Світлана Василівна Гуральська
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Research Subjects
Світлана Василівна Гуральська has a total of 46 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Валентина Антонівна Котелевич
Поліський національний університет, м. Житомир
14 shared publications - Tetiana Kot
Polissia National University
12 shared publications - T. S. Budnik
Polissia National University, Stary Boulevard, 7, Zhytomyr, 10008, Ukraine
8 shared publications - Володимир Васильович Гончаренко
Поліський національний університет, м. Житомир
8 shared publications - S. S. Zaika
Polissia National University, Zhytomyr, Ukraine
7 shared publications - O. V. Pinskyi
Polissia National University, Zhytomyr, Ukraine
6 shared publications
Latest Publications
- Open Access
- 12 September 2026
- Published by Poltava State Agrarian Academy in Scientific Progress & Innovations
- Vol. 29 (2) , 115-122
Клініко-морфологічні особливості ліпофібром у собак на тлі дисліпідемії
За останні 5 років онкологічні патології шкіри та підшкірної клітковини займають провідне місце серед усіх пухлин у дрібних тварин. Відповідно до сучасних морфологічних класифікацій значну частку становлять неоплазії мезенхімального походження, зокрема новоутворення жирової тканини. Пухлини ліпідної структури формуються з адипоцитів і характеризуються різним співвідношенням жирового та сполучнотканинного компонентів. За результатами проведеного дослідження встановлено, що ліпофіброма найчастіше діагностується у собак віком 8–12 років. За анатомічною локалізацією найбільше випадків новоутворень було виявлено на тулубі тварин. За статевим розподілом патологія переважно зареєстрована у самок, при цьому більшість із них була стерилізована. Біохімічні зміни в крові тварин при дисліпідемії характеризуються підвищенням концентрації холестерину майже вдвічі порівняно з групою тварин віком 1–4 років. Концентрація глюкози та тригліцеридів у сироватці крові дорослих собак була на 49,4 % вищою, ніж у тварин першої групи. Вміст тригліцеридів у сироватці крові тварин другої групи був у 1,2 раза вищим, ніж у тварин першої групи. Концентрація ЛПНЩ була на 35 % вищою у тварин віком від 8 до 12 років, ніж у групі тварин віком 4–8 років. Порушення ліпідного профілю супроводжується накопиченням надлишку жирової тканини. Встановлено, що серед собак породи лабрадор середній показник вгодованості за 9-бальною шкалою становив 6–8 балів, а середня маса тіла – 40,78 ± 5,29 кг. За репродуктивним статусом ліпофіброма зустрічалася у 72,7 % стерилізованих лабрадорів. Серед собак породи шарпей за оцінкою вгодованості лише 33,3 % тварин мали легку надмірну вагу, а середній показник маси тіла становив 25,33±4,00 кг. У собак породи французький бульдог лише у 20 % випадків зустрічалося у самців. Серед собак породи спанієль ліпофіброму було виявлено у 57,2 % самок. У групі метисів усі тварини були стерилізованими, 33,3 % досліджуваних тварин були самцями. Серед собак породи мопс 50 % тварин були стерилізовані, а 100 % мали ожиріння. Результати наших досліджень підтвердили наявність залежності між ступенем ожиріння та змінами в біохімічних показниках крові собак віком 8–12 років. Цитологічно встановлено наявність зрілих адипоцитів з великою оптично порожньою вакуолею, відмічали веретеноподібні клітини фібробластичного типу. Гістологічно неоплазія складалася зі зрілої жирової тканини, розділеної прошарками щільної волокнистої тканини
- 12 September 2026
- Published by Poltava State Agrarian Academy in Scientific Progress & Innovations
- Vol. 29 (2) , 115-122
Open AccessКлініко-морфологічні особливості ліпофібром у собак на тлі дисліпідемії
За останні 5 років онкологічні патології шкіри та підшкірної клітковини займають провідне місце серед усіх пухлин у дрібних тварин. Відповідно до сучасних морфологічних класифікацій значну частку становлять неоплазії мезенхімального походження, зокрема новоутворення жирової тканини. Пухлини ліпідної структури формуються з адипоцитів і характеризуються різним співвідношенням жирового та сполучнотканинного компонентів. За результатами проведеного дослідження встановлено, що ліпофіброма найчастіше діагностується у собак віком 8–12 років. За анатомічною локалізацією найбільше випадків новоутворень було виявлено на тулубі тварин. За статевим розподілом патологія переважно зареєстрована у самок, при цьому більшість із них була стерилізована. Біохімічні зміни в крові тварин при дисліпідемії характеризуються підвищенням концентрації холестерину майже вдвічі порівняно з групою тварин віком 1–4 років. Концентрація глюкози та тригліцеридів у сироватці крові дорослих собак була на 49,4 % вищою, ніж у тварин першої групи. Вміст тригліцеридів у сироватці крові тварин другої групи був у 1,2 раза вищим, ніж у тварин першої групи. Концентрація ЛПНЩ була на 35 % вищою у тварин віком від 8 до 12 років, ніж у групі тварин віком 4–8 років. Порушення ліпідного профілю супроводжується накопиченням надлишку жирової тканини. Встановлено, що серед собак породи лабрадор середній показник вгодованості за 9-бальною шкалою становив 6–8 балів, а середня маса тіла – 40,78 ± 5,29 кг. За репродуктивним статусом ліпофіброма зустрічалася у 72,7 % стерилізованих лабрадорів. Серед собак породи шарпей за оцінкою вгодованості лише 33,3 % тварин мали легку надмірну вагу, а середній показник маси тіла становив 25,33±4,00 кг. У собак породи французький бульдог лише у 20 % випадків зустрічалося у самців. Серед собак породи спанієль ліпофіброму було виявлено у 57,2 % самок. У групі метисів усі тварини були стерилізованими, 33,3 % досліджуваних тварин були самцями. Серед собак породи мопс 50 % тварин були стерилізовані, а 100 % мали ожиріння. Результати наших досліджень підтвердили наявність залежності між ступенем ожиріння та змінами в біохімічних показниках крові собак віком 8–12 років. Цитологічно встановлено наявність зрілих адипоцитів з великою оптично порожньою вакуолею, відмічали веретеноподібні клітини фібробластичного типу. Гістологічно неоплазія складалася зі зрілої жирової тканини, розділеної прошарками щільної волокнистої тканини
- Open Access
- 25 June 2026
- Published by Poltava State Agrarian Academy in Scientific Progress & Innovations
- Vol. 29 (1) , 187-194
Клінічний перебіг та лікувальна ефективність гелю «Exolium» у комплексній терапії гнійно-некротичних процесів ділянки пальця у корів
Гнійно-некротичні ураження ділянки пальця у корів залишаються однією з найпоширеніших хірургічних патологій дистального відділу кінцівок у великої рогатої худоби та призводять до значних економічних збитків через кульгавість і зниження продуктивності. Метою дослідження було з’ясування поширеності та клінічного перебігу гнійно-некротичних процесів у ділянці пальця у корів, а також експериментальне обґрунтування лікувальної ефективності застосування гелю «Exolium» у комплексній терапії порівняно з традиційною схемою лікування. Дослідження проводили у ФГ «Кавецького» Коростенського району Житомирської області з вересня 2025 року до січня 2026 року. Під час клінічного обстеження 350 корів ураження дистального відділу кінцівок виявлено у 32 тварин (9,1 % поголів’я). У структурі хірургічної патології переважали пальцевий дерматит (хвороба Мортелларо) – 28,1 % та гнійні пододерматити – 25,0 %. Рідше реєстрували рани і виразки шкіри міжпальцевої щілини, флегмонозні процеси та гнійні подартрити. Найбільш уразливими виявилися нетелі та корови-первістки з локалізацією патологічного процесу переважно на тазових кінцівках. Для оцінки терапевтичної ефективності сформували дослідну та контрольну групи тварин (n=6). Після ортопедичної розчистки копитець та хірургічної санації в дослідній групі застосовували гель «Exolium» локально та кетопрофен внутрішньом’язово, у контрольній – мазь «Унісан» та ін’єкції препарату «Айніл». Застосування гелю «Exolium» забезпечило зменшення ознак кульгавості вже на 4,3 добу (проти 7,1 доби в контролі; P<0,001) та повне видалення мертвих тканин за 6,5 доби (P<0,001). Поява грануляцій та епітелізації в дослідній групі реєструвалася на 8,1 добу, тоді як у контрольній – лише на 13,3 добу (P<0,001). Загальний термін повного клінічного одужання при застосуванні гелю «Exolium» скоротився на 4–6 діб і становив 12,3 доби порівняно з 16,3 доби в контрольній групі (P<0,001), що супроводжувалося відновленням рухової активності тварин на 45,2 % вище порівняно з контролем. Гель «Exolium» є ефективним компонентом комплексної терапії та рекомендований для лікування гнійно-некротичних уражень ратиць у корів в умовах виробництва.
- 25 June 2026
- Published by Poltava State Agrarian Academy in Scientific Progress & Innovations
- Vol. 29 (1) , 187-194
Open AccessКлінічний перебіг та лікувальна ефективність гелю «Exolium» у комплексній терапії гнійно-некротичних процесів ділянки пальця у корів
Гнійно-некротичні ураження ділянки пальця у корів залишаються однією з найпоширеніших хірургічних патологій дистального відділу кінцівок у великої рогатої худоби та призводять до значних економічних збитків через кульгавість і зниження продуктивності. Метою дослідження було з’ясування поширеності та клінічного перебігу гнійно-некротичних процесів у ділянці пальця у корів, а також експериментальне обґрунтування лікувальної ефективності застосування гелю «Exolium» у комплексній терапії порівняно з традиційною схемою лікування. Дослідження проводили у ФГ «Кавецького» Коростенського району Житомирської області з вересня 2025 року до січня 2026 року. Під час клінічного обстеження 350 корів ураження дистального відділу кінцівок виявлено у 32 тварин (9,1 % поголів’я). У структурі хірургічної патології переважали пальцевий дерматит (хвороба Мортелларо) – 28,1 % та гнійні пододерматити – 25,0 %. Рідше реєстрували рани і виразки шкіри міжпальцевої щілини, флегмонозні процеси та гнійні подартрити. Найбільш уразливими виявилися нетелі та корови-первістки з локалізацією патологічного процесу переважно на тазових кінцівках. Для оцінки терапевтичної ефективності сформували дослідну та контрольну групи тварин (n=6). Після ортопедичної розчистки копитець та хірургічної санації в дослідній групі застосовували гель «Exolium» локально та кетопрофен внутрішньом’язово, у контрольній – мазь «Унісан» та ін’єкції препарату «Айніл». Застосування гелю «Exolium» забезпечило зменшення ознак кульгавості вже на 4,3 добу (проти 7,1 доби в контролі; P<0,001) та повне видалення мертвих тканин за 6,5 доби (P<0,001). Поява грануляцій та епітелізації в дослідній групі реєструвалася на 8,1 добу, тоді як у контрольній – лише на 13,3 добу (P<0,001). Загальний термін повного клінічного одужання при застосуванні гелю «Exolium» скоротився на 4–6 діб і становив 12,3 доби порівняно з 16,3 доби в контрольній групі (P<0,001), що супроводжувалося відновленням рухової активності тварин на 45,2 % вище порівняно з контролем. Гель «Exolium» є ефективним компонентом комплексної терапії та рекомендований для лікування гнійно-некротичних уражень ратиць у корів в умовах виробництва.
- Open Access
- 26 September 2025
- Published by Poltava State Agrarian Academy in Scientific Progress & Innovations
- Vol. 28 (3) , 175-180
Ветеринарно-санітарна оцінка якості та безпечності продовольчої сировини і харчових продуктів в Житомирській області у 2024 році
Метою наших досліджень було надати ветеринарно-санітарну оцінку якості і безпечності продовольчої сировині і харчовим продуктам у 2024 році в Житомирській області. За результатами аналізу звітної документації встановлено, що у 2024 році спеціалістами державних лабораторій ветеринарно-санітарної експертизи (ДЛВСЕ) Житомирської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби (ЖРДЛДПСС) оглянуто і проведено 410976 лабораторних досліджень продовольчої сировини і харчових продуктів. Недопущено до реалізації всього: 45,365 т та отримано незадовільних результатів досліджень 6031, в т.ч. 20 туш, 1592 випадки інвазійних та незаразних захворювань, з яких 1011 випадків ехінококозу. З причин інвазійних та незаразних захворювань утилізовано 3,234 т. Результати досліджень на наявність токсичних елементів, пестицидів, антибіотиків, радіонуклідів з усіх досліджених зразків встановили лише перевищення допустимих рівнів за вмістом 137Cs у Коростенському районі: у 10 зразках свжих грибів та ягід (113,6 Бк/кг; 638 Бк/кг; 590,4 Бк/кг; 584 Бк/кг; 934 Бк/кг; 1100 Бк/кг; 573 Бк/кг; 950 Бк/кг; 900 Бк/кг; 1550 Бк/кг за ДР-2006 500 Бк/кг); у 2 зразках лікарських рослин та 1 зразку овочі (43,5 Бк/кг). Велику роботу проводять фахівці відділу ветсанекспертизи Житомирської РДЛДПСС щодо контролю залишків антибіотиків у продовольчий сировині і харчових продуктах. Зокрема: у 2024 році досліджено 1004 зразка і проведено 1588 лабораторних досліджень. Мікробіологічним методом досліджено 460 зразків і проведено 1044 лабораторні дослідження, позитивних не виявлено Імуноферментним методом проведено 182 дослідження: 138 досліджень на вміст хлорамфеніколу; 44 дослідження на вміст меламіну. Скринінговими тест-системами Рапід-тест 4 в 1 (антибіотики груп Бета-лактами, Тетрацикліни, Стрептоміцини, Хлорамфенікол) перевірено 362 зразка сирого молока. З метою контролю за епізоотичною ситуацією, спеціалістами Житомирської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби розроблені і виконуються довгострокові заходи щодо профілактики особливо небезпечних хвороб тварин. Згідно сфери акредитації щодо ветеринарно-санітарного благополуччя та безпечності харчових продуктів фахівці реалізують державну політику, обслуговуючи, в т. ч., сектор критичної інфраструктури на території Житомирської області.
- 26 September 2025
- Published by Poltava State Agrarian Academy in Scientific Progress & Innovations
- Vol. 28 (3) , 175-180
Open AccessВетеринарно-санітарна оцінка якості та безпечності продовольчої сировини і харчових продуктів в Житомирській області у 2024 році
Метою наших досліджень було надати ветеринарно-санітарну оцінку якості і безпечності продовольчої сировині і харчовим продуктам у 2024 році в Житомирській області. За результатами аналізу звітної документації встановлено, що у 2024 році спеціалістами державних лабораторій ветеринарно-санітарної експертизи (ДЛВСЕ) Житомирської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби (ЖРДЛДПСС) оглянуто і проведено 410976 лабораторних досліджень продовольчої сировини і харчових продуктів. Недопущено до реалізації всього: 45,365 т та отримано незадовільних результатів досліджень 6031, в т.ч. 20 туш, 1592 випадки інвазійних та незаразних захворювань, з яких 1011 випадків ехінококозу. З причин інвазійних та незаразних захворювань утилізовано 3,234 т. Результати досліджень на наявність токсичних елементів, пестицидів, антибіотиків, радіонуклідів з усіх досліджених зразків встановили лише перевищення допустимих рівнів за вмістом 137Cs у Коростенському районі: у 10 зразках свжих грибів та ягід (113,6 Бк/кг; 638 Бк/кг; 590,4 Бк/кг; 584 Бк/кг; 934 Бк/кг; 1100 Бк/кг; 573 Бк/кг; 950 Бк/кг; 900 Бк/кг; 1550 Бк/кг за ДР-2006 500 Бк/кг); у 2 зразках лікарських рослин та 1 зразку овочі (43,5 Бк/кг). Велику роботу проводять фахівці відділу ветсанекспертизи Житомирської РДЛДПСС щодо контролю залишків антибіотиків у продовольчий сировині і харчових продуктах. Зокрема: у 2024 році досліджено 1004 зразка і проведено 1588 лабораторних досліджень. Мікробіологічним методом досліджено 460 зразків і проведено 1044 лабораторні дослідження, позитивних не виявлено Імуноферментним методом проведено 182 дослідження: 138 досліджень на вміст хлорамфеніколу; 44 дослідження на вміст меламіну. Скринінговими тест-системами Рапід-тест 4 в 1 (антибіотики груп Бета-лактами, Тетрацикліни, Стрептоміцини, Хлорамфенікол) перевірено 362 зразка сирого молока. З метою контролю за епізоотичною ситуацією, спеціалістами Житомирської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби розроблені і виконуються довгострокові заходи щодо профілактики особливо небезпечних хвороб тварин. Згідно сфери акредитації щодо ветеринарно-санітарного благополуччя та безпечності харчових продуктів фахівці реалізують державну політику, обслуговуючи, в т. ч., сектор критичної інфраструктури на території Житомирської області.
- Open Access
- 26 September 2025
- Published by Poltava State Agrarian Academy in Scientific Progress & Innovations
- Vol. 28 (3) , 239-244
Сучасні методи візуалізації у вивченні та діагностиці захворювань молочних залоз тварин
Метою статті є аналіз сучасних методів візуалізації, що застосовуються для діагностики захворювань молочних залоз у тварин різних видів, а також оцінка їхніх переваг, обмежень і перспектив використання. Захворювання молочних залоз у тварин є однією з актуальних проблем ветеринарної медицини та тваринництва. Найпоширенішою патологією залишається мастит, який переважно реєструється у корів, кіз та овець, негативно впливаючи на продуктивність, благополуччя тварин і економічні показники молочної галузі. Іншу значну групу патологій складають новоутворення молочних залоз, що особливо добре вивчені у собак і котів. Своєчасне виявлення маститу та пухлин має вирішальне значення для ефективного лікування та запобігання ускладненням. Електронний пошук літератури проведено в базах даних Web of Science, Scopus, PubMed і Google Scholar за останні 20 років із дотриманням принципів об’єктивності та системного аналізу. У статті розглянуто можливості ультразвукової діагностики, рентгенографії, комп’ютерної та магнітно-резонансної томографії, а також новітніх технологій, зокрема еластографії та контрастно- підсиленої ультрасонографії. Встановлено, що у сільськогосподарських тварин найпоширенішим є ультразвукове дослідження молочних залоз, яке відзначається мобільністю, швидким отриманням результатів у режимі реального часу та відсутністю потреби в анестезії. Цей метод ефективно використовується для виявлення субклінічного маститу, моніторингу перебігу захворювання та визначення оптимального часу початку терапії. Остаточна діагностика підтверджується шляхом мікробіологічного дослідження молока. Інші методи візуалізації, зокрема рентгенографія, комп’ютерна та магнітно-резонансна томографія, використовуються рідше, переважно для оцінки нормальної анатомії або в дослідженнях, орієнтованих на порівняння з методами діагностики у людей. У дрібних тварин новоутворення молочних залоз діагностують за допомогою ультразвуку, рентгенографії та комп’ютерної томографії з подальшою гістопатологічною верифікацією. Для диференціації доброякісних і злоякісних пухлин застосовуються доплерографія, контрастно-підсилена ультрасонографія та еластографія. Особливе значення має візуалізація лімфатичних вузлів і виявлення метастазів з використанням еластографічних методів. Магнітно-резонансна та позитронно-емісійна томографія розглядаються як перспективні напрями, однак їх широке впровадження в клінічну практику обмежується високою вартістю обладнання.
- 26 September 2025
- Published by Poltava State Agrarian Academy in Scientific Progress & Innovations
- Vol. 28 (3) , 239-244
Open AccessСучасні методи візуалізації у вивченні та діагностиці захворювань молочних залоз тварин
Метою статті є аналіз сучасних методів візуалізації, що застосовуються для діагностики захворювань молочних залоз у тварин різних видів, а також оцінка їхніх переваг, обмежень і перспектив використання. Захворювання молочних залоз у тварин є однією з актуальних проблем ветеринарної медицини та тваринництва. Найпоширенішою патологією залишається мастит, який переважно реєструється у корів, кіз та овець, негативно впливаючи на продуктивність, благополуччя тварин і економічні показники молочної галузі. Іншу значну групу патологій складають новоутворення молочних залоз, що особливо добре вивчені у собак і котів. Своєчасне виявлення маститу та пухлин має вирішальне значення для ефективного лікування та запобігання ускладненням. Електронний пошук літератури проведено в базах даних Web of Science, Scopus, PubMed і Google Scholar за останні 20 років із дотриманням принципів об’єктивності та системного аналізу. У статті розглянуто можливості ультразвукової діагностики, рентгенографії, комп’ютерної та магнітно-резонансної томографії, а також новітніх технологій, зокрема еластографії та контрастно- підсиленої ультрасонографії. Встановлено, що у сільськогосподарських тварин найпоширенішим є ультразвукове дослідження молочних залоз, яке відзначається мобільністю, швидким отриманням результатів у режимі реального часу та відсутністю потреби в анестезії. Цей метод ефективно використовується для виявлення субклінічного маститу, моніторингу перебігу захворювання та визначення оптимального часу початку терапії. Остаточна діагностика підтверджується шляхом мікробіологічного дослідження молока. Інші методи візуалізації, зокрема рентгенографія, комп’ютерна та магнітно-резонансна томографія, використовуються рідше, переважно для оцінки нормальної анатомії або в дослідженнях, орієнтованих на порівняння з методами діагностики у людей. У дрібних тварин новоутворення молочних залоз діагностують за допомогою ультразвуку, рентгенографії та комп’ютерної томографії з подальшою гістопатологічною верифікацією. Для диференціації доброякісних і злоякісних пухлин застосовуються доплерографія, контрастно-підсилена ультрасонографія та еластографія. Особливе значення має візуалізація лімфатичних вузлів і виявлення метастазів з використанням еластографічних методів. Магнітно-резонансна та позитронно-емісійна томографія розглядаються як перспективні напрями, однак їх широке впровадження в клінічну практику обмежується високою вартістю обладнання.
- 1 July 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Veterinary Medicine
- No. 1(68),p. 64-72
МОНІТОРИНГ ЯКОСТІ І БЕЗПЕЧНОСТІ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ ЗА ВМІСТОМ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ
Проаналізовано літературні джерела, які окреслюють проблему техногенного забруднення довкілля та якості і небезпечності харчових продуктів за вмістом важких металів. До пріоритетних забруднювачів навколишнього середовища належать важкі метали, депонуючим середовищем яких є ґрунти, що обумовлено дуже низькою швидкістю їх самоочищення. Рівні забруднення довкілля важкими металами, зокрема свинцем, мають тенденцію до зростання. Небезпека в тому, що від 40 до 80% важких металів по трофічних рівнях харчового ланцюга (ґрунт – рослина – тварини – сировина і продукція тваринництва чи ґрунт – рослини – сировина і рослинницька продукція) надходять до організму людини.Важкі метали в організмі людини здатні викликати токсичні ефекти: порушення функції нирок (Cd, Pb, Hg), печінки (Cd і Pb), порушення репродуктивної здатності (Pb і Cd), зниження когнітивної функції (Hg і Pb), неврологічні порушення (Pb і Hg), гіпертензію та рак (Cd), тератогенний вплив (Hg). Проявляють загальнотоксичні, ембріотоксичні, канцерогенні, тератогенні, мутагенні властивості та володіють здатністю до кумуляції в живих організмах. Проблема якості і безпечності харчових продуктів особливо гострою є для дітей, адже детоксикаційні функції печінки у них у перші роки життя недостатньо розвинені. Насправді не існує порогу, нижче якого свинець був би безпечним для дітей. Він є кумулятивною отрутою і в малих дозах призводить до безсимптомного накопичення і патологічних змін в органах.Отже, однією з нагальних проблем в Україні є проблема екологічної безпеки продовольчої сировини і харчових продуктів та пошук сучасних технологій деконтамінації важких металів у них. Результати аналізу наукових досліджень показали високий рівень небезпеки за вмістом важких металів у всіх видах харчових продуктів. Найбільш забрудненими вони є у промислово розвинених регіонах.Для запобігання небезпечного впливу важких металів на здоров'я населення необхідно охопити весь ланцюг їх міграції: від мінімізації забруднення довкілля до посиленого ветеринарно-санітарного інспектування продовольчої сировини і харчових продуктів, систематичних моніторингових досліджень та інформування населення. Такий підхід значно покращить продовольчу безпеку держави.
- 1 July 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Veterinary Medicine
- No. 1(68),p. 64-72
МОНІТОРИНГ ЯКОСТІ І БЕЗПЕЧНОСТІ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ ЗА ВМІСТОМ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ
Проаналізовано літературні джерела, які окреслюють проблему техногенного забруднення довкілля та якості і небезпечності харчових продуктів за вмістом важких металів. До пріоритетних забруднювачів навколишнього середовища належать важкі метали, депонуючим середовищем яких є ґрунти, що обумовлено дуже низькою швидкістю їх самоочищення. Рівні забруднення довкілля важкими металами, зокрема свинцем, мають тенденцію до зростання. Небезпека в тому, що від 40 до 80% важких металів по трофічних рівнях харчового ланцюга (ґрунт – рослина – тварини – сировина і продукція тваринництва чи ґрунт – рослини – сировина і рослинницька продукція) надходять до організму людини.Важкі метали в організмі людини здатні викликати токсичні ефекти: порушення функції нирок (Cd, Pb, Hg), печінки (Cd і Pb), порушення репродуктивної здатності (Pb і Cd), зниження когнітивної функції (Hg і Pb), неврологічні порушення (Pb і Hg), гіпертензію та рак (Cd), тератогенний вплив (Hg). Проявляють загальнотоксичні, ембріотоксичні, канцерогенні, тератогенні, мутагенні властивості та володіють здатністю до кумуляції в живих організмах. Проблема якості і безпечності харчових продуктів особливо гострою є для дітей, адже детоксикаційні функції печінки у них у перші роки життя недостатньо розвинені. Насправді не існує порогу, нижче якого свинець був би безпечним для дітей. Він є кумулятивною отрутою і в малих дозах призводить до безсимптомного накопичення і патологічних змін в органах.Отже, однією з нагальних проблем в Україні є проблема екологічної безпеки продовольчої сировини і харчових продуктів та пошук сучасних технологій деконтамінації важких металів у них. Результати аналізу наукових досліджень показали високий рівень небезпеки за вмістом важких металів у всіх видах харчових продуктів. Найбільш забрудненими вони є у промислово розвинених регіонах.Для запобігання небезпечного впливу важких металів на здоров'я населення необхідно охопити весь ланцюг їх міграції: від мінімізації забруднення довкілля до посиленого ветеринарно-санітарного інспектування продовольчої сировини і харчових продуктів, систематичних моніторингових досліджень та інформування населення. Такий підхід значно покращить продовольчу безпеку держави.
- Open Access
- 27 June 2025
- Published by Poltava State Agrarian Academy in Scientific Progress & Innovations
- Vol. 28 (2) , 242-248
Історія розвитку хірургічних інструментів: з доісторичних часів до сьогодення
Метою даної роботи є висвітлення історичного шляху розвитку хірургічних інструментів від їх історичних витоків до сучасних високотехнологічних рішень у медицині та ветеринарії. Хірургічні інструменти виготовлялися із зорі доісторичних часів. Грубі трепани для проведення круглих краніотомій були знайдені на неолітичних пам’ятках у багатьох місцях. Вважається, що їх використовували шамани для вигнання злих духів та полегшення головного болю та травм голови, спричинених військовими ранами. Справжній вибух нових інструментів відбувся із сотнями нових хірургічних процедур, розроблених у 19 столітті та перших десятиліттях 20 століття. Для виготовлення цих інструментів стали доступні нові матеріали, такі як нержавіюча сталь, хром, титан та ванадій. Стали можливими прецизійні інструменти для мікрохірургії в нейрохірургії, офтальмології та отології, а у другій половині 20 століття були вперше розроблені інструменти на основі енергії, такі як електрокаутери, ультразвукові та електричні скальпелі, хірургічні інструменти для ендоскопічної хірургії та, нарешті, хірургічні роботи. Інновації у ветеринарних хірургічних інструментах, від кастрації та догляду за ранами до кровопускання, стоматології тощо, створили основу для сучасної хірургії. Основні хірургічні інструменти для лікування тварин були добре розвинені в римські часи: розкопки виявили скальпелі, гачки, дроти, зонди, щипці, щипці для видалення, літотоми, трепани та ложку Діокла з ціантіску – V-подібний інструмент, який можна було вставити в рану та відкрити для вилучення наконечників стріл – винайдений Діоклом Карістським у четвертому столітті до нашої ери. У 20 столітті технологія хірургічного обладнання пережила безпрецедентний ріст завдяки значним технологічним проривам. Впровадження малоінвазивних інструментів зробило революцію в хірургії, дозволивши проводити процедури через невеликі розрізи, а не через великі отвори. На рубежі 21 століття з’явилася роботизована хірургія, яка започаткувала нову еру технології хірургічного обладнання. Робототехнічні системи, такі як хірургічна система Da Vinci, забезпечують хірургам підвищену спритність та точність, що перевершують людські можливості. Ці системи розроблені для виконання складних операцій з мінімальною інвазивністю завдяки точному контролю мікроінструментів. Ця інновація значно покращила безпеку пацієнтів, знизивши ймовірність людської помилки, зменшивши рівень інфекцій та забезпечивши більш стабільні хірургічні результати. Постійні інновації в хірургічних інструментах не лише розширюють можливості медичних та ветеринарних працівників, але й підкреслюють нашу спільну мету – пріоритезувати безпеку та благополуччя пацієнтів.
- 27 June 2025
- Published by Poltava State Agrarian Academy in Scientific Progress & Innovations
- Vol. 28 (2) , 242-248
Open AccessІсторія розвитку хірургічних інструментів: з доісторичних часів до сьогодення
Метою даної роботи є висвітлення історичного шляху розвитку хірургічних інструментів від їх історичних витоків до сучасних високотехнологічних рішень у медицині та ветеринарії. Хірургічні інструменти виготовлялися із зорі доісторичних часів. Грубі трепани для проведення круглих краніотомій були знайдені на неолітичних пам’ятках у багатьох місцях. Вважається, що їх використовували шамани для вигнання злих духів та полегшення головного болю та травм голови, спричинених військовими ранами. Справжній вибух нових інструментів відбувся із сотнями нових хірургічних процедур, розроблених у 19 столітті та перших десятиліттях 20 століття. Для виготовлення цих інструментів стали доступні нові матеріали, такі як нержавіюча сталь, хром, титан та ванадій. Стали можливими прецизійні інструменти для мікрохірургії в нейрохірургії, офтальмології та отології, а у другій половині 20 століття були вперше розроблені інструменти на основі енергії, такі як електрокаутери, ультразвукові та електричні скальпелі, хірургічні інструменти для ендоскопічної хірургії та, нарешті, хірургічні роботи. Інновації у ветеринарних хірургічних інструментах, від кастрації та догляду за ранами до кровопускання, стоматології тощо, створили основу для сучасної хірургії. Основні хірургічні інструменти для лікування тварин були добре розвинені в римські часи: розкопки виявили скальпелі, гачки, дроти, зонди, щипці, щипці для видалення, літотоми, трепани та ложку Діокла з ціантіску – V-подібний інструмент, який можна було вставити в рану та відкрити для вилучення наконечників стріл – винайдений Діоклом Карістським у четвертому столітті до нашої ери. У 20 столітті технологія хірургічного обладнання пережила безпрецедентний ріст завдяки значним технологічним проривам. Впровадження малоінвазивних інструментів зробило революцію в хірургії, дозволивши проводити процедури через невеликі розрізи, а не через великі отвори. На рубежі 21 століття з’явилася роботизована хірургія, яка започаткувала нову еру технології хірургічного обладнання. Робототехнічні системи, такі як хірургічна система Da Vinci, забезпечують хірургам підвищену спритність та точність, що перевершують людські можливості. Ці системи розроблені для виконання складних операцій з мінімальною інвазивністю завдяки точному контролю мікроінструментів. Ця інновація значно покращила безпеку пацієнтів, знизивши ймовірність людської помилки, зменшивши рівень інфекцій та забезпечивши більш стабільні хірургічні результати. Постійні інновації в хірургічних інструментах не лише розширюють можливості медичних та ветеринарних працівників, але й підкреслюють нашу спільну мету – пріоритезувати безпеку та благополуччя пацієнтів.
- Open Access
- 27 June 2025
- Published by Poltava State Agrarian Academy in Scientific Progress & Innovations
- Vol. 28 (2) , 139-146
Ветеринарно-санітарна оцінка ковбасних виробів за показниками якості і безпечності
Аналіз наукових публікацій і результати власних досліджень засвідчили, що в умовах сучасної економічної ситуації вітчизняні виробники ковбасних виробів часто вдаються до фальсифікацій. Основною причиною цього є прагнення до максимального прибутку та зниження витрат у межах жорсткої цінової конкуренції. Замість використання якісної сировини вони застосовують більш дешеві та менш якісні або навіть небезпечні інгредієнти. Серед таких варіантів – дообвалювання кісток із залишками мікроскопічних кісточок, додавання харчових добавок і використання несвіжого м’яса. Також застосовують м’ясо, консервоване солінням після тривалого заморожування, кутерований фарш, заміну високоякісного м’яса на низькосортне, сою, субпродукти, а також тканини та органи, не передбачені рецептурою, такі як трахея, гортань, шлунок, стравохід, сімʼяники та матка. Значна частина виробників не дотримується стандартів ДСТУ, а розробляє й затверджує власні технічні умови (ТУ), які дозволяють випускати продукцію із менш якісним складом. Для зниження собівартості натуральну сировину замінюють штучними компонентами, такими як ароматизатори, підсилювачі смаку, стабілізатори, барвники, емульгатори, загусники, модифікований крохмаль та соя. Як наслідок, значно знижується вміст натуральних компонентів, що мають важливу біологічну цінність і корисні властивості. Особливу стурбованість викликає використання сої та кукурудзи, які можуть містити ГМО, проте деякі виробники не зазначають про це на маркуванні. Санітарна якість ковбасних виробів також є суттєвою проблемою. Результати бактеріологічних досліджень свідчать, що такі продукти можуть бути контаміновані бактеріями групи кишкової палички (БГКП), сальмонелами, пліснявими грибами, дріжджами та мати перевищення допустимого рівня мезофільних аеробних і факультативно анаеробних мікроорганізмів (МАФАнМ). Це свідчить про неналежний ветеринарно- санітарний контроль на всіх етапах виробництва, зберігання, транспортування та реалізації продукції. На ринку широко представлені ковбасні вироби, які містять харчові добавки з позначенням Е (наприклад, Е102, Е110, Е122, Е124, Е211, Е250, Е320, Е450, Е951). Хоча вони дозволені до використання в Україні, у багатьох країнах вони заборонені через негативний вплив на здоров’я споживачів. У рамках нашого дослідження було проаналізовано маркування сирокопчених, сиров’ялених, напівкопчених і варено- копчених ковбас, що реалізуються у супермаркетах м. Житомира. Встановлено, що переважна більшість продукції виготовлена за ТУ, а не за ДСТУ. Вироби, виготовлені за ДСТУ, виявилися більш якісними: у них вміст м’яса становив 97–100 %, а харчові добавки та консерванти застосовувалися в мінімальних кількостях. У досліджених 17 зразках ковбас було виявлено 23 види добавок, серед яких у всіх зразках містився консервант нітрит натрію, що є одним із найнебезпечніших інгредієнтів. Ветеринарно-санітарна оцінка засвідчила, що якість і безпечність м’ясних виробів в Україні потребують постійного моніторингу та висвітлення у публічному інформаційному просторі. Провідна роль у захисті населення від небезпечних ковбасних виробів належить виробникам і фахівцям Держпродспоживслужби. Саме вони повинні забезпечити чітку систему контролю, а також оперативно вилучати з обігу небезпечну...
- 27 June 2025
- Published by Poltava State Agrarian Academy in Scientific Progress & Innovations
- Vol. 28 (2) , 139-146
Open AccessВетеринарно-санітарна оцінка ковбасних виробів за показниками якості і безпечності
Аналіз наукових публікацій і результати власних досліджень засвідчили, що в умовах сучасної економічної ситуації вітчизняні виробники ковбасних виробів часто вдаються до фальсифікацій. Основною причиною цього є прагнення до максимального прибутку та зниження витрат у межах жорсткої цінової конкуренції. Замість використання якісної сировини вони застосовують більш дешеві та менш якісні або навіть небезпечні інгредієнти. Серед таких варіантів – дообвалювання кісток із залишками мікроскопічних кісточок, додавання харчових добавок і використання несвіжого м’яса. Також застосовують м’ясо, консервоване солінням після тривалого заморожування, кутерований фарш, заміну високоякісного м’яса на низькосортне, сою, субпродукти, а також тканини та органи, не передбачені рецептурою, такі як трахея, гортань, шлунок, стравохід, сімʼяники та матка. Значна частина виробників не дотримується стандартів ДСТУ, а розробляє й затверджує власні технічні умови (ТУ), які дозволяють випускати продукцію із менш якісним складом. Для зниження собівартості натуральну сировину замінюють штучними компонентами, такими як ароматизатори, підсилювачі смаку, стабілізатори, барвники, емульгатори, загусники, модифікований крохмаль та соя. Як наслідок, значно знижується вміст натуральних компонентів, що мають важливу біологічну цінність і корисні властивості. Особливу стурбованість викликає використання сої та кукурудзи, які можуть містити ГМО, проте деякі виробники не зазначають про це на маркуванні. Санітарна якість ковбасних виробів також є суттєвою проблемою. Результати бактеріологічних досліджень свідчать, що такі продукти можуть бути контаміновані бактеріями групи кишкової палички (БГКП), сальмонелами, пліснявими грибами, дріжджами та мати перевищення допустимого рівня мезофільних аеробних і факультативно анаеробних мікроорганізмів (МАФАнМ). Це свідчить про неналежний ветеринарно- санітарний контроль на всіх етапах виробництва, зберігання, транспортування та реалізації продукції. На ринку широко представлені ковбасні вироби, які містять харчові добавки з позначенням Е (наприклад, Е102, Е110, Е122, Е124, Е211, Е250, Е320, Е450, Е951). Хоча вони дозволені до використання в Україні, у багатьох країнах вони заборонені через негативний вплив на здоров’я споживачів. У рамках нашого дослідження було проаналізовано маркування сирокопчених, сиров’ялених, напівкопчених і варено- копчених ковбас, що реалізуються у супермаркетах м. Житомира. Встановлено, що переважна більшість продукції виготовлена за ТУ, а не за ДСТУ. Вироби, виготовлені за ДСТУ, виявилися більш якісними: у них вміст м’яса становив 97–100 %, а харчові добавки та консерванти застосовувалися в мінімальних кількостях. У досліджених 17 зразках ковбас було виявлено 23 види добавок, серед яких у всіх зразках містився консервант нітрит натрію, що є одним із найнебезпечніших інгредієнтів. Ветеринарно-санітарна оцінка засвідчила, що якість і безпечність м’ясних виробів в Україні потребують постійного моніторингу та висвітлення у публічному інформаційному просторі. Провідна роль у захисті населення від небезпечних ковбасних виробів належить виробникам і фахівцям Держпродспоживслужби. Саме вони повинні забезпечити чітку систему контролю, а також оперативно вилучати з обігу небезпечну...