Iryna Bodnaruk
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Research Subjects
Research Interests
Iryna Bodnaruk has a total of 12 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Dmytro Bidyuk
Кhmelnytskyi National University, Ukraine
1 shared publication - Halyna Nikolai
“South Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushynsky”, Ukraine
1 shared publication - Kateryna Volokhata
«Bar Humanitarian Pedagogical College named after Mykhailo Hrushevsky», Ukraine
1 shared publication - Lidia Mamchur
Bila Tserkva Institute of Continuous Professional Education, Ukraine
1 shared publication - Liudmyla Shuppe
Masaryk University, Czech Republic
1 shared publication - Liutsiia Tsyhaniuk
Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 30 December 2025
- Published by Editorial Primmate
- Vol. 19 (4)
The impact of art therapy on fostering creativity: approaches for training future educators
The article explores the content of the studied concept, clarifies the purpose and approaches of art therapy in training future educators to develop the creative potential of learners. It demonstrates the importance of art therapy techniques in preparing future educators. The functions of art therapy are highlighted within the context of the practical activities of future specialists. The possibilities of simultaneously combining various roles of students and educators during professional training are clarified. The role of media art society in applying media art therapy, especially in light of the development of information culture, and the importance of media competence in media creativity are discussed. The initial level of readiness is identified as low. During the formative stage of the pedagogical experiment, the developed technology for training future educators to foster the creative potential of learners through art therapy was implemented, along with the proposed pedagogical conditions for such training. As a result, it was found that, following the development and application of this technology in the higher education process (in EG), the number of future educators with a high level of certain skills significantly increased. Therefore, the technology for training future educators to enhance the creative potential of learners through art therapy is recommended for implementation in the professional training of specialists, as it has proven to be effective.
- 30 December 2025
- Published by Editorial Primmate
- Vol. 19 (4)
Open AccessThe impact of art therapy on fostering creativity: approaches for training future educators
The article explores the content of the studied concept, clarifies the purpose and approaches of art therapy in training future educators to develop the creative potential of learners. It demonstrates the importance of art therapy techniques in preparing future educators. The functions of art therapy are highlighted within the context of the practical activities of future specialists. The possibilities of simultaneously combining various roles of students and educators during professional training are clarified. The role of media art society in applying media art therapy, especially in light of the development of information culture, and the importance of media competence in media creativity are discussed. The initial level of readiness is identified as low. During the formative stage of the pedagogical experiment, the developed technology for training future educators to foster the creative potential of learners through art therapy was implemented, along with the proposed pedagogical conditions for such training. As a result, it was found that, following the development and application of this technology in the higher education process (in EG), the number of future educators with a high level of certain skills significantly increased. Therefore, the technology for training future educators to enhance the creative potential of learners through art therapy is recommended for implementation in the professional training of specialists, as it has proven to be effective.
- Open Access
- 29 February 2024
- Published by Amazonia Investiga in Revista Amazonia Investiga
- Vol. 13 (74) , 143-155
The role of art education in personality development
We consider art education as the result and the very process of a person's assimilation of a system of skills, abilities, and knowledge, and on their basis, the formation of humanistic qualities of the individual, an aesthetic worldview, the development of creative potential, and artistic abilities. Learning, in the unity of developing, motivational, educational, and educational functions, as a process of personal education, is the main way of obtaining art education. Attention is drawn to an important aspect of the educational function of art education – moral education based on the moral component of art. The functions of art education are analyzed in detail and their role in personality development is shown. We conducted an experimental study to verify the created innovative environment of professional training of students in the conditions of the primary educational process for artistic and educational activities for personality development. Due to several developed measures that were applied during the formative stage of the experiment, the creation of just such an innovative environment was realized in the conditions of the primary educational process during the professional training of students for artistic and educational activities.
- 29 February 2024
- Published by Amazonia Investiga in Revista Amazonia Investiga
- Vol. 13 (74) , 143-155
Open AccessThe role of art education in personality development
We consider art education as the result and the very process of a person's assimilation of a system of skills, abilities, and knowledge, and on their basis, the formation of humanistic qualities of the individual, an aesthetic worldview, the development of creative potential, and artistic abilities. Learning, in the unity of developing, motivational, educational, and educational functions, as a process of personal education, is the main way of obtaining art education. Attention is drawn to an important aspect of the educational function of art education – moral education based on the moral component of art. The functions of art education are analyzed in detail and their role in personality development is shown. We conducted an experimental study to verify the created innovative environment of professional training of students in the conditions of the primary educational process for artistic and educational activities for personality development. Due to several developed measures that were applied during the formative stage of the experiment, the creation of just such an innovative environment was realized in the conditions of the primary educational process during the professional training of students for artistic and educational activities.
- Open Access
- 30 November 2023
- Published by Amazonia Investiga in Revista Amazonia Investiga
- Vol. 12 (71) , 149-161
The essence and specifics of organizing the teachers training for children with disabilities
In the article, to research the place of inclusive competence in the professional training of future teachers, the ways of forming inclusive competence in the professional training of future teachers, and the development of pedagogical conditions for the formation of inclusive competence, we found out the state of inclusive readiness of future students for inclusive activities among students. The results of the ascertainment experiment showed the need for the formation of inclusive competence in future teachers as early as possible and to continue throughout their lives with the aim of highquality inclusive education of students. For the formation of inclusive competence of future teachers, we identified the components of inclusive competence, clarified the place of inclusive competence in society and the teacher's professional activity, revealed the content of axiological, anthropological, holistic, personal, activity, differentiated, competence approaches, clarified important principles and developed and implemented pedagogical conditions for the formation of inclusive competence with the aim of quality inclusive education of students. As a result of the conducted research, we observe a higher formation of inclusive competence in the experimental groups than in the control groups.
- 30 November 2023
- Published by Amazonia Investiga in Revista Amazonia Investiga
- Vol. 12 (71) , 149-161
Open AccessThe essence and specifics of organizing the teachers training for children with disabilities
In the article, to research the place of inclusive competence in the professional training of future teachers, the ways of forming inclusive competence in the professional training of future teachers, and the development of pedagogical conditions for the formation of inclusive competence, we found out the state of inclusive readiness of future students for inclusive activities among students. The results of the ascertainment experiment showed the need for the formation of inclusive competence in future teachers as early as possible and to continue throughout their lives with the aim of highquality inclusive education of students. For the formation of inclusive competence of future teachers, we identified the components of inclusive competence, clarified the place of inclusive competence in society and the teacher's professional activity, revealed the content of axiological, anthropological, holistic, personal, activity, differentiated, competence approaches, clarified important principles and developed and implemented pedagogical conditions for the formation of inclusive competence with the aim of quality inclusive education of students. As a result of the conducted research, we observe a higher formation of inclusive competence in the experimental groups than in the control groups.
- 11 October 2022
- Published by Volodymyr Dahl East Ukrainian National University in Духовність особистості: методологія, теорія і практика
- Vol. 1 (1 (103)) , 24-33
КОНЦЕРТНО-ВИКОНАВСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ЗАСІБ ДУХОВНОГО РОЗВИТКУ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ МУЗИЧНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ
У статті досліджено можливості духовного розвитку здобувачів вищої музично-педагогічної освіти засобом концертно-виконавської діяльності. Проаналізовано погляди вітчизняних науковців щодо сутності понять «духовність», «духовна культура», «духовний розвиток». Конкретизовано види та форми здійснення концертно-виконавської діяльності. До її різновидів віднесено: сольне інструментальне та вокальне виконання музичних творів, акомпанування, виступи у складі інструментальних або вокальних ансамблів, виступи в якості учасників або диригентів оркестрових і хорових колективів. Наголошено, що форми концертно-виконавської діяльності можуть бути дуже різноманітними: тематична лекція-концерт, музична бесіда, музично-літературна композиція, музична вітальня, музична вікторина, конкурси та фестивалі тощо. В умовах уведення в Україні воєнного стану переважна більшість концертних виступів майбутніх педагогів-музикантів відбувається дистанційно. Водночас, за можливості дотримання існуючих норм безпеки, студенти продовжують виступати оффлайн для переселенців та інших верств населення. Багато таких концертів носять благодійний характер на підтримку Збройних сил України. У статті виділено найбільш типові недоліки здобувачів вищої освіти при здійсненні концертно-виконавської діяльності та визначено основні умови, що сприяють її ефективній організації. Обґрунтовано висновок про те, що духовний розвиток студентської молоді є одним із найважливіших завдань сучасної вищої освіти. Концертно-виконавська діяльність виступає як дієвий засіб такого розвитку, адже формує ціннісні орієнтації, патріотичні почуття та національну самосвідомість майбутніх фахівців, які в подальшому стануть справжніми бійцями мистецького фронту та будуть сприяти формуванню духовної культури української нації.
- 11 October 2022
- Published by Volodymyr Dahl East Ukrainian National University in Духовність особистості: методологія, теорія і практика
- Vol. 1 (1 (103)) , 24-33
КОНЦЕРТНО-ВИКОНАВСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ЗАСІБ ДУХОВНОГО РОЗВИТКУ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ МУЗИЧНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ
У статті досліджено можливості духовного розвитку здобувачів вищої музично-педагогічної освіти засобом концертно-виконавської діяльності. Проаналізовано погляди вітчизняних науковців щодо сутності понять «духовність», «духовна культура», «духовний розвиток». Конкретизовано види та форми здійснення концертно-виконавської діяльності. До її різновидів віднесено: сольне інструментальне та вокальне виконання музичних творів, акомпанування, виступи у складі інструментальних або вокальних ансамблів, виступи в якості учасників або диригентів оркестрових і хорових колективів. Наголошено, що форми концертно-виконавської діяльності можуть бути дуже різноманітними: тематична лекція-концерт, музична бесіда, музично-літературна композиція, музична вітальня, музична вікторина, конкурси та фестивалі тощо. В умовах уведення в Україні воєнного стану переважна більшість концертних виступів майбутніх педагогів-музикантів відбувається дистанційно. Водночас, за можливості дотримання існуючих норм безпеки, студенти продовжують виступати оффлайн для переселенців та інших верств населення. Багато таких концертів носять благодійний характер на підтримку Збройних сил України. У статті виділено найбільш типові недоліки здобувачів вищої освіти при здійсненні концертно-виконавської діяльності та визначено основні умови, що сприяють її ефективній організації. Обґрунтовано висновок про те, що духовний розвиток студентської молоді є одним із найважливіших завдань сучасної вищої освіти. Концертно-виконавська діяльність виступає як дієвий засіб такого розвитку, адже формує ціннісні орієнтації, патріотичні почуття та національну самосвідомість майбутніх фахівців, які в подальшому стануть справжніми бійцями мистецького фронту та будуть сприяти формуванню духовної культури української нації.
- 28 September 2021
- Published by Volodymyr Dahl East Ukrainian National University in Духовність особистості: методологія, теорія і практика
- Vol. 101 (2(Ч.2)) , 6-13
ОРГАНІЗАЦІЯ ХУДОЖНЬО-ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ НА УРОКАХ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА
У статті досліджується проблема творчого розвитку особистості учня в аспекті його залучення до художньо-творчої діяльності на уроках музичного мистецтва. З’ясовано, що творчість являє собою індивідуальну або колективну діяльність людини, спрямовану на створення якісно нових, невідомих раніше духовних чи матеріальних цінностей. Відмічається, що художньо-творча діяльність відноситься до специфічного виду естетичної діяльності, продуктом якої є твори мистецтва. Новизна, яка виникає в результаті художньо-творчої діяльності, може мати об’єктивний або суб’єктивний характер. Наголошується, що дитяча творчість на уроках музичного мистецтва являє собою пізнавально-пошукову мистецьку практику. Така творчість цінна тим, що школярі самі відкривають для себе щось нове, раніше невідоме їм у світі музики. Важливість цієї творчості полягає в тому, що вона виступає одним із показників зростання творчих можливостей дитини. Визначено педагогічні умови організації художньо-творчої діяльності учнів на уроках музичного мистецтва: врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів, їх систематичне залучення до різних видів художньо-творчої діяльності, забезпечення поетапної підготовки учнів до художньо-творчої діяльності, активізацію та стимулювання їх творчих проявів. Реалізація цих умов дозволить учителю музичного мистецтва значно посилити ефективність такої діяльності, емоційно налаштувати дітей на творчість і надати їм впевненості у своїх силах.
- 28 September 2021
- Published by Volodymyr Dahl East Ukrainian National University in Духовність особистості: методологія, теорія і практика
- Vol. 101 (2(Ч.2)) , 6-13
ОРГАНІЗАЦІЯ ХУДОЖНЬО-ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ НА УРОКАХ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА
У статті досліджується проблема творчого розвитку особистості учня в аспекті його залучення до художньо-творчої діяльності на уроках музичного мистецтва. З’ясовано, що творчість являє собою індивідуальну або колективну діяльність людини, спрямовану на створення якісно нових, невідомих раніше духовних чи матеріальних цінностей. Відмічається, що художньо-творча діяльність відноситься до специфічного виду естетичної діяльності, продуктом якої є твори мистецтва. Новизна, яка виникає в результаті художньо-творчої діяльності, може мати об’єктивний або суб’єктивний характер. Наголошується, що дитяча творчість на уроках музичного мистецтва являє собою пізнавально-пошукову мистецьку практику. Така творчість цінна тим, що школярі самі відкривають для себе щось нове, раніше невідоме їм у світі музики. Важливість цієї творчості полягає в тому, що вона виступає одним із показників зростання творчих можливостей дитини. Визначено педагогічні умови організації художньо-творчої діяльності учнів на уроках музичного мистецтва: врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів, їх систематичне залучення до різних видів художньо-творчої діяльності, забезпечення поетапної підготовки учнів до художньо-творчої діяльності, активізацію та стимулювання їх творчих проявів. Реалізація цих умов дозволить учителю музичного мистецтва значно посилити ефективність такої діяльності, емоційно налаштувати дітей на творчість і надати їм впевненості у своїх силах.
- 28 April 2021
- Published by Volodymyr Dahl East Ukrainian National University in Духовність особистості: методологія, теорія і практика
- Vol. 100 (1) , 24-33
ФОРМУВАННЯ У МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА ВМІНЬ ХУДОЖНЬО-ПЕДАГОГІЧНОГО АНАЛІЗУ МУЗИЧНИХ ТВОРІВ
У статті розглядається процес формування вмінь художньо-педагогічного аналізу музичних творів під час вивчення студентами різних фахових музичних дисциплін. Досліджуються погляди науковців щодо визначення сутності та змісту поняття «художньо-педагогічний аналіз», його впливу на розвиток музичного сприймання школярів. Визначаються основні педагогічні умови, які сприяють ефективному формуванню у майбутнього фахівця вмінь художньо-педагогічного аналізу музичних творів. До таких умов віднесено: забезпечення ґрунтовної музично-теоретичної підготовки студента; засвоєння студентом методичних знань щодо особливостей музичного сприймання учнів і специфіки організації з ними процесу слухання музики; професійно-педагогічну спрямованість викладання фахових музичних дисциплін; постійне закріплення набутих студентом вмінь у практичній діяльності. Описуються основні форми роботи, які формують у майбутніх фахівців вміння художньо-педагогічного аналізу музичних творів. Виділяються найбільш типові недоліки при написанні студентами анотацій та здійсненні усного аналізу музичних творів під час аудиторних занять і проходження різних видів педагогічної практики. Наголошується на тому, що формування у студента вищезазначених вмінь має здійснюватися систематично протягом усього періоду навчання у закладі вищої освіти.
- 28 April 2021
- Published by Volodymyr Dahl East Ukrainian National University in Духовність особистості: методологія, теорія і практика
- Vol. 100 (1) , 24-33
ФОРМУВАННЯ У МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА ВМІНЬ ХУДОЖНЬО-ПЕДАГОГІЧНОГО АНАЛІЗУ МУЗИЧНИХ ТВОРІВ
У статті розглядається процес формування вмінь художньо-педагогічного аналізу музичних творів під час вивчення студентами різних фахових музичних дисциплін. Досліджуються погляди науковців щодо визначення сутності та змісту поняття «художньо-педагогічний аналіз», його впливу на розвиток музичного сприймання школярів. Визначаються основні педагогічні умови, які сприяють ефективному формуванню у майбутнього фахівця вмінь художньо-педагогічного аналізу музичних творів. До таких умов віднесено: забезпечення ґрунтовної музично-теоретичної підготовки студента; засвоєння студентом методичних знань щодо особливостей музичного сприймання учнів і специфіки організації з ними процесу слухання музики; професійно-педагогічну спрямованість викладання фахових музичних дисциплін; постійне закріплення набутих студентом вмінь у практичній діяльності. Описуються основні форми роботи, які формують у майбутніх фахівців вміння художньо-педагогічного аналізу музичних творів. Виділяються найбільш типові недоліки при написанні студентами анотацій та здійсненні усного аналізу музичних творів під час аудиторних занять і проходження різних видів педагогічної практики. Наголошується на тому, що формування у студента вищезазначених вмінь має здійснюватися систематично протягом усього періоду навчання у закладі вищої освіти.
- 4 March 2020
- Published by Volodymyr Dahl East Ukrainian National University in Духовність особистості: методологія, теорія і практика
- Vol. 94 (1) , 51-59
ОСНОВНІ НАПРЯМИ МУЗИЧНО-КРАЄЗНАВЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГА У ЗАКЛАДІ ВИЩОЇ ОСВІТИ
У статті розкрито актуальність дослідження процесу музично-краєзнавчої діяльності педагога у закладі вищої освіти. На основі аналізу наукових джерел визначено зміст поняття «музично-краєзнавча діяльність». Виділено та охарактеризовано основні напрями такої діяльності: науково-дослідницький, навчально-методичний, організаційно-виховний, музично-просвітницький. З’ясовано, що музично-краєзнавча діяльність викладача повинна проводитися систематично та носити комплексний характер. Описано багаторічний досвід роботи колективу кафедри музики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича в галузі музичного краєзнавства. Особливо відзначено ґрунтовну та різнопланову музично-краєзнавчу діяльність засновника і першого завідувача кафедри музики, народного артиста України, відомого композитора та диригента, професора Андрія Миколайовича Кушніренка та доцента кафедри музики Олександра Васильовича Залуцького. Зроблено висновки, що музично-краєзнавча діяльність педагога сприяє підвищенню його загальної музичної культури, розвитку творчих здібностей, організаційних і дослідницьких умінь; дозволяє зробити музичне мистецтво рідного краю ефективним засобом виховання особистості кожного студента.
- 4 March 2020
- Published by Volodymyr Dahl East Ukrainian National University in Духовність особистості: методологія, теорія і практика
- Vol. 94 (1) , 51-59
ОСНОВНІ НАПРЯМИ МУЗИЧНО-КРАЄЗНАВЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГА У ЗАКЛАДІ ВИЩОЇ ОСВІТИ
У статті розкрито актуальність дослідження процесу музично-краєзнавчої діяльності педагога у закладі вищої освіти. На основі аналізу наукових джерел визначено зміст поняття «музично-краєзнавча діяльність». Виділено та охарактеризовано основні напрями такої діяльності: науково-дослідницький, навчально-методичний, організаційно-виховний, музично-просвітницький. З’ясовано, що музично-краєзнавча діяльність викладача повинна проводитися систематично та носити комплексний характер. Описано багаторічний досвід роботи колективу кафедри музики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича в галузі музичного краєзнавства. Особливо відзначено ґрунтовну та різнопланову музично-краєзнавчу діяльність засновника і першого завідувача кафедри музики, народного артиста України, відомого композитора та диригента, професора Андрія Миколайовича Кушніренка та доцента кафедри музики Олександра Васильовича Залуцького. Зроблено висновки, що музично-краєзнавча діяльність педагога сприяє підвищенню його загальної музичної культури, розвитку творчих здібностей, організаційних і дослідницьких умінь; дозволяє зробити музичне мистецтво рідного краю ефективним засобом виховання особистості кожного студента.