Viacheslav Liashenko

Awareness of the problems and tasks of the post-war reconstruction of Ukraine and the relevant world experience proves: the starting point of the state policy of restoring the national economy should be the development of its scientific and practical foundations. The purpose of the article is to substantiate the methodology for defining neo-industrialism as a scientific and practical basis of the state policy of post-war restoration of the economy; identify the corresponding reconstruction paradigm and its basic provisions; identify derived fundamental scientific theories that, in combination, will ensure the effective reconstruction of Ukraine and the substantive components of the implementation of the policy of restoring the economy on the principles of neo-industrialism. The developed methodology includes the following stages: identifying the defining goals of restoration; identifying the specified paradigm — an economic school that, by its potential, would be able to ensure the achievement of the goals, as well as revealing the essential provisions of the paradigm; systematizing the epistemological lines «the defining provision of the paradigm» — «the goal of post-war restoration of the economy»; outlining additional theories aimed at restoration; substantiating the content and definition of the concept of «state policy of post-war restoration of the economy of Ukraine». There is an epistemological, research and concrete historical basis for identifying the economic school of neo-industrialism as a scientific and practical paradigm of the post-war restoration of the national economy. The study of the achievements of the founders of neo-industrialism, J. Galbraith, D. Bell and A. Toffler, and their modern followers: foreign and domestic scientists, gives grounds to note that it is also appropriate to apply the concept of technical and economic structures and the theory of long waves of Kondratiev; the theory of economic regimeology and the concept of anticipatory management and the theory of national business cultures. The definition of the category «state policy of post-war restoration of the economy of Ukraine» can be stated as follows. This is a system of logically interconnected scientific and practical principles, conceptual approaches and measures of state regulatory policy in the institutional, economic, social, scientific and technical and environmental protection spheres, which in the complex ensure the achievement of the pre-war level and determine the basic principles, strategic directions and mechanisms of structural transformation and modernization of the national economy and form the conditions for the country to enter the trajectory of sustainable long-term qualitatively new social development according to the best world standards.

The study is devoted to the analysis of the innovative technology Open Banking to ensure sustainable post-war development of the Ukrainian economy. The concept of Open Banking is considered in correlation with the theory of economic schools, the legal basis (European and Ukrainian) for the implementation of Open Banking in the practice of the modern banking digital market is presented. The experience of European countries in implementing Open Banking technology for the development of national financial ecosystems is presented. The advantages and disadvantages of the technology are substantiated. The idea of "economic engineering" for implementation in industrial business models is highlighted, the applied role of Open Banking technology used in "economic engineering" mechanisms is outlined. The progress of the implementation of Open Banking technology in the banking and industrial sector of Poland is comprehensively analyzed. The possibilities of using Open Banking technology for the participation of Polish banks and enterprises to participate in joint project cases for the post-war restoration of the Ukrainian economy are investigated. The possibility of implementing the experience of the eastern regions of Poland and their regional support programs, which they receive from external sources, as applied cases of cooperation with Ukraine is proposed. The mutual interest and effectiveness of using innovative banking technologies for the organization of complex technological innovation hubs (EU-Poland-Ukraine) are substantiated. The subject of development in such hubs may be proposals of Ukrainian scientists, scholars, practitioners, businessmen regarding clean technologies, nano-tech, bio-tech, new materials, robotics, as well as IT and software applications in the industry, provided with funds from European structural funds, or interested foreign, including Polish, investors.

The article provides an indicative assessment of smart transformations of territorial communities in Poltava region under post-war recovery conditions. The study substantiates the expediency of considering digital transformation as a necessary but insufficient prerequisite for smart development, which requires integration with economic modernisation, institutional strengthening, and partnership-based mechanisms. The methodological framework is based on the use of the Digital Transformation Index of territorial communities/regions of Ukraine as an analytical proxy for assessing the level of digital maturity and the preconditions for smart transformations at the local level. A combination of ranking, component-based, quartile and interquartile range (IQR) analysis is applied, enabling the identification of spatial asymmetry in digital development, structural imbalances among digitalisation components, and the formation of a typology of community smart profiles. The results reveal a pronounced polarisation of the digital space, characterised by the emergence of a relatively narrow core of digitally capable communities and a wide group of territories with low and medium levels of digital transformation. It is shown that the dominance of administrative and service-oriented digitalisation in the absence of sufficient development of the digital economy constrains the conversion of digital efforts into sustainable socio-economic effects. Based on the findings, the paper justifies the transition from uniform digitalisation programmes to differentiated smart transformation support instruments tailored to specific community smart profiles. Particular attention is paid to the role of public–private and international public–private partnerships as institutional mechanisms for accelerating smart transformations in the post-war period.

Вступ. Деструктивний вплив війни на підприємницький сектор економіки України актуалізує пошук дієвих інструментів підвищення його резильєнтості, серед яких чільне місце посідають кластери та індустріальні парки.Проблематика. Результативність кластерів та індустріальних парків залежить, зокрема, й від якості інституційного середовища. В Україні кластеризація економіки законодавчо неврегульована та не підтримується державною політикою. Потребує удосконалення й базовий закон про індустріальні парки для уникнення різночитань та конкретизації державного стимулювання їхньої діяльності.Мета. Розробити пропозиції щодо удосконалення інституціонального середовища розвитку кластерів й індустріальних парків для підвищення резильєнтності підприємницького сектору економіки України у воєнний та повоєнний періоди.Матеріали й методи. Дослідження базується на положеннях інституціональної теорії, загальнонаукових методах — діалектики, логічного узагальнення, систематизації та порівняльного аналізу; використано напрацювання українських і зарубіжних учених з проблем інституціоналізації розвитку кластерів та індустріальних парків.Результати. Розроблено комплекс пропозицій щодо запровадження інституціональних механізмів кластеризації української економіки шляхом аргументування доцільності розроблення та визначення основних положень базового Закону України «Про розвиток і підтримку кластерів в Україні»; обґрунтувано необхідність ініціювання, структурування та організаційних засад реалізації національної кластерної програми; запропоновано зміни до базового законупро індустріальні парки. Визначено роль та місце кластерів у розширенні можливості зайнятості, поверненні українських мігрантів та реінтеграції ветеранів війни в суспільство й на ринок праці.Висновки. Практична реалізація наведених пропозицій дозволить підвищити якість інституціонального середовища розвитку кластерів та індустріальних парків, збільшити їхній внесок у відновлення й забезпечення резильєнтності економіки України.

The research conducted in this article is devoted to examining the current state of socio-economic development in regions of Ukraine and Poland that correlate according to certain indicators (Lower Silesian Voivodeship and Dnipropetrovsk Oblast). An analysis of the most successful cases of regional and local development in Poland is carried out with the aim of potentially utilising the opportunities of neighbouring countries and international interest in the relevant regions of Ukraine to accelerate their own development, which will be extremely relevant in the post-war period and in conditions of extreme shortage of own resources and financial opportunities. The analysis was carried out by comparing similar local administrative units in Poland (gmina and powiat) based on an assessment of their financial condition and local budget execution. A correlation analysis with the Dnipropetrovsk region allowed us to identify the most effective budget balancing tools. Separate consideration was given to current trends in the development of nearshoring in Poland, taking into account European interest, as well as cluster projects in gminas and powiats of the Lower Silesian Voivodeship, primarily energy cluster models. As a practical tool, proposals were made to use Polish experience in mechanisms for co-financing regional budget deficits, as well as in the organisation and functioning of cluster cases of energy self-sufficiency at the community level. The possibility and feasibility of applying these tools and methods at the regional level, for example, at the level of industrial macro-regions or regions of Ukraine, is justified.

The article analyzes the dynamics of industrial activity in the regions of the Middle Dnieper (Dnipropetrovsk, Zaporizhzhia, Kirovohrad, Poltava, and Cherkasy Oblasts) from 2020 to 2023. These regions played a significant role in Ukraine's industrial complex before the war, which substantially worsened their economic situation. Significant destruction, losses, production curtailment, and relocation are shaping a new economic reality for regional development and impacting industrial development opportunities. The aim of the article is to analyze the dynamics and outcomes of the manufacturing industry in the Dnieper regions amidst the war and regional industrial development policy, considering the need for its innovative modernization. The analysis of the number of active business entities in the regions overall and within the industry showed a gradual adaptation of businesses to risks and a resumption of enterprise activity. However, the volume of sold products in comparable prices decreased, indicating a decline in business performance during the war. A positive aspect was the increased share of manufacturing output in the total sales volume of the regions. A negative trend was identified: a decreasing share of high-tech industrial sectors in the overall industrial structure of the Dnieper regions, which deteriorates the technological level of their economies. The analysis of development programs and tasks for the studied Dnieper regions for 2025 revealed insufficient attention to ensuring the development of the regional industrial complex in most program documents. Furthermore, innovative development and the adoption of new technologies are not currently prioritized in regional policy. This does not align with the necessary technological modernization of the Dnieper regions' economies, crucial both during the war and for post-war recovery. Directions and measures for improving regional policy aimed at the needs of innovative modernization of the regional economy are proposed.

The article substantiates the conceptual foundations and practical mechanisms for integrating crowdfunding into the publicprivate partnership (PPP) system as an innovative tool for diversifying the sources of financing public projects and increasing their socio-economic efficiency. It is shown that in the context of Ukraine’s post-war recovery, the traditional bilateral PPP model (“state – business”) requires expansion through the inclusion of a third participant – civil society. In this context, crowdfunding is considered a form of civic finance that ensures transparency, accountability, and participation in the implementation of socially significant projects. Based on the analysis of international experience, particularly the results of the Financing for Society project (University of Leeds), effective models of combining crowdfunding with PPP have been identified – from municipal community bonds (crowdbonds) to hybrid co-financing formats in the fields of energy, social infrastructure, and healthcare. The concept of resilient partnership “government – business – society” is proposed, combining the institutional stability of the state, the innovativeness of the private sector, and the social initiative of citizens. The practical significance of the results lies in the possibility of applying them to develop a national system of civic co-financing for reconstruction, energy modernization, and social infrastructure development based on the principles of transparency, trust, and shared responsibility.

The basic factors for Ukraine's post-war recovery are security, stability, effective strategy focused on sustainable development, and the ability to attract investment resources. The analysis and application of the experience of countries that have already gone through post-crisis periods of turbulence, especially in comparable periods of time, are essential for analysis and possible application. The indicative aspects of such force majeure events should be studied and used as predictors for post-war planning of economic and social development in Ukraine. Thus, a detailed examination of the course of events in the Balkans, and in Kosovo in particular, makes it possible to establish certain benchmarks (indicators) of the relevance of the Balkan crisis to the current aspects of Ukraine's development: migration, demographics, legal issues, political settlement of the conflict, etc. This determines the need to analyse and provide possible recommendations for the fruitfulness and effectiveness of steps towards the post-war recovery of Ukraine's economy. The article highlights a pool of problems and the existing potential of Kosovo, illustrates measures of state support for the development of entrepreneurship and international cooperation to end the military conflict, and the institutional genesis of Kosovo. It demonstrates in quantitative terms the current state of Kosovo's economy as a synergistic result of the social efforts of many stakeholders. Conclusions are drawn about the course and resolution of the Balkan crisis for Ukraine's post-war development. Particular attention is paid to possible scenarios for resolving the military phase thanks to the existing and proven models of the Dayton Accords as an important framework milestone on the path from peaceful settlement to multidimensional partnership.

The article is sanctified to the assessment of deregulation processes of entrepreneurial activity in Ukraine. Results over of analysis of influence of deregulation processes are brought on development of enterprises and on the whole on the economy of Ukraine. Home practice of deregulation of entrepreneurial activity is investigated by means of the world rating and indexes. The problems of practical realization of measures of deregulation of entrepreneurial activity are determined, sent to diminishing of state interference with development of home business.

Аналіз кадрового забезпечення економіки виявив низку професійно-кваліфікаційних диспропорцій і дисбалансів, які формують загрози для структурної трансформації підприємницького сектору й відновлення економіки України в сучасних і повоєнних умовах. У довоєнний період вони проявилися в: значному варіюванні чисельності й динаміці робочої сили по регіонах; диспропорціях освітнього рівня працівників регіонів; розбіжності можливостей зайнятості; дисбалансі між попитом на робочу силу та її пропозицією у кваліфікаційному розрізі (надмірна кількість фахівців з вищою освітою і нестача працівників робітничих професій); дисбалансі між кількістю фахівців з технічними і нетехнічними спеціальностям; значному дефіциті кадрів для соціальної сфери; вікових диспропорціях кадрового складу підприємств; розриві у формуванні цифрових навичок кадрів підприємств. Війна посилила наявні диспропорції і спричинила нові: поглибився дисбаланс між попитом і пропозицією робочої сили на локальних ринках праці; значно зросла розбіжність між кількістю вакансій і числом претендентів на робочі місця за всіма ВЕД; виникли значні відмінності в можливостях зайнятості й профнавчання по регіонах залежно від їх розташування відносно зони бойових дій; погіршилися і до того слабкі зв’язки між закладами професійно-технічної і вищої освіти та суб’єктами підприємництва. Професійні диспропорції формують ризики кадрового забезпечення повоєнного відновлення і структурної трансформації підприємницького сектору економіки України: дефіцит висококваліфікованих фахівців буде перешкодою для освоєння інвестицій, удосконалення управлінської, організаційної, виробничої, логістичної діяльності підприємств, упровадження нових моделей організації бізнесу; дефіцит інженерно-технічних фахівців створить ризик для широкої технічної модернізації виробництва на інноваційній основі; вікові диспропорції у структурі робочої сили перешкоджатимуть залученню іноземних інвестицій, передових технологій і модернізації підприємств. За результатами дослідження окреслено завдання держави, системи професійної освіти і бізнесу у сфері політики кадрового забезпечення економіки й подолання професійно-кваліфікаційних диспропорцій.