Ruslan Shvachka
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Research Subjects
Ruslan Shvachka has a total of 6 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Mykola Povod
Сумський національний аграрний університет
2 shared publications M. Povod
Сумський національний аграрний університет
1 shared publicationNikolai Povod
Сумський національний аграрний університет
1 shared publication- V. F. Andriichuk
Polissia National University
1 shared publication - Катерина Вікторівна Юр’єВа
Sumy National Agrarian University, Sumy, Ukraine
1 shared publication - Олександр Григорович Михалко
Sumy National Agrarian University (Sumy, Ukraine)
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 30 August 2021
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock
- No. 3 (46),p. 107-120
ВПЛИВ ТРИВАЛОСТІ ЛАКТАЦІЇ, ПОРИ РОКУ, ВІКУ, ПОРОДНИХ ПОЄДНАНЬ СВИНОМАТОК НА ВІДТВОРЮВАЛЬНІ ПОКАЗНИКИ ЇХ ПРОДУКТИВНОСТІ
В статті, шляхом проведення чотирифакторного дисперсійного аналізу, досліджувалась сила впливу тривалості лактації, віку свиноматок, їх породних поєднань в різні пори року, та взаємодії цих факторів на зміну окремих показників відтворювальної продуктивності свиноматок. Встановлено, що тривалість підсисного періоду найбільш суттєво впли-ває на масу гнізда поросят при відлучені – 73,0%, - середню масу одного поросяти при відлучені - 64,4%, - абсолютні прирости поросят в підсисний період – 63,0%, середньодобові прирости в цей період – 8,4%, відносні прирости в підсис-ний період – 1,2%, збереженість поросят до відлучення - 0,7% і масу гнізда при народжені – 1,9% та кількість поросят при відлучені - 0,4% та не мав впливу на загальну кількість поросят при народжені і багатоплідність свиноматок. Пора року мала вплив на збереженість поросят до відлучення - 2,1%, їх кількість при відлучені та середньодобові прирости в підсисний період по 1,6%, відносні прирости в цей період – 1,2%, абсолютний приріст поросят в підсисний період - 0,6%, масу одного поросяти та масу гнізда при відлучені – відповідно 0,5% та 0,4% і зовсім не вплинула на загальну кількість поросят при народжені, багатоплідність та масу гнізда поросят при народжені. Вік свиноматки мав вірогідний вплив на всі досліджувані показники. Найбільший вплив він спричинив на кількість поросят при відлучені – 8,3%, їх збереженість до відлучення – 6,7%, середньодобові прирости в підсисний період - 4,5%, масу гнізда поросят при народжені – 2,3% і бага-топлідність свиноматок -2,2%, абсолютний приріст поросят в підсисний період 2,0%, масу одного поросяти та масу гнізда при відлучені -1,9%, на загальну кількість поросят при народжені - 1,7%, відносний приріст поросят в підсисний період - 1,2%, масу гнізда поросят при відлучені - 0,6%. Породні поєднання свиноматок Л♀×ВБ♂ та ВБ♀×Л♂ не мали вірогідного впливу на показники відтворювальної здатності, що вивчались.
- 30 August 2021
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock
- No. 3 (46),p. 107-120
Open AccessВПЛИВ ТРИВАЛОСТІ ЛАКТАЦІЇ, ПОРИ РОКУ, ВІКУ, ПОРОДНИХ ПОЄДНАНЬ СВИНОМАТОК НА ВІДТВОРЮВАЛЬНІ ПОКАЗНИКИ ЇХ ПРОДУКТИВНОСТІ
В статті, шляхом проведення чотирифакторного дисперсійного аналізу, досліджувалась сила впливу тривалості лактації, віку свиноматок, їх породних поєднань в різні пори року, та взаємодії цих факторів на зміну окремих показників відтворювальної продуктивності свиноматок. Встановлено, що тривалість підсисного періоду найбільш суттєво впли-ває на масу гнізда поросят при відлучені – 73,0%, - середню масу одного поросяти при відлучені - 64,4%, - абсолютні прирости поросят в підсисний період – 63,0%, середньодобові прирости в цей період – 8,4%, відносні прирости в підсис-ний період – 1,2%, збереженість поросят до відлучення - 0,7% і масу гнізда при народжені – 1,9% та кількість поросят при відлучені - 0,4% та не мав впливу на загальну кількість поросят при народжені і багатоплідність свиноматок. Пора року мала вплив на збереженість поросят до відлучення - 2,1%, їх кількість при відлучені та середньодобові прирости в підсисний період по 1,6%, відносні прирости в цей період – 1,2%, абсолютний приріст поросят в підсисний період - 0,6%, масу одного поросяти та масу гнізда при відлучені – відповідно 0,5% та 0,4% і зовсім не вплинула на загальну кількість поросят при народжені, багатоплідність та масу гнізда поросят при народжені. Вік свиноматки мав вірогідний вплив на всі досліджувані показники. Найбільший вплив він спричинив на кількість поросят при відлучені – 8,3%, їх збереженість до відлучення – 6,7%, середньодобові прирости в підсисний період - 4,5%, масу гнізда поросят при народжені – 2,3% і бага-топлідність свиноматок -2,2%, абсолютний приріст поросят в підсисний період 2,0%, масу одного поросяти та масу гнізда при відлучені -1,9%, на загальну кількість поросят при народжені - 1,7%, відносний приріст поросят в підсисний період - 1,2%, масу гнізда поросят при відлучені - 0,6%. Породні поєднання свиноматок Л♀×ВБ♂ та ВБ♀×Л♂ не мали вірогідного впливу на показники відтворювальної здатності, що вивчались.
- 25 May 2021
- Published by The Bila Tserkva National Agrarian University in Tehnologìâ virobnictva ì pererobki produktìv tvarinnictva
- No. 1(164)
Age dynamics of reproductive qualities of sows depending on the duration of the suckling period
The article studied the influence of sows' age on their reproductive qualities at the traditional - 28 days and shortened - 21 days duration of the suckling period. It was found that the total number of piglets born increased from the second reproductive cycle to the sixth inclusive. With the traditional duration of the suckling period, the most significant growth was observed during the third, fourth and fifth farrowing (8.0-8.6%), while with a reduced duration of the suckling period, it was significantly lower (3.8-4.9%). and lasted from the third to the fifth reproductive cycle. As sows' reproductive age increased, their fertility increased. Its highest growth in both terms of weaning of piglets was on the third farrowing and then gradually decreased. Sows with a reduced suckling period had a lower increase in fertility throughout reproductive life. The nest weight of piglets at birth increased until the third farrowing and then gradually decreased. With the traditional duration of the suckling period, the intensity of the increase in the nest weight of piglets born at the age of sows is higher compared to analogues in which the lactation period was reduced. Preservation of piglets in sows' nests deteriorated with increasing reproductive age. It worsened less intensely in sows with a reduced suckling period. The number of weaned piglets depended to a greater extent on the age of the sows and to a lesser extent on the length of the suckling period. From the third farrowing, it constantly decreases with increasing age of the sow, regardless of the length of the suckling period. The average weight of one piglet increases with the age of sows from the third farrowing, and its growth is more intense with a reduced duration of lactation. The increase in the weight of the nest of piglets at weaning is most significant for 3-5 farrowings, after which there was a decrease in this indicator for both periods of weaning piglets. A comprehensive assessment of the reproductive quality of sows using indices confirms the increase in sow productivity during the second - fourth reproductive cycle with a gradual decrease during the fifth to sixth farrowing, both in the traditional and reduced duration of the suckling period. It is proved that the sow age factor determines the probable influence on the number of piglets at weaning (9.43 %), their safety (5.56 %), the weight of the nest of piglets at weaning (1.87 %) and fertility (1.65 % ). While the suckling period factor affected the nest weight of piglets at weaning with a force of 28.49 %, the number of piglets at weaning with a force of 0.62 %, the safety of piglets before weaning at 0.19 % and did not affect the fertility of sows. Key words: sow, reproductive cycle, duration of lactation, fertility, safety, piglet.
- 25 May 2021
- Published by The Bila Tserkva National Agrarian University in Tehnologìâ virobnictva ì pererobki produktìv tvarinnictva
- No. 1(164)
Age dynamics of reproductive qualities of sows depending on the duration of the suckling period
The article studied the influence of sows' age on their reproductive qualities at the traditional - 28 days and shortened - 21 days duration of the suckling period. It was found that the total number of piglets born increased from the second reproductive cycle to the sixth inclusive. With the traditional duration of the suckling period, the most significant growth was observed during the third, fourth and fifth farrowing (8.0-8.6%), while with a reduced duration of the suckling period, it was significantly lower (3.8-4.9%). and lasted from the third to the fifth reproductive cycle. As sows' reproductive age increased, their fertility increased. Its highest growth in both terms of weaning of piglets was on the third farrowing and then gradually decreased. Sows with a reduced suckling period had a lower increase in fertility throughout reproductive life. The nest weight of piglets at birth increased until the third farrowing and then gradually decreased. With the traditional duration of the suckling period, the intensity of the increase in the nest weight of piglets born at the age of sows is higher compared to analogues in which the lactation period was reduced. Preservation of piglets in sows' nests deteriorated with increasing reproductive age. It worsened less intensely in sows with a reduced suckling period. The number of weaned piglets depended to a greater extent on the age of the sows and to a lesser extent on the length of the suckling period. From the third farrowing, it constantly decreases with increasing age of the sow, regardless of the length of the suckling period. The average weight of one piglet increases with the age of sows from the third farrowing, and its growth is more intense with a reduced duration of lactation. The increase in the weight of the nest of piglets at weaning is most significant for 3-5 farrowings, after which there was a decrease in this indicator for both periods of weaning piglets. A comprehensive assessment of the reproductive quality of sows using indices confirms the increase in sow productivity during the second - fourth reproductive cycle with a gradual decrease during the fifth to sixth farrowing, both in the traditional and reduced duration of the suckling period. It is proved that the sow age factor determines the probable influence on the number of piglets at weaning (9.43 %), their safety (5.56 %), the weight of the nest of piglets at weaning (1.87 %) and fertility (1.65 % ). While the suckling period factor affected the nest weight of piglets at weaning with a force of 28.49 %, the number of piglets at weaning with a force of 0.62 %, the safety of piglets before weaning at 0.19 % and did not affect the fertility of sows. Key words: sow, reproductive cycle, duration of lactation, fertility, safety, piglet.
- Open Access
- 25 December 2020
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock
- No. 4(43),p. 88-99
ЗАЛЕЖНІСТЬ ВІДТВОРЮВАЛЬНИХ ЯКОСТЕЙ СВИНОМАТОК ВІД ТРИВАЛОСТІ ПІДСИСНОГО ПЕРІОДУ, ВАРІАНТУ ПОЄДНАННЯ ПОРІД В РІЗНІ ПОРИ РОКУ
Вивчалась залежність відтворювальних якостей свиноматок F1 ірландського походження за прямого та реципроктного схрещування порід велика біла і ландрас від тривалості періоду лактації впродовж чотирьох пір року в умовах степової зони України. Встановлено, що в зимову пору року не спостерігалось розбіжностей між групами свиней різних поєднань та термінів відлучення за загальною кількістю поросят, багатоплідністю, статевим співвідношенням поросят та масою їх гнізда при народженні. Водночас, за обох поєднань свиноматки зі скороченим терміном підсисного періоду мали вищу на 0,02 кг (р 0,01) великоплідність, кращу на 1,45%…2,54% (р 0,01) збереженість поросят і як наслідок більшу на 0,17…0,29 голів їх кількість при відлученні, але нижчу інтенсивність росту – і як наслідок меншу на 25,58….27,48 кг масу гнізда та на 2,11… 2,26 кг масу однієї голови при відлученні. Навесні, свиноматки обох поєднань мали кращу на 0,28….0,56 голів потенційну та на 0,47…0,69 голів фактичну багатоплідність, на 0,04 – 0,05 кг великоплідність, більше народжували кнурців, мали більшу на 0,51…0,68 голови (р<0,001) кількість поросят на час відлучення за кращої на їх збереженості, але мали нижчу 1,65… 1,69 кг (р<0,001) масу одного поросяти та на 17,25…20,72 кг масу гнізда поросят при відлученні. За інтенсивністю росту поросят до відлучення спостерігалася тенденція до її підвищення у гніздах маток зі скороченим терміном підсисного періоду. Влітку не було виявлено суттєвих розбіжностей між свиноматками піддослідних груп за показниками загальної кількості поросят на час народження та багатоплідністю. Разом з тим, тварини з традиційною тривалістю підсисного періоду обох породних поєднань переважали за великоплідністю на 0,04 – 0,05 кг (р<0,001), масою гнізда під час народження на 0,37…0,47 кг, масою одного поросяти на час відлучення, та на 1,83…1,93, масою гнізда поросят на цей час 19,18…19,72 кг, середньодобовим, відносним та абсолютним приростами – при цьому спостерігалася гірша 2,84 та 3,28 % збереженість та на 0,47– 0,59 кількість поросят на час відлучення. Восени, тварини зі скороченим терміном підсисного періоду переважали за масою гнізда поросят при народженні на 1,81 та 2,21 кг (р<0,001), їх збереженістю на 2,11… 3,01% (р<0,01) своїх аналогів з традиційною тривалістю підсисного періоду, тоді як останні мали перевагу на 0,08 кг за великоплідностю, на 0,26…0,39 голів за кількістю поросят при відлучені, на 2,57…2,58 кг (р<0,01) за індивідуальною масою, та на 29.38 … 32,95 кг масою гнізда на час відлучення (р 0,001), а також 2,49… 2,50 кг (р 0,001) за абсолютними, на 36,94…37,86 г за середньодобовими (р<0,01) та на 18,21…18,51% за відносними приростами. Аналізуючи зміни показників відтворювальної якості свиноматок обох генотипів встановлено, що їх багатоплідність більш залежала від пори року за скороченого терміну відлучення поросят ніж за традиційного, тоді як багатоплідність кількість поросят при відлученні мала суттєві сезонні коливання як за традиційної так і скороченій тривалості підсисного періоду у свиноматок. Пора року мала суттєвий влив на збереженість поросят у всіх піддослідних групах тварин не залежно від генотипу, або тривалості підсисного періоду. Водночас середньодобові прирости поросят помірно залежали від пори року, за обох варіантів поєднання материнської породи та тривалості підсисного періоду. Індекс комплексної оцінки відтворювальних...
- 25 December 2020
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock
- No. 4(43),p. 88-99
Open AccessЗАЛЕЖНІСТЬ ВІДТВОРЮВАЛЬНИХ ЯКОСТЕЙ СВИНОМАТОК ВІД ТРИВАЛОСТІ ПІДСИСНОГО ПЕРІОДУ, ВАРІАНТУ ПОЄДНАННЯ ПОРІД В РІЗНІ ПОРИ РОКУ
Вивчалась залежність відтворювальних якостей свиноматок F1 ірландського походження за прямого та реципроктного схрещування порід велика біла і ландрас від тривалості періоду лактації впродовж чотирьох пір року в умовах степової зони України. Встановлено, що в зимову пору року не спостерігалось розбіжностей між групами свиней різних поєднань та термінів відлучення за загальною кількістю поросят, багатоплідністю, статевим співвідношенням поросят та масою їх гнізда при народженні. Водночас, за обох поєднань свиноматки зі скороченим терміном підсисного періоду мали вищу на 0,02 кг (р 0,01) великоплідність, кращу на 1,45%…2,54% (р 0,01) збереженість поросят і як наслідок більшу на 0,17…0,29 голів їх кількість при відлученні, але нижчу інтенсивність росту – і як наслідок меншу на 25,58….27,48 кг масу гнізда та на 2,11… 2,26 кг масу однієї голови при відлученні. Навесні, свиноматки обох поєднань мали кращу на 0,28….0,56 голів потенційну та на 0,47…0,69 голів фактичну багатоплідність, на 0,04 – 0,05 кг великоплідність, більше народжували кнурців, мали більшу на 0,51…0,68 голови (р<0,001) кількість поросят на час відлучення за кращої на їх збереженості, але мали нижчу 1,65… 1,69 кг (р<0,001) масу одного поросяти та на 17,25…20,72 кг масу гнізда поросят при відлученні. За інтенсивністю росту поросят до відлучення спостерігалася тенденція до її підвищення у гніздах маток зі скороченим терміном підсисного періоду. Влітку не було виявлено суттєвих розбіжностей між свиноматками піддослідних груп за показниками загальної кількості поросят на час народження та багатоплідністю. Разом з тим, тварини з традиційною тривалістю підсисного періоду обох породних поєднань переважали за великоплідністю на 0,04 – 0,05 кг (р<0,001), масою гнізда під час народження на 0,37…0,47 кг, масою одного поросяти на час відлучення, та на 1,83…1,93, масою гнізда поросят на цей час 19,18…19,72 кг, середньодобовим, відносним та абсолютним приростами – при цьому спостерігалася гірша 2,84 та 3,28 % збереженість та на 0,47– 0,59 кількість поросят на час відлучення. Восени, тварини зі скороченим терміном підсисного періоду переважали за масою гнізда поросят при народженні на 1,81 та 2,21 кг (р<0,001), їх збереженістю на 2,11… 3,01% (р<0,01) своїх аналогів з традиційною тривалістю підсисного періоду, тоді як останні мали перевагу на 0,08 кг за великоплідностю, на 0,26…0,39 голів за кількістю поросят при відлучені, на 2,57…2,58 кг (р<0,01) за індивідуальною масою, та на 29.38 … 32,95 кг масою гнізда на час відлучення (р 0,001), а також 2,49… 2,50 кг (р 0,001) за абсолютними, на 36,94…37,86 г за середньодобовими (р<0,01) та на 18,21…18,51% за відносними приростами. Аналізуючи зміни показників відтворювальної якості свиноматок обох генотипів встановлено, що їх багатоплідність більш залежала від пори року за скороченого терміну відлучення поросят ніж за традиційного, тоді як багатоплідність кількість поросят при відлученні мала суттєві сезонні коливання як за традиційної так і скороченій тривалості підсисного періоду у свиноматок. Пора року мала суттєвий влив на збереженість поросят у всіх піддослідних групах тварин не залежно від генотипу, або тривалості підсисного періоду. Водночас середньодобові прирости поросят помірно залежали від пори року, за обох варіантів поєднання материнської породи та тривалості підсисного періоду. Індекс комплексної оцінки відтворювальних...
- Open Access
- 24 February 2020
- Published by Sumy National Agrarian University in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock
- No. 1 (40),p. 94-102
ВПЛИВ ФАКТОРІВ ПОЄДНАННЯ ПОРІД ТА ТРИВАЛОСТІ ПІДСИСНОГО ПЕРІОДУ НА ВІДТВОРЮВАЛЬНІ ЯКОСТІ СВИНОМАТОК
В умовах ТОВ «НВП «Глобинський свинокомплекс» досліджували вплив варіантів породних поєднань свиноматок та тривалості підсисного періоду на їх відтворювальні якості. Було сформовано 2 технологічні групи свиноматок зі звичайним (28 діб) та скороченим (21 діб) терміном підсисного періоду. Кожну з отриманих груп поділили з врахуванням генетичної належності на контрольну (Л♀×ВБ♂) та дослідну (ВБ♀×Л♂). Встановлено, що кращий показник багатоплідності спостерігався у тварин з варіантом породного поєднання Л♀×ВБ♂, при скороченій тривалості підсисного періоду. У разі тривалості підсисного періоду 28 діб групи тварин Л♀×ВБ♂ і ВБ♀×Л♂ мають нижчі показники на 0,08 та 0,16 голови відповідно. Співвідношення статей у всіх досліджуваних групах знаходилося практично на одному рівні з коливання в бік кнурців (50,33–50,84 %). Найбільша маса гнізда при народженні спостерігалася у тварин групи Л♀×ВБ♂ (28 діб), з перевищенням за даним показником аналогів у проміжку 0,69–1,17%. Маса поросят під час відлучення коливалася у проміжку 5,42–7,73 кг. При цьому спостерігається перевага груп з більшою тривалістю підсисного періоду. Найкращий показник середньодобового приросту поросят спостерігався у тварин групи ВБ♀×Л♂ (28 діб) на рівні 235,05 г. що на 0,29 % менше відносно тварин з варіантом поєднання порід Л♀×ВБ♂ (28 діб), на 13,58 % (р<0,001) – Л♀×ВБ♂ (21 діб), на 13,45 % (р<0,001) – ВБ♀×Л♂ (21 діб). Схожа тенденція спостерігається з показником абсолютного приросту, де найбільше значення мають тварини дослідної групи із традиційною тривалістю підсисного періоду ВБ♀×Л♂ на рівні 6,35 кг, а найменшу тварини групи Л♀×ВБ♂ (21 діб) – 4,06 кг. Найбільшу кількість поросят відлучали у свиноматок з варіантом породного поєднання Л♀×ВБ♂, зі скороченим терміном підсисного періоду. Найкраща збереженість спостерігалася у тварин зі скороченим терміном підсисного періоду групи ВБ♀×Л♂ на рівні 93,55%, решта тварин мали нижчі показники у проміжку 0,03–2,93%. Встановлено, що фактор варіанту поєднання породи не впливає на показники: кількості поросят при народженні, кількості поросят при відлученні, збереженість та маси гнізда поросят на період відлучення. Водночас знайдено статистично значний вплив тривалості підсисного періоду на масу гнізда поросят під час відлучення на рівні 67,81%. За комплексною оцінкою відтворювальних якостей між групами тварин не виявлено суттєвої відмінності за даним показником (різниця знаходилася в проміжку 0,08 – 0,3 бала).
- 24 February 2020
- Published by Sumy National Agrarian University in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock
- No. 1 (40),p. 94-102
Open AccessВПЛИВ ФАКТОРІВ ПОЄДНАННЯ ПОРІД ТА ТРИВАЛОСТІ ПІДСИСНОГО ПЕРІОДУ НА ВІДТВОРЮВАЛЬНІ ЯКОСТІ СВИНОМАТОК
В умовах ТОВ «НВП «Глобинський свинокомплекс» досліджували вплив варіантів породних поєднань свиноматок та тривалості підсисного періоду на їх відтворювальні якості. Було сформовано 2 технологічні групи свиноматок зі звичайним (28 діб) та скороченим (21 діб) терміном підсисного періоду. Кожну з отриманих груп поділили з врахуванням генетичної належності на контрольну (Л♀×ВБ♂) та дослідну (ВБ♀×Л♂). Встановлено, що кращий показник багатоплідності спостерігався у тварин з варіантом породного поєднання Л♀×ВБ♂, при скороченій тривалості підсисного періоду. У разі тривалості підсисного періоду 28 діб групи тварин Л♀×ВБ♂ і ВБ♀×Л♂ мають нижчі показники на 0,08 та 0,16 голови відповідно. Співвідношення статей у всіх досліджуваних групах знаходилося практично на одному рівні з коливання в бік кнурців (50,33–50,84 %). Найбільша маса гнізда при народженні спостерігалася у тварин групи Л♀×ВБ♂ (28 діб), з перевищенням за даним показником аналогів у проміжку 0,69–1,17%. Маса поросят під час відлучення коливалася у проміжку 5,42–7,73 кг. При цьому спостерігається перевага груп з більшою тривалістю підсисного періоду. Найкращий показник середньодобового приросту поросят спостерігався у тварин групи ВБ♀×Л♂ (28 діб) на рівні 235,05 г. що на 0,29 % менше відносно тварин з варіантом поєднання порід Л♀×ВБ♂ (28 діб), на 13,58 % (р<0,001) – Л♀×ВБ♂ (21 діб), на 13,45 % (р<0,001) – ВБ♀×Л♂ (21 діб). Схожа тенденція спостерігається з показником абсолютного приросту, де найбільше значення мають тварини дослідної групи із традиційною тривалістю підсисного періоду ВБ♀×Л♂ на рівні 6,35 кг, а найменшу тварини групи Л♀×ВБ♂ (21 діб) – 4,06 кг. Найбільшу кількість поросят відлучали у свиноматок з варіантом породного поєднання Л♀×ВБ♂, зі скороченим терміном підсисного періоду. Найкраща збереженість спостерігалася у тварин зі скороченим терміном підсисного періоду групи ВБ♀×Л♂ на рівні 93,55%, решта тварин мали нижчі показники у проміжку 0,03–2,93%. Встановлено, що фактор варіанту поєднання породи не впливає на показники: кількості поросят при народженні, кількості поросят при відлученні, збереженість та маси гнізда поросят на період відлучення. Водночас знайдено статистично значний вплив тривалості підсисного періоду на масу гнізда поросят під час відлучення на рівні 67,81%. За комплексною оцінкою відтворювальних якостей між групами тварин не виявлено суттєвої відмінності за даним показником (різниця знаходилася в проміжку 0,08 – 0,3 бала).
- Open Access
- 23 December 2019
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock
- No. 4(39),p. 72-84
ПРОДУКТИВНІ ЯКОСТІ СВИНОМАТОК ТА ЇХНЬОГО ПОТОМСТВА ЗАЛЕЖНО ВІД ТРИВАЛОСТІ ПІДСИСНОГО ПЕРІОДУ
The Article examined the dependence of reproductive, feeding, slaughtering properties and physical and chemical indicators of meat on duration of sucking period in pigs of modern intensive genotypes. It was found that shortening of lactation period from 28 to 21 days resulted in decrease of total number of piglets born by 6.28%, fertility by 7.33%, piglets’ litter weight at birth by 5.49%, average weight of one piglet by 23 34%, litter weight during this period by 17.70%, absolute by 28.57% and relative by 11.08 gains, and the increase by 1.49% of fertility, by 6.34% the viability by 7.34% of the number of piglets when weaned, by 2.21% of their daily average gains in the feeding period and 6.25% of the complex index of reproductive qualities. At the same time reduction of lactation period of sows by 7 days increased the use rate of sow by 5.35% which additionally allowed to get from it by 13.95% more business piglets, by 25% use the farrowing crate more intensively, decrease by 27.25% annual costs of animal feed and additionally to receive UAH 1,331 of cash during this period. At early weaning, the piglets had by 2.90% - 11.35% lower growth rate, a by 0.83% worse viability rate, and by 0.03 kg increase in feed efficiency at the time of their nursing and feeding. There is no dependence of slaughtering properties, content of meat, lard and bones in carcasses and physical and chemical properties of meat on duration of sucking period. Their dependence on pre-slaughter body weight was found.
- 23 December 2019
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock
- No. 4(39),p. 72-84
Open AccessПРОДУКТИВНІ ЯКОСТІ СВИНОМАТОК ТА ЇХНЬОГО ПОТОМСТВА ЗАЛЕЖНО ВІД ТРИВАЛОСТІ ПІДСИСНОГО ПЕРІОДУ
The Article examined the dependence of reproductive, feeding, slaughtering properties and physical and chemical indicators of meat on duration of sucking period in pigs of modern intensive genotypes. It was found that shortening of lactation period from 28 to 21 days resulted in decrease of total number of piglets born by 6.28%, fertility by 7.33%, piglets’ litter weight at birth by 5.49%, average weight of one piglet by 23 34%, litter weight during this period by 17.70%, absolute by 28.57% and relative by 11.08 gains, and the increase by 1.49% of fertility, by 6.34% the viability by 7.34% of the number of piglets when weaned, by 2.21% of their daily average gains in the feeding period and 6.25% of the complex index of reproductive qualities. At the same time reduction of lactation period of sows by 7 days increased the use rate of sow by 5.35% which additionally allowed to get from it by 13.95% more business piglets, by 25% use the farrowing crate more intensively, decrease by 27.25% annual costs of animal feed and additionally to receive UAH 1,331 of cash during this period. At early weaning, the piglets had by 2.90% - 11.35% lower growth rate, a by 0.83% worse viability rate, and by 0.03 kg increase in feed efficiency at the time of their nursing and feeding. There is no dependence of slaughtering properties, content of meat, lard and bones in carcasses and physical and chemical properties of meat on duration of sucking period. Their dependence on pre-slaughter body weight was found.