Tetiana Tytarenko
Tetiana Tytarenko has a total of 7 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
Institute for Social and Political Psychology
4 shared publications- Hanna Hromova
Social Psychology of Personality Laboratory, Institute for Social and Political Psychology of NAES, Kyiv, Ukraine
1 shared publication Institute for Social and Political Psychology National Academy of Educational Sciences of Ukraine
1 shared publication- Iryna Hubeladze
Інститут соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук України, м. Київ, Україна
1 shared publication - Maryna Dvornyk
Kyiv School of Economics, Social Sciences Department, Kyiv, Ukraine
1 shared publication - Svitlana Chunikhina
Інститут соціальної та політичної психології НАПН України
1 shared publication
Latest Publications
- 29 October 2024
- Published by Kherson State University in Insight: the psychological dimensions of society
- No. 12,p. 338-357
Self-Recovery Practices of Ukrainian Civilian at the Beginning of the War: Subcultural Differences
- 29 October 2024
- Published by Kherson State University in Insight: the psychological dimensions of society
- No. 12,p. 338-357
Self-Recovery Practices of Ukrainian Civilian at the Beginning of the War: Subcultural Differences
- Top Cited Papers
- 30 September 2023
- Published by Taylor & Francis in Journal of Loss and Trauma
- Vol. 29 (2) , 154-178
War-Related Life-Making Landscapes: Ukrainian Context
- 30 September 2023
- Published by Taylor & Francis in Journal of Loss and Trauma
- Vol. 29 (2) , 154-178
Top Cited PapersWar-Related Life-Making Landscapes: Ukrainian Context
- Open Access
- 10 August 2023
- Published by National Academy of Educational Sciences of Ukraine in Herald of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine
- Vol. 5 (2) , 1-5
ВОЄННА ПОВСЯКДЕННІСТЬ: ЯК РОЗШИРИТИ ВІКНО МОЖЛИВОСТЕЙ ДЛЯ САМОВІДНОВЛЕННЯ
Роботу присвячено дослідженню практик самозбереження і відновлення, які використовують мирні мешканці та військові у воєнних умовах. Спосіб життя розглянуто як ключовий прогностичний параметр психологічного здоров’я, що забезпечує готовність і здатність людини піклуватися про себе. З’ясовано умови збереження і відновлення психологічного здоров’я: готовність змінювати власне життя у пошуках більшого внутрішнього благополуччя навіть у складних і непередбачуваних обставинах; готовність цінувати воєнне теперішнє, незважаючи на його складність і нерідко травматичність, готовність оптимістично бачити майбутнє і готовність творчо ставитися до минулого, конструктивно редагуючи болючі спогади. Визначено практики, які підвищують особистісну цілісність (рефлексивно-розвивальні, медитативно-духовні, консультативно-терапевтичні), самореалізованість (робочі, навчальні, професійні, волонтерські, патріотичні, сімейні) та самоврегульованість (практики опори на звичні побутові дії, на заняття спортом, фізичну активність, спілкування з природою). Досліджено способи розширення вікна можливостей для самовідновлення за рахунок апробації нових практик турботи про себе.
- 10 August 2023
- Published by National Academy of Educational Sciences of Ukraine in Herald of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine
- Vol. 5 (2) , 1-5
Open AccessВОЄННА ПОВСЯКДЕННІСТЬ: ЯК РОЗШИРИТИ ВІКНО МОЖЛИВОСТЕЙ ДЛЯ САМОВІДНОВЛЕННЯ
Роботу присвячено дослідженню практик самозбереження і відновлення, які використовують мирні мешканці та військові у воєнних умовах. Спосіб життя розглянуто як ключовий прогностичний параметр психологічного здоров’я, що забезпечує готовність і здатність людини піклуватися про себе. З’ясовано умови збереження і відновлення психологічного здоров’я: готовність змінювати власне життя у пошуках більшого внутрішнього благополуччя навіть у складних і непередбачуваних обставинах; готовність цінувати воєнне теперішнє, незважаючи на його складність і нерідко травматичність, готовність оптимістично бачити майбутнє і готовність творчо ставитися до минулого, конструктивно редагуючи болючі спогади. Визначено практики, які підвищують особистісну цілісність (рефлексивно-розвивальні, медитативно-духовні, консультативно-терапевтичні), самореалізованість (робочі, навчальні, професійні, волонтерські, патріотичні, сімейні) та самоврегульованість (практики опори на звичні побутові дії, на заняття спортом, фізичну активність, спілкування з природою). Досліджено способи розширення вікна можливостей для самовідновлення за рахунок апробації нових практик турботи про себе.
- 30 September 2022
- Published by Institute for Social and Political Psychology, National Academy of Educational Science of Ukraine in Проблеми політичної психології
- Vol. 25
Соціально-психологічний супровід постраждалих унаслідок травматизації: євроінтеграційні перспективи
Актуальність. Проблема соціально-психологічної підтримки психологічного благополуччя громадян України, які опинилися у травматичній ситуації внаслідок загрози життю, загострюється у зв’язку з повномасштабною військовою агресією з боку Російської Федерації. Метою статті є верифікація концептуальних основ соціально-психологічного супроводу постраждалих відповідно до євроінтеграційних перспектив України: способів супроводжувальної фасилітації життєконструювання, що сприяють реінтеграції в мирний соціум; оптимізаційних стратегій супроводу, що визначають ландшафт життєтворення та активізують посттравматичне зростання; чинників збереження і відновлення психологічного благополуччя завдяки отриманню електронної підтримки користувачів та використанню орієнтованих на велику кількість людей практик соціально-психологічної підтримки. Методологія. У межах розробленої та емпірично верифікованої концепції соціально-психологічного супроводу визначено його функціональні характеристики, вектори спрямованості, способи організації. Запропоновано модель супроводжувальної медіації посттравматичних особистісних трансформацій, що охоплює чинники збереження психологічного благополуччя, таргетовані відповідно до посттравматичних ландшафтів життєтворення. Результати. З’ясовано засади дискурсивної фасилітації посттравматичного зростання. Розроблено полімодульний підхід до електронної підтримки психологічного благополуччя в системі соціально-психологічного супроводу особистості, визначено предиктори його ефективності. Розроблено способи особистісної трансформації спрямованості ветеранів та волонтерів з військового на мирний спосіб життя з урахуванням ролі командотворення. З’ясовано завдання агентів соціально-психологічного супроводу особистості під час роботи з втратою відповідно до етапів супроводу, запитів реципієнтів, ресурсної бази, що визначає способи підтримки і допомоги. Виявлено форми соціально-психологічного супроводу великих груп людей як способу оптимізації ідентичності респондентів. Висновки та перспективи подальших досліджень: мають бути розроблені стандарти і протоколи психологічних послуг різним категоріям населення, способи підвищення кваліфікації психологів-практиків, які входять до супроводжувальних команд.
- 30 September 2022
- Published by Institute for Social and Political Psychology, National Academy of Educational Science of Ukraine in Проблеми політичної психології
- Vol. 25
Соціально-психологічний супровід постраждалих унаслідок травматизації: євроінтеграційні перспективи
Актуальність. Проблема соціально-психологічної підтримки психологічного благополуччя громадян України, які опинилися у травматичній ситуації внаслідок загрози життю, загострюється у зв’язку з повномасштабною військовою агресією з боку Російської Федерації. Метою статті є верифікація концептуальних основ соціально-психологічного супроводу постраждалих відповідно до євроінтеграційних перспектив України: способів супроводжувальної фасилітації життєконструювання, що сприяють реінтеграції в мирний соціум; оптимізаційних стратегій супроводу, що визначають ландшафт життєтворення та активізують посттравматичне зростання; чинників збереження і відновлення психологічного благополуччя завдяки отриманню електронної підтримки користувачів та використанню орієнтованих на велику кількість людей практик соціально-психологічної підтримки. Методологія. У межах розробленої та емпірично верифікованої концепції соціально-психологічного супроводу визначено його функціональні характеристики, вектори спрямованості, способи організації. Запропоновано модель супроводжувальної медіації посттравматичних особистісних трансформацій, що охоплює чинники збереження психологічного благополуччя, таргетовані відповідно до посттравматичних ландшафтів життєтворення. Результати. З’ясовано засади дискурсивної фасилітації посттравматичного зростання. Розроблено полімодульний підхід до електронної підтримки психологічного благополуччя в системі соціально-психологічного супроводу особистості, визначено предиктори його ефективності. Розроблено способи особистісної трансформації спрямованості ветеранів та волонтерів з військового на мирний спосіб життя з урахуванням ролі командотворення. З’ясовано завдання агентів соціально-психологічного супроводу особистості під час роботи з втратою відповідно до етапів супроводу, запитів реципієнтів, ресурсної бази, що визначає способи підтримки і допомоги. Виявлено форми соціально-психологічного супроводу великих груп людей як способу оптимізації ідентичності респондентів. Висновки та перспективи подальших досліджень: мають бути розроблені стандарти і протоколи психологічних послуг різним категоріям населення, способи підвищення кваліфікації психологів-практиків, які входять до супроводжувальних команд.
- 27 February 2022
- Published by Institute for Social and Political Psychology, National Academy of Educational Science of Ukraine
How to help personality in transitional time between war and peace: socio-psychological support
У посібнику представлено результати наукового дослідження соціально-психологічного супроводу осіб, постраждалих унаслідок травматизації від воєнних дій і пандемії COVID-19. Розроблено загальну концепцію, методологічні та методичні засади соціально-психологічного супроводу громадян у період переходу від війни до миру, запропоновано комплексну модель його оптимізації з урахуванням закономірностей посттравматичного життєтворення. Визначено особливості й умови ефективності підтримання психологічного добробуту населення на дистанційній основі, запропоновано модулі психологічної підтримки в електронних спільнотах. Узагальнено досвід соціально-психологічного супроводу ветеранів, волонтерів та членів їхніх сімей, внутрішньо переміщених осіб і запропоновано способи відновлення емоційної стійкості та комунікативних спроможностей особистості. Презентовано стратегії фасилітації посттравматичного зростання особистості, систему практик соціально-психологічного супроводу особистості, що пережила втрату. Розглянуто потенціал застосування методів арттерапії (музейної, плейбек-театру) на різних етапах соціально-психологічного супроводу особистості. Адресовано практичним, клінічним, військовим психологам, реабілітологам, соціальним і медичним працівникам, студентам і викладачам психологічних спеціальностей
- 27 February 2022
- Published by Institute for Social and Political Psychology, National Academy of Educational Science of Ukraine
How to help personality in transitional time between war and peace: socio-psychological support
У посібнику представлено результати наукового дослідження соціально-психологічного супроводу осіб, постраждалих унаслідок травматизації від воєнних дій і пандемії COVID-19. Розроблено загальну концепцію, методологічні та методичні засади соціально-психологічного супроводу громадян у період переходу від війни до миру, запропоновано комплексну модель його оптимізації з урахуванням закономірностей посттравматичного життєтворення. Визначено особливості й умови ефективності підтримання психологічного добробуту населення на дистанційній основі, запропоновано модулі психологічної підтримки в електронних спільнотах. Узагальнено досвід соціально-психологічного супроводу ветеранів, волонтерів та членів їхніх сімей, внутрішньо переміщених осіб і запропоновано способи відновлення емоційної стійкості та комунікативних спроможностей особистості. Презентовано стратегії фасилітації посттравматичного зростання особистості, систему практик соціально-психологічного супроводу особистості, що пережила втрату. Розглянуто потенціал застосування методів арттерапії (музейної, плейбек-театру) на різних етапах соціально-психологічного супроводу особистості. Адресовано практичним, клінічним, військовим психологам, реабілітологам, соціальним і медичним працівникам, студентам і викладачам психологічних спеціальностей
- 3 July 2021
- Published by Scientific Journals Publishing House in Scientific Studios on Social and Political Psychology
- No. 47(50),p. 49-59
Особистісні чинники збереження психологічного благополуччя в умовах пандемії COVID-19
Статтю присвячено дослідженню чинників збереження психологічного благополуччя впандемічній ситуації. Аналізувалися зміни, які вносилися в життя, бачення майбутнього,ціннісно-смислові пріоритети, практики подолання невизначеності і небезпеки. У межахякісної методології використовувався метод тематичного наративного аналізу. Часпроведення дослідження – квітень-травень 2020 р. Визначено такі особистісні чинникизбереження психологічного благополуччя в умовах пандемії COVID-19: 1) здатність доадекватної, зваженої оцінки ситуації карантину, яку демонструють 45 % респондентів;2) часова компетентність особистості, її здатність усвідомлювати причинно-наслідкові зв’язкиміж минулим, теперішнім і майбутнім, що зафіксовано в половини респондентів (у рештиусвідомлення цих зв’язків утруднено); 3) здатність обирати спосіб збереження психологічногоблагополуччя відповідно до ціннісно-смислових характеристик життя, що проявляються увідповідних ландшафтах; до поширених під час пандемії ландшафтів віднесено прагматичний(22%), екзистенційний (21%), ландшафт саморозвитку (19%), комунікативний (17%) ісоцієтальний (14%); 4) здатність звертатися до практик подолання негативних станіввідповідно до попереднього досвіду поведінки в складних життєвих ситуаціях; а проте 37%продемонстрували неготовність помічати свої негативні стани і неволодіння практикамиподолання; найчастіше використовувалися креативно-дозвіллєві копінги (22 %), копінгиспільності (16%) і гіперзавантаженості (13 %). Показано, що пандемічні часи можуть статиперіодом не лише збереження, а й підвищення психологічного благополуччя. Асимілюючитравматичний досвід, людина формує готовність до необхідних змін у власномутеперішньому, більш панорамно бачить майбутнє і конструктивно обирає подальший векторжиттєтворення. Соціальна значущість дослідження обумовлена можливістю розробленнятаргетованих профілактичних заходів з урахуванням різних способів оцінки пандемічнихризиків, ставлення до майбутнього, провідних цінностей, практик самодопомоги.
- 3 July 2021
- Published by Scientific Journals Publishing House in Scientific Studios on Social and Political Psychology
- No. 47(50),p. 49-59
Особистісні чинники збереження психологічного благополуччя в умовах пандемії COVID-19
Статтю присвячено дослідженню чинників збереження психологічного благополуччя впандемічній ситуації. Аналізувалися зміни, які вносилися в життя, бачення майбутнього,ціннісно-смислові пріоритети, практики подолання невизначеності і небезпеки. У межахякісної методології використовувався метод тематичного наративного аналізу. Часпроведення дослідження – квітень-травень 2020 р. Визначено такі особистісні чинникизбереження психологічного благополуччя в умовах пандемії COVID-19: 1) здатність доадекватної, зваженої оцінки ситуації карантину, яку демонструють 45 % респондентів;2) часова компетентність особистості, її здатність усвідомлювати причинно-наслідкові зв’язкиміж минулим, теперішнім і майбутнім, що зафіксовано в половини респондентів (у рештиусвідомлення цих зв’язків утруднено); 3) здатність обирати спосіб збереження психологічногоблагополуччя відповідно до ціннісно-смислових характеристик життя, що проявляються увідповідних ландшафтах; до поширених під час пандемії ландшафтів віднесено прагматичний(22%), екзистенційний (21%), ландшафт саморозвитку (19%), комунікативний (17%) ісоцієтальний (14%); 4) здатність звертатися до практик подолання негативних станіввідповідно до попереднього досвіду поведінки в складних життєвих ситуаціях; а проте 37%продемонстрували неготовність помічати свої негативні стани і неволодіння практикамиподолання; найчастіше використовувалися креативно-дозвіллєві копінги (22 %), копінгиспільності (16%) і гіперзавантаженості (13 %). Показано, що пандемічні часи можуть статиперіодом не лише збереження, а й підвищення психологічного благополуччя. Асимілюючитравматичний досвід, людина формує готовність до необхідних змін у власномутеперішньому, більш панорамно бачить майбутнє і конструктивно обирає подальший векторжиттєтворення. Соціальна значущість дослідження обумовлена можливістю розробленнятаргетованих профілактичних заходів з урахуванням різних способів оцінки пандемічнихризиків, ставлення до майбутнього, провідних цінностей, практик самодопомоги.
- 13 May 2021
- Published by Institute for Social and Political Psychology, National Academy of Educational Science of Ukraine
- p. 1-72
WGCSDR Proceeding
- 13 May 2021
- Published by Institute for Social and Political Psychology, National Academy of Educational Science of Ukraine
- p. 1-72
WGCSDR Proceeding