбільш оптимальним є застосування ФТ для дітей у періоді ремісії онкологічних захворювань з супутніми неревматичними кардіоміопатіями, вегетативно-судинною дисфункцією, астеноневротичним синдромом, захворюваннями органів дихання. З метою полегшення роботи серця для дітей з неревматичними кардіоміопатіями можуть бути використані фізичні вправи із швидким зниженням ступеню функціонального напруження серцевого м`язу. «Розсіювання» навантаження на великі м`язи тулуба та кінцівок полягає у чергуванні виконання вправ для рук з вправами для ніг та тулуба, не повторюючи кожну вправу більше 3–4 рази. ФТ для дітей у періоді ремісії онкологічних захворювань з супутньою вегетативно-судинною дисфункцією з підвищеною реактивністю судин має на меті поліпшення регуляції серцево-судинної системи шляхом виконання вправ, які сприяють тренуванню регіонарних гемодинамічних реакцій. ФТ для дітей у періоді ремісії онкологічних захворювань з проявами астеноневротичного синдрому передбачають використання засобів емоційного впливу, поступове тренування різних м`язових груп «на витривалість» за умов дозованого використання фізичних навантажень, що не призводять до стану граничного стомлення, широке використання елементів гри та загартовування у вигляді водних процедур, повітряних ванн. ФТ для дітей у періоді ремісії онкологічних захворювань з супутніми захворюваннями органів дихання полягає у тому, що при виконанні циклічних вправ рекомендується узгоджувати дихання з рухами тіла. При повільному темпі на кожний дихальний цикл робиться 6–8 рухів: 3–4 на вдох і 3–4 на видих. При швидкій роботі під час одного дихального циклу можна зробити лише 2–4 кроки. Висновок. Слід вважати цілком обґрунтованим використання ФТ у процесі санаторно-курортної реабілітації дітей у ремісії онкологічних захворювань, особливо у дітей з неревматичними кардіоміопатіями, з синдромом вегетативно-судинної дисфункції, з астеноневротичним синдромом, з захворюваннями органів дихання.

  • Open Access

    Алгоритм фізичної терапії осіб після ампутації гомілки внаслідок мінно-вибухової травми

    by Анна Бойко, Наталія Шестопал, Валерій Ярмак

    The increase in the number of lower leg amputations following mine blast injuries, changes in the typical patient profile, mortality, and complications require the adaptation of physical therapy measures to maximize functional outcomes in daily life. Objective. To create an algorithm of physical therapy (PT) for people after transtibial amputation due to mine blast injury (MBI). Methods. Theoretical analysis of data from scientific and methodological literature, thematic and military medical periodicals, Internet sources, as well as available protocols, and recommendations of foreign and domestic clinics of this profile. Results. Numerous systematic reviews, clinical randomized trials confirm the effectiveness of PT for patients after transtibial amputation following MBI, which allows to accelerate the effectiveness of recovery aimed at compensation of motor functions and activities of the patient, independence in daily, household, and social activities, and adaptation. The development of an algorithm of PT measures for the case study patients was based on the principles of evidence-based practice and ICF. It included the most important modern approaches: problem-oriented, multidisciplinary, integrated, and early care. A specially developed rehabilitation intervention algorithm included the following stages: initial assessment of the patient's functional status; multidisciplinary approach (goal setting, intervention planning); development of an individual rehabilitation plan; selection of tactics for implementing an individual rehabilitation program with subsequent evaluation of its effectiveness; implementation of the intervention (application of PT measures according to the principles of evidence-based rehabilitation); and evaluation of the effectiveness of the therapeutic intervention. Keywords: algorithm, physical therapy measures, amputation, mine blast injury, rehabilitation, multidisciplinary approach. Резюме. Збільшення кількості ампутацій гомілки після мінно-вибухових травм, зміна типового профілю пацієнтів, летальність випадків, ускладнень вимагають адаптації заходів фізичної терапії для максимізації функціональних результатів у повсякденному житті. Мета. Створити алгоритм фізичної терапії (ФТ) для осіб після ампутації гомілки внаслідок мінновибухової травми (МВТ). Методи. Теоретичний аналіз даних науково-методичної літератури, тематичних та військово-медичних періодичних видань, Інтернет-джерел, а також доступних протоколів, рекомендацій зарубіжних та вітчизняних клінік даного профілю. Результати. Численні систематичні огляди, клінічні рандомізовані дослідження підтверджують ефективність ФТ для пацієнта після транстибіальної ампутації внаслідок МВТ, що дозволяє пришвидшити результативність відновлення, спрямовану на компенсацію рухових функцій та діяльності пацієнта, його незалежності в повсякденній, побутовій і соціальній активності та адаптації. Розробка алгоритму фізіотерапевтичних заходів ФТ для тематичних пацієнтів ґрунтувалася на базі принципів доказово-інформованих практик та МКФ. Включала основні сучасні підходи: проблемно-орієнтований, мультидисциплінарний, комплексний та ранньої допомоги. Спеціально розроблений алгоритм реабілітаційного втручання включав такі етапи: первинна оцінка функціонального статусу пацієнта; мультидисциплінарний підхід (постановка цілей, планування втручання); створення індивідуального реабілітаційного плану; вибір тактики реалізації індивідуальної реабілітаційної програми з подальшим оцінюванням її ефективності; реалізація втручання (застосування заходів ФТ відповідно до принципів доказової реабілітації); оцінка ефективності терапевтичного втручання. Ключові слова: алгоритм, заходи фізичної терапії, ампутація, мінно-вибухова травма, реабілітація, мультидисциплінарний підхід.


  • Open Access

    Алгоритм фізичної терапії осіб після тотального ендопротезування кульшового суглоба у III–IV фази відновного процесу

    by Анна Бойко, Катерина Колиушко

    Резюме. Дані численних систематичних оглядів та рандомізованих клінічних досліджень підтверджують ефективність фізичної терапії для пацієнта/клієнта після тотального ендопротезування кульшового суглоба, яка відіграє важливу роль для більш якісного відновлення і повернення до високого рівня якості життя як інтегрального критерію ефективності проведених заходів. Мета. Розробити алгоритм фізичної терапії для осіб після тотального ендопротезування кульшового суглоба у III та IV фазах відновного процесу, спрямованого на відновлення якості життя та підвищення ефективності лікувально-відновного процесу. Методи. Теоретичний аналіз та узагальнення даних науково-методичної літератури, Інтернет-джерел, протоколів, рекомендацій зарубіжних і вітчизняних клінік. Результати. Сучасні підходи до відновної терапії таких осіб передбачають застосування алгоритмізованого фізіотерапевтичного втручання, заснованого на базі доказової медицини та МКФ. Розробку алгоритму фізичної терапії осіб після тотального ендопротезування кульшового суглоба проводили для пацієнтів амбулаторного етапу відновлення у III та IV фазах відновного процесу, що базувалася на основних сучасних підходах: проблемно-орієнтований підхід, мультидисциплінарна допомога, а також комплексність. Спеціально розроблений алгоритм включає такі кроки: первинне оцінювання функціонального статусу пацієнта/клієнта та визначення його проблем – планування втручання (постановка цілей, підбір засобів та методів фізичної терапії), реалізація втручання (обсяг та доцільність застосування кожного компонента фізичної терапії, яка визначається, виходячи з проблем і потреб пацієнта), оцінювання ефективності терапевтичного втручання (проводиться відповідно до обраних критеріїв ефективності на етапі планування втручання). Удосконалення імплантатів та хірургічної техніки виконання, зміна типового профілю пацієнтів після тотального ендопротезування кульшового суглоба вимагають адаптації методів та заходів фізичної терапії для максимізації функціональних результатів у повсякденному житті, що сприяють спрямуванню подальших зусиль на впровадження у практику сучасного алгоритму корекційно-відновного лікування.Ключові слова: алгоритм, фізична терапія, тотальне ендопротезування, кульшовий суглоб, відновне втручання, якість життя.

  • Open Access

    Ефективність застосування алгоритму фізичної терапії осіб після тотального ендопротезування кульшового суглоба

    by Анна Бойко, Катерина Колиушко

    Анотація. У статті подано оцінку ефективності впровадження алгоритму фізичної терапії пацієнтів після тотального ендопротезування кульшового суглоба на амбулаторному етапі відновлення. З огляду на те що до основних ускладнень після ендопротезування кульшового суглоба належать стійкі порушення його функціональності, обмеження мобільності та активності пацієнта у виконанні щоденної діяльності значно знижують і погіршують якість життя. Мета. Оцінити ефективність застосування алгоритму фізичної терапії пацієнтів після тотального ендопротезування кульшового суглоба у 3–4-й фазі відновного процесу. Методи. Теоретичні, соціологічні, клінічні, математичної статистики. Результати. У дослідженні брали участь 37 осіб 56,1 ± 8,2 року після тотального ендопротезування кульшового суглоба у 3–4-й фазі відновного процесу, яких було розподілено на основну та групу порівняння. При первинному обстеженні було виявлено, що у більшості пацієнтів спостерігалися знижені показники амплітуди рухів у суглобах, сили м’язів в ураженій кінцівці та погіршення їх мобільності. Застосування алгоритмізованого фізіотерапевтичного втручання для зазначених осіб базувалося на сучасних підходах: проблемно-орієнтований, пацієнт-центрований, мультидисциплінарний та комплексний. Алгоритм фізичної терапії в основній групі пацієнтів включав засоби і методи, які умовно було поділено на чотири компоненти: терапевтичні вправи (додатково тренування ходьби та переміщень), мануальна терапія (масаж, пасивні рухи, постізометрична релаксація); апаратна фізіотерапія (процедури електроміостимуляції); рекомендації зі щоденної активності та мобільності. Для пацієнтів групи порівняння застосовували стандартні реабілітаційні заходи. При повторному обстеженні у результаті застосування алгоритму реабілітаційних заходів було виявлено достовірну позитивну динаміку на рівнях структури, функції і діяльності та участі за МКФ у пацієнтів обох груп, проте в основній групі більшість зазначених показників була достовірно кращою. Ключові слова: кульшовий суглоб, фізична терапія, алгоритм, відновний процес.

  • Open Access

    Social Integration of Hearing-Impaired Students by Means of Health-Enhancing and Recreational Activities

    by Anna Orikhovska, Olena Andrieieva, Vitaliy Kashuba, Olena Lazarieva, Yurii Lytvynenko, Viktoria Kirichenko, Valerii Arefyiev, Inna Khrypko

    Purpose: To substantiate and develop a program of health-enhancing and recreational physical activity for the social integration of students with hearing impairments in a higher education institution environment. Materials and Methods. The study involved 65 students with hearing impairments 17–18 years of age (30 males and 35 females). Theoretical analysis and generalization of special scientific and methodological literature, pedagogical experiment, anthropometric measurements of the hearing-impaired, Apanasenko’s method, methods of mathematical statistics were used. Results. The structure and content of the program of health-enhancing and recreational physical activity for students with hearing impairments were scientifically substantiated and developed. The program takes into account the factors, principles, objectives, tasks, methods, organizational and socio-pedagogical conditions for its effective implementation in higher education institutions. The program includes a system for monitoring the results of its implementation and performance criteria. The effectiveness criteria for the health-enhancing and recreational physical activity program were identified as follows: social integration of hearing-impaired students, restoring their psycho-emotional state, and involvement of the young people in regular physical activity. Conclusions. The results of the study confirmed the effectiveness of the developed program of health-enhancing and recreational physical activity in a higher education institution for the social integration of hearing-impaired students.